ВЕРХОВНИЙ СУД

http://reyestr.court.gov.ua/Review/80930914

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

Київ

справа №638/9697/17

адміністративне провадження №К/9901/30616/18

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Анцупової Т.О., Берназюка Я.О., Гриціва М.І., Стародуба О.П., Мороз Л.Л., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №638/9697/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 липня 2017 року (головуючий суддя Руднєва О.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (головуючий суддя Бегунц А.О., судді: Старостін В.В., Рєзнікова С.С.),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ), в якому просив:

визнати дії (бездіяльність) Головного УПФ, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 14 червня 2016 року з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1361 від 12 червня 2017 року №137 - протиправними;

зобов'язати Головне УПФ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 14 червня 2016 року в розмірі обчисленому з 80% грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1361 від 12 червня 2017 р. №137, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 14 червня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як індексація, грошова допомога на оздоровлення, а також одноразова грошова допомога при звільненні, хоча позивач отримував їх за останні 24 місяця перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано Головне УПФ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 14 червня 2016 року в розмірі обчисленому з 80 % грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених у довідці військової частини А1361 від 12 червня 2017 року №137, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 14 червня 2016 р., подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивач проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України. Головне УПФ протоколом від 03.09.2014 р. призначило позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 80% грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні які позивач отримував під час служби.

При оформленні документів для призначення пенсії військова частина А 1361 не зазначила в довідці про додаткові види грошового забезпечення відомості про грошову допомогу на оздоровлення, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження військової служби та з яких було утримано єдиний соціальний внесок при оформленні документів для призначення пенсії.

Згодом військова частина А 1361 склала нову довідку про додаткові види грошового забезпечення які позивач отримував під час служби. Позивач звернувся до Головного УПФ із заявою від 13 червня 2017 року про перерахунок невірно обчисленої пенсії при призначенні та виплаті пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні розмір яких зазначений у довідці військової частини А 1361 про додаткові види грошового забезпечення від 12 червня 2017 року № 137. До зазначеної заяви додано оригінал нової довідки. Зазначену заяву та нову довідку Головне УПФ отримало 13 червня 2017 року, проте перерахунок пенсії позивачу не здійснило.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що грошова допомога на оздоровлення, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. Вказує, що висновки судів відповідають, зокрема, правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року справу передано на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346 та 347 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення.

У вказаних судових рішеннях, Верховний Суд зробив висновок, що отримана позивачем, зокрема, індексація грошового забезпечення, не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки така виплата не входить до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення. Такий висновок обґрунтований також посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, в якій здійснено відступ від правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів судової палати вважає, що наявні підстави для відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у вищевказаних постановах в означеній частині, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту «а» статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Статтею 23 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі наявності у інваліда з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).

Отже, розмір пенсії по інвалідності, як і пенсія за вислугу років призначаються у відсотковому значенні від розміру грошового забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем грошової допомоги для оздоровлення, виплата якої здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів вказує про відсутність підстав для її включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсії, оскільки вказана виплата також є одноразовою допомогою та більш того має інше правове призначення.

Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в рішенні Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року, прийнятому у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі №728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі №344/10953/17.

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів судової палати у цій справі відступає від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, та вважає за необхідне сформулювати наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні частини позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі №638/9697/17 скасувати в частині визнання протиправними дій та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі обчисленому з 80 % грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні. В цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з цим виключити з абзаців другого та третього резолютивної частини постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 липня 2017 року словосполучення «грошової допомоги на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні».

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі №638/9697/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Я.О. Берназюк

М.І. Грицiв

О.П. Стародуб

Л.Л. Мороз

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду

Постанова Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 (адміністративне провадження № К/9901/30616/18)