Постанова Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі № 640/14645/19 (адміністративне провадження № К/9901/26640/20)

 

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96543587

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 640/14645/19

адміністративне провадження № К/9901/26640/20

Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Білак     М.В., Губської     О.А., Данилевич     Н.А., Жука     А.В., Загороднюка     А.Г., Кашпур     О.В., Мартинюк     Н.М., Мацедонської     В.Е., Мельник-Томенко     Ж.М., Радишевської     О.Р., Смоковича     М.І., Соколова     В.М., Уханенка   С.А., Шевцової     Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/14645/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Рівер" до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Оксененка     О.М., суддів Лічевецького     І.О., Мельничука     В.П.,

 

УСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілк Рівер" (далі - позивач, ТОВ "Мілк Рівер") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, АМК України), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради, у якому просило:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) від 04 липня 2019 року №8927-р/пк-пз;

1.2. зобов`язати АМК України повторно розглянути скаргу ТОВ "Мілк Рівер" у процедурі закупівлі (ДК 021:2015: 15320000-7 «Фруктові та овочеві соки») за №UA-2019-05-14-000233-d з урахуванням висновків, викладених в судовому рішенні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року апеляційну каргу АМК України задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року скасовано, прийнято нову постанову, якою провадження у справі №     640/14645/19 закрито із роз`ясненням ТОВ "Мілк Рівер" права на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку господарського судочинства.

4. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір між учасниками у цій справі не є спором у сфері публічно-правових відносин, а тому, з урахуванням суб`єктного складу сторін, має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предметом спору у цій справі є незгода позивача із рішенням АМК України в особі Колегії у зв`язку з недотриманням процедури закупівлі через невідповідність вимогам тендерної документації та визнання переможцем торгів ФОП ОСОБА_1 , та ураховуючи, що за результатами проведеної Управлінням освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради процедури закупівлі із переможцем торгів - ФОП ОСОБА_1 уже укладено договори 10 липня 2019 року, що підтверджується даними з сайту «Рrozorro» про проведення процедури закупівлі (ДК 021:2015:15320000-7 «Фруктові та овочеві соки»), а отже, цей позов спрямований саме на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства. До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов на підставі правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №918/843/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі №826/10147/18

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

5. 16 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АМК України, у якій відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 640/14645/19 та ухвалити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду.

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції помилково посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14 травня 2019 року у справі №     918/843/17, у якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про спрямованість позову на захист прав у сфері господарських правовідносин, оскільки у вказаній справі позивачем є учасник процедури закупівлі, а відповідачем - замовник, а предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність саме організатора процедури закупівлі (замовника). Таким чином, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції ототожнив АМК України з організатором процедури закупівлі, та дійшов помилкового висновку, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Наполягає, що у цьому випадку спір виник між суб`єктом господарювання (ТОВ "Мілк Рівер") та суб`єктом владних повноважень (АМК України) з приводу рішення Колегії (як органу оскарження) від 04 липня 2020 року №     8927-р/пк-пз, а отже, спрямований на захист прав та інтересів у публічно-правових відносинах. Крім того, скаржник звертає увагу, що в аналогічних адміністративних справах Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов протилежних висновків, аніж у цій адміністративній справі. Зокрема, у справах №     640/651/20 та №     640/6757/20 апеляційні скарги АМК України було задоволено, ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про закриття провадження - скасовано.

7. Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції зроблено помилкові висновки, які в подальшому можуть мати негативний вплив на практику розгляду справ за наслідками розгляду скарг у процедурі закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, у зв`язку з чим касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері закупівель.  

8. 16 жовтня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою АМК України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 640/14645/19.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 передано справу № 640/14645/19 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, до якої входить колегія, що розглядає цю справу (далі - колегія суддів палати) відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у цій справі визначено такий склад колегії суддів: Єресько Л.О. (головуючий суддя), суддів: Білак М.В., Губської О.А., Данилевич Н.А., Жука А.В., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Смоковича М.І., Соколова В.М., Уханенка С.А., Шевцової Н.В.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23 квітня 2021 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

14. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у цій справі визначено такий склад колегії суддів: Єресько     Л.О. (головуючий суддя), суддів: Білак     М.В., Губської     О.А., Данилевич     Н.А., Жука     А.В., Загороднюка     А.Г., Кашпур     О.В., Мартинюк     Н.М., Мацедонської     В.Е., Мельник-Томенко     Ж.М., Радишевської     О.Р., Смоковича     М.І., Соколова     В.М., Уханенка     С.А., Шевцової     Н.В.

Позиція інших учасників справи

15. Від позивача та третіх осіб відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.

Установлені судами фактичні обставини справи

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на офіційному сайті (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-05-14-000233-b) 14 травня 2019 року опубліковано оголошення про проведення процедури закупівлі (ДК 021:2015:15320000-7 «Фруктові та овочеві соки») зі строком поставки з моменту підписання до 31 грудня 2019 року на очікувану вартість 450 000,00 грн (з ПДВ). Замовником процедури закупівлі є Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради, до якої додано в електронному вигляді тендерну документацію з додатками (далі -тендерна документація).

17. 31 травня 2019 року проведено аукціон щодо зазначеної закупівлі, до участі в якому допущено таких учасників: ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Мілк Рівер"; ТОВ "Край-МК", ФОП      ОСОБА_2 ; ФОП      ОСОБА_3 , ТОВ "Постачання готових страв".

18. 04 червня 2019 року замовником на сайті закупівлі опубліковано протокол засідання тендерного комітету Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04.06.2019 №425 про намір укласти договір, відповідно до якого (протоколу) пропозиція учасника ФОП ОСОБА_1 визнана найбільш вигідною.

19. Не погоджуючись із таким рішенням, ТОВ "Мілк Рівер" подало скаргу до Колегії з вимогою про зобов`язання Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради скасувати рішення про визначення переможцем ФОП ОСОБА_1 та про намір укласти з ним договір.

20. За наслідками розгляду указаної скарги рішенням від 04 липня 2019 року №8927-р/пк-пз, відповідачем відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Мілк Рівер" про порушення Управлінням освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні переможцем аукціону ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що скаржником не доведено викладені у скарзі факти невідповідності тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 вимогам тендерної документації.

21. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Управлінням освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради процедури закупівлі, із переможцем торгів ФОП ОСОБА_1 укладено договори 10 липня 2019 року, що підтверджується даними з сайту «Рrozorro» про проведення процедури закупівлі (ДК 021:2015:15320000-7 «Фруктові та овочеві соки»).

Позиція Верховного Суду

Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права..

23. Спірним питанням, поставленим у касаційній скарзі, є підсудність адміністративним судам справ у спорах щодо оскарження рішень органів АМК України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих в процедурах публічних закупівель, після того, як між замовником і учасником вже укладено господарські договори за результатами проведеної процедури закупівлі.

24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

25. Також стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 640/14645/19 не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.

27. Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

28. З такими висновками судів колегія суддів палати не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

29. У пунктах 1, 2 та 3 частини першої статті 4 КАС України визначено, що: адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ; адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

30. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

31. За змістом частини першої статті 27 КАС України адміністративні справи, зокрема, з приводу оскарження рішень АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом АМК України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

32. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

33. Пунктом 7 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

34. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

35. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

36. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

37. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

38. Наведене законодавче регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб`єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб`єктами, характеру життєвої ситуації, яка вимагає застосування саме тих відповідних їй положень права, які на публічній владній підставі неодмінно призведуть до правового, обґрунтованого, переконливого і справедливого вирішення життєвої ситуації (правового явища).

39. Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

40. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922-VIII).

41. Статтею 1 Закону № 922-VIII визначено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

42. Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" 26 листопада 1993 року № 3659-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі -Закон № 3659-XII) у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК України має, зокрема, повноваження здійснювати повноваження, передбачені Законом України "Про здійснення державних закупівель" та Законом України "Про публічні закупівлі".

43. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 13 Закону № 3659-XII виключно до компетенції Антимонопольного комітету України належать, зокрема, утворення постійно діючих адміністративних колегій Антимонопольного комітету України.

44. Згідно з частиною третьою статті 8 Закон № 922-VIII АМК України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.

45. Порядок оскарження процедур закупівлі визначено статтею 18 Закону № 922-VIII, частиною дев`ятою якої передбачено, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

46. Частиною 12 статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

47. У цій справі спір виник у зв`язку із незгодою позивача з рішенням Колегії від 04 липня 2019 року №8927-р/пк-пз, винесеним за наслідками оскарження позивачем процедури проведення тендеру (публічних закупівель).

48. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за результатами проведеної Управлінням освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради процедури закупівлі із переможцем торгів ФОП ОСОБА_1 уже укладено договори 10 липня 2019 року, що підтверджується даними з сайту «Рrozorro» про проведення процедури закупівлі (ДК 021:2015:15320000-7 «Фруктові та овочеві соки»), а отже, цей позов спрямований саме на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не у сфері публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір між учасниками цієї справи не є спором у сфері публічно-правових відносин, а тому, з огляду на суб`єктний склад сторін, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

49. При цьому, вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 травня 2019 року у справі №     918/843/17, наведеним Верховного Суду у постанові від 07 травня 2020 року у справі №     826/10147/18.

50. Так, у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18 Верховний Суд, закриваючи провадження у справі, предметом спору у якій є незгода суб`єкта господарювання із рішенням АМК України в особі Колегії, у зв`язку з недотриманням процедури закупівлі через невідповідність вимогам тендерної документації та, відповідно, визнання переможцем торгів, дотримувався підходу, що з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно до яких на момент оскарження рішення Колегії АМК України між замовником та одним із учасників публічних закупівель укладено договір за наслідками цієї процедури, дійшов висновку, що позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства. Одночасно Верховний Суд зазначив, що такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17.

51. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено Верховного Суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 640/10608/19.

52. Разом з тим, слід звернути увагу, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 полягала у тому, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

53. В той же час у справі № 918/843/17 позивач (ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг») був учасником закупівлі, а відповідач (Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації) - замовником. Тобто, висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався спору між суб`єктом господарювання та організатором торгів (замовниками), предметом якого було рішення саме організатора процедури закупівлі (замовника).

54. Разом з тим, предметом оскарження у справі, що розглядається, є рішення АМК України в особі Колегії, а не рішення організатора процедури закупівлі.

55. Тож, Верховний Суд резюмує, що спори між суб`єктами господарювання та АМК України як суб`єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов`язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.

56. При цьому, факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів АМК України щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів АМК України, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру публічно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

57. Тобто, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 у межах спірних правовідносин не є релевантними.

58. За такого правового регулювання та наведених обставин колегія суддів палати дійшла висновку, що спори щодо оскарження рішень органів АМК України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.

59. З огляду на наведене, палата убачає за необхідне відступити від правового висновку, сформованого в у постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №     826/10147/18 та від 14 травня 2020 року у справі №     640/10608/19, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права.

59. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

60. Підсумовуючи наведене, палата констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилково висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

61. За правилами частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

62. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.

63. Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив постанову, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, касаційна скарга АМК України підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

64. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

 

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №  640/14645/19 скасувати, справу №  640/14645/19 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Судді  Л.О. Єресько М.В. Білак О.А. Губська Н.А. Данилевич А.В. Жук А.Г. Загороднюк О.В. Кашпур Н.М. Мартинюк В.Е. Мацедонська Ж.М. Мельник-Томенко О.Р. Радишевська М.І. Смокович В.М. Соколов С.А. Уханенко   Н.В. Шевцова

 

___________

 

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96544354

 

УХВАЛА

 

27 квітня 2021 року

Київ

справа № 640/14645/19

адміністративне провадження № К/9901/26640/20

Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів Білак      М.В., Губської      О.А., Данилевич      Н.А., Жука      А.В., Загороднюка      А.Г., Кашпур      О.В., Мартинюк      Н.М., Мацедонської      В.Е., Мельник-Томенко      Ж.М., Радишевської      О.Р., Смоковича      М.І., Соколова      В.М., Уханенка      С.А., Шевцової  Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження питання про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2020 року у справі № 640/14645/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Рівер" до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілк Рівер" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Управління освіти Виконавчого комітету Полтавської міської ради, у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 04 липня 2019 року №8927-р/пк-пз; зобов`язати АМК України повторно розглянути скаргу ТОВ "Мілк Рівер" у процедурі закупівлі (ДК 021:2015: 15320000-7 «Фруктові та овочеві соки») за № UA-2019-05-14-000233-d з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року апеляційну каргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою провадження у справі № 640/14645/19 закрито із роз`ясненням Товариству з обмеженою відповідальністю      "Мілк Рівер" права на звернення до суду для захисту своїх прав у порядку господарського судочинства.

Постановою Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 640/14645/19 скасовано, справу № 640/14645/19 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Водночас у пункті 56 описової частини цієї постанови допущено описку, а саме зазначено у другому реченні словосполучення «не набуває характеру публічно-правового» замість правильного «не набуває характеру приватно-правового».

Згідно з частинами першою та другою статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

На підставі наведеного, допущена описка у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі № 640/14645/19 підлягає виправленню з ініціативи суду шляхом зазначення у другому реченні пункту 56 описової частини цієї постанови словосполучення «не набуває характеру приватно-правового» замість «не набуває характеру публічно-правового».

Керуючись статтями 253, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Виправити описку у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі №640/14645/19, шляхом зазначення у другому реченні пункту 56 описової частини цієї постанови словосполучення «не набуває характеру приватно-правового» замість «не набуває характеру публічно-правового».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Л.О. Єресько

М.В. Білак

О.А. Губська

Н.А. Данилевич

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк

О.В. Кашпур

Н.М. Мартинюк

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко

О.Р. Радишевська

М.І. Смокович

В.М. Соколов

С.А. Уханенко

Н.В. Шевцова,

Судді Верховного Суду