Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 904/8745/15

https://reyestr.court.gov.ua/Review/78807923

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8745/15

Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г.- головуючий, Білоуса В.В., Жукова С.В., Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Міхай-Седової Ю.С., Українсько-російського ТОВ ТК "ЮГОС" - Колошиної О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017

у справі № 904/8745/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ"

до Українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія "ЮГОС"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець Лук`янчук О.С., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

про визнання недійсним аукціону,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до українсько-російського ТОВ ТК  "ЮГОС" з позовом про визнання недійсним аукціону від 26.06.2013 з продажу нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., м. Підгорне, вул. Райдужна,9, проведеного у справі про банкрутство ФОП Лук'янчука О.С.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі № 904/8745/15 (суддя Рудовська І.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 (колегія суддів: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б., Євстигнеєв О.С.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі № 904/8745/15  залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з касаційною скаргою та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі № 904/8745/15 та прийняти постанову, якою позов задовольнити та визнати недійсним аукціон від 26.06.2013, проведений Українсько-російським ТОВ ТК "ЮГОС" з продажу нерухомого майна ФОП Лук'янчука О.С.- житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., м. Підгорне, вул. Райдужна,9, за результатами якого складено протокол від 26.06.2013 та визнано переможцем ОСОБА_12

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на те, що судами попередніх інстанцій було порушено вимоги ст. 75 ГПК України щодо підстав звільнення від доказування.

При цьому, позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою те, що встановлення судом відсутності правових підстав для порушення справи про банкрутство має своїми наслідками і висновки про неправомірність інших механізмів процедур у справі про банкрутство, зокрема ліквідаційної процедури, складовою частиною якої є проведення аукціону з реалізації майна боржника.

Як зазначає заявник касаційної скарги, наведена правова позиція підтверджується також постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 у справі № 904/5558/15 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до українсько-російського ТОВ ТК "ЮГОС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Лукянчук У.Г., ОСОБА_17 про визнання недійсним аукціону від 27.06.2013, тобто у справі між тими ж сторонами, та у якій Верховним Судом України тричі було відмовлено у відкритті провадження за заявами відповідача та третіх осіб.

Крім того, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у касаційній скарзі наголошує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Зокрема, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на суттєве порушення правил проведення оспорюваного аукціону (відсутність договору на проведення аукціону, заявок на участь, сплати гарантійних внесків, відсутність журналу реєстрацій та ін.), що призвело, а його думку, до спотворення результатів аукціону.

Крім того, скаржник вказує на те, що провадження у справі про банкрутство ФОП Лук'янчука О.С., в межах якої проведено спірний аукціон, порушене та здійснювалось у порядку Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013. При цьому публікація оголошення про продаж спірного майна боржника - ФОП Лук'янчука О.С. була здійснена в газеті "Вісті Придніпров'я" 30.10.2012, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство, а, відтак, оскільки продаж майна банкрута розпочато до  набрання Законом про банкрутство чинності з 19.01.2013, продаж має бути завершено в порядку, визначеному у попередній редакції Закону про банкрутство.

Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 для розгляду справи № 904/8745/15 за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 904/8745/15 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі  №904/8745/15 та призначено її до розгляду на 20.06.2018.

Розгляд справи № 904/8745/15 за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було відкладено ухвалою Верховного Суду від 20.06.2018, а 18.07.2018 у справі було оголошено перерву до 01.08.2018.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 (колегія суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.) справу № 904/8745/15 за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 передано на розгляд Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч.1 ст. 302 ГПК України  з метою дотримання єдності судової практики, у зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступити від правової позиції, наведеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (колегія суддів: Пєсков В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я.) від 05.07.2018 у справі № 922/3040/17 за позовом ПАТ "Дельта Банк"  до арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича, Товарної біржі "Ресурс-Інформ" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ФОП ОСОБА_8

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2018 для розгляду справи № 904/8745/15 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Погребняка В.Я., Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й.,  Жукова С.В., Білоуса В.В.

У зв'язку з перебуванням судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Пєскова В.Г. на лікарняному з 01.08.2018, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.08.2018 для розгляду справи № 904/8745/15 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В., Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я.

Ухвалою Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.08.2018 справу № 904/8745/15 за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі № 904/8745/15 прийнято до провадження Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; розгляд справи № 904/8745/15 призначено на 17.10.2018 о 14:45.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Верховного Суду Пєскова В.Г. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.10.2018 у справі № 904/8745/15 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоус В.В.,  Жуков С.В.,  Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я., Пєсков В.Г.

Ухвалою Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.10.2018 справу № 904/8745/15 за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 прийнято до провадження Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В., Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я., Пєсков В.Г.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ ТК "ЮГОС",  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що аукціон безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому його оспорювання можливе тільки за умови існування процедури банкрутства, в якій його проведено.

На думку суду першої інстанції, це пов'язано з тим, що встановлення за відповідним судовим рішенням незаконності аукціону, тобто порушення порядку його організації та проведення, невідворотно викликає необхідність його повторного проведення у справі про банкрутство з метою реалізації майна боржника.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що за відсутності триваючого провадження у справі про банкрутство оспорювання проведеного у цій справі аукціону не може мати місце.

У той же час, як вказав суд першої інстанції, правові підстави для визнання недійсними правочинів (договорів), укладених на реалізацію результатів аукціону, є значно ширшими, оскільки передбачені у тому числі і нормами загального цивільного законодавства, тоді як законодавство про банкрутство містить лише додаткові, властиві лише самій процедурі банкрутства, підстави для визнання правочинів недійсними. При цьому, суд дійшов висновку, що після припинення провадження у справі про банкрутство можуть мати місце лише спори стосовно правочинів, які є підставою для відчуження майна за результатами аукціону, а не самого аукціону, як підстави для укладення таких правочинів.

Апеляційним судом вказані висновки суду першої інстанції були підтримані у повному обсязі.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту щодо оспорювання аукціону не є ефективним, оскільки саме по собі визнання аукціону недійсним  не поновлює іпотеку і права скаржника як іпотекодержателя.

Однак, судова палата для розгляду справ про банкрутство вважає, що вказані висновки були зроблені судами попередніх інстанцій з порушенням та неправильним застосуванням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як встановлено судами, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі Договору іпотеки від 27.06.2008 № 014/02-40/1831 є іпотекодержателем майна ФОП Лук'янчука О.С., переданого у забезпечення виконання зобов'язань останнього за кредитною угодою від 27.06.2008 № К-Д014/02-40/925/1.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 порушено провадження у справі № 38/5005/5057/2012 про банкрутство ФОП Лук'янчука О.С. в порядку ст. 47-49 Закону про банкрутство. Постановою цього ж суду від 26.06.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_13

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що 26.06.2013 ліквідатором банкрута в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство здійснено реалізацію нерухомого майна ФОП Лук'янчука О.С. - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., м. Підгорне, вул. Райдужна,9 шляхом проведення спірного аукціону, організатором якого виступив відповідач.

Проте,  постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2013, було скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 у справі №38/5005/5057/2012 про визнання ФОП Лук'янчука О.С. банкрутом; провадження у справі №38/5005/5057/2012 припинено як безпідставно порушене. При цьому, судом було встановлено  відсутність ознак безспірності грошових вимог кредиторів до  боржника.

Поряд з цим, встановивши той факт, що провадження у справі №38/5005/5057/2012 про банкрутство ФОП Лук'янчука О.С. припинено як безпідставно порушене, суди попередніх інстанцій не врахували, що встановлення судом відсутності правових підстав для порушення справи про банкрутство має своїми наслідками і висновки про неправомірність інших механізмів процедур у справі про банкрутство, зокрема ліквідаційної процедури, складовою частиною якої є проведення аукціону з реалізації майна боржника.

У даному випадку є безпідставним посилання судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях на те, що після припинення провадження у справі про банкрутство можуть мати місце лише спори стосовно правочинів, які є підставою для відчуження майна за результатами аукціону, а не самого аукціону, як підстави для укладення таких правочинів, з огляду на наступне.

За визначенням ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цією ж статтею передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка полягає в процедурі підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, аукціон є правочином.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів (аукціонів) належить до угод купівлі-продажу та така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України  від 29.06.2016 у справі №6-370цс16 і судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від неї.

Враховуючи викладене та з огляду на встановлені місцевим та апеляційним судами обставини справи, судова палата дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсним, як самостійного правочину, проведеного Українсько-російським ТОВ ТК "ЮГОС" аукціону від 26.06.2013 з продажу нерухомого майна ФОП Лук'янчука О.С.

При цьому, Касаційний господарський суд також враховує припинення провадження у справі № 38/5005/5057/2012 про банкрутство ФОП Лук'янчука О.С., як порушеного безпідставно, що виключає розгляд спору про визнання недійсним спірного аукціону в межах відповідної справи про банкрутство, а тому розгляд даного спору в позовному провадженні не суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються зі ст. 20 ГК України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Крім того, згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту.

Враховуючи викладене та з огляду на приписи норм ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає, що в даному випадку відмова у позові внаслідок неможливості визнання недійсним аукціону поза межами справи про банкрутство суперечить вищенаведеним засадам, відтак, перешкоджає особі у реалізації права на судовий захист.

Встановлені судами обставини справи свідчать про те, що в даному випадку обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав шляхом визнання недійсним аукціону відповідає положенням ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Закон про банкрутство   прямо передбачає спосіб захисту порушеного права шляхом визнання недійсним результатів аукціону, як самостійного правочину.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Таким чином, суди попередніх інстанцій викладеного вище належним чином не врахували, невірно застосували до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу України щодо визнання правочинів недійсними та Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) щодо визнання недійсним результатів аукціону, відтак, дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, а відтак оскаржувані постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі № 904/8745/15 підлягають скасуванню.

Водночас, суд касаційної інстанції, користуючись повноваженнями, наданими нормами  п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, та відповідно до ст. 311 ГПК України, вважає за необхідне ухвалити нове рішення - про задоволення позову.  

При цьому, розподіл судових витрат у справі слід здійснити виходячи з вимог п. 14 ст. 129 ГПК України, поклавши витрати за розгляд позовної заяви (1 218 грн.), апеляційної скарги (1 760 грн.) та касаційної скарги (3 524 грн.) на відповідача.

Разом з тим, судова палата звертає увагу, що наведена правова позиція у даній справі не суперечить позиції, викладеній у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 922/3040/17 огляду на те, що у справі № 922/3040/17 та у справі, яка розглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не є  подібними.

Так, зокрема,  провадження у справі № 38/5005/5057/2012 про банкрутство ФОП Лук'янчука О.С., в межах якої Українсько-російським ТОВ ТК "ЮГОС" проведено спірний аукціон, припинено як безпідставно порушене.

Водночас, у справі № 5023/7111/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_8, в межах якої проведено оспорюваний у справі № 922/3040/17 аукціон, провадження було припинено з інших підстав - у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Отже, у зазначених справах судами встановлені різні фактичні обставини та прийняті відповідні рішення, що не свідчить про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, а відтак судова палата з розгляду справ про банкрутство не вбачає підстав відступати від висновків суду, які викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 922/3040/17.

Керуючись ст.ст. 300, 301,308, 311, 314, 315, 317,129 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2017 у справі № 904/8745/15 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним проведений Українсько-російським Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією "ЮГОС" аукціон від 26.06.2013 з продажу нерухомого майна ФОП Лук'янчука О.С.- житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська обл., м.Підгорне, вул. Райдужна,9, за результатами якого складено протокол від 26.06.2013 та визнано переможцем ОСОБА_12

Стягнути з Українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної компанії "ЮГОС" (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька (попередня назва - Комсомольська), буд. 29, кв. 13, ідентифікаційний код 30619362) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01000, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 502 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя  -                                                                          Ткаченко Н. Г.

Судді-                                                                                                 Білоус В. В.

                                                                                                          Жуков С. В.

                                                                                                          Катеринчук Л. Й.

                                                                                                          Пєсков В. Г.

                                                                                                          Погребняк В. Я.