flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16 (провадження № К/9901/12186/18 № К/9901/12189/18 № К/9901/12193/18)

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81858242

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2019 року

м. Київ

справа № 826/9046/16

адміністративні провадження № К/9901/12186/18 № К/9901/12189/18 № К/9901/12193/18

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Стародуба О.П. (суддя-доповідач),

суддів - Анцупової Т.О., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Гімона М. М., Гриціва М. І. , Коваленко Н.В. , Кравчука В. М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерства юстиції України

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016

у справі  № 826/9046/16

за позовом ОСОБА_4

до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України,

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», ОСОБА_5 ,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

  1. У червні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:

-          визнати незаконним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016;

-          визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1534/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;

-          скасувати проведені Міністерством юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 30.05.2015 №10739990023005426, №10739990024005426, №10739990025005426.

  1. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, позов задоволено:

-          визнано незаконним та скасовано висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016;

-          визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1534/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;

-          скасовано проведені Міністерством юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 30.05.2015 №10739990023005426, №10739990024005426, №10739990025005426.

  1. З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодились позивач, третя особа ОСОБА_5 та відповідач Міністерство юстиції України, звернулись до суду з касаційними скаргами. Позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив змінити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині розподілу судових витрат. Міністерство юстиції України та ОСОБА_5 посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просили скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
  2. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.12.2016 було відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 30.01.2018 справу було передано на розгляд до Верховного Суду. Ухвалою від 31.01.2018 Верховний Суд прийняв справу до провадження, а ухвалою від 07.02.2018 касаційні скарги були об`єднані в одне провадження. 10.04.2018 було вирішено передати справу на розгляд Судової палати щодо розгляду соціальних справ
  3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
  4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу №01/02/16 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» від 01.02.2016 загальними зборами учасників зазначеного товариства були прийняті рішення про перехід на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1182 та прийняття його як основу діяльності товариства, про погодження вступу ОСОБА_4 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» шляхом внесення ним додаткового вкладу до статутного капіталу товариства в розмірі 1 500 000 грн, про збільшення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» з 2 000 000 грн до 3 500 000 грн, за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_4 до статутного капіталу товариства в розмірі 1 500 000 грн, про звільнення ОСОБА_6 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» з 31.01.2016 та призначення ОСОБА_7 директором цього товариства з 01.02.2016, а також уповноваження ОСОБА_7 для подачі державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло».
  5. Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салата Сергій Іванович до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.03.2016 вніс реєстраційні записи №10731060018005426, №10731070019005426, а 23.03.2016 - реєстраційний запис за №10731070020005426 про прийняті 01.02.2016 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» рішення щодо зміни директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , про перехід Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» на модельний статут на підставі рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 01.02.2016 № 01/02/16, про зміну статутного капіталу та складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.03.2016.
  6. 28.03.2016 у порядку, передбаченому статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ОСОБА_5 подав до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салати Сергія Івановича, зареєстровану за №К-8608 від 28.03.2016, в якій просив скасувати реєстраційні дії за № 10731070019005426 від 22.03.2016 та за № 10731070019005426 від 23.03.2016.
  7. Доводи скарги були обґрунтовані тим, що державний реєстратор Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салата Сергій Іванович не мав права приймати та розглядати документи для вчинення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», а документи, подані йому для державної реєстрації, а саме, протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» від 01.02.2016 №01/02/16, були оформлені з порушенням вимог, встановлених частиною третьою статті 60 Закону України «Про господарські товариства», оскільки скаржник участі у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» 01.02.2016 не брав, в якості учасника не реєструвався, за відсутності кворуму збори були проведені неправомірно, а всі рішення прийняті такими зборами учасників є незаконними, тому реєстраційні записи, вчинені державним реєстратором Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салатою Сергієм Івановичем, на думку скаржника, підлягали скасуванню.
  8. За результатами розгляду скарги ОСОБА_5 від 28.03.2016, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.03.2016 за № К-8608, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийняла висновок від 28.04.2016, відповідно до якого скаргу ОСОБА_5 було задоволено у повному обсязі та скасовано реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» (код за ЄДРПОУ 03594342), проведені державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салатою Сергієм Івановичем, а саме, від 22.03.2015 №10731060018005426 та №10731070019005426, від 23.03.2015 №10731070020005426 у зв`язку з порушенням пунктів 1, 3 частини першої статті 27, пунктів 1, 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Вказаний висновок, завірений належним чином, надано представником Міністерства юстиції України в суді першої інстанції.
  9. На підставі зазначеного вище висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 28.04.2016 Міністерство юстиції України 30.05.2016 прийняло наказ №1534/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», яким скасувало реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» (код за ЄДРПОУ 03594342), проведені державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салатою Сергієм Івановичем, а саме, від 22.03.2016 №10731060018005426 та №10731070019005426, від 23.03.2016 №10731070020005426. Виконання наказу від 30.05.2016 №1534/5 Міністерство юстиції України доручило Департаменту державної реєстрації.
  10. 30.05.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 внесено запис за №10739990023005426, яким скасовано реєстраційну дію №10731060018005426, запис за №10739990024005426, яким скасовано реєстраційну дію №10731070019005426, запис за №10739990025005426, яким скасовано реєстраційну дію № 10731070020005426, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.06.2016.
  11. Вважаючи висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 28.04.2016, прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 від 28.03.2016, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.03.2016 за №К-8608, та наказ Міністерства юстиції України 30.05.2016 № 1534/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» протиправними та такими, що прийняті відповідачами всупереч вимог чинного законодавства України, ОСОБА_4 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

  1. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що 01.02.2016 на позачергових загальних зборах учасників ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Світло» прийнято ряд рішень, зокрема, рішення про зміну директора товариства, здійснено перехід товариства на модельний статут та змінено відомості щодо складу учасників товариства і розміру його статутного капіталу, які підлягали обов`язковій державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та були оформлені державним реєстратором Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області 22.03.2016 та 23.03.2016 за №10731070019005426, №10731060018005426 та №10731070019005426. В подальшому такі реєстраційні дії були скасовані наказом МЮУ від 30.05.2016 №1534/4 на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації МЮУ від 30.05.2016 №1534/5, яким було задоволено скаргу учасника ТОВ «НВП «Світло» ОСОБА_5 . Вважав висновок Комісії та наказ МЮУ протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч нормам законодавства.
  2. Позивач посилався на те, що всупереч нормам Порядку розгляду скаргу сфері державної реєстрації від 25.12.2015 №1128 та Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.01.2016 №37/5 відповідач порушив процедуру розгляду скарги ОСОБА_5 , не повідомив заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду скарги та не направив їм копії скарги разом із доданими до неї документами. Всупереч вимогам пункту 10 Розділу ІІІ Положення №37/5 оскаржуваний наказ МЮУ від 30.05.2016 №1534/5 підписаний не Міністром юстиції України, а його заступником.
  3. Крім того, позивач покликався на те, що Уповноваженою особою від товариства для проведення реєстраційних дій визначено ОСОБА_7 , яким до державного реєстратора подано всі необхідні документи, передбачені статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», для проведення державної реєстрації змін відомостей про товариство, а тому у державного реєстратора були відсутні підстави для зупинення розгляду поданих ОСОБА_7 документів та не існувало підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій, передбачених статтями 27, 28 цього закону.
  4. При цьому позивач зауважував, що документи про проведення реєстраційних дій подані ОСОБА_7 у відповідності до принципу екстериторіальності, який закріплений в пункті 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а тому дії реєстратора, вчинені ним 22.03.2016 та 23.03.2016, в повній мірі відповідали вимогам закону та були скасовані відповідачами без жодних на те правових підстав.
  5. Також позивач мотивував позов тим, що спірний наказ МЮУ №1534/5 був прийнятий 30.05.2016, в той час коли 10.05.2016 в Єдиному державному реєстрі щодо товариства були проведені інші реєстраційні дії за №10731220021005426 та №10731070022005426, а тому МЮУ з таких підстав зобов`язано було відмовити у задоволенні скарги на підставі пункту 2 частини 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
  6. У доданих до позовної заяви доповненнях (з урахуванням додаткових пояснень до позовної заяви том ІІ а.с. 93 - 99) позивач, з-поміж іншого зокрема, посилався на існування рішень Господарського суду м. Києва у справах №910/8113/15 та №910/1425/16, якими розглянуто фактично ідентичні вимоги, викладені у скарзі, та за результатами судового розгляду відмовлено у визнанні недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 01.02.2016, тим самим встановлено їх законність і чинність, а тому відповідачі не мали жодних правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 Крім того, позивач покликався на те, що скарга ОСОБА_5 фактично зведені виключно до відсутності кворуму загальних зборів учасників товариства, оцінку яким може надати виключно суд, а не Міністерство юстиції України або Комісія, до повноважень яких не віднесено розгляд питань щодо чинності та правомочності зборів учасників товариства.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

  1. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі порушили процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, внаслідок чого висновок, складений за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 та наказ, виданий на підставі такого висновку не можуть вважатися правомірними, а тому підлягають скасуванню, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню..
  2. Крім того, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що не бере до уваги доводи апелянтів з приводу ненадання оцінки судом першої інстанції діям державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салати Сергія Івановича, який порушив вимоги чинного законодавства у сфері державної реєстрації. Така позиція зумовлена тим, що предметом розгляду в даній справі є висновок Комісії від 28.04.2016, Наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1534/5 та реєстраційні дії Міністерства юстиції України, проведені 30.05.2016.
  3. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
  4. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимоги статей 87, 94, 98, 161, 163 КАС України (в редакції до 15.12.2017), порушили норми процесуального права та не прийняли відповідного рішення про присудження йому понесених судових витрат у даній справі.
  5. Третя особа ОСОБА_5 в обґрунтування свої касаційної скарги покликається на те, що:

А) відповідачами дотримано встановлений порядок розгляду скарг, позивач був належним чином повідомлений телефонограмою про розгляд його скарги, в свою чергу судами не встановлено які саме права позивача були порушені, а посилання на постанови Господарського суду м. Києва є безпідставними, оскільки предмети їх розгляду були відмінні від викладених у скарзі мотивів і доводів;

Б) державним реєстратором порушено Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», оскільки реєстраційні дії проведено без наявності всіх необхідних документів, пов`язаних зі змінами в установчих документах, та на підставі документів, які не відповідали вимогам закону;

В) висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017), сам по собі не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків для осіб, не може бути предметом спору, а відсутність спірних відносин виключає можливість звернення до суду з огляду на відсутність права, що підлягає судовому захисту. При цьому вважає, що наявність у висновку Комісії технічних описок не впливає на законність та обґрунтованість прийнятого МЮУ рішення за результатами розгляду скарги.

  1. Відповідач в обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на те, що:

А) Міністерством юстиції України дотримано Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 25.12.2015р. №1128 та належним чином повідомлено заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_5 , а тому оскаржувані висновок Комісії від 28.04.2016 та наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1534/5 прийняті в межах компетенції відповідачів та у відповідності до норм чинного законодавства;

Б) судами помилково тлумачено вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги, передбачений частиною 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», пункт 4 якої визначає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, як наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, проте доказів на підтвердження того факту, що відповідач був обізнаний про наявність вказаних спорів позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання. Оскаржувані реєстраційні дії були проведені не на підставі всіх необхідних для вчинення таких дій документів;

В) висновок Комісії не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України (в редакції станом на 15.12.2017), не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків, а тому не може бути предметом спору.

  1. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
  2. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов таких висновків.

(а) щодо юрисдикції

  1. До компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судами попередніх інстанцій належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
  2. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначають поняття публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
  3. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
  4. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
  5. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
  6. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України про скасування рішень про державну реєстрацію за наслідками розгляду скарги ОСОБА_5 від 28.03.2016 на дії державного реєстратора Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салати Сергія Івановича.
  7. У межах цієї адміністративної справи вирішується виключно публічно-правовий спір щодо правомірності висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016 та наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1534/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
  8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
  9. Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПУ; в редакції, станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
  10. Пунктом 13 частини першої статті 20 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) передбачено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
  11. В свою чергу, відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України (в редакції станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
  12. Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 3 КАС України (в редакції станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частиною 2 статті 4 КАС України (в редакції станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до ч. 1 статті 17 КАС України (в редакції станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
  13. Предметом оскарження у даній справі є рішення і дії Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги учасника ТОВ «НВП Світло» ОСОБА_5 на рішення та дії державного реєстратора по реєстрації змін у корпоративних правах цього Товариства.
  14. Відповідно до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) проведені державним реєстратором реєстраційні дії можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України.
  15. Крім того, зазначеною статтею передбачено порядок та строки подання скарг на рішення державних реєстраторів, повноваження Міністерства юстиції України за наслідками розгляду таких скарг.
  16. Процедура розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів врегульована Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128), яким, серед іншого, передбачено утворення та повноваження постійно діючої комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
  17. Отже, у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
  18. Водночас, як встановлено судами, належність корпоративних прав ТОВ «НВП Світло», реєстрація яких є предметом оскарження у даній справі, є предметом самостійного спору, справа щодо якого розглядається в порядку господарського судочинства.
  19. Враховуючи, що корпоративні відносини, які виникли між учасниками даної справи, є предметом самостійного судового оскарження, в межах розгляду даної справи адміністративні суди відповідно до визначених законом завдань адміністративного судочинства перевіряють дотримання процедури під час реалізації Міністерством юстиції України владних управлінських функцій щодо забезпечення адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
  20. Відповідно до сталої практики Верховного Суду, в тому числі його Великої Палати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 910/8424/17), справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами саме адміністративної юстиції.
  21. Суд підкреслює, що предметом розгляду у справі не є оцінка дій державного реєстратора Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Салати Сергія Івановича. Спір у справі стосується виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії державного реєстратора (відносини, що розпочалися з 28.03.2016, моменту реєстрації скарги ОСОБА_5 на дії державного реєстратора ).
  22. Враховуючи зазначене, Суд також погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо ненадання оцінки судом першої інстанції діям державного реєстратора та зазначає, що вони не підлягають оцінці судами. Суд відхиляє всі аргументи Відповідачів стосовно дій державного реєстратора Салати С .І. , оскільки предметом розгляду в даній справі є висновок Комісії від 28.04.2016, Наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1534/5 та реєстраційні дії Міністерства юстиції України, проведені 30.05.2016.
  23. Постанова Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №821/1460/17, яка стала підставою для передачі даної справи на розгляд Судової Палати, не містить висновків щодо відступу від раніше сформованої практики Верховного Суду щодо застосування норм права та належності спорів зазначеної категорії саме до юрисдикції адміністративних судів. Тому немає необхідності відступу від раніше сформованих висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

(б) щодо суті

Щодо доводів, зазначених в п. 22-А, та 23-А

  1. Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у ч. 2 статті 2 КАС України. Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Міністерства юстиції України здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.
  2. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами та доповненнями).
  3. Відповідно до ч. 1 та 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
  4. Згідно з ч.3 ст.34 Закону №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Також відповідно до абзацу першого ч.3 ст.37 Закону №1952-IV (в редакції на час розгляду відповідачем скарги зазначеного банку та прийняття спірного рішення) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
  5. Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).
  6. Пунктом 2 Порядку № 1128, в редакції, що діяла на час подання скарги та її розгляду, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.
  7. До повноважень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
  8. В пункті 12 цього ж Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.
  9. Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
  10. Використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
  11. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.
  12. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
  13. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172).
  14. Способи повідомлення визначені у п. 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

-          телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

-          шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

-          засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

  1. Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.
  2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що всупереч вимог пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128 та п. 3 розділу ІІІ Положення №37/5, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України взагалі не повідомила позивача про час та місце розгляду скарги ОСОБА_5 .
  3. Матеріали справи не місять доказів направлення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_5 , а також надання позивачу копії скарги і доданих до неї документів.
  4. Отже, позивач був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні письмові пояснення.
  5. Суд відхиляє доводи Відповідачів щодо належного повідомлення шляхом надіслання телефонограми на номер ТОВ «НВП «Світло» та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що телефонограма (а.с. 50 Том I), на яку посилаються відповідачі як на доказ належного повідомлення заінтересованих осіб, в т.ч. й позивача про дату, час і місце розгляду скарги, не є доказом такого повідомлення, оскільки такий адресат як позивач у телефонограмі не зазначений, на телефонограмі відсутній підпис особи, відповідальної за її відправлення, у телефонограмі наявні рукописні дописи зроблені невідомою особою, тому вказана телефонограма згідно з вимогами ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України не може вважатися належним і допустимим доказом повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду скарги ОСОБА_5 .
  6. Відповідно до ч. 1 п. 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.
  7. З урахуванням вимог пунктів 10, 11 Порядку № 1128, надання копії скарги та доданих до неї документів заінтересованим особам, в т.ч. і позивачу, за допомогою засобів електрозв`язку, яким відправляється телефонограма, є технічно неможливим.
  8. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
  9. У п. 71 рішення «Рисовський проти України» (заява 29979/04) зазначено:

«… державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».

  1. Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.
  2. У контексті норми п. 11 Порядку №1128 Суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.
  3. З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.
  4. З матеріалів справи вбачається, що позивач не брав участі у розгляді скарги та не надавав жодних пояснень. Отже, не дотримано вимог закону про належне повідомлення про час та місце розгляду.
  5. Позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.
  6. З наведених підстав Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові щодо неналежного повідомлення про дату і місце розгляду скарги зацікавлених осіб на офіційному сайті.
  7. Висновки Суду у цій справі відповідають правовим висновкам Верховного Суду, які наведено у постановах від 28.03.2018 у справі №826/19452/16 та від 12.12.2018 у справі №826/8976/17.

Щодо доводу, наведеного в п. 22-Б), то Суд зазначає таке.

  1. В пункті 12 Порядку № 1128 зазначено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
  2. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні скарги або про задоволення (повне чи часткове) скарги (пункти 1, 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
  3. Вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги, передбачений в частині восьмій статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», пункт 4 якої визначає таку підставу для відмови у задоволенні скарги як наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстав.
  4. Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду відповідачами скарги ОСОБА_5 від 28.03.2016 та прийняття оскаржуваних висновку від 28.04.2016 та наказу від 30.05.2016 у Господарському суді міста Києва тривали судові спори про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» від 01 лютого 2016 року, оформлених протоколом № 01/02/16 від 01.02.2016 (справа № 910/1425/16 та справа № 910/8113/16), учасниками яких є особи, вказані у скарзі ОСОБА_5 від 28.03.2016, предмет та підстави яких були пов`язані з вказаними вище рішеннями зборів учасників, які ОСОБА_5 вважав незаконними через відсутність кворуму.
  5. Суд відхиляє доводи, що доказів на підтвердження того факту, що відповідач був обізнаний про наявність вказаних спорів позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання, оскільки відсутність, за твердженнями Відповідача, інформації у Комісії про наявність вищезазначеного судового спору зумовлена неповідомленням Позивача про розгляд касаційної скарги ОСОБА_5 .
  6. Внаслідок неповідомлення Позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення щодо суті скарги, а також поінформувати про наявність на розгляді в Господарському суді міста Києва судового провадження №910/8113/16 щодо корпоративних прав ТОВ «НВП Світло», державна реєстрація яких оскаржувалась в цей час у Міністерстві юстиції України.

Щодо доводів, зазначених в п. 22-В та 23-В

  1. Процедура розгляду скарг у сфері державної реєстрації на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначена Порядком №1128 та передбачає утворення для забезпечення розгляду таких скарг постійно діючих комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.
  2. Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172 в редакції від 12.01.2016 (надалі за текстом - Положення № 37/5), комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «;Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядком № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
  3. Пунктом 3 розділу І Положення № 37/5 в редакції від 12.01.2016 визначено, що комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства.
  4. Порядок роботи комісії визначений розділом ІІІ Положення № 37/5, яким встановлено, що рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії повинен містити такі відомості: дата, час та місце його складення; перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; реквізити та суть скарги, розгляд якої здійснюється комісією; відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги; окрема думка члена комісії у разі її наявності та оформлення у письмовому вигляді; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб`єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв`язку зі скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв`язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб`єкта, що буде вчиняти такі дії.
  5. Висновок комісії, разом з проектом відповідного наказу, Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України.
  6. Враховуючи зазначене, не дивлячись на необґрунтованість, висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на думку суду, не може бути скасований у судовому порядку, оскільки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в контексті норм КАС України, яке створює правові наслідки, а являє особою відображення суб`єктивної думки членів комісії при розгляді скарги ОСОБА_5 та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України.
  7. Отже, в даному випадку правове значення має саме наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1534/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а тому  позовні вимоги про визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016 не підлягають задоволенню.
  8. Отже, в цій частині Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг відповідача та третьої особи та скасування рішень судів попередніх інстанцій.
  9. Суд погоджується також із задоволенням вимог про скасування проведених Міністерством юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 30.05.2015 №10739990023005426, №10739990024005426, №10739990025005426.
  10. На час звернення Позивача до суду 14.06.2016 законодавство не передбачало автоматичне внесення відповідних змін до реєстрів за наслідками розгляду справ судами. Тому Позивач скористався єдиним можливим способом захисту та відновлення свого порушеного права.
  11. Враховуючи наведене, у Суду відсутні підстави для скасування позовних вимог у відповідній частині.
  12. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016.
  13. Відповідно до вимог ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У позовній заяві Позивач заявляв три позовні вимоги немайнового характеру. За подання позовної заяви Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1654,00 грн. (квитанції від  13.16.2016) по 551,20 грн. за кожну вимогу (0,4 розміру мінімальної заробітної плати). За подання касаційної скарги було встановлено позивач сплатив 1984,80 грн. (квитанція від 21.12.2016).
  14. Враховуючи зазначене та у зв`язку із задоволенням двох позовних вимог із заявлених трьох, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду з позовною заявою та з касаційною скаргою підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить 3082,20 грн.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

  1. Касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерства юстиції України задовольнити частково.
  2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі № 826/9046/16 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016.
  3. Прийняти в цій частині вимог нову постанову про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016.
  4. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі № 826/9046/16 залишити без змін.
  5. Стягнути з Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. архітектора Городецького, 13, 01001, ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 3082,20 грн (три тисячі вісімдесят дві гривні двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                О.П. Стародуб

Судді:                                                                                                    

Т.О. Анцупова

Я.О. Берназюк

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз         

_______________________

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81857952

 

ОКРЕМА ДУМКА

20 травня 2019 року

м. Київ

справа № 826/9046/16

адміністративне провадження № К/9901/12193/18 № К/9901/12186/18 № К/9901/12189/18

судді Верховного Суду Стародуба О.П. щодо постанови Верховного Суду від 20.05.2019р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Зазначеною постановою скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 28.04.2016р. (далі - Комісія), та в задоволенні в цій частині позовних вимог відмовлено.

В решті рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Постановляючи рішення Верховний Суд прийшов до висновку, що постанова Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №821/1460/17, яка стала підставою для передачі даної справи на розгляд Судової Палати, не містить висновків щодо відступу від раніше сформованої практики Верховного Суду щодо застосування норм права та належності спорів зазначеної категорії саме до юрисдикції адміністративних судів, а тому Верховний Суд не вбачає необхідності відступу від раніше сформованих висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Щодо суті касаційних скарг Верховний Суд мотивував своє рішення, зокрема, тим, що позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

В свою чергу неповідомлення позивача про розгляд скарги ОСОБА_2 , позбавило його можливості надати свої пояснення щодо суті скарги та проінформувати Комісію про наявність на розгляді в Господарському суді м. Києва судового провадження №910/8113/16 щодо корпоративних прав ТОВ «НВП Світло», державна реєстрація яких оскаржувалась в цей час у Міністерстві юстиції України.

Також Суд дійшов висновку, що висновок Комісії не може бути скасований в судовому порядку, оскільки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у контексті норм КАС України, яке створює правові наслідки, а правове значення у даному випадку має саме наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016р.

На підставі частини 3 статті 34 КАС України вважаю за необхідне викласти свою окрему думку в частині висновків Верховного Суду щодо суті касаційних скарг.

Так, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України (в редакції, станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії)…, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

Таким чином, у справах даної категорії процедурні порушення, допущені Міністерством юстиції України під час розгляду скарг на дії державних реєстраторів та прийняття відповідного рішення, можуть бути підставою для скасування того рішення.

Водночас, підставою для скасування прийнятого рішення можуть бути не будь-які, в т.ч. формальні порушення процедури, а лише суттєві, ті, які мають значення для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, а їх недотримання могло вплинути на прийняття ним обґрунтованого рішення.

Такими суттєвими порушеннями в даній справі суди попередніх інстанцій визнали неповідомлення, всупереч вимог закону, про розгляд скарги усіх зацікавлених осіб, в т.ч. позивача, який на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мав статус учасника товариства.

Разом з тим, суди обґрунтовано зазначили, що не лише сам по собі факт неповідомлення свідчить про протиправність рішення відповідача, а ще й той факт, що внаслідок цього позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення щодо суті скарги, а також повідомити про наявність на розгляді в Господарському суді м. Києва судового провадження №910/8113/16 щодо корпоративних прав ТОВ «НВП Світло», державна реєстрація яких оскаржувалась в цей час у Мін`юсті.

Корпоративний спір між учасниками ТОВ «НВП Світло» і став причиною звернення одного з учасників Товариства ( ОСОБА_2 ) зі скаргою до Мін`юсту, а в подальшому - звернення іншого учасника Товариства ( ОСОБА_1 ) з даним адміністративним позовом до суду.

У той же час, у справі №910/8113/16 рішення Господарського суду м. Києва було постановлено лише 10.08.2016р. і станом на час розгляду даної справи законної сили не набрало, оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження.

Таким чином, зазначений корпоративний спір не був остаточно вирішений судами господарської юрисдикції як станом на час розгляду Міністерством юстиції України скарги ОСОБА_2 , так і станом на час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій.

При цьому, остаточне рішення у корпоративному спорі, яким, серед іншого, буде підтверджено або ж спростовано факт набуття ОСОБА_1 корпоративних прав у ТОВ «НВП Світло», буде мати значення для правильного висновку чи неповідомлення особи, яка, як встановлено в подальшому, фактично не набула статус учасника Товариства, може бути кваліфіковане як «суттєве» порушення процедури розгляду скарги у сфері державної реєстрації і чи може таке порушення бути безумовною підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

За правилами пункту четвертого частини восьмої статті 34 Закону №755-IV Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.

Таким чином, оскільки наявність судового провадження щодо корпоративних прав між учасниками Товариства виключає можливість розгляду Комісією скарги на дії щодо їх державної реєстрації, то наявність такого судового провадження (корпоративного спору) робить також неможливим, до його завершення, розгляд і даної адміністративної справи, предметом якої є рішення, прийняті за наслідками розгляду зазначеної скарги.

Отже, наявність невирішеного корпоративного спору є перешкодою не лише для розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії по державній реєстрації таких корпоративних прав, а й для розгляду адміністративної справи щодо оскарження прийнятого Міністерством юстиції України за наслідками розгляду такої скарги рішення про її задоволення.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України (в редакції, станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) в разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, господарського судочинства, суд зупиняє провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому, виходячи із змісту статті 156 КАС України зупинення провадження у справі з цієї підстави є обов`язком, а не правом суду.

В ході розгляду справи третьою особою ОСОБА_2 заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/8113/16 в порядку господарського судочинства, однак в задоволенні цього клопотання було відмовлено без зазначення мотивів та постановлення відповідної ухвали.

Натомість, судами попередніх інстанцій ухвалено рішення у даній справі без врахування висновків судів господарської юрисдикції за наслідками розгляду корпоративного спору учасників ТОВ «НВП Світло» у справі №910/8113/16.

За таких обставин вважаю висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки такі зроблені на підставі не повно і не всебічно з`ясованих обставинах справи, рішення судів не відповідають вимогам статті 159 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що за правилами статті 353 КАС України (в редакції після 15.12.2017р.) є підставою для їх скасування і направлення справи на новий розгляд.

Суддя

О.П. Стародуб