Постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №922/3369/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/98083109

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

Справа №  922/3369/19

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. - головуючий, суддів: Банаська О. О., Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Ткаченко Н. Г.,

за участі секретаря судового засідання Сотник А. С.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг»,

представник боржника - не з`явився,

арбітражний керуючий (розпорядник майна боржника) Тризна Олександр Васильович - не з`явився,

кредитор (голова комітету кредиторів) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансист»,

представник кредитора - не з`явився,

арбітражний керуючий - Шаматрін Євгеній Миколайович  - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу арбітражного керуючого

Шаматріна Євгенія Миколайовича,

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019,  

у складі судді: Яризька В.О.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020

у складі колегії суддів: Стойки О.В. (головуюча), Попкова Д.О., Пушая В.І.,

та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020,

у складі судді: Яризька В.О.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020,

у складі колегії суддів: Стойки О.В. (головуюча), Попкова Д.О., Пушая В.І.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. В жовтні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» (далі - ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг», боржник) звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство згідно частини 5 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) посилаючись на те, що фінансовий стан боржника має усі ознаки неплатоспроможності та відповідає обставинам, передбаченим частиною 5 статті 11 вищезазначеного Закону, оскільки знаходиться у стані, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Ухвалою суду від 18.10.2019 прийнято заяву ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду;

підготовче засідання суду призначено на 29.10.2019;

зобов`язано арбітражного керуючого Шаматріна Є.М., визначеного автоматизованою системою, надати до суду заяву про участь у справі, в якості розпорядника майна боржника.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2019:

- відкрите провадження у справі № 922/3369/19 про банкрутство ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг»;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- введено  процедуру розпорядження майном боржника;

- розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.;

- встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 16.12.2019;

- встановлено дату складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду до 16.12.2019 року;

- попереднє засідання господарського суду призначено на 17.12.2019;

- вирішено інші процедурні питання.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

(за результатами попереднього засідання 17.12.2019)

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 визнано вимоги наступних кредиторів :

- ОСОБА_2 в сумі 890 000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал-Рафідейн» в сумі 550 000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга);

- ОСОБА_3 в сумі 227 000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Діло» в сумі 388 318,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансист» в сумі 2 820 000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітекс» в сумі 1 965 486,60 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга);

- Головного управління ДПС у Харківській області в сумі 578 943,33 грн. (47 811,87 грн. - друга черга, 531 131,46 грн. - третя черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга).

Зобов`язано розпорядника майна в десятиденний строк з дня винесення ухвали відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Зобов`язано розпорядника майна надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрати комітет кредиторів, прийняти рішення щодо схвалення плану санації боржника або щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство, а також надати протокол зборів комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Зобов`язано розпорядника майна надати матеріали інвентаризації майна боржника.

Зобов`язано боржника надати результати проведеного аудиту.

Призначено підсумкове засідання суду на 09.01.2020 об 11:30 год.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції від 06.04.2020

(за результатами апеляційного перегляду ухвали від 17.12.2019).

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційні скарги ТОВ «Бітекс» та арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі № 922/3369/19 залишено без змін.
5. Суд апеляційної інстанції встановив відсутність порушень норм процесуального права при розгляді судом першої інстанції цієї справи, попереднє засідання відбулось у строк, визначений ухвалою суду від 07.11.2019, з дотриманням вимог частини 1 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Суд апеляційної інстанції вказав, що арбітражним керуючим, як розпорядником майна, в порушення вимог статті 45 КУзПБ, заяви кредиторів розглянуті не були, натомість було заявлене клопотання про відкладення попереднього засідання у зв`язку з браком часу; доказів того, що арбітражним керуючим Шаматріним Є.М. вчинялись певні дії, спрямовані на встановлення ознак банкрутства, суду не надано.

Короткий зміст ухвали суду від 09.01.2020

6. 09.01.2020 (в призначену для проведення підсумкового засідання дату) ТОВ «Фінансист» подало до суду першої інстанції Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від виконання повноважень розпорядника майна боржника на підставі і на виконання рішення загальних зборів кредиторів боржника від 09.01.2020 через неналежне виконання покладених на арбітражного керуючого обов`язків розпорядника майна.
7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2020:

- відсторонено арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг»;

- призначено арбітражного керуючого Тризну Олександра Васильовича розпорядника майна ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг»;

- зобов`язано арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. передати всю документацію, пов`язану з процедурою розпорядження майном ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» арбітражному керуючому Тризні О.В. за актом приймання-передачі протягом трьох днів.

8. Ухвала мотивована наявністю в матеріалах справи рішення комітету кредиторів (протокол від 09.01.2020 № 1), яке підтримали усі присутні кредитори, наявністю заяви арбітражного керуючого Тризни О.В. на участь у цій справі та відсутністю обставин, які перешкоджають призначенню вказаної особи на посаду розпорядника майна боржника.

Суд встановив, що на зборах кредиторів були присутні кредитори та їх представники з належним чином оформленими повноваженнями, зокрема, був присутній представник ТОВ «Фінансист» ОСОБА_4 на підставі довіреності, на зборах також була присутня ОСОБА_3 , яка є директором ТОВ «Фінансист», яка підтримувала всі рішення за які голосував ОСОБА_4 .

За висновком суду, звернення до суду представника ТОВ «Фінансист», який був належним представником на зборах кредиторів, та має відповідне доручення зборів кредиторів (протокол від 09.01.2020 №1) до суду з відповідним клопотанням є правомірним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції від 06.04.2020

(за результатами апеляційного перегляду ухвали від 09.01.2020).

9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 у справі № 922/3369/19 залишено без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покладено на арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.

10. Апеляційний суд констатував, що представник ТОВ «Фінансист» ОСОБА_4 був уповноваженим для підписання протоколу засідання комітету кредиторів 09.01.2020, подання клопотання від імені ТОВ «Фінансист» до суду про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від обов`язків розпорядника майна та призначення розпорядником майна боржника Тризни О.В. з протоколом зборів кредиторів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, а також з ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 (залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, щодо відсторонення арбітражного керуючого), арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень, з вимогою справу № 922/3369/19 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду на стадію прийняття до розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника у процедурі розпорядження майном.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3369/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між  суддями від 14.09.2020.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2020 касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
14. Арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. 09.10.2020 здав до відділення зв`язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
15. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3369/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між  суддями від 22.10.2020.
16. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2020 клопотання арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено;

поновлено арбітражному керуючому Шаматріну Є.М. строк на касаційне оскарження;

відкрито касаційне провадження у справі № 922/3369/19 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 із включенням в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства вимог щодо оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020;

повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відбудеться 24.11.2020 о 11:45.

17. 16.11.2020 до Верховного Суду від  ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» надійшов Відзив з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з вимогою касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. залишити без задоволення.
18. 16.11.2020 до Суду від ТОВ «Діло» надійшов Відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. з вимогою скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.  
19. 18.11.2020 від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».
20. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3369/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020.
21. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2020 заяву арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 922/3369/19 задоволено, ухвалено провести судове засідання 24.11.2020 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».
22. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2020 відкладено розгляд касаційної скарги арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 із включенням в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства вимог щодо оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 922/3369/19;

судове засідання призначено в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» на 12.01.2021 об 11:30, про що повідомлено учасників судового процесу.

23. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2021 справу № 922/3369/19 Господарського суду Харківської області за заявою ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» про визнання банкрутом за касаційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 за результатами попереднього засідання та затвердження реєстру вимог кредиторів) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від виконання повноважень розпорядника майна та призначення розпорядником майна боржника у справі арбітражного керуючого Тризну О.В.) передано на розгляд Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3369/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О. суддя - Пєсков В.Г., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В. суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2021.
25. Ухвалою від 02.02.2021 Палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у визначеному складі, касаційну скаргу  арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2019) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від виконання повноважень розпорядника майна та призначення розпорядником майна боржника у справі  арбітражного керуючого Тризну О.В.) прийнято до провадження, судове засідання призначено на 11.03.2021 про що повідомлено учасників справи.
26. У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Верховного Суду Жукова С.В. та відпустками суддів Верховного Суду Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М. та Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3369/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О. суддя - Пєсков В.Г., суддя - Білоус В.В. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021.
27. Судове засідання 11.03.2021 у справі № 922/3369/19 не відбулося у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Верховного Суду Жукова С.В. та відпустками суддів Верховного Суду Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М. та Васьковського О.В.
28. У зв`язку з виходом з лікарняного  судді Верховного Суду Жукова С.В., виходом з відпустки суддів Верховного Суду Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М. та Васьковського О.В. та відпусткою судді Верховного Суду Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3369/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В. суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021.
29. Ухвалою від 18.03.2021 Палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у визначеному складі, касаційну скаргу  арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. прийнято до провадження, судове засідання призначено на 15.04.2021 про що повідомлено учасників справи.
30. 07.04.2021 від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».
31. У зв`язку з виходом з відпустки судді Верховного Суду Пєскова В.Г, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3369/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В. суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021.
32. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2021 заяву арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 922/3369/19 задоволено, ухвалено провести судове засідання 15.04.2021 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».
33. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2021 відкладено розгляд касаційної скарги арбітражного керуючого Шаматріна Є.М., повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 20.05.2021 о 15:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №203.
34. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (20.05.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 20.05.2021. Також, слід зауважити, що Судом доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.
35. Арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. в судовому засіданні 20.05.2021 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами, викладеними в ній. Просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (щодо визнання грошових вимог кредиторів), а також ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, щодо відсторонення арбітражного керуючого), справу № 922/3369/19 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду на стадію прийняття до розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника у процедурі розпорядження майном.
36. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.)

37. Скаржник вказує на те, що оскаржені судові рішення є незаконними та необґрунтованими, винесені з неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права.

На переконання скаржника, ухвала за результатами попереднього засідання прийнята передчасно.

Під час прийняття судових рішень з приводу відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків розпорядника майна судами не було встановлено обставини неналежного виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна чи зловживання такими повноваженнями, на підставі абзацу 4 частини 4 статті 28 КУзПБ, порушено частини 1, 2 статті 4, пункт 6) статті 12, частини 1, 2, 3, 5 статті 13, частину 1 статті 14, частину 2 статті 162, частину 5 статті 164, пункт 2) частини 1 статті 226 ГПК України.

Скаржник зазначає, що в порушення процесуальних норм та принципів судочинства судом першої інстанції не було надано арбітражному керуючому Шаматріну Є.М. а також іншим учасникам провадження у справі, можливості надати письмово свої пояснення та заперечення з відповідними доказами щодо поданого клопотання.

Доводи боржника

(ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг»)

38. Боржник у Відзиві на касаційну скаргу доводить, що попереднє засідання місцевого господарського суду відбулося у строк, визначений ухвалою суду від 07.11.2019, з дотриманням вимог частини 1 статті 47 КУзПБ.
39. На переконання боржника, арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. як розпорядник майна боржника не виконав належним чином свої зобов`язання, які визначені частиною 3 статті 44 КУзПБ, а саме:

- не розглянув заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому Кодексом порядку;

- не повідомив кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

- не вжив заходів для захисту майна боржника;

- не провів аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;

- не вчиняв дії з виявлення (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

- порушив порядок скликання зборів і комітету кредиторів;

- не провів інвентаризацію майна боржника у встановлені строки (не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство) та не визначив його вартість.

40. Боржник просив Суд касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (щодо визнання грошових вимог кредиторів), а також на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (щодо відсторонення арбітражного керуючого) у справі № 922/3369/19 залишити без задоволення.

Доводи кредитора

(ТОВ «ДІЛО)

41. Кредитор у Відзиві просив Суд касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (щодо визнання грошових вимог кредиторів), а також на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (щодо відсторонення арбітражного керуючого) у справі № 922/3369/19 залишити без задоволення.
42. Доводи кредитора є ідентичними доводам боржника, наведеним у Відзиві від 09.11.2020 № 31 (надійшли до суду 16.11.2020).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

43. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Щодо підстав відкриття касаційного провадження та прийнятності касаційної скарги

44. Питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 922/3369/19 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 із включенням в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ вимог щодо оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 було розглянуте і вирішене ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 23.10.2020.
45. Водночас, з метою забезпечення однакового застосування норм права та формування єдиної правозастосовчої практики, Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне питання наявності підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі та, відповідно, наявності у суду касаційної інстанції у цій справі статусу «суду, визначеного законом» дослідити окремо.
46. З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стаття 2 ГПК України).
47. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
48. Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
49. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
50. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
51. Норма процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставить у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство (Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодекс України з процедур банкрутства з 21.10.2019).
52. 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII, цей Кодекс введено в дію з 21.10.2019 (далі - КУзПБ).

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

53. Частиною 1 статті 2 КУзПБ, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
54. Провадження у справі про банкрутство поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням такого провадження, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
55. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

55.1. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

55.2. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

56. Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (щодо першої групи судових рішень - пункт 55.1 цієї постанови), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ (друга група судових рішень - пункт 55.2. цієї постанови) - статтями 255, 287 ГПК України.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась у судових рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.04.2021 у справі № 4/5007/33-Б-11, від 06.05.2021 у справі 910/2526/14, від 18.05.2021 у справі № 924/549/19, від 19.05.2021 у справі № 925/236/15.

57. Відповідно до частини 1 статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
58. Частиною 3 статті 9 КУзПБ, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім:

- ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство

- ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів

- ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство

- постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

59. Наведений в частині 3 статті 9 КУзПБ, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливість оскарження окремо постанов суду апеляційної інстанції, прийнятих за результатами апеляційного перегляду ухвал місцевого господарського суду у справах про банкрутство щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі про банкрутство, що в сукупності з положеннями статті 287 ГПК України виключає можливість касаційного перегляду у разі окремого оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції.

60. Водночас, абзацом 2 частини 3 статті 9 КУзПБ передбачено, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
61. Аналіз змісту абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ у сукупності з іншими частинами статті 9 та статті 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі умови (але не виключно, тільки в межах доводів і вимог цієї касаційної скарги):

61.1. Судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний/основний об`єкт касаційного оскарження - постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку.

61.2. Процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).

61.3. КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини 3 статті 9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.

62. При вирішенні питання наявності підстав для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення, визначені абзацом першим частини 3 статті 9 КУзПБ, до яких включені/приєднані скарги на постанови апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку окремо, слід враховувати і таке.

62.1. По-перше, як скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включена/приєднана до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, мають відповідати вимогам процесуального Закону щодо прийнятності, зокрема статтям 289, 290, 291 ГПК України.

62.2. По-друге, скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, може бути включена/приєднана, в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ до основної скарги на судові рішення, найбільш наближені за датою прийняття (за можливістю). Касаційна скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, у разі пропуску строку на касаційне оскарження, визначеного приписами статті 288 ГПК України, має містити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з вмотивованим обґрунтуванням такого пропуску та підстав  включення скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, до основної скарги. Ця умова справедлива і для касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, що може бути оскаржена окремо.

62.3. По-третє, судові рішення за скаргою на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включеної/приєднаної до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, повинні бути (як правило) сутнісно (змістовно, логічно) поєднані підставами і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи щодо якої прийняте судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню окремо.

63. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що арбітражним керуючим Шаматріним Є.М. касаційна скарга подана на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 (щодо розгляду вимог конкурсних кредиторів, в порядку статті 47 КУзПБ)) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 (щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника, в порядку статті 28 КУзПБ), тобто оскаржені судові акти відносяться до першої групи судових рішень (за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), щодо яких допускається включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Підставою оскарження визначено:

- відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 28, частини 3 статті 47 та частини 1 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства в системному поєднанні зі статтею 131-2 Конституції України та статтями 56, 58 Господарського процесуального кодексу України;

- рішення судів попередніх інстанцій прийняті без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, у постанові від 20.06.2018 у справі № 911/5186/14, у постанові від 27.03.2019 у справі № 903/880/15 (908/4002/15).

64. Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на те, що:

- ухвала місцевого господарського суду від 17.12.2019 (щодо визнання вимог конкурсних кредиторів) передувала прийняттю судом першої інстанції ухвали від 09.01.2020 про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна;

- скарга на постанову апеляційного суду від 06.04.2020, прийняту за результатами перегляду ухвали від 09.01.2020, вочевидь, не могла бути включена до касаційної скарги на інше судове рішення (наступне за ухвалою суду першої інстанції від 09.01.2020), оскільки арбітражний керуючий вказаною ухвалою був відсторонений від виконання повноважень розпорядника майна боржника;

- оскаржені судові акти відносяться до першої групи судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, щодо яких допускається включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку абзацу другого частини 3 статті 9 КузПБ, і вони є пов`язаними сутнісно і хронологічно,-

прийшла до висновку, що касаційна скарга арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 щодо розгляду вимог кредиторів в порядку статті 47 КУзПБ та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника в порядку статті 28 КУзПБ не є неприйнятною у розумінні ГПК України та КузПБ, оскільки судові рішення щодо розгляду вимог кредиторів стосуються охоронюваних законом прав і інтересів арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. під час виконання ним повноважень розпорядника майна і до відсторонення його від виконання цих повноважень.

65. В процесі касаційного провадження питання прийнятності касаційної скарги арбітражного керуючого досліджувалося і в контексті того, що на час звернення з касаційною скаргою арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. відсторонено від виконання обов`язків розпорядника майна боржника у цій справі, а отже він не є учасником справи про банкрутство в розумінні статті 1 КУзПБ.
66. Палата з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що у цій справі відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Є.М від виконання повноважень не свідчить про те, що останній позбавлений права на оскарження судових рішень у цій справі, якщо він обґрунтує вплив такого судового рішення на його права чи інтереси. З цього питання Палата вважає за необхідне зазначити таке.
67. Як вже було зазначено, арбітражним керуючим Шаматріним Є.М. касаційна скарга подана на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 щодо розгляду вимог конкурсних кредиторів, в порядку статті 47 КУзПБ, яка підлягає касаційному оскарженню окремо в порядку частини 3 статті 9 КузПБ, та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника в порядку статті 28 КУзПБ, яка касаційному оскарженню окремо не підлягає.
68. Постанова апеляційного господарського суду від 06.04.2020, прийнята за результатами перегляду ухвали від 09.01.2020 щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника в порядку статті 28 КУзПБ не є тією постановою, яка підлягає оскарженню окремо, і в цій справі не могла бути оскаржена шляхом включення касаційної скарги на неї до касаційної скарги на інше судове рішення (наступне за ухвалою суду першої інстанції від 09.01.2020), оскільки арбітражний керуючий вказаною ухвалою був відсторонений від виконання повноважень розпорядника майна боржника.
69. Обмеження щодо оскарження у касаційному порядку, зокрема, судових рішень про відсторонення арбітражного керуючого в порядку частини 4 статті 28 КУзПБ фактично унеможливлює виконання Верховним Судом функцій з формування правових висновків та забезпечення єдності судової практики. Між тим, як буде докладно викладено нижче, така ситуація вже призвела до формування суперечливої судової практики.
70. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів", а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами попередніх інстанцій, та/або переоцінювати їх.
71. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
72. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
73. Верховний Суд у складі Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, з огляду на необхідність формування єдиної судової практики щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника в порядку частини 4 статті 28 КУзПБ, вважає, що обмеження передбаченого статтею 129 Конституції України, статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 9 КУзПБ права на касаційне оскарження судових рішень у цій справі в такому поєднанні не буде відповідати статті 6 Конвенції, а сама суть права на касаційне оскарження внаслідок подібного обмеження може бути зведена нанівець, а відтак вважає касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. прийнятною для касаційного розгляду за критеріями, визначеними у пункті 61, 62, 64 цієї Постанови.

Щодо судових актів за результатами розгляду кредиторських вимог

(постанова суду апеляційної інстанції від 06.04.2020 та ухвала від 17.12.2019).

74. Предметом касаційного перегляду у цій справі, зокрема, є ухвала Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, прийняті за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (пункти 3, 4, 5 цієї Постанови).

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.12.2019  визнано вимоги наступних кредиторів :

- ОСОБА_2 в сумі 890   000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал-Рафідейн» в сумі 550   000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга);

- ОСОБА_3 в сумі 227   000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Діло» в сумі 388   318,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансист» в сумі 2   820   000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітекс» в сумі 1   965   486,60 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга);

- Головного управління ДПС у Харківській області в сумі 578   943,33 грн.  (47   811,87 грн. - друга черга, 531   131,46 грн. - третя черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга).

75. За змістом статті 1 КУзПБ:

- грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

76. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство(після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
77. Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

78. Приписами частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
79. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
80. Оцінюючи повноту і всебічність судового розгляду у цій справі, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наведених норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону щодо диспозитивності у господарському процесі, прав і обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, вказаних в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

81. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
82. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки  Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
83. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг», 07.11.2019 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України (номер публікації 64036).
84. В межах тридцятиденного строку на подання заяв кредиторів, встановленого частиною 1 статті 45 КУзПБ, до Господарського суду Харківської області надійшли заяви ТОВ «Фінансист», ТОВ «Діло», ОСОБА_3 , ТОВ «Ал-Рафідейн», ОСОБА_2 , ГУ ДПС у Харківській області, ТОВ «Бітекс» з грошовими вимогами до боржника, які прийняті судом до розгляду та призначені в попереднє судове засідання.
85. Боржником за результатами розгляду грошових вимог вказаних кредиторів визнано їх в сумі основного боргу у повному обсязі та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, а також по 3 842,00 грн. судового збору - до першої черги, окрім вимог ТОВ «Бітекс», які боржник не визнав, посилаючись на те, що при розгляді справи № 922/408/19, в якій прийнято рішення про стягнення з боржник на користь ТОВ «Бітекс» суми збитків, не було враховано, що недостача бітуму виникла внаслідок природних чинників, а не за вини боржника.
86. Під час розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів, судами встановлено:

86.1. Грошові вимоги ОСОБА_2 в сумі 890   000,00грн. виникли на підставі Договору позики ПРсс 208.18 (поворотної фінансової допомоги) від 04.12.2018  та Договору позики ПРсс 16.19 (поворотної фінансової допомоги) від 22.03.2019, з урахуванням змін та доповнень.

86.1.1. Судом встановлено: повернення коштів у сумі 60   000,00 грн., за Договором позики ПРсс 208.18, у зв`язку з чим залишок заборгованості за вказаним договором складає 740   000,00 грн.; передачу грошових коштів в сумах 40   000,00 грн. та 110   000,00 грн. за Договором позики ПРсс 16.19, що підтверджується відповідними копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів (за даним договором боржник кошти не повертав).

86.1.2. На підставі встановлених обставин, з урахуванням поданих кредитором документів, суди дійшли висновку про обґрунтованість заявленої суми кредиторських вимог у сумі 890   000,00 грн. (четверта черга) та витрат щодо сплати судового збору в сумі 3   842,00 грн. (перша черга).

86.2. Грошові вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на Договорі позики ПРсс 100.19 (поворотної фінансової допомоги) від 09.09.2019 та Договорі позики ПРсс 116.19 (поворотної фінансової допомоги) 19.09.2019, укладених між ОСОБА_3 (позикодавець) та ТОВ «ЦПТБ ТА РАД» (позичальник).

86.2.1. Судом встановлено: перерахування ОСОБА_3 на виконання Договору позики ПРсс 100.19 (поворотної фінансової допомоги) грошових коштів в сумі 113 000,00 грн. (платіжне доручення № 1 від 09.09.2019); повернення коштів за Договором позики ПРсс 100.19 у сумі 7 000,00 грн.; перерахування ОСОБА_3 на виконання Договору позики ПРсс 116.19 (поворотної фінансової допомоги) грошових коштів в сумі 121 000,00 грн. (платіжне доручення № 1 від 20.09.2019).

86.2.2.. На підставі встановлених обставин, з урахуванням поданих кредитором документів, суди дійшли висновку про обґрунтованість заявленої суми кредиторських вимог в сумі 227 000,00 грн. (четверта черга) та витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 842,00 грн. (перша черга).

86.3. Грошові вимоги ТОВ «Діло» виникли на Договору позики ПР 207.18 (поворотної фінансової допомоги) від 04.12.2018, укладеному між ТОВ «Діло» (позикодавець) та ТОВ «ЦПТБ ТА РАД» (позичальник), за умовами якого позикодавець зобов`язується передати у власність позичальника, а позичальник прийняти грошові кошти у сумі 1 200 000,00 грн., а позичальник, відповідно, зобов`язується повернути позикодавцю грошові кошти на суму 1 200 000,00 грн. до 31 грудня 2019.

86.3.1. Судом встановлено: на виконання умов Договору ТОВ «Діло» перерахувало грошові кошти в загальній сумі 1 200 000,00 грн. (платіжних доручень № 367 від 05.12.2018, № 369 від 06.12.2018, № 370 від 07.12.2018); заявник та боржник підтвердили повернення коштів у сумі 811 682,00 грн.

86.3.2. На підставі матеріалів справи, суд визнав обґрунтованою заявлену ТОВ «Діло» суму грошових вимог.

86.4. Грошові вимоги  ТОВ «Ал-Рафідейн» ґрунтуються на Договорі про надання юридичних послуг від 14.01.2014, укладеному між ТОВ «Ал-Рафідейн» (виконавець) та ТОВ «ЦПТБ ТА РАД» (замовник), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (юридичні послуги) замовнику.

86.4.1. Судом встановлено, що на виконання умов Договору, ТОВ «Ал-Рафідейн» (виконавець) надані юридичні послуги боржнику, що зафіксовано в актах надання послуг за період з грудня 2017 по вересень 2019, на загальну суму  657 500,00 грн., крім того станом на - 01.12.2017 існувала заборгованість на суму 6 600,00 грн.; послуги за Договором оплачені частково, на суму 114 100,00 грн.

86.4.2. Враховуючи приписи частини 1 статті 526, частини1 статті 530, статей  901, 903 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру заявлених кредиторських вимог у сумі 550 000,00 грн.

86.5. Грошові вимоги ТОВ «Фінансист» ґрунтуються на  Договорі № 4-К про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.06.2016, за умовами якого замовник (ТОВ «ЦПТБ ТА РАД») доручає, а виконавець (ТОВ «Фінансист») приймає на себе зобов`язання надавати консультації з питань обігу цінних паперів, а також на Договорі купівлі - продажу (відступлення) частини частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 11.10.2019, укладеному між ТОВ «Фінансист (є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг») та ТОВ «ЦПТБ ТА РАД», за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця свою частину частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг», а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цю частку (за відступлення частини частки покупець зобов`язався сплатити продавцю 2 800 000,00 грн. (пункт 3.1 Договору); термін оплати один день з моменту підписання цього договору (п. 4.1 Договору)).

86.5.1. Суд встановив: на виконання умов Договору № 4-К від 01.06.2016, ТОВ «Фінансист» (виконавець) надані інформаційно-консультаційні послуги боржнику на суму 30 000,00 грн., що зафіксовано в акті № ОУ-0000041 від 01.07.2016; послуги за Договором № 4-К були оплачені частково, а саме на суму 20 000,00 грн.

86.5.2. На виконання умов Договору купівлі-продажу від 11.10.2019 сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг».

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» було перереєстровано право власності на частку в статутному капіталі в сумі 2 800 000,00 грн., однак, розрахунок за договором купівлі-продажу від 11.10.2019 боржник не здійснив.

86.5.3. Враховуючи приписи частини 1 статті 526, частини 1 статті 530, статті 655, частини 1 статті 693 ЦК України, встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «Фінансист» вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними доказами у сумі 2 820 000,00 грн.

86.6. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області виникли з наступних платежів :

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) розмірі 497 768,41 грн. (основний платіж), який виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість № 9245268861 від 21.10.2019 (термін сплати 30.10.2019) у розмірі 498 967,00 грн. - 1 198,59 грн. (переплата станом на 30.10.2019) = 497 768,41 грн.

- орендної плати з юридичних осіб у розмірі 33 363,05 грн. (основний платіж), що виник на підставі податкового розрахунку з земельного податку № 9024333143 18.02.2019 (термін сплати 30.10.2019) у розмірі 33 366,87 грн. - 3,82 (переплата) = 33 363,05 грн.

- єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 47 811,87 грн. (основний платіж), який виник на підставі нарахування єдиного внеску № 9275186354 від 19.11.2019 (термін сплати 20.11.2019) у розмірі 69 550,08 грн. - 21 738,21 грн. (переплата станом на 20.11.2019) = 47 811,87 грн.

86.6.1. Наявність вказаної заборгованості підтверджена копіями декларації та розрахунків, які самостійно подані платником податків - боржником та даними підтверджується даними інтегрованих карток платника податків.

86.7. Грошові вимоги ТОВ «Бітекс» ґрунтуються на  Договорі про надання юридичних послуг від 14.01.2014, укладеному  між ТОВ «Бітекс» (виконавець) та Боржником (замовник), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (юридичні послуги) замовнику.

86.7.1. Судами встановлено, що відповідно до умов розділу 4 Договору виконання юридичних послуг фіксується актом здачі-приймання наданих послуг, вартість послуг також вказується в акті здачі-приймання, оплата здійснюється протягом 10 днів з дня підписання відповідних актів.

86.7.2. На виконання умов Договору ТОВ «Бітекс» (виконавець) надані юридичні послуги боржнику, що зафіксовано в актах надання послуг за період з грудня 2017 по вересень 2019, на загальну суму 657 500,00 грн., крім того станом на -01.12.2017 існувала заборгованість на суму 6 600,00 грн.

86.7.3. Вказані послуги були оплачені частково, а саме на суму 114 100,00 грн., про що складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.10.2019, у зв`язку з чим заборгованість за даним договором складає 550 000,00 грн.

86.7.4. Суди вказали на те, що дійсно акт звірки розрахунків не є первинним документом у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», проте фактичне отримання боржником наданих послуг підтверджується підписом генерального директора Головенчиць С.Ф. в графі „від замовника" на актах надання послуг та засвідченням підпису представника генерального директора печаткою підприємства, отже - прийняті без заперечень. Факт отримання наданих послуг не спростовано. Надані акти здачі-приймання наданих послуг суди визнали належними доказами у розумінні чинного законодавства та умов Договору.

87. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
88. На момент розгляду заяв конкурсних кредиторів судами не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності правочинів на підставі яких виникли грошові вимоги заявлених кредиторів, а відтак діє встановлена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину.
89. Відповідно до приписів частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
90. Водночас, слід зауважити, що касаційна скарга арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. доводів по суті кредиторських вимог конкурсних кредиторів не містить.
91. Скаржник доводить, що ухвала Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 (про визнання вимог кредиторів) є незаконною внаслідок передчасності проведення попереднього засідання суду у справі № 922/3369/19 про банкрутство ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг». Арбітражний керуючий, посилаючись на приписи статті 45 КУзПБ, якими встановлений строк для вчинення дій розпорядником майна з питання розгляду вимог кредиторів, а також подання відповідного звіту, вказує на те, що відповідний строк спливав лише 19.12.2019.
92. Згідно з частин 1, 2 статті 47 КУзПБ, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
93. Відповідно частин 1, 5 статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

94. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
95. Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2019 судом першої інстанції було оприлюднене оголошення про відкриття справи про банкрутство ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг».
96. У межах строку, встановленого частинами 1, 5 статті 45 КУзПБ, до суду надійшли заяви ТОВ «Фінансист», ТОВ «Діло», ОСОБА_3 , ТОВ «Ал-Рафідейн», ОСОБА_2 , ГУ ДПС у Харківській області, ТОВ «Бітекс» з грошовими вимогами до боржника.
97. Попереднє засідання було призначено та відбулося 17.12.2019, тобто у строк, визначений ухвалою суду від 07.11.2019 з дотриманням вимог частини  1 статті 47 КУзПБ.
98. Відмовляючи у задоволенні клопотання розпорядника майна ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» арбітражного керуючого Шаматріна Є.М., суд першої інстанції, з яким в подальшому погодився суд апеляційної інстанції, вказав на необґрунтованість заявленого клопотання та недоведеність арбітражним керуючим поважності причин невчинення відповідних дій, зокрема, з розгляду заяв кредиторів у встановлені законодавством строки.
99. Враховуючи вказане вище, Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду констатує відсутність порушень норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду заяв конкурсних кредиторів та прийняття судових рішень за результатами попереднього засідання.
100. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано повну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
101. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
102. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
103. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
104. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

105. Враховуючи наведене вище, Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 922/3369/19, а відтак і про залишення вказаних судових рішень без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права

Щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна

(постанова суду апеляційної інстанції від 06.04.2020 та ухвала від 09.01.2020).

106. Враховуючи підстави прийнятності касаційної скарги арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. (п.п.61, 62, 64 цієї Постанови) предметом касаційного перегляду є також постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, прийнята за результатом перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 щодо відсторонення арбітражного керуючого від повноважень розпорядника майна боржника.
107. Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (частина 1 статті 10 КУзПБ). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями статті 11 Кодексу.
108. Права та обов`язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень, зокрема, розпорядника майна, визначені у Кодексі (стаття 12, розділ ІІ. Розпорядження майном боржника).
109. Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.
110. Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

110.1. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності конфлікту інтересів (абзац другий частини 4 статті 28 КУзПБ).

110.2. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав (абзац третій частини 4 статті 28 КУзПБ).

110.3. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абзац четвертий частини 4 статті 28 КУзПБ).

111. Таким чином законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:

- за заявою самого арбітражного керуючого - абзац перший частини 4 статті 28 КУзПБ;

- за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі -абзац другий частини 4 статті 28 КУзПБ;

- за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав - абзац третій частини 4 статті 28 КУзПБ.

112. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого не викликає непорозумінь, ця норма у судовій практиці застосовується як імперативна, що не потребує додаткових роз`яснень з приводу її застосування.

112.1. Реалізація арбітражним керуючим права на дострокове припинення його повноважень у справі про банкрутство не може бути поставлена в залежність від обставин оскарження його дій (бездіяльності) учасниками справи про банкрутство; водночас, подання арбітражним керуючим заяви про його звільнення від виконання повноважень у справі про банкрутство не звільняє господарський суд від обов`язку розглянути скаргу (скарги) учасників справи на дії (бездіяльність) такого арбітражного керуючого в період виконання ним відповідних повноважень та надати вимогам скаржника (скаржників) належну правову оцінку.

Така правова позиція, зокрема, висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі № 5023/2005/15. І хоча така правова позиція висловлена на підставі аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вона є актуальною і під час застосування норм КУзПБ.

113. Наступним з випадків відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень є відсторонення за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі.
114. Такі підстави визначені пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу та пов`язані із встановленням у різній формі фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, або існування обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
115. Відповідно до приписів частини 3 статті 44 Кодексу розпорядник майна зобов`язаний:

розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;

за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

116. Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено); а відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.
117. Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).
118. Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1) - 6)  абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а також встановити обставини, вказані у пункті 135 цієї Постанови ,в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.
119. Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1) - 6)  абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
120. Імперативною нормою Кодексу (абзац третій частини 4 статті 28) комітету кредиторів надане право у будь-який час (що фактично означає - на будь-якій  судовій процедурі банкрутства) звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, при цьому вказана правова норма прямо вказує на незалежність такого клопотання від наявності підстав відсторонення арбітражного керуючого.
121. Згідно частини 1 статті 48 КУзПБ протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

122. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів ( пункт 5) та пункт 6) частини 5 статті  48 КУзПБ).
123. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.

Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.

124. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого (пункт 4) частини 8 статті 48 КУзПБ).
125. Аналізуючи межі компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів з питань призначення/відсторонення арбітражного керуючого, слід вказати, що збори кредиторів є органом, у прийнятті рішень якого беруть участь безпосередньо всі кредитори. Тобто, воля кредиторів реалізується безпосередньо, а не через утворений зборами кредиторів орган - комітет кредиторів, якому делеговані повноваження  представляти інтереси кредиторів під час провадження у справі про банкрутство.
126. У цій справі рішення про відсторонення арбітражного керуючого  прийнято Зборами кредиторів  (протокол № 1 від 09.01.2020, том 7 арк. справи 3-7).
127. Враховуючи викладене вище (щодо меж  компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів), Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла висновку, що звернення до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень  зборами кредиторів, а не комітетом кредиторів не є порушенням приписів абзацу 3 частини 4 статті 28 КУзПБ.
128. Судова практика господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав не є усталеною та єдиною. І оскільки Кодексом не передбачено оскарження окремо постанов апеляційного господарського суду за результатами перегляду в апеляційному порядку таких ухвал, правова позиція Верховного Суду щодо правильного застосування норми права, а саме абзацу 3 частини 4 статті 28 КузПБ  відсутня.
129. З відкритих джерел (ЄДРСР) вбачається, що в період після введення КУзПБ в дію - з 21.10.2019 - сформувалися дві основні правові позиції апеляційних господарських судів з вказаного питання:

перша зводиться до того, що безпідставно відсторонити арбітражного керуючого неможливо, оскільки це порушує принцип його незалежності, є втручанням у його роботу та може призвести до зловживання кредиторами таким правом (див. наприклад постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 911/1902/17, постанова від 01.06.2020 у справі № 910/12367/18, постанова Центрального апеляційного господарського суду  від 09.06.2020 у справі № 904/160/19, постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 922/3369/19);

друга вказує на імперативність норми частини 4 статті 28 КУзПБ (див. наприклад постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 914/2618/16, постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі № 923/1493/15, від 09.06.2020 у справі № 923/378/17, від 09.06.2020 у справі № 923/1536/15).

130. Реалізуючи функцію формування єдиної правозастосовної практики, Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне вказати таке.

Так, відповідна норма - абзац третій частини 4 статті 28 Кодексу, якою передбачено право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, викладена з достатньою чіткістю і ясністю, що виключає можливість її неоднозначного тлумачення.

131. Таке право комітету/зборам кредиторів надано законодавцем з метою забезпечення прав кредиторів у судових процедурах банкрутства, підвищення як їх впливу на саму процедуру так і їх відповідальності, прискорення строків проведення такої процедури шляхом заміни одного арбітражного керуючого на іншого, який має довіру комітету/зборів кредиторів та може, на думку кредиторів виконувати повноваження у справі більш ефективно.
132. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
133. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
134. Слід вказати і на те, що процедура відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень в кінцевому підсумку охоплюється компетенцією суду.

Рішення комітету кредиторів не може мати для господарського суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися відповідно до статті 86 ГПК України.

135. У разі надходження клопотання від комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд зобов`язаний щонайменше перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу.
136. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
137. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
138. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
139. Більш того, у визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").
140. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
141. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду; відповідно до практики, яка відображає  принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
142. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").
143. З наведеного вище вбачається, що за змістом статті 6 Конвенції та усталеної практики ЄСПЛ однією із іманентних ознак справедливої судової процедури є мотивоване, аргументоване судове рішення.
144. Саме такий підхід застосований і на рівні національного законодавства. Так, вимога щодо мотивування судового рішення міститься в статтях 234, 238, 282, 315 ГПК України, статті 39 КУзПБ.
145. Відповідно до пунктів 3) та 4) частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін і диспозитивність. Відповідно до частини 2 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті  14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
146. Зі змісту статей 161, 162, 166, 167, 168, 169, 170 ГПК України  вбачається, що за загальним правилом, і заяви по суті справи, і заяви з процесуальних питань мають містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
147. Одним із принципів господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11) частини 3 статті 2 ГПК України). Учасники справи мають право зокрема, подавати заяви та клопотання ( пункт 3) частини 1 статті 42 ГПК України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 43 ГПК України). Частиною 2 статті 43 ГПК зловживанням процесуальними правами визнаються дії, що суперечать завданню господарського судочинства, невичерпний перелік яких наведений у пунктах 1) - 5) частини 2 цієї статті, серед яких «подання завідомо безпідставного відводу», «подання завідомо безпідставного позову», «завідомо безпідставне залучення особи» тощо.
148. Слід зауважити на тому, що хоча абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) і надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, комітет кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) не позбавлений можливості навести у відповідному клопотанні підстави прийнятого рішення, не охоплені пунктами 1) - 6)  абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ. Такими підставами можуть бути зокрема, загальна тривалість процедур банкрутства, недосягнення позитивних фінансових результатів у процедурі санації тощо, не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків або існуванням обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
149. Водночас, оскільки абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав - здійснення цього права саме по собі не може apriori свідчити про зловживання комітетом кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) боржника процесуальними правами, наданими йому як учаснику у справі про банкрутство.
150. Проте, господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів (див. також пункт 127 цієї Постанови) про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав, що є виключенням із загального правила про процесуальний обов`язок учасника справи зазначати підстави заяви (клопотання, заперечення), під час розгляду відповідного клопотання зобов`язаний, поряд із встановленням обставин, перелічених у пункті 135 цієї Постанови, вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
151. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, Загальними зборами кредиторів боржника прийнято рішення (протокол № 1 від 09.01.2020) відсторонити арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від виконання повноважень розпорядника майна боржника у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків, покладених на арбітражного керуючого та зловживанням його правами.
152. Тобто, Загальними зборами кредиторів боржника самостійно визначені підстави відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна, передбачені пунктами 1) і 2) абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ, які і відображені у клопотанні.
153. Як вже зазначалося вище (пункти 136 -143 цієї Постанови), загальною вимогою щодо судових рішень є їх обґрунтування та мотивування.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11(2008) до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень також вказала на те, що судові рішення повинні бути вмотивованими. Якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивованості. Належна вмотивованість є обов`язковою вимогою, якою не можна нехтувати в інтересах швидкого розгляду справи  (частина 4. розділ b, пункт 34).

154. Господарський суд першої інстанції, розглядаючи клопотання Зборів кредиторів боржника про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків, покладених на арбітражного керуючого та зловживанням його правами, реалізуючи принцип судового нагляду, користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, мав би здійснити перевірку вказаних підстав, з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, достеменно встановити факти невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, та/або встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити мотивоване і обґрунтоване рішення (пункти 118, 119 цієї Постанови).
155. Водночас, ні судом першої, ні апеляційної інстанції вказані підстави відсторонення арбітражного керуючого досліджені не були, наведені у протокольному рішення порушення не встановлювались. Приймаючи оскаржені судові рішення (щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень), суди спирались лише  на абзац 3 частини 4 статті 28 Кодексу як імперативну норму, тобто послалися на іншу підставу.
156. Крім того, слід звернути увагу на приписи абзацу 4 частини 4 статті 28 КУзПБ, які встановлюють, що за наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
157. Як вбачається з матеріалів справи, в один день - 09.01.2020 були проведені загальні збори кредиторів боржника; представником ТОВ «Фінансист», якого рішенням Загальних зборів кредиторів (Протокол № 1 від 09.01.2020) уповноважено звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від виконання повноважень розпорядника майна у цій справі, подано відповідне клопотання; вказане клопотання розглянуте судом 09.01.2020, тобто в дату призначеного раніше підсумкового засідання.

Ухвала з розгляду цього питання прийнята місцевим господарським судом 09.01.2020.

158. Водночас, враховуючи ту обставину, що всі дії з відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна (рішення Загальних зборів кредиторів (Протокол № 1 від 09.01.2020, клопотання про відсторонення від 09.01.2020, ухвала Господарського суду Харківської області від 09.01.2020) були вчинені в один день,  Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла до висновку про  недотримання судом справедливої процедури розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого, а також принципів господарського судочинства (змагальність, диспозитивність, пропорційність).
159. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
160. Однак, враховуючи викладене вище, ухвалені у справі судові рішення (щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна) не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
161. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у цій справі.
162. Приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
163. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
164. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а саме: Ухвала Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 922/3369/19 підлягають залишенню без змін, ухвала Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (про відсторонення розпорядника майна) у справі № 922/3369/19 підлягають скасуванню з переданням справи у відповідній частині на новий розгляд до Господарського суду Харківської області з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення.
165. Оскільки судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні питання про призначення арбітражного керуючого не були встановлені обставини, що унеможливлюють виконання повноважень розпорядника майна арбітражним керуючим Тризною Олександром Васильовичем, виконання обов`язків розпорядника майна/ліквідатора ТОВ «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» до розгляду клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. від виконання повноважень розпорядника майна боржника на підставі рішення загальних зборів кредиторів через неналежне виконання покладених зобов`язань слід залишити за арбітражним керуючим Тризною О.В.

Висновки про правильне застосування норм права

166. Відповідно до частин 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для усіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм. У постанові палати має міститися висновок про те, як саме повинна застосуватися норма права (частина 2 статті 315 ГПК України).
167. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ, скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню за таких умов:

- судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду;

- процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу 2 частини 3 статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурах банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства;

- КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини 3 статті 9 КУзПБ, і навпаки.

168. Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 28 Кодексу комітет кредиторів має право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав.

Господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав, під час розгляду відповідного клопотання зобов`язаний, поряд із встановленням обставин дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законності обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняття зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини 4 статті 28 Кодексу, вжити заходів для запобіганню зловживанню процесуальними правами.

Звернення до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень  зборами кредиторів, а не комітетом кредиторів не є порушенням приписів абзацу 3 частини 4 статті 28 КУзПБ.

Судові витрати

169. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. та залишенням без змін ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
170. Оскільки у за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (про відсторонення розпорядника майна) суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу  арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 922/3369/19 залишити без змін.
3. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (про відсторонення розпорядника майна) у справі № 922/3369/19 скасувати, справу у скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
4. Виконання обов`язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» до розгляду Клопотання ТОВ «Фінансист» про відсторонення арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника на підставі рішення загальних зборів кредиторів через неналежне виконання покладених зобов`язань, залишити за арбітражним керуючим Тризною О.В.

Постанова набирає законної сили  з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                В. Я. Погребняк

Судді                                                                                           О. О. Банасько

                                                                                                    В. В. Білоус  

                                                                                                    О. В. Васьковський

                                                                                                    С. В. Жуков

                                                                                                    К. М. Огороднік

                                                                                                    В. Г. Пєсков

                                                                                                    Н. Г. Ткаченко