flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Верховного Суду від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24 (провадження № К/990/19427/25)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року

м. Київ

справа №620/10029/24

адміністративне провадження № К/990/19427/25

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М., Шевцової Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 620/10029/24

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в особі законного представника ОСОБА_3 )

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (суддя Баргаміна Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (колегія у складі суддів Заїки М.М., Ганечко О.М., Чаку Є.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

Справа стосується права членів сім`ї військовослужбовця, який помер від захворювання під час виконання обов`язків військової служби під час дії воєнного стану, на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

ІІ. РУХ СПРАВИ

  1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 (далі також - позивачі) звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, скаржник), в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 03.05.2024 № 13/д про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_3 ) призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), як членам сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_4 (законний представник ОСОБА_3 ) одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови № 168, у рівних частках, як члену сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 під час виконання обов`язків військової служби.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

  1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
  2. ОСОБА_5 був чоловіком ОСОБА_3 і батьком ОСОБА_4 .
  3. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
  4. Згідно з актом службового розслідування від 23.09.2022 встановлено, що з наявногобойового розпорядження командира НОМЕР_1 обр ТрО № 317 від 06.07.2022, бойового розпорядження командира 30 осб № 15/дск від 01.08.2022 вбачається, що на час початку захворювання, яке призвело до смерті, майор ОСОБА_5 виконував бойове завдання.
  5. Смерть командира розвідувального взводу ОСОБА_5 настала у результаті гострої печінково-ниркової недостатності, ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, НІ, не пов`язана із вчиненням померлим кримінальних або адміністративних порушень.
  6. Згідно з витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 11.08.2023 № 2613 захворювання та причина смерті ОСОБА_5 , так, пов`язані із захистом Батьківщини.
  7. Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) № 211 від 22.08.2023 майор ОСОБА_5 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
  8. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю майора ОСОБА_5 відповідно до Постанови № 168.
  9. ІНФОРМАЦІЯ_4 повернув заяву на доопрацювання, зазначивши, що заявники мають право на виплату відповідно до Порядку № 975.
  10. Звернувшись повторно, заявники наполягали на відправці заяви з додатками до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги (далі - Комісія).
  11. Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 03.05.2024 № 13/д, розглянувши документи заявників, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги - батькам, дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, майора ОСОБА_5 .
  12. Повертаючи документи на доопрацювання, Комісія зауважила, що заявники мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII(далі - Закон № 2011-XII) та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок № 975), оскільки смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання, яке не пов`язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини.
  13. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
  14. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 23.09.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025, позов задовольнив.
  15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою № 168 передбачено виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі ніж це було визначено Порядком № 975.

Тому, починаючи з 24.02.2022, особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, виплачується така допомога саме у розмірі, визначеному абз.1 пункту 2 Постанови № 168, тобто у розмірі 15 000 000 гривень, а не у розмірах, визначених підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII та абз. 2 пункту 5 Порядку № 975.

Суди врахували правові висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23.

Враховуючи, що смерть ОСОБА_5 пов`язана із захистом Батьківщини, суди дійшли висновку про те, що позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 у розмірі 15 000 000 грн.

  1. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
  2. У касаційній скарзі Міністерство оборони України посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
  3. Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм ч. 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ, п. 2 Постанови № 168 без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, які наведені у його постановах від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24, від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22, від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24 (зокрема про те, що: « чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати. На відміну від Закону № 2011-ХІІта Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців»).
  4. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2025 відкрив касаційне провадження з підстави, визначеної п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України).
  5. Від представника позивачів до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІ. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ

  1. Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2025 справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
  2. Колегія суддів, яка передала справу на розгляд палати, встановила, щосуд касаційної інстанції у складі колегій суддів цієї самої палати вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
  3. Зокрема, у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23 Верховний Суд дійшов висновку, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи захворювання.
  4. Натомість у постановах від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22, від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24, від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24, правовідносини в яких є подібними до тих, що склалися у справах № 600/548/23-а та у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов протилежного висновку та зазначив, що право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови № 168 виникає лише у разі загибелі військовослужбовця або його смерті внаслідок поранення (контузії, травми чи каліцтва), отриманих під час захисту Батьківщини в період воєнного стану. Ця норма не поширюється на випадки смерті від захворювання, навіть якщо воно пов`язане із захистом Батьківщини.
  5. Для призначення допомоги за Постановою № 168 необхідним є виконання умов, визначених абзацом шостим пункту 2, зокрема: отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях чи забезпеченні заходів з національної безпеки у період воєнного стану, яке спричинило смерть не пізніше ніж через рік. Загибель військовослужбовця в період воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги згідно з Постановою № 168, якщо смерть не пов`язана з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом.
  6. На думку колегії суддів, яка передала цю справу на розгляд палати, на спірні правовідносини поширюється пункт 2 Постанови № 168, який застосовується до випадків смерті військовослужбовця в період воєнного стану, у тому числі внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією рф, на період дії воєнного стану для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення таких заходів, Постановою № 168 передбачено виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж це було визначено Порядком № 975.
  7. Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22, від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24, від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24 та інших, у яких викладено правовий висновок, що право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн згідно з пунктом 2 Постанови № 168 виникає лише у разі загибелі військовослужбовця або його смерті внаслідок поранення (контузії, травми чи каліцтва), отриманих під час захисту Батьківщини в період воєнного стану.

VІI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

  1. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянула доводи касаційної скарги, підстави для передачі справи на розгляд палати та дійшла таких висновків.
  2. Порівнявши фактичні обставини справ, наведені у постановах Верховного Суду, від яких колегія суддів мала намір відступити, палата дійшла висновку, що вони частково відрізняються в частині причин смерті військовослужбовця.
  3. Зокрема, у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23 встановлено, що смерть настала від загального захворювання, причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини.
  4. Натомість у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23 встановлено, що військовослужбовець помер в період проходження служби - під час виконання службових обов`язків, внаслідок вогнепального поранення, у постанові від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22 встановлено, що смерть настала в період проходження військової служби і пов`язана з виконанням обов`язків військової служби - військовослужбовця було вбито під час несення служби на стаціонарному блокпості, у постанові від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24 встановлено, що причина смерті не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Отже, ці правові висновки висловлено за інших обставин, а тому справи є нерелевантними.
  5. Лише у постанові від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24 правовідносини є схожими, оскільки як і у справі, що розглядається, смерть військовослужбовця настала через захворювання, вважається такою, що сталася під час виконання ним обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, однак правові висновки щодо права членів сім`ї військовослужбовця, який помер від захворювання під час виконання обов`язків військової служби під час дії воєнного стану, на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн суперечать висновкам, які наведено у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23.
  6. Вирішуючи питання щодо усунення розбіжності у правозастосуванні, Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
  7. Згідно зі змістом частини п`ятої статті 17 Конституції Українидержава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
  8. Частиною першою статті 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
  9. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII(далі - Закон № 2011-XII).
  10. Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
  11. Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

  1. Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XIIпередбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

  1. Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.
  2. Пунктом третім статті 16-2 Закону № 2011-XIIвизначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
  3. Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
  4. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).
  5. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
  6. У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XIIположення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
  7. Отже, Закон № 2011-XIIта Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
  8. Суд також звертає увагу на те, що абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону № 2011-XIIбуло викладено в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» від 16.07.2025 № 4546-IX (далі - Закон № 4546-IX), положення якого відповідно до розділу II «Прикінцеві положення» застосовуються з 24.02.2022. Однак ці положення не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн у кожному випадку смерті військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Зазначеною нормою встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування в полоні (крім випадків добровільної здачі в полон), становить 15 000 000 гривень.

  1. Водночас предметом цього спору є правомірність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 03.05.2024, тобто рішення, прийнятого до набрання чинності Законом № 4546-IX. Тому оцінка законності оскарженого рішення здійснюється з урахуванням правового регулювання, чинного на момент його прийняття, правових підстав позову та виняткового характеру зазначеної грошової допомоги.
  2. Закон № 4546-IXне слугував правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення Комісії. Як убачається з пояснювальної записки до цього Закону, його мета полягала в уніфікації підходів до обчислення розміру виплат членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли під час перебування в полоні, а також у врегулюванні деяких питань призначення одноразової грошової допомоги. З огляду на це, зазначені законодавчі зміни не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, оскільки обставини цієї справи не пов`язані з перебуванням військовослужбовця в полоні.
  3. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
  4. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
  5. Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

  1. Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

  1. У другому випадку юридично значущим є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168.
  2. Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.
  3. Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).
  4. Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.
  5. При цьому пункт 2 Постанови № 168 у редакції, чинній на 17.09.2022, прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.
  6. Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XIIта Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.
  7. Особливе значення для цієї категорії спорів має те, що нормативне регулювання після виникнення спірних правовідносин зазнавало змін. У зв`язку з цим судам необхідно визначати редакцію нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.
  8. Тому при вирішенні спорів цієї категорії суди повинні розмежовувати три правові ситуації:

- перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції;

- друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168;

- третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

  1. За таких обставин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
  2. Врахувавши зазначене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні:
  3. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XIIта не можуть тлумачитися відокремлено від нього.
  4. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.
  5. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постановапов`язує виникнення права на відповідну виплату.
  6. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.
  7. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XIIта Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.
  8. Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, Суд бере до уваги, що причиною смерті ОСОБА_5 була гостра печінково-ниркова недостатність, а згідно з висновком Центральної військово-лікарської комісії захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.
  9. Саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.
  10. Водночас суди не встановили та матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_5 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.
  11. За таких обставин передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.
  12. Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, дійшовши висновку про наявність у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168.
  13. Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом № 2011-XIIі Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону № 2011-XII.
  14. Суд бере до уваги, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби, є обставиною, яка зумовлює особливо високий рівень соціального захисту членів його сім`ї. Водночас у межах цієї справи Суд вирішує питання не про наявність у позивачів права на соціальний захист загалом, а про наявність спеціальних умов для виплати саме у розмірі 15 000 000 грн за тією правовою підставою, яка була покладена в основу заявлених вимог та оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.
  15. Відповідно до статті 351 КАС Українисуд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
  16. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення законуабо застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
  17. Оскільки Суд встановив неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, то касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 341345349351356359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі № 620/10029/24 скасувати.

Ухвалити нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в особі законного представника ОСОБА_3 ) відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та її не може бути оскаржено.

Головуючий суддя В.М. Кравчук

Судді

Бевзенко В.М., Берназюк Я.О.,

Бучик А.Ю., Єзеров А.А.,

Коваленко Н.В., Рибачук А.І.,

Стародуб О.П., Тацій Л.В.,

Чиркін С.М., Шарапа В.М.

Шевцова Н.В.