ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/87900805

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2020 року

Київ

справа №520/1972/19

адміністративне провадження №Пз/9901/11/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Рибачука А.І., Саприкіної І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Шосенко К.М.,

представника позивача Чубко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції зразкову справу № 520/1972/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова (яке було замінено на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області), в якому просить:

- визнати дискримінаційними дії відповідача при розгляді звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Київське об`єднане УПФУ в м. Харкові здійснити з 01 жовтня 2017 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року до моменту здійснення перерахунку.

Позивач вважає, що оскільки він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, як військовозобов`язаний, під час проходження військових зборів, внаслідок чого частково втратив працездатність та став особою з інвалідністю, тому належить до кола військовослужбовців і за рівнем соціального забезпечення має бути прирівняний до військовослужбовців дійсної строкової служби, для яких частина 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає право на отримання пенсії по інвалідності в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, то має право на отримання саме такої пенсії.

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що у перерахунку пенсії позивача правомірно відмовлено, адже позивач не є особою, на яку поширюється частина 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки той брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової військової служби, а під час військових зборів. Також, позивач отримує пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не по інвалідності за Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, відповідач посилається на те, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка про переведення з одного виду пенсії на інший.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 02 квітня 2019 року відкрив провадження у цій справі.

7 травня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Харківського окружного адміністративного суду Білової О.В. про розгляд адміністративної справи № 520/1972/19 за позовом ОСОБА_1 до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, як зразкової.

Верховний Суд ухвалою від 27 травня 2019 року витребував з Харківського окружного адміністративного суду матеріали типових справ.

Ухвалою від 22 листопада 2019 року Верховний Суд відкрив провадження у зразковій справі.

Оголошення про відкриття провадження у зразковій справі опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр" від 29 листопада 2019 року № 230 (6593).

В ході розгляду справи до суду подано заяви фізичних осіб ОСОБА_11., ОСОБА_2 . , ОСОБА_4., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14., ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх представника Ананченка О .М. про вступ у справу у якості третіх осіб. Вказані особи вважають, що рішення суду у цій справі виплине на їх права та інтереси.

Проте, частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Враховуючи, що рішення суду у цій справі не має безпосереднього випливу на права чи інтереси або обов`язки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх представника Ананченка О.М. , у яких хоч і склались подібні правовідносини, однак рішення у цій справі безпосередньо не може встановлювати, змінювати чи припиняти правовідносини, учасником яких вони є, у задоволенні вказаних заяв судом відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 12 листопада 1987 року по 20 січня 1988 року перебував на військових зборах у військовій частині 73413 та виконував обов`язки з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у тридцятикілометровій зоні.

Згідно з виписки із акта огляду МСЕК від 18 червня 2014 року Серія ААБ № 681910 позивачу з 10 червня 2014 року безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням.

Згідно з випискою із акта огляду МСЕК від 14 січня 2016 року Серія ААА № 121357 позивачу з 26 листопада 2015 року безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що також підтверджується витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону.

У зв`язку із наведеним, позивачу 03 лютого 2016 року видано посвідчення Серії НОМЕР_1 , як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, а також посвідчення Серії НОМЕР_2 , як інваліду ІІІ групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

5 грудня 2018 року позивач звернувся до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою в якій, зокрема, просив:

- надати заяву про перерахунок пенсії встановленого зразка;

- врахувати, що він отримує пенсію відповідно до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- прийняти рішення щодо призначення і перерахунку пенсії;

- провести з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У поданій заяві вказував, що він як інвалід та військовослужбовець, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на пенсію по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як це передбачено частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначав, що документи, необхідні для перерахунку пенсії, є в матеріалах пенсійної справи.

Проте, рішенням Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 11 грудня 2018 року № 281 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, з тих підстав що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової військової служби, а був призваний на військові збори, що свідчить про відсутність підстав, для розрахунку основного розміру пенсії як військовослужбовцю строкової служби.

Вважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов належить частково задовольнити з огляду на таке.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Аналогічні приписи закріплено і у статтях 9, 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку (стаття 6 Закону № 1788-XII).

Статтею 15 Закону № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно примітки «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Частиною 1 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Отже, оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІІ групи по захворюванню, що пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону № 796-XII він має право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01 жовтня 2017 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

З 01 жовтня 2017 року редакція вказаної норми змінена Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, та застосовується із вказаного часу у такій редакції: «особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Проте, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Також, вказаним рішенням встановлено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року випливає, що визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.

Згідно з частиною 2 статті 152 Конституцій України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З огляду на це чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширювався порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.

Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» з 26 квітня 2019 року.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за переведенням з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, оскільки позивач звертався із заявою від 05 грудня 2018 року до органу пенсійного фонду, а з їх рішення від 11 грудня 2018 року не вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності є саме неналежна форма та зміст заяви позивача, а також не зазначено про відсутність необхідних документів.

При цьому, як встановлено судом, 05 грудня 2018 року позивач звернувся до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою в якій, зокрема, вказував, що він як інвалід та військовослужбовець, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на пенсію по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, як це передбачено частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також, позивач просив провести з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зміст вказаної заяви, на думку суду, безперечно свідчить про намір позивача отримувати пенсію по інвалідності та відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з огляду на захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 26 листопада 2015 року.

Отже, з урахуванням наведеного вище, позивач з 26 квітня 2019 року має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, як військовослужбовець, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та з огляду на це отримав інвалідність.

Тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими в частині зобов`язання відповідача обчислити пенсію по інвалідності у відповідності до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, починаючи з 26 квітня 2019 року.

Належить зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Разом з тим, згідно з поясненнями представника позивача, норми вказаної постанови стосовно позивача не виконуються, тому суд дійшов висновку про те, що, зобов`язуючи відповідача обчислити пенсію позивача з 26 квітня 2019 року, суд не встановлює кінцевої дати перерахунку.

З приводу доводів відповідача, що позивач отримує пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а не по інвалідності за Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає, що 05 грудня 2018 року позивач звернувся до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою з проханням про обчислення саме пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому відповідач був зобов`язаний провести дії щодо переведення позивача на інший вид пенсії.

Також, відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що обчислення позивачеві пенсії на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є недоцільним, так як розмір пенсії зменшиться.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону № 1058 у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Крім того, право позивача на обчислення пенсії згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» та право вимагати такого обчислення у суді встановлено законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде доцільно.

Водночас, у період з 01 жовтня 2017 року до 25 квітня 2019 року у позивача було відсутнє право на отримання пенсії по інвалідності саме, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки у цей період стаття 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» поширювалась лише на осіб, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проходили дійсну строкову службу.

Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2019 року, справа № 822/1311/18, від 12 грудня 2019 року, справа № 816/2085/18 від 18 липня 2019 року, справа № 816/105/18, від 20 листопада 2019 рок, справа № 360/572/19, від 17 грудня 2019 рок, усправа № 808/2492/18.

Вирішуючи питання про право, Верховний Суд дійшов таких висновків.

У зв`язку з прийняттям рішення Конституційним Судом України (другий сенат) за конституційними скаргами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) колегія суддів вважає, що після прийняття цього рішення у держави виник обов`язок обчислити пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та є інвалідами (за бажанням цих осіб), у відповідності до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

При цьому, положення частини третьої статті 59 Закону Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» поширюються на осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Відповідно до частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

Ознаки типових справ. Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року для осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

(а) особа отримує пенсію по інвалідності, або звернулась із заявою про переведення, та брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час військових зборів і внаслідок цього стала особою з інвалідністю;

(б) відповідачем є відповідне управління Пенсійного фонду України;

(в) предметом спору є обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.

Керуючись статтями 9, 241-246, 262, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обчислити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у відповідності до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 26 квітня 2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

...........................

Л.Л. Мороз,

Я.О. Берназюк,

І.В. Саприкіна,

А.Ю. Бучик,

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду