Суддя КАС ВС Наталія Блажівська розповіла підприємцям про ключові правові висновки у податкових спорах

У роботі круглого столу, присвяченого розгляду практики податкових спорів і знакових кейсів та тенденцій у воєнний період, взяла участь суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська. Захід, організований Комiтетом пiдприємцiв з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України, відбувся в онлайн-режимі 13 травня 2022 року.

Суддя поінформувала слухачів про кілька важливих правових позицій у сфері оподаткування.

Зокрема, 22 лютого 2022 року прийнято постанову Верховного Суду у справі № 420/12859/21, у якій досліджувалася колізія між Податковим кодексом України (п. 52-2 підрозд. 10  розд. ХХ «Перехідні положення») та постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було дозволено проведення певних видів перевірок юридичних осіб у період карантину.

Колегія суддів вказала, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину є прямо закріплений у ПК України. Відповідно, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною і її дія не зупинялася. Суд наголосив, що строки дії мораторію може бути змінено виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Суд зазначив, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Тобто Суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.

Наталія Блажівська також розповіла про постанову від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, у якій судова палата з розгляду справ щодо податків зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС висловила правову позицію про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч. 2 ст. 122 КАС України – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, Верховний Суд взяв до уваги, що попередньо застосовувалася практика звернення з такими позовами протягом 1095 днів з моменту отримання повідомлення-рішення. Тому судова палата наголосила на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Отже, обчислюючи шестимісячний строк звернення до суду в подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність / відсутність підстав вважати такий строк пропущеним із поважних причин.

Також суддя КАС ВС ознайомила слухачів із постановою у справі № 816/687/16, ухваленою судовою палатою під час воєнного стану, а саме 13 квітня 2022 року. У постанові висловлена правова позиція про те, що відступ від принципу стабільності в оподаткуванні при прийнятті змін до законодавства є правомірним, якщо дотримано балансу з принципами загальності оподаткування, фіскальної достатності та соціальної справедливості з огляду на збалансування бюджету і забезпечення видатків на оборону, соціальний захист населення в складних економічних умовах фактичної військової агресії.

Наталія Блажівська сказала, що, розглядаючи спори колегією у складі судової палати, Суд прагне зменшити суперечливі моменти та забезпечити чіткість і єдність практики. На думку доповідачки, якщо державні органи почнуть належно враховувати висновки Верховного Суду, тоді буде мінімізовано часті звернення громадян до суду. Принаймні такою є законодавча мета, зазначила вона.

На численні запитання слухачів, як суди підходитимуть до пропуску строків оскаржень рішень податкових органів через воєнний стан, Наталія Блажівська відповіла, що особа в жодному разі не має бути обмежена в праві доступу до суду, тому, вірогідніше, суди враховуватимуть і ту ситуацію, яка складалася в кожному регіоні України, і стан, у якому перебувала фізична або юридична особа.

Водночас суддя поінформувала, що судді Верховного Суду вже під час війни на основі законодавства та практики інших країн Європи напрацювали зміни до процесуальних кодексів, які б дозволили проводити судові засідання в онлайн-режимі, коли і сторони у справі, і судді, і секретар судового засідання перебувають у безпечному місці з доступом до інтернету і через захищену програму проводиться судове засідання. Наталія Блажівська переконана, що глобальна ідея Президента України «Держава в смартфоні» є як дуже прогресивною, так і дуже необхідною для нашої держави. Технічно суди до таких нововведень готові, потрібно досягти цього юридично. Незважаючи на війну і на те, що багато судів зруйновані, пограбовані, судова система в Україні працює.

Під час круглого столу доповідачка також анонсувала проведення 4–5 липня цього року V Міжнародної науково-практичної конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Податкові спори в адміністративному судочинстві». Вона запросила представників Торгово-промислової палати України долучитися до обговорення важливих проблем, які можуть стати предметом спорів з оподаткування, а також виникнути через воєнний стан. «Чим більше думок зіставляємо, тим фундаментальнішим є правовий висновок», – резюмувала Наталія Блажівська.