ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113738385

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 920/162/23

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Картере В. І., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

учасники справи не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023

у складі колегії суддів: Остапенка О. М. (головуючого), Сотнікова С. В., Доманської М. Л.

у справі за заявою кредиторів, що об`єднали свої вимоги:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсет Пром"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Телфорд Трейд"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродмет"
ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Вступ

До господарського суду надійшло почергово дві заяви від різних кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно одного і того ж Боржника.
Місцевий господарський суд постановив ухвалу, якою заяву, що надійшла пізніше, прийняв для одночасного розгляду із первісною заявою іншого кредитора. Цю ухвалу Боржник оскаржив в апеляційному порядку.
Апеляційний суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги Боржника на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначивши, що скаржник фактично оскаржує ухвалу, яка спрямована на забезпечення судового процесу, не вирішує спір по суті заявлених вимог і не визначає майнові права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство.
З урахуванням доводів касаційної скарги та змісту оскаржуваного рішення суд касаційної інстанції у цій справі вирішив питання:

- співвідношення статей 255 ГПК України та статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) при вирішенні питання оскарження в апеляційному порядку ухвали про приєднання/об`єднання заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини, що передували зверненню з апеляційною скаргою

У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа № 920/162/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (далі - ТОВ "Флуітек Сістемз") до Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") про відкриття провадження у справі про банкрутство, яку прийнято до розгляду ухвалою суду від 20.02.2023.
20.03.2023 до Господарського суду Сумської області надійшла заява кредиторів, що об`єднали свої вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсет Пром" (далі - ТОВ "Форсет Пром"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Телфорд Трейд" (далі - ТОВ "Телфорд Трейд"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродмет" (далі - ТОВ "Тродмет") та фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 зазначену заяву кредиторів, що об`єднали свої вимоги, передано для приєднання до матеріалів справи № 920/162/23 і одночасного розгляду із заявою ТОВ "Флуітек Сістемз" до ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 заяву кредиторів, що об`єднали свої вимоги: ТОВ "Форсет Пром", ТОВ "Телфорд Трейд", ТОВ "Тродмет" та фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на підставі частини четвертої статті 39 КУзПБ прийнято для одночасного розгляду разом із відповідною заявою ТОВ "Флуітек Сістемз".
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції від 23.02.2023 про прийняття об`єднаної заяви кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство для одночасного розгляду разом із відповідною заявою ТОВ "Флуітек Сістемз", ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 про прийняття заяви кредиторів, що об`єднали свої вимоги, для одночасного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження заявою ТОВ "Флуітек Сістемз" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

04.04.2023 Північним апеляційним господарським судом постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції, якою прийнято заяву кредиторів, що об`єднали свої вимоги, для одночасного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження заявою ТОВ "Флуітек Сістемз" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов`язані з рухом справи не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, яким розглядається справа про банкрутство по суті заявлених вимог. Заперечення щодо такої ухвали відповідно до приписів частини третьої статті 255 ГПК України мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції зауважила, що скаржник фактично оскаржує ухвалу, яка спрямована на забезпечення судового процесу, тобто ухвалу про прийняття заяви для одночасного розгляду з іншою заявою, якою не вирішується спір по суті заявлених вимог та яка не визначає майнові права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, а відтак оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає, з огляду на що наразі відсутні законні підстави для її перегляду судом апеляційної інстанції.
На підставі зазначеного висновку та з урахуванням положень пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України, якими передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 без розгляду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух справи

07.04.2023 ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 920/162/23.
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 920/162/23 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023, розгляд касаційної скарги призначено на 25.05.2023.

Передача справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство

25.05.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою справу № 920/162/23 разом із касаційною скаргою ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 передав на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Підставою для передачі визначено необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, а також процесуальних дій апеляційного господарського суду у разі оскарження ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/162/23 визначено суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючий), Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Картере В. І., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023.
З огляду на перебування судді Пєскова В. Г. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/162/23 визначено суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючий), Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Картере В. І., Огородніка К. М., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023.
Ухвалою від 06.06.2023 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийняв до провадження справу № 920/162/23 за касаційною скаргою ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 та призначив її до розгляду на 05.07.2023.
16.06.2023 суддя-доповідач у справі на підставі частини сьомої статті 303 ГПК України надіслав до Науково-консультативної ради при Верховному Суді лист з проханням підготувати науковий висновок стосовно співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 ГПК України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 КУзПБ в аспекті визначення переліку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
У відповідь на цей запит до Верховного Суду надійшли наукові висновки членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалами Верховного Суду від 06.07.2023 та від 19.07.2023 розгляд справи відкладався.
У зв`язку з виходом суддів Васьковського О. В. та Картере В. І. з відпустки автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/162/23 визначено суддів Верховного Суду у складі: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Васьковський О. В., Жуков С. В., Картере В. І., Огороднік К. М., Пєсков В. Г., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023.
15.08.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою прийняв справу № 920/162/23 за касаційною скаргою ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" та постановив провести її розгляд 16.08.2023.
У судове засідання 16.08.2023 учасники справи не з`явилися, проте про неможливість реалізації своїх процесуальних прав суд касаційної інстанції не повідомляли.
Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Участь сторін у судовому засіданні, призначеному на 16.08.2023 обов`язковою не визнавалася.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за неявки у судове засідання учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб")

У касаційній скарзі ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 про повернення апеляційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судом апеляційної інстанції при постановленні оскарженої постанови норм процесуального права та помилкове застосування норм матеріального права (частини другої статті 9 КУзПБ, пункту 17 частини першої статті 255 ГПК України).
Також, скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ухвала про прийняття для одночасного розгляду разом із заявою ініціюючого кредитора іншої заяви кредиторів, стосується процедурних питань. На думку скаржника, зазначена ухвала дійсно не вирішує спір по суті заявлених вимог, водночас визначає суб`єктний склад учасників процесу до проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство та безпосередньо впливає на майнові права та обов`язки як кредиторів, так і боржника.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

Стосовно наведеного у пункті 4 цієї постанови питання Верховний Суд, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.

Щодо співвідношення спеціальних і загальних правових норм у регулюванні апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду, постановленої у справі про банкрутство (неплатоспроможність)

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Після втрати чинності Законом про банкрутство з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), при застосуванні норм ГПК України, які містять посилання на вказаний Закон про банкрутство, з урахуванням частини третьої статті 3 ГПК України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, за відповідним посиланням застосовуються саме норми КУзПБ (див. постанови Верховного Суду від 16.07.2020 № 910/4475/19, від 29.07.2021 у справі № 911/698/21, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21)).
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023 частину першу статті 2 КУзПБ доповнено абзацом другим, за яким застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у приписах КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм ГПК України.
Тому загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено КУзПБ.
Відповідно до частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом про банкрутство, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (частина п`ята статті 232 ГПК України).
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина перша статті 232 ГПК України).
Отже, за загальним правилом господарського процесу, ознакою ухвали як судового рішення є те, що вона постановляється з питань застосування норм процесуального права у випадках, коли це прямо визначено в ГПК України і таким судовим актом спір по суті не вирішується, а забезпечується створення необхідних умов для його вирішення.
Водночас, процедура банкрутства (неплатоспроможності) є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника.
Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження, поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
Тож, вирішуючи питання співвідношення спеціальних і загальних норм слід розмежовувати, що у справі про банкрутство здійснюється розгляд основного провадження в ході якої вирішуються специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства, так і в її межах здійснюється розгляд справ позовного провадження за участю боржника (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи.
Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.
Хоч ці справи позовного провадження і розглядаються в межах справи про банкрутство, процесуально вони автономні від непозовного провадженням, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються з моменту відкриття і до ухвалення остаточного рішення лише правилами позовного провадження, встановленими у ГПК України, як про це зазначено у частині третій статті 7 КУзПБ.
Тому Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає за необхідне зауважити, що наведені далі правові висновки щодо співвідношення спеціальних і загальних правових норм у питанні апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, сформульовані саме у правовідносинах з основного провадження у справах про банкрутство, які відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ регулюються цим Кодексом, ГПК України та іншими законами України.
КУзПБ не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали.
Тож, значення ухвал, як судових рішень першої інстанції в процедурі банкрутства, має свої відмінності, оскільки в деяких випадках вони за змістом максимально наближені до рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора, розірвання мирової угоди чи визнання її недійсною та інші).
Для цілей з`ясування принципів правового регулювання постановлення та оскарження таких ухвал їх можна поділити за ознаками спеціалізації та спрямованості на два типи:

спеціальні - ухвали, які суд постановляє виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство згідно з нормами КУзПБ;

універсальні - ухвали, які суд постановляє із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані КУзПБ.

Так, суд першої інстанції постановляє універсальні ухвали у справі про банкрутство коли здійснює процесуальні дії чи вирішує процедурні питання, розглядає і вирішує клопотання, заяви, скарги за правилами та на підставі приписів ГПК України, зокрема, але не виключно за норми інститутів відводу (самовідводу) судді, процесуальних строків, судових викликів і повідомлень, судових витрат, заходів процесуального примусу, забезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів, фіксування судового процесу.
Серед спеціальних ухвал, зокрема, але не виключно: ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі (частина перша статті 35 КУзПБ); про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина друга статті 37 КУзПБ); про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі (частина третя статті 37 КУзПБ); про повернення заяви про відкриття провадження у справі (стаття 38 КУзПБ); про залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду (абзац 3 частини шостої статті 38 КУзПБ); про приєднання до матеріалів справи інших заяв (частина четверта статті 39 КУзПБ); про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята статті 39 КУзПБ); про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці (частина одинадцята статті 39 КУзПБ) та інші ухвали, які суд першої інстанції постановляє з питань, що вирішуються виключно у справах про банкрутство за нормами КУзПБ.
На кожній стадії судового провадження у справі про банкрутство досягнення її мети може забезпечуватися господарським судом постановленням як універсальних, так і спеціальних ухвал.
Зокрема, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд перевіряє відповідність змісту і оформлення заяви ініціюючого кредитора вимогам КУзПБ та може постановити універсальні ухвали про залишення цієї заяви без руху/ про її повернення або спеціальні ухвали про відкриття або про відмову провадження у справі про банкрутство.
Так само, перш ніж постановити ухвалу про приєднання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, що надійшла пізніше, до матеріалів справи за відповідною первісною заявою стосовно того самого боржника, для одночасного розгляду в порядку частини четвертої статті 39 КУзПБ, господарський суд має перевірити заяву, що приєднується, на відповідність вимогам КУзПБ щодо її змісту та оформлення, відтак залежно від результатів перевірки вирішити спеціальною або універсальною ухвалою питання щодо можливості її приєднання та подальшого розгляду.
Виходячи з наведеного суд касаційної інстанції вважає, що спеціалізація і спрямованість ухвали на вирішення загальних процедурних питань господарського процесу чи спеціальних процедур, врегульованих КУзПБ, є першочерговими критеріями для визначення переліку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК).
Зазначені конституційні приписи закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство - нормами КУзПБ та ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У статті 255 ГПК України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції.
Пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.
Водночас, у КУзПБ, на відміну від ГПК України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 КУзПБ.
Відповідно до частини першої цієї статті передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 9 КУзПБ, яка стосується саме апеляційного оскарження, визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Такими випадками (виключеннями) із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал є, зокрема, встановлені частиною другої статті 254, частиною першою статті 255 ГПК України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також окремі застереження за текстом КУзПБ, зокрема, про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає (частина шоста статті 5 КУзПБ), ухвала за результатами розгляду вимог кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац другий частини другої статті 47 КУзПБ).
За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
У рішенні від 27.01.2010 N 3-рп/2010 Конституційний Суд України, надаючи тлумачення припису про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, виснував, зокрема, що це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.
Однак, зважаючи на те, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність), на відміну від позовного провадження у такій справі, суд не ухвалює рішення, слід вважати, що учасник справи про банкрутство має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами ГПК України, до апеляційної скарги на судове рішення (ухвалу, постанову), яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою.
З урахуванням наведеного судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 ГПК України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 КУзПБ засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені:

а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 КУзПБ щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема частина шоста статті 5 КУзПБ, абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ);

б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 ГПК України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм ГПК України.

Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити:

1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство);

2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ;

3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал.

Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 ГПК України) повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 ГПК України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 ГПК України), апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.
Апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих виключень за КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню (частини перша, друга статті 261 ГПК України), і така неможливість оскарження має бути констатована в силу відповідного припису закону, зокрема відповідно до частини третьої статті 154 ГПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає або частини шостої статті 5 КУзПБ про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає.

Щодо вимог і доводів касаційної скарги

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 920/162/23, якою апеляційну скаргу ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України, оскільки скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Аналіз змісту доводів касаційної скарги свідчить про те, що вони зводяться до твердження про порушення судом апеляційної інстанції права ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на апеляційне оскарження судового рішення внаслідок помилкового застосування частин першої, третьої статті 255 ГПК України без урахування специфіки процедури оскарження судових рішень першої інстанції у справах про банкрутство відповідно до пункту 17 частини першої статті 255, статті 9 КУзПБ.
Верховний Суд в цілому погоджується з доводами касанта з огляду на таке.
Як вбачається з обставин справи ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23, якою заяву кредиторів, що об`єднали свої вимоги: ТОВ "Форсет Пром", ТОВ "Телфорд Трейд", ТОВ "Тродмет" та фізичної особи Шибістого С. Б. про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на підставі частини четвертої статті 39 КУзПБ прийнято для одночасного розгляду разом із заявою ТОВ "Флуітек Сістемз" про відкриття провадження у праві про банкрутство стосовно того самого боржника.
Отже, в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу, постановлену у провадженні про банкрутство (неплатоспроможність), що відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ регулюється цим Кодексом, ГПК України та іншими законами України, а застосування положень інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ і така ухвала згідно з частиною другою статті 9 КУзПБ підлягає апеляційному оскарженню.
Тому, вирішуючи питання чи підлягає оскаржена ухвала про приєднання до матеріалів заяви про відкриття провадження у праві про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" заяв інших кредиторів в порядку частини четвертої статті 39 КУзПБ, апеляційний суд мав почергово з`ясувати:

2) чи оскаржувана ухвала вирішує процедурні питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ;

Лише після з`ясування зазначеного та надання правильної кваліфікації природі оскарженого судового рішення апеляційний суд міг здійснити оцінку встановлених обставин та дійти обґрунтованого висновку щодо наявності/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 ГПК України) чи відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 ГПК України.
Проте, Північний апеляційний господарський суд наведеного не врахував, тому дійшов передчасного і недостатньо мотивованого висновку про повернення апеляційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", з яким суд касаційної інстанції погодитися не може.
Верховний Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень і важливим аспектом права на справедливий суд.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику ЄСПЛ, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
Однак, оскаржувана ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 920/162/23 про повернення апеляційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" цим критеріям повною мірою не відповідає, отже підлягає скасуванню за результатами касаційного перегляду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
За наведених вище обставин, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 920/162/23 та направити справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат скаржника зі сплати судового збору

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

Системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 ГПК України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 КУзПБ засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені:

Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити:

Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 ГПК України) повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 ГПК України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 ГПК України) апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.
Апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих виключень за КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню (частини перша, друга статті 261 ГПК України), і така неможливість оскарження має бути констатована в силу відповідного припису закону, зокрема відповідно до частини третьої статті 154 ГПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає або частини шостої статті 5 КУзПБ про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задовольнити повністю.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 920/162/23 скасувати повністю.
Справу № 920/162/23 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді В. В. Білоус О. В. Васьковський С. В. Жуков В. І. Картере К. М. Огороднік В. Г. Пєсков В. Я. Погребняк

Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 920/162/23