flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №686/17309/17 (адміністративне провадження №К/9901/76/17)

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75007170

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

м.    Київ

справа № 686/17309/17

адміністративне провадження № К/9901/76/17

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Берназюка Я. О., Бучик А. Ю., Гімона М. М., Гриціва М. І., Коваленко Н. В., Кравчука В. М., Мороз Л. Л., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №   686/17309/17

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (у складі судді Логінової С. М.) від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Матохнюка Д. Б., Сапальової Т. В., Боровицького О. А.) від 23 листопада 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

  1. У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії по інвалідності згідно ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року;

- зобов'язати відповідача призначити пенсію по інвалідності згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю між пенсією, виплаченою згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсією, на яку позивач має право згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року в межах строків позовної давності.

  1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що відмова відповідача у призначенні пенсії згідноЗакону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ є незаконною. Чинним законодавством не передбачено обмеження права прокурорів, яким присвоєна друга група інвалідності, на призначення та отримання пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, на відміну від прокурорів, яким не присвоєна група інвалідності, і щодо яких є обмеження, передбачені ч. 15 ст.  86 цього закону.

Отже, вважає, що відповідачем безпідставно не застосовано до відносин між сторонами  положення ст. 86 нового Закону України «Про прокуратуру», що набув чинності 15 липня 2015 року.

  1. Постановою Хмельницького міського суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено.
  2. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міського суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
  3. Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
  4. ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду 05 січня 2018 року, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.
  5. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
  6. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2018 року справу передано на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 1 ст.346 та ч. 1, 4 ст. 347 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 672/1231/17 (К/9901/667/17).
  7. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року справу призначено до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

  1. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач - ОСОБА_2 з 10 вересня 2001 року призначена на посаду помічника прокурора Старокостянтинівського району і з того часу працює в органах прокуратури Хмельницької області на різних посадах. У даний час позивач працює прокурором Хмельницької місцевої прокуратури.
  2. Загальний стаж роботи позивача, який зараховується до вислуги років відповідно до ч. 6ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», станом на 07 вересня 2017 року становить більше 15 років.
  3. 23 травня 2016 року ОСОБА_2 присвоєна II група інвалідності (інвалід з дитинства), інвалідність встановлена на строк до 01 червня 2017 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 0722170 та 01 червня 2017 року, згідно довідки МСЕК серії АВ № 0942018, їй продовжено II групу інвалідності до 01 червня 2018 року.
  4. 05 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до УПФ України у м. Хмельницькому про переведення її з пенсії з одного виду на інший та призначення її у зв'язку із інвалідністю II групи у відповідності до ч. 2, 9ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
  5. Листом від 05 вересня 2017 року УПФ України у м. Хмельницькому відмовило позивачу у призначенні пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до низки законів, в тому числі Закону України «Про прокуратуру».
  6. Вважаючи відмову відповідача неправомірною, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

  1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на момент звернення позивача до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи на підставі ч.     9ст.     86 Закону України «Про прокуратуру»вона набула стаж роботи в органах прокуратури більше 10 років та їй встановлено інвалідність II групи, а відтак остання має право на призначення пенсії відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ.
  2. В своїй оцінці суди попередніх інстанцій виходили з наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин:

- п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, який набрав чинності та вступив в дію з 15 липня 2015 року, гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням;

- ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, встановлено, що прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років;

- до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, час роботи на прокурорських посадах, зазначених у ст.   15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів (ч. 6 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІ ).

  1. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що на час прийняттяЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII та з 01 червня 2015 року до 15 липня 2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, положеннями ст. 50-1 якого регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України, а відтак, п. 5 Прикінцевих положень Закон № 213-VIII стосувався положень Закону № 1789-ХІІ, і саме за нормами вказаного закону неможливо було призначати пенсію працівникам прокуратури.

Однак, станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, а також обмеження щодо виплати та обчислення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, який набув чинності 15 липня 2015 року.

Отже, до спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ.

  1. Частиною 12ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено підстави позбавлення особи права на отримання пенсії, передбаченої даною статтею, серед яких відсутнє посилання на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
  2. Згідно з ч.   2ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
  3. Суди встановили, що ОСОБА_2 станом на час звернення до відповідача набула стаж роботи в органах прокуратури більше 10 років та їй встановлено інвалідність II групи.
  4. Враховуючи вищевикладене, суди дійшли висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії відповідно до ч.   9ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», а тому дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії по інвалідності згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року є неправомірними.
  5. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
  6. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- відповідно до п.   5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 у разі не прийняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру»;

- з 01 червня 2015 року пенсії по інвалідності ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в порядку та на умовах, визначених даним законом, не призначають (не перераховують);

- законних підстав для призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ немає.

  1. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
  2. Колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді при розгляді справи встановила, що Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами, а саме справу №    672/1231/17 (К/9901/667/17) за позовом ОСОБА_3 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про призначення пенсії.
  3. Предметом позовних вимог у справі № 672/1231/17 (К/9901/667/17) євизнання неправомірними дії Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови в призначенні пенсії позивачу у зв'язку з інвалідністю ІІ групи на підставі ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та зобов'язання управління призначити пенсію з урахуванням довідки про складові заробітної плати прокуратури Хмельницької області від 28 серпня 2017 року № 18-394вих-17 з 28 серпня 2017 року, тобто з дати звернення.
  4. Постановою у вказаній справі Верховним Судом задоволено касаційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області; постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року скасовано; в позові ОСОБА_3 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про призначення пенсії відмовлено повністю.
  5. Постанова мотивована, зокрема, тим, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІ.
  6. Колегією суддів у зазначеній постанові також наголошено, що 14 жовтня 2014 року прийнято новийЗакон України «Про прокуратуру» № 1697-VIІ. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень цей закон набув чинності з 15 липня 2015 року, крім окремих положень, які вступили в силу раніше або пізніше зазначеної дати. В преамбулі закону вказано, що він визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Отже, даний закон носить спеціальний характер, тобто його застосування є пріоритетним у правовідносинах, учасником яких є органи прокуратури, прокурори та інші працівники органів прокуратури, включаючи правовідносини, які виникають з приводу соціального, матеріально-побутового забезпечення прокурорів.

  1. Розглядаючи справу № 672/1231/17 (К/9901/667/17) колегія суддів зазначали, що після прийняття, але до моменту набрання чинностіЗаконом України «Про прокуратуру», а саме 02 березня 2015 року прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01 квітня 2015 року, крім деяких положень. В п.     5 Перехідних положень цього закону зазначається, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до ряду законів, зокрема, й Закону України «Про прокуратуру».

Оскільки вказаний Закон не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно з вказаної дати призначення та виплата всіх пенсій (включаючи пенсію по інвалідності) на підставі Закону України «Про прокуратуру» припиняється.

  1. Отже,колегія суддів у справі №  672/1231/17 (К/9901/667/17) дійшла висновку, що з 01 червня 2015 року позивач втратив право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а тому йому продовжено виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
  2. Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав вважає доцільним відступити від вказаного висновку у справі № 672/1231/17 (К/9901/667/17) з наступних підстав.
  3. Згідно п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
  4. Вказаний у п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, нормиЗакону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ(далі - Закон №1789-ХІІ) щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
  5. Отже, з аналізу п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 колегія суддів дійшла висновку, що ним скасовані діючі станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно доЗакону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
  6. Проте 15 липня 2015 року, у зв'язку з набуттям чинностіЗакону України «Про прокуратуру»  від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), Закон № 1789-ХІІ частково втратив свою чинність.
  7. Статтею 86 Закону № 1697-VIIврегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
  8. Відповідно до ч. 2ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
  9. Відповідно до ч. 9ст. 86 Закону №    1697-VII прокурорам, визнаним інвалідами І або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
  10. Підпуктом 8 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ установлено, що норми ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
  11. Слід зазначити, що дост.     86 Закону України «Про прокуратуру» законодавцем вносились зміни, зокрема у ч. 9, 15 згідно ізЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 19 грудня 2017 року №     2249-VІІ, ч. 15 згідно ізЗаконом України від 06 грудня 2016 року № 1771- VІІ, що додатково свідчить про чинність Закону України «Про прокуратуру».
  12. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав  вважає, що питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України регулюється ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №    1697-VІІ, який набув чинності 15 липня 2015 року, та є діючою. А тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ.
  13. Слід погодитись з рішенням суду першої інстанції, яке підтримане судом апеляційної інстанції, у частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України у м.  Хмельницькому щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно ч. 9ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ.
  14. Проте Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати щодо захисту соціальних прав не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині  зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату різниці між пенсією, виплаченою згідноЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та пенсією, на яку позивач має право згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року з 05 березня 2017 року.
  15. Відповідно до ч.   1ст.   45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності (п.   2 ч.   1 ст.   45 Закону).
  16. Відповідно до довідки Хмельницької обласної МСЕК від 24 травня 2017 року /а.с.   12/ позивачу встановлено ІІ групу інвалідності до червня 2018 року.
  17. ОСОБА_2 інвалідність встановлена 24 травня 2017 року, до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому звернулася 05 вересня 2017 року, що свідчить про пропуск позивачем трьохмісячного строку звернення щодо призначення пенсії по інвалідності. У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до ч. 1ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності ОСОБА_2 повинна бути призначена з дня звернення до відповідача із відповідною заявою - 05 вересня 2017 року.

Керуючись ст. 341345349351355356359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у даній справі змінити в частині визначення дати, з якої необхідно здійснити перерахунок та виплату різниці між пенсією, виплаченою згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсією, на яку позивач має право згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року.

Абзац 4 резолютивної частини постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року викласти в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 різницю між пенсією, виплаченою згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пенсією, на яку позивач має право згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року починаючи з 05 вересня 2017 року.»

У частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно ч. 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію по інвалідності згідно ч. 2, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач                                                      Т. О. Анцупова

Судді                                                                       Я. О. Берназюк

                                                                               А. Ю. Бучик

                                                                               М. М. Гімон

                                                                               М. І. Гриців

                                                                               Н. В. Коваленко

                                                                               Л. Л. Мороз

                                                                               В. М. Кравчук

                                                                               О. П. Стародуб