Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/84570928
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/885/18
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
Краснова Є. В.- головуючого, суддів: Чумака Ю. Я., Сухового В. Г., Могила С. К., Пількова К. М., Мачульського Г. М., Кушнір І. В., Дроботової Т. Б., Берднік І. С., Зуєва В. А., Багай Н. О., Волковицької Н. О.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут" про стягнення 44 057 482,64 грн пені, 11 104 449,43 грн 3 % річних та 33 495 891,21 грн інфляційних втрат,
за участю представників:
позивача - Петрук Я. Ю., адвокат,
відповідача - Ткаченко Р. Ю., адвокат;
ВСТАНОВИВ:
1.1. У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут" (далі - ТОВ "Запоріжгаз Збут") про стягнення 44 057 482,64 грн пені, 11 104 449,43 грн 3 % річних та 33 495 891,21 грн інфляційних втрат у зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного між ними договору купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 № 16-411-Н (далі - договір № 16-411-Н).
1.2. Зазначені санкції нароховано як на суми, сплачені із рахунка зі спеціальним режимом використання відповідно до алгоритму розподілу коштів, так і за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, відповідно до спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків.
2.1. 28.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ТОВ "Запоріжгаз Збут" (покупець) укладено договір № 16-411-Н, за умовами якого продавець зобов`язався передати покупцеві у 2016 - 2017 роках природний газ, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
2.2. Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (пункт 1.2 договору № 16-411-Н).
2.3. Згідно з пунктом 2.1 договору № 16-411-Н продавець передає покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 564 300,000 м3, у тому числі за місяцями: жовтень 2016 року - 57 000,000 м3; листопад 2016 року - 70 800,000 м3; грудень 2016 року - 101 300,000 м3; січень 2017 року - 1470 00,000 м3; лютий 2017 року - 99 200,000 м3; березень 2017 року - 89 000,000 м3.
2.4. Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі (пункт 3.2 договору № 16-411-Н).
2.5. Відповідно до пункту 6.1 договору № 16-411-Н оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
2.6. Згідно з пунктом 6.2 договору № 16-411-Н оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
2.7. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (пункт 6.3 договору № 16-411-Н).
2.8. Відповідно до пункту 7.2 договору № 16-411-Н у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
2.9. На виконання умов договору № 16-411-Н позивач у період із жовтня 2016 року по березень 2017 року (включно) передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 706 097 580,67 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними представниками сторін і скріпленими їх печатками (т. 1, а. с. 31 - 36).
2.10. Оплату за отриманий газ було здійснено у повному обсязі таким чином: частково шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, у межах строків оплати, визначених у пункті 6.1 договору № 16-411-Н, на суму 832 810 907,77 грн, а частково - за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на загальну суму 873 286 672,90 грн (т. 3, а. с. 32 - 103).
2.11. Перерахування зазначених коштів позивачеві відбулося у період із 27.01.2017 по 02.03.2018, що підтверджується виписками банку з Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області із р/р НОМЕР_2 та р/р НОМЕР_1 (т. 3, а. с. 26 - 27).
2.12. Спільні протокольні рішення були укладені між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області (сторона № 1), Департаментом фінансів Запорізької облдержадміністрації (сторона № 2), ТОВ "Запоріжгаз Збут" (сторона № 3) і ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (сторона № 4), предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
2.13. У пункті 2.5 розділу 2 спільних протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків, згідно якого сторона № 3 перераховує стороні останній кошти за природний газ за 2016 рік (за 2017 рік) згідно з договором від 28.10.2016 №16-411-Н із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, за природний газ за 2016 рік (за 2017 рік), договір від 28.10.2016 № 16-411-Н".
2.14. Згідно з розділом 3 спільних протокольних рішень з метою їх реалізації сторони зобов`язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з "Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію", затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватися наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цих спільних протокольних рішень; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цих спільних протокольних рішень та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цими спільними протокольними рішеннями.
2.15. Сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Уряду від 11.01.2005 № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (розділ 4 спільних протокольних рішень).
3.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 (колегія суддів: Зінченко Н. Г., Азізбекян Т. А., Корсун В. Л.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 (колегія суддів: Широбокова Л. П., Подобєд І. М., Кощеєв І. М.), у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що розрахунок за поставлений природний газ відбувся частково у порядку та у строки, передбачені спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, якими змінено порядок і строк виконання грошових зобов`язань за договором № 16-411-Н, а частково шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок позивача відповідно до алгоритму розподілу коштів, визначений у Постанові НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516, тому правових підстав для нарахування і стягнення з відповідача пені згідно з пунктом 7.2 договору № 16-411-Н та інфляційних втрат і 3 % річних, як це передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), немає.
При цьому суди зазначили, що постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки (далі - Алгоритм), згідно з яким визначено порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.
Згідно з пунктами 4, 6 Алгоритму газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) без платіжних доручень з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від категорій "населення" та "ТКЕ - населення", згідно з положеннями цього Алгоритму. Споживачі, які відносяться до категорій "населення" та "ТКЕ - населення" оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами.
На виконання вимог зазначеної постанови ТОВ "Запоріжгаз Збут" відкрило у Відкритому акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення, № 26032300192041. Ці кошти банк розподіляв відповідно до визначеного алгоритму без участі відповідача.
З огляду на викладене суди дійшли висновку, що відповідач може здійснювати розрахунки із позивачем за умовами договору лише через поточний рахунок із спеціальним режимом використання, при цьому сам відповідач самостійно не має можливості вплинути на проведення населенням розрахунків за спожитий природний газ, оскільки всі кошти, які потрапляють на рахунок відповідача, уповноважений банк самостійно розподіляє згідно із затвердженим алгоритмом та перераховує на рахунок позивача, тобто держава визначила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває відповідача від участі у розподілі отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд і полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунки позивача за визначеними нормативами.
4.1. У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наголошує, що суди проігнорували вільне волевиявлення сторін, наведене у пункті 6.1 договору № 16-411-Н, згідно з яким підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. Крім того, скаржник не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо неможливості впливу відповідача на порядок і строки проведення розрахунків із відповідачем, зважаючи на спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, оскільки жодним нормативним актом не передбачено обов`язку здійснювати розрахунки між продавцем і постачальником природного газу виключно із застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на правову позицію, наведену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/16072/16, в якій суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217, встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов`язань сторін у частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них.
Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 204, 527, 625, 627, 629, 654 ЦК України та частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4.2. Акцентуючи, що порушена у цій справі правова проблема є виключною, оскільки полягає у розповсюдженні дії норм, предметом регулювання яких є надання субвенцій, договірні відносини з постачання природного газу і ототожнення даних відносин, зміна умов договірних відносин не у спосіб, визначений законодавством. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вбачає виключну правову проблему у встановленні співрозмірності свободи договору та обов`язку виконання умов договору (статті 526, 627 ЦК України) та меж регулювання господарської діяльності з боку держави (стаття 12 Господарського кодексу України - далі ГК України) у призмі передбаченого цивільним законодавством права сторін договору відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 ЦК України), у зв`язку з чим просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Наведені скаржником підстави не свідчать про наявність виключної правової проблеми та не можуть вплинути на формування єдиної правозастосовної практики, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Запоріжгаз Збут" стверджує, що внаслідок підписання спільних протокольних рішень сторонами змінено порядок і строки проведення розрахунків за отриманий природний газ на підставі договору № 16-411-Н, тому для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат необхідно, щоб оплату було здійснено із порушенням строків, встановлених цими протокольними рішеннями. Водночас ТОВ "Запоріжгаз Збут" наголошує на неможливості впливу на порядок і строки розрахунків із позивачем через спеціальний режим проведення таких розрахунків і звертає увагу на те, що згідно з пунктом 6.2 договору № 16-411-Н оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. Іншого порядку проведення розрахунку, ніж через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, сторони договору не визначили.
ТОВ "Запоріжгаз Збут" зазначає, що правову позицію щодо неможливості впливу відповідача з огляду на норми чинного законодавства України, у тому числі попередньо затвердженого алгоритму розподілу коштів, на процес здійснення розрахунків з позивачем, наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 910/3647/18.
Зважаючи на зазначене, ТОВ "Запоріжгаз Збут" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав їх законності та обґрунтованості.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
6.3. Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
6.4. Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.5. За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
6.6. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
6.7. За змістом статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
6.8. Згідно з положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
6.9. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
6.10. За змістом Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
6.11. Згідно з пунктом 14 зазначеного Положення постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.
6.12. Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами.
Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
6.13. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.
Відповідно до зазначеного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.
Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.
Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.
Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.
Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов`язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП.
6.14. Згідно з положеннями частин 1 - 3 статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".
6.15. Таке регулювання визначено у Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.
За змістом цього Порядку визначино механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.
6.16. Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.
6.17. Аналогічні положення викладено у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Порядок фінансування видатків), згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
6.18. Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
6.19. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком фінансування видатків, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується житловими субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг.
6.20. Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.
6.21. Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства.
6.22. Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.
Зазначений правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18.
6.23. Таким чином, для нарахування пені на підставі пункту 7.2 договору № 16-411-Н, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату отриманих коштів поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/9806/16.
6.24. Підставою для стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання могла би бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і яка була би несвоєчасно сплачена відповідачем за рахунок власних коштів.
6.25. Разом із тим суди попередніх інстанцій не встановили, а матеріалами справи не підтверджено наявності суми боргу, яку відповідач несвоєчасно сплатив би за рахунок власних коштів; наведений позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат не відповідає встановленим обставинам справи, а отже, немає правових підстав для застосування положень статті 611 та частини 2 статті 625 ЦК України і стягнення з відповідача 44 057 482,64 грн пені, 11 104 449,43 грн 3 % річних і 33 495 891,21 грн інфляційних втрат.
6.26. Правову позицію про відсутність підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку із непідтвердженням позивачем наявності суми боргу, яка була б несвоєчасно сплачена покупцем природного газу за рахунок власних коштів, наведено у постановах, ухвалених Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справах № 918/181/18, № 918/910/15, № 902/514/18 і № 907/864/17, правовідносини в яких є подібними з правовідносинами сторін у цій справі.
6.27. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач здійснював оплату за природний газ у порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ", постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки", із дотриманням умов пунктів 6.1, 6.2 договору № 16-411-Н та на підставі спільних протокольних рішень укладених відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, а тому правові підстави для нарахування відповідачу пені, 3 % річних та інфляційних втрат відсутні.
7.1. Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", наведені у касаційній скарзі, про те, що нарахування штрафних санкцій відбувалося у періоди прострочення оплат і на суми заборгованості, які не були відшкодовані згідно зі спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки ці доводи стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях і не входять до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені у статті 300 ГПК України.
7.2. За таких обставин наведенні у касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" твердження про порушення судами попередніх інстанцій положень статей 204, 527, 625, 627, 629, 654 ЦК України, частини 5 статті 236 ГПК України та про наявність правових підстав для нарахування відповідачеві 44 057 482,64 грн пені, 11 104 449,43 грн 3 % річних і 33 495 891,21 грн інфляційних втрат у зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного між ними договору № 16-411-Н спростовуються викладеним, тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
7.3. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, рішення судів попередніх інстанцій прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
ПОСТАНОВИВ:
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Ю. Я. Чумак
Суддя В. Г. Суховий
Суддя С. К. Могил
Суддя К. М. Пільков
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя І. В. Кушнір
Суддя Т. Б. Дроботова
Суддя І. С. Берднік
Суддя В. А. Зуєв
Суддя Н. О. Багай
Суддя Н. О. Волковицька
_03_03.png)