Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106422223
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10741/21
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий,
Банаська О.О.,
Білоуса В.В.,
Васьковського О.В.,
Жукова С.В.,
Картере В.І.,
Огородніка К.М.,
Пєскова В.Г.,
Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.,
учасники справи:
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал",
представник кредитора - Максюк С.В., адвокат, ордер від 18.02.2022,
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
представник боржника - Борух В.А., адвокат, ордер від 23.06.2022,
за участю:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський Комбікормовий Завод" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм"- не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Айна Гассе"- не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлик Зернопродукт"- не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"- не з`явився,
арбітражний керуючий Черненченко Денис Альбертович - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 17.08.2021 (щодо ухвали Господарського суду м. Києва від 14.07.2021)
у складі колегії суддів: Гарник Л.Л., - головуючий, Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.,
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 17.08.2021 (щодо ухвали Господарського суду м. Києва від 20.07.2021)
у складі колегії суддів: Гарник Л.Л., - головуючий, Кропивної Л.В., Пашкіної С.А.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
- відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс";
- визнано грошові вимоги ТОВ "Інтер Вей Капітал" до ТОВ "Комплекс Агромарс" у розмірі 213 895 487,45 грн., у тому числі 158 431 646,45 грн. забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- введено процедуру розпорядження майном боржника;
- призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича;
- встановлено основну грошову винагороду арбітражному керуючому Черненченку Денису Альбертовичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника;
- офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" у встановленому законодавством порядку;
- заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;
- встановлено розпоряднику майна боржника строк до 25.08.2021 для подачі до Господарського суду міста Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду;
- встановлено розпоряднику майна боржника строк до 14.09.2021 для проведення інвентаризації майна боржника;
- призначено попереднє засідання суду.
- задоволено клопотання ТОВ "Інтер Вей Капітал" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №910/10741/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс";
- заборонено ТОВ "Комплекс Агромарс" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів (щодо відчуження, розпорядження, передачі у володіння третім особам, передачі в заставу, будь-яке інше обтяження, інше) стосовно корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлик Зернопродукт" (далі - ТОВ "Кагарлик Зернопродукт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Айна Гассе" (далі - ТОВ "Айна Гассе"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільський Комбікормовий Завод" (далі - ТОВ «Бориспільський Комбікормовий Завод»), Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" (далі - ТОВ "Завод Київкомбікорм"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" (далі - ТОВ "Курганський Бройлер");
- заборонено суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам, акредитованим суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, проводити державну реєстрацію, в тому числі шляхом проведення та/або відміни та/або скасування та/або коригування реєстраційних дій, змін до відомостей про юридичних осіб - ТОВ "Кагарлик Зернопродукт", ТОВ "Айна Гассе", ТОВ "Бориспільський Комбікормовий Завод", ТОВ "Завод Київкомбікорм", ТОВ "Курганський Бройлер", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі зміни відомостей засновників/учасників, зміни місцезнаходження, змін до установчих документів юридичних осіб;
- заборонено державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, інше), стосовно об`єктів нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за ТОВ "Кагарлик Зернопродукт", ТОВ "Айна Гассе", ТОВ "Бориспільський Комбікормовий Завод", ТОВ "Завод Київкомбікорм", ТОВ "Курганський Бройлер";
- заборонено ТОВ "Кагарлик Зернопродукт", ТОВ "Айна Гассе", ТОВ "Бориспільський Комбікормовий Завод", ТОВ "Завод Київкомбікорм", ТОВ "Курганський Бройлер" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у володіння, розпорядження, користування третім особам, передачі в заставу, будь-яке інше обтяження, стосовно виробничого обладнання та устаткування, транспортних засобів, що належить на праві власності ТОВ "Кагарлик Зернопродукт", ТОВ "Айна Гассе", ТОВ "Бориспільський Комбікормовий Завод", ТОВ "Завод Київкомбікорм", ТОВ "Курганський Бройлер", використовується у господарській діяльності та обліковується у бухгалтерському обліку даних юридичних осіб станом на 14.07.2021;
- накладено арешт на корпоративні права ТОВ "Кагарлик Зернопродукт", ТОВ "Айна Гассе", ТОВ "Бориспільський Комбікормовий Завод", ТОВ "Завод Київкомбікорм", ТОВ "Курганський Бройлер";
- накладено арешт на всі об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстроване за ТОВ "Кагарлик Зернопродукт", ТОВ "Айна Гассе", ТОВ "Бориспільський Комбікормовий Завод", ТОВ "Завод Київкомбікорм", ТОВ "Курганський Бройлер";
- накладено арешт на виробниче обладнання та устаткування, транспортні засоби, що належать на праві власності ТОВ "Кагарлик Зернопродукт", ТОВ "Айна Гассе", ТОВ "Бориспільський Комбікормовий Завод", ТОВ "Завод Київкомбікорм", ТОВ "Курганський Бройлер", використовується у господарській діяльності та обліковується у бухгалтерському обліку даних юридичних осіб станом на 14.07.2021;
- заборонено ТОВ "Комплекс Агромарс" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів (щодо відчуження, розпорядження, передачі у володіння третім особам) стосовно торгових марок - "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "АГРОМАРС", "І В БУДНІ, І В СВЯТА ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "КОЛИ СМАК ПЕРЕМАГАЄ!", "ІЖ НАТУРАЛЬНЕ!", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Добре, бо рідне.", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Смак домашньої курки.", "MARSFF'S", "Аgromars", що зареєстровані за юридичною особою - ТОВ "Комплекс Агромарс" згідно Бази даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг";
- накладено арешт на торгові марки - "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "АГРОМАРС", "І В БУДНІ, І В СВЯТА ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "КОЛИ СМАК ПЕРЕМАГАЄ!", "ІЖ НАТУРАЛЬНЕ!", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Добре, бо рідне.", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Смак домашньої курки.", "MARSFF'S", "Аgromars", що зареєстровані за юридичною особою - ТОВ "Комплекс Агромарс" згідно Бази Даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг".
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції від 17.08.2021
Щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 14.07.2021
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/10741/21 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" за заявою ТОВ "Інтер Вей Капітал".
4.1. За висновками апеляційного суду, місцевим господарським судом неправильно застосовані положення статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), оскільки наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.
Крім того, враховуючи виникнення у Боржника зобов`язань перед Кредитором після встановлення Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 на території України карантину з 12.03.2020 до 01.10.2021, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника з підстав наявності законодавчих обмежень у вигляді заборони на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, вимоги до якого виникли у Кредитора після 12.03.2020 - в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, що судом першої інстанції враховано не було.
4.2. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено:
4.2.1. ТОВ "Інтер Вей Капітал" ініціювало питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" з підстав наявності у боржника заборгованості за кредитним договором від 16.08.2010 № 114-КД (далі - Кредитний договір), укладеним ТОВ "Комплекс Агромарс" та Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "Перший Український Міжнародний Банк"), право вимоги за яким було передано ТОВ "Інтер Вей Капітал" згідно з договором відступлення прав вимоги за кредитним договором від 05.03.2021 № 2021/03/05-1, укладеним між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Інтер Вей Капітал".
4.2.2. Загальний обсяг прав вимог за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами, за користування кредитом станом на дату укладення цього договору становить усього 2 646 149,98 доларів США та 144 493 733,78 грн, що за курсом НБУ (станом на 23.03.2021) становить разом 217 757 952,89 грн.
4.2.3. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ТОВ "Комплекс Агромарс" та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» укладені наступні договори забезпечення:
- іпотечний договір № 1334-І (без видачі заставної) від 11.06.2013, реєстр. №2311;
- іпотечний договір № 2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014, реєстр. №1904;
- іпотечний договір № 115-І (без видачі заставної) від 16.08.2010, реєстр. № 7095;
- договір застави рухомого майна № 542-ЗРМ від 30.01.2012;
- договір застави рухомого майна № 1335-ЗРМ від 11.06.2013;
- договір застави рухомого майна № 2123-ЗРМ від 16.12.2014.
4.2.4. З метою забезпечення виконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Курганський Бройлер» та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» укладений договір поруки № 2226-П від 30.10.2015, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними Додатковими угодами № 1-22.
4.2.5. Загальна оціночна вартість нерухомого майна, переданого в іпотеку, та рухомого майна, переданого в заставу, складає 158 431 646,45 грн.
4.2.6. ТОВ "Інтер Вей Капітал" надіслало 19.04.2021 на адресу боржника та поручителя вимогу-повідомлення № 19/04/21/1 від 19.04.2021 про відступлення права вимоги та про необхідність погашення заборгованості, однак вказана вимога виконана не була.
4.2.7. ТОВ "Комплекс Агромарс" заперечував проти відкриття провадження у справі по банкрутство, посилаючись на можливість виконати зобов`язання за кредитними договорами від 16.08.2010 № 114-КД, від 30.11.2015 № НК 857 без застосування процедури банкрутства, а також існування спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора, що підлягає вирішенню в позовному провадженні, у зв`язку з чим ТОВ "Комплекс Агромарс", не погоджуючись з договорами відступлення права вимоги від 05.03.2021 № 2021/03/05-1, від 24.03.2021 № 2021/03/24-01, укладеними АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ "Інтер Вей Капітал", 10.06.2021 звернулось з позовною заявою про визнання цих договорів недійсними, яка згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2021 у справі № 911/1722/21 повернута позивачу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та згодом була подана повторно.
4.2.8. Боржник зазначив, що Кредитор набув право звертатися до суду на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором від 05.03.2021 № 2021/03/05-1 у період дії обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX щодо відкриття провадження у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли в період дії карантину.
Щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 20.07.2021
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/10741/21 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Інтер Вей Капітал" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №910/10741/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс».
5.1. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, з огляду на скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/10741/21, прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс", а також встановленого факту про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс", застосування положень статті 40 КУзПБ неможливо, оскільки згідно з частиною 14 статті 39 КУзПБ арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
Підставою передачі визначено необхідність формування єдиної судової практики щодо застосування пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19".
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ТОВ "Інтер Вей Капітал")
зазначає, що системний аналіз вище вказаних правових висновків Верховного Суду підтверджує наявність відмінної (неоднакової) судової практики щодо застосування норм права до спірних правовідносин при розгляді справ про банкрутство.
Доводи боржника
(ТОВ "Комплекс Агромарс")
33.1. між сторонами існує спір який за своєю суттю полягає у невизнанні права вимоги кредитора за грошовим зобов`язанням (зокрема, щодо заявленої суми кредиторських вимог), у невизнанні та оспоренні права звертатися кредитора із відповідною заявою в цілому;
33.2. вимоги як первісного кредитора, так і ТОВ "Інтер Вей Капітал" виникли в період дії карантину, впровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, відтак до таких вимог обов`язково застосовуються приписи пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ;
33.3. клопотання ТОВ "Інтер Вей Капітал" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів не містить жодних доказів наявності фактичних обставин, що пов`язують застосування перелічених заявником заходів забезпечення позову; судове рішення про задоволення такого клопотання порушує права та інтереси третіх осіб, що не є учасниками справи; застосовані заходи до забезпечення вимог кредиторів не відповідають вимогам співрозмірності та адекватності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021
З цього приводу слід зазначити таке:
36.1. Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
36.2. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
36.3. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ.
36.4. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
36.5. Щодо поняття «спір про право» в розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21.
36.6. Спір про право - це суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
36.7. Поняття «спір про право» має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом.
36.8. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.
36.9. Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
36.10. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
36.11. Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є:
перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором;
встановлення наявності/відсутності спору про право;
встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
36.12. Відповідно до частини 6 статті 39 КУзПБ, однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі визначено те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
36.13. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог кредитора (ініціюючого) є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
36.14. Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, від 24.11.2021 у справі № 902/560/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21.
36.15. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
36.16. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду справ за участю боржника та кредитора з питань, що зазначені вище.
36.17. Відсутність заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
36.18. У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення [обґрунтовані] боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема. у постановах від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, від 22.02.2022 у справі № 922/3369/21.
37.1. ТОВ "Інтер Вей Капітал" ініціювало питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" з підстав наявності у боржника заборгованості за кредитним договором від 16.08.2010 №1 14-КД, укладеним ТОВ "Комплекс Агромарс" та АТ "Перший Український Міжнародний Банк", право вимоги за яким було передано ТОВ "Інтер Вей Капітал" згідно з договором відступлення прав вимоги за кредитним договором від 05.03.2021 № 2021/03/05-1, укладеним АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Інтер Вей Капітал".
37.2. 24.03.2021 між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (первісний іпотекодержатель (заставодержатель) та ТОВ "Інтер Вей Капітал" (новий іпотекодержатель (заставодержатель) укладені договір відступлення права вимоги № 2021/03/24-01 за іпотечними договорами та договір відступлення права вимоги № 2021/03/24-02 за договорами застави, відповідно до умов яких первісний іпотекодержатель (заставодержатель) відступив новому іпотекодержателю (заставодержателю) в повному обсязі свої права вимоги за іпотечними договорами № 1334-І (без видачі заставної) від 11.06.2013, реєстр. № 2311, № 2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014, реєстр. № 1904, № 115-І (без видачі заставної) від 16.08.2010, реєстр. № 7095, а також договорами застави рухомого майна № 542-ЗРМ від 30.01.2012, № 1335-ЗРМ від 11.06.2013, № 2123-ЗРМ від 16.12.2014.
37.3. ТОВ "Комплекс Агромарс", не погоджуючись з договорами відступлення права вимоги від 05.03.2021 № 2021/03/05-1, від 24.03.2021 № 2021/03/24-01, укладеними між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Інтер Вей Капітал", 10.06.2021 звернулось з позовною заявою про визнання цих договорів недійсними, яка згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2021 у справі № 911/1722/21 повернута позивачу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 ГПК України, та згодом була подана повторно (справа № 911/2101/21).
37.4. За інформацією з Єдиного Державного реєстру судових рішень (інформація є загальнодоступною), за результатами оскарження (в апеляційному та касаційному порядку) ТОВ "Комплекс Агромарс" ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 911/2101/21 (позовну заяву ТОВ "Комплекс Агромарс" та заяву про усунення недоліків позовної заяви повернуто заявнику), ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 прийнято позовну заяву ТОВ "Комплекс Агромарс" до ТОВ "Інтер Вей Капітал" та АТ "Перший Український міжнародний банк" про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 05.03.2021 № 2021/03/05-1 та договорів про відступлення права вимоги від 24.03.2021 (укладені між ТОВ "Інтер Вей Капітал" та АТ "Перший Український міжнародний банк") до розгляду та відкрито провадження.
37.5. За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що грошові вимоги Кредитора (ТОВ "Інтер Вей Капітал") носять спірний характер, оскільки вони не визнаються та заперечуються Боржником.
38.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512, статей 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Для заміни кредитора згода боржника не є обов`язковою.
38.2. Тобто, в разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним.
42.1. Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20 дійшов висновку про те, що вказівка у нормах пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ і Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" (далі - Закон № 728-IX), спрямована на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12.03.2020, є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі. Тому набрання чинності з 17.10.2020 вказаними змінами в Кодекс (пункт 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень) згідно із Законом № 728-IX не обмежує застосування відповідних положень КУзПБ і Закону № 728-IX та не обмежує їх поширення на матеріально-правові відносини та процесуальні правовідносини з відкриття провадження у справі про банкрутство, що виникли до набрання чинності з 17.10.2020 цими змінами, однак з 12.03.2020.
42.2. Колегія суддів, під час розгляду цієї справи (№ 910/10741/21) вважала можливим відступити від позиції Верховного Суду у справі № 910/2766/20, та вказала на відсутність висновків щодо розуміння поняття "вимоги до боржника", правова позиція Верховного Суду щодо заборони відкриття провадження у справі про банкрутство на період карантинних обмежень, викладена у постанові від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20, може бути використання як щодо правовідносин, які виникли до 12.03.2020, так і у випадку щодо правовідносин, які виникли після визначеної законодавцем дати. Тому зазначене викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності та однозначності розуміння підстав та наслідків застосування пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та Закону № 728-IX та можливості застосування таких підстав у цій справі.
Наведені обмеження були запроваджені згідно зі змінами, внесеними в КУзПБ Законом України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" від 18.06.2020 №728-IX, що набрав чинності з 17.10.2020 (далі - Закон № 728-IX).
Набрання чинності з 17.10.2020 вказаними змінами в Кодекс (п. 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення") згідно з Законом № 728-IX не обмежує поширення дії відповідних положень КУзПБ і Закону № 728-IX на матеріально-правові відносини та процесуальні правовідносини щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, що виникли до набрання чинності з 17.10.2020 цими змінами, однак на період не раніше 12.03.2020.
Відтак, норма абзацу 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ має зворотну дію у часі, оскільки застосовується до відносин, що виникли до набрання чинності цією нормою.
48.1. При цьому, заборона відкриття провадження у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за вимогами до боржника поширюється на всі вимоги, що виникли з 12.03.2020, оскільки така заборона є безумовною і поширюється на усі випадки неплатоспроможності боржника.
50.1. КУзПБ не містить визначення термінів "вимога" (у тому числі "вимога кредитора" чи "вимога до боржника"), однак вживає його у різних контекстах.
50.2. При визначенні значення терміну "вимога" у нормі абзацу 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (в редакції Закону №728-ІХ) в процесі розгляду конкретних справ варто виходити з такого.
50.3. Поняття "зобов`язання" (частина 1 статті 509 ЦК України), "господарське зобов`язання" (частина 1 статті 173 ГК України) співвідносяться як загальне і спеціальне. Грошове зобов`язання є елементом майнового зобов`язання (як цивільного, так і господарського), змістом якою є право кредитора на отримання від боржника належної йому грошової суми у визначеному правовідношенням розмірі та строки, якому (праву) кореспондуй обов`язок боржника здійснити платіж.
50.4. Для грошового зобов`язання в його непорушеному стані (до настання строку платежу) термін "вимога" може вживатися як синонім суб`єктивного права кредитора вимагати від боржника певної поведінки на визначених договором умовах.
50.5. В КУзПБ поняття боржника, кредитора, грошового зобов`язання та вимоги застосовуються для цілей цього Кодексу - відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в тому значенні, яке їм надав законодавець в КУзПБ.
50.6. Відповідно до статті 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Змістом цього зобов`язання є право вимоги кредитора і кореспондуючий йому обов`язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) по передачі певної суми грошей. Таким чином, обсяг поняття грошового зобов`язання за статтею 1 КУзПБ не збігається повністю із поняттям грошового зобов`язання відповідно до ЦК та ГК в частині тих зобов`язань, що виникають у публічних правовідносинах, але і в цьому випадку його змістом так само буде вимога кредитора до боржника.
50.7. В контексті вказаного вище, також слід зауважити на тому, що положення статті 1 "Значення термінів" КУзПБ містить в собі поняття "кредитор", "забезпечені кредитори", "конкурсні кредитори", "поточні кредитори".
50.7.1. За визначенням законодавця кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.
50.7.2. За приписами частини 2 статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
50.7.3. Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника. Ознакою такої неплатоспроможності є наявність невиконаного боржником зобов`язання перед кредитором незалежно від його розміру та періоду невиконання.
50.7.4. Відповідно до частини 3 статті 34 КУзПБ заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Заява кредитора може ґрунтуватися на об`єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов`язань перед цим кредитором.
50.7.5. Тобто, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.
50.8. Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.
50.9. Поняття "вимога" (частина 2 статті 530 ЦК України), "вимога кредитора" (абз. 10 частини 1 статті 1, частина 3 статті 34 КУзПБ), "вимогами до боржника" (абз. 7 пункту 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону №7 28-ІХ) мають головну спільну ознаку: кредитор може реалізувати своє право на отримання належної йому суми в судовому порядку (або шляхом індивідуального задоволення вимог в позовному порядку, або на засадах конкурсного процесу за умови, що строк виконання грошового зобов`язання для ініціюючого кредитора настав (боржник знаходиться у стані прострочення виконання або невиконання відповідно до умов договору)).
50.10. Поняття "вимоги кредитора" (абз. 10 частини 1 статті 1, частина 3 статті 34 КУзПБ), "вимоги до боржника" (абз. 7 пункту 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону №728-ІХ) є тотожними, мають застосовуватися в однаковому значенні у випадку, коли вони є вимогами ініціюючого кредитора. Їх головною ознакою є факт прострочення боржника (невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання у визначений договором строк).
50.11. Термін "вимога до боржника" у абзаці 7 п. 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону №728-ІХ є тотожним поняттю "вимоги кредитора". За колом осіб ця норма поширює свою дію на кредиторів, що ініціюють процедуру банкрутства, за вимогами до боржника, що виникли до 12 березня 2020 року.
51.1. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
51.2. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
51.3. Заміна кредитора в зобов`язанні регулюється нормами глави 47 ЦК України її субінституту ("Сторони у зобов`язанні"). Наслідком заміни може бути як універсальне правонаступництво (заміна сторони у договорі), так і сингулярне (в окремому зобов`язанні, в якому одному праву кредитора кореспондує один обов`язок боржника).
51.4. Отже, заміна кредитора в зобов`язанні не змінює змісту та умов зобов`язання, в якому вона відбувається (як у випадку заміни сторони в договорі, так і заміни кредитора у грошовому зобов`язанні). Водночас, новий кредитор може узгодити із боржником інші умови реалізації ним своїх прав (в тому числі і стосовно строків виконання обов`язків боржника), уклавши відповідний договір.
55.1. Пряма вказівка у нормах пункту 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" і Закону №7 28-IX (яким були внесені відповідні зміни до Кодексу), на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12.03.2020, є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі
55.2. За наявності підстав, передбачених абзацом 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (грошові вимоги кредитора, що ініціює відкриття провадження у справі про банкрутство до боржника, виникли з 12.03.2020) суд мав відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство в тих випадках, коли питання відкриття провадження вирішувалося судом у період часу від 17.10.2020 до 06.01.2022 включно.
55.3. Заборона відкриття провадження у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за вимогами до боржника поширюється на всі вимоги, що виникли з 12.03.2020, оскільки така заборона є безумовною і поширюється на усі випадки неплатоспроможності боржника.
55.4. Поняття "вимоги кредитора" (абз. 10 частини 1 статті 1, частина 3 статті 34 КУзПБ), "вимоги до боржника" (абз. 7 пункту 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону №728-ІХ) є тотожними, мають застосовуватися в однаковому значенні у випадку, коли вони є вимогами ініціюючого кредитора. Їх головною ознакою є факт прострочення боржника (невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання у визначений договором строк).
Щодо постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021
57.1. Відповідно до частини 14 статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
57.2. Відповідно до частини першої статті 40 КУзПБ господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
57.3. Метою забезпечення позову (вимог кредиторів) є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство, попередження їх можливого порушення в майбутньому, а також забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення та попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
57.4. З огляду на скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/10741/21, прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс", а також встановленого факту про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс", суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про неможливість застосування положень статті 40 КУзПБ, оскільки, згідно частиною 14 статті 39 Кодексу, арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
57.5. Враховуючи вищевикладене, Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/10741/21 та правомірно прийняв нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Інтер Вей Капітал" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/10741/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс».
Щодо суті касаційної скарги
59.1. Підставою касаційного оскарження заявником касаційної скарги вказано пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
59.2. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
59.3. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
59.4. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
59.5. У справі № 924/1277/20 (постанова Верховного Суду від 20.05.2021) предметом розгляду та перегляду в апеляційному та касаційному порядку є заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" з підстав наявності у боржника перед кредитором заборгованість на суму 6 073 982,78 грн.
Ухвалою Господарський суд Хмельницької області від 29.12.2020 (залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021, постановою Верховного Суду від 20.05.2021), зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Серединецьке", визнані грошові вимоги ТОВ "Агротек" до ТОВ "Серединецьке", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Серединецьке" та процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, інше.
Спірним постало питання застосування частини шостої статті 39 КУзПБ, щодо наявність спору про право.
Верховний Суд висловив свою позицію щодо застосування вказаної норми права, яка полягає у тому, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності в цьому випадку спору про право, оскільки наявність судових рішень у справах № 904/7638/17 та № 904/2357/20, які набрали законної сили на момент звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (26.11.2020) є підтвердженням вирішення спору про право судом у порядку позовного провадження.
59.6. У справі № 922/2503/20 (за заявою фізичної особи ОСОБА_3 про відкриття провадження у справі про банкрутство Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Черемушки-2017"), також постало питання застосування частини шостої статті 39 КУзПБ.
Верховний Суд (постанова від 02.02.2021) висловив свою позицію щодо застосування норми права, вказавши на те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що результати перегляду ухвали Харківського апеляційного суду від 14.05.2020, яка є предметом касаційного перегляду у Верховному Суді у справі №01/08/2017 безпосередньо впливають на доведеність підстав, з яких ініціюючим кредитором подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Черемушки-2017".
59.7. У постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 (за заявою Приватного підприємства "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес") Верховний Суд дійшов наступного висновку: "… у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.".
59.8. У постанові від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20 (за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо солар") Верховний Суд, зокрема, вказав:
"Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, якою визначено підстави для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема у разі якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.".
59.9. У постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 (за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокс - Лайф" про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва") Верховний Суд, враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, вказав на те, що частина шоста статті 39 КУзПБ згідно якої підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження жодним чином не визначає підставою для такої відмови існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов`язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора.
59.10. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 по справі № 910/4658/20 (за заявою ТОВ "С І А" до господарського суду першої інстанції надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний") наведено висновок про те, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Верховний Суд зауважує, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ.
59.11. У постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20 (за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль") Верховний Суд вказав на те, що відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження ЄДРСР, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а отже, і про відсутність спору між сторонами про право.
Колегія суддів зауважила, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
59.12. У постанові від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20 (за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "СІА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний") Верховний Суд вказав, що при наявності відзиву боржника, поданого в порядку статті КУзПБ, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень частини шостої статті 39 КУзПБ відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право.
Водночас касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, вказав на те, що положення КУзПБ не передбачають підставу для відмови у відкритті провадження у справі через те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора виникли на підставі правочину, укладеного з боржником протягом попередніх трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство і може бути в подальшому визнаний недійсним у справі про банкрутство.
59.13. Враховуючи викладене, Судова Палата вважає необхідним зауважити на тому, що правові висновки у наведених вище справах стосуються саме застосування судами норми частини 6 статті 39 КУзПБ.
Водночас, у цій справі (№ 910/10741/21) висновки суду апеляційної інстанції відповідають позиції, наведеній у вказаних постановах щодо встановлення наявності/відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як обов`язкової умови для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а також щодо моменту виникнення спору про право відносно моменту звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
59.14. Предметом розгляду у справі № 911/2115/15 є позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аккорд" до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення заборгованості за процентами у сумі 10 490 307,77 грн., нарахованими за період з 28.07.2014 по 30.04.2015 за прострочення виконання грошового зобов`язання, що виникло на підставі договору кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеного між відповідачем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".
Постановою Верховного Суду від 09.09.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2019 у справі №911/2115/15 скасовано, справу № 911/2115/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
59.15. Предметом розгляду у справі №904/1693/19 є заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Трейд Груп" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті".
Спірним постало питання правомірності та обґрунтованості визнання боржника банкрутом та введення щодо нього процедури ліквідації.
Постановою Верховного Суду від 15.12.2020 у вказаній справі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2020 скасовано, справу №904/1693/19 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
59.16. Постанови Верховного Суду у справах № 911/2115/15, № 904/1693/19 є нерелевантними, оскільки правові висновки в зазначених справах зроблені господарськими судами, виходячи з інших фактичних обставин справи та з урахуванням змісту відповідних правовідносин, які не є подібними у цій справі. У вказаних справах не вирішувало питання застосування ні частини 6 статті 39 КУзПБ, ні абзацу 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
59.17. Правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20 стали підставою передачі справи № 910/10741/21 на розгляд Судової Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та, за результатами розгляду цієї справи, Палата суддів вважала необхідним уточнити правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20, що викладено у пункті 55 цієї Постанови.
59.18. Інші доводи скаржника Палатою суддів не розглядаються, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Судові витрати
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Я. Погребняк
Судді О. О. Банасько
В .В. Білоус
О. В.Васьковський
С. В. Жуков
В. І. Картере
К. М. Огороднік
В. Г. Пєсков
Н. Г. Ткаченко
_03_03.png)