Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77588082
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 241/1152/15-а
адміністративне провадження № К/9901/44007/18
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:
суддів - Анцупової Т.О., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Гімона М.М., Гриціва М.І., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Мороз Л.Л., Стародуба О.П. (суддя-доповідач),
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 08.07.2015р. (суддя - Топузова Н.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017р. (судді - Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги,
в с т а н о в и в :
У травні 2015 року Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача суми надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 03.11.2014р. по 28.02.2015р. в розмірі 3477,07 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що відповідачу призначено щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщеній особі, яку перераховано на її банківський рахунок за період з 03.11.2014р. по 28.02.2015р. в розмірі 3477,07 грн. В?подальшому під час проведення перевірки відомостей, зазначених у заяві відповідача про відсутність у володінні її сім'ї житлового приміщення, транспортних засобів та коштів на депозитному банківському рахунку, управлінням встановлено наявність за відповідачем двох зареєстрованих транспортних засобів, у зв'язку з чим виплату щомісячної адресної допомоги їй припинено. Добровільно повернути кошти переплаченої допомоги відповідач відмовилась.
В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка була вимушена покинути своє постійне місце проживання у м. Донецьку та у зв'язку із проведенням антитерористичної операції перемістилась з тимчасово окупованої території до с.?Мелекіне Першотравневого району Донецької області.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області від 03.11.2014р. №1451000312 ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
03.11.2014р. ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області із заявою про призначення їй щомісячної адресної допомоги, як особі, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У?поданій заяві, з-поміж іншого, зазначила про наявність у її володінні одного транспортного засобу - ЗАЗ-DAEWOO 2005 року випуску.
При цьому ОСОБА_1 проінформовано про те, що інформація, подана нею у цій заяві, а також документи, додані до неї, можуть бути перевірені органом соціального захисту населення для забезпечення цільового використання бюджетних коштів.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 призначено щомісячну адресну допомогу, яку остання отримала за?період з 03.11.2014р. по 28.02.2015р. в розмірі 3477,07 грн.
21.01.2015р. Управлінням соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області з метою здійснення контролю за законністю призначення адресної допомоги направлено запит до відділення РЕР ДАІ з обслуговування Володарського та Першотравневого районів Донецької області про надання інформації щодо реєстрації автотранспортних засобів за внутрішньо переміщеними особами, в?тому числі, ОСОБА_1
Згідно отриманої інформації від 10.02.2015р. від ЦНППВАЗ з обслуговування Володарського та Першотравневого районів УДАІ ГУ МВС в Донецькій області за ОСОБА_1 зареєстровано два транспортних засоби - ЗАЗ-DAEWOO 2005 року випуску та Volkswagen Transporter 2008 року випуску.
Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області від 27.02.2015р. відповідачу припинено з 01.03.2015р. виплату щомісячної адресної допомоги у зв'язку із виявленням факту подання нею недостовірної інформації, та прийнято рішення про повернення суми надміру виплаченої грошової допомоги за період з 03.11.2014р. по 28.02.2015р. в розмірі 3477,07 грн.
Листом від 03.04.2015р. Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області повідомило ОСОБА_1 про відповідні порушення положень Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, що переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на покриття житлово-комунальних послуг від 01.10.2014р. №505 та необхідність повернення у добровільному порядку 3477,07 грн переплаченої суми щомісячної адресної допомоги.
У зв'язку із відмовою ОСОБА_1 добровільно повернути надміру переплачену суму щомісячної адресної допомоги, Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області звернулось до суду.
Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 08.07.2015р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017р., позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області суму надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 03.11.2014р. по 28.02.2015р., в розмірі 3477,07 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем під час призначення щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі, до управління праці та соціального захисту населення надано недостовірну інформацію про наявність у власності двох транспортних засобів, чим порушено норми постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №505, та безпідставно отримано допомогу, а тому у зв'язку із небажанням повернути ці суми у добровільному порядку допомога підлягає стягненню за рішенням суду, з урахуванням вказаних вище підстав.
З ухваленими у справі рішеннями не погодилась відповідач, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У поданому до суду запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.05.2017р. відкрито касаційне провадження у даній справі № 241/1152/15.
15.12.2017р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII, в зв'язку з чим справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.09.2018р. справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2018р. відповідно до статті 346 КАС Українисправу передано на розгляд палати.
Ухвалу мотивовано необхідністю відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №?569/11106/16-а (провадження №К/9901/36827/18).
Ухвалою від 29.10.2018р. справу призначено до касаційного розгляду палатою у попередньому судовому засіданні на 31.10.2018р.
В попередньому судовому засіданні 31.10.2018р. оголошено перерву до 01.11.2018р.
Під час розгляду справи Судова палата з рогляду соціальних справ прийшла до висновку, що обставини справи №569/11106/16-а є іншими, прийняте у ній судове рішення не містить висновку про застосування норм процесуального права, а тому підстави для відступу від правової позиції відсутні.
Розглядаючи справу №241/1152/15-а (№2а/241/46/2015) адміністративне провадження №К/9901/44007/18 суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 2 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною першою статті 17 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Водночас за правилами пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017р.) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Аналогічного змісту правила закріплено у статті 19 ЦПК в редакції з 15.12.2017р.
За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.
Отримавши спірну щомісячну адресну допомогу відповідач набула право власності на неї, та їй як власникові цих грошових коштів належать права та повноваження щодо володіння, користування та розпорядження.
Отже, оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем (фізичною особою) права власності на виплачену позивачем (суб'єктом владних повноважень) адресну допомогу та стягнення цієї суми з відповідача, як з недобросовісного набувача, тому цей спір носить приватно-правовий, а не публічний характер і його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Висновки щодо належності справ даної категорії до юрисдикції цивільних судів, висловлював Верховний Суд України у постановах від 22.09.2015р. №21-2209а15 та №21-1884а15 і Верховний Суд не знаходить підстав для відступу від зазначених висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначенихстаттею 19 цього Кодексу є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що судовий захист порушених прав у даній справі слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за правилами статті 354 КАС України судові рішення у справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції цивільних судів.
Керуючись статтями 238, 239, 343, 346, 347, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 08.07.2015р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017р. у даній справі скасувати і провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
Т.О. Анцупова
Н.В. Коваленко
Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
О.П. Стародуб
М.І. Гриців
_03_03.png)