flag Судова влада України
| Українська | English |
ВЕРХОВНИЙ СУД

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 910/20057/16

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114020700

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/20057/16

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В., Картере В.І., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022

у справі

за позовом Національного банку України

до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

  1. Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»,
  2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
  3. Арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича

про звернення стягнення на предмет іпотеки

в межах справи №910/4961/18

за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава»

до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

  1. 02.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного банку України (далі НБУ) до Приватного акціонерного товариства «Готель «Салют» (далі ПрАТ «Готель «Салют») про звернення стягнення на предмет іпотеки
  2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (далі ПАТ "Банк "Фінанси та кредит"), кредитних зобов`язань, на забезпечення яких між НБУ, ПрАТ "Готель "Салют" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстрований у реєстрі за №3827.      
  3. Згідно із заявою про уточнення позовних вимог, НБУ повідомив суд, що на момент подання позовної заяви та на поточний час, з огляду на тривале перебування справи №910/20057/16 на розгляді в суді та часткове погашення заборгованості, загальна сума заборгованості за кредитними договорами від 21.10.2008 №48, від 16.02.2009 №03/4, від 18.05.2009 №03/18, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 05.03.2009 №03/36 станом на 14.06.2021 становить 4 112 545 235,83 грн та складається з наступного:

- заборгованість за кредитним договором від 21.10.2008 №48 у ромірі 299 280 722,17 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 263 403 816,56 грн, заборгованість за процентами - 35 765 068,49 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 111 837,12 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 04.11.2008 №63/1 у ромірі 652 976 121,14 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 574 699 236,17 грн, заборгованість за процентами - 78 032 876,71 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 244 008,26 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 18.11.2008 №63/3 у ромірі 435 317 414,09 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 383 132 824,11 грн, заборгованість за процентами - 52 021 917,81 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 162 672,17 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 16.02.2009 №03/4 у ромірі 359 136 866,63 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 316 084 579,90 грн, заборгованість за процентами - 42 918 082,19 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 134 204,54 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 05.03.2009 №03/6 у розмірі 35 010 186,99 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 27 349 028,08 грн, заборгованість за процентами - 7 661 158,91 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 10.07.2009 №03/28-1 у ромірі 789 924 823,66 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 691 937 880,35 грн, заборгованість за процентами - 97 781 293,15 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 205 650, 16 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 10.07.2009 №03/28-2 у ромірі 393 650 244,35 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 344 819 541,70 грн, заборгованість за процентами - 48 728 219,18 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 102 483,47 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 12.11.2009 №03/33 у ромірі 218 694 580,19 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 191566 412,06 грн, заборгованість за процентами - 27 071 232,87 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 56 935,26 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 02.09.2010 №3/35 у ромірі 425 108 532,43 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 372 375 557,82 грн, заборгованість за процентами - 52 622 301,25 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 110 673,36 грн;

- заборгованість за кредитним договором від 11.03.2014 №03/36 у ромірі 503 445 744,18 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 460 175 835,14 грн, заборгованість за процентами - 43 140 410,73 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 129 498,31 грн.

- заборгованість за кредитним договором від 18.05.2009 № 3/18 відсутня;

- заборгованість за кредитним договором від 18.06.2009 № 03/23 відсутня.

  1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 передано матеріали справи №910/20057/16 за позовом НБУ до ПрАТ "Готель "Салют", треті особи - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки для розгляду в межах справи №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют".  
  2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 закрито провадження у справі №910/20057/16 за позовом НБУ до ПрАТ "Готель "Салют", треті особи -   ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в межах справи №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
  3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №910/20057/16 залишено без змін.  
  4. Закриваючи провадження у справі №910/20057/16, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в межах справи про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют" визнано в повному обсязі грошові вимоги НБУ на суму 4 214 859 886,22 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника за іпотечним договором від 18.11.2008, за зобов`язаннями, які є предметом спору у справі №910/20057/16, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №910/20057/16 з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 231 ГПК України.
  5. Постановою Верховного Суду від 24.04.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №910/20057/16 скасовано; справу №910/20057/16 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду в межах справи №910/4961/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".
  6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 по справі №910/20057/16:
  7. Відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/20057/16, що розглядається в межах справи № 910/4961/18 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", до закриття провадження у справі № 910/4961/18 у відповідності до вимог ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
  8. Відмовлено у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка В.А. про продовження процесуального строку на подачу письмових пояснень арбітражного керуючого Кізленка В.А. щодо позовної заяви НБУ до ПрАТ "Готель "Салют" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
  9. Відмовлено у задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражного керуючого Кізленка В.А. про відкладення судового засідання у справі №910/20057/16, призначеного на 25.10.2021.
  10. Відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.
  11. Позов НБУ задоволено.
  12. У рахунок погашення заборгованості ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за кредитними договорами №48 від 21.10.2008, №03/4 від 16.02.2009, №03/18 від 18.052009, №03/28 від 10.07.2009, №03/33 від 12.11.2009, №03/35 від 02.09.2010, №03/36 від 11.03.2014, №63/1 від 04.11.2008, №63/3 від 18.11.2008, №03/6 від 05.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед НБУ у загальній сумі 4 112 545 235, 83 грн, яка складається     з:

- заборгованості за кредитним договором №48 від 21.10.2008: заборгованість за кредитом - 263 403 816,56 грн, заборгованість за процентами - 35 765 068,49 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 111 837,12 грн;

- заборгованості за кредитним договором №63/1 від 04.11.2008: заборгованість за кредитом - 574 699 236,17 грн, заборгованість за процентами - 78 032 876,71 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 244 008,26 грн;

- заборгованості за кредитним договором №63/3 від 18.11.2008: заборгованість за кредитом - 383 132 824,11 грн, заборгованість за процентами - 52 021 917,81 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 162 672,17 грн;

- заборгованості за кредитним договором №03/4 від 16.02.2009: заборгованість за кредитом - 31 084 579,90 грн; заборгованість за процентами - 42 918 082,19 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 134 204,54 грн;

- заборгованість за кредитним договором №03/6 від 05.03.2009: заборгованість за кредитом - 27 349 028,08 грн, заборгованість за процентами - 7 661 158,91 грн;

- заборгованість за кредитним договором №03/28-1 від 10.07.2009: заборгованість за кредитом - 691 937 880,35 грн; заборгованість за процентами - 97 781 293,15 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 205 650,16 грн;

- заборгованість за кредитним договором №03/28-2 від 10.07.2009: заборгованість за кредитом - 344 819 541,70 грн; заборгованість за процентами - 48 728 219,18 грн; пеня за прострочення сплати процентів - 102 483,47 грн;

- заборгованість за кредитним договором №03/33 від 12.11.2009: заборгованість за кредитом - 191 566 412,06 грн, заборгованість за процентами - 27 071 232,87 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 56 935,26 грн;                                                                              

- заборгованість за кредитним договором №03/35 від 02.09.2010: заборгованість за кредитом - 372 375 557,82 грн; заборгованість за процентами - 52 622 301,25 грн.; пеня за прострочення сплати процентів - 110 673,36 грн;

- заборгованість за кредитним договором №03/36 від 11.03.2014: заборгованість за кредитом - 460 175 835,14 грн, заборгованість за процентами - 43 140 410,73 грн, пеня за прострочення сплати процентів - 129 498,31 грн;

звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.11.2008, укладеним між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. та зареєстрованим в реєстрі за №3827, на наступне нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі готелю "Салют", загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-6, встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження";

стягнуто з ПрАТ "Готель "Салют" на користь НБУ судовий збір у розмірі 206 700 грн.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

  1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/20057/16 скасовано в частині задоволення позову Національного банку України; ухвалено нове рішення, яким вирішено відмовити у задоволенні позову Національного банку України.
  2. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що системний аналіз абзацу другого частини чотирнадцятої статті 39, абзацу шостого частини п`ятої, абзацу другого частини шостої статті 41 КУзПБ приводить до висновку про те, що  процесуальною формою отримання дозволу на задоволення забезпечених вимог кредиторів  за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення  є ухвала суду  в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановлена за результатами розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими (близький за змістом висновок викладено у  постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15). Наведене свідчить про те, що розгляд заяви про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення відноситься до притаманних процедурам банкрутства питань та не підлягає розгляду в порядку відокремленого позовного провадження за правилами ГПК України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

  1. До Верховного Суду від Національного банку України (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/20057/16 залишити без змін.
  2. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

10.1.  Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без врахування висновків про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 15.09.2022 по справі №914/2252/20 (914/2794/21), від 23.09.2021 по справі № 904/4455/19, від 22.09.2021 по справі № 905/1923/15, від 11.06.2020 по справі № 917/1369/17;

10.2.   Відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме поєднання та узгодження між собою абз. 6 ч. 5 ст. 41 КУзПБ та абз. 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" що визначають порядок та способи звернення стягнення на майно боржника.

Відзиви

  1. Від  Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" надійшов відзив у якому наводяться заперечення проти задоволення касаційної скарги.
  2. Від Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» надійшов відзив у якому наводяться аргументи щодо необхідності задовольнити касаційну скаргу НБУ.

Інші заяви та клопотання

  1. Від НБУ надійшли письмові пояснення в порядку ст. 42 ГПК України та ще одні додаткові письмові пояснення за 15.08.2023.
  2. Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.
  3. Від НБУ надійшла заява про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Рух справи у суді касаційної інстанції

  1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2023 серед іншого відкрито касаційне провадження у справі № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022; призначено розгляд справи на 22.02.2023 року о 12:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
  2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2023 оголошено перерву в судовому засіданні по справі № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 до 22 березня 2023 року.
  3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 справу № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України, яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставою передачі справи № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України, яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стала необхідність вирішення питання щодо того, чи поширюються висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року по справі № 904/4455/19 на правовідносини у справі № 910/20057/16, а також з метою вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відступлення від висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду 11 червня 2020 року у справі № 917/1369/17 (у подібних правовідносинах до справи № 910/20057/16).

  1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 справу № 910/20057/16 за касаційною скаргою Національного банку України, яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 прийнято до провадження Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.

Розгляд клопотання Скаржника про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду

  1. Вдруге у справі № 910/20057/16 від Національного банку України надійшло клопотання про передачу вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
  2. Вказане клопотання мотивоване тим, що існує виключна правова проблема, яка пов`язана з особливостями застосування положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ без врахування тісного поєднання вказаної норми з положеннями ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про заставу».
  3. Суд розглянувши вказане клопотання дійшов висновку про відмову у його задоволенні виходячи з наступного.
  4. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
  5. З аналізу приписів ч. 5 ст. 302 ГПК України можна констатувати що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав того, що справа містить виключну правову проблему є правом а не обов`язком суду.
  6. Щодо суті клопотання, Суд вказує на те, що приписи КУзПБ, а саме положення абз.6 ч. 5 ст. 41 Кодексу, які визначають те, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу не суперечать положенням Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про заставу» та ЦК України, оскільки положення КУзПБ застосовуються щодо боржника у справі про банкрутство як норми спеціального права, а приписи вказаних Законів є по відношенню до такого боржника нормами загального права.
  7. Наведене спростовує аргументи Національного банку України щодо того, що існує у даній справі виключна правова проблема, яка пов`язана з особливостями застосування положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ без врахування тісного поєднання вказаної норми з положеннями ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про заставу».

Позиція Верховного Суду щодо касаційної скарги

  1. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь головуючого та пояснення представників учасників справи, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та про залишення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції без змін, виходячи з наступного.
  2. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
  3. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

29.1. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для звернення стягнення на майно ПрАТ "Готель "Салют" - нежитлові будівлі готелю "Салют", загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Мазепи Івана, 11-6, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

29.2. Підставами позову є невиконання позичальником - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" зобов`язань за кредитними договорами від 21.10.2008 №48, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 16.02.2009 №03/4, від 05.03.2009 №03/6, від 10.07.2009 №03/28 (з урахуванням додаткових договорів від 12.08.2009 №1, від 10.12.2009 №2), від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 № 03/36, в забезпечення яких між НБУ, ВАТ "Готель "Салют" та ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрований у реєстрі за №3827.

29.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 у справі №910/4961/18 про банкрутство ПрАТ "Готель "Салют", визнані в повному обсязі вимоги НБУ до боржника ПрАТ "Готель "Салют" на загальну суму 4 214 859 886,22 грн та окремо включені до реєстру вимог кредиторів боржника як такі, що забезпечені заставою майна боржника (нежилі будівлі готелю "Салют" загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташовані в місті Києві по вул. Мазепи Івана, 11-Б) за іпотечним договором 18.11.2008, укладеним між НБУ та ПрАТ "Готель "Салют".

29.4. Грошові вимоги НБУ до боржника у справі №910/4961/18 ґрунтувались на невиконаних зобов`язаннях позичальника ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за кредитними договорами від 21.10.2008 №48, від 04.11.2008 №63/1, від 18.11.2008 №63/3, від 16.02.2009 №03/4, від 05.03.2009 №03/6, від 18.05.2009 №03/18, від 18.06.2009 №03/23, від 10.07.2009 №03/28, від 12.11.2009 №03/33, від 02.09.2010 №03/35, від 11.03.2014 №03/36.

29.5. З метою забезпечення виконання зобов`язань ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" за вказаними вище кредитними договорами між НБУ, ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Готель "Салют" укладений договір іпотеки від 18.11.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстрований у реєстрі за №3827, а також договори про внесення змін до вказаного договору іпотеки від 25.01.2010 та від 22.05.2014, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстровані у реєстрі за №97 та № 786 відповідно.

29.6. Предметом іпотеки за вказаним договором є нежилі будівлі готелю "Салют" загальною площею 12 255,4 кв. м (літ. А та літ. А-1), що розташовані в місті Києві по вул. Мазепи Івана, 11-Б), право власності на які належить ПрАТ "Готель "Салют".

  1. За змістом статті 12 ГПК України провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законом про банкрутство.
  2. За правилами юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
  3. Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.
  4. Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з грошовими вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача.
  5. Майнові вимоги кредиторів у розумінні статті 1 КУзПБ не тотожні позовним майновим вимогам (предмет позову) до боржника, які підлягають розгляду в порядку статті 7 КУзПБ, суд не може на власний розсуд трансформувати позовні вимоги у вимоги до кредиторів, що подаються відповідно до статті 45 КУзПБ.
  6. Ця позиція підтверджується порівняльним аналізом регулювання процесуальних норм щодо розгляду позовних матеріалів у межах справи про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ та заяв кредиторів з вимогами до боржника в порядку статті 45 КУзПБ, що виявляє суттєві розбіжності, окрім предмета судового розгляду, також у змісті звернення до суду, правилах розгляду, виді судового рішення та суб`єктному складі.
  7. У постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19 наведено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що якщо заяву з кредиторськими вимогами подано позивачем до завершення розгляду позовних вимог, то господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, має зупинити провадження у справі за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до набрання законної сили ухвалою суду за результатами розгляду конкурсних вимог такого позивача. За відсутності такого звернення та прийняття його до розгляду суд не має підстав для зупинення позовного провадження. Після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду цих вимог позовне провадження у справі з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство, підлягає закриттю повністю або в частині заявлених кредитором вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України у випадку тотожності суб`єктного складу, предмета і підстав позову.
  8. З аналізу вказаних висновків про застосування норм права, можна констатувати, що вимога щодо закриття позовного провадження повністю, або в частині заявлених кредитором вимог після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, які мають тотожний суб`єктний склад, предмет і підстави позову відбувається після набрання законної сили ухвали суду за результатами розгляду конкурсних вимог такого позивача.
  9. У даному випадку вимоги НБУ до боржника у справі №910/4961/18 є забезпеченими на підставі укладеного між НБУ, ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Готель "Салют" договору іпотеки від 18.11.2008.
  10. У відповідності до положень ст. 1 КУзПБ, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
  11. З урахуванням того, що вимоги НБУ до боржника у справі №910/4961/18 є забезпеченими (тобто не конкурсними) на підставі укладеного між НБУ, ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Готель "Салют" договору іпотеки від 18.11.2008, можна дійти висновку про те, що на дані відносини не поширюються висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19.
  12. Разом з тим, відповідно до положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
  13. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті  41 КУзПБ).
  14. Тобто, правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.
  15. Відтак, не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
  16. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
  17. На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.
  18. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.
  19. У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства,  з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.  
  20. Таким чином, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів  за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися  за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими (висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 вересня 2021 року  у справі № 905/1923/15).
  21. Позовні вимоги НБУ у даній справі направлені на задоволення вимог, які забезпечені іпотекою у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
  22. З наведеного можна дійти висновку про те, що позов у даній справі не є за своєю суттю отриманням згоди на реалізацію майна боржника у порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
  23. Наведені обставини свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів ч. ч. 5, 6 ст. 41 КУзПБ при ухваленні постанови від 30.11.2022, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
  24. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
  25. З урахуванням того, що при ухваленні постанови від 30.11.2022 було правильно застосовано положення приписів ч. ч. 5, 6 ст. 41 КУзПБ, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Національного банку України  без задоволення та про залишення без змін постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 по справі № 910/20057/16.

Щодо підстав передачі справи на розгляд судової палати

  1. Підставою передачі справи на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стала необхідність вирішення питання щодо того, чи поширюються висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року по справі № 904/4455/19 на правовідносини у справі № 910/20057/16, а також з метою вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відступлення від висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 917/1369/17.
  2. Оскільки у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року по справі № 904/4455/19 вказано, що вимога щодо закриття позовного провадження повністю, або в частині заявлених кредитором вимог після постановлення господарським судом ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, які мають тотожний суб`єктний склад, предмет і підстави позову відбувається після набрання законної сили ухвали суду за результатами розгляду конкурсних вимог такого позивача та беручи до уваги те, що вимоги НБУ до боржника у справі №910/4961/18 є забезпеченими (тобто не конкурсними) на підставі укладеного між НБУ, ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Готель "Салют" договору іпотеки від 18.11.2008, можна дійти висновку про те, що на дані відносини не поширюються висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19.
  3. З урахуванням того, що позов у даній справі не є за своєю суттю отриманням згоди на реалізацію майна боржника у порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, то слід відступити від висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 917/1369/17 щодо можливості задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за умови, що щодо іпотекодержателя відкрито провадження у справі про банкрутство.

Висновки щодо застосування норм права

  1. Позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не є за своєю суттю зверненням до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо отримання згоди на реалізацію майна боржника у порядку положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, а тому задоволення такого позову матиме наслідком недотримання положень ч. 6 ст. 41 КУзПБ щодо того, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

  1. Касаційну скаргу Національного банку України  залишити без задоволення.
  2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 по справі № 910/20057/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя                                                            С. В. Жуков

Судді                                                                                   В. В. Білоус

                                                                                            О. В. Васьковський

                                                                                            В. І. Картере

                                                                                            К. М. Огороднік

                                                                                            В. Г. Пєсков

                                                                                            В. Я. Погребняк