Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94044027
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/5045/18
адміністративне провадження № К/9901/1641/19
Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючої - Юрченко В.П. суддів: Бившевої Л.І., Білоуса О.В., Блажівської Н.Є, Васильєвої І.А., Гімона М.М., Гончарової І.А., Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л., Олендера І.Я., Пасічник С.С., Усенко Є.А., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Шишова О.О. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішенняХарківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 (суддя Волошин Д.А.)та постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (колегія суддів: Зеленський В.В., Чалий І.С., Калитка О.М.)у справі №820/5045/18 (9901/1641/19)за позовомГоловного управління ДФС у Харківській областідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
26.06.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення фактичної перевірки, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 22.06.2018 року №6447/ФОП/20-40-14-10-19 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Так, з урахуванням вказаних обставин та в силу діючих норм законодавства, контролюючий орган просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують ФОП ОСОБА_1 .
Встановлені судами обставини та короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 в задоволені позовних вимог відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області згідно з підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 07.06.2018 року №4116 та направлень на проведення перевірки від 07.06.2018 року №5368, №5369, №5280, №5281 з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками 11.06.2018 року було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем здійснення господарської діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для проведення фактичної перевірки.
Однак, представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від отримання копії наказу та направлення на перевірку відмовився, а також було відмовлено в допуску до перевірки та надано письмове пояснення щодо причин не допуску до фактичної перевірки.
Посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області за місцем проведення перевірки, а саме: АДРЕСА_1 , було складено акт недопуску до проведення фактичної перевірки від 11.06.2018 року №4358/20-40-14-10/ НОМЕР_1 , що засвідчує факт відмови представника відповідача у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки у двох примірниках.
На підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України податковим органом 22.06.2018 року о 12:35 год. за вих. №6447/ФОП/20-40-14-10-19 прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
22.06.2018р. позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України, в якій просив суд:
- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 р. провадження по справі закрито з тих підстав, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заперечує проти вимог заяви, зокрема проти підстав проведення перевірки, відтак, суд дійшов висновку, що відносини по даній справі мають спірний характер та вбачають в собі спір про право, а тому справу не може бути розглянуто в порядку, встановленому ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, що зумовлює необхідність закриття провадження відповідно до частини першої ст. 238 КАС України.
Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог податкового органу по даній справі, керувались приписами пунктів 94.10, 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, відповідно до якого арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, та у разі відсутності протягом цього строку рішення суду, такий адміністративний арешт вважається припиненим.
Суди зазначили, що оскільки з моменту застосування рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 22.06.2018 року адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, а позовні вимоги контролюючого органу в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , суди зазначили, що таку вимогу відповідачем обґрунтовано положеннями Податкового кодексу України, які регулюють арешт коштів, в порядку статті 94 Податкового кодексу України. Підпунктом 94.6.2 пункту 96.4 статті 96 Податкового кодексу України закріплено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Крім того, судом зазначено, що відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу підставою для зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах є наявність податкового боргу, а не недопуск до проведення перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судові рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій невірно застосували приписи статті 94 Податкового кодексу України. Зазначає, що платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності контролюючого органу, та виконувати законні вимоги посадових осіб. Посилається на те, що єдиною підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки законодавець визначив непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог. Вважає, що адміністративний арешт майна платника податків - це винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Зауважує, що саме арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення податкового органу до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає, що не враховано судами попередніх інстанцій.
Окрім зазначеного, скаржник вважає, що при підтвердженні обґрунтованості рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків судовим рішенням після спливу строку, встановленого Податковим кодексом України, фактично поновиться дія застосованого арешту майна платника податків, що надасть можливість контролюючому органу реалізувати відповідні наслідки такого арешту.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 26.02.2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2020 року справу призначено до розгляду судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження.
Також доручено Науково-консультативній раді Верховного Суду підготувати науковий висновок щодо проблемних питань здійснення процедури підтвердження адміністративного арешту майна платників податків (особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів).
На виконання вказаного доручення надійшли наукові висновки доцента кафедри адміністративного та фінансового права Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата юридичних наук, доцента ОСОБА_2 та Національної академії правових наук України.
Позиція Верховного Суду
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, здійснюючи касаційний перегляд, дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правової позиції, зазначеної в рішенні Верховного Суду по справі № 820/3059/17.
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вже висловлювалась правова позиція у справі № 280/2993/19 з подібними правовідносинами.
Відповідно до статті 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України, - суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.
Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої, - контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає у обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (94.1).
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (п.п.94.6)
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п.п.94.10)
Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п.п.94.19.1); скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (п.п.94.19.6); прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (п.п.94.19.7).
Тобто, відповідно до п.п. 94.19.1 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Відтак, суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу, оскільки з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна вже минуло 96 годин, встановленого для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим відповідно до п.п.94.19.1 пункту 94.19 ст. 94 ПК України.
Аналогічні висновки здійснено у справі № 820/3059/17, та відсутні підстави для відступу від зазначеної правової позиції.
Щодо зупинення видаткових операцій.
Податковим кодексом України передбачена можливість застосування такого заходу податкового примусу, як зупинення видаткових операцій, а саме: контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (пп.20.1.32. п.20.1. ст.20); контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (абз.2, 3 п.89.4. ст.89); контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (абз. 2, 3 п. 91.4. ст.91).
Крім того, відповідно до п.п.94.1, 94.2.3 ПК України, - адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, в тому числі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Зверненню податкового органу до суду з даним позовом, передувало прийняття Харківським окружним адміністративним судом ухвали від 25.06.2018 про закриття провадження по справі за заявою в порядку ст. 283 КАС України ГУ ДФС у Харківській області до ФОП ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій. Підставою для закриття провадження по справі зазначено про наявність спору про право, а саме оспорюванність підстав та порядку проведення перевірки. Натомість, звертаючись до суду з позовом по даній справі, податковий орган не зазначив в позовній заяві, а також апеляційних та касаційних скаргах мотивів чи обґрунтувань про наявність підстав для звернення до суду з вимогою зупинення видаткових операцій, а лише зазначив норми права, які регулюють застосування такого виняткового заходу.
Відповідно до частини першої ст. 351 КАС України, Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 року у справі №820/5045/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя
Юрченко В.П. _____________________
Судді:
Бившева Л.І. _____________________
Білоус О.В. _____________________
Блажівська Н.Є. _____________________
Васильєва І.А. _____________________
Гімон М.М. _____________________
Гончарова І.А. _____________________
Дашутін І.В. _____________________
Желтобрюх І.Л. _____________________
Олендер І.Я. _____________________
Пасічник С.С. _____________________
Усенко Є.А. _____________________
Ханова Р.Ф. _____________________
Хохуляк В.В. _____________________
Шишов О.О. _____________________
_03_03.png)