Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 823/1674/18 (адміністративне провадження №К/9901/68435/18)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86594122

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2019 року

м. Київ

справа №823/1674/18

адміністративне провадження №К/9901/68435/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Желєзного І.В., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Мороз Л.Л., Саприкіної І.В., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., -                      

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 823/1674/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича      (далі - Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський») про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкритоза касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський»

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2018, ухвалене у складі головуючого судді Гаращенка В.В. та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Земляної Г.В., суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 24.04.2018ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невключення повної інформації до переліку вкладників;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський»  включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) стосовно гарантованої суми, належної до виплати позивачу в розмірі 18500, 00 грн;

скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.09.2016 №42/2 «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів           (у тому числі договорів), що є «нікчемними» в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інвестеційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів позивачу в ПАТ «Банк Михайлівський» в розмірі          18 500,00 грн.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що на його банківському рахунку, відкритому в ПАТ «Банк Михайлівський», знаходяться повернуті ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти, проте всупереч нормам чинного законодавства України його рахунок не включено відповідачем до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду, оскільки комісією по перевірці правочинів, в тому числі договору, укладеного між ним та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», визнано такий нікчемним.

2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 27.07.2018 задовольнив позовні вимоги.
3. Шостий апеляційнийадміністративний суд постановою від 20.11.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», оформленого наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок, що належить ОСОБА_1 . Ухвалив у цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позовної вимоги.

В решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду 27.07.2018 - залишив без змін.

4. 18.12.2018 Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Верховний Суд ухвалою від 28.01.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.07.2019 № 874/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
7. Протоколом розподілу справи від 01.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г.,          Тацій Л.В.
8. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.07.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
9. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 призначено справу до розгляду Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав в порядку спрощеного позовного провадження (письмовому провадженні) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами встановлено, що на ім`я позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» було відкрито поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних систем.

Постановою Національного банку України (далі - НБУ) від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних.

28.01.2016 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем укладено договір №980-021-000182745.

Відповідно до умов вищевказаного договору позивач зобов`язаний був передати   ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти в сумі 10   500, 00 грн строком не більше 181 дня, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», в свою чергу, зобов`язане було повернути кошти та виплатити проценти в розмірі та строки, визначені у договорі № 980-021-000182745, у безготівковій формі на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».

У свою чергу, позивачем перераховано кошти в сумі 10   500, 00 грн на рахунок          ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (№ рахунку НОМЕР_3 ), що підтверджується квитанцією від 28.01.2016 №QS961901.

15.03.2016 договором про внесення змін до договору від 28.01.2016                         №980-021-000182745 та за домовленістю сторін збільшено суму коштів, що передається позивачем у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», на суму 8000,00 грн, та позивачем перераховано вказану суму на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (№ рахунку НОМЕР_3 ), що підтверджується квитанцією від 15.03.2016 №QS861401.

19.05.2016 на рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» з банківського рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (№ рахунку НОМЕР_4 ) надійшли кошти в розмірі 18500,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-021-000182745 від 28.01.2016», що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 .

В подальшому, на підставі рішення НБУ від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення       ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016.

13.06.2016 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 змінено Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський», якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», відсторонено Уповноважену особу на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнка Ю.П. та призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. з 05.09.2016.

Листом від 20.04.2018 № 3Г1(К)/863 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» повідомлено позивача про те, що в ході перевірки відповідно до вимог статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) була встановлена нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», а тому на позивача не поширюються вимоги Закону України від 15.11.2016 № 1736-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», що виключає правові підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Також суди встановили, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», включено позивача.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ  

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача, є вкладом у розумінні Закону № 4452-VI. В свою чергу, відповідачем не доведено належними доказами наявність обставин, які б слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів; здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.
12. 12. Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у         ПАТ «Банк Михайлівський», оформленого наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок, що належить ОСОБА_1 , виходив із того, що, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VIне може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту його укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки не створює жодних обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.

1. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
2. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що договір позики від 28.01.2016        № 980-021-000182745, укладений між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VIта Законом України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки та банківську діяльність».

Також Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону №  4452-VІ.

14. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказав на те, що постанова НБУ від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», на яку посилається відповідач, стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку, а не його клієнтів - фізичних осіб, а також не містить прямих заборон щодо договірних операцій за коштами на рахунках.
15. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. 15. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши поставлене перед Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав питання щодо застосування пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, судова палата дійшла висновку про те, що фактичні обставини, зокрема у постановах від 27.09.2018 у справі                 № 826/1868/16, від 16.04.2016 у справі № 816/377/16, від 20.02.2019 у справі              № 816/716/17, від 09.10.2019 у справі № 804/7605/16 не є подібними до обставин та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, які виникли у справі, що розглядається.
17. Між цим, положення КАС Українипов`язують можливість для відступу від висновків, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду щодо застосування норми права із подібністю правовідносин.
18. Оскільки КАС Українине передбачає підстав і процедури повернення судовою палатою справи на розгляд відповідної колегії, касаційний розгляд здійснюється Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, судова палата зазначає наступне.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
22. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VIвизначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
23. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VIФонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
24. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VIУповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

24. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
25. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Законусистеми гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
26. Отже, Закон № 4452-VIпов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
27. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VIФонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
28. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
29. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VIне пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».
30. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

31. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VIз дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
32. 32. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
33. Закон № 4452-VIвизначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
34. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VIФонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
35. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в        ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» включено позивача.

36. При цьому суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, виходили, зокрема із того, що здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.
37. З цього приводу Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає необхідним зазначити таке.
38. Як було зазначено вище,у частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
39. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
40. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
41. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VIмістить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
42. При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку»(далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
43. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших  фінансових послуг»(далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI.
44. З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.

Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ «Банк «Михайлівський» 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.

Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань:

поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;

встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

45. 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону№ 4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

46. Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VIдо вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
47. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства № НОМЕР_4 на рахунок позивача № НОМЕР_1 були вчинені після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних.
48. Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого         ПАТ «Банк Михайлівський», в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», як Довірителя, на умовах строковості та платності.

У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр»  грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський»  від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - Договір позики).

49. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі №980-021-000182745, укладеному 28.01.2016 між                         ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем, з наступними змінами.
50. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти у сумі 18 500, 00 грн  станом на 19.05.2016, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою від 28.01.2016 (із змінами внесеними 15.03.2016).
51. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VIЗаконом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.
52. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновком судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невключення повної інформації до переліку вкладників та зобов`язання її включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фону.
53. Водночас, мотиви, з яких виходили суди попередніх інстанцій, підлягають зміні, оскільки ґрунтується на неправильному правозастосуванні, а саме: незастосуванні закону, який підлягав застосуванню.
54. Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV судова палата відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ «Банк Михайлівський» не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII.
55. Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», оформленого наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок, що належить ОСОБА_1 , то Судова  палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 04.07.2018 № 819/353/16 у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог про визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.
56. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС Українисуд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
58. Відповідно до статті 354 КАС Українисуд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
59. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», оформленого наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок, що належить ОСОБА_1 .
60. Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

61. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято правильне по суті рішення в частині визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невключення повної інформації до переліку вкладників та зобов`язання її включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фону, проте з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити їх рішення в частині мотивів прийняття.

В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 823/1674/18 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 238, 344, 346, 349, 351, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 823/1674/18  скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», оформленого наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок, що належить ОСОБА_1 та закрити в цій частині провадження у справі.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 823/1674/18 - змінити в частині мотивів задоволення позову, а в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                        А.І. Рибачук

Судді:                       Я.О. Берназюк                      А.Ю. Бучик                      

                                  І.В. Желєзний                       Н.В. Коваленко                       

                                 В.М. Кравчук                        Л.Л. Мороз                   

                                 І.В. Саприкіна                       О.П. Стародуб         

                                Т.Г. Стрелець                        С.Г. Стеценко                

                                Л.В. Тацій                             С.М. Чиркін