Рішення Верховного Суду від 30.05.2025 № Пз/990/9/24 ( № 240/7215/24)  

https://reyestr.court.gov.ua/Review/127771732

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2025 року

м. Київ

справа №240/7215/24

адміністративне провадження № Пз/990/9/24  

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючої судді - Радишевської О.Р.,

суддів - Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін зразкову адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправними дій, скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області (далі - відповідач-1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (далі - ТУ ДСА в Житомирській області, відповідач-2) з вимогами:

- визнати протиправними дії керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області щодо винесення наказу від 19.01.2024 №01/к у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу станом на 01.01.2024;

- скасувати наказ керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.01.2024 №01/к у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу;

- зобов`язати ТУ ДСА в Житомирській області провести ОСОБА_1 , державному службовцю Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2024, відповідно до наказу виконуючого обов`язки керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.12.2019 №71/к про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 , із урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом.
3. До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 16.09.2024 надійшло подання Житомирського окружного адміністративного суду про розгляд справи №240/7215/24 як зразкової.
4. За наслідками автоматизованого розподілу подання передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Жука А.В., ОСОБА_3., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.
5. У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2777/0/15-24) проведений повторний автоматизований розподіл справи №240/7215/24, за наслідками якого її передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Жука   А.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської   В.Е., Уханенка С.А.
6. Ухвалою Суду від 30.09.2024 витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду матеріали типових адміністративних справ №№240/11210/24, 240/6796/24, 240/8223/24, 240/7490/24, 240/6645/24, 240/6114/24, 240/7635/24, 240/6879/24, 240/7286/24, 240/7311/24, 240/7765/24, 240/7986/24, 240/13829/24, 240/7489/24, 240/11297/24, 240/7491/24, 240/7577/24, 240/6918/24.
7. Ухвалою Суду від 18.11.2024 відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №240/7215/24.
8. Ухвалою Суду від 28.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про залучення до участі у зразковій справі №240/7215/24 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивачки.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2014 №28/к ОСОБА_1 у порядку переведення призначено на посаду головного спеціаліста із забезпечення зв`язків із засобами масової інформації Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
10. Наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.12.2019 №71/к ОСОБА_1 як такій, що має стаж державної служби 17 років, з 02.12.2019 установлено надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків від посадового окладу.
11. Наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.01.2024 №01/к державним службовцям Коростенського міськрайонного суду Житомирської області установлено надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу за кожен календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу з розрахунку стажу державної служби станом на 01.01.2024.
12. З констатуючої частини вказаного наказу вбачається, що його було видано на підставі пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.
13. Розпорядчою частиною наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.01.2024 №01/к ОСОБА_1 , із розрахунку стажу державної служби тривалістю 21 рік та один місяць, визначено надбавку за вислугу років на 2024 рік на рівні 30 відсотків.
14. Не погоджуючись з указаним наказом, позивачка звернулася до суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. На обґрунтування позову позивачка зазначає, що оскаржуваним наказом їй було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, що обчислена з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX(далі - Закон № 3460-IX), положення якого не узгоджуються зі змістом частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
16. Так, Законом №889-VIIIвизначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Водночас пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX визначено, що в 2024 році надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
17. У позові позивачка наполягає на тому, що:

- закон про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, а Верховна Рада України не повноважна під час прийняття Закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин;

- відповідно до частини першої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих судів регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Закон № 889-VIII;

- Закон № 889-VIII в частині оплати праці державних службовців є спеціальним відносно до Закону № 3460-IX. У випадку існування колізії між нормами загального і спеціального законів застосуванню підлягає норма спеціального закону (lex specialis derogat generali).

18. ТУ ДСА в Житомирській області у відзиві на касаційну скаргу проти вимог позову заперечило. Як зазначав відповідач-2, відповідно до частин другої, третьої статті 95 Конституції Українивиключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.
19. Принцип збалансованості бюджету України розкрито в пункті 2 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період. Водночас статтею 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»установлено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
20. У цьому контексті відповідач-2 зазначає, що з 01.01.2024 в Україні запроваджено нову систему оплати праці державних службовців на основі класифікації посад. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році»затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.
21. Водночас пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX передбачено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
22. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, а норми Закону № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 3460-IX.
23. Таким чином, за доводами відповідача-2 у 2024 році оплата праці державних службовців державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409з урахуванням пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX.
24. Зрештою, відповідач-2 зазначає, що абзацом 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX не визнано неконституційним, тому підстави для незастосування його положень до питання оплати державних службовців у 2024 році відсутні.
25. У відповіді на відзив позивачка зазначила, що згідно з частиною четвертою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку, що закончи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
26. Водночас Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо неконституційності положень Закону України про Державний бюджет України, якими установлюється інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
27. Позивачка доводить, що оплата праці державних службовців регулюється спеціальним Законом № 889-VIII, змін до якого (в частині оплати праці) не вносилося, а тому положення Закону № 3460-IX, які по-іншому врегульовують порядок обчислення та граничний розмір надбавки за вислугу років, не підлягають застосуванню як такі, що суперечать Конституції України, зокрема, принципу верховенства права, установленому статтею 8 Конституції України.
28. Позивачка також зазначає, що Конституція Українине надає Закону № 3460-IX вищої юридичної сили стосовно інших законів, а в разі колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили застосовується загальноправовий принцип lex specialis derogat generali, тобто переваги норми  спеціального закону, яким у спірних правовідносинах є Закон № 889-VIII.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

29. Організацію судової влади, зокрема загальні питання організаційного забезпечення діяльності судів, визначено в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII(далі - Закон № 1402-VIII).
30. Відповідно до статті 146 Закону № 1402-VIIIдержава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.

Забезпечення функціонування судової влади передбачає:

1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;

3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

31. Частинами першою-п`ятою статті 148 Закону № 1402-VIIIустановлено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;

2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України;

3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.

32. Згідно з частиною першою статті 150 Закону № 1402-VIIIпризначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
33. Правовий статус державного службовця та відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає Закон № 889-VIII.
34. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
35. Згідно з частиною першою статті 46 Закону № 889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
36. Частинами першою, другою статті 50 Закону № 889-VIII передбачено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з:

- посадового окладу;

- надбавки за вислугу років;

- надбавки за ранг державного службовця;

- премії (у разі встановлення).

37. Відповідно до статті 52 Закону №   889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
38. Пунктом 10 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX установлено, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу.
39. Згідно з пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №   3460-IX у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Норми Закону №   889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Спір у справі №240/7215/24 виник у зв`язку із встановленням позивачці на 2024 рік надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, що обчислена з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, положення якого не узгоджуються зі змістом частини першої статті 52 Закону №889-VIII, на підставі якої вказана надбавка позивачці нараховувалася та виплачувалася до 01.01.2024.
41. Так, статтею 52 Закону №889-VIIIвизначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
42. Саме на підставі цього положення наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.12.2019 №71/к ОСОБА_1 як такій, що має стаж державної служби 17 років, з 02.12.2019 було установлено надбавку за вислугу років із розрахунку 50 відсотків від посадового окладу.
43. 01.01.2024 набрав чинності Закон № 3460-IX, пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що в 2024 році надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, а норми Закону № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 3460-IX.
44. Беручи до уваги встановлений в Законі № 3460-IXпорядок нарахування державним службовцям у 2024 році надбавки за вислугу років, оскаржуваним наказом її розмір позивачці був установлений на рівні граничних 30 відсотків посадового окладу.
45. Судом установлено, що введені Законом № 3460-IXз 01.01.2024 особливості обчислення надбавки за вислугу років є частиною реформи оплати праці державних службовців.
46. Ключові аспекти цієї реформи сформульовано в Концепції реформування системи оплати праці державних службовців, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №622-р(далі - Концепція), що є частиною Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №474 (далі - Стратегія).
47. Стратегією було визначено пріоритетність завдань з реалізації положень Закону № 889-VIII стосовно реформування системи оплати праці державних службовців, зокрема підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості заробітної плати, посилення ролі сталої частки (посадового окладу) в структурі заробітної плати державних службовців.
48. Реалізація Концепції передбачала зміну системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби, що спрямована на, зокрема:

- запровадження системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби - установлення посадових окладів на посадах державної служби на основі їх цінності, що позбавить необхідності додаткового поділу державних органів на рівні та встановлення додаткових коригуючих коефіцієнтів для державних органів або за функціональним напрямом діяльності на посаді;

- закріплення посадового окладу як ключового (найвагомішого) елемента в структурі заробітної плати державного службовця при тому, що частка фіксованих виплат становить не менш як 70 відсотків, а інших (змінних) виплат не більш як 30 відсотків.

49. Відповідно до Концепції, шляхами її реалізації є, зокрема, зміни щодо подальшого посилення ролі посадового окладу внаслідок оптимізації структури заробітної плати державного службовця, а саме: зменшення максимальної надбавки за вислугу років до 30 відсотків(за умови підвищення посадових окладів) або врахування "ефективної вислуги" як кроків у запровадженій системі грейдів; .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 №831-р «Деякі питання реформування державного управління України» затверджено Стратегію реформування державного управління України на 2022-2025 роки, відповідно до якої підвищення престижу держави та її конкурентоспроможності як роботодавця, створення можливості залучати та утримувати на державній службі найбільш кваліфікованих фахівців зумовлює необхідність проведення реформи системи оплати праці державних службовців, яка передбачатиме, зокрема підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості заробітної плати, посилення ролі сталої частини та обмеження варіативної частини (частини, яка може змінюватися за рішенням керівника) в структурі заробітної плати на індивідуальному рівні та фонду заробітної плати кожного державного органу (частка сталої частини заробітної плати повинна становити не менш як 70 відсотків, а варіативної частини - не більш як 30 відсотків), зменшення та усунення розриву в оплаті праці державних службовців. Зменшення частки премій сприятиме запобіганню встановленню керівником розміру заробітної плати на власний розсуд, а також зниженню ризику політизації державних службовців;

50. Черговим (проміжним) етапом реалізації вказаної реформи стало прийняття Кабінетом Міністрів України: 1)   постанови від 23.10.2023 №1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад, та Алгоритм проведення класифікації посад державної служби в умовах воєнного стану; 2)   постанови від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, а також Перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад, і, зрештою; 3)   ухвалення законодавцем Закону № 3460-IX, «Перехідні положення» якого визначили структуру заробітної плати державного службовця та порядок обчислення й виплати її елементів, зокрема згаданих особливостей обчислення розміру надбавки за вислугу років.
51. Реформування системи публічного управління в Україні здійснюється з урахуванням європейських стандартів належного адміністрування. Так, з метою реалізації програми Європейського Союзу «Ukraine Facility Plan», запровадженої Регламентом Європейського Парламенту та Ради ЄС від 29.02.2024 № 2024/792, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-рсхвалено План України, відповідно до якого в межах Компоненту І передбачено «Реформу оплати праці державних службовців». Ухвалене в межах реформи законодавство повинно забезпечити: впровадження оплати праці на основі класифікації посад за функціональним спрямуванням; чітке розподілення заробітної плати на фіксовану (або гарантовану) частину (не менше 70 відсотків) і варіативну (стимулюючу) частину (не більше 30 відсотків); зниження надбавки за вислугу років з 50 відсотків до 30 відсотків (розділ І «Реформа державного управління» Секції 2).
52. Отже, зміни в підходах до оплати праці державних службовців, елементом яких є зменшення надбавки за вислугу років до 2 відсотків за кожен рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, обумовлені реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема виконанням програми Європейського Союзу «Ukraine Facility Plan», й не пов`язані з необхідністю збалансування Державного бюджету України, зокрема у зв`язку з уведенням воєнного стану.
53. Результатом упровадження вказаної реформи стало зростання посадових окладів державних службовців у порівнянні з 2023 роком. Так, відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів»(зі змінами), посадовий оклад головного спеціаліста органу, юрисдикція якого поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, був встановлений на рівні 5   600 грн.
54. Відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409, посадові оклади головних спеціалістів, залежно від рівня, становили: 8 591 грн - для IХ (початкового) фахового рівня, 9 880 грн - для VIII (середнього) рівня, 11 362 грн - для VII (вищого) рівня.
55. Таким чином, внаслідок реформи оплати праці державних службовців їхні посадові оклади, які є основою для нарахування інших надбавок та стимулюючих виплат, зокрема й надбавки за вислугу років, збільшилися.
56. Водночас, запроваджуючи реформу оплати праці державних службовців шляхом вміщення основних положень про неї до Закону №3460-IX, змін до Закону №889-VIII, який є базовим у регулюванні відносин, пов`язаних з проходженням державної служби, зокрема й оплати праці, законодавець не вніс. Стаття 52 Закону №889-VIII, яка передбачала іншу формулу розрахунку надбавки за вислугу років (3 відсотки за кожен рік, але не більше 50 відсотків), залишилася чинною.
57. Надаючи відповідь на аргументи позову в частині того, яка норма повинна застосовуватися до відносин нарахування надбавки за вислугу років державним службовцям з 01.01.2024, Суд зазначає, що питання правових наслідків ревізії Законами про Державний бюджет України соціально-економічних прав осіб, установлених в інших Законах України (без унесення до них відповідних змін), неодноразово було предметом оцінки Конституційного Суду України.
58. У Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд Українизазначив, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, який чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, під час прийняття Закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України). Оскільки предмет Закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

59. У Рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 Конституційний Суд Українизазначив, що Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок, - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі  закони.
60. У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци 2, 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі №   1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

61. У Рішенні від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд Українивкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна Законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання не допускається.
62. Отже, спосіб, у який законодавець реалізував реформу оплати праці державних службовців, утворив протиріччя у законодавстві (унаслідок існування двох законів, які по-різному регулюють одні й ті самі відносини) і призвів до фактичного обмеження передбаченого в Законі №889-VIIIрозміру надбавки за вислугу років державним службовцям, що, виходячи з указаних рішень Конституційного суду України, суперечить Конституції України.
63. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (Другий Сенат) від 18.06.2020 №   5-р(ІІ)/2020 особливу роль у системі інституційного забезпечення «верховенства права» (правовладдя) відведено судовій владі загалом, а зокрема - конституційному й адміністративному видам судочинства. Саме ці два види судочинства покликані забезпечувати узгоджений характер усієї юридичної системи в умовах співіснування суперечливих норм, завдяки чому досягається дієвість верховенства права (правовладдя), тобто його ефективність. Принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
64. Досліджуючи спірні правовідносини, Суд зазначає, що Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, тобто є загальним законом (lех generalis). Відповідно до статті 150 Закону № 1402-VIIIоплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих судів регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених Законом № 1402. Законом, що визначає правовий статус державного службовця та регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, є Закон № 889-VIII (lex specialis).
65. Таким чином, у спірних правовідносинах Закон №889-VIII, хоча і був прийнятий раніше за Закон №3460-IX, є спеціальним законом.
66. Сформульовані Конституційним Судом України загальноправові принципи подолання колізій між нормативно-правовими актами однакової юридичної сили закріплено і в Законі України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 №3354-IX, який набрав чинності 20.09.2023, але буде введено в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, статтею 66 якого передбачено, що у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:

1)   норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті);

2)   норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

67. Ураховуючи, що після 01.01.2024 норми спеціального Закону №889-VIIIне зазнали змін в частині порядку обчислення надбавки за вислугу років, а Закон №3460-IX, виходячи з його мети, не може зупиняти дію окремих законів України та   /   або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, нарахування державним службовцям у 2024 році надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог статті   52 Закону №889-VIII - на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
68. Як установлено Судом, станом на 01.01.2024 стаж державної служби позивачки становив 21 рік та 1 місяць. Виходячи з передбаченого у статті 52 Закону №889-VIIIпорядку нарахування надбавки за вислугу років її місячний розмір у 2024 році мав становити 50 відсотків посадового окладу.
69. Отже, наказ Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.01.2024 №01/к у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, виходячи з норм абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, є протиправним та підлягає скасуванню.
70. Зі змісту частин першої-четвертої статті 148 Закону №1402-VIIIвипливає, що функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів, у тому числі щодо виплати заробітної плати працівника апаратів місцевих судів, здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
71. Беручи до уваги, що у 2024 році виплата позивачці надбавки за вислугу років була протиправно обмежена внаслідок застосування до спірних правовідносин абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, Суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання ТУ ДСА в Житомирській області провести ОСОБА_1 , державному службовцю Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років за 2024 рік відповідно до статті 52 Закону №889-VIII- у розмірі 50 відсотків посадового окладу за кожен місяць 2024 року.
72. Вимоги позивачки про визнання протиправними дій керівника апарату Коростенського міськрайонного суду Житомирської області щодо винесення наказу від 19.01.2024 №01/к у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі на рівні   2   відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше   30 відсотків посадового окладу станом на 01.01.2024, задоволенню не підлягають як такі, що охоплюються попередніми вимогами, які задоволені Судом.

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

73. За результатом розгляду справи №240/7215/24 як зразкової Суд дійшов висновку, що Закон №3460-IXяк Закон про Державний бюджет України не може зупиняти дію Закону №889-VIII та   /   або будь-яким чином змінювати визначене у Законі №889-VIII правове регулювання відносин, пов`язаних із виплатою надбавки за вислугу років, у зв`язку з чим з 01.01.2024 вказана надбавка має виплачуватися з урахуванням вимог статті   52 Закону №889-VIII - на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

ОЗНАКИ ТИПОВИХ СПРАВ

74. Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України, є такі:

а)   позивачем є державний службовець місцевого загального суду, якому з 01.01.2024 встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX - на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

б)   відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, та територіальне управління ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;

в)   предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;

г)   спір виник унаслідок застосування до питання обчислення надбавки за вислугу років на державній службі абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX;

ґ)   предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2   % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30   % посадового окладу; та зобов`язання територіальне управління Державної судової адміністрації України нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону №889-VIII на рівні 3   % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА ІНШЕ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА, НІЖ У ЗРАЗКОВІЙ СПРАВІ

75. На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.
76. Керуючись статтями 9, 241-246, 262, 290 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

77. Позов ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправними дій, скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
78. Визнати протиправним і скасувати наказ Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.01.2024 №01/к у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, виходячи з норм абзацу 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.
79. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (ідентифікаційний код 26278626, місцезнаходження 010014, Житомирська область, м.   Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), державному службовцю Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років за 2024 рік відповідно до статті   52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII- у розмірі 50 відсотків посадового окладу за кожен місяць 2024 року.
80. У задоволенні інших вимог відмовити.
81. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
82. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
83. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Головуючий                                                                        О.Р. Радишевська

Судді                                                                                    А.В. Жук

                                                                                            Н.М. Мартинюк

                                                                                            В.Е. Мацедонська

                                                                                            С.А. Уханенко