flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала Верховного Суду від 16.08.2019 № Пз/9901/17/19 (№200/9195/19-а)

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83692611

УХВАЛА

16 серпня 2019 року

Київ

справа №200/9195/19-а

адміністративне провадження №Пз/9901/17/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів: Дашутіна І.В., Єресько Л.О., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши подання судді Донецького окружного адміністративного суду Зінченка О.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи типової справи №    200/9195/19-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2018 року до Верховного Суду надійшло подання судді Донецького окружного адміністративного суду Зінченка О.В. про розгляд адміністративної справи № 200/9195/19-а як зразкової.

Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано тим, що формування єдиної судової практики у цій категорії справ має велике значення для суддів, стосовно яких не завершені процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з урахуванням того, що станом на 19 квітня 2019 року процедура кваліфікаційного оцінювання не завершена стосовно 3192 суддів. Доцільність розгляду також обґрунтована тим, що внаслідок прийняття зразкового рішення у цій справі розгляд справ зазначеної категорії судами пришвидшиться й це надасть можливість вирішувати відповідні спори територіальними органами Державної судової адміністрації України в позасудовому порядку. У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває три типових справи цієї категорії.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В. ухвалою від 26          липня 2019 року відкрив провадження у справі № 200/9195/19-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84112), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про:

- визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування й виплати судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за період з 4 грудня 2018          року до 30 червня 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів;

- зобов`язання відповідача провести нарахування й виплату суддівської винагороди судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 на підставі рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018, на основі 15 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплаченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є діючим суддею місцевого суду. Рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010          року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, як наслідок, на думку позивача, це положення Закону підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Позивач вважає, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України кожен суддя, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, починаючи з 4 грудня 2018          року мав право на отримання суддівської винагороди на основі посадового окладу в розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Тоді як відповідач, всупереч приписів статті 19 Конституції України та діючого законодавства, зокрема Закону України «Про судоустрій і статус суддів», нараховує суддівську винагороду на підставі розміру прожиткового мінімуму.

Розглянувши матеріали типових справ, які додані до справи, за якою надійшло це подання про відкриття провадження у зразковій справі, колегія суддів дійшла висновку, що ці справи (№     200/9195/19-а, №     200/9191/19-а, №      200/9192/19-а) відповідають ознакам типових, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України та такими ознаками для цієї зразкової справи є:

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області);

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (виплата суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №          1774-VIII із застосуванням прожиткового мінімуму як розрахункової величини, замість застосування для розрахунку - мінімальної заробітної плати, після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018 );  

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування й виплати суддям суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів та зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату такої винагороди, на основі розрахункової величини - 15 мінімальних заробітних плат, починаючи з 4 грудня 2018 року).

Відповідно до частини п`ятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд вирішує зразкові справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначено у статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. За частиною п`ятою цієї статті суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

За частиною одинадцятою статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом.

Керуючись статтями 258-262, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у зразковій адміністративній справі №          200/9195/19-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.

Справу призначити до розгляду без повідомлення (виклику) сторін на 25 вересня 2019 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корп. 5, м. Київ, 01029.

Відповідачу - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу і третій особі.

Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив та доданих до нього доказів відповідачу і третій особі.

Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

Повідомити учасникам справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повідомити учасникам справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.

Опублікувати цю ухвалу на офіційному веб-порталі судової влади України, а також в одному із загальнодержавних друкованих засобів масової інформації.

З моменту опублікування цього оголошення вважатиметься, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про розгляд зразкової справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач                                                                      Н.М. Мартинюк

Судді                                                                                         І.В. Дашутін

                                                                                                  Л.О. Єресько

                                                                                                  А.В. Жук

                                                                                                 Ж.М. Мельник-Томенко