flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 910/12465/18

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92096561

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12465/18

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності,  а також пов`язаних з  антимонопольним та конкурентним законодавством, Касаційного господарського суду: Львова Б.Ю. (головуючий), Бенедисюка І.М.,  Булгакової І.В.,  Колос І.Б.,  Малашенкової Т.М., Селіваненка В. П., за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,

представників учасників справи:

позивача - приватного підприємства «Окко-Бізнес Контракт» (далі - Підприємство) -Карпи П.С.,

відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК) - Данилова К.О.,

скаржника - компанії «ГНГ Інтернешнл Лімітед» (GNG International Limited; далі - Компанія) - Сивого Р.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 [колегія суддів: Буравльов С. І. (головуючий), судді Андрієнко В. В., Сітайло Л. Г.]

зі справи № 910/12465/18

за позовом Підприємства до АМК про визнання недійним рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

  1. Попередня історія

1.1. Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним пункту 1 та підпункту 2.11 пункту 2  рішення АМК від 21.06.2018 № 315-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК) в частині, що стосується Підприємства.

1.2. Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2020, у задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено повністю.

1.3. Постановою Верховного Суду від 29.08.2019 зі справи названі судові рішення залишено без змін.

  1. Обставини даного звернення

2.1. У січні 2020 року Компанією як особою, яка не є учасником цієї справи, було подано апеляційну скаргу на зазначені рішення місцевого суду від 16.01.2019 та постанову апеляційного господарського суду від 29.05.2019 зі справи. Компанія просила ці судові рішення скасувати та позов Підприємства задовольнити.

2.2. Апеляційну скаргу Компанії, зокрема, мотивовано посиланням на те, що судом першої інстанції вирішено питання про її права, обов`язки та інтереси, оскільки в мотивувальній частині судового рішення зазначено про участь Компанії разом з Підприємством у групі ОККО, якою вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за що відповідачем на позивача накладено штраф.

  1. Короткий зміст рішення, що оскаржується та короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 апеляційне провадження за скаргою Компанії на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 зі справи закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.2. Судове рішення мотивоване тим, що: в даному випадку Рішення АМК було оскаржено до суду Підприємством виключно в частині, що стосується позивача; Компанія не була учасником судового процесу під час розгляду справи в суді першої інстанції; місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не було вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки Компанії.

3.3. Компанія, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду до апеляційного суду.

  1. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. Місцевий суд у рішенні від 16.01.2019, яким вирішено спір між Підприємством та АМК, безпідставно дійшов висновків про вчинення порушення, передбаченого  частиною третьою статті 6 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІ «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210), групою «ОККО», до складу якої включено й Компанію.    

4.1.2. Незважаючи на те, що предметом позову була вимога про визнання недійсним Рішення АМК лише в частині, що стосується Підприємства, а перевірка законності та обґрунтованості Рішення АМК стосовно інших суб`єктів господарювання - учасників групи «ОККО», визначених АМК, не охоплювалася межами позовних вимог, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення від 16.01.2019, встановивши обставини, що стосуються групи «ОККО» загалом (зокрема й Компанії), і насамперед - «вчинення порушення групою «ОККО»» дійшов висновку про наявність обставин, які мають правове значення і безпосередньо стосуються прав, інтересів та обов`язків Компанії та інших учасників групи «ОККО», насамперед - «факт» вчинення антиконкурентних узгоджених дій групою «ОККО», до якої віднесено і Компанію.    

4.1.3. Визнання місцевим судом у рішенні від 16.01.2019 встановленими зазначених обставин призвело до виникнення несприятливих для Компанії правових наслідків, зокрема: виникнення юридичної можливості накладення АМК штрафу за наведене порушення, у тому числі й на Компанію як учасника групи «ОККО»; фактичного заподіяння шкоди діловій репутації Компанії.

4.1.4. Місцевим судом у рішенні від 16.01.2019 вирішено питання про права, інтереси та обов`язки Компанії як учасника групи «ОККО», внаслідок чого в останнього є очевидний і безумовний правовий зв`язок із зазначеним рішенням.

4.1.5. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення від 16.01.2019 зі справи, в порушення приписів частини другої статті 50 ГПК України не залучив до участі у справі Компанію.          

4.2. Доводи інших учасників

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

  1. Підстави передачі справи на розгляд палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В., Селіваненка В. П. справу № 910/12465/18 з касаційною скаргою Компанії передано на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду в складі інших колегій суддів однієї судової палати.

Так, у постанові Верховного Суду від 29.08.2019 зі справи № 910/12465/18 [колегія суддів у складі: Малашенкова Т. М. (головуючий), Колос І. Б., Селіваненко В. П.] зазначено, що Рішенням АМК, з яким погодився й суд касаційної інстанції, встановлено, що:

- Підприємство, приватне підприємство «ОККО-Контракт» (далі - ПП «ОККО-Контракт»), товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-Схід» (далі - ТОВ «ОККО-СХІД»), товариство з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл» (далі - ТОВ «ОККО-Рітейл») пов`язані відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону № 2210 та у відповідності до чинного законодавства є єдиним суб`єктом господарювання - групою «ОККО»;

- публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» (далі - ПАТ «Концерн Галнафтогаз») 100 % володіє, зокрема, Підприємством, ПП «ОККО-Контракт» та 99,50 % - TOB «ОККО-Рітейл». Крім того, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» володіє 99,9 % GNG International Limited (Компанія), яке, в свою чергу, опосередковано володіє TOB «ОККО-Схід».

Таку ж правову позицію стосовно групи суб`єктів господарювання викладено й у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 зі справи № 910/12490/18 [колегія суддів у складі: Колос І. Б. (головуючий), Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.].

Водночас, беручи до уваги фактичний зміст статті 1 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІ «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210), спрямованість цього Закону та загальний принцип відповідальності за вину, на думку колегії суддів Верховного Суду, яка передала дану справу на розгляд палати, необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права (визначення групи суб`єктів господарювання згідно зі статтею 1 Закону № 2210) у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду від 29.08.2019 зі справи № 910/12465/18 та від 31.10.2019 зі справи № 910/12490/18 у складі інших колегій суддів однієї судової палати.    

5.2. Ухвалою від 26.08.2020 касаційну скаргу Компанії зі справи № 910/12465/18 прийнято до розгляду палатою для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності,  а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

  1. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Рішенням АМК від  21.06.2018 № 315-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», зокрема, дії групи «ОККО», в особі Підприємства, ПП «ОККО-Контракт», ТОВ «ОККО-СХІД» і ТОВ «ОККО-Рітейл», які полягали у схожому підвищенні цін на скраплений вуглеводневий газ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року, при тому що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій, що призвели до обмеження конкуренції, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону № 2210. На порушників накладено штраф.

6.2. Зазначене Рішення АМК мотивоване, зокрема, тим, що:

- ПАТ «Концерн Галнафтогаз» 100 % володіє, зокрема, Підприємством, ПП «ОККО-Контракт» та 99,50 % - TOB «ОККО-Рітейл». Крім того, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» володіє 99,9 % Компанії, яка, в свою чергу, опосередковано володіє TOB «ОККО-Схід»;

- Підприємство, ПП «ОККО-Контракт», ТОВ «ОККО-СХІД» і ТОВ «ОККО-Рітейл» завдяки як праву опосередкованого володіння відповідними активами чи їх значною частиною, так і укладенню наведених у Рішенні АМК договорів, пов`язані відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону № 2210 та у відповідності до чинного законодавства є єдиним суб`єктом господарювання - групою «ОККО».

6.3. Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2020 та постановою Верховного Суду від 29.08.2019, відмовлено в задоволенні позову Підприємства про визнання недійсними пункту 1 та підпункту 2.11 пункту 2 Рішення АМК.

6.4. Позивач у даному випадку оскаржував Рішення АМК виключно в частині, що стосується Підприємства.

6.5. Компанією Рішення АМК оскаржене у встановленому законом порядку не було.

6.6. Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 зі справи не містить положень щодо прав, обов`язків та/або інтересів Компанії.

  1. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ГПК України:

Частина перша статті 17:

- учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

пункт 3 частини першої статті 264 ГПК:

- суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося;

частини перша і друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

  1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

8.1. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

8.2. Судове рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

8.3. Компанія, яка наполягає на непричетності до порушень конкурентного законодавства, у тому числі й встановленого Рішенням АМК, свої вимоги обґрунтовує безпідставністю її згадування в Рішенні АМК для встановлення наявності контролю та з метою визначення групи порушників конкурентного законодавства, що, на її думку, є включенням Компанії до числа названих порушників із подальшою можливістю притягнення до відповідальності.

8.4. Водночас суд апеляційної інстанції, встановив, що: Компанією Рішення АМК не оскаржувалося; Підприємство в позовній заяві вимагало визнання недійсним Рішення АМК лише в частині, що стосується позивача; рішення місцевого господарського суду від 16.01.2019 з даної справи прийнято виключно в межах позовних вимог та не містить положень щодо прав, обов`язків та/або інтересів Компанії, а тому закриття провадження в даному випадку відповідає приписам пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

8.5. Перевірка правильності застосування приписів норми права щодо визначення групи суб`єктів господарювання (стаття 1 Закону № 2210) перебуває поза межами даного касаційного провадження, а тому й у палати Касаційного господарського суду відсутні підстави для розгляду питання стосовно відступлення від висновку щодо її застосування іншими колегіями суддів.  

  1. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи Компанії про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у прийнятті оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

9.2. Апеляційний господарський суд після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановив, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, а тому й правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункта 3 частини першої статті 264 ГПК України.

9.3. За таких обставин палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги Компанії без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що постановлена з додержанням норм процесуального права.

  1. Судові витрати

Понесені Компанією у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Компанію, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 264, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу компанії «ГНГ Інтернешнл Лімітед» (GNG International Limited) залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справи № 910/12465/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                        Б. Львов

Судді                                                                                           І. Булгакова

                                                                                                   І. Бенедисюк  

                                                                                                   І. Колос

                                                                                                   Т. Малашенкова

                                                                                                   В. Селіваненко