flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 906/308/20

https://reyestr.court.gov.ua/Review/105458810

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року

м. Київ

cправа №  906/308/20

Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Огородніка К.М. - головуючого, Банаська О.О., Васьковського О.В., Жукова С.В., Картере В.І., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

за участю представниці ОСОБА_1 - Костюкевич-Тарнавської О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021

у справі № 906/308/20

за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до: 1) ОСОБА_1 (голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг"),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М"

про стягнення 104 175,42 доларів США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632, 67 грн) та 2 442, 62 грн пені

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - АТ "Укрсиббанк", позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1; ліквідатор ТОВ "Промоптторг") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М" (далі - відповідач 2, ТОВ "Новотекс-М") про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 104175,42 доларів США та пені у розмірі 2 442, 62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Промоптторг" (засновником і єдиним учасником якого є ТОВ "Новотекс-М") від 14.11.2016 вирішено:

- припинити ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України, у зв`язку з нездійсненням протягом останніх декількох років господарської діяльності, відсутністю боргів, у тому числі податкових, недоцільністю подальшого здійснення господарської діяльності; уповноважити ліквідатора товариства ОСОБА_1 організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників товариства рішень;

- призначити ліквідатором товариства директора товариства Пунду А.М.; наділити ліквідатора повноваженнями керівника (директора) товариства відповідно до установчих документів товариства і чинного законодавства України та визначити, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань; затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури товариства протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення відомостей щодо припинення товариства з наведеним переліком заходів.

Однак, таке рішення прийнято всупереч частини першої статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), оскільки у ліквідованого Товариства на той час була наявна кредитна заборгованість перед АТ "Укрсиббанк" і невиконане рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі № 910/8301/16, не здійснено заходів щодо задоволення вимог кредитора АТ "Укрсиббанк", а саме не направлено відповідну заяву до суду про порушення справи про банкрутство ТОВ "Промоптторг", чим порушено порядок його ліквідації; тому відповідачі несуть солідарну відповідальність перед Позивачем за незадоволення його вимог у розмірі 104175,42 доларів США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67 грн) та 2 442,62 грн пені.

Позов заявлений з посиланням на частину першу статті 543 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 95 Закону про банкрутство (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі № 906/308/20 у позові відмовлено.

Ухвалене місцевим судом рішення мотивовано тим, що стягнення в порядку статті 95 Закону про банкрутство може розглядатися в окремому провадженні поза межами справи про банкрутство лише за умови ліквідації боржника у судовому порядку внаслідок його банкрутства. У зв`язку з відсутністю доказів звернення голови ліквідаційної комісії ТОВ "Промоптторг" - Пунди А.М. до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин норм вказаного Закону.

Також суд першої інстанції зазначив, що покладення обов`язку із сплати заборгованості ТОВ "Промоптторг" на відповідача 2 (ТОВ "Новотекс-М") з огляду на те, що він є учасником ТОВ "Промторг" та те, що його засновником і керівником є ОСОБА_1 , є безпідставним, оскільки ТОВ "Новотекс-М" не є стороною чи учасником жодної судової справи, наведеної в цьому рішенні суду, або стороною правочинів, укладених у сфері кредитних правовідносин між АТ "УкрСиббанк" і ТОВ "Промоптторг" чи поруки.

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для застосування позовної давності у такому випадку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" задоволено; рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 у справі №906/308/20 скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь Позивача 104 175,42 доларів США, що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632, 67 грн, 2 442, 62 грн пені, 42 316, 13 грн та 63 474, 19 грн витрат зі сплати судового збору за подання за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції керувався таким:

- зважаючи, що підставою звернення з позовом до суду стало тривале ухилення від виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості по Кредитному договору з юридичної особи (ТОВ "Промоптторг"), яка припинила своє існування  за рішенням власника (відповідача 2 в особі відповідача 1), шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (залишивши без виконання судове рішення про стягнення заборгованості та штрафних санкцій), з метою забезпечення права особи у доступі до правосуддя та захисту порушеного (як встановлено цій судовій постанові) права позивача на виконання відповідачем 1 рішення у справі № 910/8301/16 (про існування якого відповідачу 1 було відомо при ліквідації ТОВ "Промоптторг") виходячи із положень частини десятої статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд вважав за необхідне застосувати аналогію закону до даних правовідносин, з огляду на відсутність норм матеріального права саме в даних правовідносинах, застосування яких дозволило б захистити порушене право позивача;

- з метою не допущення відмови у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, зважаючи на встановлення обставин щодо ухилення відповідача 1 при проведенні ліквідації юридичної особи від виконання рішення суду у справі №910/8301/16 та вчинення ним в період ліквідації юридичної особи активних дій, спрямованих на скасування рішення суду першої інстанції (а не на виявлення, повідомлення та задоволення вимог кредиторів, зокрема позивача), суд застосував до даних відносин аналогію норм матеріального права (які існували на час ліквідації особи та є чинними станом на день звернення позивача до суду), а саме законодавства, яке направлено на врегулювання відносин юридичної особи, яка ліквідується за рішенням власника, та обов`язки саме ліквідатора такої особи на вчинення ряду дій з метою задоволення вимог кредиторів (адже пряме застосування даних норм є неможливим, оскільки законодавцем передбачено відповідальність виключно в процедурі банкрутства, що здійснювалося в судовому порядку, і не передбачено у випадку, коли особа ліквідувала своє підприємство, в якого існували борги, минуючи законодавчо визначену процедуру, що була врегульована Законом про банкрутство, а на даний момент врегульована Кодексом України з процедури банкрутства (далі - КУзПБ));

- ураховуючи, що вказане порушення вчинено під час дії Закону про банкрутство, є необхідним застосування саме аналогії вказаного Закону;

- судом враховано й те, що відповідач 1 був і є керівником відповідача 2 (ТОВ "Новотекс-М") та ТОВ "Промоптторг", що свідчить про взаємопов`язаність та узгодженість їхніх дій при здійсненні ліквідації юридичної особи;

- щодо заяви відповідача 1 про застосування позовної давності до вимог позивача судом встановлено, що позовна давність за цими вимогами не пропущена, у зв`язку із її перериванням шляхом подання позивачем позовної заяви в квітні 2018 року у справі № 278/1113/18 до Житомирського районного суду Житомирської області та внаслідок вчинення позивачем інших дій щодо захисту свого порушеного права, спрямованих на виконання рішення у справі № 910/8301/16, в тому числі шляхом звернення до суду адміністративної юрисдикції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у цій справі, ОСОБА_1 (відповідач 1) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 (про відмову у задоволенні позову).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема застосував закон, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, у яких ні аналогія права, ні аналогія закону не можуть застосовуватись.

У якості підстави касаційного оскарження скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Також, заявник касаційної скарги вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 76-79, 86 ГПК України, а саме надання неналежної оцінки доказам та фактичним обставинам справи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі:

Позивач (АТ "УкрСиббанк") подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

При цьому, у тексті поданого відзиву міститься клопотання про закриття касаційного провадження на підставі підпункту 4 частини першої статті 294 ГПК України, оскільки доводи скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 95 Закону про банкрутство (щодо покладення солідарної відповідальності на власника та голову ліквідаційної комісії боржника) не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеними у відзиві постановами.

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи  № 906/308/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.09.2021.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 906/308/20; призначено до розгляду на 10.11.2020 о 11:15.

Ухвалою від 10.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №906/308/20 з розгляду касаційної скарги до 01.12.2021 о 15:00.

Ухвалою від 01.12.2021 справу № 906/308/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України, у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми, яка полягає у тому, що використання інституту солідарної відповідальності без здійснення судової процедури банкрутства юридичної особи не передбачено нормами чинного законодавства, більш того не узгоджується з приписами частини першої статті 96 ЦК України, згідно з якою юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Однак, у випадку саме такої поведінки керівника чи ліквідатора боржника у процедурі добровільної ліквідації (за рішенням власника), яка спрямована на ухилення від погашення кредиторської заборгованості чи приховування належного боржнику майна та інше, застосування солідарної відповідальності до таких осіб, які безпосередньо приймають участь в управлінні юридичною особою, буде ефективним способом захисту прав кредиторів.

У тексті зазначеної ухвали судом також зазначено про відсутність підстав для задоволення викладеного у відзиві клопотання позивача про закриття касаційного провадження на підставі підпункту 4 частини першої статті 294 ГПК України, оскільки у наведених АТ "УкрСиббанк" постановах містяться висновки Верховного Суду про застосування статті 95 Закону про банкрутство (щодо покладення солідарної відповідальності на власника, керівника, голову ліквідаційної комісії боржника) за обставин здійснення щодо боржників судової процедури банкрутства, натомість у цій справі, за встановлених судами обставин, така процедура до боржника не застосовувалась.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.12.2021 справу № 906/308/20 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Означена ухвала Великої Палати Верховного Суду обґрунтована відсутністю на цей час у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а звідси й про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Питання застосування норм матеріального права, в тому числі за аналогією, вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом як належним судом.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/308/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2022.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2022 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 906/308/20; призначено касаційну скаргу до розгляду на 09.02.2022 о 11:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022.

Ухвалою від 09.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №906/308/20 до 23.02.2022 о 11:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді Банаська О.О. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022.

Ухвалою від 23.02.2022 справу № 906/308/20 передано на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставою передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство касаційного суду визначено необхідність формування правової позиції стосовно можливості застосування за аналогією закону солідарної відповідальності, передбаченої статтею 95 Закону про банкрутство, без здійснення судової процедури банкрутства, хоча за встановлених судом обставин порушення вимог законодавства під час добровільної ліквідації боржника (а саме недотримання обов`язку ліквідатора (ліквідаційної комісії) щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи, якщо вартості її майна було недостатньо для задоволення вимог кредиторів).

23.02.2022 на електронну адресу касаційного суду надійшло клопотання АТ "УкрСиббанк" про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство на підставі частини першої статті 303 ГПК України, обґрунтоване необхідністю відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.12.2021 у справі № 908/639/21, щодо застосування солідарної відповідальності згідно вимог частини шостої статті 95 Закону про банкрутство чи частини шостої статті 34 КУзПБ залежно від принципу дії законів у часі.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 26.03.2022 строком на 30 діб.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Білоус В.В., Ткаченко Н.Г., Картере В.І., Жуков С.В., Пєсков В.Г., Банасько О.О., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2022.

Ухвалою від 07.04.2022 справу № 906/308/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 прийнято до провадження судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд касаційної скарги призначено на 08.06.2022 о 15:30 год.

12.04.2022 на адресу касаційного суду надійшло аналогічне вищевказаному клопотання АТ "УкрСиббанк" про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство.

Ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 08.06.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 906/308/20 до 06.07.2022 о 15:30 год.

У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Васьковський О.В., Жуков С.В., Картере В.І., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2022 прийнято справу № 906/308/20 до провадження (у новому складі колегії суддів); призначено розгляд касаційної скарги на 06.07.2022 о 15:30 год.

Судове засідання 06.07.2022 відбулось за участі у режимі відеоконференції представниці Пунди А.М. (скаржника), яка надала пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщений належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи. При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо права кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

25.05.2008 між АКІБ "УкрСиббанк" (банк) та ТОВ "Промоптторг" (позичальник) укладено кредитний договір № 11352537000 (далі - Кредитний договір).

Згідно умов пунктів 1.1, 1.2.1 Кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник - прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 312 000,00 дол. США у порядку і на умовах, визначених договором; вказана сума дорівнює еквіваленту 1 513 200,00 грн за курсом НБУ на день укладання договору; надання кредиту здійснюється з 29.05.2008 по 28.07.2017.

Крім Кредитного договору між сторонами укладено додаток № 1 та додаткову угоду № 1 від 14.09.2011.

За умовами Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 312 000,00 доларів США шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок ТОВ "Промоптторг" № НОМЕР_1 , про що свідчить виписка за особовим рахунком позичальника.

АТ "Укрсиббанк" наголошено, що з моменту відкриття вказаного поточного рахунку позичальника щодо надання кредиту та погашення заборгованості по Кредитному договору по даний час цей рахунок не змінювався та не закривався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 встановлено, що для забезпечення виконання Кредитного договору укладено такі договори поруки:

- № 11333172000/п2 від 29.05.2008 укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Ректайм" (далі - поручитель 1);

- № 11352537000/п від 29.05.2008 укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 (далі - поручитель 2).

За змістом п. 1.1 вказаних договорів поруки поручителі зобов`язалися відповідати за невиконання ТОВ "Промоптторг" (боржник) усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11352537000 від 29.05.2008, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі № 910/8301/16 за позовом АТ "УкрСиббанк" до ТОВ "Промоптторг" та ТОВ "Ректайм" стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ "УкрСиббанк" 85 091,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 2 156 521,25 грн боргу за кредитом, 19 084,22 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 483 663,72 грн боргу за процентами, 1 707,65 грн пені за несвоєчасне погашення боргу за кредитом; 734,97 грн пені за несвоєчасне погашення боргу за процентами; стягнуто з ТОВ "Промоптторг" та ТОВ "Ректайм" на користь ПАТ "УкрСиббанк" по 19 819,70 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 вказане рішення Господарського суду міста Києва залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 у справі №910/8301/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 залишено без змін. На виконання вказаних судових актів видано відповідні накази.

Господарським судом Харківської області розглядалась справа № 906/680/16, порушена за позовом ТОВ "Ректайм" до ТОВ "Промоптторг" та ПАТ "УкрСиббанк" про визнання припиненою поруки ТОВ "Ректайм" за договором поруки №11333172000/п2 від 29.05.2008.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2016 у справі №906/680/16 у задоволенні позову відмовлено.

У той же час, згідно з протоколами загальних зборів учасників ТОВ "Промоптторг" №№ 1, 2 від 14.11.2016, загальними зборами прийнято рішення про:

- припинення ТОВ "Промоптторг" шляхом його ліквідації у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України, у зв`язку з нездійсненням протягом останніх декількох років господарської діяльності, відсутністю боргів, у тому числі податкових, недоцільністю подальшого здійснення господарської діяльності; уповноваження ліквідатора товариства ОСОБА_1 організувати виконання прийнятих на цих загальних зборах учасників товариства рішень;

- призначення ліквідатором товариства директора товариства Пунду А.М.; наділення ліквідатора повноваженнями керівника (директора) товариства відповідно до установчих документів товариства і чинного законодавства України та визначено, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються ліквідатором одноособово з усіх питань; затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури товариства протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення відомостей щодо припинення товариства з наведеним переліком заходів.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: -

- ОСОБА_1 з 21.05.2012 зареєстрований як керівник та підписант підприємства, а також головою комісії з припинення або ліквідатором;

- ТОВ "Промоптторг" припинило свою діяльність 03.03.2017 (номер запису 12871110042002885).

Житомирським районним судом Житомирської області розглядалась справа №278/1077/16-ц за позовною заявою ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - ТОВ "Промоптторг", про стягнення 104175,42 доларів США боргу і 2 442,62 грн пені за Кредитним договором від 29.05.2008 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк", за участю ТОВ "Промоптторг" (третя особа), про визнання припиненим договору поруки №11352537000/п від 29.05.2008.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 02.08.2017 у справі № 278/1077/16-ц в позові ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено; визнано припиненим договір поруки №11352537000/п від 29.05.2008.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 17.10.2017 вказане рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.07.2019 рішення Апеляційного суду Житомирської області від 17.10.2017 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" задоволено частково; рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 02.08.2017 скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ "УкрСиббанк" про визнання договору поруки припиненим; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за Кредитним договором в розмірі 76 349,91 доларів США та 1 581,45 грн; у задоволенні решти вимог АТ "УкрСиббанк" та зустрічних вимог ОСОБА_2 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" 14 469 грн судового збору. Докази оскарження вказаної постанови до Верховного Суду в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 806/2505/17, порушена за позовом АТ "УкрСиббанк" до сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису; в обґрунтування позову зазначено, що рішенням державного реєстратора було припинено ТОВ "Промоптторг", однак у відповідача не було підстав для державної реєстрації припинення ТОВ "Промоптторг", оскільки на час вчинення такого запису у ТОВ "Промоптторг" була наявна заборгованість за Кредитним договором перед позивачем.

Постановою Житомирського окружного адмінсуду від 22.11.2017 у справі №806/2505/17 у задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк" відмовлено; постанова мотивована тим, що Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не покладає на державного реєстратора обов`язку здійснювати перевірку наявності у юридичної особи, яка припиняється, кредиторської заборгованості або своєчасності звернення кредиторів про заявлення своїх вимог; за частиною четвертою статті 28 названого Закону відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається; за таких умов вказана обставина не могла бути підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.06.2018, визнано не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та залишено клопотання про поновлення цього строку без задоволення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Також, в провадженні Житомирського районного суду знаходилась справа №278/1113/18 за заявою АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення коштів. За даними ЄДР судових рішень, заочним рішенням від 09.10.2018 Житомирським районним судом позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача борг за кредитним договором від 29.05.2008 у сумі 104175 доларів США 42 цента, що за курсом НБУ станом на 25.04.2016 еквівалентно 2 640 184,97 грн та 39 639, 41 грн судового збору.

Ухвалою від 28.08.2019 Житомирським районним судом Житомирської області скасовано заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 09.10.2018 і призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

У подальшому, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2019 у справі № 278/1113/18 позов задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" борг за Кредитним договором в сумі 104 175 доларів США 42 цента, що за курсом НБУ станом на 25.04.2016 еквівалентно 2 640 184,97 грн; вирішено питання судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі №278/1113/18 скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08.11.2019, провадження у цивільній справі №278/1113/18 закрито; повідомлено позивача, що справа підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; стягнуто з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 59 459,20 грн судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постанову Житомирського апеляційного суду від 24.12.2019 у частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінено, виклавши абзац 5 у іншій редакції.

Матеріали справи не містять відповідних документів органів виконавчої служби щодо виконання судових рішень у справах № 910/8301/16 та №278/1077/16-ц.

Ураховуючи викладене та посилаючись на те, що ні відповідачем 1, ані ТОВ "Промоптторг" не виконано рішення суду у справі № 910/8301/16, що заборгованість за Кредитним договором не сплачена, позивач звернувся з відповідним позовом до суду за захистом порушеного, на його думку, права.

Крім того, досліджуючи питання дотримання порядку проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Промоптторг" за рішенням засновника, судом апеляційної інстанції додатково встановлено таке:

- припинення юридичної особи відбулося в порядку дії статті 110 ЦК України, а саме на підставі рішення засновника (відповідача 2 в особі відповідача 1);

- у питанні дотримання вимог частини першої статті 105 ЦК України суд з`ясував, що згідно відомостей, внесених до витягу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у рядку "дані про перебування юридичної особи в процесі припинення" відсутні будь-які відомості.

- у порушення обов`язку платника податків щодо повідомлення контролюючих органів за місцем обліку про його ліквідацію (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) у відповідності до пункту 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, відповідачем 1 не подано, а матеріали справи не містять відповідних заяв чи повідомлень, направлених останнім до контролюючих органів за місцем обліку такого платника про ліквідацію ТОВ "Промоптторг";

- відповідачем 1 не долучено до матеріалів будь-якого доказу щодо вчинення ним дій на виконання вимог статей 110-111 ЦК України, так як не долучено матеріалів інвентаризації ТОВ "Промоптторг" чи затвердженого відповідачем 1 проміжного ліквідаційного балансу із включенням до нього всіх активів (майна) та пасивів (кредиторської заборгованості), дослідивши які колегія суддів могла б встановити виконання відповідачем 1 всіх дій з метою розшуку та забезпечення вимог кредиторів та погашення кредиторської заборгованості, в тому числі виконання судових рішень;

- розглянувши заперечення відповідача 1 щодо відсутності у нього інформації станом на момент ліквідації юридичної особи по заборгованості ТОВ "Промоптторг" саме за рішенням суду №910/8301/16, суд з`ясував, що в матеріалах справи відсутні докази щодо затвердження та подання ліквідаційного балансу ТОВ "Промоптторг" суду, дослідивши який можливо б було встановити факт наявності чи відсутності будь-якої заборгованості у ТОВ "Промоптторг" станом на момент ліквідації;

- матеріали справи не містять доказів (а відповідачем 1 не подано доказів) щодо вчинення ним дій на розшук банківських рахунків чи отримання виписки у банках, в тому числі вирішення питання щодо отримання кредитів та існування кредиторської заборгованості у ТОВ "Промоптторг";

- у матеріалах справи відсутня інформація щодо звернення чи відповідь як органів територіального відділення ПФУ так і ДФСУ щодо вчинення необхідних дій (перевірок, подання довідок) відносно юридичної особи - ТОВ "Промоптторг", що ліквідується за рішенням власника;

- відповідачем 1 на підтвердження ним вчинення дій щодо виявлення кредиторів долучено до матеріалів справи виписку оприлюднення повідомлення щодо припинення юридичної особи з ЄДР за період з 16.11.2016 по 16.11.2016. Однак, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що дійсно в рядку "Відомості про строк, визначений засновниками юридичної особи, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог" зазначено "16.01.17", однак будь-яких інших відомостей щодо того, що дана особа перебувала в стані припинення та про зняття її як платника податків із обліку контролюючих органів не зазначено;

Установивши наведені обставини шляхом дослідження доказів, долучені відповідачем 1 в підтвердження вчинення ним всіх дій як ліквідатором ТОВ "Промоптторг" (а саме: прийняття рішення про ліквідацію, оприлюднення такого рішення з метою виявлення кредиторів, встановлення строку для заявлення кредиторами своїх вимог, складання проміжного ліквідаційного балансу із включенням до нього всіх активів (майна) та пасивів (кредиторської заборгованості), розрахунок з кредиторами відповідно до проміжного ліквідаційного балансу за рахунок грошових коштів, а в разі їх недостатності - за рахунок проданого майна, складання ліквідаційного балансу, внесення запису про припинення до державного реєстру) суд апеляційної інстанції з`ясував відсутність в матеріалах справи будь-яких документів на підтвердження позиції відповідача 1 щодо вчинення ним всіх вищеописаних заходів з метою виявлення кредиторів (відсутність довідок, запитів, інвентаризаційної справи, ліквідаційного балансу, звернення до банківських установ для закриття рахунку, дослідження іншої бухгалтерської документації щодо визначення існування кредиторської заборгованості).

Відповідач 1 (як на підставу відсутності його відповідальності щодо непогашення кредиторської заборгованості позивача за рішенням суду) зазначав про те, що він на момент укладення Кредитного договору ТОВ "Промоптторг" (29.05.2008) не був керівником цього товариства (керівник з 21.05.2012), а відтак не був обізнаний про даний Кредитний договір та про існування будь-якої заборгованості ТОВ "Промоптторг", оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 ухвалено без участі представника відповідача 1, відтак обставини обізнаності останнього про дане рішення є непідтвердженими у встановленому законом порядку.

Перевіривши наведені доводи відповідача 1, суд апеляційної інстанції з`ясував таке:

1) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

(а) засновником ТОВ "Промоптторг" є відповідач 2; місцезнаходженням ТОВ "Промоптторг": Житомирська область, Житомирський район, селище Новогуйвинське, вул. 9-ої П`ятирічки, будинок 11, квартира 24, керівником та підписантом є відповідач 1 з 21.05.2012;

(б) засновником відповідача 2 (який є засновником ТОВ "Промоптторг") є Повне товариство "Домбард - ПП "Каріна - Стиль" І Компанія"; місцезнаходженням відповідача 2: Житомирська область, Житомирський район, селище Новогуйвинське, вул. 9-ої П`ятирічки, будинок 11, квартира 24; керівником та підписантом є відповідач 1 з 14.05.2012;

(в) засновником Повного товариства "Домбард - ПП "Каріна - Стиль" І Компанія" (яке є засновником відповідача 2) є ПП "Каріна - Стиль" та відповідач 2; місцезнаходженням даної компанії є: Житомирська область, Житомирський район, селище Новогуйвинське, вул. 9-ої П`ятирічки, будинок 11, квартира 24; керівником та підписантом є відповідач 1 з 16.04.2013;

(г) засновником ПП "Каріна - Стиль" є відповідач 2; місцезнаходженням даної компанії є: Житомирська область, Житомирський район, селище Новогуйвинське, вул. 9-ої П`ятирічки, будинок 11, квартира 24; керівником та підписантом є відповідач 1 з 12.01.2013;

- з вказаних відомостей вбачається, що всі ці юридичні особи знаходяться за однією ж і тією юридичною особою та мають одного керівника - відповідача 1, що не може свідчити про його необізнаність із бухгалтерською звітністю та кредитною історією таких юридичних осіб, зважаючи на його посаду (керівник та підписант);

2) відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, які перебувають у відкритому доступі:

- судове рішення у справі №910/8301/16 ухвалено Господарським судом міста Києва 19.07.2016 за відсутності представника відповідача 1, однак воно було винесене коли саме відповідач 1 був керівником та підписантом ТОВ "Промоптторг";

- постановою від 26.10.2016 Київський апеляційний господарський суд у справі №910/8301/16 апеляційну скаргу ТОВ "Ректайм" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 залишив без задоволення, а рішення суду без змін. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 07.09.2016 представник відповідача 1 (ТОВ "Промоптторг") подав через канцелярію суду письмові пояснення, в яких просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позову. Також, відповідач 1 подав клопотання про витребування додаткових доказів та про призначення у справі судової економічної експертизи;

- зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2017 у справі №910/8301/16 вбачається, що не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ТОВ "Промоптторг" звернулось до касаційного суду з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Також, зі змісту постанови вбачається, що на судовому засіданні від 23.01.2017 був присутній представник ТОВ "Промоптторг" - Гуртовенко Р.М., який надавав свої пояснення в судовому засіданні з приводу доводів та заперечень поданої ТОВ "Промоптторг" касаційної скарги;

- ураховуючи, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підписантом та керівником ТОВ "Промоптторг" з 21.05.2012 був саме відповідач 1, зважаючи на подання заяв, клопотань у справі №910/8301/16 та подання касаційної скарги зі сторони ТОВ "Промоптторг", опосередковано вбачається обізнаність відповідача 1 із судовими рішеннями зі справи №910/8301/16, а в цілому про існування кредиторської заборгованості;

3) із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що 18.12.2016 на адресу Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга від ТОВ "Промоптторг" у справі № 910/8301/16 разом із клопотанням про зупинення виконання судових рішень по справі № 910/8301/16 за підписом керівника ТОВ "Промоптторг" - відповідача 1. При цьому, будь-яких доказів в спростування подання заяв, клопотань та касаційної скарги у справі №910/8301/16 матеріали цієї справи не містять.  

Крім того, досліджуючи посилання відповідача 1 на судові рішення у справі №806/2505/17 (предмет спору - визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора про припинення ТОВ "Промоптторг") як на підставу законності його дій щодо ліквідації юридичної особи, апеляційний господарський суд встановив, що у вказаній справі не досліджувалися дії відповідача 1, які вчинялися ним при ліквідації юридичної особи, а досліджувалися лише дії державного реєстратора в площині дотримання вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представниці учасника справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України припинення юридичної особи може відбуватися шляхом ліквідації. Ліквідація юридичної особи можлива на підставі рішення її учасника (пункт 1 частини першої статті 110 ЦК України).

Частиною третьою статті 105 ЦК України (в редакції, чинній на момент припинення) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор): закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами; вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної; складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи; складає ліквідаційний баланс після завершення розрахунків з кредиторами (частини третя, четверта, восьма, одинадцята статті 111 ЦК України).

Частиною третьою статті 110 ЦК України передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до частини першої статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Ураховуючи наведені норми та з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема щодо недостатності вартості майна ТОВ "Промоптторг" станом на дату його припинення для задоволення підтверджених судовим рішенням вимог кредитора - АТ "УкрСиббанк", судова палата дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство (в чинній на момент припинення редакції) ліквідація боржника мала б відбуватися в порядку, передбаченому Законом про банкрутство.

Однак, апеляційним судом встановлено, що ліквідатор ТОВ "Промоптторг" всупереч обізнаності із судовими рішеннями у справі № 910/8301/16, а в цілому про існування кредиторської заборгованості, не виконав передбаченого законом обов`язку щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

З метою забезпечення права особи у доступі до правосуддя та захисту порушеного права позивача на виконання відповідачем 1 рішення у справі №910/8301/16 (про існування якого відповідачу 1 було відомо при ліквідації юридичної особи за рішенням відповідача 2 в особі відповідача 1), суд апеляційної інстанції вирішив за необхідне застосувати до спірних правовідносин аналогію закону щодо солідарної відповідальності власника та керівника (ліквідатора) боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство.

Таким чином, предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності застосування судом апеляційної інстанції за аналогією закону солідарної відповідальності власника, керівника та голови ліквідаційної комісії боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство без здійснення судової процедури банкрутства, однак за встановлених обставин порушення вимог законодавства під час добровільної ліквідації юридичної особи.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У справах про банкрутство можливість застосування солідарної відповідальності була передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, що втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ.

Поряд з цим, чинний КУзПБ, аналогічно Закону про банкрутство, передбачає використання інституту солідарної відповідальності як інструменту доктрини "lifting the corporate veil" ("підняття корпоративної вуалі").

Відмінністю правового регулювання таких правовідносин вказаними нормативними актами є те, що норми КУзПБ передбачають можливість покладення відповідальності боржника перед кредиторами на його керівника, у той час, коли положеннями Закону про банкрутство було визначено ширший суб`єктний склад носіїв такого обов`язку, оскільки окрім керівника, до таких осіб було віднесено власника майна боржника (уповноважену ним особу) та голову ліквідаційної комісії (ліквідатора). Також вказаний Закон не містив положень про відповідальність за незвернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності .

Судова палата наголошує, що підставою для солідарної відповідальності власника, керівника, голови ліквідаційної комісії боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин - припинення ТОВ "Промоптторг") є виключно недотримання обов`язку ліквідатора (ліквідаційної комісії) щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи (боржника щодо якого прийнято рішення про ліквідацію), якщо вартості її майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.  

У справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено недотримання порядку проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Промоптторг" за рішенням його засновника.

Так, на відміну від загальних правових норм, застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі. Виняток становить можливість застосування положень КУзПБ, що регулюють позасудові процедури, зокрема санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, застосування норм Закону про банкрутство, як і положень КУзПБ, що регулюють умови та порядок покладення солідарної відповідальності на відповідних осіб, є можливим виключно під час здійснення щодо боржника судової процедури банкрутства (відкриття провадження у справі про банкрутство) та розгляду відповідних заяв кредиторів у межах такої справи.

Наведений висновок узгоджується з:

- положеннями абзацу другого частини шостої статті 95 Закону про банкрутство, згідно яких питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

- нормами частини шостої статті 34 КУзПБ, за якими, зокрема, у разі порушення обов`язку боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі за визначених абзацом першим цієї частини умов, керівник боржника несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що судова процедура банкрутства ТОВ "Промоптторг" не здійснювалась, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 95 Закону України про банкрутство (чинного станом на дату припинення ТОВ "Промоптторг").

Натомість, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про можливість застосування за аналогією закону солідарної відповідальності власника та керівника (ліквідатора) ТОВ "Промоптторг" в порядку статті 95 Закону про банкрутство без здійснення судової процедури банкрутства боржника.

Разом з тим, судова палата зауважує на правомірності висновку апеляційного господарського суду щодо необхідності захисту порушеного права кредитора, враховуючи встановлений цим судом факт такої поведінки керівника (ліквідатора) боржника, яка спрямована на ухилення від погашення кредиторської заборгованості та полягає у порушенні порядку та процедури добровільної ліквідації  за рішенням власника, ураховуючи недотримання вимог ЦК України та не звернення з відповідною заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, всупереч вимог частини першої статті 95 Закону про банкрутство.

Вирішуючи питання належного способу захисту порушених прав кредитора, судова палата керується таким.

Згідно із частинами першою та другою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Як зазначено вище, у зв`язку з тим, що судова процедура банкрутства ТОВ "Промоптторг" не здійснювалась, правові підстави для застосування до спірних правовідносин солідарної відповідальності в порядку статті 95 Закону про банкрутство відсутні.

Отже, подання кредитором після припинення боржника (без здійснення судової процедури його банкрутства) позову про стягнення заборгованості (незадоволених вимог) з власника та керівника (ліквідатора) такого боржника, як притягнення цих осіб до солідарної відповідальності в порядку статті 95 Закону про банкрутство, не є законним та ефективним способом захисту.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає, якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19. При цьому, правові висновки щодо належності такого спору до господарської юрисдикції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18.

Водночас, у справі, що розглядається, судами встановлено обставини розгляду Житомирським окружним адміністративним судом справи №806/2505/17 за позовом АТ "УкрСиббанк" до сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису про припинення ТОВ "Промоптторг" з підстав порушення порядку його ліквідації.

За результатом розгляду вказаної справи № 806/2505/17 адміністративним судом ухвалено постанову від 22.11.2017, що набрала законної сили, про відмову у задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк".

Пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З урахуванням наведених процесуальних норм та обставин (щодо розгляду по суті адміністративним судом спору про визнання протиправним та скасування запису про припинення боржника), судова палата враховує неможливість захисту, у даному випадку, порушеного права кредитора шляхом звернення до господарського суду з аналогічних підстав із позовом про скасування запису в ЄДР про припинення боржника.

У такому разі (неможливості з наведених підстав розгляду господарським судом спору про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення юридичної особи -боржника), суд має виходити з того, що кредитор, майнові вимоги якого залишились незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулось із порушенням порядку і процедури його добровільної ліквідації, не позбавлений права звернутись до суду із позовом про відшкодування збитків особами, які приймали рішення та здійснювали ліквідацію такої юридичної особи - боржника.

При цьому такі вимоги підлягають розгляду із дослідженням судом визначених загальними нормами права (ЦК України) підстав щодо відшкодування позадоговірної шкоди та без посилання на спеціальні положення нормативних актів у сфері банкрутства.

Такий підхід відповідатиме принципу верховенства права, зокрема остаточності судового рішення та юридичної визначеності ("res judicatа").

Зокрема, як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20).

У пункті 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже, встановивши, що:

- ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними;

-  до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 95 Закону про банкрутство (щодо покладення солідарної відповідальності на власника, керівника та ліквідатора (голови ліквідаційної комісії)), оскільки судова процедура банкрутства щодо боржника не здійснювалась;

- здійснено розгляд адміністративним судом справи № 806/2505/17 за позовом АТ "УкрСиббанк" до сектору державної реєстрації Лугинської РДА, приватного нотаріуса, третьої особи - ТОВ "Промоптторг" про визнання протиправним та скасування запису про припинення боржника з підстав порушення порядку його ліквідації. За результатом розгляду справи ухвалено постанову від 22.11.2017, що набрала законної сили, про відмову у задоволенні позовних вимог АТ "УкрСиббанк", що унеможливлює звернення кредитора до господарського суду із аналогічним позовом і з тих же підстав, як належного способу захисту прав такого кредитора, -

господарський суд, мав самостійно застосувати належний нормативно-правовий акт для правильного вирішення цієї справи.

Так, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин першої, другої статті 1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Ураховуючи наведене та встановлені апеляційним судом обставини, викладені у описовій частині цієї постанови, судова палата зауважує, що для правильного вирішення спору у цій справі обов`язковим є оцінка та дослідження судами факту:

1) наявності завданої кредитору шкоди, що може полягати у сумі непогашеної заборгованості боржника у сумі 104 175,42 доларів США, яка виникла у зв`язку із невиконанням ТОВ "Промоптторг" своїх зобов`язань за Кредитним договором, та підтверджена судовим рішенням у справі № 910/8301/16;

2) наявності протиправної поведінки відповідача 2 (власника майна боржника) та відповідача 1 (керівника та ліквідатора боржника) у здійснення ліквідації юридичної особи за рішенням власника (відповідача 2 в особі відповідача 1) із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, а також за встановлених апеляційним судом обставин їх обізнаності у наявності судового рішення у справі № 910/8301/16, однак ухилення відповідача 1 при проведенні ліквідації юридичної особи від виконання цього рішення суду та вчинення ним в період ліквідації юридичної особи активних дій, спрямованих на його скасування;

3) наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювачів, що може полягати у тому, що вказані дії відповідачів призвели до неможливості погашення заборгованості боржника у сумі 104175,42 доларів США, підтвердженої судовим рішенням у справі №910/8301/16, оскільки внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість виконання вказаного судового рішення;

4) наявності та ступеня вини кожного із відповідачів окремо, при цьому враховуючи факт того, що рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації в добровільному порядку було прийняте відповідачем 2 в особі відповідача 1.

З огляду на викладене, судова палата вважає, що суд апеляційної інстанції, як і місцевий господарський суд, невірно здійснив правову кваліфікацію спірних правовідносин, не з`ясував можливості належного та ефективного захисту порушеного права кредитора за встановлених обставин, не дослідив та не надав належну правову оцінку вказаним обставинам щодо наявності в діях відповідачів складу цивільного правопорушення, тобто підстав їх цивільно-правової відповідальності, тому судові рішення у справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про право на справедливий суд.

Ураховуючи обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

Таким чином, за результатом касаційного перегляду справи Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Також, судова палата зазначає про необґрунтованість заяви позивача про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду щодо застосування солідарної відповідальності згідно вимог частини шостої статті 95 Закону про банкрутство чи частини шостої статті 34 КУзПБ залежно від принципу дії законів у часі, викладеної у постанові 09.12.2021 у справі №908/639/21, оскільки фактичні обставини у справах різняться, зокрема через відсутність у справі, що розглядається, встановленого судами попередніх інстанцій факту здійснення щодо боржника судової процедури банкрутства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також неправильне застосування норм матеріального права, беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 906/308/20 з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, здійснити вірну правову кваліфікацію спірних правовідносин, дослідити та надати належну правову оцінку обставинам щодо наявності в діях відповідачів складу цивільного правопорушення і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Висновки про застосування норм права

Спеціальними нормами статті 34 КУзПБ, аналогічно статті 95 Закону про банкрутство, визначено можливість застосування у справах про банкрутство  інституту солідарної відповідальності як інструменту доктрини "lifting the corporate veil" ("підняття корпоративної вуалі").

Відмінністю правового регулювання таких правовідносин вказаними нормативними актами є те, що норми КУзПБ передбачають можливість покладення відповідальності боржника перед кредиторами на його керівника, у той час, коли положеннями Закону про банкрутство було визначено ширший суб`єктний склад носіїв такого обов`язку, оскільки окрім керівника, до таких осіб було віднесено власника майна боржника (уповноважену ним особу) та голову ліквідаційної комісії (ліквідатора). Також вказаний Закон не містив положень про відповідальність за незвернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності .

Аналіз положень Закону про банкрутство та КУзПБ, які регулюють умови та порядок покладення солідарної відповідальності на відповідних осіб, дає підстави для висновку, що застосування інституту солідарної відповідальності без здійснення судової процедури банкрутства юридичної особи є неможливим.

Аналогія закону у таких правовідносинах не застосовується.

Водночас, у випадку встановлення судами факту такої поведінки керівника (ліквідатора) боржника, яка була спрямована на ухилення від погашення кредиторської заборгованості та полягала у порушенні встановленого нормами ЦК України порядку та процедури добровільної ліквідації за рішенням власника, порушене право кредитора підлягає судовому захисту.

Зважаючи на характер правовідносин, якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог частини третьої статті 110 ЦК України, частини першої статті 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишились незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР (рішення реєстратора) про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку та процедури її ліквідації.

При цьому, у випадку, якщо судом адміністративної юрисдикції здійснено розгляд справи за позовом такого кредитора про визнання протиправним та скасування запису про припинення боржника з підстав порушення порядку його ліквідації, а за результатом розгляду спору ухвалено судове рішення про відмову у позові (що набрало законної сили), то вказані обставини унеможливлюють згідно вимог пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України звернення до господарського суду з аналогічним позовом з тих же підстав.

У такому разі, суд має виходити з того, що кредитор, майнові вимоги якого залишились незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулось із порушенням порядку і процедури його добровільної ліквідації, не позбавлений права звернутись до господарського суду із позовом про відшкодування збитків особами, які приймали рішення та здійснювали ліквідацію такої юридичної особи - боржника.

При цьому, такі вимоги кредитора підлягають розгляду із дослідженням судом визначених загальними нормами права (ЦК України) підстав щодо відшкодування позадоговірної шкоди, тобто встановлення наявності складу цивільного правопорушення.

Судові витрати

У зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

  1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
  2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 906/308/20 скасувати.
  3. Справу № 906/308/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий  суддя                                                                     К. М. Огороднік

Судді                                                                                           О. О. Банасько

                                                                                                    О. В. Васьковський

                                                                                                    С. В. Жуков

                                                                                                    В. І. Картере

                                                                                                    В. Г. Пєсков

                                                                                                    В. Я. Погребняк

                                                                                                    Н. Г. Ткаченко