Постанова Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 (провадження № К/990/129/22)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Київ

справа №560/8194/20

провадження № К/990/129/22

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба  О.П.,  Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,  

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Смілянця Е.С. (головуючий), суддів: Драчука Т.О., Капустинського М.М.

у справі № 560/8194/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ОПИСОВА ЧАСТИНА.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Обставини встановлені судами попередніх інстанцій.

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити позивачці компенсацію за втрату частини пенсії згідно з Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована в грудні 2015 року в сумі 79 456,68 грн та виплачена 25.09.2019;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період із 01.01.2016 по 25.09.2019 на суму пенсії 79456,68 грн згідно з Законом № 2050-ІІІ.

1.1 Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що за вказаний період відповідач своєчасно не провів виплату перерахованої пенсії, призначеної на виконання судового рішення, що набрало законної сили. На звернення щодо компенсації втрати таких доходів відповідач надав відмову, викладену в листі від 02.12.2020 № 6222-5503/Л-04/8-2200/20. Таку відмову позивачка вважає протиправною, так як має законне право на компенсацію втрати частини доходів за вказаний період, а відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити їй таку компенсацію.          

1.2. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що перерахунок і виплату позивачці суми пенсії на виконання судового рішення проведено в порядку черговості. ГУ ПФУ в Хмельницькій області жодним чином не порушувало строки виплати сум перерахованої пенсії, бюджетом Пенсійного фонду України не передбачено виплату компенсації втрати частини доходів громадян, а тому невиконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2010 у справі № 2а-4720/10 в частині виплати грошових коштів позивачу з 09.07. по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.08.2010 не можна вважати невиконанням її без поважних причин.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.05.2021 позов задовольнив.

2.1 Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 25.09.2019 згідно із Законом № 2050-ІІІ.

3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.12.2021 апеляційну скаргу відповідача задовольнив, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № 560/8194/21 скасував. Позовну заяву ОСОБА_2 залишив без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України).

3.1 Мотивуючи залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції вказав, що належні позивачці з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.08.2010 кошти у сумі 79 456,68 грн на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.10.2010 у справі № 2а-4720/10 виплачені останній 25.09.2019. Тобто, із жовтня 2019 року позивачка знала про порушення її прав щодо отримання компенсації грошового доходу, однак, із позовом до суду звернулася лише в грудні 2020 року. При цьому не вказала поважних та об`єктивних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду.

3.2 Під час вирішення спору суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду щодо початку перебігу строку позовної давності при зверненні до суду з позовом про перерахунок пенсій, викладені у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

4.1 Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2010 у справі №2а-4720/10:

визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду в м. Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду завдану здоров`ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком;

зобов`язано Управління Пенсійного фонду в м. Хмельницькому здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.08.2010 із врахуванням раніше проведених виплат, визначивши її у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком та перерахувати їй додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров`ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Рішення суду набрало законної сили.

4.2 На виконання зазначеного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивачки за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.08.2010. Виплату перерахованої пенсії проведено 25.09.2019 на поточний рахунок позивачки в установі банку.

4.3. 19.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про виплату компенсації за втрату частини виплаченої з 01.01.2016 по 25.09.2019 пенсії відповідно до Закону № 2050-ІІІ. Згідно з інформацією, викладеною в листі ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 02.12.2020 № 6222-5503/Л-04/8-2200/20, позивачці повідомлено, що постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.10.2010 у справі № 2а-4720/10 виконана ГУ ПФУ в Хмельницькій області своєчасно та в повному обсязі, підстав для нарахування та виплати компенсації немає.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021.

5.1. Мотивами для обґрунтування доводів касаційної скарги є те, що суд апеляційної інстанції застосував під час вирішення спору норми статей 122, 123 КАС України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 240/186/2010. На переконання особи, яка подала касаційну скаргу, строк позовної давності у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, повинен обраховуватися з дня отримання позивачкою відмови відповідача нарахувати і виплатити їй компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 залишити без змін. При цьому вказує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми статей 122, 123 КАС України, врахувавши при цьому релевантну судову практику Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Підстави передачі справи на розгляд палати

7. Верховний Суд вже розглядав подібні справи і висловлював правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Так, у постановах від 10.06.2021, 03.09.2021, 04.05.2022, 18.05.2022 (справи №№805/4179/18-а, 460/1904/19, 460/5667/20 460/4531/20, відповідно) Верховний Суд, на підставі аналізу норм КАС Українита Закону № 2050-ІІІ, дійшов висновку, що отримання позивачем листа, яким йому відмовлено у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання рішення суду, не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти зі спливом певного строку після отримання пенсії, про перерахунок якої він просив.
8. Водночас у постановах від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) Верховний Суд на підставі аналізу тих же норм КАС Українита Закону № 2050-ІІІ дійшов протилежного висновку та зазначив, що саме з моменту отримання листа-відповіді, яким відмовлено позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання рішення суду, розпочався перебіг передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
9. Таким чином, Верховний Суд у своїй практиці неоднаково застосовує одні й ті самі норми КАС Українита Закону № 2050-ІІІ. Отже у цій справі Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду необхідно вирішити питання про застосування норм частини другої статті 122, частини третьої статті 123 КАС України у їх взаємному зв`язку з нормами Закону № 2050-ІІІ щодо початку обчислення строку звернення до суду з позовом про зобов`язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії та правових наслідків пропуску такого строку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

10. При розгляді касаційної скарги Судовою палатою враховуються приписи частин першої-третьої статті 341 КАС України, за якими суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. КАС Україниє загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зокрема, стаття 118 цього Кодексу визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

12. Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС Українидля захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений закономстрок звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
16. Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
17. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
18. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами закономпередбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
19. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
20. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
21. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
22. Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
23. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).  
24. У свою чергу питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ, який, проте, не визначає спеціальних строків для звернення до суду.
25. Відповідно до статті 1 цього Законупідприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
26. Стаття 2 Закону № 2050-ІІІвизначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
27. Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІсума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
28. Згідно зі статтею 4 зазначеного Законувиплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
29. З метою реалізації Закону № 2050-ІІІКабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
30. Отже, Судова палата доходить висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
31. При цьому норми Закону № 2050-ІІІі Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
32. Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІта Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
33. Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІне обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
34. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІі не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
35. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
36. Врахувавши зазначене, Судова палата вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІта сформулювати такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

36. Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, такий підхід відповідатиме і підходам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку обчислення строків звернення до суду в спорах про перерахунок пенсій,  викладеним у постанові від 31.03.2023 у справі № 240/12017/19, яку взяв до уваги суд апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи.
37. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2010 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за період із 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.08.2010, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 79 456,68 грн. Заборгованість була виплачена шляхом перерахування на поточний рахунок позивачки 25.09.2019. Проте з позовом про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії позивачка звернулась у грудні 2020 року.
38. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачка повинна була дізнатись про порушення свого права з першого числа місяця, який слідує після 26.09.2019, та з цього дня протягом шести місяців звернутися до суду з позовом, є правильним. Із огляду на те, що позивачкою не надано доказів поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення з позовом до суду, цей суд обґрунтовано ухвалив постанову про залишення позову без розгляду на підставі частини третьої статті 123та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.  
39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,  а судове рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
40. За наведеного правового регулювання та обставин справи касаційна скарга у цій справі не підлягає до задоволення, а постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 підлягає залишенню без змін.  
41. Із огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 560/8194/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Головуючий суддя                                                                                                            А. А. Єзеров

Судді                                                                                                                                  Я. О. Берназюк

                                                                                                                                           А. Ю. Бучик

                                                                                                                                           В. М. Кравчук

                                                                                                                                           Н. В. Коваленко

                                                                                                                                           А. І. Рибачук

                                                                                                                                           О. П. Стародуб

                                                                                                                                           С. Г. Стеценко

                                                                                                                                           Т. Г.Стрелець

                                                                                                                                           Л. В. Тацій

                                                                                                                                           С. М. Чиркін

                                                                                                                                           В. М. Шарапа

Повний текст постанови виготовлено суддею Шарапою В.М.