Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 140/6122/22 (провадження № К/990/17806/23)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 140/6122/22

адміністративне провадження № К/990/17806/23

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Ківерцівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року (суддя Андрусенко О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року (колегія у складі суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.)

у справі № 140/6122/22

за позовом Ківерцівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок

до Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області,

третя особа - Громадська організація "Товариство мисливців та рибалок "Горинь",

про визнання протиправним та скасування рішення..

І. РУХ СПРАВИ

1. 16.09.2022 Ківерцівська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до Цуманської селищної ради Луцького району Волинської області (далі - Цуманська селищна рада), у якому просила визнати противним та скасувати рішення Цуманської селищної ради від 13.04.2022 № 15/6 "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя".

2. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 11.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023, відмовив у задоволенні позову.

3. У касаційній скарзі позивач просить скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4. Ухвалою від 05.06.2023 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

5. Ухвалою від 12.09.2023 справу було передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Волинської обласної ради від 04.11.1997 №12/3 "Про надання мисливських угідь користувачам області" (пункт 1) надано у користування мисливські угіддя терміном на 15 років користувачам по категоріях земель на площах згідно з додатком.

7. Рішенням Волинської обласної ради від 29.10.1999 №9/2 "Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 04.11.1997 №12/3 "Про надання мисливських угідь користувачам області" внесено зміни та доповнення до рішення Волинської обласної ради від 04.11.1997 №12/3, виклавши його у такій редакції: 1.надати у користування мисливські угіддя терміном на 15 років користувачам по категоріях земель на площах згідно з Переліком користувачів, що додається. Як слідує із вказаного Переліку користувачів, Ківерцівській РО УТМР надано у користування мисливські угіддя, загальною площею 59359 га, у тому числі: лісові угіддя 13129 га, польові 43479 га, водно-болотні 2751 га, частина з яких знаходиться на території Цуманської селищної ради.

8. Рішенням Волинської обласної ради від 22.07.2014 №27/42 "Про внесення змін до рішень обласної ради від 04.11.1997 №12/3 "Про надання мисливських угідь користувачам області" із змінами та доповненнями, внесеними рішенням обласної ради від 29.10.1999 №9/2 "Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 04.11.1997 №12/3 "Про надання мисливських угідь користувачам області" внесено зміни до рішення обласної ради від 29.10.1999 №9/2 із змінами та доповненнями, внесеними рішенням обласної ради від 29.10.1999 №9/2, зокрема, п. 1 викладено в такій редакції - надати в користування мисливські угіддя терміном на 25 років користувачам, зокрема, Ківерцівській РО УТМР.

9. На підставі вказаних вище рішень Волинської обласної ради між Волинським ОУЛМГ та Ківерцівською РО УТМР укладено договір про умови ведення мисливського господарства від 10.10.2014.

10. 30.03.2021 позивач звернувся до Цуманської селищної ради з заявою, в якій з метою укладання договору про отримання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства на новий термін просив погодити використання земельної ділянки для ведення мисливського господарства, яка знаходиться на території громади і власником/користувачем якої є Цуманська селищна рада.

11. Листом від 25.07.2022 №1056/01-30/2-22 відповідач повідомив, що у зв`язку із виявленими проблемними питаннями та пропозицією депутатів розгляд проекту рішення "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя Ківерцівській РО УТМР" було перенесено на наступне пленарне засідання. Про час та місце початку пленарного засідання сесії розгляду вказаного питання буде повідомлено додатково.

12. Згодом листом від 06.09.2022 №1221/01-30/2-22 Цуманська селищна рада повідомила позивача, що проект рішення щодо погодження на передачу в користування мисливській угідь на території Цуманської селищної ради Ківерцівській РО УТМР було розглянуто на засіданні сесії селищної ради 30.08.2022 у присутності ініціативної групи мисливців. Проте, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів рішення не було прийняте.

13. Водночас, Цуманською селищною радою прийнято рішення від 13.04.2022 №15/6 "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя", відповідно до якого вирішено погодити ГО "ТМР "Горинь" надання у користування терміном на 25 років з правом перегляду через 5 років земельних ділянок для ведення мисливського господарства із земель комунальної власності за межами населених пунктів, при умові вільного доступу громадян з метою заготівлі грибів, ягід та прогону лісовими, польовими дорогами тварин на громадські пасовища, що розташовані на території Цуманської селищної ради, які наведені у додатку.

14. Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, приймаючи рішення від 13.04.2022 №15/6, проігнорував той факт, що угіддя перебувають у користуванні Ківерцівської РО УТМР до 04.11.2022 та не врахував переважне право на користування мисливськими угіддями, що мають власники та постійні користувачі земельних ділянок та/або користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями, адже таке переважне право є лише у позивача. Крім того, право користування позивача мисливськими угіддями не припинено, тому не може бути надано іншому користувачу.

Позивач зазначав, що оскаржуване рішення не дає третій особі права використовувати мисливські угіддя для ведення мисливського господарства, оскільки таке право виникне лише після отримання відповідного рішення Волинської обласної ради про надання мисливських угідь у користування ГО "ТМР "Горинь", проте надання селищною радою такого погодження є одним з обов`язкових етапів надання мисливських угідь для ведення мисливського господарства у користування та є формою реалізації повноважень відповідача як органу місцевого самоврядування, покликаного вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

16. Відповідач проти позову заперечував. Зазначав, що прийняття рішення про надання в користування мисливських угідь віднесено до компетенції обласних рад, які і приймають відповідне рішення за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

На засіданні сесії Цуманської селищної ради було вирішено питання щодо погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя третій особі. Рішення щодо передачі в користування земельних ділянок селищною радою не приймалось. Вважає, що першочерговість права на користування земельною ділянкою встановлюється при вирішенні питання про передачу земельної ділянки в користування, а не під час погодження. У свою чергу, пріоритетність права користування розглядатиметься на відповідному пленарному засіданні сесії обласної ради.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення селищної ради не дає права третій особі використовувати мисливські угіддя для ведення мисливського господарства, адже таке право виникне лише після отримання відповідного рішення Волинської обласної ради. При цьому, позитивне рішення селищної ради не носить обов`язкового характеру для обласної ради, оскільки остання може прийняти будь-яке рішення щодо третьої особи (позитивне чи негативне). Крім того, рішення сесії Цуманської селищної ради від 13.04.2022 №15/6 "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя", як ненормативний акт, тобто акт одноразового застосування, що вичерпує дію фактом виконання, не може бути скасоване.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Цуманської селищної ради №15/6 від 13.04.2022 "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя" є актом індивідуальної дії; його прийняття не зачіпає конкретних прав Ківерцівської РО УТМР за теперішніх обставин справи. Позивач не навів обґрунтування реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси від спірного рішення. Оскаржуване рішення селищної ради не створює жодних правових наслідків для позивача, тому не може порушувати його права чи інтереси.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, висловленого у постанові від 26.04.2023 у справі №380/23331/21 (щодо юрисдикції). Суди попередніх інстанцій проігнорували, що мисливські угіддя перебували у користуванні позивача до 04.11.2022, не врахували його переважне право на користування мисливськими угіддями.

19. Відповідач у відзиві покликається на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, адже позитивне рішення селищної ради про передачу земельних ділянок у користування третій особі не приймалося. Оскаржуване рішення не дає права третій особі використовувати земельні ділянки.

20. Третя особа ГО "Товариство мисливців та рибалок "Горинь" у відзиві покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на те, що вирішення по суті питання про надання мисливських угідь у користування віднесено виключно до компетенції Волинської обласної ради, що не заперечується і позивачем. Також конструкція ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"передбачає випадки переважного права користування мисливськими угіддями, а отже, свідчить про те, що при вирішенні питання про надання мисливських угідь у користування допускається наявність кількох претендентів.

Наявність оскаржуваного рішення жодним чином не порушує права позивача та не перешкоджає відповідачу надати спірні земельні ділянки Ківерцівській РО УТМР з урахуванням його переважного права за умови відповідного волевиявлення.

VІ. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ПАЛАТИ

21. Колегія суддів не погодилася з правовим висновком, наведеним у постанові від 26.04.2023 у справі №380/23331/21 про те, що справу слід розглядати за правилами господарського, а не адміністративного судочинства. Саме це і стало підставою для передачі справи на розгляд Судової палати.

22. Зважаючи на те, що позивач не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції в судах першої чи апеляційної інстанції, відсутні різні правові позиції касаційних судів, справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

24. Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України № 1478-ІІІ від 22.02.2000 "Про мисливське господарство та полювання"(далі - Закон № 1478-ІІІ), який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

25. Відповідно до ст.1 Закону № 1478-ІІІкористувачі мисливських угідь - спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь; мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

26. Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 1478-ІІІдержавне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

27. Органам місцевого самоврядування цим Закономта іншими законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання.

28. Відповідно до ст. 9 Закону № 1478-ІІІдо повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

29. Статтею 10 Закону № 1478-ІІІпередбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин; вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь; реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

30. Згідно з ч.ч.1-3 ст. 21 Закону № 1478-ІІІведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.

31. Порядок надання у користування мисливських угідь регламентовано приписами ст.22 Закону № 1478-ІІІ.

За правилами ч.1 цієї статті мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ч.4 цієї статті переважне право на користування мисливськими угіддями мають: власники та постійні користувачі земельних ділянок; користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

32. Позивач вважає, що рішенням Цуманської селищної ради №15/6 від 13.04.2022 "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя" порушено його права як користувача мисливських угідь на території Цуманської ОТГ та як такого, що має переважне право на користування такими мисливськими угіддями.

33. Оскаржуване рішення стосується погодження третій особі ГО "ТМР "Горинь" надання у користування терміном на 25 років, з правом перегляду через 5 років, земельних ділянок для ведення мисливського господарства із земель комунальної власності за межами населених пунктів.

34. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що оскаржуване рішення Цуманської селищної ради № 15/6 від 13.04.2022 "Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя" не перешкоджає Волинській обласній раді надати спірні мисливські угіддя Ківерцівській РО УТМР з урахуванням його переважного права за умови відповідного волевиявлення зі сторони позивача.

35. У касаційній скарзі позивач покликається на невідповідність вищенаведених висновків висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 26.04.2023 у справі №380/23331/21.

36. У тій справі, як і у справі, що розглядається, оскаржувалося рішення Добротвірської селищної ради Львівської області від 29.07.2021 №33 "Про розгляд звернення", яким надано погодження Громадській організації "Кам`янка-Бузьке мисливсько-рибальське господарство "Побужани" на користування мисливськими угіддями. Верховний Суд зазначив таке:

"28. Як убачається з матеріалів справи, у цій справі спір виник щодо правомірності рішення Добротвірської селищної ради Львівської області 9 сесії 8 скликання від 29 липня 2021 року № 33 "Про розгляд звернення", яким надано погодження громадській організації "Кам`янка-Бузьке мисливсько-рибальське господарство "Побужани" на користування мисливськими угіддями, загальною площею 8610,8000 га (в тому числі польових - 3173,9116 га, лісових - 4982,5364 га, водно-болотних - 454,3520 га), що розташовані на території Добротвірської селищної ради Львівської області терміном на 15 років.

Між тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуване рішення про погодження на користування мисливськими угіддями прийняте 29 липня 2021 року, тобто на момент коли позивач володів правом користування мисливськими угіддями.

29. Тобто фактично, у справі, що розглядається існує спір щодо права користування мисливськими угіддями між двома громадськими організаціями.

…

38. Отже, у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної або господарської юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

39. Скасування такого акта не породжує наслідків для користувача земельної ділянки, оскільки у такої особи виникло право постійного користування земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Відтак обраний спосіб захисту порушеного права (оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про розпорядження земельною ділянкою) не забезпечує його реального та ефективного захисту за правилами КАС України.

40. Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду України від 19 грудня 2018 року у справі № 813/5134/13-а, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 806/945/17.

41. Отже, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з неправомірністю, на думку позивача, набуття Громадською організацією "Кам`янка-Бузьке мисливсько-рибальське господарство "Побужани" права користування мисливськими угіддями на підставі спірного рішення органу місцевого самоврядування, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України".

37. Колегія суддів з таким висновком не погодилася, вважаючи, що на підставі рішення сільської ради, яке є предметом спору, право користування мисливськими угіддями не виникло. Тому й немає спору між двома громадськими організаціями щодо права користування мисливськими угіддями. Як наслідок, на думку колегії, справу слід розглядати за правилами адміністративного, а не господарського судочинства.

38. Судова палата звертає увагу на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів закономвстановлено інший порядок судового провадження (ст. 19 КАС України).

39. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

40. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

41. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

42. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

39. У постанові від 26.04.2023 у справі № 380/23331/21 Верховний Суд зазначив, що предметом оскарження є рішення селищної ради про надання у користуваннямисливських угідь терміном на 15 років третій особі, а тому розгляд цієї справи має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

40. Судова палата не може погодитися з таким висновком, адже спірним рішенням Цуманської селищної ради №15/6 від 13.04.2022, як і у справі № 380/23331/21, не вирішувалося питання щодо надання мисливських угідь в користування, а також не заперечується переважне право позивача на користування такими мисливськими угіддями.

41. Рішення стосується погодження третій особі ГО «ТМР «Горинь» надання у користування терміном на 25 років, з правом перегляду через 5 років, земельних ділянок для ведення мисливського господарства із земель комунальної власності за межами населених пунктів. Наявність такого рішення не перешкоджає наданню аналогічного погодження й позивачу.

42. Водночас ст. 22 Закону України № 1478-ІІІ від 22.02.2000 «Про мисливське господарство та полювання»викладена таким чином, що:

-          не встановлює будь-яких обмежень щодо кількості погоджень для користування мисливськими угіддями;

-          не розкриває значення такого погодження як відповідної перешкоди для інших претендентів на користування угіддями;

-          не визначає порядку відкликання чи скасування вже наданого погодження;

-          передбачає випадки переважного права на користування мисливськими угіддями.

43. Така конструкція свідчить про те, що при вирішенні питання про надання мисливських угідь у користування допускається наявність кількох претендентів, які можуть мати відповідні погодження сільської ради.

44. Отже, рішення Цуманської селищної ради №15/6 від 13.04.2022 «Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя» не перешкоджає Волинській обласній раді надати спірні мисливські угіддя Ківерцівській РО УТМР з урахуванням його переважного права за умови відповідного волевиявлення зі сторони позивача.

45. Погодження іншому мисливському товариству передачі земельних ділянок під мисливські угіддя саме по собі не створило майнових відносин за участю селищної ради та таким мисливським товариством, не порушило майнових прав позивача, а тому немає підстав вважати, що спір повинен розглядатися в порядку господарського чи цивільного судочинства.

46. У цій справі позивач оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, з якого не виникли майнові відносини, а тому справа належить до адміністративної юрисдикції.

47. Водночас Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що рішення Цуманської селищної ради № 15/6 від 13.04.2022 «Про погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя» є актом індивідуальної дії. Його прийняття не порушує прав та законних інтересів Ківерцівської РО УТМР.

48. З огляду на зазначене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 у справі №380/23331/21, і сформувати новий правовий висновок про те, щоспір про оскарження рішень органів місцевого самоврядування про надання погодження на передачу земельних ділянок під мисливські угіддя підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

49. У зв`язку із наведеним, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

50. Відповідно до статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.    

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ківерцівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 140/6122/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач                                                                                В.М. Кравчук

Суддя                                                                                                  Я.О. Берназюк

Суддя                                                                                                  А.Ю. Бучик

Суддя                                                                                                  А.А. Єзеров

Суддя                                                                                                  Н.В. Коваленко

Суддя                                                                                                  А.І. Рибачук

Суддя                                                                                                  О.П. Стародуб

Суддя                                                                                                  С.Г. Стеценко

Суддя                                                                                                  Т.Г. Стрелець

Суддя                                                                                                  Л.В. Тацій

Суддя                                                                                                  В.М. Шарапа

Суддя                                                                                                  С.М. Чиркін