ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100456026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6639/20

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Огородніка К.М. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників сторін: ОСОБА_2 - ОСОБА_5; Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - Андріїшиної Н.П.; ОСОБА_1 - Ішутка С.Ю.; Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" - Кондзерського А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021

у справі № 910/6639/20

за заявою ОСОБА_2

про неплатоспроможність боржника фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи та заявлених клопотань

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/6639/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 із відповідними правовими наслідками. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Корольова Вадима В`ячеславовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 визнано кредиторами боржника: Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") на загальну суму 28 945,44 грн, ОСОБА_1 на загальну суму 1 217 559,49 грн, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") на загальну суму 36 236,61 грн, ОСОБА_3 на загальну суму 804 204, 00 грн. Зобов`язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), та провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 23.09.2020.

22.09.2020 та 28.09.2020 від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Корольова В.В. до суду надійшли письмові повідомлення про проведення зборів кредиторів.

Ухвалами місцевого господарського суду розгляд справи у підсумковому засіданні неодноразово відкладався.

01.10.2020 та 16.10.2020 від боржника до суду надійшла заява про визнання його банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника.

16.11.2020 від керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення про проведення зборів кредиторів шляхом заочного голосування в письмовій формі, а також надійшов для залучення до матеріалів справи уточнюючий звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

25.11.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення до декларації про майновий стан боржника із додатковими документами до них.

04.12.2020 від керуючого реструктуризацією до суду надійшло клопотання про витребування документів із додатками до нього.

08.12.2020 від кредитора ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі та додаткові документи до нього, а саме: інформація № 226223575 від 30.09.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та роздруківка сайту https://www.touareg-club.net/forum.

Таким чином, предметом судового розгляду у підсумковому засіданні були заява боржника про визнання його банкрутом та відкриття процедури погашення боргів, а також клопотання кредитора про закриття провадження у справі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 (суддя - Омельченко Л.В.) провадження у справі № 910/6639/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 закрито.

За апеляційним переглядом справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (колегія суддів: Отрюх Б.В. - головуючий, Поляков Б.М., Грек Б.М.) апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі № 910/6639/20 залишено без змін.

Закриваючи провадження у цій справі з посиланням на приписи статті 90 КУзПБ, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження у справі та впродовж її розгляду, в порушення приписів КУзПБ, боржником не дотримано вимог щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про його майновий стан у справі про неплатоспроможність, зокрема, боржником не усунуто недоліки та не зазначено інформації про нематеріальні активи, а також інформації про членів сім`ї, в тому числі матір, у власності якої відповідно до матеріалів справи перебуває житловий будинок, земельні ділянки та транспортний засіб.

Судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів обґрунтовані, серед іншого, тим, що положення частини п`ятої статті 116 КУзПБ містить чіткий перелік членів сім`ї боржника, до яких, серед іншого, належать батьки боржника. При цьому посилання боржника на визначення терміну "член сім`ї", що наведений у рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї") та висновки, що наведені у постанові Верховного суду у складі Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц, відхилені судами у якості обґрунтування про правомірність не зазначення відповідної інформації у поданих боржником деклараціях, оскільки у наведених вище рішеннях термін "член сім`ї" тлумачився щодо правовідносин, які не регулюються нормами КУзПБ, який є спеціальним законом, що регулює судову процедуру неплатоспроможності боржника - фізичної особи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями у цій справі, боржник - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, направити справу № 910/6639/20 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставами оскарження судових рішень в касаційному порядку стало неправильне, на думку скаржника, застосування судами попередніх інстанцій положень частини п`ятої статті 116 КУзПБ, при чому наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми у подібних правовідносинах, зокрема в частині віднесення до членів сім`ї боржника осіб, що спільно з боржником не проживають та не мають спільного побуту, взаємних прав та обов`язків.

Крім того, скаржником зазначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки висновки судів у справі не відповідають позиції Конституційного Суду України щодо трактування терміну "член сім`ї", наведеному в рішенні від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99, а також позиції Верховного Суду у складі Великої Палати Верховного Суду, що наведена у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц.

Інші доводи скаржника зводяться то того, що судами порушено приписи статті 130 КУзПБ щодо обов`язку ухвалити у цій справі постанову про визнання боржника банкрутом, враховуючи, що з дня відкриття провадження у справі пройшло 188 днів.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу кредитор ОСОБА_1 , вважаючи оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими, просить суд залишити їх без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Касаційне провадження

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6639/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.02.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/6639/20; призначено скаргу до розгляду на 07.04.2021 о 11:15 год.

Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2021 справу № 910/6639/20 передано на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підставою передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство касаційного суду визначено формування сталої судової практики з розгляду справ про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб, враховуючи необхідність:

1) вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у складі іншої колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду щодо застосування положень КУзПБ в частині дотримання порядку закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи з підстав не подання (у визначений Кодексом термін) боржником суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією, викладеної у справі № 922/3911/19;

2) уточнення питання щодо тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ щодо визначення членів сім`ї боржника фізичної особи, що має наслідком обов`язок такого боржника щодо включення відповідної інформації про майно, доходи й витрати цих осіб до декларації про майновий стан, яка є невід`ємною складовою при зверненні боржником до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

У зазначеній ухвалі, касаційним судом також зауважено, що необхідним є вирішення питання щодо тлумачення статті 116 КУзПБ у контексті поширення умови визначення членами сім`ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків виключно на категорію "інші особи" чи до всього попереднього переліку, а саме "особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи".

На підставі ухвали Верховного Суду від 07.04.2021, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6639/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Погребняк В.Я., Пєсков В.Г., Жуков С.В., Білоус В.В., Банасько О.О., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.04.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 справу № 910/6639/20 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 прийнято до провадження судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд касаційної скарги призначено на 02.06.2021 о 14:40 год.

У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Погребняк В.Я., Пєсков В.Г., Білоус В.В., Банасько О.О., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.05.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2021 прийнято справу № 910/6639/20 до провадження (у новому складі колегії суддів).

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2021 задоволено клопотання ОСОБА_2 та зупинено дію ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/6639/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

У зв`язку з виходом з відпустки судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Погребняк В.Я., Пєсков В.Г., Жуков С.В., Білоус В.В., Банасько О.О., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.05.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/6639/20 з розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 до отримання висновку Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Листом від 09.06.2021 № 22.2-12/760 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду звернувся до Науково-консультативної ради при Верховному Суді для підготовки наукового висновку у справі № 910/6639/20 з метою формування єдності судової практики з приводу застосування положень частини п`ятої статті 116 КУзПБ у справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб.

У липні-серпні 2021 року на адресу касаційного суду надійшли висновки членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Погребняк В.Я., Пєсков В.Г., Жуков С.В., Банасько О.О., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.08.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2021 прийнято справу № 910/6639/20 до провадження (у новому складі колегії суддів). Призначено розгляд касаційної скарги на 22.09.2021 о 16:00 год.

У зв`язку з виходом з відпустки суддів Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Погребняк В.Я., Пєсков В.Г., Жуков С.В., Білоус В.В., Банасько О.О., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.09.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2021, зокрема, прийнято справу № 910/6639/20 до провадження (у новому складі колегії суддів). Ухвалено розглянути касаційну скаргу ОСОБА_2 у судовому засіданні, яке призначено на 22.09.2021 о 16:00 год.

Судове засідання 22.09.2021 відбулось за участі представників боржника (скаржника) та його кредиторів - АТ КБ "Приватбанк"; ОСОБА_1; КП "Київтеплоенерго", які надали пояснення у справі. Інші учасники справи (керуючий реструктуризацією та кредитор ОСОБА_3) явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників у справі.

При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Керуючим реструктуризації було надіслано уточнюючий звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника від 10.11.2020 № 44-910/6639, відповідно до якого зазначено, що у Деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2017, 2018, 2019 та І квартал 2020 виявлено ряд розбіжностей та наведено факти подання боржником у них неповної та недостовірної інформації.

За результатами розгляду уточнюючого звіту боржником 25.11.2020 було подано до суду додаткові пояснення та виправлені декларації, в яких частково усунуто встановлені недоліки.

Поряд з цим, судами встановлено, що боржником не було усунуто недоліків та не надано інформації, яка міститься в окремих пунктах Декларацій про майновий стан боржника, а саме в пункті 7 "Дані про членів сім`ї боржника" Розділу І "Загальні відомості" Декларації за 2017, 2018, 2019 та І квартал 2020 боржником не було зазначено будь-яких даних про членів сім`ї, у зв`язку із чим відсутня відповідна інформація стосовно членів сім`ї в інших розділах декларацій.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо часткового усунення недоліків обґрунтований встановленням наступних обставин:

- матір`ю боржника ОСОБА_4 відповідно до банківських виписок, які містяться у матеріалах справи, було надано допомогу на погашення кредиту боржника на суму близько 40 000, 00 грн. Крім того, боржником разом з поясненнями до виправлених декларацій було надано копію паспорту вказаної особи та заяву останньої, в якій повідомлено, що вона дійсно є матір`ю боржника та те, що вона відмовилась від надання інформації про майно, доходи та витрати для зазначення у деклараціях боржника;

- пунктом 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність встановлено, якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію". Всупереч вказаних вимог боржником не було зазначено жодної інформації у пункті 7 "Дані про членів сім`ї Боржника" розділу І "Загальні відомості" та інших розділах та відповідних рядках, що стосуються інформації про майно, доходи та витрати членів сім`ї боржника у виправлених деклараціях за 2017, 2018, 2019 та І квартал 2020 року;

- з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 226223575 від 30.09.2020 встановлено, що у власності матері боржника перебуває житловий будинок загальною площею 50, 1 кв. м за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровим № 3223387801:01:029:0001 площею 0,1544 га та № 3223387801:01:029:0002 площею 0,2501 га;

- матір Боржника володіє транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TOUAREG 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама).

- боржником не було вказано жодної інформації у розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів його сім`ї" у пункті А "Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування Боржника" Декларації за 2017 рік. При цьому, відповідно до банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, боржником у 2017 році здійснювалась заправка транспортного засобу на автозаправних станціях ОККО, SOCAR та SHELL, що може свідчити про користування боржником транспортним засобом;

- Розділ VIII Декларацій боржника не містить інформації про нематеріальні активи боржника, в той час як згідно банківських виписок, які містяться в матеріалах справи, боржником у 2017 році оплачувались послуги ТОВ "Інтернет інвест" та телеком-послуги IMENA.UA. Відповідно до інформації, яка розміщена на сайті https://www.imena.ua/ компанія IMENA.UA є лідером на українському ринку реєстрації доменних імен для бізнесу.;

- згідно з інформацією на сайті, розміщеною за адресами www.touareg-club.net, www.touareg-club.com,www.touareg-club.org,www.touareg-club.ru, роздруківка яких міститься в матеріалах справи, боржник є його розробником та одним із адміністраторів.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи на підставі статті 90 КУзПБ.

З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.

Відтак предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності закриття провадження у цій справі з підстав не дотримання боржником вимог КУзПБ щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про майновий стан боржника, зокрема й членів його сім`ї, а також не усунення відповідних недоліків.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова палата враховує наступне.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" цього Кодексу.

Так, порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 119, 120 КУзПБ.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про введення процедури реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства

Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Судова палата зауважує, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання положень статті 116 КУзПБ ОСОБА_2 як фізичною особою разом із заявою про визнання його неплатоспроможним надано до господарського суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2017- 2019 роки та І квартал 2020 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що за результатом перевірки декларацій боржника, керуючим реструктуризацією було виявлено вищевикладені розбіжності у відомостях, зазначених у деклараціях (матір Боржника володіє транспортним засобом, а матеріали справи містять докази, що можуть свідчити про користування ним боржником, однак декларація не містить відповідних відомостей, як і не зазначено у ній інформації про нематеріальні активи боржника), а також наведено факти подання боржником у них неповної та недостовірної інформації.

За результатом вказаної перевірки керуючим реструктуризацією було надіслано до суду уточнюючий звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника від 10.11.2020 № 44-910/6639, отриманий судом 16.11.2020.

Поряд з цим, судами встановлено, що, з урахуванням неподання боржником виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, зборами кредиторів було прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та уповноважено ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Ішутка С.Ю. подати відповідне клопотання.

Пунктом першим частини сьомої статті 123 КУзПБ передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Водночас, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларації;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

При цьому, нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

У цій справі, як встановлено судами та зазначено вище, боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, а встановлені керуючим реструктуризації зауваження були перевірені та підтверджені під час судового розгляду справи.

Зі змісту пункту першого частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі.

Колегія суддів зауважує, що ключовим завданням суду при наданні оцінки наявності підстав для закриття провадження у справі з підстав неподання боржником виправлених декларацій впродовж 7 днів з моменту отримання звіту керуючого реструктуризацією за результатами відповідної перевірки, є необхідність встановлення дотримання керуючим реструктуризації порядку повідомлення особи (боржника) про наявність обґрунтованих підстав вважати подання нею недостовірної та/або неповної інформації, а також факту наявності або відсутності надання виправлених декларацій впродовж встановленого законодавством строку.

Як вбачається зі змісту оскаржених судових рішень, судами встановлено, що (1) за результатом перевірки декларацій боржника керуючим реструктуризацією було виявлено невідповідність та неповноту інформації у зазначених відомостях, про що боржник повідомлений належним чином; (2) виявлені керуючим реструктуризації невідповідності підтверджені наявними у справі доказами (3) боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

З урахуванням викладеного та встановлених судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 та пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ.

Поряд з цим, ключові доводи скаржника зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини п`ятої статті 116 КУзПБ, що полягало у безумовному віднесенні батьків, зокрема матері, до членів сім`ї боржника, що має наслідком необхідність відображення відповідної інформації у декларації.

Аналіз положень частини третьої статті 116 КУзПБ свідчить про те, що декларація про майновий стан боржника є невід`ємним додатком заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Судова палата зауважує, що вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи пункт 11 частини третьої статті 116 КУзПБ, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".

У свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації передбачені частиною п`ятою статті 116 КУзПБ. Так, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (абзац 1 частини п`ятої статті 116 КУзПБ).

Абзацом 2 частини п`ятої статті 116 КУзПБ визначено, що до членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Судова палата зауважує, що до предмету дослідження, у даному випадку, належить вирішення питання щодо тлумачення положень частини п`ятої статті 116 КУзПБ у контексті поширення умови визначення членами сім`ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов`язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків виключно на категорію "інші особи" чи до всього попереднього переліку, а саме "а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи".

Щодо цього скаржником також зазначено, що висновки судів у справі не відповідають позиції Конституційного Суду України щодо трактування терміну "член сім`ї", наведеному в рішенні від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99, а також позиції Великої Палати Верховного Суду, що наведена у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц.

У вирішенні означеної правової проблеми та питання відповідності висновків судів попередніх інстанцій правовій позиції Конституційного Суду України та Великої Палати Верховного Суду у цій справі судова палата керується таким.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" визначено, що членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Вказана правова позиція щодо тлумачення правової категорії "члени сім`ї" підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц.

Однак, визначальним у цьому аспекті є визначене у пункті 6 мотивувальної частини вказаного рішення від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99 засадниче положення щодо застосування поняття "член сім`ї": Конституційний Суд України виходив з об`єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства.

Так, базове поняття "член сім`ї" норма СК України встановлює на підставі критеріїв спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків.

Водночас, застосування поняття "член сім`ї" в інших галузях законодавства може розширювати чи звужувати коло осіб, які підпадають під це поняття у залежності від мети правового регулювання тієї чи іншої галузі, правового інституту або окремої правової норми.

Судова палата зазначає, що з моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип узгодженості нормативних приписів права із суміжними інститутами права, що має гарантувати інтеграцію законодавства у сфері неплатоспроможності/банкрутства до національної системи права.

Так, КУзПБ як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством юридичних осіб та неплатоспроможністю фізичних осіб, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

На переконання суду, коло членів сім`ї боржника в частини п`ятої статті 116 КУзПБ визначено у зв`язку із встановленням його обов`язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 КУзПБ.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Відповідно до частини сьомої статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, серед іншого, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Таке розуміння застосування поняття "член сім`ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім`ї боржника у частині п`ятій статті 116 КУзПБ осіб, які не є членами сім`ї в розумінні статті 3 СК України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки.

Відмінність поняття "член сім`ї боржника", визначеного законодавством у сфері неплатоспроможності та наведеного у частині п`ятій статті 116 КУзПБ, додатково пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з посиланням на положення СК України, іншого нормативно-правового акта.

З наведеного судова палата зауважує, що положення частини п`ятої статті 116 КУзПБ самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім`ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Положення статті 3 СК України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовуються.

Таким чином, у провадженнях про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб не є релевантним судове тлумачення правової категорії "член сім`ї" у згаданому вище рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 у справі № 5-рп/99 та позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц, як таке, що надано у справі у правовідносинах, які регулюються правом соціального забезпечення.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності, судове тлумачення частини п`ятої статті 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників- фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Щодо посилань скаржника на порушення судами приписів статті 130 КУзПБ щодо обов`язку ухвалити у цій справі постанову про визнання боржника банкрутом, враховуючи, що з дня відкриття провадження у справі пройшло 188 днів, судова палата зазначає наступне.

Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Частиною першою статті 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

У питанні схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника судова палата звертається до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, згідно якої у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У справі, що розглядається, суди встановили, що з урахуванням неподання боржником виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, зборами кредиторів згідно протоколу від 08.12.2020 було прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, при чому вирішено також відмовити у задоволенні плану реструктуризації боргів боржника.

Тому, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, а також приписів пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, доводи скаржника про порушення судами приписів статті 130 КУзПБ підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.

Інші аргументи касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів, їх належності та допустимості, зокрема про те, що боржником подано уточнені (виправлені) декларації про майновий стан із зазначенням повної, вичерпної та достовірної інформації, не відповідають встановленим обставинам справи та не приймаються до уваги судовою палатою, оскільки такі доводи зводяться до необхідності переоцінки судом касаційної інстанції доказів та встановлення інших обставин справи, що відповідно до статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Судова палата зазначає про відсутність правових підстав для відступу від правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.09.2020 у справі № 922/3911/19, оскільки її прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених у справі, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження за касаційним переглядом справи.

Висновки про застосування норм права

У справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб поняття "член сім`ї боржника" закріплено в частині п`ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Означені норми самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім`ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. У цьому контексті положення статті 3 Сімейного кодексу України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовуються.

Тлумачення частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників- фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім`ї такого боржника в обов`язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов`язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов`язків.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує на необхідності врахування, в порядку частини четвертої статті 236 ГПК України, господарськими судами наведеної правової позиції у вирішенні питання включення відповідної інформації про майно, доходи й витрати членів сім`ї до декларації про майновий стан боржника, яка є невід`ємною складовою при його зверненні до суду зі заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржені судові рішення, судова палата не встановила невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов до висновку, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд відповідно до статті 129 ГПК України залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/6639/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді О. О. Банасько

В. В. Білоус

О. В. Васьковський

С. В. Жуков

В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк

Н. Г. Ткаченко

Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 910/6639/20