Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/75175272
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/701/17
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В., Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк",
представник - адвокат Ключинський К.Л. (ордер на надання правової допомоги серія КВ №420152 від 23.04.2018),
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Савельєва А.М.
відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ерго",
представник - адвокат Грапенюк С.С. (ордер на надання правової допомоги серія КС№003366 від 26.04.2018),
відповідач-2 - ліквідатор Онушканич Я.В.,
відповідач-3 - Західна універсальна товарна біржа,
відповідач-4 - Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області,
відповідач-5 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі Солюшнс"
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Р.А.
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 25.09.2017
у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Кравчук Н.М., Матущак О.І.
та на ухвалу Господарського суду Львівської області
від 17.08.2017
у складі судді Морозюка А.Я.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"
про визнання недійсними результатів аукціону
в межах справи №914/1878/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ерго"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
02.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" за вих. №1653 від 09.10.2017 разом з матеріалами справи №914/701/17 передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
12.02.2018 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. на лікарняному, склад колегії змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
- за наслідком інвентаризації майна та обрання за конкурсом організатора торгів Західної універсальної товарної біржі 12.05.2016 укладено договір №12/05/16-1 про проведення аукціону між ліквідатором та організатором торгів, а 28.11.2016 укладено Додаток №1 до зазначеного договору. Згідно з пунктом 3 Додатку №1 передбачено внесення змін до пункту 1.8.3 Договору №12/05/16-1 від 12.05.2016 з викладенням його в такій редакції: "Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 50 відсотків від вартості повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір, початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір", а пунктом 5 Додатку №1 визначено крок другого повторного аукціону в розмірі 7% початкової вартості другого повторного аукціону;
- 11.10.2016 Господарським судом Львівської області затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "НВП "Ерго", що дозволило визначити загальну суму грошових вимог кредиторів для визначення вартості цілісного майнового комплексу на першому аукціоні;
- ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.11.2016 надано згоду на продаж майна ТОВ "НВП "Ерго", а саме, нежитлового приміщення (автосалону), загальною площею 876,5 кв.м., яке знаходиться у м. Львові по вул. В. Липинського, будинок №60, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 254272446101, що є предметом забезпечення ПАТ "Європейський газовий банк" - відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скасовано арешти на кошти, що містяться на банківських рахунках ТОВ "НВП "Ерго", накладені згідно з постановою про арешт коштів боржника ВП №43440407 ВДВС Жовківського РУЮ від 24.06.2014, скасовано арешти, накладені на майно ТОВ "НВП "Ерго" та інші обмеження щодо розпорядження майном ТОВ "НВП "Ерго" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме запис про іпотеку: №4167322; запис про обтяження: №4167008; запис про обтяження: №6035883 (спеціальний розділ);
- аукціон 28.12.2016 з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом без можливості зниження початкової вартості, за загальною сумою грошових вимог кредиторів 375 598 426, 88 грн. та повторний аукціон 31.01.2017 з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом, стартовою ціною 300 478 741, 50 грн. з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості на даному аукціоні, не відбулися за відсутності заявок на участь в аукціоні.
Також судом встановлено дотримання процедури проведення другого повторного аукціону :
- 20.02.2017 на сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України здійснено публікацію оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, який призначено на 22.03.2017. За змістом оголошення вбачається наявність інформації про те, що аукціон проводиться за початковою ціною 150 239 370, 75 грн., з можливістю зниження початкової вартості, крок аукціону встановлюється в розмірі 7% початкової вартості аукціону (т. 1, а.с. 98);
- відповідно до статті 58 Закону про банкрутство, оголошення про продаж нерухомого майна було розміщене на нерухомому майні за адресою м. Львів, вул. В. Липинського, буд. 60, що підтверджується фотокопією оголошення.
Суд спростував доводи заявника щодо порушення продажу майна в складі одного лота (цілісного майнового комплексу), який насправді не має ознак цілісного майнового комплексу, зазначивши про те, що частиною 5 статті 44 Закону про банкрутство визначено, як переважний спосіб реалізації майна цілісним майновим комплексом, а інші способи визначено такими, які можуть застосовуватися "у разі, якщо продати майно у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося". Також, суд зазначив, що передбачений статтею 42 Закону про банкрутство дозвіл дається на реалізацію (майна боржника) в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ПАТ "Європейський газовий банк")
Доводи інших учасників справи
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частина 4 статті 42 - майно банкрута, що є предметом забезпечення не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов"язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до ліквідаційної маси.
Стаття 43
Частини 1, 2, 5, 8 статті 44 - після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Частини 1, 4-6, 8 статті 49 - продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.
Частини 1, 4 статті 50 - продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Частини 3 статті 55 - результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Частина 3 статті 58 - під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні.
Стаття 65 - якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
Частини 3, 4, 5 статті 66 - якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги.
За таких обставин узагальнюючими висновками є висновки про те, що первісне визначення долі цілісного майнового комплексу боржника, як єдиного лоту, імперативно регулюється частиною 5 статті 44 Закону. У випадку неможливості продажу цілісного майнового комплексу боржника цілісним майновим комплексом на першому аукціоні, з урахуванням індивідуальних умов (функціональне призначення майна, його стан, кон'юнктура ринку тощо), ліквідатор повинен прийняти рішення про проведення повторного аукціону щодо продажу цілісного майнового комплексу боржника або про доцільність його реалізації частинами.
При цьому у випадку безперспективності, на думку ліквідатора, проведення повторного аукціону щодо продажу цілісного майнового комплексу боржника, з урахуванням необхідності збалансувати інтереси боржника та кредиторів, рішення щодо складу лотів при продажу цілісного майнового комплексу боржника частинами у ліквідаційній процедурі попередньо погоджується з комітетом кредиторів боржника, із виконанням вимог Закону про банкрутство щодо оцінки такого майна у розрізі кожного лоту відповідно до статті 43 Закону.
Подібний підхід, який розширює до певної міри кордони диспозитивних дій ліквідатора, забезпечить більш високу реалізаційну мобільність майна боржника та слугуватиме балансуванню інтересів боржника та кредиторів у межах провадження про банкрутство.
Так, Верховний Суд зазначав про те, що розділ ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб'єктів банкрутства та має ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників провадження у справі про банкрутство (комітету кредиторів, організатора торгів, ліквідатора). Зазначене не виключає також ряду диспозитивних норм, які надають можливість врегулювати окремі правовідносини на власний розсуд, більш гнучко.
За змістом частини 1 статті 49 Закону про банкрутство вбачається, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Також, статтею 66 цього Закону передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів, які може проводити ліквідатор та головні вимоги до кожного з аукціонів. Зазначені норми є імперативними за своєю правовою природою, а процедура, регламентована ними, не може змінюватися за рішеннями окремих учасників провадження, оскільки вони є публічними торгами, які проводяться з метою залучення якнайбільшої кількості учасників, що мають право бути заздалегідь поінформованими про основні правила такої публічної процедури.
Зокрема, такими нормами, на відміну від частини 2 статті 66 Закону про банкрутство, яка аналізувалася Судом у постанові 17.04.2018 у справі №5/173/б, слід вважати частину 3 статті 66 цього Закону, яка прямо зазначає, "якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості", а також частину 3 статті 65 Закону про банкрутство, якою передбачено: "якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20% щодо початкової вартості відповідно до попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону".
З огляду на таке, встановивши, що умовами укладеного 28.11.2016 Додатку №1 до Договору №12/05/16-1 про проведення аукціону від 12.05.2016 між ліквідатором та організатором торгів, було передбачено, що другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 50 відсотків від вартості повторного аукціону, встановивши початкову вартість продажу майна на повторному аукціоні 300 478 741, 50 грн., суди дійшли правильного висновку про відсутність порушення організатором торгів при визначенні стартової ціни продажу майна з другого повторного аукціону - 150 239 370, 75 грн., з належною публікацією про стартову ціну в оголошенні про проведення аукціону.
Законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 вже не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону.
У тій же нормі (частина 5 статті 44 Закону), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.
Законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств), або така оцінка буде проведена кредитором за його ініціативою, що регламентовано статтею 43 Закону про банкрутство. У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).
Відтак, у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону.
З огляду на зазначене, доводи скаржника про обрання ліквідатором та організатором аукціону неправильного способу реалізації майна шляхом проведення першого та другого повторного продажу у складі цілісного майнового комплексу, за відсутності встановлення судами порушення інших норм щодо організації та проведення таких аукціонів, дискримінації учасників аукціону, Суд вважає необґрунтованими.
Разом з тим, законодавцем передбачено обов'язок ліквідатора почати продаж майна боржника цілісним майновим комплексом, початкова вартість якого є сукупністю визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів (частина 1 статті 43, частина 5 статті 44 Закону про банкрутство). Отже, вимоги кредитора-заставодержателя включаються до сукупної вартості визнаних вимог кредиторів. Відтак, майно кредитора-заставодержателя також повинно включатися до загальної вартості цілісного майнового комплексу боржника.
Отже, приписи частини 4 статті 42 Закону про банкрутство слід застосовувати з врахуванням передбаченого законодавцем винятку щодо продажу майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається також майно банкрута, що є предметом забезпечення.
Приймаючи до уваги, що скаржником заявлено вимогу про визнання недійсним другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника, Суд вважає необґрунтованими доводи боржника про порушення частини 4 статті 42 Закону про банкрутство як такі, що не ґрунтуються на його системному тлумаченні з урахуванням частини 1 статті 43 та частини 5 статті 44 цього Закону.
Судами встановлено надання згоди на продаж заставного майна боржника та скасування обтяжень на його майно ухвалою суду від 15.11.2016.
Законодавством передбачено певні гарантії публічності проведення аукціонів з продажу майна боржника шляхом публікації оголошень на веб-сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України, які дозволяють заставному кредитору не тільки контролювати дотримання процедури проведення аукціонів, але й вжити додаткових заходів щодо поширення такої публічної інформації про продаж заставного майна на інших медійних ресурсах, які б допомогли розширити коло потенційних покупців та сприяти більшій конкуренції під час проведення аукціону.
З огляду на таке, Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про порушення частини 4 статті 42 Закону на предмет персонального погодження із заставним кредитором умов продажу заставного майна боржника.
Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих рішень, оскільки суди приділили достатньо уваги обґрунтуванням щодо відхилення доводів скаржника, правильно застосувавши норми матеріального права, не допустивши порушення принципів господарського судочинства при застосуванні норм процесуального права, та продемонстрували справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі, прийняли рішення з дотриманням справедливого балансу інтересів боржника, кредиторів та скаржника у даній справі про банкрутство.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Законодавець відповідно до статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство). При цьому, право вибору ліквідатором способів реалізації майна за редакцією Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 вже не пов'язано з наданням згоди комітету кредиторів на обрання способу продажу майна, як було передбачено попередньою редакцією Закону.
Разом з тим, частиною 5 статті 44 Закону, законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника.
Продаж майна боржника цілісним майновим комплексом, початковою вартістю якого є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів означає, що вимоги кредитора-заставодержателя включаються до сукупної вартості визнаних вимог кредиторів. Відтак, майно кредитора-заставодержателя також повинно включатися до загальної вартості цілісного майнового комплексу боржника. Отже, приписи частини 4 статті 42 Закону про банкрутство слід застосовувати з врахуванням передбаченого законодавцем винятку щодо продажу майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається також майно банкрута, що є предметом забезпечення.
Законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом. Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.
Законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств), або така оцінка може проводитись експертним шляхом за ініціативою учасника провадження у справі та за його рахунок (стаття 43 Закону про банкрутство). У випадку обрання способу продажу активів боржника частинами, ліквідатору належить вжити заходів до погодження з комітетом кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство складу таких частин (лотів).
Відтак, у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 303, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Й. Катеринчук
Судді В. В. Білоус
С. В. Жуков
В. Я. Погребняк
Н. Г. Ткаченко