Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103851704
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
cправа № 910/21182/15 (910/16832/19)
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:
Погребняк В.Я. - головуючий,
Банасько О.О.,
Білоус В.В.,
Васьковський О.В.,
Жуков С.В.,
Картере В.І.,
Огороднік К.М.,
Пєсков В.Г.,
Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабуд Еко»,
представник позивача - Острянко Б.І., адвокат, ордер ЧН № 086605 від 30.11.2021,
відповідач-1 - Товарна біржа «Перша Універсальна Біржа «Україна»,
представник відповідача - не з`явився,
відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Прайт»,
представники відповідача - Лосік Ю.В., адвокат, ордер ВВ № 101948 від 30.11.2021, Булгаров В.Д., адвокат, довіреність № 23 від 26.10.2021, ордер КС № 333716 від 26.10.2021, Масловський І.А., адвокат, довіреність № 25 від 01.11.2021,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національне антикорупційне бюро України,
представник - Максим`як А.В. (посвідчення № 1434 від 07.10.2020, в порядку самопредставництва),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національна кінематика України»,
представники -Кравченко С.О., арбітражний керуючий (керуючий санацією боржника з 05.08.2020), Шалденко Є.М., адвокат, ордер АА № 1140603 від 20.09.2021,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство культури та інформаційної політики України,
представники - Дзюба І.Ю., довіреність № 7581/274 від 17.06.2021, в порядку самопредставництва, Мнацаканян С.А., посвідчення № 504 від 27.02.2017, в порядку самопредставництва, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Прайт»,
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2020
у складі судді: Чеберяк П.П.
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021
у складі колегії суддів: Копитова О.С. (головуючий), Сотников С.В, Остапенко С.М.
у справі № 920/16832/19 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуд Еко»
до Товарної біржі «Перша Універсальна Біржа «Україна»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Прайт»
про визнання недійсним аукціону з продажу майна
в межах справи № 910/21182/15
за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Державного підприємства «Національна кінематика України»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
Підсумкове засідання призначено на 15.02.2016.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
- визнано недійсними результати аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематика України», проведений ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» з продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27;
- визнано недійсним протокол аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематика України», проведений ТБ «Перша універсальна біржа «Україна», з продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв. м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв. м, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27, укладений за результатами аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематика України»;
- скасовано акт про передання права власності на куплене нерухоме майно, складений за результатами аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематика України», проведений ТБ «Перша універсальна біржа «Україна», з продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27;
- скасовано свідоцтво серії та номер 1251, видане 17.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. ТОВ «Вест Прайд»;
- скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва, серія та номер 1251, виданого 17.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В. та скасовано записи про право власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49230684 від 18.10.2019 12:45:45, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на цех обробки плівки (літ. В) загальною площею 1 895,7 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1240588680000, номер запису про право власності: 33732193; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49227065 від 18.10.2019 11:20:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на приміщення охорони (літ. М1, М2) загальною площею 11,6 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229366780000, номер запису про право власності: 33728671; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49228685 від 18.10.2019 11:55:16, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на склад (літ. П) загальною площею 110,8 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229353680000, номер запису про право власності: 33730312; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49226072 від 18.10.2019 11:00:59, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на будинок артсвердловини (літ. З) загальною площею 9,2 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229337480000, номер запису про право власності: 33727771; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49224246 від 18.10.2019 року 10:19:21, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на будинок артсвердловини (літ. З1) загальною площею 12,9 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229312480000, номер запису про право власності: 33726093; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49226791 від 18.10.2019 11:15:08, прийняте приватним нотаріусом Київського міського; нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на підсобне приміщення (літ. Н) загальною площеn2; 14,9 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229301780000, номер запису про право власності: 33728399; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49228351 від 18.10.2019 11:48:08, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на будинок відпочинку (літ. О) загальною площею 92,6 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229267680000, номер запису про право власності: 33729914; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49227896 від 18.10.2019 11:38:17, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на станцію перекачки (Літ. Р) загальною площею 16,6 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229254880000, номер запису про право власності: 33729458; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49229069 від 18.10.2019 12:04:52, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на склад № 1 (літ. Л) загальною площею 133,4 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229244780000, номер запису про право власності: 33730650; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49229328 від 18.10.2019 12:11:10. прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на склад № 2 (літ. К) загальною площею 189 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229231480000, номер запису про право власності: 33730948; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49226472 від 18.10.2019 11:09:06, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на прохідну-медпункт (літ. Е) загальною площею 34,1 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229220980000, номер запису про право власності: 33728077; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49230479 від 18.10.2019 12:40:07, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на допоміжний корпус (літ. Д) загальною площею 2195,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229188080000, номер запису про право власності: 33732005; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49230231 від 18.10.2019 12:33:45, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на корпус водопідготовки (літ. Ж) загальною площею 294,5 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229154180000, номер запису про право власності: 33731781; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49229650 від 18.10.2019 12:19:21, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В., про реєстрацію права власності на склад плівки «Сейф» (літ. И) загальною площею 275,3 кв. м, за адресою: м. Київ, вулиця Кіото, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1229011580000, номер запису про право власності: 33731212;
- стягнуто з ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» на користь ТОВ «Аквабуд Еко» 5 763,00 грн судового збору;
- стягнуто з ТОВ «Вест Прайт» на користь ТОВ «Аквабуд Еко» 5 763,00 грн судового збору;
- зобов`язано видати накази після набрання рішенням законної сили.
12.1. 16.09.2019 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було опубліковано оголошення про проведення ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематика України».
12.2. Об`єктом продажу був Комплекс нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв. м, розміщений за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27 (Лот № 1), який є частиною майна ДП «Національна кінематика України», що підлягає продажу в процедурі санації.
12.3. Порядок проведення аукціону по лоту № 1 був опублікований в цьому ж оголошенні та містив наступні відомості:
місце проведення аукціону (згідно оголошення) - м. Київ, вул. Володимирська, 79, ЦДС «ТЕТRIS»;
дата та час проведення аукціону: 16.10.2019 об 11:00 годині;
початкова вартість Лоту № 1 - 32 710 788,00 грн (у т.ч. ПДВ);
розмір гарантійного внеску - 10 % від початкової вартості лоту (3 271 078, 80 грн.), який вноситься в безготівковій формі на розрахунковий рахунок біржі до моменту подачі заяви на участь в аукціоні;
продавець майна - Державне підприємство «Національна кінематика України»;
організатор аукціону - Товарна біржа «Перша універсальна біржа «Україна».
12.4. В оголошенні було вказано, що для участі в аукціоні необхідно: подати заявку Організатору аукціону.
Строк подачі заявок: заяви на участь в аукціоні приймаються Організатором виключно у робочі дні з 10.00 до 13.00 год за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 79, ЦДС «ТЕТRIS». Кінцевий термін прийняття заяв до 13:00 год. 02 жовтня 2019 року.
В оголошенні також містився проект договору купівлі-продажу майна.
12.5. ТОВ «Аквабуд Еко», маючи намір взяти участь в аукціоні та 01.10.2019, сплатило гарантійний внесок в розмірі 3 271 078,80 грн., про що свідчить відповідне платіжне доручення № 217 від 01.10.2019, копія якого міститься в матеріалах справи.
12.6. Прибувши 02.10.2019 з метою подання документів на участь в аукціоні, за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 79, ЦДС «ТЕТRIS» у період часу, зазначеному в оголошенні, представник позивача виявив, що за вказаною адресою представники ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» відсутні. Через відсутність уповноважених осіб ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» в указаному місці позивач був позбавлений можливості подати в установленому порядку документи (заяву та додатки) для участі в аукціоні та, відповідно, зареєструватись як учасник.
Позивач зазначає, що будинок 79 по вул. Володимирській в м. Києві є багатоповерховим та багатоквартирним, а крім того, розташований у ньому ЦДС «ТЕТRIS» також містить декілька приміщень. Проте, у якому з них буде проведено прийом заяв, організатор не зазначив. Такі дії відповідача як організатора аукціону, за твердженнями позивача, порушили право останнього на участь в спірному аукціоні.
12.7. 18.10.2019, на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було опубліковано повідомлення про результати аукціону, а саме, що ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» було проведено аукціон з продажу частини майна (Лот № 1. Об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Кіото, будинок 27) ДП «Національна кінематика України». Переможцем аукціону за Лотом № 1 визнано ТОВ «Вест Прайт», яким запропоновано суму 33 365 003,76 грн.
12.8. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186564222, власником об`єктів нерухомого майна площею 1 895,7 кв. м, 11,6 кв. м, 110,8 кв. м, 9,2 кв. м, 12,9 кв. м, 14,9 кв. м, 92,6 кв. м, 16,6 кв. м, 133,4 кв. м, 189 кв. м, 34,1 кв. м, 2 195,5 кв. м, 294,5 кв. м, 275,3 кв. м (усього загальною площею 5 286,1 кв. м), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27, є ТОВ «Вест Прайт». Підстава виникнення права власності - свідоцтво серія та номер 1251, видане 17.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І.В.
13.1. Позивачем доведено факт реального бажання взяти участь в оскаржуваному аукціоні та наявності майнового інтересу сплатою 01.10.2019 гарантійного внеску в розмірі 3 271 078,80 грн., а також зверненням до правоохоронних органів після недопуску ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» до місця проведення реєстрації учасників аукціону з продажу частини майна ДП «Національна кінематика України» та безпосередня фіксація даного факту талоном-повідомленням єдиного обліку № 66063 від 02.10.2019.
13.2. Дії відповідача 1, як організатора аукціону, порушили право позивача на участь в торгах.
13.3. Спосіб організації та проведення аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематика України», що відбувся 16.10.2019, визначений організатором аукціону, в тому числі з урахуванням встановлення місця проведення в ДЦС «TETRIS» (багатоповерховий та багатоквартирний будинок за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 79) та відсутності уповноважених осіб ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» в указаному місці, призвело до прийняття участі в аукціоні обмеженого кола осіб (потенційних покупців), як наслідок - порушення конкурсних засад проведення даних торгів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19) залишено без змін.
15.1. адреса для прийняття заявок на участь зазначена без уточнення конкретного приміщення. При цьому, судом встановлено, що будинок 79 по вул. Володимирській в місті Києві є багатоповерховим та багатоквартирним, а розташований у ньому ЦДС «ТЕТRIS» також містить декілька приміщень. Проте, у якому з них буде проведено прийом заяв, організатор не зазначив;
15.2. відповідно до інформаційної довідки № 2 18843985 від 03.08.2020 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 79 існує декілька будівель (нежиле приміщення - загальною площею 269,2 кв. м. та нежиле приміщення - загальною площею 263,5 кв .м.; нежитлові будівлі літ. "А-4" "Б-1" загальною площею 3 962,1 кв. м.). Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про те, що зазначені недоліки в оголошенні та ідентифікації потрібного офісу (приміщення) для подачі заявки на участь порушили право позивача на участь в торгах;
15.3. твердження ДП «Національна кінематика України» щодо того, що позивач мав достатньо часу прибути з зазначеною у оголошенні адресою, та подати документи на участь в аукціоні, а також те, що жодних доказів того, що представник позивача дійсно прибув за зазначеною в оголошенні адресою і дійсно намагався подати відповідну заяву з пакетом документів для участі в аукціоні ним не надано, спростовуються зверненням позивача до правоохоронних органів після недопуску ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» до місця проведення реєстрації учасників аукціону з продажу частини майна ДП «Національна кінематика України» та безпосередня фіксація даного факту талоном-повідомленням єдиного обліку № 66063 від 02.10.2019, а також наявними в матеріалах справи копіями накладної та опису вкладення (трек номер 0103326324730) від 02.10.2019 о 12:53:33 про направлення на адресу організатора аукціону заяви на участь в аукціоні, що свідчить про її вчасне направлення позивачем у зазначений у оголошенні строк до 13:00 год. 02.10.2019. Крім того, апеляційний суд звернув увагу, що матеріали справи не містять відеозапису спірного аукціону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
Зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 910/21182/15(910/16832/19) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Підставою передачі визначено необхідність уточнення правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, з метою вирішення питання щодо можливості розширення переліку осіб, які можуть оскаржувати результати аукціону, проведеного у процедурі банкрутства, а також визначити межі (критерії), за наявності яких треті особи, які не брали участі у аукціоні, у окремих випадках наділяються правом на оскарження результатів аукціону, з огляду на що виникла потреба узгодження судової практики для вирішення цього процесуального питання.
Судове засідання призначено на 30.11.2021.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ТОВ «Вест Прайт»)
40.1. Вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог, можуть боржник (арбітражний керуючий від імені боржника), кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, та не були зареєстровані та не змогли взяти участь в аукціоні, не можуть оскаржувати результати аукціону шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону. Належним суб`єктним складом, на думку скаржника, а відтак сторонами спору про визнання результатів аукціону недійсними, є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону.
40.2. ТОВ «Аквабуд Еко» не було подано всі необхідні документи та не було пройдено процедуру реєстрації для участі у проведенні аукціону, тому позивач не належить до учасників аукціону в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
40.3. У постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 суд касаційної інстанції відступив від висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 5/173/6 щодо можливості оскарження результатів аукціону особою, яка не була учасником торгів, за наявності доведення майнового інтересу на «власність».
40.4. Позивач не є кредитором боржника, учасником провадження у справі про банкрутство та результати аукціону ніяким чином не впливають на його права та обов`язки. При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт реального бажання позивача взяти участь в оскаржуваному аукціоні та наявності майнового інтересу.
40.5. Позивачу з метою відновлення свого порушеного права потрібно було звернутися з позовною заявою про стягнення штрафу з організатора аукціону, що і є належним способом захисту правомірного інтересу Позивача у даних правовідносинах.
40.6. Долучені до справи в якості доказів документи НАБУ, серед яких запити до суб`єктів господарської діяльності, протоколи допитів, огляду та інформації з телефонів, отримані сторонами на етапі досудового розслідування, не є достовірною інформацією до моменту їх дослідження судом та встановлення вироком суду, а отже, не мають для суду заздалегідь встановленої сили та не є обов`язковими та належними доказами для господарського суду в межах розгляду даної справи.
Доводи третьої особи
(Національне антикорупційне бюро України)
41.1. Саме організатором аукціону -ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» створено умови за яких Позивач не зміг пройти реєстрацію, подати відповідні документи та прийняти участь в аукціоні.
41.2. Неможливість оскарження результатів аукціону в якому створені умови, які унеможливлюють участь в ньому усіх бажаючих, нівелює саму сутність аукціону, позбавляє потенційних учасників скористатися правом набути майно у власність та створює умови для зловживань організатором та замовником аукціону.
Доводи третьої особи
(Міністерство культури та інформаційної політики України)
42.1. неналежне виконання своїх обов`язків керуючим санацією арбітражним керуючим Бандуристим Р.С. призвело до проведення оскарженого аукціону з порушенням чинного законодавства.
42.2. за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. під час виконання повноважень керуючого санацією у справі № 910/21182/15 про банкрутство ДП «Національна кінематика України», Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів), було встановлено ряд порушень, зокрема щодо прийняття рішення про визначення організатора аукціону з реалізації активів ДП «Національна кінематика України»
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Щодо суті касаційної скарги
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
46.1. Зміст пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ дає підстави для висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
46.2. Спірний аукціон з продажу майна ДП «Національна кінематика України» відбувся 16.10.2019, тобто до введення в дію КУзПБ.
46.3. Отже, ураховуючи дату порушення провадження у справі № 910/21182/15 про банкрутство ДП «Національна кінематика України», дату введення процедури санації, те, що на момент подачі заяви ТОВ «Аквабуд Еко», що є предметом цього судового розгляду, процедура санації триває, а спірний аукціон був проведений до набрання чинності КУзПБ - до спірних правовідносин, у тому числі в частині реалізації майна боржника у процедурі санації, у цій справі мають застосовуватися положення Закону про банкрутство (у відповідній редакції).
49.1. Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Аналогічним чином, згідно частини 4 статті 656 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
49.2. Отже, торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.
49.3. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
49.4. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012).
56.1. Так, Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 дійшов висновку, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон.
Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть.
Такий висновок Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ґрунтується на тому, що у разі порушення вимог закону оскаржувати таке порушення шляхом звернення до суду із вимогами про визнання недійсним результатів аукціону можуть лише ті особи, які є зацікавленими у продажі майна за найвищою ціною.
До осіб, які є зацікавленими Судом віднесено також зареєстрованих учасників аукціону, оскільки під час підготовки та проведення аукціону можуть бути допущені порушення, що можуть вплинути на результати аукціону.
За висновком Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, та не були зареєстровані та не змогли взяти участь в аукціоні, не можуть оскаржувати результати аукціону шляхом пред`явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону.
Водночас, особи, які здійснили суттєві об`єктивні дії, спрямовані на набуття статусу учасника аукціону, бажали взяти участь в аукціоні, мали свій інтерес: вони сподівались, прийнявши участь в аукціоні, придбати відповідне майно. Оскільки такий інтерес є правомірним, то він має бути захищений від посягань на нього.
Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні передбачена у статті 53 Закону про банкрутство. Це і є належним способом захисту правомірного інтересу цих осіб. При цьому слід мати на увазі, що право на стягнення штрафу, звичайно, мають лише ті особи, які намагались взяти участь та перемогти на аукціоні.
56.2. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 вказала на те, що Верховний Суд у справі №5006/5/39б/2012 визначаючи коло суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону та договору, укладеного за його результатами, в порядку частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, застосував змішаний критерій, встановивши суб`єктів, управнених на оскарження аукціону як за їх статусом (зареєстровані учасники аукціону, особа, яка вважає себе власником виставленого на продаж майна), так і за ознакою "зацікавленість у продажу майна за найвищою ціною" для оцінки за критерієм юридичної заінтересованості обґрунтування порушеного права (інтересу) особи, яка оспорює аукціон.
Тобто критерієм визначення кола суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство та укладеного за його результатами договору визначено фактично поєднання двох критеріїв, які дозволяють з`ясувати наявність в особи такого права, а саме: 1) статус особи, яка оскаржує результати аукціону; 2) зацікавленість цієї особи у продажі майна за найвищою ціною.
56.3. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 уточнила наведений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 висновок щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута шляхом включення до кола таких суб`єктів уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.
58.1. За приписами частини 4 статті 49 Закону про банкрутство суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.
58.2. Відповідно до частини 7 статті 49 Закону про банкрутство учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.
58.3. Положеннями статті 61 Закону про банкрутство встановлений порядок допуску до участі в аукціоні.
Зокрема, частиною першою встановлено, що рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів.
До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.
58.4. «Зареєстрованим учасником аукціону» визнаються особи, які в установленому Законом про банкрутство порядку подали необхідні документи, пройшли процедуру реєстрації та виконавцем аукціону допущені до участі у торгах, про що свідчить відповідне протокольне рішення.
Таке визначення поняттю «зареєстрований учасник аукціону» наведене у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 922/605/15.
59.1. Системний аналіз положень частини восьмої статті 44, статей 60-61 Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що відмова у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржена саме в межах справи про банкрутство, охоплюється поняттям "спорів, які виникають при проведенні аукціонів", який має розглядатися із застосуванням приписів статті 56 Закону про банкрутство у випадку встановлення порушень з боку організатора аукціону.
59.2. Враховуючи, що законодавцем нормами Закону про банкрутство визначено спосіб захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні та відповідальність організатора аукціону, питання порушення статті 61 Закону в частині допуску до участі в аукціоні має встановлюватися саме в рамках розгляду такого спору в межах справи про банкрутство як «спори, які виникають при проведенні аукціонів».
59.3. Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі № 922/605/15 дійшов висновку, що встановлення порушень статті 61 Закону в частині допуску до участі в аукціоні в межах розглянутих спорів, відповідно до сталої судової практики, може бути підставою визнання результатів аукціону недійсними в порядку частини 3 статті 55 Закону про банкрутство (п.49 вказаної Постанови).
59.4. За висновками Суду, визнання недійсними результатів аукціону за наявності неоскарженого та не скасованого в установленому законом порядку рішення організатора аукціону щодо визначення учасників, порушує встановлений законом порядок та порушує рівність прав інших учасників, які подали в передбаченому порядку заяви на участь, визнані учасниками оспорюваного аукціону та взяли у ньому участь.
В матеріалах справи, також, наявні копії накладної та опису вкладення (трек номер 0103326324730) від 02.10.2019 о 12:53:33 про направлення на адресу організатора аукціону заяви на участь в аукціоні, що свідчить про її вчасне направлення позивачем, оскільки строк вказаний в оголошенні до 13:00 год. 02.10.2019.
61.1. Також, судами встановлено, що організатором аукціону в оголошенні був вказаний строк подачі заявок - до 02 жовтня 2019 року до 13.00 год. та визначені дні, коли саме приймаються заявки на участь у аукціоні з продажу майна, а саме: робочі дні з 10.00 до 13.00 год.
Адресою прийняття заявок про участь в аукціоні вказано: м. Київ, вул. Володимирська, 79 ЦДС «ТЕТRIS», без уточнення конкретного приміщення.
61.2. Відповідно до інформаційної довідки № 218843985 від 03.08.2020 року за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 79 існує декілька будівель, а саме:
- м. Київ, вул. Володимирська, 79: нежиле приміщення - загальною площею 269,2 кв. м. та нежиле приміщення - загальною площею 263,5 кв. м.;
- м. Київ, вул. Володимирська, 79-Б: нежитлові будівлі літ. "А-4" "Б-1" загальною площею 3962,1 кв .м.
Вказані приміщення фактично побудовані та використовуються як одна велика будівля, що і вказує на недоліки в оголошенні та ідентифікації потрібного офісу (приміщення) для подачі заявки на участь.
61.3. Будинок 79 по вул. Володимирській в м. Києві є багатоповерховим та багатоквартирним, а крім того, розташований у ньому ЦДС «ТЕТRIS» також містить декілька приміщень. Проте, у якому з них буде проведено прийом заяв, організатор не зазначив.
61.4. Через відсутність уповноважених осіб ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» в указаному місці позивач був позбавлений можливості подати в установленому порядку документи (заяву та додатки) для участі в аукціоні та, відповідно, зареєструватись як учасник.
61.5. 02.10.2019 (останній день подання заяв на участь в аукціоні) організатором аукціону (ТБ «Перша універсальна біржа «Україна») повернуто гарантійний внесок на рахунок ТОВ «Аквабуд Еко», про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №3 від 02.10.2019, без здійснення реєстрації позивача, як учасника спірного аукціону.
63.1. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
63.2. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
63.3. Отже, метою господарського судочинства є таке вирішення судом спорів, яке має наслідком ефективного захисту порушених, або оспорюваних прав і законних інтересів.
63.4. Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
63.5. Відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
63.6. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
63.7. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).
63.8. Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
63.9. Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
63.10. Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
63.11. У рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
63.12. Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02, п. 75)).
63.13. Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).
63.14. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
63.15. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
63.16. При цьому метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.
69.1. Намір прийняти участь в аукціоні підтверджує виникнення відповідного майнового інтересу щодо майна, яке на цьому аукціоні має бути реалізоване. Існування такого інтересу доводиться його формалізацією на підставі поданих доказів (статті 74 ГПК України). При цьому вирішальне значення має не стільки прагнення до користування конкретним матеріальним благом, а зовнішній прояв (реалізація) цього прагнення, яке виявляється у послідовному вчиненні особою юридично значимих дій, необхідних для участі в аукціоні, з дотриманням встановленого порядку та строків (складання та подання заяви на участь в аукціоні, сплата гарантійного та реєстраційного внесків, листування з організатором торгів, тощо). Відсутність доказів вчинення таких юридично значимих дій спростовує наявність у особи, яка мала намір прийняти участь в аукціоні, майнового інтересу до об`єкту продажу та відповідно вплив результатів проведеного аукціону на права та/або інтереси такої особи.
69.2. Наявність у позивача майнового інтересу щодо об`єкту продажу на оспорюваному аукціоні обґрунтовано тим, що ТОВ «Аквабуд Еко» мало намір прийняти участь в аукціоні та придбати майно за більшою вартістю, аніж майно було реалізовано, і мало розумні законні очікування щодо належного проведення відповідного аукціону.
69.3. За результатами розгляду цієї справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що спосіб організації та проведення аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематика України», що відбувся 16.10.2019, визначений організатором аукціону, в тому числі з урахуванням встановлення місця проведення в ДЦС «TETRIS» (багатоповерховий та багатоквартирний будинок за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 79) та відсутності уповноважених осіб ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» в указаному місці, призвело до прийняття участі в аукціоні обмеженого кола осіб (потенційних покупців), як наслідок - порушення конкурсних засад проведення даних торгів.
69.4. Також, слід вказати, що створені умови, які унеможливлюють участі в ньому усіх бажаючих, нівелює саму сутність аукціону, позбавляє потенційних учасників скористатись правом набути майно у власність та створює умови для зловживань організатором та замовником аукціону.
69.5. Як про це було вказано вище (пункт 13 цієї постанови), судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем доведено факт реального бажання взяти участь в оскаржуваному аукціоні та наявності майнового інтересу, а також встановлено, що дії відповідача 1, як організатора аукціону, порушили право позивача на участь в торгах.
74.1. Відповідно до статті 5 ГПК України застосований судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
74.2. Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У §145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.
74.3. У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
74.4. Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.
77.1. В цій частині Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду спирається на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21).
Так, у наведеній постанові Верховний Суд вказав: «у разі встановлення підстав для визнання недійсними результатів торгів не можна обмежувати захист прав і законних інтересів позивача лише констатацією такої недійсності й відмовляти у задоволенні вимог про визнання недійсним акту державного виконавця, складеного за результатами таких торгів, та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого на підставі відповідного акту. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином. Разом з цим свідоцтво видається на підтвердження права, яке виникло внаслідок правочину. Підставою як оформлення акту державного виконавця про проведені електронні торги, так і видачі спірного свідоцтва про право власності є саме правочин щодо відчуження майна на прилюдних торгах, тобто всі подальші дії, в тому числі і видача нотаріусом свідоцтва про право власності є діями з оформлення результатів проведених прилюдних торгів. Власник майна, переданого на торги, які в подальшому визнані недійсними, очевидно не може реалізувати своє право власності на це майно у зв`язку з існуванням документа, який посвідчує таке право власності на це майно за іншою особою. При цьому порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту відповідно до статті 16 ЦК України, за частиною 3 якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Водночас законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожна особа має право на ефективний спосіб правового захисту, не заборонений законом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/849/17)».
За висновками Верховного Суду у справі № 910/8482/18 (910/4866/21): «Зважаючи на викладене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду доходить висновку, що з урахуванням обставин спору ті способи захисту, про застосування яких просить позивач - визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів - є належними та ефективними й можуть бути застосовані у сукупності».
77.2. Таким чином, розгляд та вирішення судами попередніх інстанцій у цій справі заявлених позивачем вимог у сукупності відповідає правовим позиціям Верховного Суду, а рішення в цій частині є законними та обґрунтованими.
78.1. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
78.2. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
78.3. У визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").
78.4. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
78.5. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
78.6. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
78.7. Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
78.8. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
78.9. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
78.10. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
78.11.Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.
78.12. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»).
78.13. За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
78.14. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
78.14. Стаття 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
78.15. Відтак, в обставинах цієї справи для використання матеріалів кримінального провадження № 42019000000002463 від 25.11.2019 має вирішальне значення наявність дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування.
Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21).
78.16. З матеріалів справи вбачається (том 3 арк. справи 47), що детективом Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мельник А.Г. 01.09.2020 прийнято постанову про надання дозволу на розголошення окремих відомостей досудового розслідування, якою надано дозвіл уповноваженим працівникам Юридичного управління Національного антикорупційного бюро України на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002463 від 25.11.2019 під час судових розглядів (в судах усіх інстанцій) у справі №910/16832/19.
78.17. Отже, відсутні підстави для висновку про те, що докази, використані у господарському провадженні, були отримані у незаконний спосіб, та є неналежними та були прийняті та оцінювалися судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами у цій справі.
Правова позиція за результатами розгляду справи
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Судові витрати
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Я. Погребняк
Судді О. О. Банасько
В. В. Білоус
О. В. Васьковський
С. В. Жуков
В. І. Картере
К.М. Огороднік
В. Г. Пєсков
Н. Г. Ткаченко
_03_03.png)