Постанова Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 200/3265/21-а (провадження № К/9901/43594/21)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 200/3265/21-а

провадження № К/9901/43594/21

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Коваленко Н.В.,

суддів Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,    

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 200/3265/21-а  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Нацкомісія) про визнання протиправною та скасування постанови,  провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Нацкомісії

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021, ухвалене у складі головуючого судді Стойки В.В. та

постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, ухвалену  у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

У цій справі оспорюється постанова Нацкомісії  від 10.03.2021  № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000, 00 грн за правопорушення вчинені ним на ринку електричної енергії,  які виразились у незабезпеченні позивачем як виробником електричної енергії резервів палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та у нездійсненні невідкладно повідомлення Міністерства, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.

ІІ. РУХ СПРАВИ

1. 25.03.2021ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомісії від 10.03.2021 № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».

Позовні вимоги обґрунтовано ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» посиланням на незаконність спірної постанови про накладення штрафу, оскільки порушення вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії сталось не через його недбалість, а у зв`язку із  некоректним спрогнозуванням Міненерговугіллям показника прогнозного балансу електричної енергії, яку необхідно виробити, зокрема на осінньо-зимовий період 2020 - 2021 років, після внесення останнім 04.11.2020 змін  у прогнозований баланс затребуваності електричної енергії. Позивач вказав на те, що  він як відповідальний учасник ринку, ще на початку листопада 2020 року розпочав пошук додаткових джерел постачання вугілля, однак, у зв`язку із непрогнозованим збільшенням виробництва електричної енергії, не зміг заповнити склади вугіллям до гарантованих запасів у короткий термін, оскільки в Україні спостерігався і спостерігається загальний дефіцит вугілля. Також позивач вказав на те, що всі його ТЕС пройшли осінньо-зимовий період 2020 - 2021 років без аварійних відключень, відтак він зміг забезпечити потреби об`єднаної енергетичної системи України і виконав всі розпорядження і команди оператора системи передач без зупинок. Окрім того, позивач вказав на те, що він неодноразово на різних рівнях державного регулювання під час робочих та селекторних нарад повідомляв про критичну ситуацію із залишками вугілля. Окрім того, ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» зверталося до Міненерго та НЕК Укренерго щодо необхідності коригування оперативно-диспетчерського управління по відношенню до ТЕС Товариства задля отримання можливості вжити заходів щодо накопичення вугілля на складах ТЕС. Регулятора позивач письмово повідомив про фактичні обставини та проблематику щодо накопичення вугілля та причини їх виникнення листом від 25.01.2021 № 01/21. При цьому, законодавство  не встановлює конкретного терміну та форму повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії. Також позивач вказав на упередженість, несправедливість та дискримінаційність Нацкомісії при виборі санкції та її розміру.

2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 14.07.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, задовольнив позовні вимоги.

3. 26.11.2021 Нацкомісія звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 та постанову Першого  апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 16.12.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. Ухвалою від 12.04.2023 Верховний Суд закінчив підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначив її до касаційного розгляду у судовому засіданні.

6. У судовому засіданні Верховним Судом постановлено ухвалу від 23.05.2023 про передачу справи  № 200/3265/21-а на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстави, наведеної у частині першій статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

7. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023  справу № 200/3265/21-а призначено до касаційного розгляду Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що 28.04.2020  Міністерством енергетики та захисту довкілля України було затверджено та доведено до виробників прогнозний баланс на 2020 - 2021 роки, відповідно до якого позивачу було доведено, що в листопаді та грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити 662,0 млн. кВт·год та 518,0 млн. кВт·год відповідно.

04.11.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України було змінено прогнозний баланс в сторону збільшення, яким позивачу було доведено, що в листопаді і грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити 729,0 млн. кВт·год та 692,0 млн. кВт·год відповідно, тобто більше ніж було передбачено первинним прогнозним балансом.

З 08.02.2021 по 12.02.2021 на підставі звернення НЕК «УКРЕНЕРГО» від 18.01.2021 щодо забезпечення тепловими електростанціями ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» гарантованих запасів вугілля Нацкомісією було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»  за період діяльності з 01.12.2020 по 07.02.2021.

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, а саме щодо обов`язку ліцензіатів, які виробляють електроенергію із використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електроенергії відповідачем складено акт від 12.02.2021 № 82, у якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення.

За результатом перевірки ТОВ «ДТЕК СХІДEHEPГO» виявлено, що на складі Курахівської ТЕС, починаючи з 24.12.2020, очікуваний термін спрацювання складів був нижчим за 10 денний термін. Про критичну ситуацію із залишками вугілля позивачем було повідомлено Міненерго листом від 15.01.2021 та Регулятора листом від 25.01.2021 № 01/21.

10.03.2021 Нацкомісія, в результаті розгляду на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, та на підставі акта позапланової невиїзної перевірки від 12.02.2021 № 82, проведеної відповідно до постанови Нацкомісії від 25.01.2021 № 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок Акціонерного товариства (далі - АТ) «ДТЕК Дніпроенерго», Публічного АТ «Донбасенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «Центренерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», встановила, що ТОВ  «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»  не дотримано вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, а саме:

частини шостої статті 30 Закону України 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) щодо обов`язку виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії;

пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.08.2018 № 448 (далі - Правила про безпеку постачання електричної енергії) у частині обов`язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, Регулятора та оператора системи передачі  про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії;

підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Нацкомісії від 27.12.2017 № 1467 (далі - Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії), щодо обов`язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

10.03.2021 на підставі акта від 12.02.2021 № 82 Нацкомісія  прийняла постанову № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ  «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», якою на ТОВ  «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»  накладено штраф у розмірі 1 700 000, 00 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.

Не погоджуючись із такою постановою відповідача ТОВ  «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»  звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що зменшення у позивача гарантованого  запасу вугілля на складах відбулось не внаслідок недбалості позивача, оскільки на початок осінньо-зимового періоду у позивача було накопичено достатні запаси вугілля, а через те, що відбулись зміни прогнозного балансу затребуваності електричної енергії у бік збільшення і фактичного збільшення виробництва електроенергії за вказівками ПрАТ «НЕК «Укренерго», що призвело до порушення приписів чинного законодавства щодо обов`язку забезпечувати необхідний, гарантований запас вугілля на складах.

Разом з цим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вказав на те, що відповідач необґрунтовано застосував до позивача санкцію у вигляді максимально можливого штрафу. За аналогічні порушення норм закону відповідачем по відношенню до інших учасників ринку застосовані більш м`які санкції аж до попередження, тобто відповідне оскаржуване рішення є недобросовісним та таким, що порушує принцип рівності. Оспорюване рішення є непропорційним, оскільки не враховує дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для позивача, та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення частини шостої статті 30 Закону № 2019-VIII, пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії,  пункту 4 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2018 № 539.

Скаржник також вказує на те, що предметні ознаки спірних правовідносин індивідуалізовані фактичними обставинами справи, які полягають у порушенні суб`єктом господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням вуглеводнів, обов`язку мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно з правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у вигляді незабезпечення постачання вугілля на склади об`єктів генерації електричної енергії відповідного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію у необхідній кількості для накопичення гарантованого запасу вугілля.

Окрім того, Нацкомісія з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, зазначає, що якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісією виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою, з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням Нацкомісії.  

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідача ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки спрацювання складів вугілля в сторону зменшення сталось не через його недбалість, а у зв`язку із непередбачуваними обставинами, які стались внаслідок переглянутого компетентним суб`єктом владних повноважень прогнозу балансу електроенергії. При цьому позивач вказав на те, що  положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII визначено, що при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, чого зроблено не було при застосуванні до нього максимально можливого штрафу за порушення, яке допущене ним.

V. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ

12. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2023 справу передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав  Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку із необхідністю, на думку колегії суддів, яка розглядала цю справу, відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.08.2022 у справі № 280/2405/21 щодо застосування частини шостої статті 30  Закону № 2019-VIII, підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, у подібних правовідносинах.

13. У цій постанові від 02.08.2022 у справі № 280/2405/21 Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими визнано протиправною та скасовано постанову Нацкомісії від 10.03.2021 № 394 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК Дніпроенерго», якою на АТ «ДТЕК Дніпроенерго» накладено штраф у розмірі  1 700 000, 00 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.

14. Ухвалюючи таку постанову Верховний Суд у справі № 280/2405/21 погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що зменшення у позивача на складах вугілля відбулось у зв`язку із зміною прогнозного балансу Міністерства енергетики України та наданням ПрАТ «НЕК «Укренерго» як оператором системи передачі диспетчерських команд на збільшення виробництва електричної енергії, тобто з причин, які безпосередньо не залежали від позивача. При цьому, позивачем вживались заходи щодо укладення контрактів на постачання вугілля на склади у необхідній кількості для накопичення гарантованого запасу вугілля.

15. Також Верховний Суд вказав на те, що позивач на виконання вимог підпункту 5 пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії письмово повідомив відповідача про фактичні обставини та проблематику щодо накопичення вугілля та причини їх виникнення листом від 25.01.2021 № 01/50.

16. Окрім цього колегія суддів погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач необґрунтовано та нерозсудливо застосував до позивача максимальний розмір штрафу, передбачений пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII, а саме 1 700 000, 00 грн, за формально допущене правопорушення без жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Судова палата виходить із такого.

18. Частиною другою статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Повноваження Нацкомісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом  України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №  1540-VIII) та Законом № 2019-VIII.

20. Згідно зі статтею 1 Закону № 1540-VIIIНацкомісія (Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.    

21. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;  2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг (частина друга статті  3 Закону № 1540-VIII).    

22. Відповідно до пункту  3 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIIIдля ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором.    

23. Частинами першою-третьою статті 19 Закону № 1540-VIIIвизначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.    

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.    

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.    

24. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.    

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки (частина сьома статті  19 Закону № 1540-VIII).    

25. Відповідно до пункту 8 статті  19 Закону № 1540-VIII позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.    

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є: 1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації; 2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах; 3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення; 5) обґрунтоване звернення суб`єкта господарювання або споживача про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов; 6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.    

Позапланова невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.    

Згода суб`єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов`язковими.    

Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб`єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.    

26. Положеннями частин четвертої та п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIIIвизначено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.    

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.    

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.    

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.    

27. Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регламентована положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII, за правилами частини другої якої за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді, зокрема, накладення штрафу.

28. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону №1540-VIII).

29. Частиною четвертою статті 22 Закону №1540-VIIIвизначено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом та, зокрема Законом № 2019-VIII.

30. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 77 Закону № 2019-VIIIправопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

31. Частиною третьою статті 77 Закону № 2019-VIIIпередбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

32. Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIIIпередбачено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

33. Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісії  виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням Нацкомісії, наявність якого не заперечується позивачем у цій справі.

34. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21.04.2021  у справі № 480/2675/20.

35. Разом з цим Верховний Суд зазначає, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.  

36. Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

37. Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

39. У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

40. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятою 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

41. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами  державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

42. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

43. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

44. Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

45. Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гавенда проти Польщі» від 14.03.2002).

46. Повертаючись до предмету спору, якій виник у цій справі щодо визнання протиправною та скасування постанови Нацкомісії від 10.03.2021 № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на позивача накладено максимально можливий розмір штрафу, визначений пунктом 4  частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII, слід зазначити таке.

47. Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85 000, 00 грн до 1 700 000, 00 грн.

48. Згідно із частиною дванадцятою статті 2 Закону № 2019-VIIIрішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб`єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень не можуть призводити:

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов`язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;

до юридичного або фактичного обсягу прав та обов`язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов`язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.

49. Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

50. В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

51. Так, частиною шостою статті 30 Закону №  2019-VIIIвизначено, що виробники, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов`язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання електричної енергії.

52. Згідно із пунктом 1.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ці ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензована діяльність), а також визначають вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.

53. Згідно із підпунктом 40 пункту  2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ліцензіати, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов`язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

54. Отже, положеннями наведених норм права на виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів законодавством покладено обов`язок мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

55. У той же час наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2019 № 539 затверджено Порядок формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, пунктами 1, 2 якого встановлено, що він визначає основні організаційні положення, принципи та вимоги, а також методологічні засади щодо формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік з метою підготовки рекомендацій щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії та надання інформації учасникам ринку електричної енергії про режими функціонування об`єднаної енергетичної системи України, загальну потребу в паливі для виробників електричної енергії, що в своєму складі мають теплові електричні станції та теплові електроцентралі, для прогнозування своєї виробничо-фінансової діяльності на розрахунковий рік.

Формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік здійснюється щороку на постійній основі і є складовим елементом системи прогнозування та планування розвитку об`єднаної енергетичної системи України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу, що здійснюють Міненерговугілля та оператор системи передачі для забезпечення вимог Правил про безпеку постачання електричної енергії.

56. Принципи та вимоги до формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік регламентовані підрозділом 1 розділу ІІ «Формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік» Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, пунктом «й» якого визначено, що прогнозний баланс електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік (далі - прогнозний баланс електроенергії) формується на принципах прозорості і недискримінації з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу системи передачі, Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307.

57. Відповідно до пункту 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік прогнозний баланс електроенергії розраховується за такими варіантами:

базовий прогнозний баланс електроенергії - на основі статистичних даних щодо прогнозних середньомісячних температур навколишнього середовища та темпів приросту/спаду обсягів споживання електричної енергії за останні п`ять років, найбільш вірогідних умов функціонування ОЕС України у розрахунковому році;

граничні прогнозні баланси електроенергії - на сценарній основі через неможливість однозначного визначення умов функціонування ОЕС України в розрахунковому році з урахуванням прогнозів критичних умов функціонування ОЕС України, зокрема аномальних температур навколишнього середовища, та/або відхилення від показників базового прогнозного балансу електроенергії обсягу електроспоживання більше ніж на 3 %, та/або виробництва електроенергії АЕС на 5 %, та/або виробництва електроенергії ГЕС на 20 %, та/або інших факторів, які ОСП обґрунтовано вважає такими, що вплинуть на функціонування ОЕС України.

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік під час розроблення прогнозної структури палива виробники електричної енергії, що у своєму складі мають ТЕС, зобов`язані забезпечити, зокрема:

постачання вугілля в обсязі запланованих витрат відповідно до затвердженого прогнозного балансу електроенергії;

утворення гарантованих запасів вугілля, що відповідають 10-денному (для марки Г + Д) або 20-денному (для марки АШ + П) обсягу середньодобових витрат вугілля.

58. До того ж пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік передбачено, що зниження обсягів гарантованих запасів вугілля виробниками електричної енергії відносно обсягів, зазначених у пунктах 15, 16 цієї глави, допускається у разі:

форс-мажорних для виробника електричної енергії обставин у постачанні вугілля;

погодження з Міненерговугілля, але не більше ніж на 15 % від визначених у пунктах 15, 16 цієї глави обсягів на період до 20 днів.

Обсяги гарантованих запасів вугілля мають бути відновлені протягом 20 днів з останнього дня місяця, коли почалося зниження цих обсягів.

59. Таким чином, фактична кількість гарантованого запасу вугілля прямо пропорційно залежить від кількості електричної енергії, яку прогнозується виробити, при цьому відповідний прогноз затребуваності у електричній енергії конкретних тепло-електростанцій здійснюють не самі виробники, а Міненерговугілля та оператор системи передачі.

60. При цьому, відповідне прогнозування має здійснюватися на рік з урахуванням відповідних припущень, зокрема щодо: прогнозних середньомісячних температур навколишнього середовища; темпів росту/спаду електроспоживання ОЕС України та зміни конфігурації графіків споживання потужності; темпів введення в експлуатацію ВДЕ та графіків їх роботи; водності річок Дніпровського та Дністровського каскадів ГЕС; можливості експорту/імпорту електричної енергії, виходячи з допустимої пропускної здатності міждержавних перетинів; планів розвитку генерації ТЕС, АЕС, ГЕС, ГАЕС (введення в експлуатацію, списання, збільшення/зменшення встановленої потужності); планів розвитку магістральних та міждержавних електричних мереж; соціально-економічного розвитку країни; обсягів власного видобутку (виробництва) палива та продуктів його переробки, прогнозних цін на них; прогнозних цін на паливо та продукти його переробки на зовнішніх ринках; прогнозних цін на електроенергію на суміжних ринках, на які її можна експортувати та з яких її можуть імпортувати, для характерних діб.

Визначення зазначених припущень здійснюється на основі аналізу їх фактичних значень у попередніх періодах, прогнозної інформації стосовно їх можливих значень у наступному році.

61. На виконання вищенаведених приписів законодавства 28.04.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України затверджено та доведено до виробників прогнозний баланс на 2020-2021 роки, відповідно до якого позивачу доведено, що в листопаді і грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити виробити 662,0 млн. кВт·год та 518,0 млн. кВт·год відповідно.

62. В подальшому, 04.11.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України було змінено прогнозний баланс в сторону збільшення, яким позивачу було доведено, що в листопаді і грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити 729,0 млн. кВт·год та 692,0 млн. кВт·год відповідно, тобто більше ніж було передбачено первинним прогнозним балансом.

63. Фактично, позивачем у грудні 2020 року, і цей факт не оспорюється відповідачем, вироблено 929, 0 млн. кВт·год, що більше ніж було передбачено первинним прогнозним балансом. Відповідне збільшення виробітку позивачем електричної енергії відбулось на виконання вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго».

64. Виходячи із прогнозного балансу, затвердженого Міненерговугілля 28.04.2020 та з урахуванням зміни прогнозного балансу 04.11.2020, позивач забезпечив наявність гарантованого запасу вугілля станом на кінець листопада - початок грудня 2020 року.

65. До моменту стрімкого збільшення споживання і зміни прогнозного балансу на грудень 2020 року рівень запасів вугілля відповідав прогнозному балансу, що діяв на момент початку осінньо-зимового періоду 2020/2021, та значно перевищував вимоги щодо гарантованих запасів, що підтверджується висновками готовності до ОЗП, складеними Держенергонаглядом та даними про запаси вугілля.

66. Із відповідних даних, розміщених зокрема, на сайті Міненерговугілля, видно, що різке просідання складу вугілля на ТЕС позивача сталося починаючи з 24.12.2020,  тобто після збільшення прогнозних  показників.

67. До того ж, як видно з матеріалів справи позивачем вживались заходи щодо укладення контрактів на постачання вугілля на склади у необхідній кількості для накопичення гарантованого запасу вугілля, у тому числі  після коригування Міненерговугілля прогнозному балансу.

68. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що зменшення у позивача складу вугілля відбулось у зв`язку із зміною прогнозного балансу Міністерства енергетики України та надання ПрАТ «НЕК «Укренерго» як оператором системи передачі диспетчерських команд на збільшення виробництва електричної енергії, тобто з причин, які безпосередньо не залежали від позивача, що свідчить про формальність наявного правопорушення  щодо обов`язку позивача мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

69. При цьому, відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії учасники ринку електричної енергії зобов`язані, зокрема, невідкладно повідомляти Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.

70. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач неодноразово на різних рівнях державного регулювання під час робочих та селекторних нарад повідомляв про критичну ситуацію із залишками вугілля, та згодом вже  письмово повідомив  ПрАТ «НЕК Укренерго» та Міністерство енергетики України про критичну ситуацію із залишками вугілля листом від 14.01.2021 № 01/13 року, а також відповідача - листом від 25.01.2021 № 01/21 про фактичні обставини та проблематику щодо накопичення вугілля та причини їх виникнення.

71. При цьому, положеннями Правил про безпеку постачання електричної енергії не визначено строку та форми такого невідкладного повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії, пов`язані із накопиченням вугілля.

72. Верховний Суд вважає, що термін «невідкладно» слід розуміти, як зобов`язання вчинити дії у найкоротший строк.

73. «Невідкладно повідомляти» слід тлумачити, як вчинити активні термінові дії, що мають бути здійснені негайно.

74. Таким чином, Верховний Суд констатує, що невідкладне повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної, пов`язані із накопиченням вугілля має відбуватись негайно з моменту просідання  гарантованих запасів вугілля, що відповідають 10-денному (для марки Г + Д) або 20-денному (для марки АШ + П) обсягу середньодобових витрат вугілля.

75. Невиконання цього обов`язку щодо негайного повідомлення утворює зміст правопорушення, за яке Регулятором може бути прийнято рішення про застосовування до учасників ринку санкцій, зокрема, у вигляді попередження чи штрафу.

76. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

77. Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу.    

78. Орім того, як було зазначено вище, відповідачем на підставі постанови від 25.01.2021 № 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» було проведено позапланові перевірки зазначених суб`єктів господарювання, зокрема, й позивача.

79. При цьому, суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками проведення відповідних контрольних заходів відповідачем були встановлені однакові порушення норм чинного законодавства, ідентичні тим, що визначені й по відношенню до позивача. За результатом проведених перевірок відповідачем прийняті постанови щодо всіх згаданих вище суб`єктів господарювання, які є ідентичними за змістом та містять однаковий перелік вичавлених порушень на ринку електричної енергії, а саме:

від 10.03.2020 № 395  «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн (максимальний);

від 10.03.2021 № 394 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн (максимальний);

від 10.03.2021 № 393 «Про накладення штрафу на AT «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн (максимальний);

від 26.02.2021 № 328 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на  ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 170 000,00 грн (вдесятеро менше ніж до позивача);

від 12.03.2021 № 441 «Про застереження ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою до ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» застосовано застереження.

80. Тобто, щодо ідентичних порушень законодавства, виявлених Нацкомісією під час  позапланової перевірки дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та  Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії в порушення принципу недискримінації до обсягу прав та обов`язків позивача застосовано відмінний підхід у порівнянні із іншими підприємствами, до яких застосовано менший розмір штрафу або застереження.

81. Суд враховує положення частини другої статті 2 КАС Україниза правилами якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

82. З урахуванням наведеного, колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач необґрунтовано, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, застосував до позивача максимальний розмір штрафу, передбачений пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII, а саме 1 700 000, 00 грн, за формально допущене правопорушення.

83. З огляду на зазначене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для відступу від правового висновку, сформованого  Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 за наслідками розгляду справи №280/2405/21.

84. У зв`язку із наведеним вірними є висновки судів попередніх інстанцій  про незаконність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.

85. Відповідно до статті 350 КАС Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.    

86. З урахуванням наведеного висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність  підстав для задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 200/3265/21-а  слід залишити без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 200/3265/21-а  - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуюча суддя       Н.В. Коваленко

      

Судді   Я.О. Берназюк

А.Ю. Бучик

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук

А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій

С.М. Чиркін

В.М. Шарапа

Повний текст постанови виготовлено суддею Рибачуком А.І.