ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

справа №200/5836/24

адміністративне провадження № К/990/4755/25

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О.,

суддів: Бевзенка В.М., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Хмеленка Олега Віталійовича

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправними дії , зобов’язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Хмеленка Олега Віталійовича

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року (ухвалене суддею-доповідачем Голошивцем І.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (прийняту колегією суддів: суддею-доповідачем Компанієць І.Д., суддями Гаврищук Т.Г. та Гайдар А.В.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року Хмеленко Олег Віталійович (далі - Хмеленко О.В., позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796;

- зобов`язати Управління здійснити індексацію та перерахунок пенсії Хмеленку О.В. із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 березня 2024 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 22 грудня 2020 року він отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058-IV). При розрахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2018– 2020 роки в розмірі 9118,81 грн. Вважаючи, що він має право на проведення індексації пенсії, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, в якій просив здійснити індексацію шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (за 2018– 2020 роки), на коефіцієнти збільшення: 1,14 (з 01 березня 2022 року), 1,197 (з 01 березня 2023 року), 1,0796 (з 01 березня 2024 року). Однак відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку з підстав того, що показник середньої заробітної плати, який було застосовано при призначенні пенсії, є вищим за показник середньої заробітної плати (доходу)з урахуванням коефіцієнтів підвищення, передбачених постановами Уряду за 2019– 2023 роки. Зазначене, на думку Хмеленка О.В., є протиправним та таким, що суперечить вимогам пенсійного законодавства.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції вказали, що Управлінням було правомірно відмовлено у проведенні індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) (доходу) в Україні за 2018-2020 роки.
Суди попередніх інстанцій виходили із того, що індексація пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, здійснюється згідно з механізмом, визначеним Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 (далі - Порядок №124), постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118), постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 25 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185). Цими актами встановлено, що пенсії, при призначенні яких уже було застосовано показник середньої заробітної плати, який перевищує індексований розрахунковий показник, не підлягають щорічній індексації за формулою. У таких випадках замість індексації передбачається фіксована щомісячна доплата. Тому, врахувавши, що при призначенні пенсії позивачу з 22 грудня 2020 року було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, що перевищує розмір показника середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки, розмір якого з урахуванням індексації становить 7994,47 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підстави для індексації такої пенсії за формулою, визначеною частиною другою статті 42 Закону України №1058-IV (з урахуванням коефіцієнтів), відсутні.

Суд апеляційної інстанції також роз’яснив, що порядок індексації пенсій встановлений у частині другій статті 42 Закону №1058-IV деталізований Порядком №124. Відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.

Водночас за твердженням суду апеляційної інстанції, Уряд, ухвалюючи постанови №118, №168 та №185, передбачив, що внаслідок щорічного перерахунку певні пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV, не будуть підвищуватися, оскільки вже розраховані за актуалізованим (вищим) показником середньої заробітної плати. Вказане підтверджується тим, що для таких осіб запроваджено фіксовану щомісячну доплату, що, зокрема станом на 01 березня 2024 року, становить 100 грн. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пенсії, призначені у 2020– 2022 роках з урахуванням показників середньої заробітної плати (доходу) відповідно 7763,17 грн, 9118,81 грн, 10 846,37 грн, не індексуються із застосуванням передбаченого коефіцієнта збільшення. Натомість для досягнення мети індексації Урядом встановлено щомісячні доплати.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погодившись із рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Хмеленко О.В., в інтересах якого діє адвокат - Дзісь Андрій Романович, 06 лютого 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини другої №1058-IV, пункту 5 Порядку №124, постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, постанови КМУ №185 та не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, а також висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі №200/422/24.
На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивача, у розмірі 9118,81 грн, не підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 року, на коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року та на коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року при проведенні індексації пенсій згідно з пунктом 1 постанови КМУ №118, пунктом 1 постанови КМУ №168 та пунктом 1 постанови КМУ №185.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Ураховуючи вказане, на його думку, суди помилково застосували абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124.
Позивач також наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23, який, на його думку, слід вважати застосовним у даних правовідносинах, та в якому серед іншого зазначено, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Касаційна скарга надійшла до Суду 06 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №200/5836/24, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні колегією у складі трьох суддів на 25 березня 2025 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
У вказаному судовому засіданні Суд, враховуючи заявлене представником клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, вирішив продовжити розгляд справи № 200/5836/24 без виклику учасників справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року передано справу № 200/5836/24 на розгляд у порядку письмового провадження Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з метою вирішення питання про відступ від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших, де висловлено аналогічний правовий висновок про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124 з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам частини другої статті 42 Закону №1058.

Позиція інших учасників справи

24 березня 2025 року від Управління надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач зазначає, що порядок індексації пенсій регулюється частиною другою статті 42 Закону №1058-IV та Порядком №124. Перерахунок пенсій щороку з 1 березня здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується при обчисленні пенсії.
З метою підтвердження можливості Уряду здійснювати зміну механізмів соціального забезпечення у відзиві, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а та Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 750/6379/16-а, від 29 вересня 2020 року у справі № 263/14242/17, відповідач наголошує, що Уряд України має дискрецію у визначенні розмірів соціальних стандартів, у тому числі й щодо порядку індексації пенсій. Вказане підтверджується тим, що згідно зі статтями 116, 117 Конституції України КМУ як вищий орган у системі виконавчої влади, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту; розробляє проект Державного бюджету України і забезпечує його виконання; здійснює управління державними фінансами та видатками на пенсійне забезпечення.
Крім того, відповідач також наводить висновки Конституційного Суду України, зазначені у Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, відповідно до яких розміри державних соціальних стандартів та державних соціальних пільг можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.
У відзиві відповідач також посилається на абзац третій підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно з яким в умовах воєнного стану або для здійснення заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів соціального страхування.
На підставі викладеного, Управління зазначає, що при призначенні пенсії позивачу у 2020 році було використано показник середньої зарплати 9118,81 грн (за 2018– 2020 роки), який суттєво перевищує індексований показник 7994,47 грн (станом на 2024 рік, розрахований за формулою відповідно до коефіцієнтів щорічної індексації). Тому, на думку відповідача, підстав для застосування щорічного коефіцієнта індексації (зокрема 1,0796 у 2024 році) немає. Натомість, для пенсій, при призначенні яких застосовано вищий від індексованого показник середньої зарплати, замість індексації, Урядом, а саме постановами КМУ №118, №168, №185 передбачено застосування щомісячної доплати (135 грн у 2022 році, 100 грн у 2023 році та 2024 році). Така заміна, за твердженням Управління, узгоджується з бюджетними обмеженнями та повноваженнями Уряду.
Таким чином, оскільки позивачу фактично було здійснено всі передбачені чинним законодавством доплати до пенсії (135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022– 2024 роках), твердження про порушення його прав є необґрунтованими. З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій є законними, а підстави для їх скасування відсутні.
01 квітня 2025 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, викладені з урахуванням поставлених у судовому засіданні запитань.
Останні мотивовані, зокрема, суспільним значенням спору, що виник у цій справі. Як зазначає Управління, спір щодо індексації пенсії через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) має значення не лише для позивача, а й для широкого кола пенсіонерів, зокрема:

- у 2022 році призначено понад 390 тисяч нових пенсій, а у 2023 році - 434 тисячі;

- понад 9 млн пенсіонерів охоплені індексацією у 2023 році.

Зазначає, що вказане у своїй сукупності має значний вплив на державний бюджет та економічну стабільність країни, а отже, спір виходить за межі індивідуального та становить значний суспільний інтерес.

Крім того, вказує, що Порядок № 124 та постанови КМУ 118, 168, 185 жодним чином не суперечать статті 42 Закону №1058-IV, а навпаки є підзаконними нормативно-правовими актами, які конкретизують і реалізують передбачений цією нормою механізм щорічного перерахунку (індексації) раніше призначених пенсій. Зазначеними постановами Уряду встановлюється порядок та послідовність дій, необхідних для проведення індексації, а також визначаються відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, і який враховується для обчислення пенсії.
При цьому відповідач наголошує, що ці нормативно-правові акти не передбачають множення на «індексаційний» коефіцієнт індивідуального показника заробітку, що був застосований при призначенні пенсії конкретному пенсіонерові, а регулюють механізм поетапного збільшення базового показника— середньої заробітної плати (доходу) по Україні, станом на 01 жовтня 2017 року, яка була впроваджена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII) і використана як базова величина для «осучаснення» пенсій з 1 жовтня 2017 року.
Також відповідач наголошує, що мотиви, яким керується позивач спричиняють нерівність та мають дискримінаційний підхід, оскільки особа, яка вийшла на пенсію у 2021 році, отримає значно вищу пенсію, ніж особа з аналогічними умовами, яка вийшла на пенсію у 2017 році. Це суперечить принципу рівності і створює необґрунтовану диференціацію у розмірах пенсій.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що Хмеленко Олег Віталійович 21 грудня 1965 року народження, адреса: 65035, м. Одеса, вул. Жоліо-Кюрі, буд.36 кв.1, РНОКПП: 2409608256. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії ВА №171720 виданого Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області є громадянином України.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримує пенсію за віком з 22 грудня 2020 року відповідно до пункту 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ.
03 травня 2024 року позивач звернувся з заявою до відповідача про індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення його пенсії (за 2018-2020) на коефіцієнти збільшення 1,14 з 01 березня 2022 року, 1,197 з 01 березня 2023 року, 1,0796 з 01 березня 2024 року.
Листом від 08 липня 2024 року відповідач повідомив, що при призначенні пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки - 9118,81 грн
З 01 березня 2024 року проведено перерахунок пенсій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, в результаті якого збільшено показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (3764,40 грн х1,17x1,11x1,11x1,14x1,197 з коефіцієнтами збільшення протягом 2019-2023 років) на коефіцієнт збільшення 1,0796, що складає 7994,47 грн.
Показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки перевищує розмір показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, розмір пенсії підвищено на 100,00 грн, як визначено Постановою № 185.
Відповідно до вказаної постанови збережено надбавку у розмірі 100,00 грн, призначену з 1 березня 2023 року на підставі постанови КМУ № 168.
За даними електронної пенсійної справи розмір позивача середньомісячної заробітної плати складає 9855,25 грн (9118,81 грн - показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки х 1,08076- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2020 року).
Страховий стаж складає 29 років 1 місяць 14 днів. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу визначено в розмірі 0,29083.
Розмір пенсії з 01 березня 2024 року становить 3315,08 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком (ст. 27) - 2866,20 грн (9855,25 грн х 0,29083); надбавка на індексації з 01 березня 2022 року - 135,00 грн; надбавка на індексації з 01 березня 2023 року - 100,00 грн; надбавка на індексації з 01 березня 2024 року - 100,00 грн; додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії ЧАЄС (ліквідатор) - 113,88 грн.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ

Спір у цій справі виник у зв’язку з відмовою Управління у проведенні позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796.
Суди попередніх інстанцій вважали таку відмову обґрунтованою, оскільки порядок індексації пенсій встановлений у частині другій статті 42 Закону №1058-IV деталізований Порядком №124, який встановлює базову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року). Тому, врахувавши, що при призначенні пенсії позивачу з 22 грудня 2020 року було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, що перевищує розмір показника середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки, розмір якого з урахуванням індексації становить 7994,47 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підстави для індексації такої пенсії за формулою, визначеною частиною другою статті 42 Закону України №1058-IV (з урахуванням коефіцієнтів), відсутні.
Звертаючись з касаційною скаргою Хмеленко О.В. наголосив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо проведення індексації пенсії без застосування передбачених постановами КМУ № 118, 168, 185 коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, а дії Управління, які полягають у відмові у здійсненні такого перерахунку з підстав того, що показник середньої заробітної плати, який було застосовано при призначенні пенсії, є вищим за показник середньої заробітної плати (доходу) з урахуванням коефіцієнтів підвищення, передбачених постановами Уряду за 2019– 2023 роки, є протиправними.

Вказує, що при розрахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2018– 2020 роки в розмірі 9118,81 грн, тому саме цей показник має бути застосований Управлінням під час проведення індексації його пенсії. Будь-якого іншого способу проведення індексації, а також жодних положень, що стосуються обмежень проведення індексації особам, середньомісячний заробіток яких перевищував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для проведення перерахунку на відповідний рік, норми частини другої статті 42 Закону № 1058-IV не містять.

Таким чином, ключовим правовим питанням спору є наявність підстав для проведення індексації пенсії з урахуванням коефіцієнтів, встановлених постановами КМУ № 118, 168, 185, у разі якщо показник середньої заробітної плати, який було застосовано при призначенні пенсії, є вищим за показник середньої заробітної плати (доходу) з урахуванням коефіцієнтів підвищення, передбачених постановами Уряду за 2019– 2023 роки.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Колегія, яка передала цю справу на розгляд палати, встановила, що суд касаційної інстанції вже розглядав справи з подібними правовідносинами та, зокрема, у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 дійшов висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124. Суд зазначив, що у випадку суперечності між законом і підзаконним актом, застосуванню підлягає закон, як акт вищої юридичної сили. З огляду на це, у пункті 47 постанови вказав, що вказаний Порядок у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Проте, колегія не погодилась із такими висновками Верховного Суду, що містяться у наведеній вище постанові із огляду на таке.
Основним Законом, що регулює відносини у системі пенсійного права є Закон № 1058-IV.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

При цьому відповідно до пункту 4-5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Частиною другою статті 40 цього Закону встановлюється порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, яким передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зс – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ці показники застосовуються також і при інших розрахунках, передбачених цим Законом.
Водночас, абзац четвертий частини другої статті 40 Закон № 1058-IV передбачає, що показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, який застосовується при призначенні пенсії, залежить від року, в якому особа звернулася за призначенням пенсії: середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Зазначені два показники (передбачені частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та абзацом четвертим частини другої статті 40 Закону № 1058-IV) не є тотожними.

Фактично, у відносинах пенсійного забезпечення застосовуються два показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення пенсії: розрахований з метою індексації пенсій та визначений для інших цілей, у тому числі для призначення пенсій.

Крім того, частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV не передбачено, що індексуватися має саме показник, з урахуванням якого призначено конкретну пенсію за зверненням у конкретному році. Цей показник є спеціально визначеним, а повноваження визначати його надано Кабінету Міністрів України.
Отже, Закон №1058-IV закріплює механізм індексації, але конкретні показники, розмір і порядок індексації визначає Кабінет Міністрів України.
У постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23 Верховний Суд вже викладав позицію про те, що Кабінет Міністрів України має повноваження встановлювати порядок реалізації частини другої статті 42 Закону України №1058-IV, зокрема щодо порядку та умов проведення щорічної індексації пенсій. У пункті 50 цієї постанови Суд зазначив, що на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV Урядом, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) запроваджено Порядок № 124.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 рокуна коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Надалі, з метою унормування порядку індексації пенсії у 2022році, постановою КМУ № 118 з 1 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення пенсії (далі – коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;

у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

З метою унормування порядку індексації пенсії у 2023 році, пунктом 3 розділу Прикінцевих перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX (далі – Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Пунктом 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV та стаття 64 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Так, з метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX Урядом 24 лютого 2023 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі – коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
З метою упорядкування проведення індексації у 2024році, постановою КМУ № 185 передбачено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Таким чином, виходячи з того, що на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у 2019 році Урядом запроваджено Порядок № 124 та встановлено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а також закріплено базову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року) для застосування відповідної формули, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах з аналогічним правовим висновком.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав розглянула доводи, наведені колегією суддів на обґрунтування підстав для відступу від висновків, викладених у вказаній вище постанові Верховного Суду, а також аргументи сторін у справі щодо змісту спірних правовідносин та законодавства, яке регулює спірні відносини, та дійшла таких висновків.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов’язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв’язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п’яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною п’ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.
Преамбулою названого Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв’язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв’язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К = ------------------------ + 1%,

^100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі – Постанова № 118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб’єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов’язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. Водночас, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов’язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов’язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв’язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов’язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв’язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
За таких обставин, судова палатаз розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022– 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Хмеленка О.В. є необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду, а тому підлягають скасуванню з ухваленням у цій справі нового рішення про задоволення позовних вимог Хмеленка Олега Віталійовича.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За таких обставин, судова палата дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга –задоволенню.

Висновки за результатами розподілу судових витрат

Згідно частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
З матеріалів справи встановлено, що сума сплаченого позивачем судового збору становить: за подання позовної заяви 969 грн (квитанція №2885-0267-8339-0888 від 21 серпня 2024 року), за подання апеляційної скарги 1454 грн (квитанція № 9823-0826-6363-9122 від 15 листопада 2024 року), за подання касаційної скарги сплати 1938 грн (квитанція № 2596-2627-9002-4869 від 06 лютого 2025 року)
Оскільки рішення у справі ухвалено на користь Хмеленка О.В., сума судового збору у загальному розмірі 4361 грн за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг має бути стягнута на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Хмеленка Олега Віталійовича задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Хмеленка Олега Віталійовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити індексацію та перерахунок пенсії Хмеленку Олегу Віталійовичу із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197 та 1,0796 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року.

Стягнути на користь Хмеленка Олега Віталійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків 2409608256) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 4361 грн (чотири тисячі триста шістдесят одна грн).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Бевзенко

А.Ю. Бучик

А.А. Єзеров

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук

А.І. Рибачук

О.П. Стародуб

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій

С.М. Чиркін

В.М. Шарапа

Постанова Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 (провадження № К/990/4755/25)