flag Судова влада України
| Українська | English |
ВЕРХОВНИЙ СУД

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 904/164/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89348508

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/164/19

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Случа О. В. - головуючого, суддів: Багай Н. О., Берднік І. С., Волковицької Н. О., Дроботової Т. Б., Зуєва В. А., Краснова Є. В., Кушніра І. В., Мачульського Г. М., Міщенка І. С., Могила С. К., Пількова К. М., Сухового В. Г. Чумака Ю. Я.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»  на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019  (Білецька Л. М.- головуюча, судді Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.) у справі

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 265 225,67 грн

Короткий зміст позовних вимог

  1. Криворізька міська рада (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - Відповідач), в якому просила суд стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати за земельну ділянку за періоди з 01.05.2017 по 19.12.2017 включно та з 01.01.2018 по 24.07.2018 включно у загальному розмірі 225 275,61 грн та пеню за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 у загальному розмірі 39 950,06 грн та судовий збір.
  2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором оренди земельної ділянки №3043 від 01.07.2011 (далі - Договір) в частині оплати орендованого майна. Позивач вважає, що Відповідач повинен сплатити орендну плату відповідно до її розмірів, встановлених положеннями рішень Криворізької міської ради від 26.04.2017 №1620 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 №3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» та від 12.07.2017 №1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році» (далі разом - Рішення Криворізької міської ради), які були визнані протиправними та нечинними згідно зі судовими рішеннями у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17 відповідно, за період до набрання законної сили вказаними судовими рішеннями.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

  1. 02.04.2019 Господарський суд Дніпропетровської області прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
  2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки Рішення Криворізької міської ради не відповідають вимогам законодавства, а при їх прийнятті Криворізька міська рада діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що встановлено судами у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17, то вказані Рішення Криворізької міської ради не можуть бути застосовані до Відповідача, з огляду на те, що це суперечитиме вимогам статті Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України (статтям 8, 41) та частині 7 статті 11 ГПК України.
  3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 апеляційну скаргу Позивача на рішення суду першої інстанції було задоволено у повному обсязі, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 у справі №904/164/19 - скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Задовольняючи апеляційну скаргу Позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за правилами частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що незважаючи на те, що Рішення Криворізької міської ради визнано нечинними в судовому порядку, такі рішення підлягають обов`язковому виконанню за період до набрання законної сили відповідними судовими рішеннями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

  1. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі №904/164/19 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 у цій справі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

  1. В обґрунтування доводів касаційної скарги Відповідач зазначає, що cудом апеляційної інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
  2. Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував до Відповідача положення рішення Криворізької міської ради від 26.04.2017 № 1620 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 №3727 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу» незважаючи на те, що таке рішення не було офіційно оприлюднено у встановленому порядку, а відтак ніколи не набирало чинності.
  3. Рішення Криворізької міської ради прийняті не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, а відтак, їх застосування судом суперечить Конституції України (норми статей 8, 19, 41) та статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частинам 1-3, 6 статті 11 ГПК України, практиці Європейського Суду з прав людини та правовим позиціям Верховного Суду, висловленим у інших справах.
  4. Також Відповідач окремо зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права проігнорував, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено факт сплати Відповідачем орендної плати за Договором за січень-травень 2018 року на підставі положень рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862, а також факт наявності у Відповідача переплати з орендної плати станом на 17.08.2018.

Позиція Позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

  1. 23.09.2019 від Позивача надійшов відзив, у якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу Відповідача, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/164/19 - без змін. У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає, що відповідні положення Рішень Криворізької міської ради повинні бути виконані Відповідачем, з огляду на приписи частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, за весь період до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

  1. 01.07.2011 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - орендар) було укладено Договір.
  2. Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець на підставі рішень міської ради від 27.04.2011 №357 та від 25.05.2011 №417 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення металургійного виробництва (ділянка №4), яка знаходиться на вул. Орджонікідзе, 1 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу.
  3. Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 1,2441 га. Згідно з пунктом 4 Договору кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:02:125:0010.
  4. Як зазначено у пункті 9 Договору, орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
  5. Відповідно до пункту 12 Договору розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених Договором;

- зміни розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством та цим Договором.

  1. Відповідно до пункту 13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.
  2. Пунктом 14 Договору встановлено, що орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
  3. Передача земельної ділянки "орендарю" здійснюється за актом її приймання -передачі, який набуває чинності виключно з дати державної реєстрації цього Договору (п. 17 Договору).
  4. Акт приймання - передачі земельної ділянки підписаний сторонами.
  5. Станом на 1 січня 2017 року розміри орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Кривий Ріг встановлювалися рішенням Криворізької міської ради "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу" від 24.06.2015 №3727.
  6. Відповідно до пункту 4 цього рішення оренда плата за користування земельними ділянками складала 3 відсотка від нормативної грошової оцінки цих ділянок.
  7. Згідно з пунктом 6 вказаного рішення при розрахунку ставок земельного податку та розміру орендної плати за користування земельними ділянками було введено понижувальний коефіцієнт до вартості земельних ділянок, визначеної відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель міста, у розмірі 0,30.
  8. Таким чином, з урахуванням понижувального коефіцієнту розмір орендної плати відповідно до вказаного рішення складав 0,9 відсотка від нормативної грошової оцінки.
  9. 26.04.2017 Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 1620 "Про внесення змін до рішення міської ради від 24.06.2015 №3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу".
  10. Пунктом 1 вказаного рішення орендну плату для суб`єктів господарювання для розміщення комплексу об`єктів і споруд металургійної галузі було встановлено на рівні 1,91 відсотка від нормативної грошової оцінки земель міста.
  11. Вказані положення поширювалися на Позивача як орендаря земельної ділянки за Договором.
  12. Вважаючи рішення Криворізької міської ради від 26.04.2017 №1620 незаконним, Відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними положень вказаного рішення щодо встановлення орендної плати для розміщення комплексу об`єктів і споруд металургійної галузі.
  13. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі № 804/5884/17 позов було задоволено частково, рішення Криворізької міської ради від 26.04.2017 №1620 у відповідній частині стосовно пункту 1 вказаного рішення, яким орендну плату для суб`єктів господарювання для розміщення комплексу об`єктів і споруд металургійної галузі було встановлено на рівні 1,91 відсотка від нормативної грошової оцінки земель міста, визнано нечинним.
  14. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі № 804/5884/17 була залишена без змін.
  15. 12.07.2017 Криворізькою міською радою було прийнято рішення №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році".
  16. Положеннями додатку 1 до вказаного рішення Криворізької міської ради було встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 1,91 % від нормативної грошової оцінки земель міста для юридичних осіб з видами економічної діяльності за КВЕД "24,19", за користування земельними ділянками наступного цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306 (зі змінами): код - " 11.02"; назва - "землі промисловості; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості". Вказані положення поширювалися на Позивача як орендаря земельної ділянки за Договором.
  17. Вважаючи вказане рішення Криворізької міської ради протиправним, Відповідач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання вищенаведених положень зазначеного рішення протиправними та нечинними.
  18. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 804/8091/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018, позов Відповідача було задоволено у повному обсязі.
  19. У 2017 році Відповідач сплачував орендну плату за Договором за ставкою орендної плати у розмірі 0,9 відсотка від нормативної грошової оцінки земель міста (зокрема, орендна плата розраховувалась, виходячи зі ставки у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земель міста, із застосуванням понижувального коефіцієнта до вартості земельних ділянок, визначеної відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель міста, у розмірі 0,30).
  20. За січень - травень 2018 року Відповідач сплачував орендну плату за Договором за ставкою 1,91 відсотка від нормативної грошової оцінки земель міста.
  21. 26.07.2018 Відповідач подав до Криворізької державної об`єднаної податкової інспекції уточнюючу податкову декларацію, у якій перерахував розмір податкових зобов`язань з орендної плати за Договором за ставкою 0,9 відсотка, тобто вже без урахування визнаних судом протиправними та нечинними положень рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862.
  22. У листі Криворізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №3044/10/04-82-08-027 від 22.08.2018 зазначається, що Відповідач має переплату з орендної плати по Металургійному району станом на 17.08.2018 у розмірі 88 019 523 грн.

Розгляд справи Верховним Судом

  1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
  2. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
  3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2019 (головуючий - Случ О. В., судді: Волковицька Н. О., Могил С. К.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/164/19 та зазначено про здійснення перегляду постанови в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
  4. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.10.2019 № 29.3-02/3554 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/164/19 у зв`язку з відпусткою судді Могила С. К.
  5. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 30.10.2019 для розгляду справи № 904/164/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у такому складі: головуючий - Случ О. В., судді: Волковицька Н. О., Кушнір І. В.
  6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 справу № 904/164/19 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
  7. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.11.2019 для розгляду справи № 904/164/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у такому складі: головуючий - Случ О. В., судді: Багай Н. О., Берднік І. С., Волковицька Н. О., Дроботова Т. Б., Зуєв В. А., Краснов Є. В., Кушнір І. В., Мачульський Г. М., Міщенко І. С., Могил С. К., Пільков К. М., Суховий В. Г., Чумак Ю. Я.
  8. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 прийнято до розгляду палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 904/164/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
  9. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2020 зупинено провадження у справі № 904/164/19 до вирішення питання про відвід судді Кушніра І. В.
  10. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 поновлено касаційне провадження у справі № 904/164/19 з огляду на усунення обставин, що викликали його зупинення, оскільки ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 (суддя Пєсков В. Г.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відвід судді Касаційного господарського суду Кушніра І. В. від розгляду цієї справи.
  11. Від Позивача надійшло клопотання, у якому Позивач просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на ч. 3 ст. 302 ГПК України (в редакції, чинній до 08.02.2020). На обґрунтування наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Позивач наводить постанову Касаційного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18, де зазначено, що відповідно до принципу забезпечення соціальної справедливості, дотримання балансу приватних та публічних інтересів, відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Також Позивач зазначає, що розгляд справи лише Касаційним господарським судом є необґрунтованим, оскільки суди господарської юрисдикції, на думку Позивача, прагнуть надати рекомендації щодо іншого застосування норми Кодексу адміністративного судочинства України, що належить до сфери відання адміністративних судів.
  12. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання Позивача, з огляду на таке.
  13. Підстави для передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду вичерпно визначені у частинах третій-шостій статті 302 ГПК України. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України, на яку посилається Позивач у своєму клопотанні, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
  14. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами у даній справі та справі № 826/2507/18 не є подібними. Так, у даній справі спір виник у зв`язку з вимогами Позивача про стягнення з Відповідача коштів на виконання нормативно-правових актів, прийнятих Позивачем всупереч законодавству та визнаних судами протиправними і нечинними. Тобто, у даній справі спірним є питання щодо можливості (допустимості) покладення на суб`єкта господарювання обов`язку виконати протиправний нормативно-правовий акт шляхом стягнення з нього орендної плати у більшому розмірі. Натомість, у справі № 826/2507/18 оскаржувалася постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», а також пункт 1 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204. З аналізу змісту постанови від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18 вбачається, що Касаційний адміністративний суд при її винесенні виходив з того, що оскаржувані у справі № 826/2507/18 постанови не можуть бути скасовані з дня їх прийняття, як того просив Позивач, оскільки ними запроваджувалися відповідні норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, і перегляд таких норм ретроспективно призвів би до збільшення норм споживання природного газу населенням за минулий період, що могло б зумовити покладення на населення додаткових грошових витрат, а відтак, не відповідало б принципу соціальної справедливості, дотримання балансу приватних та публічних інтересів. Таким чином, правовідносини у справах № 904/164/19 і № 826/2507/18 є відмінними.
  15. Крім того, у даній справі предмет касаційного оскарження не передбачає здійснення судом касаційної інстанції переоцінки висновку щодо застосування норми частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, зробленого Касаційним адміністративним судом у постанові від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18, на яку посилається Позивач у своєму клопотанні. Так, Відповідач у справі № 904/164/19 у доводах касаційної скарги не наголошує на необхідності відходу від правових позицій, висловлених у постанові від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18, та не висловлює доводів, які суперечать висновкам Касаційного адміністративного суду, викладеним у зазначеній постанові. Натомість доводи касаційної скарги зводяться до питання про можливість (допустимість) застосування протиправного акта судом, і Відповідач обґрунтовує позицію, згідно з якою протиправний нормативно-правовий акт, прийнятий суб`єктом владних повноважень поза межами повноважень та не в порядку, передбаченому законом, не підлягає застосуванню судами за будь-яких умов, тобто незалежно від часу/самого факту його оскарження у судовому порядку. Тобто зміст доводів касаційної скарги не суперечить висновкам Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18.
  16. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ухвалення судом касаційної інстанції рішення за результатами касаційного розгляду у даній справі не передбачає необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про передачу справи № 904/164/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
  17. З огляду на приписи статей 8, 247, 300, 301 ГПК України Суд також не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Криворізької міської ради (міститься у зазначеному вище клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду) про розгляд справи № 904/164/19 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
  18. З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми процесуального права, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), а також враховуючи положення Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ, яким внесено зміни до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, у Господарський процесуальний кодекс України, визначається розумність строку розгляду цієї справи.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи

  1. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
  2. Суд не погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що приписи частини другої  статті 265 КАС України засвідчують необхідність виконання рішень Криворізької міської ради у період до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17, згідно з якими положення рішень Криворізької міської ради визнано нечинними.
  3. Частина друга статті 265 КАС України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним (пункт 84 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
  4. Разом з цим, частинами 1-3 статті 11 ГПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші (крім Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Відтак, Суд вважає, що не відповідатиме вимогам частин 1-3 статті 11 ГПК України застосування нормативно-правового акта, який не відповідає принципу верховенства права (є протиправним), прийнятий суб`єктом владних повноважень поза межами його повноважень та всупереч встановленому законом порядку, що вже встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.
  5. До аналогічних висновків дійшов і Касаційний адміністративний суд у постановах від 04.12.2018 у справі № 816/52/17, від 04.12.2018 у справі № П/811/658/16, від 03.06.2019 у справі № 817/622/16, підсумувавши, що до суб`єкта господарювання не може застосовуватися нормативно-правовий акт, який на момент його застосування уповноваженим суб`єктом владних повноважень вже визнано судом незаконним.
  6. Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що покладення на суб`єктів господарювання обов`язку виконати Рішення Криворізької міської ради не відповідатиме вимогам статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі рішення не відповідають вимозі законності (що встановлено судовими рішеннями у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17), дотримання якої є однією з обов`язкових умов допустимого втручання у право на мирне володіння майном.
  7. Покладення на Відповідача зазначеного обов`язку становило б порушення принципу належного урядування, на обов`язковості дотримання якого неодноразово наголошував Європейський Суд з прав людини. Так, Європейський Суд з прав людини послідовно зазначав, що «помилки державних органів повинні служити на користь постраждалих осіб, особливо за відсутності іншого приватного інтересу. Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються» (рішення в справах «Ґаші проти Хорватії» (заява №32457/05, пункт 40); «Лелас проти Хорватії» (заява №55555/08, пункт 74); «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (заява №36548/97, пункт 58); «Трґо проти Хорватії» (заява №35298/04, пункт 67)). Суд вважає, що покладення на Відповідача обов`язку виконувати положення Рішень Криворізької міської ради, визнаних нечинними, означало б виправлення помилок Криворізької міської ради, допущених при прийнятті таких рішень, за рахунок Відповідача, що не відповідає принципу належного урядування.
  8. Пред`явлення позову у вказаній справі мало місце після набрання законної сили судовими рішеннями у справах за позовами про визнання Рішень Криворізької міської ради нечинними, тобто на момент пред`явлення позову у даній справі Позивачеві було відомо про те, що суди у справах № 804/5884/17 та № 804/8091/17 дійшли до висновку про невідповідність законодавству вказаних Рішень Криворізької міської ради. За таких умов, вимоги про сплату коштів на підставі цих рішень, прийнятих Позивачем поза межами повноважень та з порушеннями закону, не відповідають критерію добросовісності та не підлягають задоволенню виходячи зі змісту частини третьої статті 13 ЦК України, відповідно до якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, та виходячи зі змісту частини третьої статті 16 ЦК України, відповідно до якої суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.
  9. Суд зазначає, що вказані вище у цьому розділі постанови висновки повністю відповідають висновкам, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, яка ухвалена в аналогічних правовідносинах і стосується можливості застосування до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" рішення № 1862 за той самий спірний період, а також концептуально узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 909/910/17, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 815/1116/15 і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 761/31330/15-ц, які (хоч і ухвалені за неподібних обставин) зводяться до неможливості застосування до фізичних / юридичних осіб рішень суб`єктів владних повноважень, які були визнані протиправними (скасовані або визнані нечинними) у судовому порядку.
  10. З огляду на висновки щодо доводів касаційної скарги, викладених у пункті 9 цієї постанови, Суд не надає оцінку доводам, викладеним у пунктах 8 і 10 цієї постанови, оскільки (з урахуванням викладеного у цьому розділі постанови) вони не впливають на правильне вирішення спору у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

  1. За таких обставин, подана касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду - скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду справи палатою

  1. Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати. Відповідно до частини другої статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.
  2. Враховуючи необхідність дотримання вказаних вимог ГПК України, суд відзначає таке.
  3. Розглянувши касаційну скаргу Відповідача по суті, суд дійшов висновку, що правовідносини, з яких виник спір у справі № 909/749/17, у якій винесено постанову від 05.10.2018, не є подібними до спірних правовідносин у справі № 904/164/19. Зокрема, у справі № 909/749/17 обставини щодо чинності технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Івано-Франківська оцінювалися судами під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку статті 320 ГПК України.
  4. Окрім того, у справі № 909/749/17 зазначено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 у справі № 876/7281/15 визнано незаконним та скасовано п.н.1 та 6 рішення Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 №248-10/1 "Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 10.07.2008 "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м Івано-Франківська". Тобто постановою Львівського апеляційного адміністративного суду визнано незаконним та скасовано п.н.1 та 6 рішення, тоді як у справі № 904/164/19 зазначено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 804/8091/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018, вищенаведені положення рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 було визнано протиправними та нечинними. Відтак, з огляду на неподібність спірних правовідносин у вказаних справах правові позиції судів при їх розгляді не можуть вважатися такими, що суперечать одна одній.
  5. Доводи Позивача щодо висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 08.12.2009 у справі № 21/6419/16-а, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 21.08.2018 у справі № 265/6419/16-а, від 31.08.2018 у справі № 822/1815/16 стосовно моменту втрати чинності нормативно-правовим актом у разі визнання його незаконним (протиправним) у судовому порядку Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків, викладених у цій постанові про неможливість застосування до суб`єктів господарювання рішень суб`єктів владних повноважень, які були визнані судом протиправними, вже після того, як така незаконність встановлена у судовому порядку. Крім того, вказані доводи Позивача не узгоджуються з останніми правовими позиціями, про які вказано у пункті 65 цієї постанови.

Висновок про застосування норм права

  1. Частина друга статті 265 КАС України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним (пункт 84 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
  2. До суб`єкта господарювання не може застосовуватися нормативно-правовий акт, який на момент його застосування визнано судом протиправним, оскільки це суперечитиме вимогам частин 1-3 статті 11 ГПК України, не відповідатиме статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, дотримання якої є однією з обов`язкових умов допустимого втручання у право на мирне володіння майном, а також становитиме порушення принципу належного урядування.
  3. Вимоги про сплату коштів на підставі таких актів не відповідають критерію добросовісності та не підлягають задоволенню виходячи зі змісту частини третьої статті 13 ЦК України та частини третьої статті 16 ЦК України.

Поворот виконання оскаржуваного судового рішення

  1. Відповідачем було подано заяву від 15.01.2020 б/н про поворот виконання судового рішення (заява від 15.01.2020 б/н про поворот виконання судового рішення підписана представником Відповідача Трегубовою Оленою Сергіївною на підставі довіреності від 18.12.2019 № 14-496юр., виданій їй як адвокату, яка діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 22.10.2018. Довіреність підписана генеральним директором ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Кахлоном П. С. Повноваження директора на момент підписання довіреності підтверджені інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у якій (з урахуванням додаткових пояснень, поданих 20.02.2020) Відповідач зазначає, що на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі №904/164/19 і на виконання наказу від 26.07.2019 Відповідач сплатив на користь Позивача заборгованість з орендної плати за періоди з 01.05.2017 року до 19.12.2017 року та з 01.01.2018 року до 24.07.2018 року у сумі 225 275,61 грн та пені у сумі 39 950,06 грн на рахунок, вказаний / підтверджений Позивачем, у зв`язку з чим просить здійснити поворот виконання судового рішення, шляхом стягнення вказаних сум з Позивача на користь Відповідача. До заяви додано оригінал платіжного доручення з призначенням платежу: «Добровільна сплата (орендна плата 225275,61 грн., пеня 39950,06 грн) згідно рішення Госсуду Дн-ї обл., по спр. № 904/164/19 від 26/07/19р.», яким підтверджується сплата вказаних коштів.
  2. 11.02.2020 від Криворізької міської ради надійшли заперечення на заяву про поворот виконання судового рішення (вказані документи підписані представником Криворізької міської ради - Скляр Наталією Михайлівною ), які підлягають залишенню без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України, оскільки підписант вказаних заперечень належним чином не підтвердила ані наявності у неї статусу адвоката (відповідна інформація відсутня і у Єдиному реєстрі адвокатів України), ані наявності у неї повноважень діяти від імені Криворізької міської ради в порядку самопредставництва (відсутні такі докази і у матеріалах справи) на момент подання цих заперечень.
  3. Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1)          закриває провадження у справі;

2)          залишає позов без розгляду;

3)          відмовляє в позові повністю;

4)          задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

  1. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
  2. Зважаючи на те, що за наслідками розгляду касаційної скарги скасовується постанова суду апеляційної інстанції, а також, враховуючи надане Відповідачем платіжне доручення від 30.07.2019 № 600024779 про добровільну сплату орендної плати - 225 275,61 грн, пені - 39 950,06 грн, Верховний Суд здійснює поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/164/19, шляхом повернення Відповідачу 265 225,67 грн.

Розподіл судових витрат

  1. За змістом статті 315 ГПК України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у зв`язку з чим судовий збір, сплачений ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за подання касаційної скарги, належить стягнути з Криворізької міської ради у сумі 7 956,78 грн.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317, 333 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

  1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» задовольнити.
  2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/164/19 скасувати, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 у справі № 904/164/19 залишити в силі.
  3. Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі (Орджонікідзе), 1, ідентифікаційний код 24432974) 7 956,78 грн відшкодування судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
  4. Заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/164/19 задовольнити.
  5. Здійснити поворот виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 у справі № 904/164/19 шляхом повернення Відповідачу 265 225,67 грн.
  6. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                            О. В. Случ

Судді                                                                                                       Н. О. Багай

                             І. С. Берднік                                                              Н. О. Волковицька

                             Т. Б. Дроботова                                                         В. А. Зуєв

                             Є. В. Краснов                                                             І. В. Кушнір

                             Г. М. Мачульський                                                      І. С. Міщенко

                             С. К. Могил                                                                 К. М. Пільков

                             В. Г. Суховий                                                              Ю. Я. Чумак