flag Судова влада України
| Українська | English |

Контакт-центр Верховного Суду  0 800 501 492

Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді

      ЗАТВЕРДЖЕНО
      Постановою Пленуму Верховного Суду
      від 14 грудня 2017 року №  8

                               

 

ТИМЧАСОВІ ЗАСАДИ

використання автоматизованої системи документообігу суду

та визначення складу суду у Верховному Суді

 

 I. Загальні положення

 

1.1. Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі – Засади) з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями (далі – Положення) у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та визначають правила:

            1) застосування Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності Верховного Суду, норм процесуальних кодексів та законів України, зокрема, щодо автоматизованого розподілу позовних та інших заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, кримінальних проваджень, клопотань, подань та інших визначених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, судових справ (далі – судові справи) між суддями;

            2) визначення складу суду у Верховному Суді.

1.2. Правовою підставою для затвердження цих Засад є положення статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінального процесуального кодексу України
з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 15.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 15.4 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 14 параграфа 3 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», інших законодавчих актів, Положення.

1.3. Збори суддів касаційного суду (далі – збори суддів) для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями:

              Якщо одного і того ж суддю уведено одночасно до двох і більше складів постійних колегій суддів, збори суддів визначають, у якому складі колегії він не є суддею-доповідачем.

1.3.1. Збори суддів Великої Палати визначають рівень навантаження на суддів з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов’язків.

1.4. Рішення зборів суддів касаційних судів та видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів діють в частині, що не суперечить цим Засадам.

1.5. Зміни в програмно-технічне налаштування в Автоматизованій системі документообігу суду (далі – АСДС) за рішенням Пленуму або зборів суддів відповідного касаційного суду вносяться не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення.

            Зміни налаштувань в АСДС, що потребують доопрацювання програмного забезпечення, вносяться не пізніше наступного дня після здійснення такого доопрацювання в узгоджені з адміністратором АСДС терміни.

1.6. Судові справи у Верховному Суді відповідно до процесуального законодавства розглядаються суддею одноособово, колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, палатою, об’єднаною палатою, складом Великої Палати.

1.7. Визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою  секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати – користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов’язки та права (далі – відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

1.8. Для розгляду судової справи, матеріали якої містять відомості, що віднесені до державної таємниці відповідно до Закону України «Про державну таємницю», АСДС визначає суддю-доповідача та склад колегії суддів, які мають допуск до державної таємниці необхідної форми та доступ до державної таємниці.

1.9. Не розподіляються на конкретного суддю судові справи, які надійшли:

1.10. Якщо інше не встановлено зборами суддів, дні, в які судові справи не розподіляються на конкретного суддю, не враховуються при розрахунку коефіцієнта навантаження судді на момент їх автоматизованого розподілу.

1.11. Унесення інформації до табеля обліку робочого часу в АСДС щодо відпустки судді, відрядження, тимчасової непрацездатності, навчання та в інших передбачених законом випадках, в яких суддя не може здійснювати правосуддя, здійснюється відповідальним працівником служби управління персоналу або відповідальною особою секретаріату касаційного суду, Великої Палати.

1.12. У разі виявлення значної різниці у навантаженні суддів та з метою його вирівняння за рішенням зборів суддів (за наявності для цього підстав) навантаження на суддю може бути тимчасово зменшене у порядку, встановленому Положенням, але не більше ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів.

1.13. У разі знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп’ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування АСДС і тривають понад п’ять робочих днів, розподіл судових справ здійснює відповідальна особа, визначена керівником апарату Верховного Суду (далі – керівник апарату) щодо суддів Великої Палати, заступником керівника апарату - керівником секретаріату відповідного касаційного суду (далі – заступник керівника апарату) щодо суддів касаційних судів з урахуванням принципу черговості та алфавітної послідовності прізвищ суддів, які мають повноваження розглядати судові справи на момент розподілу.

1.14. Розподіл судових справ, які за законом мають розглядатися невідкладно з метою недопущення порушення конституційних прав громадян, здійснюється у порядку, визначеному пунктом 1.13 цього розділу, одразу після настання обставин, які унеможливлюють функціонування АСДС.

 

 II. Правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями Верховного Суду

 

2.1. Автоматизований розподіл здійснюється АСДС за такими правилами:

2.2. Під час автоматизованого розподілу судових справ враховується, що вони розглядаються колегією суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, а саме:

            У разі відсутності судді, який не є суддею-доповідачем, визначеного АСДС під час автоматизованого розподілу такої судової справи, для розгляду конкретної судової справи Великою Палатою, об’єднаною палатою, палатою, як правило, АСДС може бути визначено персональний склад суддів не пізніше дня, який передує судовому розгляду, за ініціативою (повідомлення або службова записка) судді-доповідача на підставі розпорядження керівника апарату (щодо Великої Палати), заступника керівника апарату (щодо касаційних судів) з урахуванням цих Засад.

2.3. Для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад.

           Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.

            У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів із числа суддів постійної колегії суддів, а також із числа резервних суддів для постійної колегії суддів, які мають процесуальні повноваження на момент автоматизованого розподілу, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, із числа всіх суддів відповідного касаційного суду з урахуванням їх спеціалізації (за наявності) та складу судових палат.

            Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, та судді, додатково визначені АСДС з числа суддів цієї судової палати, а за відсутності таких – з числа суддів касаційного суду відповідної спеціалізації (за наявності).

            Збільшення кількісного складу колегії суддів здійснюється на підставі відповідної ухвали суду.

            Розгляд судової справи Великою Палатою, об'єднаною палатою чи палатою здійснюється суддями відповідної палати, які на момент розгляду судової справи мають повноваження щодо її розгляду.

2.4. Якщо судова справа підлягає розгляду складом Великої Палати, об’єднаної палати або палати, під час автоматизованого розподілу суддя-доповідач визначається із числа суддів цих палат з урахуванням вимог цих Засад.

            Розгляд судової справи Великою Палатою, об’єднаною палатою чи палатою здійснюється суддями цієї палати, які на момент розгляду справи мають повноваження щодо її розгляду.

2.5. У разі надходження до Великої Палати, касаційного суду, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами АСДС розподіляє таку заяву шляхом передачі на розгляд раніше визначеному судді-доповідачу зі складу суду, який ухвалив рішення, що переглядається. У разі неможливості сформувати такий склад суду його визначення здійснюється в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

2.6. У разі надходження до касаційного суду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, незалежно від того, яким складом суду розглядалася справа, розгляд такої заяви здійснюється колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, за виключенням суддів, які брали участь у вирішенні справи, про перегляд судового рішення в якій ставиться питання.

            Для перегляду судового рішення за виключними обставинами АСДС визначає суддю-доповідача із числа всіх суддів відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) та наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу та двох суддів, (які не є суддями-доповідачами), з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.

            Збільшення кількісного складу колегії суддів здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 2.3 цих Засад.

2.7. У разі постановлення колегією суддів ухвали про передачу судової справи на розгляд палати, до якої входить така колегія, передача судової справи здійснюється без повторного автоматизованого визначення судді-доповідача.

            АСДС визначає склад суду для розгляду справи палатою відповідно до рішення зборів суддів про визначення персонального складу судової палати.

2.8. У разі постановлення ухвали про передачу судової справи на розгляд об’єднаної палати така судова справа передається в АСДС на розгляд об’єднаної палати шляхом повторного автоматизованого визначення судді-доповідача зі складу об’єднаної палати без урахування спеціалізації.

            У разі коли суддя-доповідач входить до складу об’єднаної палати, передача судової справи здійснюється без повторного визначення АСДС судді-доповідача.

            АСДС визначає склад суду для розгляду справи об’єднаною палатою відповідно до рішення зборів суддів про обрання суддів до складу об’єднаної палати.

2.9. У разі постановлення колегією суддів, палатою, об’єднаною палатою ухвали про передачу судової справи на розгляд Великої Палати АСДС здійснює автоматизований розподіл між суддями Великої Палати, обраними від відповідного касаційного суду, з урахуванням їх спеціалізації.

            У разі постановлення Великою Палатою ухвали про повернення судової справи на розгляд колегії суддів, палати, об’єднаної палати АСДС передає таку судову справу раніше визначеному судді-доповідачу.

            У разі коли суддя-доповідач на момент передачі справи не має процесуальних повноважень щодо розгляду справи, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом, таку судову справу АСДС розподіляє між іншими суддями палати, об’єднаної палати, які мають на момент автоматизованого розподілу повноваження щодо здійснення процесуальних дій.

2.10. Заяви про роз’яснення судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення у судовій справі, повернення судового збору тощо передаються раніше визначеному судді-доповідачу, який розглядав судову справу, незалежно від його перебування на цей час у складі іншої судової палати.

            У разі неможливості передачі зазначених заяв раніше визначеному судді-доповідачу (припинення повноважень щодо здійснення правосуддя на час надходження заяви, звільнення з посади судді, перебування у соціальній відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у період тимчасової непрацездатності), якщо судова справа розглянута колегією суддів (Великою Палатою, об’єднаною палатою або палатою), вони передаються для розгляду одному з членів колегії суддів, який брав участь в ухваленні відповідного судового рішення.

            У разі неможливості визначення суддів за правилами абзацу другого цього пункту така судова справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

            У разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу АСДС розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

 

III. Особливості повторного автоматизованого розподілу судових справ

 

3.1. Повторний автоматизований розподіл судових справ (заміна судді-доповідача та суддів, які не є доповідачами у справі) здійснюється на будь-якій стадії судового процесу в порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

3.2. У випадках, передбачених процесуальним законом, що унеможливлюють участь судді-доповідача та суддів, які не є суддями-доповідачами, у справі (самовідвід, відвід), повторний автоматизований розподіл здійснюється на підставі відповідної ухвали суду за розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

            В інших випадках, які унеможливлюють участь судді-доповідача, що може перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, повторний автоматизований розподіл може здійснюватися за ініціативою секретаря судової палати, Секретаря Великої Палати (повідомлення або службова записка) та за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

            У випадках, що унеможливлюють участь судді, який не є суддею-доповідачем у справі, що може перешкодити розгляду конкретної справи у строки, встановлені процесуальним законом, повторний автоматизований розподіл здійснюється за ініціативою (повідомлення або службова записка) судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

3.3. У разі коли суддя-доповідач касаційного суду (Великої Палати) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законодавством, невирішені судові справи можуть передаватися для повторного автоматизованого розподілу засобами АСДС на підставі службової записки відповідно секретаря судової палати (у разі розгляду судової справи колегією суддів або судовою палатою), голови касаційного суду (у разі розгляду судової справи об’єднаною судовою палатою) чи Секретаря Великої Палати (у разі розгляду судової справи Великою Палатою), за вмотивованим розпорядженням заступника керівника апарату чи керівника апарату (у разі розгляду судової справи Великою Палатою), що додається до матеріалів справи.

            У таких випадках повторний автоматизований розподіл судової справи  АСДС здійснює судді з числа суддів касаційного суду або Великої Палати з урахуванням спеціалізації (за наявності).

3.4.  Заміна судді, який не є суддею-доповідачем у судовій справі, у складі колегії суддів, здійснюється з числа резервних суддів за ініціативою (повідомлення або службової записки) судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням заступника керівника апарату, що додається до матеріалів справи.

            Якщо замінити суддю, який вибув, з числа резервних суддів неможливо, його заміна здійснюється АСДС з числа всіх суддів тієї ж судової палати, до якої входить постійна колегія суддів, а якщо це неможливо – з числа усіх суддів касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності).

            Суддя, визначений на заміну судді, що вибув, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені в цей день справи, які розглядає ця колегія суддів, та які у зв’язку з відсутністю судді, що вибув, неможливо було б розглянути в строки, встановлені процесуальним законодавством. Суддя, визначений на заміну, бере участь у розгляді усіх невирішених справ, перелік яких визначається на підставі відповідної записки судді-доповідача, за розпорядженням керівника апарату, що додається до матеріалів справи.

3.5. У судовій справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

3.6. У разі визначення для розгляду судової справи, матеріали якої містять відомості, що віднесені до державної таємниці відповідно до Закону України «Про державну таємницю», судді-доповідача, який не має відповідного допуску та доступу, на підставі інформації (повідомлення, службова записка) судді-доповідача, поданої на ім’я голови суду, та за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату справа підлягає повторному автоматизованому розподілу між суддями, які мають допуск та доступ до державної таємниці, з урахуванням спеціалізації (за наявності).

            Колегія суддів для розгляду судової справи у такому разі формується за правилами пункту 1.8 цих Засад.

3.7. Якщо суддя-доповідач під час отримання розподіленого на нього процесуального документа виявив помилку в налаштуванні АСДС (визначення типу документа, передача касаційної скарги, поданої в рамках однієї справи, іншому судді, а не раніше визначеному судді-доповідачу, якщо провадження не закінчено) повторний автоматизований розподіл здійснюється на підставі інформації (повідомлення, службова записка) судді-доповідача, в якій зазначається правильна назва процесуального документа, раніше визначений суддя-доповідач за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

 

IV. Особливості визначення складу суду в касаційних судах та у Великій Палаті

 

4.1. Особливості визначення складу суду в Касаційному кримінальному суді

4.1.1. Кримінальне провадження (справа) в Касаційному кримінальному суді в обов’язковому порядку розглядається постійною колегією суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач.

            Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів Касаційного кримінального суду строком на один рік.

            Визначення колегії суддів у кількості семи суддів здійснюється з числа складу постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, та чотирьох суддів з числа відповідної судової палати.

            Для розгляду судової справи стосовно неповнолітньої особи, суддя-доповідач визначається АСДС відповідно до вимог частини шостої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із числа суддів, уповноважених зборами суддів Касаційного кримінального суду здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх.

4.1.2. Під час визначення складу суду навантаження на суддю визначається окремо за кожним видом провадження за індексами:

4.1.3. Визначення складу колегії суддів для розгляду справ у порядку, передбаченому КПК України 1960 року, здійснюється за сім днів до призначеної дати слухання справи у Касаційному кримінальному суді. Розгляд такої справи здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач. Копія протоколу надається судді-доповідачу з визначеним складом колегії.

4.1.4. Склад колегії суддів залишається незмінним упродовж перебування судової справи на розгляді. У виняткових випадках (задоволений самовідвід, відвід, тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, інші випадки, коли суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді кримінальних проваджень (справ) тощо) судді, який не є суддею-доповідачем, за допомогою АСДС з числа суддів відповідної судової палати, до якої входить суддя-доповідач, визначається інший суддя, який має найменший коефіцієнт навантаження.

            У разі неможливості здійснення правосуддя суддею, який є суддею-доповідачем у кримінальному провадженні, на підставах, визначених законодавством (окрім рішення про відвід, самовідвід) за допомогою АСДС визначається суддя з числа суддів відповідної судової палати, до якої входить суддя-доповідач.

            У випадках задоволення відводу, самовідводу судді-доповідача, його заміна здійснюється з числа суддів відповідної судової палати. При цьому заміна інших суддів із складу постійної колегії не здійснюється.

4.1.5. У випадку надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідальна особа в АСДС здійснює передачу такої заяви на розгляд того самого персонального та кількісного складу суду, який ухвалив рішення, що переглядається, відповідно до частин третьої, одинадцятої статті 35 КПК.

            У разі неможливості сформувати такий самий склад суду його визначення здійснюється у порядку, визначеному пунктом 4.1.1. цих Засад.

          У випадку надходження нової заяви в межах одного кримінального провадження (справи) після постановлення вмотивованої ухвали постійною колегією суддів її автоматизований розподіл не здійснюється, а така заява передається тому самому складу суду. 

4.1.6. Подання, клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого (подання, клопотання) вирішується постійною колегією суддів, до якої входить суддя-доповідач. Якщо подання, клопотання у межах одного кримінального провадження не вирішені по суті, інші подання, клопотання, які надійшли в межах цього ж кримінального провадження, автоматично передаються АСДС раніше визначеному судді-доповідачу.

           Заяви, подання, клопотання про передачу кримінальної справи до суду іншої області, розгляд яких здійснюється у порядку, передбаченому КПК України 1960 року, передаються голові Касаційного кримінального суду або його заступнику відповідно до статті 38 КПК України 1960 року.

 

4.2. Особливості визначення складу суду в Касаційному цивільному суді

4.2.1. Збори суддів Касаційного цивільного суду визначають:

4.2.2. Колегія у складі трьох суддів, у тому числі для попереднього розгляду справи, формується із суддів відповідного складу постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить визначений АСДС суддя-доповідач.

4.2.3. У разі призначення справи до судового розгляду розгляд справи судом касаційної інстанції здійснює колегія суддів у складі п’яти суддів, до якої за загальним правилом входять: головуючий (у разі його відсутності – заступник головуючого), суддя-доповідач, судді, які призначали справу до судового розгляду, а також судді, визначені АСДС із числа суддів постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів.

4.2.4. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів відповідно до пункту 4.2.3 цих Засад із числа суддів основного складу постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів (не поширюється на порядок визначення головуючого та судді-доповідача, які включаються АСДС до складу автоматично), АСДС визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів відповідної постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів, або ж (якщо це  неможливо) – суддів основного складу іншої постійної колегії суддів цієї самої палати, визначеної зборами суддів.

4.2.5. У встановлених законом випадках (відвід, самовідвід) заміна судді-доповідача та визначення складу суду здійснюється з числа суддів тієї самої постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої належить суддя (судді), якого необхідно замінити, за правилами, визначеними цими Засадами.

4.2.6. У разі колегіального розгляду справ судом касаційної інстанції у складі п’яти суддів головуючим на засіданнях колегій суддів є суддя, який зборами суддів визначений головуючим відповідної постійної колегії суддів. У разі відсутності головуючого його обов’язки виконує заступник головуючого постійної колегії суддів, визначеної зборами суддів. У разі відсутності головуючого і заступника головуючого головуючим на засіданнях колегій суддів є суддя-доповідач.

4.2.7. У разі колегіального розгляду справ складом відповідної палати головуючим на таких засіданнях є суддя-доповідач, визначений АСДС під час первісного розподілу.

4.2.8. Головуючим на засіданні об’єднаної палати є суддя-доповідач, визначений АСДС у встановленому Положенням та цими Засадами порядку.

4.2.9. У невідкладних випадках, пов’язаних із необхідністю забезпечення належного порядку розгляду справ, тимчасова часткова зміна постійних колегій суддів, визначених зборами суддів, допускається за рішенням голови Касаційного цивільного суду на підставі подання заступника голови Касаційного цивільного суду або секретаря відповідної судової палати.

4.2.10. Визначення складу суду здійснюється з урахуванням можливості виконання суддею, який не є суддею-доповідачем, обов’язків судді у конкретній справі.

            До складу колегії суддів не включається суддя, щодо якого у АСДС міститься інформація про його відсутність (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо).

 

4.3. Особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у Великій Палаті Верховного Суду

4.3.1. Велика Палата Верховного Суду здійснює розгляд справ у складі всіх суддів, які обрані до Великої Палати Верховного Суду та мають повноваження судді та у яких не закінчився строк, на який вони були обрані до Великої Палати, на день розгляду справи.

4.3.2. Суддя, обраний до Великої Палати, не бере участь у засіданнях Великої Палати лише у випадках, визначених законодавством (задоволений самовідвід, відвід, тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, закінчення строку, на який його було обрано до Великої Палати, інші випадки, в яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді справ).

4.3.3. Суддя-доповідач у Великій Палаті визначається АСДС із загального списку суддів Великої Палати з урахуванням спеціалізації суддів та судової юрисдикції.

4.3.4. Доповідачем у справі адміністративної юрисдикції визначається один із суддів Великої Палати Верховного Суду, обраний з числа суддів Касаційного адміністративного суду.

            Доповідачем у справі господарської юрисдикції визначається один із суддів Великої Палати Верховного Суду, обраний з числа суддів Касаційного господарського суду.

            Доповідачем у справі цивільної юрисдикції  визначається один із суддів Великої Палати Верховного Суду, обраний з числа суддів Касаційного цивільного суду.

           Доповідачем у кримінальному провадженні або справі, а також у справі про адміністративне правопорушення визначається один із суддів Великої Палати Верховного Суду, обраний з числа суддів Касаційного кримінального суду.

            Голова Верховного Суду може бути доповідачем у справах відповідно до юрисдикції касаційного суду, з числа суддів якого було обрано Голову Верховного Суду.

            За цими ж правилами визначається суддя-доповідач за заявою про перегляд судових рішень за виключними обставинами.

4.3.5. Повторний автоматизований розподіл судових справ здійснюється згідно з Положенням та в порядку, передбаченому цими Засадами.

4.3.6. Заміна судді-доповідача у випадках, передбачених Положенням та Засадами, здійснюється АСДС з числа суддів Великої Палати з урахуванням положень пунктів 4.3.4, 4.3.5 цих Засад.