ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/126550843

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2025 року

м. Київ

справа №280/8933/24

адміністративне провадження № Пз/990/14/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,

секретаря судового засідання: Мамчича Р.В.

за участю представників третьої особи: Куртмоллаєва А.Є., Матієнка О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У вересні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміна В.А. звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки за період з 25 листопада 2022 року по 24 липня 2024 року за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки за період з 25 листопада 2022 року по 24 липня 2024 року за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін. Також цією ж ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_1 докази здійснення 24 липня 2024 року виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану».
В ухвалі від 13 листопада 2024 року Запорізький окружний адміністративний суд вирішив звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи №280/8933/24 як зразкової. Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової було визначено для запровадження сталої судової практики за вказаною категорією справ, що буде підґрунтям до однакового підходу у подібних правовідносинах до виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди.
21 листопада 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєвої К.В. від 13 листопада 2024 року про розгляд справи № 280/8933/24 Верховним Судом як судом першої інстанції з ухваленням зразкового рішення у порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України).
Подання надійшло разом з матеріалами адміністративної справи № 280/8933/24.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у зразковій справі №280/8933/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження колегією з п`яти суддів.

Справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін на 20 січня 2025 року.

Оголошення про відкриття провадження у зразковій справі опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» від 17 грудня 2024 року № 254 (7914).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2025 року для розгляду справи №280/8933/24 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Желєзного І.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року оголошено перерву у розгляді зразкової справи №280/8933/24 до 20 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року витребувано від Міністерства оборони України пояснення з приводу:

порядку та умов виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, встановленого розділом XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260;

характеру спірної додаткової винагороди військовослужбовцям у зв`язку з пораненням в розмірі 100 000 гривень (щомісячний, одноразовий, періодичний, постійний, пов`язаний з певними визначеними умовами та на певний визначений період часу);

чи поширюється норми Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, на додаткову винагороду військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), або перебувають у відпустці для лікування після поранення.

Витребувано від Міністерства оборони України відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 з 25 листопада 2022 року, накази командирів (начальників) військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди, інформацію про реалізацію таких наказів (дати виплати коштів).

Також ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року витребувано від військової частини НОМЕР_1 пояснення та інформацію з приводу грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 25 листопада 2022 року, а також:

накази про виплату старшому матросу ОСОБА_1 додаткової винагороди, пов`язаної з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

інформацію про реалізацію наказів командирів (начальників) військової частини НОМЕР_1 про виплату старшому матросу ОСОБА_1 додаткової винагороди;

інформацію про реалізацію таких наказів (дати виплати коштів).

19 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» представник Міністерства оборони України на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03 лютого 2025 року надіслав пояснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 12 лютого 2025 року № 220/13/1232 з приводу порядку та умов виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, визначені розділом ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 серпня 2018 року № 260.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2025 року оголошено перерву у розгляді зразкової справи №280/8933/24 до 10 березня 2025 року.
03 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від Міністерства оборони України додатково надійшли документи, отримані з військової частини НОМЕР_1 , а саме витяги з наказів, виписні епікризи та ВЛК, копії журналів реєстрації вихідних документів військової частини НОМЕР_1 за 2023 та 2024 роки; розрахунок ОСОБА_1 з доплатою; розрахунок ФЕС ОСОБА_1 з датами виплат.
Верховний Суд ухвалою від 06 березня 2025 року витребував від Міністерства оборони України відомості/документи, на підставі яких військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 вибув на лікування до закордонного закладу охорони здоров`я (Ризької східної клінічної університетської лікарні, відповідно до виписки-епікризу з медичної картки пацієнта поступив 09 березня 2023 року - виписаний 14 грудня 2023 року); платіжні доручення щодо нарахованого грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_1 за період з 25 листопада 2022 року по 24 липня 2024 року, а також відомості про виплату такого грошового забезпечення (дати по періодам виплати).

Витребувано від представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної В.А. банківські виписки/платіжні доручення щодо зарахування на банківський рахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25 листопада 2022 року по 24 липня 2024 року.

Також Верховний Суд витребував від військової частини НОМЕР_1 відомості/документи, на підставі яких військовослужбовець ОСОБА_1 вибув на лікування до закордонного закладу охорони здоров`я (Ризької східної клінічної університетської лікарні) у 2023 році, платіжні доручення щодо нарахованого грошового забезпечення старшого матроса ОСОБА_1 за період з 25 листопада 2022 року по 24 липня 2024 року, відомості про виплату такого грошового забезпечення (дати по періодам виплати).
Ухвалами Верховного Суду від 10 березня 2025 року залучено Міністерство оборони України до участі у справі №280/8933/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та постановлено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10 квітня 2025 року об 11:30 год.
На виконання вимог ухвали від 06 березня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» надіслала копію виписки по банківській картці/рахунку ОСОБА_1 за період з 25 листопада 2022 року по 24 липня 2024 року.
21 березня 2025 року представник Міністерства оборони України сформував у системі «Електронний суд» додаткові пояснення на позовну заяву, в яких вказує на відсутність в діях військової частини НОМЕР_1 порушень вимог законодавства щодо нарахування та виплати додаткової винагороди.
23 березня 2025 року представник Міністерства оборони України на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06 березня 2025 року надіслав відповідь командира військової частини НОМЕР_1 та надані ним додатки (платіжні інструкції, відомості про зарахування заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 ), а 26 березня 2025 року надіслав отриману з військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо направлення ОСОБА_1 на лікування до закордонного лікувального закладу, які просив долучити до матеріалів судової справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 27 квітня 2022 року прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, готовності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань до адекватних (випереджувальних) дій на різкі зміни в оперативній обстановці. З 27 квітня 2022 року зарахований на службу до військової частини НОМЕР_1 .
25 листопада 2022 року старший матрос ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, вогнепальний перелом кісток нижньої третини правої гомілки, вогнепальне осколкове поранення м`яких тканин лівої нижньої кінцівки з наявністю сторонніх тіл (металевих уламків).
Наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року №329 вважати таким, що з 25 листопада 2022 року старшого матроса ОСОБА_1 , старшого навідника кулеметного відділення взводу вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 , вибув на лікування у зв`язку з пораненням.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 24 листопада 2023 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отримане ОСОБА_1 поранення пов`язане з захистом Батьківщини.
Випискою з медичної картки стаціонарного хворого, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 4», підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 26 листопада по 29 листопада 2022 року.
29 листопада 2022 року госпіталізований в травматологічне відділення Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги для подальшого лікування.
Відповідно до довідки № 142/2 військово-лікарської комісії Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, за наслідками проведеного 28 листопада 2022 року медичного огляду встановлено, що травма пов`язана з проходженням військової служби; військовослужбовець потребує відпустки за станом здоров`я на тридцять календарних днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 грудня 2022 року № 362 старший матрос ОСОБА_1 вибув у відпустку за станом здоров`я строком на 30 діб з 27 грудня 2022 року по 27 січня 2023 року.
30 січня 2023 року ОСОБА_1 по направленню з військової частини госпіталізований в травматологічне відділення Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, звідки виписаний 06 березня 2023 року для подальшого направлення в Комунальний заклад ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи».
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 07 лютого 2023 року № 25-РС старший матрос ОСОБА_1 увільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
У період з 09 березня по 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Ризькій східній клінічній університетській лікарні (а.с. 17-18).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17 грудня 2023 року № 351 вважати ОСОБА_1 таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків з лікування (Литва) з 17 грудня 2023 року.
Згідно проведеного 25 грудня 2023 року військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_3 медичного огляду (довідка № 273), ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування у зв`язку з пораненням на 30 календарних днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 грудня 2023 року № 359 старшого матроса ОСОБА_1 вважати таким, що вибуває у військову частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) з 25 грудня 2023 року та у відпустку за станом здоров`я на 30 діб з 25 грудня 2023 року про 23 січня 2024 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 січня 2024 року №25 вважати ОСОБА_1 таким, що прибув з відпустки за станом здоров`я з 25 січня 2024 року та приступив до виконання службових обов`язків, а також вибув у військову частину НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ) на проходження ВЛК.
Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 18 лютого 2024 року № 49 вважати старшого матроса ОСОБА_1 таким, що прибув з військової частини НОМЕР_4 та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04 квітня 2024 року № 95 звільнено ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
У відповідь на звернення адвоката позивача - Мандрика В.В. військова частина НОМЕР_1 у листі від 13 липня 2024 року повідомила, що все належне грошове забезпечення за період лікування ОСОБА_1 у клініці « Гайлезерс » міста Рига буде донараховано та виплачено у липні 2024 року згідно наданих документів, на підставі яких було видано наказ про доплату додаткової винагороди, премії та надбавок.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду представник позивача надала копію виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 , відповідно до якої 06 грудня 2022 року на його картку відбулося зарахування заробітної плати від військової частини НОМЕР_1 в сумі 18 471,91 грн; 16 грудня 2022 року - 87 008,33 грн; 22 грудня 2022 року - 4 448,39 грн; 28 грудня 2022 року - 17 068,48 грн; 30 грудня 2022 року - 591 грн; 12 січня 2023 року - 18 517,25 грн; 20 січня 2023 року - 98 500 грн; 10 лютого 2023 року - 17 068,48 грн; 20 лютого 2023 року - 89 603,22 грн; 08 березня 2023 року - 26 011,50 грн; 14 квітня 2023 року - 26 011,50 грн; 10 травня 2023 року - 11 707,02 грн; 13 червня 2023 року - 768,30 грн; 11 липня 2023 року - 768,30 грн; 19 серпня 2023 року - 768,30 грн; 12 вересня 2023 року - 768,30 грн; 16 жовтня 2023 року - 768,30 грн; 17 листопада 2023 року - 768,30 грн; 13 грудня 2023 року - 768,30 грн; 24 січня 2024 року - 768,30 грн; 14 лютого 2024 року - 768,30 грн; 08 березня 2024 року - 768,30 грн; 10 квітня 2024 року - 768,30 грн; 19 квітня 2024 року - 86 807,43 грн; 24 липня 2024 року - 1 158 373,70 грн.
Міністерство оборони України також на виконання вимог ухвали Суду надало копії наказів про грошове забезпечення старшого матроса ОСОБА_1 .
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 грудня 2022 року № 388 зобов`язано виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, зокрема, ОСОБА_1 за період з 25 по 30 листопада 2022 року;

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06 січня 2023 року № 11 зобов`язано виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням за період з 01 по 31 грудня 2022 року;

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04 лютого 2023 року № 62 зобов`язано виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням та у відпустці за станом здоров`я за період з 01 по 31 січня 2023 року;

наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16 квітня 2024 року № 437 внесено зміни до наказів від 10 квітня 2023 року № 195, від 12 травня 2023 року № 272, від 04 червня 2023 року №353, від 10 липня 2023 року № 490, від 10 квітня 2023 року № 195, а саме додано пункт та виплачено старшому матросу ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн в розрахунку часу безперервного перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я (з урахуванням часу переміщення з одного лікарняного закладу до іншого) та часу перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновками (постановами) військово-лікарської комісії, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов`язаним із захистом Батьківщини за періоди з 09 по 31 березня, з 01 по 30 квітня, з 01 по 31 травня, з 01 по 30 червня, з 01 по 31 липня, з 01 по 31 серпня, з 01 по 30 вересня, з 01 по 31 жовтня, з 01 по 30 листопада, з 01 по 14 грудня 2023 року.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що оскільки у липні 2024 року було здійснено нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану»(далі - постанова № 168) в розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, за період з 25 листопада 2022 року по 14 грудня 2023 року, то він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, тобто за період з 25 листопада 2022 року по 24 липня 2024 року.
Додаткова винагорода, встановлена постановою № 168, є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати такої винагороди, проводиться її компенсація відповідно до діючого законодавства, а саме Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»(далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Також у обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалась на Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до пункту 262 якого в особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров`я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов`язок направити документи у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров`я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, на її переконання, у військовослужбовця фактично відсутній обов`язок надавати медичні документи, а такий обов`язок покладено на заклад охорони здоров`я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Військова частина НОМЕР_1 не скористалась правом надіслати відзив на позовну заяву та додаткові документи у підтвердження своєї правової позиції.
Міністерство оброни України пояснило, що відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»був розроблений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 серпня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Вказував на пункт 11 розділу ХХХІV Порядку № 260, відповідно до якого у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини відповідно до пункту 13 розділу ХХХІV Порядку № 260, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, виданою командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась, просила розгляд справи здійснювати у її відсутність.
Представник відповідача (військової частини НОМЕР_1 ) у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представники третьої особи в судовому засіданні надали пояснення щодо обставин справи та здійснення виплат грошового забезпечення позивачу.

ІV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Частиною другою статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою вказаної статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Вказуючи на протиправність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди (у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебуванням у відпустці для лікування після тяжкого поранення), як складової грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 , його представник просить зобов`язати нарахувати і виплатити таку компенсацію.
Правове регулювання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передбачене Законом № 2050-III.
Статтею 2 Закону № 2050-ІІІвстановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення)

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Порядок № 159 у порівнянні із Законом № 2050-IIIдеталізував види соціальних виплат як доходів громадян, при цьому їх перелік не є виключним у цьому Порядку.
Положення Закону № 2050-IIIта Порядку № 159, а також правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 638/19990/16-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 1540/3742/18, від 05 липня 2022 року у справі № 420/7633/20, від 04 грудня 2024 року у справі № 380/24300/23, вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, зокрема мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.
За висновком Конституційного Суду України кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, нормативне урегулювання відносин щодо компенсації громадянам втрати частини доходів вказує на те, що така компенсація пов`язана, по-перше, з порушенням встановлених строків виплати таких доходів; по-друге, з виключним переліком доходів як систематичних грошових виплат громадянам; по-третє, з фактом виплати нарахованих доходів. При цьому, підставою для компенсації є затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців. Тому розмір компенсації невід`ємно пов`язаний з видом та розміром невчасно виплаченого доходу, а також з тривалістю часу, протягом якого була затримка його виплати.
У питанні про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ключовим питанням є дохід. Законодавець в абзаці першому частини другої статті 2 Закону № 2050-IIIакцентував увагу саме на виді доходу, а не на його окремих складових чи ознаках такого доходу, при цьому підкресливши, що такі доходи не мають разового характеру.
Одним із доходів у розумінні Закону № 2050-IIIє заробітна плата (грошове забезпечення).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон № 2011-XII, який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 9 Закону № 2011-XIIврегульовано питання грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, відповідно до частин першої - четвертої вказаної статті держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цієї постановиустановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає порядок, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Пунктом 2 Розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає:

- щомісячні основні види грошового забезпечення;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

- посадовий оклад;

- оклад за військовим званням;

- надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

- підвищення посадового окладу;

- надбавки;

- доплати;

- винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

- премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

- винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;

- допомоги.

Пунктами 16, 17 Розділу І Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. На період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Законом України від 28 червня 2023 року № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану»доповнено Закон № 2011-XII статтею 9-2, відповідно до якої на період дії воєнного стану (особливого періоду) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року постановою № 168 установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»та постанови № 168 наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 затверджено зміни до Порядку № 260, а саме доповнено новим розділом XXXIV, який врегульовує питання виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану (застосовується з 01 лютого 2023 року).
Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Отже, одним із видів додаткової винагороди на період дії воєнного стану є додаткова винагорода військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Виходячи зі змісту наведених положень Закону № 2011-XII, постанови № 168 та Порядку №260 винагорода, як вид виплат військовослужбовцям, є частиною їх грошового забезпечення та можуть належати як до групи щомісячних додаткових видів, так і до одноразових додаткових видів. Аналіз таких виплат та дослідження їх правової природи показує, що вони невід`ємно пов`язані з особливим характером та умовами служби військовослужбовця, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом.
Очевидно, що призначення та виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану у зв`язку з пораненням відбувається за настання особливого юридичного факту - поранення під час захисту Батьківщини, що зумовлює лікування (по тривалості часу воно може бути різним) або потребу у відпустці для лікування у зв`язку з отриманням тяжкого поранення. При цьому обидва наслідки поранення є обмеженими в часі, оскільки і лікування, і відпустка відбуваються упродовж певного (необхідного, визначеного) часу. Тому й зазначена винагорода повинна здійснюватися упродовж цього часу - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно з пунктом 14 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Зі змісту статті 2 Закону № 2050-ІІІвипливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІсума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
У постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, а також у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 зауважено, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІформулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Відповідно до обставин справи, 25 листопада 2022 року старший матрос ОСОБА_1 отримав вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої гомілки та лівої ступні. Дослідивши обставини травми, військовою частиною НОМЕР_1 видано 24 листопада 2023 року довідку, яка засвідчує, що отримане військовослужбовцем поранення пов`язане з захистом Батьківщини.
Наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 329 старший матрос ОСОБА_1 вибув на лікування у зв`язку з пораненням.
Відповідач у своїх письмових поясненнях до Міністерства оборони України, а також представники третьої особи у судовому засіданні не заперечували порушенням строків проведення виплати частини грошового забезпечення ОСОБА_1 , вказуючи на поважність причин - відсутність підтверджуючих медичних документів про перебування позивача на лікуванні.
Як пояснила військова частина НОМЕР_1 у листі від 28 лютого 2025 року, що був надісланий до суду Міністерством оборони України, після отримання від старшого матроса ОСОБА_1 медичних документів 16 квітня 2024 року видано наказ № 437 про внесення змін до наказів про виплату додаткових винагород та проведено доплату додаткової винагороди за період з 09 березня по 14 грудня 2023 року.
Відомістю про нараховане грошове забезпечення старшого матроса ОСОБА_1 підтверджено, що за період з 01 листопада 2022 року по 04 квітня 2024 року платіжним дорученням № 2871 від 23 липня 2024 року здійснено нарахування грошового забезпечення (в тому числі і додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні) в сумі 73 080,65 грн за березень 2023 року, 112 804,48 грн за квітень 2023 року, 123 743,20 грн за травень 2023 року, 123 743,20 грн за червень 2023 року, 123 743,20 грн за липень 2023 року, 123 743,20 грн за серпень 2023 року, 123 743,20 грн за вересень 2023 року, 123 743,20 грн за жовтень 2023 року, 123 743,20 грн за листопад 2023 року, 69 727,07 грн за грудень 2023 року, 25 243,20 грн за січень 2024 року та 11 315,90 грн за лютий 2024 року. Всього в сумі 1 158 373,70 грн. Зокрема, і доплату позивачу грошового забезпечення за січень та лютий 2024 року в сумі 36 559,10 грн (крім додаткової винагороди за перебування на стаціонарному лікуванні або перебування у відпустці для лікування).
Також у судовому засіданні представниками Міністерства оборони України підтверджено донарахування додаткової винагороди за інші періоди в сумі 104 515,92 грн.
Враховуючи наявність як факту невиплати позивачу частини грошового забезпечення, так і порушення строку його виплати, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення за період з 25 листопада 2022 року по день виплати грошового забезпечення.
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІвиплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, є протиправною.
Виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов`язок щодо її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
З огляду на невчасну виплату позивачу сум додаткової винагороди, що сторонами не заперечувалося в процесі розгляду справи, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, а позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, за період з 25 листопада 2022 року по дату виплати, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ.
Представник позивача обґрунтовано керувалася тим, що відповідно до приписів частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»додаткова винагорода, установлена постановою № 168, входить до складу грошового забезпечення та встановлені Законом № 2050-ІІІ компенсаційні гарантії у разі несвоєчасної виплати такої винагороди, поширюються на спірні правовідносини.

Правовий висновок

За результатом розгляду справи № 280/8933/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода, установлена постановою Уряду № 168 на період дії воєнного стану у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення, є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців та входить до складу їх грошового забезпечення. Відповідно, в розумінні вимог Закону № 2050-IIIта Порядку № 159, такий додатковий вид грошового забезпечення є грошовим доходом, який вони одержують на території України і який не має разового характеру, а порушення строку його виплати є підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.
ОЗНАКИ ТИПОВИХ СПРАВ
Суд дійшов висновку, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС Українисправ, є такі:

а) позивачем є військовослужбовець, якого включено до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуває на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення;

б) відповідач - військова частина, командир якої видає накази про виплату такої додаткової винагороди;

в) предмет спору - компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуває на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення, встановленої постановою № 168;

г) спір виник внаслідок ненарахування та невиплати військовослужбовцю компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати збільшеної додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, за весь час затримки такої виплати;

г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати збільшеної додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, за весь час затримки такої виплати, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку компенсацію (стягнення суми компенсації за певний період).

VІ. ОБСТАВИНИ ЗРАЗКОВОЇ СПРАВИ, ЯКІ ОБУМОВЛЮЮТЬ ТИПОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА, І ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ТАКИХ НОРМ

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування приписів статей 1, 2 Закону № 2050-ІIIта Порядку № 159 у взаємозв`язку з положеннями постанови № 168 слід застосовувати в адміністративних справах з питань виплати на користь військовослужбовців компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати збільшеної додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також слід звернути увагу нате, що залучення Міністерства оборони України як третьої особи до розгляду справ, що за обставинами, подібні до обставин зразкової справи, не є обов`язком суду. Вирішення такого питання виникло лише в рамках вирішення спірних правовідносин у справі №280/8933/24 як зразковій.

VІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА ІНШЕ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА, НІЖ У ЗРАЗКОВІЙ СПРАВІ

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 262, 290, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 25 листопада 2022 року по дату виплати.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 25 листопада 2022 року по дату виплати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі.

...........................

М.В. Білак

І.В. Желєзний

А.Г. Загороднюк

В.Е. Мацедонська

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду