Постанова Верховного Суду від 04 листопада 2025 року у справі № 580/5022/24 (провадження № К/990/1297/25)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 580/5022/24

провадження № К/990/1297/25

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Рибачука А.І., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Гриціва М.І., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №580/5022/24

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024, ухвалене судом у складі головуючого судді Рідзеля О.А.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьменка В.В., суддів: Бужак Н.П. Василенка Я.М.

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПОРУ

У справі, яка розглядається, ключовим є питання про наявність в позивачки як особи, яка має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, права на перерахунок основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

ІІ. РУХ СПРАВИ

1. 18.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нездійснення перерахунку їй основної пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначених відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII;

- зобов`язати ГУ ПФУ починаючи з 02.08.2014 здійснити їй перерахунок та виплату основної пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначених відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII.

2. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 02.08.2014 до 17.11.2023 повернуто позивачці у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України).

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

4. 08.01.2025 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

5. Верховний Суд ухвалою від 27.01.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС Українита витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 1991 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ, має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою та отримує пенсію відповідно до Закону №796-XII.

Згідно з рішенням ГУ ПФУ від 25.02.2024 № 963180121105 пенсія позивачки з 01.03.2024 по 12.04.2025 з надбавками становила 7299,12 грн, у тому числі: 7071,36 грн - мінімальна пенсія по інвалідності ЧАЕС (4800 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) та 227,76 грн - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам з інвалідністю II групи; з 13.04.2025 розмір пенсії позивачки з надбавками складав 7599,12 грн, у тому числі 7071,36 грн - мінімальна пенсія по інвалідності ЧАЕС (4800 х 1,14 х 1,197 х1,0796) та 227,76 грн - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам з інвалідністю II групи, 300,00 грн. - компенсаційна виплата 70-річним.

Не погоджуючись з обрахованими ГУ ПФУ розмірами основної та додаткової пенсії, позивачка звернулася до суду з позовом.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що нарахування та виплата основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XIIздійснюється у розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210), і саме в розмірах, визначених зазначеним підзаконним нормативно-правовим актом ГУ ПФУ законно та обґрунтовано обрахувало позивачці розміри основної та додаткової пенсії.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 50, 54 Закону № 796-XIIта дійшли помилкових висновків стосовно відсутності підстав для здійснення перерахунку їй як особі з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, спричиненого Чорнобильською катастрофою, основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

VІ. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ

9. Спір у цій справі виник з правовідносин, пов`язаних з пенсійним забезпеченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, які врегульовані нормами Закону № 796-XI, а саме: щодо визначення розміру основної пенсії (стаття 54 Закону № 796-XI) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю (стаття 50 Закону № 796-XI).

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2025 справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

11. Колегія суддів, яка передала цю справу на розгляд палати, встановила, щосуд касаційної інстанції у складі колегій суддів з цієї самої палати вже розглядав справи з подібними правовідносинами.

12. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 240/1121/24 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 погодився з правовим висновком, наведеним у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23, від 12.05.2024 у справі № 400/12117/21, від 10.09.2024 у справі № 240/34675/23, від 11.09.2024 у справах № 240/590/24, № 240/739/24, від 12.09.2024 у справі № 240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від № 400/5534/23, №240/955/24, № 240/1092/24, № 240/1067/24, № 240/34883/23, в яких зазначено, що внесеними Законом №1584-IXзмінами до статті 54 Закону № 796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» (далі - Закон № 230/96-ВР), що є свідченням того, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою слід застосувати норми статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

13. Водночас правові висновки Верховного Суду у справах, що виникли у правовідносинах, які стосуються визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 50 Закону № 796-XII, є абсолютно іншими.

14. Так, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі № 813/5002/17, від 16.06.2022 у справі № 644/8266/17 та інших дійшов висновку, що статтею 50 Закону №796-XIIвизначено право осіб, віднесених до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим відповідні територіальні органи Пенсійного фонду України, здійснюючи пенсіонерам-чорнобильцям нарахування додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 1210), діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. На думку колегії суддів, яка передала цю справу на розгляд палати, як при застосуванні статті 54 Закону № 796-XIIдля визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні статті 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже, підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним, у зв`язку з чим до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю норми статті 50 Закону № 796-ХІІ мають застосовуватись в редакції Закону № 230/96-ВР, якою було передбачено, зокрема, для осіб, що належать до категорії 1 і які є особами з інвалідністю ІІ групи, право на встановлення щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

16. На підставі наведеного колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі № 813/5002/17, від 16.06.2022 у справі № 644/8266/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

VІI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянула доводи, наведені колегією суддів на обґрунтування підстав для відступу від висновків, викладених у наведених вище постановах Верховного Суду, а також аргументи сторін у справі, що розглядається та дійшла таких висновків.

18. Конституція України- це Основний Закон України, що закріплює конституційний лад, головні засади організації держави та суспільства, утверджує конституційні права, свободи та обов`язки людини і громадянина.

19. Статтею 1 Конституції Українипроголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

20. Відповідно до статті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

21. Відповідно до статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

22. Згідно зі статтею 16 Основного Законузабезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

23. Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

24. Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян.

25. Тож, виходячи зі змісту статті 16 Конституції України обов`язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

26. Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що відповідно до статті 16 Конституції Українизабезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.

27. Отже, скасування пільг, компенсацій та гарантій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, тому зазначені пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією Українивід негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України, оскільки норми Конституції Українизобов`язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв`язання проблем, пов`язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

28. Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом № 796-ХІІ.

29. За змістом статті 1 Закону № 796-XIIцей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

30. Питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 50 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін, як і стаття 54 Закону № 796-XIIщодо застосування якої зроблено висновок у згаданій вище постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

31. Так, відповідно до статті 50 Закону № 796-XIIу редакції Закону № 230/96-ВРособам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

32. 01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(далі - Закон № 107-VI), яким, серед іншого, було внесено зміни до Закону № 796-XII та викладено статтю 50 Закону № 796-XII в такій редакції:

«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської  катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.»

33. Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 № 10-рп/2008визнав неконституційними положення Закону № 107-VI, зокрема, в частині внесення змін до статті 50 Закону № 796-XII, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

34. 28.12.2014 прийнято Закон № 76-VIII, яким статтю 50 Закону № 796-XIIвикладено у такій редакції:

«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»

35. Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»затвердив Порядок № 1210, за змістом пункту 13 якого (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112), особам, що належать до категорії 1, які є особами з інвалідністю ІІ групи встановлюється щомісячна додаткова пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 227,76 грн.

36. Отже, змінивши Законом № 76-VIIIзаконодавче регулювання розмірів додаткових пенсій за шкоду заподіяну здоров`ю, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені статтею 50 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

37. При цьому, законодавець вже не вперше допускає обмеження права на соціальне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на що неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України, зокрема, в рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024, яким було визнано такою, що не відповідає Конституції України(є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

38. Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що внесені Законом № 76-VIIIзміни до статті 50 Закону № 796-XII є такими, що порушують право на належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

39. Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, і в згаданій вище постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституціїта законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

40. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглядаючи цю справу, враховуючи попередні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, ухваленій у складі цієї ж палати, щодо необхідності застосування до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, норми статті 54 Закону № 796-XIIу редакції Закону № 230/96-ВР, констатує, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим як при застосуванні статті 54 Закону № 796-XII для визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні статті 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже, підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним.

41. Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначає, що до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю норми статті 50 Закону № 796-ХІІмають застосовуватись в редакції Закону № 230/96-ВР.

42. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що правові висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі № 813/5002/17, від 16.06.2022 у справі № 644/8266/17 та інших, про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

43. У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні:

1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим;

2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.

44. Застосовуючи правові висновки, викладені в зазначеній вище постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, а також висновки наведені в цій постанові, до спірних правовідносин, що склались в цій справі, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, має право на перерахунок її основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XIIв редакції Закону № 230/96-ВР.

45. Відповідно до частини першої статті 351 КАС Українисуд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

46. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення законуабо застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя стаття 351 КАС України).

47. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

48. При цьому враховуючи, що ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 02.08.2014 до 17.11.2023 повернуто позивачці у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, ГУ ПФУ слід зобов`язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 18.11.2023.

49. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС Україниякщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору та не надала доказів понесення інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, судові витрати новому розподілу не підлягають.

51. Відповідно до частини четвертої статті 7 КАС Україниякщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

52. Зважаючи на висновки, яких суд касаційної інстанції дійшов у ході касаційного перегляду цієї справи, враховуючи приписи частини четвертої статті 7 КАС України, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності статті 50 Закону № 796-XII.

Керуючись статтями 7, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 580/5022/24 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 18.11.2023 ОСОБА_1 як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 18.11.2023 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя                                 Н.В. Коваленко

Судді А.І. Рибачук                                             

А.А. Єзеров

А.Ю. Бучик 

С.Г. Стеценко

В.М. Кравчук                                               

Л.В. Тацій

О.П. Стародуб

В.М. Шарапа

М.І. Гриців                                           

Я.О. Берназюк

В.М. Бевзенко                                          

С.М. Чиркін