flag Судова влада України
| Українська | English |
ВЕРХОВНИЙ СУД

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі №50/311-б

https://reyestr.court.gov.ua/Review/94964491

 

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

Справа №  50/311-б

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, суддів: Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів»,

ліквідатор, арбітражний керуючий Кіцул Сергій Богданович - особисто,

кредитор (ініціюючий) - Компанія «Тікон Бізнес ЛТД»,  

представник кредитора - не з`явився,

кредитор - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

представник кредитора - Атаманенко О.П., адвокат (довіреність № 013488/20 від 12.08.2020),

заявник касаційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані»,

представник - Галан М.О., адвокат (довіреність б/н від 15.07.2020),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 19.09.2019

у складі судді Паська М.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 27.11.2019

у складі колегії суддів: Отрюх Б.В. (головуючий), Грек Б.М., Остапенко О.М.,

у справі за заявою

Компанії «Тікон Бізнес ЛТД»

до Публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Короткий опис руху справи

  1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 50/311-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» (далі - ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», боржник), порушена 17.05.2010 за заявою Компанії «Тікон Бізнес ЛТД» за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 №4212-VІ (далі - Закон про банкрутство); відносно боржника здійснюється ліквідаційна процедура, введена постановою місцевого суду 11.09.2013; повноваження ліквідатора банкрута виконує арбітражний керуючий Кіцул С.Б., призначений ухвалою місцевого суду від 26.05.2014.
  2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», і зокрема:

вимоги ПАТ «Альфа-Банк» - на суму 11 042 627,97 грн.;

вимоги ПАТ «Сведбанк» -  на суму 308 510,45 грн. у шосту чергу;

окремо внесено до реєстру як забезпечені заставою вимоги ПАТ «Альфа-Банк» на суму 67 780 259,64 грн. у першу чергу та вимоги ПАТ «Сведбанк» на суму 3 306 086,13 грн. у першу чергу.

Ухвала місцевого суду в частині вимог зазначених кредиторів в апеляційному (та касаційному) порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

  1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 на стадії ліквідаційної процедури затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 12.02.2015 на загальну суму 168   288   541,09 грн., з яких вимоги ПАТ «Альфа-Банк» на суму 24 256 596,14 грн.; вимоги ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» на суму 308 510, 45 грн. у шосту чергу; окремо внесено до реєстру як забезпечені заставою майна боржника, зокрема, вимоги ПАТ «Альфа-Банк» на суму 67 780 259,64 грн. та вимоги ПАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Омега Банк») на суму 3 306 086,13 грн.
  2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» замінено кредитора у справі №50/311-б - ПАТ «Омега Банк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит».
  3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 заяву ПАТ «Омега Банк» про заміну кредитора у справі № 50/311-б залишено без задоволення;

за заявою ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» замінено кредитора у справі № 50/311-б - ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» його правонаступником - ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».

  1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 за заявою ПАТ «Альфа-Банк» замінено кредитора у справі № 50/311-б - ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» його правонаступником - ПАТ «Альфа-Банк».
  2. Ухвали місцевого суду від 20.10.2015, від 17.12.2015 та від 03.03.2016 не оскаржувалися до апеляційного (та касаційного) суду та набрали законної сили.
  3. 09.08.2019 до місцевого суду надійшла заява ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора у справі № 50/311-б про банкрутство з АТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Файненс Компані» за вимогами за кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03.11.2006 на суму 3   306   086,13 грн. забезпечених заставою майна боржника і на суму 308   510,45 грн. вимог шостої черги, як такого, що не набув у законному порядку грошових вимог до боржника, оскільки первісне відчуження прав вимоги правопопереднику АТ «Альфа-Банк» від банку, який надав боржнику кредит, мало місце за нікчемним правочином.

8.1. ТОВ «Файненс Компані» доводило законність набуття ним права вимоги до боржника на підставі укладеного з ПАТ «Омега Банк» договору № 1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019 та заперечувало дійсність права вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до боржника, що ґрунтується на кредитному договорі № 35/59454-КЛ від 03.11.2006;

заявник зауважив, що укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» договір купівлі-продажу прав вимоги до боржника від 31.12.2014 є нікчемним в силу пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а вчинений ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» в подальшому правочин (договір купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015) з відчуження спірних майнових прав на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» є недійсним відповідно до частини п`ятої статті 216, статті 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю;

зазначені обставини встановлено судовими рішеннями у справі № 910/10364/16 під час розгляду спору про визнання недійсними договорів купівлі-продажу прав вимоги до боржника від 31.12.2014 та від 04.07.2015.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

  1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б у задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» відмовлено.
  2. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Альфа-Банк» не було учасником судової справи № 910/10364/16, договір факторингу, укладений Банком та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» не був предметом розгляду цієї справи і наслідки недійсності названого договору факторингу (віндикація) не застосовані, право вимоги за кредитним договором у АТ «Альфа-Банк» відповідно до зазначених судових рішень не витребувано.

Судами встановлено, що вимоги за кредитним договором  № 35/59454-КЛ від 03.11.2006 були повністю погашені за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки на аукціоні, який відбувся 10.11.2015 в рамках справи про банкрутство боржника.

За висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ «Файненс Компані» за договором № 1 від 07.03.2019 набув у ПАТ «Омега Банк» право вимоги за кредитним договором № 35/59454-KЛ від 03.11.2006, яке фактично вже не існувало, оскільки було погашене, а будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, якою забезпечувалось виконання кредитних зобов`язань, припинились згідно статті 50 Закону України «Про іпотеку», оскільки предмет іпотеки було реалізовано на аукціоні.

Крім того, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про державну реєстрацію укладеного між ТОВ «Файненс Компані» та ПАТ «Омега Банк» правочину свідчить про те, що такий правочин не є вчиненим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

  1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 50/311-б ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 залишено без змін.
  2. Апеляційний суд погодився із здійсненою місцевим судом оцінкою обставин справи на предмет підставності здійснення заміни кредитора у справі № 50/311-б та висновками про те, що на момент укладення 07.03.2019 з ТОВ «Файненс Компані» договору відступлення прав вимоги до боржника за кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03.11.2006 ПАТ «Омега Банк» не володіло спірними майновими правами, оскільки не витребувало їх в ПАТ «Альфа-Банк» як добросовісного набувача майнових прав у ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», а також про те, що право вимоги до боржника за кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03.11.2006 є погашеним внаслідок відчуження з аукціону 10.11.2015 належного боржнику предмета іпотеки, яким такі вимоги забезпечувалися.
  3. Апеляційний суд зазначив, що правочин від 07.03.2019 не є вчиненим, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про державну реєстрацію укладеного 07.03.2019 між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» договору відступлення прав вимоги до боржника, та погодився з висновками місцевого суду про відмову в заміні кредитора у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

  1. Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ «Файненс Компані" подало касаційну скаргу з вимогою скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 і прийняти нове рішення про заміну кредитора у справі № 50/311-б  АТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Файненс Компані» за вимогами до боржника за кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03.11.2006.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

  1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/311-б визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2020. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020.
  2. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 50/311-б за касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019; призначено її розгляд на 09.04.2020 о 10:30.
  3. 23.03.2020 до Верховного Суду від АТ «Альфа-Банк» надійшов відзив на касаційну скаргу із запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
  4. З метою захисту здоров`я учасників судового процесу та працівників суду, враховуючи рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою Верховного Суду від 26.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги  ТОВ «Файненс Компані» у справі № 50/311-б без визначення дати наступного судового засідання, а ухвалою від 30.04.2020 датою проведення судового засідання у цій справі визначено 30.04.2020 о 10:00.
  5. 07.04.2020 до Верховного Суду від ліквідатора ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б. надійшов відзив на касаційну скаргу із запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
  6. Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2020, постановленою колегією суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Васьковський О.В., справу № 50/311-б разом із касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 і доданими до неї документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

20.1. Колегія суддів, ураховуючи правову позицію судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі   № 922/6220/15 (про неможливість касаційного перегляду судових рішень (ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду) про заміну кредитора правонаступником), дійшла висновку про наявність правових підстав для передачі справи для розгляду Великою Палатою Верховного Суду відповідно до частин третьої та п`ятої статті 302 ГПК України з метою відступу від правової позиції про недопуск до перегляду в касаційному суді судових рішень про заміну кредитора правонаступником чи відмову у заміні кредитора правонаступником, прийнятих в межах провадження у справі про банкрутство.

  1. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду 21.05.2020 справа № 50/311-б за касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 за заявою ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора у справі про банкрутство повернута для розгляду відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
  2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/311-б визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2020. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020).
  3. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2020 колегія суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г. прийняла справу № 50/311-б із касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 і доданими до неї документами до провадження, справу № 50/311-б разом із касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 і доданими до неї документами передала на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
  4. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/311-б визначено колегію суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Білоус В.В., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2020.
  5. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В. та Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/311-б визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Жуков С.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г. Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2020.
  6. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020, що постановлена визначеною в автоматизованому порядку колегією суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, прийнято касаційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б до розгляду зазначеною судовою палатою та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.08.2020 о 10:00.
  7. У зв`язку з виходом з відпустки суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В. та відпусткою суддів Банаська О.О., Жукова С.В., Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/311-б визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Білоус В.В., Васьковський О.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.08.2020.
  8. 11.08.2020 до Верховного Суду від ТОВ «Файненс Компані» надійшли пояснення до касаційної скарги з питання щодо можливості перегляду в касаційному порідку ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви особи про заміну сторони у справі про банкрутство.
  9. Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2020 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Васьковського О.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г. розгляд касаційної скарги ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б відкладено до надходження наукового висновку Науково-консультативної ради при Верховному Суді до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
  10. 08.09.2020 до Верховного Суду надійшов науковий висновок щодо застосування частини третьої статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наданий членами Науково-консультативної ради при Верховному Суді  Беляневичем В.Е. (кандидат юридичних наук) та  Беляневич О.А. (доктор юридичних наук, професор).

30.1. На поставлені Судом запитання надані наступні відповіді:

1) правова природа ухвали про правонаступництво кредитора полягає в тому, що вона є процесуальним юридичним фактом, який:

а) припиняє процесуальні правовідносини з кредитором, який вибув з матеріального правовідношення;

б) є підставою виникнення процесуальних правовідносин з новим кредитором внаслідок того, що до нього перейшли права та обов`язки у цьому ж матеріальному правовідношенні.

Таку ухвалу не можна вважати судовим рішенням, прийнятим щодо розгляду вимог певного кредитора по суті;

2) норми Господарського процесуального кодексу України щодо права на касаційне оскарження ухвал місцевих господарських судів про заміну (відмову у заміні) сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та прийнятих за результатами їх перегляду  постанов апеляційних судів (пункт 2 частини першої статті 287, пункт 26 частини першої статті 255 ГПК України) є загальними щодо спеціальних норм частини третьої статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено порядок касаційного оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.

3) касаційний перегляд прийнятих за наслідком розгляду заяви про правонаступництво кредитора у справі про банкрутство ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду допускається, однак не як наслідок «…відсутності прямої заборони…» на перегляд таких судових рішень касаційним судом згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI або частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Право на таке оскарження передбачено пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України в кореспонденції з пунктом 26 частини першої статті 255 ГПК України, де вказується на ухвалу про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво);

4) недопуск до перегляду в касаційному порядку прийнятих у справі про банкрутство рішень судів про заміну (відмову в заміні) кредитора правонаступником, може бути порушенням «права на справедливий суд» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак не з огляду на повноваження касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України щодо правильності застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального права при вирішенні питання про правонаступництво вимог кредитора у справі про банкрутство, а на порушення пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України в кореспонденції з пунктом 26 частини першої статті 255 ГПК України, де вказується на ухвалу про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

  1. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г. та виходом з відпустки суддів Банаська О.О., Жукова С.В., Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/311-б визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Жуков С.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.09.2020.
  2. У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г. та виходом з відпустки суддів Банаська О.О., Жукова С.В., Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/311-б визначено колегію суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Жуков С.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.09.2020.
  3. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2020 колегія суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду визначила дату проведення судового засідання з розгляду касаційної скарги ТОВ «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б - 15.10.2020 о 10:00.
  4. У зв`язку з виходом з відпустки суддів Білоуса В.В., Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г. та у зв`язку із запланованою відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/311-б визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Білоус В.В., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.10.2020.
  5. Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б на 26.11.2020 о 15:30.
  6. У зв`язку з виходом з відпустки судді Пєскова В.Г. та перебуванням суддів Банаська О.О. та Васьковського О.В. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/311-б визначено колегію суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Білоус В.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Погребняк В.Я., Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.11.2020.
  7. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б на 10.12.2020 о 15:30.
  8. Судове засідання, призначене на  10.12.2020 у справі № 50/311-б не відбулося у зв`язку з обранням судді Катеринчук Л.Й. суддею Великої Палати Верховного Суду строком на три роки з 07.12.2020.
  9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/311-б визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.12.2020.
  10. У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/311-б визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягам з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.12.2020.
  11. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2020 прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 50/311-б за заявою  Компанії «Тікон Бізнес ЛТД» про банкрутство ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» за касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 за заявою ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора. Судове засідання призначено на 28.01.2021 о 15:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 203, про що повідомлено учасників судового процесу.
  12. У зв`язку з виходом з лікарняного судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/311-б визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.01.2021.
  13. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд визнав за можливе розглянути справу № 50/311-б у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
  14. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання 28.01.2021 від учасників справи не надійшло заяв, клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, в тому числі про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 28.01.2021.
  15. Представник ТОВ «Файненс Компані» в судовому засіданні 28.01.2021 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019, ухвалити нове рішення, яким замінити кредитора у справі № 50/311-б за кредиторськими вимогами до ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» за Кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03.11.2006 у сумі 3   306   086, 13 грн., як забезпечені заставою майна боржника, та в сумі 308   510, 45 грн. - вимоги шостої черги, - з АТ «Альфа Банк» на ТОВ «Файненс Компані».
  16. Представник АТ «Альфа Банк» проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав, наведених у відзиві на касаційну скаргу, просив Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.
  17. Ліквідатор ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражний керуючий Кіцул С.Б. у засіданні 28.01.2021 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав, наведених у Відзиві, просив Суд касаційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» залишити без задоволення.
  18. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи, які не з`явилися.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ «Файненс Компані»)

  1. Скаржник доводить:

49.1. ТОВ «Файненс Компані» є законним правонаступником ПАТ «Омега Банк» за укладеними з боржником 03.11.2006 кредитним та іпотечним договорами, оскільки придбало спірне право вимоги з аукціону 18.02.2019 з подальшим укладенням з ПАТ «Омега Банк» 07.03.2019 нотаріально посвідченого договору № 1 про відступлення прав вимоги;

49.2. Для цілей заміни кредитора з ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Файненс Компані» не має значення, чи визнано недійсними в судовому порядку укладені 30.12.2015 між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та ПАТ «Альфа-Банк» договори відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, оскільки попередні правочини (договори купівлі-продажу прав вимоги від 30.12.2014 та 04.07.2015), на підставі яких було відчужено належне ПАТ «Омега Банк» право вимоги до боржника за кредитним та іпотечним договорами від 03.11.2006, визнані недійсними судовими рішеннями у справі №910/10364/16 і вони не створюють жодних юридичних наслідків як для їх сторін (відповідно ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит», ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» і ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент»), так і для інших осіб (АТ «Альфа-Банк», яке набуло спірні майнові права у ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» за договорами від 30.12.2015), окрім наслідків, пов`язаних з недійсністю правочинів.

  1. Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник послався на правову позицію Верховного Суду у постанові від 25.09.2018 у справі № 01/5026/1159/2011 про те, що у випадку відступлення новому кредитору неіснуючих вимог первісного кредитора у справі про банкрутство немає потреби визнавати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) таких майнових прав у разі відмови у здійсненні процесуального правонаступництва, оскільки визнання недійсним первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків, окрім права на реституцію за недійсним правочином в порядку статті 216 ЦК України.

Доводи АТ «Альфа Банк»

  1. Банк доводить:

51.1. Договори, за якими АТ «Альфа Банк» набуло право вимоги до боржника, є чинними з моменту їх укладення і до сьогодні, ніким не оскаржувалися в судовому порядку та не скасовані, а також не були предметом розгляду у судовій справі  № 910/10364/16, рішення в якій ТОВ «Файненс Компані» надає як доказ у справі;

51.2. ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2016, зокрема, було замінено кредитора у справі № 50/311-б ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» його правонаступником - АТ «Альфа Банк», ухвала набрала чинності 03.03.2019 та є чинною на цей час;

51.3. уклавши договір купівлі-продажу з ТОВ «Файненс Компані», ПАТ «Омега Банк» не набуло права вимоги, оскільки не витребувало його в АТ «Альфа Банк», яке в розумінні статей 330, 388 ЦК України є добросовісним набувачем;

51.4. ТОВ «Файненс Компані» за договором № 1 від 07.03.2019 набув у ПАТ «Омега Банк» право вимоги за кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03.11.2006, яке фактично вже не існувало (було погашене), а будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки,  яким забезпечувалося виконання кредитних зобов`язань, припинилися в силу статті 50 Закону України «Про іпотеку».

Доводи ліквідатора ПАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б.

  1. Ліквідатор доводить:

52.1. Договір про відступлення (передачу) прав за іпотечним договором від 30.12.2015, укладений між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» та ПАТ «Альфа Банк», є чинним, оскільки не був предметом оскарження  в судовому порядку та не був визнаний судом недійсним;

52.2. ухвала про заміну ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» його правонаступником  - ПАТ «Альфа Банк» від 03.03.2016 є чинною та не була оскаржена;

52.3. АТ «Альфа Банк» є добросовісним набувачем за договором про відступлення (передачу) прав за іпотечним договором від 30.12.2015 в розумінні статей 330 та 388 ЦК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

  1. 08.02.2020 набрали чинності зміни до ГПК України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

  1. Ураховуючи дату подання касаційної скарги у цій справі, розгляд здійснюється за правилами ГПК України у редакції, чинної до внесення змін Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ
  2. Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції чинній до внесення змін Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, яка підлягає застосуванню у цій справі), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 300 ГПК України в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, яка підлягає застосуванню у цій справі).

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

  1. Предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду  від 27.11.2019 у справі № 50/311-б, якою апеляційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019

про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора правонаступником у справі № 50/311-б залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 залишено без змін.

  1. Під час касаційного провадження постало питання співвідношення інститутів процесуального правонаступництва в позовному провадженні та у справі про банкрутство, та як наслідок, можливості перегляду в касаційному порядку постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду судових рішень суду першої інстанції за результатами розгляду заяв (клопотань) про заміну кредитора у справі про банкрутство його правонаступником.
  2. Процесуальне правонаступництво у позовному провадженні

58.1. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення питань можливості процесуального правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

58.2. Процесуальне правонаступництво врегульовано статтею 52 ГПК України, згідно з якою в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

58.2. Відповідно до положень статей 41, 45 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, зокрема, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

58.3. Заміна сторони матеріального правовідношення врегульована, зокрема, положеннями статей 512- 514 ЦК України, якими передбачена заміна кредитора у зобов`язанні в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво відбувається у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

58.4. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, в якій, зокрема, уточнено правову позицію, викладену в Постанові ВП ВС від 26.06.2019 по справі № 905/1956/15.

Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, якою конкретизовані висновки, висловлені у Постанові ВП ВС від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, Постанові ВС від 15.10.2019 у справі № 910/22289/15, Постанові ВС від 27.11.2019 у справі № 5023/1704/12, Постанові ВС від 11.09.2019 у справі № 903/908/17, Постанові ВС від 25.07.2019 у справі № 903/916/17, Постанові ВС від 16.10.2018 у справі   № 910/15792/14.

  1. Процесуальне правонаступництво у справі про банкрутство

59.1. Предметом спору в цій справі є звернення ТОВ «Файненс Компані» до місцевого господарського суду про заміну кредитора у справі № 50/311-б про банкрутство з АТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Файненс Компані» за вимогами за Кредитним договором №35/59454-КЛ від 03.11.2006.

59.2. Згідно із частинами першою-третьою статті 3 ГПК України (у редакції, чинній на час касаційного перегляду) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

59.3. Статтею 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Аналогічні положення містить стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що є чинним на даний час.

59.4. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

59.5. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора у справі № 50/311-б був розпочатий та ухвала місцевого господарського суду від 19.09.2019 прийнята до введення в дію КУзПБ, під час дії Закону про банкрутство.

59.6. Системний аналіз положень статей 21, 23 Закону про банкрутство (статей 43, 45 КУзПБ), статей 512, 514 ЦК України дає змогу дійти висновку про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду кредитора є можливим правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. У такому випадку господарський суд за заявою правонаступника або іншої учасника (учасників) справи здійснює заміну кредитора на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

59.7. У статті 1 Закону про банкрутство (в редакції Закону з 19.01.2013), а також у статті 1 КУзПБ, дано таке визначення кредитора у справі про банкрутство:

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

59.8. Згідно зі статтею 21 Закону про банкрутство (статтею 43 КУзПБ) здійснюється правонаступництво кредитора у справі про банкрутство. Заміна кредитора у справі про банкрутство правонаступником відповідно до статті 25 Закону про банкрутство (статті 47 КУзПБ) тягне за собою внесення змін до затвердженого ухвалою господарського суду реєстру вимог кредиторів щодо особи кредитора.

Процесуальне правонаступництво за статтею 52 ГПК України допускає заміну сторін у справі - позивача, відповідача і не має наслідком внесення змін до затвердженого ухвалою місцевого суду реєстру вимог кредиторів щодо особи кредитора.

59.9. Отже, існує суттєва відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами Закону про банкрутство (КУзПБ) і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, передбаченим ГПК України.

  1. Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні,  тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
  2. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

61.1. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

61.2. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

  1. Як про це зазначалося вище (пункт 59 цієї постанови) питання заміни кредитора правонаступником врегульовано нормами спеціального законодавства (стаття 21 Закону про банкрутство, стаття 43 КУзПБ), а отже, належить до першої групи питань (пункт 61.1 цієї Постанови).
  2. Щодо спорів, які згідно статті 7 КУзПБ розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і зокрема статтею 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 21 Закону про банкрутство, стаття 43 КУзПБ). Відтак, в залежності від цього мають застосовуватися стаття 8 Закону про банкрутство, частина 3 статті 9 КузПБ, а для  спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статті 255, 287 ГПК України.
  3. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Норми Закону про банкрутство (КузПБ) застосовуються переважно як спеціальні норми права. У випадках відсутності в Законі про банкрутство (КузПБ) іншого врегулювання інституту правонаступництва, мають застосовуватися норми чинного ГПК України, як загальні норми процесуального права.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду та викладені у постанові від 27.02.2020 у справі № 911/806/17.

  1. Отже, враховуючи викладене та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17,  слід дійти висновку, що вирішення першої групи питань (пункт 62.1 цієї постанови) врегульовано нормами законодавства з питань банкрутства (Закон про банкрутство, КУзПБ). Норми чинного ГПК України, як загальні норми процесуального права, підлягають застосуванню у випадках відсутності в законодавстві, що регулює процедуру банкрутства, іншого врегулювання інституту правонаступництва.

Щодо касаційного оскарження

  1. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

66.1. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, в тому числі і судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного/господарського  обороту в Україні.

66.2. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

66.3. У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

66.4. Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (подібний висновок викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

  1. Міжнародні договори (п. 5 ст. 14 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966; ч. 2 ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) передбачають наявність в кожній національній системі не менше двох судових інстанцій, але як правило, створюються й використовуються три судові інстанції:

1) перша судова інстанція - розгляд справи по суті;

2) друга інстанція - зазвичай це апеляційні суди, у рамках яких можливий повторний розгляд справи по суті в повному обсязі з постановленням нового рішення;

3) третя інстанція - зазвичай це касаційні органи, завдання яких полягає в перевірці не суті справи, а дотримання юридичної процедури розгляду справи й усунення допущених порушень закону.

При такій системі справи розглядаються по суті двома судовими інстанціями, а третя  перевіряє одну лише юридичну сторону рішень та роз`яснює реальний зміст  законів.

Перше положення і є втіленням принципу «двох інстанцій», а друге - є принципом юридичної перевірки рішень.

  1. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство (Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодекс України з процедур банкрутства).

  1. Ураховуючи викладене вище (пункти 59-65 цієї Постанови), слід зазначити, що вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані», поданою 20.12.2019 на судові рішення у справі про банкрутство №50/311-б про відмову у заміні кредитора правонаступником прийняті після набрання чинності з 21.10.2019 КУзПБ, слід керуватися приписами статті 9 КУзПБ, якою визначено порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.
  2. Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, який введено в дію з 21.10.2019, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у наведеному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

  1. Об`єктом касаційного оскарження за касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» є постанова Північного апеляційного господарського суду  від 27.11.2019 у справі №50/311-б, якою апеляційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора у справі №50/311-б, залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 залишено без змін.
  2. Як уже було зазначено, порядок заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником регулюється приписами статті 21 Закону про банкрутство,  статті 43 КУзПБ.
  3. Частиною третьою статті 9 КУзПБ (як і частиною 3 статті 8 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013) не передбачено оскарження до суду касаційної інстанції ухвали про заміну (відмову) кредитора правонаступником.
  4. Аналіз наведеного дає підстави дійти висновку, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду ухвал про заміну (відмову у заміні) кредитора на його правонаступника  (Частина третя статті 9 КУзПБ, частина 3 статті 8 Закону про банкрутство).
  5. Підставою передачі справи № 50/311-б на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку частини першої статті 302 ГПК України (ухвала від 06.07.2020) колегією суддів Верховного Суду визначено наявність підстав для відступу від правової позиції Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі 12.11.2019 у справі №922/6220/15 щодо неможливості касаційного перегляду ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду про заміну кредитора правонаступником як таких, що не передбачені в переліку згідно з частиною третьою статті 8 Закону про банкрутство.
  6. Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від правової позиції Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі 12.11.2019 у справі № 922/6220/15 щодо неможливості касаційного перегляду ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду про заміну кредитора правонаступником як таких, що не передбачені в переліку згідно з частиною третьою статті 8 Закону про банкрутство, а також, за висновком Верховного Суду у цій справі, за частиною третьою статті 9 КУзПБ.

Щодо врахування під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій правових позиції Верховного Суду слід зазначити таке.

  1. Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

  1. Європейський суд з прав людини дотримання принципу правової визначеності пов`язує з забезпеченням єдності судової практики. Однак він не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон при проведенні реформ або запровадженні покращень. Водночас наявність глибоких та довгострокових розбіжностей у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх все ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
  2. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28.10.1999). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29.11.2016). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22.11.1995).

Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

  1. Згідно з положеннями частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
  2. Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
  3. Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/109447/17.

Щодо закриття касаційного провадження

  1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
  2. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
  3. Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
  4. Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції маються передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
  5. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Sevices v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
  6. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
  7. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".  
  8. При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
  9. У цій справі предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду  від 27.11.2019 у справі № 50/311-б, якою апеляційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі № 50/311-б про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора у справі № 50/311-б, залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 залишено без змін. Можливість оскарження даної ухвали в касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
  10. Верховний Суд зазначає, що положення статей 287 та 296 ГПК України, не передбачають закриття касаційного провадження з вище наведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду  від 27.11.2019 у справі № 50/311-б, якою апеляційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019

у справі № 50/311-б про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну кредитора у справі № 50/311-б, залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 залишено без змін, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

  1. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 50/311-б.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 55, 129 Конституції України, статтями 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтями 300, 301, 314 Господарського процесуального кодексу України, статтями 7, 9, 43 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 50/311-б закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню на підлягає.

Головуючий                                                                     В. Я. Погребняк

Судді                                                                                О. О. Банасько

                                                                                         В. В. Білоус

                                                                                         О. В. Васьковський

                                                                                         С. В. Жуков

                                                                                         К. М. Огороднік

                                                                                         В. Г. Пєсков

                                                                                         Н. Г. Ткаченко