Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/82401764
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/2618/16
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, суддів: Білоуса В.В., Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,
за участі секретаря судового засідання Співака С.В.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн-продакшн",
представник боржника - Терещенко Д.Л. (довіреність від 12.09.2018),
ліквідатор ТОВ "Протеїн-продакшн" арбітражний керуючий Струць М.П. - особисто,
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Профстоун"
представник кредитора - не з`явився,
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
представник кредитора - Гижко О.Л., адвокат (довіреність від 21.01.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Господарського суду Львівської області від 11.09.2018
у складі судді: Морозюка А.Я.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018
у складі колегії суддів: Желіка М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Орищина Г.В.
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Профстоун"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-продакшн"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
Постанова суду першої інстанції прийнята за результатами розгляду клопотання про визнання ТОВ "Протеїн-продакшн" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, на підставі рішення Комітету кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн".
Приймаючи постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що, в даному випадку, саме Комітетом кредиторів, а не Зборами кредиторів, як того вимагає Закон про банкрутство, було прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання ТОВ "Протеїн-продакшн" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
При цьому, Верховний Суд, не погодився з твердженням апеляційного суду про те, що виключно на підставі відповідного рішення зборів кредиторів (а не комітету кредиторів) суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру. Посилаючись на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 по справі 910/21939/15, вказав на те, що аналіз положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що рішення про перехід до ліквідаційної процедури у даному випадку може бути прийнято за результатами рішення комітету кредиторів боржника.
Водночас, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про недотримання судом першої інстанції порядку введення ліквідаційної процедури та передчасність висновків про визнання боржника ТОВ "Протеїн-Продакшн" банкрутом.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
клопотання розпорядника майна про затвердження звіту про витрати розпорядника майна боржника та звіту про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна задоволено частково;
затверджено звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури розпорядження майном боржника на суму 64 625,32 грн.
затверджено звіт про витрати розпорядника майна за підсумками роботи розпорядника майна на суму 4 524,00 грн., в решті клопотання відмовлено;
процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припинено;
боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;
ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Струця М.П., в задоволенні заяв арбітражних керуючих Сокола О.Ю., Гонти О.А. та Нестеренка О.А. про участь у даній справі відмовлено;
вчинено інші процесуальні дії у зв`язку з відкриттям ліквідаційної процедури.
При цьому, судом першої інстанції враховано думку кредиторів ТОВ "Компанія "Профстоун", ТОВ "Холд Інтернешнл", думку боржника ТОВ "Протеїн-продакшн" викладені у клопотаннях поданих до суду, в яких зазначені учасники справи просять визнати боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.
10.1. Зборами кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн" вирішено обрати комітет кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн" у кількісному складі одного кредитора та обрано членом комітету кредиторів Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України". Зазначене рішення оформлено протоколом зборів кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн" від 27.01.2017 № 1 (том 9, арк. справи 5-8).
10.2. Комітетом кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн" вирішено обрати головою комітету кредиторів ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Протокол від 27.01.2017 № 1КК).
10.3. 13.09.2017 Комітетом кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн" вирішено звернутись до Господарського суду Львівської області з клопотанням про визнання ТОВ "Протеїн-продакшн" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (Протокол № 2КК).
Рішення комітету кредиторів від 13.09.2017 мотивоване недостатністю у боржника активів для погашення кредиторської заборгованості, а також відсутністю пропозицій щодо укладення мирової угоди чи введення процедури санації. Крім того, при прийнятті зазначеного рішення, комітетом кредиторів взято до уваги Звіт про аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності товариства, проведений ТОВ "Прімум Верітас", відповідно до якого ТОВ "Протеїн-продакшн" є фінансово не стійким та не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто перебуває в стані неплатоспроможності.
10.4. Рішення Комітету кредиторів прийнято, зокрема, на підставі Звіту розпорядника майна № 02-01-914/2618/16-10-08-17-1 від 12.09.2017 (том 10, арк. справи 145-151), в якому була відображена інформація про фінансове становище товариства, опрацьований розпорядником майна, та надання ним пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, що було предметом заслуховування та розгляду комітету кредиторів боржника від 13.09.2017, на якому приймалося рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (Протокол від 13.09.2017 № 2КК).
10.5. На виконання зазначеного рішення комітету кредиторів, головою комітету кредиторів ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подано до господарського суду відповідне клопотання від 13.09.2017 про визнання ТОВ "Протеїн-продакшн" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
10.6. Рішення комітету кредиторів (Протокол від 13.09.2017 № 2КК) станом на 11.09.2018 комітетом кредиторів не скасоване, клопотання комітету кредиторів від 13.09.2017 про визнання ТОВ "Протеїн-продакшн" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, станом на 11.09.2018 комітетом кредиторів не відкликане.
10.7. Пасив боржника ТОВ "Протеїн-продакшн" - 4 177 803,9 тис. грн., в декілька разів перевищує його актив - 787 056 тис. грн., тобто матеріали справи достеменно підтверджують факт нездатності боржника задовольнити вимоги включених до реєстру кредиторів.
10.8. На підставі Звіту про аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності товариства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ "Протеїн-продакшн" станом на 30.09.2016 від 30.12.2016 (з додатками), виконаного ТОВ "Прімум Верітас" на замовлення розпорядника майна Струця М.П., згідно Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженого Наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (том 10, арк. справи 2-107), на підставі фінансової звітності товариства за 2013-2015 роки та 9 місяців 2016 встановлено (п.5 Звіту "Загальні висновки"): 1.Основні засоби товариства зношені на 20 %.
Висновок свідчить, що фінансовий стан товариства є незадовільним, оскільки більшість економічних показників та коефіцієнтів, що характеризують ліквідність та фінансову стійкість товариства нижче нормативних значень. Зокрема, чітко видно залежність товариства від позикових коштів, оскільки власних оборотних коштів недостатньо для погашення своїх зовнішніх зобов`язань. Отже, за результатами аналізу можна стверджувати, що товариство є фінансово нестійким та не має змоги проводити незалежну фінансову політику, тобто перебуває в стані неплатоспроможності. Також встановлено відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та приховування банкрутства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Короткий зміст вимог касаційної скарги
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Підставою передачі визначено необхідність відступлення від правової позиції наведеної Верховним Судом у постановах від 01.08.2018 по справі № 925/308/16, від 10.10.2018 по справі № 908/2418/17, від 15.01.2019 по справі № 910/11903/14, яка полягає у тому, що саме до виключної компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення щодо переходу до процедури ліквідації банкрута, а не комітету кредиторів, який може мати таке право, якщо загальними зборами кредиторів боржника комітету делеговані відповідні повноваження.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України")
30.1. Комітетом кредиторів Боржника на засіданні, яке відбулось 09.08.2018, за результатами розгляду питання 4 порядку денного "визначення подальшої процедури у справі про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн", було прийнято рішення про продовження процедури розпорядження майном строком на 2 місяці та повноважень розпорядника майна на цей же строк, проте означеним обставинам судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки;
30.2. Господарський суд першої інстанції при визначенні кандидатури ліквідатора боржника врахував лише позицію представника боржника та арбітражного керуючого Струця М.П., здійснив призначення ліквідатора без належного повідомлення про місце та час судового засідання арбітражних керуючих Гонти О.А. та Нестеренка О.А. При цьому, постанова апеляційного господарського суду взагалі не містить обґрунтованого та вмотивованого висновку щодо відхилення кожної кандидатури арбітражних керуючих та переваги над ними кандидатури арбітражного керуючого Струця М.П.
Доводи кредиторів
(ТОВ "Грінстоун протеїн" та ТОВ "Торговий дім "Протеїн-Продакшн")
Доводи арбітражного керуючого Струця М.П.
Доводи боржника (ТОВ "Протеїн-Продакшн")
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Розгляд проблем неспроможності та банкрутства через призму засад верховенства права показує, що боржник як суб`єкт права має право на відновлення своєї платоспроможності за наявності реальної економічної можливості на продовження майнової діяльності і отримання доходу. Здійснюючи своє право, боржник може скористатися наданим йому Законом про банкрутство можливостями на продовження процедури розпорядження майном або заявити про санацію боржника власними силами і засобами, або прийняти рішення про укладення мирової угоди.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство, відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Слід звернути увагу на те, що процедури банкрутства, за приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мають строковий характер. Відтак, всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом про банкрутство строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірної тривалості цих процедур як для кредиторів так і боржника.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
Як вбачається з матеріалів справи, в цій справі процедура розпорядження майном введена ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2016.
Під час нового розгляду даної справи, судом встановлено, що на новому розгляді процедура розпорядження майном боржника триває вже 82 дні (а саме, 68 днів з 30.11.2017 по 06.02.2018, та 14 днів з 28.08.2018 по 11.09.2018), тобто станом на дату судового засідання 11.09.2018 із встановленого законом 115 -денного строку такої процедури залишається лише 33 дні (на новому розгляді справа перебувала з 30.11.2017, а в період з 06.02.2018 по 28.08.2018 провадження у справі було зупинене).
Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.
Нормами ч.6 ст. 26 Закону про банкрутство визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє Комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
Тобто, Комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, який Законом наділений певними повноваженням щодо участі у справі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції (п. 10 цієї Постанови), Зборами кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн" вирішено обрати Комітет кредиторів у кількісному складі одного кредитора та обрано членом комітету кредиторів АТ "Укрексімбанк" (Протокол від 27.01.2017 № 1). В свою чергу, Комітетом кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн" вирішено обрати головою Комітету кредиторів АТ "Укрексімбанк" (Протокол від 27.01.2017 № 1КК).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" складають 94% від загальної кількості вимог кредиторів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій (п.п. 10.3, 10.4 цієї Постанови), за результатами проведених зборів Комітету кредиторів прийнято рішення (Протокол № 2КК від 13.09.2017) звернутись до Господарського суду Львівської області з клопотанням про визнання ТОВ "Протеїн-продакшн" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, судами встановлено (п. 10.5 цієї Постанови), що рішення Комітету кредиторів (Протокол від 13.09.2017 № 2КК) станом на 11.09.2018 Комітетом кредиторів не скасоване, клопотання Комітету кредиторів від 13.09.2017 про визнання ТОВ "Протеїн-продакшн" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, станом на 11.09.2018 комітетом кредиторів не відкликане.
Це клопотання й було предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій як під час попереднього так і нового розгляду справи, зокрема, щодо питання введення ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом.
Відповідно до ч.8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 1 та 3 ст. 27 наведеного вище Закону визначено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону; про введення процедури санації та зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; про припинення провадження у справі про банкрутство; про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.
Статтею 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання стосовно закінчення процедури розпорядження майном. Перехід до наступних судових процедур або припинення провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном відбувається у судовому засіданні, яке має назву підсумкового. Питання щодо переходу до наступних процедур банкрутства, зокрема ліквідаційної, господарський суд вирішує з урахуванням рішення Зборів кредиторів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що законодавець визначив процедуру прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури та звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням, відповідно з якою (процедурою) рішення про введення наступної процедури за розпорядженням майна належить Зборам кредиторів (на підставі Звіту розпорядника майна та Аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним Клопотанням належить Комітету кредиторів, як представницькому органу.
Така ж правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.08.2018 у справі № 925/308/16, від 10.10.2018 у справі № 908/2418/17, від 10.10.2018 у справі № 908/2462/17, від 15.01.2019 у справі № 910/11903/14, від 27.02.2019 у справі № 904/794/14.
Колегія суддів Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, за результатами касаційного розгляду справи № 914/2618/16 погоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у цих постановах, яка полягає у тому, що саме до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення щодо переходу до наступної судової процедури банкрутства.
При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що Збори кредиторів є органом, у прийнятті рішень якого беруть участь безпосередньо всі кредитори. Тобто, воля кредиторів реалізується безпосередньо, а не через утворений зборами кредиторів орган - комітет кредиторів, якому делеговані повноваження представляти інтереси кредиторів під час провадження у справі про банкрутство.
Проте, в цій справі, під час попереднього розгляду цієї справи, суд касаційної інстанції, посилаючись на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №910/21939/15, не погодився з твердженням апеляційного суду про те, що виключно на підставі відповідного рішення зборів кредиторів (а не комітету кредиторів) суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру, вказав на те, що рішення про перехід до ліквідаційної процедури у даному випадку може бути прийнято за результатами рішення комітету кредиторів боржника.
Водночас, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилась з висновком Львівського апеляційного господарського суду про скасування постанови суду першої інстанції від 19.09.2018, з підстав недотримання місцевим господарським судом порядку введення ліквідаційної процедури, а саме без дослідження та надання належної правової оцінки Звіту розпорядника майна про фінансовий стан боржника, без дослідження факту обізнаності з цим Звітом безпосередньо кредиторів (Комітет кредиторів), які приймали рішення про перехід до ліквідаційної процедури у цій справі, без встановлення (на підставі поданих документів) факту неоплатності боржника, тобто перевищення його пасиву над активом.
Як вбачається з текстів оскаржених судових рішень, суди попередніх інстанцій, під час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, прийняли до уваги позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 19.04.2018 у цій справі.
Зазначене не виключає можливість суду касаційної інстанції (під час наступних розглядів цієї ж справи, або подібних спорів), з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, однакового застосування судами норм права - змінити свою правову позицію.
Так, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, приймаючи постанову про припинення процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, зокрема виходив з Рішення комітету кредиторів (Протокол від 13.09.2017 № 2КК), яке, як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 11.09.2018 комітетом кредиторів не скасоване, відповідне клопотання комітету кредиторів від 13.09.2017, станом на той же час, не відкликане.
Поряд з цим, судами, під час прийняття рішення щодо переходу до ліквідаційної процедури, було враховано думку кредиторів ТОВ "Компанія "Профстоун", ТОВ "Холд Інтернешнл" та боржника ТОВ "Протеїн-продакшн" з цього приводу, зважаючи на те, що АТ "Укрексімбанк", як єдиним членом та головою комітету кредиторів ТОВ "Протеїн-продакшн", позиція була викладена у Рішенні комітету кредиторів від 13.09.2017 (Протокол № 2КК).
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає необхідним зазначити таке.
Беручи до уваги приписи ч. 5 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", слід вказати, що наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів в разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника, оскільки господарський суд має право, відповідно до приписів вищенаведеної норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", винести ухвалу про введення процедури санації у випадках:
- якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника;
- якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена; в інших випадках, передбачених цим Законом.
Законодавцем надано право суду (ч. 4 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника чи комітету кредиторів , але за наявності певних обставин (після закінчення термінів визначених вищевказаним Законом щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника чи укладення мирової угоди), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.
На підставі аналізу положень ч. ч. 4, 5 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів зазначає, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.
Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю представників сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій (п.п. 9-10 цієї Постанови), фінансовий стан боржника відповідає ознакам неплатоспроможності, неоплатності, що виключає можливість (здатність) відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких звернень осіб, які мають наміри у відновленні платоспроможності ТОВ "Протеїн-продакшн", за весь час провадження у справі. Кредитори по справі, також не виявили наміри щодо участі в санації боржника.
Таким чином, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність ознак неплатоспроможності боржника та можливість задоволення вимог кредиторів лише за результатами процедури ліквідації з застосуванням механізму реалізації майна банкрута у такій процедурі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішень у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. Так, у даному рішенні зазначено, що пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом.
Як про це вже зазначалось вище, основною підставою переходу до ліквідаційної процедури є встановлення судом, на підставі належних та допустимих доказів в розумінні процесуального закону, неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через процедуру ліквідації, за рахунок майна.
За сукупністю наведених обставин (встановлення неплатоспроможності боржника), враховуючи позицію кредиторів (відповідні клопотання), зокрема, АТ "Укрексімбанк", як кредитора, що володіє більшістю голосів кредиторів (94% від загального обсягу), який висловив своє рішення під час проведення зборів Комітету кредиторів (Протокол № 2КК від 13.09.2017), колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що скасування оскаржених судових рішень лише з підстав відсутності відповідного рішення Зборів кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури банкрутства та за наявності рішення Комітету кредиторів, буде суперечити меті Закону про банкрутство та може призвести до порушення прав кредиторів у справі на задоволення своїх вимог в межах розумного строку за рахунок отриманих коштів від відчуження активів боржника у процедурі ліквідації.
Встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків судів попередніх інстанцій, спричинена тлумаченням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та висловленими Верховним Судом попередньо правовими позиціями, (щодо органу, який правомочний приймати рішення про перехід до наступної судової процедури у справі про банкрутство), не призвели до прийняття по суті невірного рішення.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та необхідність залишення постанови Господарського суду Львівської області від 11.09.2018 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі № 914/2618/16 без змін, з підстав наведених у розділі 37 "Щодо суті касаційної скарги цієї постанови".
Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України № 484-VIII від 22.05.2015)" № 01-06/2093/15 від 12.11.2015).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Я. Погребняк
Судді В. В. Білоус
С. В. Жуков
Л. Й. Катеринчук
_03_03.png)