Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87838961
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 50/790-43/173
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс",
боржник - Закрите акціонерне товариство "Планета-Буд",
представник - адвокат Карасюк О.В. (ордер серії ЖТ №057507 від 27.02.2019)
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк",
представник - адвокат Козаренко Є.В. (довіреність №4 від 03.01.2020)
кредитор - Акціонерне товариство "Сбербанк",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "КОЛЕКТ",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф /Україна/",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК ПЛАНЕТА-МІСТ",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг",
ліквідатор - арбітражний керуючий Гусар Іван Олексійович
розглянув касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 23.09.2019
у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Майданевич А.Г., Дикунська С.Я.
у справі №50/790-43/173
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс"
про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
2.1. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/790-43/173 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019.
6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №50/790-43/173 визначено колегію суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.12.2019.
6.2. Ухвалою від 16.12.2019 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. прийняв касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 до розгляду Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначив розгляд касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 у судовому засіданні на 30.01.2020 о 10:00.
7.1. Ухвалою від 29.01.2020 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. прийняв касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 до провадження з призначеним ухвалою Суду 16.12.2019 розглядом у судовому засіданні на 30.01.2020 о 10:00, яке ухвалою Суду від 30.01.2020 відкладено на 13.02.2020 о 15:00.
8.1. Ухвалою від 12.02.2020 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. прийняв касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 до провадження з призначеним ухвалою Суду 30.01.2020 розглядом у судовому засіданні на 13.02.2020 о 15:00.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій та прийняті ними рішення
15.1. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 у справі №50/790-43/173 та призначено її розгляд на 07.06.2018; розгляд справи по суті неодноразово відкладався апеляційним судом у зв`язку із заявленням відводів (самовідводів) суддям, а також зміною складу суду для розгляду апеляційної скарги АТ "Сбербанк" у даній справі; провадження у справі зупинялось судом апеляційної інстанції. В цілому матеріали справи в апеляційному суді перебували більше року.
16.1. В обґрунтування заявлених вимог забезпечений кредитор ЗАТ "Планета-Буд" зазначив, що станом на момент звернення з даним клопотанням справа №50/790-43/173 понад один рік перебуває на розгляді у Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 і в цей час за умов зупиненого місцевим судом ухвалою 04.07.2018 провадження у справі про банкрутство №50/790-43/173 ліквідатором Гусаром І.О. вживаються заходи щодо продажу рухомого та нерухомого майна ЗАТ "Планета-Буд", яке перебуває в заставі ПАТ "Укркомунбанк", без погодження з ПАТ "Укркомунбанк" можливості відчуження спірного майна окремими лотами в ліквідаційній процедурі ЗАТ "Планета-Буд" з повторного (другого повторного) аукціонів. Зокрема, новопризначений ліквідатор Гусар І.О. користуючись тривалим розглядом справи в апеляційній інстанції здійснює незаконні дії, результат яких безумовно приведе не лише до неотримання коштів кредиторами, але й надасть покупцю квартир перевагу та вигоду при подальшому їх перепродажу у роздріб поквартирно, в той час як ліквідатором ініційовано продаж 24.09.2019 спірного заставного майна банку у складі лота №1, який об`єднує 9 квартир у місті Києві, з другого повторного аукціону, про що здійснено публікацію оголошення 22.08.2019 на офіційних веб сайтах Міністерства юстиції України та ВГСУ.
17.1. Приймаючи у справі №50/790-43/173 ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що АТ "Сбербанк" оскаржується в апеляційному порядку ухвала місцевого суду від 03.04.2018, якою поряд з іншим, вирішувалося питання про призначення ліквідатором у справі №50/790-43/173 про банкрутство ЗАТ "Планета-Буд" арбітражного керуючого Гусара І.О., який за наявності дійсної ухвали суду першої інстанції 04.07.2018 про зупинення провадження у справі №50/790-43/173, здійснює дії щодо швидкого та дешевого продажу активів боржника з метою отримання високоліквідного майна за найнижчою ціною, щодо недопущення потенційних покупців до купівлі квартир окремими лотами за більш високою ціною, ніж продаж єдиним лотом; апеляційним судом встановлено, що 11.06.2019 ліквідатор Гусар І.О. оприлюднив оголошення про проведення 16.07.2019 аукціону з продажу майна ЗАТ "Планета-Буд" за лотом №1, згідно з яким вид майна: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), загальною вартістю майна 17 977 770 грн., що свідчить про продаж майна боржника цілісним майновим комплексом, на що забезпечений кредитор ПАТ "Укркомунбанк" згоди не надало.
17.2. Апеляційний суд встановив, що у зв`язку з визнанням першого аукціону, призначеного на 16.07.2019, таким, що не відбувся, 24.06.2019 ліквідатор Гусар І.О. розмістив на офіційних веб-сайтах Мін`юсту України та ВГСУ оголошення про проведення 26.07.2019 повторного аукціону з продажу заставного майна ЗАТ "Планета-Буд" як основних засобів (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), загальною вартістю 14 382 216 грн.; зазначений аукціон не відбувся, внаслідок чого організатор аукціону розмістив 22.08.2019 на офіційних веб-сайтах Мін`юсту України та ВГСУ оголошення про проведення 24.09.2019 другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ "Планета-Буд" у складі двох лотів: лот №1 - дев`ять квартир у місті Києві, які перебувають в іпотеці ПАТ "Укркомунбанк", та лот №2 - автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 1.6, 2006 року випуску, що є предметом застави ПАТ "Укркомунбанк"; загальна початкова вартість квартир (лот №1) визначена в розмірі 11 399 104 грн., що становить 64% їх оціночної вартості, а початкова вартість автомобіля (лот №2) - 133 336 грн. з можливістю зниження його початкової вартості.
17.3. Зазначені обставини суд апеляційної інстанції оцінив як такі, що свідчать про вжиття ліквідатором Гусаром І.О. заходів щодо продажу майна боржника за умов зупинення ухвалою місцевого суду 04.07.2018 провадження у справі №50/790-43/173 про банкрутство ЗАТ "Планета-Буд" та здійснення апеляційним судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк" на ухвалу суду першої інстанції від 03.04.2018 про розгляд скарг кредиторів на дії попереднього ліквідатора боржника -арбітражного керуючого Звєздічева М.О., дострокове припинення його повноважень та призначення ліквідатором ЗАТ "Планета-Буд" арбітражного керуючого Гусара І.О.
17.4. Апеляційний суд ухвалою від 23.09.2019 вжив заходів забезпечення та в порядку статей 136, 137 ГПК України заборонив відчужувати рухоме та нерухоме майно ЗАТ "Планета-Буд", що перебуває в заставі (іпотеці) ПАТ "Укркомунбанк" відповідно до переліку, викладеного в пункті 2 резолютивної частини ухвали від 23.09.2019; стягувачем за цією ухвалою визначено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що здійснює ліквідацію ПАТ "Укркомунбанк", а боржником - ЗАТ "Планета-Буд" в особі арбітражного керуючого Гусара І.О. як особи, що виконує обов`язки керівника боржника.
18.1. У мотивувальній частині постанови від 30.09.2019 апеляційний суд зазначив, що зважаючи на обставини прийняття рішення по суті вимог апеляційної скарги АТ "Сбербанк", відпала необхідність у збереженні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою апеляційного суду від 23.09.2019 у даній справі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення в порядку частини 1 статті 145 ГПК України, про що зазначив в пункті 4 резолютивної частини постанови 30.09.2019.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О.)
Доводи інших учасників справи
24.1. Забезпечений кредитор зауважив, що другий повторний аукціон з продажу нерухомого майна ЗАТ "Планета-Буд" (дев`ять квартир у місті Києві) за лотом №1 проведено 24.09.2019 за наявності чинної заборони на його відчуження, встановленої ухвалою апеляційного суду від 23.09.2019, та за відсутності згоди забезпеченого кредитора чи суду на продаж спірного майна окремими лотами; нерухоме майно банкрута відчужено за ціною 1 595 874, 56 грн., що становить менше 9% ринкової вартості спірних квартир; належний ЗАТ "Планета-Буд" автомобіль марки MITSUBISHI LANCER, обтяжений заставою ПАТ "Укркомунбанк", продано за лотом №2 за ціною 70 401, 34 грн. з другого повторного аукціону 07.10.2019, проведення якого не було скасовано ліквідатором у зв`язку з накладенням апеляційним судом заборони на відчуження спірного транспортного засобу ухвалою від 23.09.2019 у даній справі.
24.2. Забезпечений кредитор доводив, що накладена апеляційним судом ухвалою суду від 23.09.2019 у даній справі заборона на відчуження рухомого та нерухомого майна ЗАТ "Планета-Буд", обтяженого заставою (іпотекою) ПАТ "Укркомунбанк", не мала наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів щодо їх правомірних очікувань на задоволення майнових вимог до боржника за рахунок продажу майна банкрута, а була спрямована на попередження реалізації заставного майна банкрута без погодження заставного кредитора у спосіб, що не забезпечує отримання боржником найвищої ціни від продажу спірного майна.
24.3. ПАТ "Укркомунбанк" заперечує доводи ліквідатора Гусара І.О. з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №5016/1284/2012(5/45), оскільки обставини, встановлені у справі №5016/1284/2012(5/45), не є подібними з обставинами даної справи №50/790-43/173.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частина 1 статті 38 - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Частина 4 статті 40 - у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частина 1 статті 41 - ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Частина 2 статті 41 - ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Частина 11 статті 41 - дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Частина 1 статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частина 1 статті 14 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 15 - суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частина 1 статті 17 - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частина 1 статті 18 - судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Частина 1 статті 136 - господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частина 1 статті 137 - позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту (пункти 2, 6 частини 1 цієї статті).
Пункт 3 частини 1 статті 287 - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо забезпечення позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
При переданні справи №50/790-43/173 на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Жукова С.В. виходила з того, що вбачаються неоднакові підходи суддів Верховного Суду, які входять до зазначеної судової палати, до вирішення питання щодо можливості касаційного перегляду судових рішень у справі про банкрутство, які вичерпали свою дію настанням відповідного юридичного факту, у зв`язку з чим є необхідним узгодження судової практики вирішення такого процесуального питання.
Вирішуючи питання про наявність підстав для перегляду касаційним судом ухвали суду апеляційної інстанції про вжиття заходів забезпечення у справі про банкрутство, які вичерпали свою дію внаслідок їх скасування постановою апеляційного суду від 30.09.2019 у справі №50/790-43/173 на момент відкриття касаційного провадження з перегляду оскаржуваної ухвали апеляційного суду, колегія суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду виходить з такого.
Законодавцем у частині 1 статті 17 ГПК України передбачено право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, оскаржити в касаційному порядку судове рішення, яке набрало законної сили.
Пунктом 3 частини 1 статті 287 ГПК України до переліку судових рішень, які можуть бути предметом касаційного перегляду, віднесено ухвалу суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, яка в силу частини 1 статті 235 цього Кодексу набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Право на оскарження ухвали суду про вжиття заходів забезпечення також визначено частиною 8 статті 140 ГПК України. Водночас, законодавцем у зазначеній процесуальній нормі передбачено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання як судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
З огляду на таке, колегія суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла висновку, що прийняття апеляційним судом постанови, якою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою апеляційного суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173, яка є предметом касаційного оскарження, не виключає можливості перегляду такої ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, оскільки процесуальне право її на касаційне оскарження передбачено частиною 8 статті 140 та пунктом 3 частини 1 статті 287 ГПК України.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №908/1671/18 та від 26.06.2018 у справі №415, від якої колегія суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду не вбачає за необхідне відступати при розгляді справи №50/790-43/173.
Застосовані ухвалою апеляційного суду від 23.09.2019 заходи забезпечення позову скасовано судом апеляційної інстанції постановою від 30.09.2019, прийнятою за результатами апеляційного провадження з перегляду ухвали місцевого суду 03.04.2018. Зазначена постанова апеляційного суду залишена без змін постановою Верховного Суду від 21.11.2019 та набрала законної сили.
Отже, в період з 23.09.2019 по 30.09.2019 діяли у часі вжиті апеляційним судом заходи забезпечення щодо заборони відчуження обтяженого заставою (іпотекою) ПАТ "Укркомунбанк" рухомого та нерухомого майна ЗАТ "Планета-Буд", у разі недодержання яких як для учасників даної справи, так і третіх осіб могли настати негативні наслідки, обумовлені забороною на реалізацію спірного майна банкрута.
Відтак, обставини того, що на момент відкриття 30.10.2019 касаційного провадження за касаційною скаргою ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. на ухвалу суду апеляційної інстанції від 23.09.2019 вжиті таким судовим рішенням заходи забезпечення вимог кредитора ПАТ "Укркомунбанк" вичерпали свою дію внаслідок їх скасування постановою апеляційного суду від 30.09.2019, яка набрала законної сили, не перешкоджають можливості здійснити касаційний перегляд зазначеної ухвали апеляційного суду, оскільки впродовж дії оскаржуваного судового рішення з 23.09.2019 по 30.09.2019 воно зумовлювало відповідні права та обов`язки як в учасників справи, так і третіх осіб щодо розпорядження спірним майном та вчинення щодо нього правочинів.
Водночас, ухвала апеляційного суду від 23.09.2019, якою було вжито оскаржувані заходи забезпечення, як судове рішення, є чинною, не зважаючи на те, що самі заходи забезпечення було скасовано постановою від 30.09.2019 у даній справі.
З метою формування єдиної практики у вирішенні питання щодо можливості касаційного перегляду прийнятого в процедурі банкрутства судового рішення, дія якого вичерпалася внаслідок врегулювання цим рішенням суду відповідних правовідносин, колегія суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначає, що подані на такі судові рішення касаційні скарги підлягають розгляду по суті з перевіркою судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної (першої) інстанції на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права та підставності вжиття заходів забезпечення.
Отже, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 про вжиття заходів забезпечення, які в подальшому скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду 30.09.2019, може бути предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою боржника в особі ліквідатора Гусара І.О., касаційне провадження за якою було відкрито ухвалою Суду від 30.10.2019.
Водночас, при розгляді справи №50/790-43/173 колегія суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду не вбачає за необхідне відступати від правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №911/1974/18, щодо закриття касаційного провадження з перегляду постанови місцевого суду про визнання боржника банкрутом разом із постановою апеляційного суду, прийнятою за результатом її апеляційного перегляду, так як 23.04.2019, на момент відкриття судового засідання Верховного Суду з розгляду касаційної скарги податкової інспекції, постанова місцевого суду як судове рішення була скасована постановою Верховного Суду 23.04.2019 за касаційною скаргою іншого учасника справи; тобто не існувало об`єкта касаційного перегляду - судового рішення, що породжує права й обов`язки учасників справи та підлягає перевірці на предмет його обґрунтованості.
Водночас, при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення шляхом заборони відчуження (продажу) майна банкрута в ліквідаційній процедурі до вирішення конкретного спору між учасниками провадження чи настання відповідної події (зокрема завершення процедури перегляду судового рішення судом вищої інстанції) суду слід виходити з покладених на нього законом (частина 4 статті 40 Закону про банкрутство) функцій в процедурі ліквідації боржника та здійснювати свої повноваження з урахуванням приписів Розділу III. Ліквідаційна процедура Закону про банкрутство.
За доводами касаційної скарги вбачається, що ліквідатор ЗАТ "Планета-Буд" Гусар І.О. зауважив на тому, що апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної ухвали про вжиття заходів забезпечення не враховано положень статті 38 Закону про банкрутство, що визначають наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема заборону на накладення нових арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута, в тому числі на відчуження майна боржника з аукціону в процедурі його ліквідації.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що встановлена абзацом 8 частини 1 статті 38 Закону про банкрутство заборона на накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом, за колом осіб поширюється на суб`єктів, яким законодавством надано повноваження на накладення арештів (інших обмежень) на майно фізичних та юридичних осіб, зокрема, органи державної виконавчої служби, реєструючі та правоохоронні органи та їх посадових осіб (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження", частина 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статті 171-173 Кримінального процесуального кодексу України).
Зазначена правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 16.10.2018 у справі №Б-50/112-09.
Отже, господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за клопотанням кредитора вжити заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.
Такі процесуальні дії господарського суду, в тому числі на стадії апеляційного перегляду судового рішення, відповідають функції господарського суду, як учасника справи про банкрутство, щодо забезпечення справедливого балансу між кредиторами і боржником та контролю за правильністю і черговістю здійснення арбітражним керуючим дій у відповідній судовій процедурі банкрутства, в тому числі ліквідаційній процедурі.
Положення статей 136, 137 ГПК України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такий правовий висновок викладено в пункті 9.2.4. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов`язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (кредитором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
При прийнятті оскаржуваної ухвали 23.09.2019 про вжиття заходів забезпечення у справі №50/790-43/173, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладення заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна ПАТ "Укркомунбанк", яке обтяжене заставою (іпотекою) банку, є співмірним та адекватним обраному ПАТ "Укркомунбанк" способу захисту його майнових прав як забезпеченого кредитора ЗАТ "Планета-Буд" під час апеляційного перегляду ухвали місцевого суду від 03.04.2018 за якою також оскаржувалось призначення Гусара І.О. ліквідатором, так як новопризначений ліквідатор Гусар І.О. до завершення апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про його призначення у даній справі вживав непропорційних заходів щодо продажу заставного майна ПАТ "Укркомунбанк" у ліквідаційній процедурі порушуючи інтереси кредиторів щодо якнайповнішого задоволення їх вимог.
Верховний Суд зазначає, що в силу частини 2 статті 41 Закону про банкрутство в редакції, що застосовується до боржника ЗАТ "Планета-Буд", вбачається, що ліквідатор з дня свого призначення у справі про банкрутство виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, приймає до свого відання майно банкрута та продає його майно для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. Ліквідатор, як замовник, вправі залучити на договірній основі організатора аукціону з продажу майна банкрута (частини 5, 6 статті 49 Закону) та укладати від імені боржника-продавця договори купівлі-продажу активів банкрута з переможцями аукціону (частина 3 статті 71 Закону).
Отже, арбітражний керуючий Гусар І.О. з моменту його призначення ліквідатором у справі №50/790-43/173 про банкрутство ЗАТ "Планета-Буд" ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 виконує повноваження керівника товариства-банкрута з правом на відчуження майнових активів боржника, в тому числі заставного майна за погодженням із забезпеченим кредитором.
Встановивши обставини оскарження за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк" в цілому ухвали місцевого суду від 03.04.2018, якою поряд з іншим вирішувалось питання щодо призначення у справі №50/790-43/173 нового ліквідатора Гусара І.О., який до завершення апеляційного перегляду ухвали місцевого суду від 03.04.2018 про його призначення ліквідатором здійснює дії щодо продажу заставного майна банкрута, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами статей 136, 137, 140, частини 2 статті 281 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення за клопотанням забезпеченого кредитора ПАТ "Укркомунбанк" та накладення заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна відповідно до переліку, визначеного абзацом 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали від 23.09.2019.
Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено порядок розгляду справ про банкрутство господарськими судами за правилами цього Кодексу для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 18 Закону про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Системний аналіз зазначених норм ГПК України та Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законом про банкрутство, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Аналізуючи мотивацію постановленої апеляційний судом ухвали від 23.09.2019 крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, колегія суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначає, що вжиття апеляційним судом заходів забезпечення у справі №50/790-43/173 про банкрутство ЗАТ "Планета-Буд" шляхом накладення заборони на відчуження заставного майна боржника арбітражним керуючим Гусаром І.О., призначеним ліквідатором у даній справі ухвалою місцевого суду від 03.04.2018, яка була предметом апеляційного оскарження за апеляційною скаргою АТ "Сбербанк", спрямоване на забезпечення збереження status quo до остаточного вирішення апеляційним судом питання щодо правомірності призначення ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О. та є співмірним й адекватним заходом забезпечення вимог забезпеченого кредитора ПАТ "Укркомунбанк" щодо задоволення його кредиторських вимог до боржника за рахунок продажу заставного майна ЗАТ "Планета-Буд" ліквідатором за найвищою ціною.
А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Отже, господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, зокрема на стадії апеляційного розгляду справи, не позбавлений процесуального права за клопотанням кредитора вжити заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.
В. Судові витрати
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Й. Катеринчук
Судді О. О. Банасько
В. В. Білоус
О. В. Васьковський
С. В. Жуков
К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк
Н. Г. Ткаченко
_03_03.png)