ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/111739159

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5361/22

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І.

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Національного банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 (суддя Котков О. В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 (головуючий - Корсак В. А., судді Владимиренко С. В., Євсіков О. О.) у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість"

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість";

відповідачі - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Таймкол"; 2) Державне підприємство "Сетам"; 3) Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Національний банк України.

Суть правозастосовного питання, переданого на вирішення об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

1. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

1) чи дозволяє процесуальний закон застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, в разі подання заявником будь-яких інших позовів (наприклад, про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна), ніж ті позови, що чітко визначено пунктом 6 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме позови про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

2) чи розповсюджується передбачена частиною 12 статті 137 ГПК України заборона на зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, на вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна за результатами електронних торгів, що були проведені в межах примусового виконання судового рішення за участю призначеного державним органом суб`єкта - Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам", Підприємство, відповідач-2), якому згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2019 № 1008/5 доручено здійснювати функції з організації електронних торгів.

Короткий зміст і підстави подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви

2. 01.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" (далі - ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість", Товариство, заявник, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило вжити заходи забезпечення позову про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (далі - АТ "Київмедпрепарат"), а саме: нежитлової будівлі площею 1128 м2, розташованої в місті Києві на вулиці Саксаганського, 139, корпус № 3, літ. "Р" (далі - нежитлова будівля, арештоване майно, корпус № 3), що відбувся 20.06.2022, та протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) до подання позову до суду шляхом:

1) зупинення реалізації арештованого майна;

2) заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Таймкол" (далі - ТОВ "Таймкол", відповідач-1) вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за неї на електронному аукціоні (торгах), який проводиться Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС Мінюсту України, ВДВС, відповідач-3) і ДП "Сетам";

3) заборони ДП "Сетам", ТОВ "Таймкол", ВПВР ДДВС Мінюсту України та іншим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження нежитлової будівлі (лот № 511248, аукціон (торги) від 20.06.2022 (https://setam.net.ua/auction/509443)), оформлення результатів торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про торги;

4) заборони будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) і органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, ДП "Сетам" і ТОВ "Таймкол" вчиняти будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом, у тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо, будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно нежитлової будівлі.

3. Заява обґрунтовується тим, що: 1) ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Таймкол", ДП "Сетам" і ВДВС про визнання недійсним електронного аукціону (торгів) з реалізації лоту № 511248 стосовно нежитлової будівлі, а також визнання недійсним протоколу проведення аукціону (торгів) від 20.06.2022 № 572843 з тих підстав, що Товариство брало участь у торгах з реалізації арештованого майна, які проведено з порушенням чинного законодавства, зокрема, ДП "Сетам" організувало проведення 20.06.2022 електронних торгів з продажу нежитлової будівлі, стартова ціна якої - 21 255 843 грн, гарантійний внесок - 1 062 792,15 грн, крок аукціону - 212 558,43 грн, за результатами яких оформлено протокол № 572843, переможцем торгів стало ТОВ "Таймкол". Розмір додаткової винагороди організатору торгів становив 6 451 148,35 грн (з ПДВ), а сума, яку до 05.07.2022 мав перерахувати переможець торгів на рахунок продавця, - 142 764 869,51 грн; 2) крім арешту, накладеного в межах виконавчого провадження № 67278071 (номер запису про обтяження: 44699891), також існував арешт нежитлової будівлі як речового доказу, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2016 у справі № 747/33036/16-к у межах кримінального провадження № 42016000000000904 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України; 3) необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову зумовлена тим, що у випадку реалізації арештованого майна заявник у межах одного судового провадження не зможе захистити або поновити свої права після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду його позову про визнання вказаних торгів недійсними.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022, заяву ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволено повністю.

5. Ухвала та постанова мотивовані тим, що: 1) у випадку реалізації арештованого майна ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" буде позбавлене можливості здійснити захист або поновлення своїх прав у межах одного судового провадження, відкритого за його позовом про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) і протоколу від 20.06.2022 № 572843, складеного за наслідком проведення аукціону, оскільки невжиття запропонованих Товариством заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Адже оплата за лот перебуває у стані очікування, акт про проведення цих торгів не підписано і право власності на майно за переможцем ще не оформлено, тобто процедуру відчуження майна за результатами проведеного аукціону не завершено; 2) запропонований Товариством захід забезпечення позову не підпадає під передбачену частиною 12 статті 137 ГПК України заборону, оскільки в спірних правовідносинах ДП "Сетам" є особою, яка здійснює лише заходи із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів та обслуговування цієї системи, тоді як немає доказів на підтвердження того, що торги проведені саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування.

При цьому, спростовуючи доводи ВДВС про те, що у спірних правовідносинах відповідач-3 виступає організатором і замовником торгів як державний орган, суди врахували викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 висновок про те, що продаж майна, яке належить на праві приватної власності боржнику, на аукціоні в процедурі виконавчого провадження не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги частини 12 статті 137 ГПК України, що виключає можливість застосування цієї норми до заходів забезпечення позову, які полягали в зупиненні стягнення, розпочатого виконавцем у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса. Адже передумовою для застосування положень частини 12 статті 137 ГПК України є встановлення тих обставин, що торги були проведені саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування, а не державного органу (виконавчої служби) як ініціатора виконавчих дій з реалізації майна боржника.

Водночас, відхиляючи аргументи Національного банку України (далі - НБУ, Нацбанк, третя особа) щодо фактичного зупинення виконання остаточного судового рішення вжитими заходами забезпечення позову, апеляційний суд зауважив, що застосування судом унормованого чинним процесуальним законом інституту забезпечення позову є тимчасовим заходом, що спрямований на те, щоб упродовж судового розгляду спору по суті в суду залишалася можливість розглянути позов заявника за звичайною процедурою.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

6. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, в лютому 2023 року ВПВР ДДВС Мінюсту України (скаржник-1) та НБУ (скаржник-2) звернулися з касаційними скаргами, в яких просять зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник-1 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", статей 137, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновку щодо застосування положень частини 12 статті 137 ГПК України, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20 та в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 380/5217/20, натомість помилково врахували викладену в постанові від 30.09.2020 року у справі № 910/19113/19 правову позицію Верховного Суду, яку в цьому випадку не можна було застосовувати, оскільки у вказаний справі організатором торгів був приватний виконавець, а не державний виконавець, тоді як у цій справі (№ 910/5361/22) організатором та замовником аукціону виступає державний орган - ВПВР ДДВС Мінюсту України.

8. В свою чергу, скаржник-2 звертає увагу на неврахування судами попередніх інстанцій викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 07.12.2022 у справі № 908/309/21, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 524/7234/18, від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20, від 05.10.2022 у справі № 705/3587/21-ц і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 640/31815/21 висновку про те, що забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого нерухомого майна на публічних електронних торгах призводить до недопустимого зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, зокрема, рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки способом його продажу на прилюдних торгах.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

9. ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" у відзивах на касаційні скарги ВДВС і НБУ просить залишити їх без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові.

ДП "Сетам" і ТОВ "Таймкол" не скористалися правом на подання відзивів на касаційні скарги.

10. Крім того, заявник у поданому 27.03.2023 клопотанні просить на підставі пунктів 2 і 3 частини 1 статті 296 ГПК України закрити касаційне провадження за касаційними скаргами ВДВС і НБУ, посилаючись на те, що касаційну скаргу нібито подано відповідачем-3 як структурним підрозділом Міністерства юстиції України, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності, а НБУ не було залучено як третю особу до участі в справі № 910/5851/22 та оскаржуваними судовими актами не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки Нацбанку.

Проте об`єднана палата відхиляє зазначене клопотання як необґрунтоване, оскільки, по-перше, відповідно до статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 №2832/5) систему органів примусового виконання рішень становлять Міністерство юстиції України та органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, до яких відноситься і ВПВР ДДВС Мінюсту України. При цьому касаційну скаргу підписано уповноваженим представником Міністерства юстиції України Юлдашевим Ю. М. та судовий збір за її подання сплачено зазначеним Міністерством, що не заперечується Товариством, а відтак фактично свідчить про подання касаційної скарги Міністерством юстиції України в особі ВПВР ДДВС Мінюсту України (код ЄДРПОУ 00015622), тобто юридичною особою в особі її структурного підрозділу, яка має процесуальну дієздатність, що виключає закриття касаційного провадження в цій справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 296 ГПК України.

По-друге, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 залучено до участі у справі № 910/5361/22 НБУ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, а оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції в тому числі за результатами розгляду апеляційної скарги Нацбанку як повноправного учасника цієї справи, що виключає закриття касаційного провадження у справі № 910/5361/22 на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 ГПК України.

Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2023 (Краснов Є. В. - головуючий, судді Мачульський Г. М., Рогач Л. І.) відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ВПВР ДДВС Мінюсту України та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/5361/22 зі здійсненням перегляду судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 справу № 910/5361/22 разом з касаційними скаргами ВПВР ДДВС Мінюсту України та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21).

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 у зв`язку з відпусткою суддів Рогач Л. І. та Булгакової І. В. визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Банасько О. О., Баранець О. М., Васьковський В. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Селіваненко В. П.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2023 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) справу № 910/5361/22 за касаційними скаргами ВПВР ДДВС Мінюсту України та НБУ на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/5361/22 та призначено здійснити розгляд зазначених касаційних скарг у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 у зв`язку з виходом з відпустки суддів Рогач Л. І., Булгакової І. В. і перебуванням у відпустці суддів Селіваненка В. П., Банаська О. О. визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський В. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І.

З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми процесуального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

12. ДП "Сетам" згідно з посиланням https://setam.net.ua/auction/509443 організувало проведення електронних торгів з продажу об`єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі; номер лоту: 5111248, дата проведення аукціону: 20.06.2022 о 09:00; дата закінчення торгів: 20.06.2022 о 19:32; дата закінчення подання заявок: 20.06.2022 о 08:00; стартова ціна: 21 255 843 грн; гарантійний внесок: 1 062 792,15 грн; крок аукціону: 212 558,43 грн; область: м. Київ, місцезнаходження майна: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корпус 3 літ. "Р"; дата публікації: 23.02.2022 о 16:10.

13. Результати електронного аукціону (торгів) оформлено протоколом № 572843 проведення електронного аукціону (торгів), що сформований 20.06.2022 о 22:00:14 організатором торгів - Підприємством "Сетам", відповідно до якого переможцем торгів є ТОВ "Таймкол".

У протоколі № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) зазначено, що розмір додаткової винагороди організатору торгів становить 6 451 148,35 грн, в тому числі ПДВ 20 %, сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця становить 142 764 869,51 грн, зазначаються реквізити рахунка організатора торгів та реквізити рахунка продавця, а також, що зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 05.07.2022.

14. Торги за лотом № 511248, які відбулися 20.06.2022, проводяться на підставі заявки по виконавчому провадженню № 6351504 з примусового виконання наказу № 910/21577/16, виданого 11.10.2021 Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 25.05.2021 у справі № 910/21577/16, яким (рішенням) задоволено позов про звернення стягнення на нежитлову будівлю (предмет іпотеки) в рахунок погашення боргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" перед НБУ відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

15. ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" під № 7 приймало участь у торгах за лотом № 511248 щодо реалізації арештованого майна, що підтверджується роздруківками з особистого кабінету на вебсайті ДП "Сетам" та платіжним дорученням від 17.06.2022 № 1035.

30.06.2022 Товариству стало відомо, що на нежитлову будівлю, крім арешту, накладеного в межах виконавчого провадження № 67278071 (номер запису про обтяження: 44699891), також ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2016 у справі № 747/33036/16-к накладено арешт на нежитлову будівлю як на речовий доказ у межах кримінального провадження № 42016000000000904 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

16. Передаючи справу разом із касаційними скаргами на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), мотивуючи це тим, що наразі очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики в питанні застосування вказаної норми в такій категорії спорів (визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна), зокрема щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що в межах виконання судового рішення проводяться ВДВС та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, задля недопущення можливостей довільного трактування цієї норми.

Позиція Верховного Суду

17. Здійснивши розгляд касаційних скарг у порядку письмового провадження, дослідивши наведені в них доводи, подані заперечення, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, об`єднана палата вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити з таких підстав.

18. В основу оскаржуваних ухвали та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що запропонований Товариством захід забезпечення позову (зупинення реалізації арештованого майна) не підпадає під передбачену частиною 12 статті 137 ГПК України заборону, оскільки в спірних правовідносинах ДП "Сетам" є особою, яка здійснює лише заходи із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів та обслуговування цієї системи, а учасники справи не надали доказів на підтвердження проведення спірних торгів саме від імені держави (державного органу) або територіальної громади (органу місцевого самоврядування). При цьому, спростовуючи доводи ВДВС (державного органу) про наявність у нього статусу організатора та замовника торгів у спірних правовідносинах, суди врахували викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 висновок про те, що продаж майна, яке належить на праві приватної власності боржнику, на аукціоні в процедурі виконавчого провадження не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги частини 12 статті 137 ГПК України, що виключає можливість застосування цієї норми до заходів забезпечення позову, які полягали в зупиненні стягнення, розпочатого виконавцем у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

19. Проте об`єднана палата не може погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для вжиття зазначеного вище заходу забезпечення позову з огляду на таке.

20. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

21. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні ді (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

22. Таким чином, зі змісту частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що цією диспозитивною нормою не визначено вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову, однак такий перелік може доповнюватися виключно за рахунок заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

23. Об`єднана палата зауважує, що норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого запропонованого Товариством заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

24. У зв`язку з наведеним Верховний Суд зазначає, що оскільки обраний Товариством захід забезпечення позову (в співвідношенні з позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів)) прямо не передбачено частиною 1 статті 137 ГПК України, суд мав би з посиланням на пункт 10 частини 1 цієї статті зазначити закон або міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якими цей захід забезпечення позову передбачено, натомість ані в ухвалі Господарського суду м. Києва від 04.07.2022, ані в постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/5361/22 відсутнє посилання на пункт 10 частини 1 статті 137 цього Кодексу та на закон чи міжнародний договір, яким визначено такий захід забезпечення позову, як зупинення реалізації (продажу) арештованого майна.

Таким чином, з огляду на пункт 10 частини 1 статті 137 ГПК України об`єднана палата зазначає, що Законами України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку", а також іншими законами чи міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, не передбачено можливості вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, в разі подання позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів).

25. Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2022 ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання до суду позовної заяви про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна АТ "Київмедпрепарат", що відбувся 20.06.2022, та протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів).

При цьому спірні електронні торги з реалізації нежитлової будівлі проводилися на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5) та на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 910/21577/16, яке набрало законної сили 13.09.2021 та яким, зокрема, задоволено позов НБУ про звернення стягнення на корпус № 3 - предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.04.2009, укладеним між НацБанком та АТ "Київмедпрепарат", зі встановленням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

26. Об`єднана палата наголошує, що поза увагою судів попередніх інстанцій помилково залишилися вимоги поданої заяви про забезпечення позову, яка не містить жодних відомостей щодо наміру подання Товариством позову про визнання права власності на арештоване майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, яке (майно) є предметом зазначених торгів, що не узгоджується з положеннями пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, яким чітко визначено можливість застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, виключно в разі подання позову про визнання права власності на майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, але не в порядку вжиття забезпечення позову з іншим предметом позову.

27. Об`єднана палата зауважує, що при обранні позивачем способу захисту своїх прав, передбаченого частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", і як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, суди мають враховувати саме положення пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов`язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів. Проте, заява ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову не відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України.

28. Водночас відповідно до частини 12 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

29. Об`єднана палата враховує викладений в пунктах 45, 48, 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20 висновок про те, що вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа безпосередньо не полягає та не має наслідком зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб`єкта. Такий запроваджений законодавцем механізм зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа суттєво відрізняється від обмежень у виді припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави або територіальної громади, передбачених частиною 12 статті 137 ГПК України. Поширення обмежень, передбачених цією нормою, на заходи забезпечення судом позову, встановлені пунктом 5 частини 1 статті 137 ГПК України, призвело би до повного припинення застосування судом такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, та унеможливило б ефективний захист або поновлення порушених прав позивачів у разі незаконної видачі виконавчого напису нотаріуса та продажу належного їм майна на його примусове виконання.

30. За таких обставин Верховний Суд погоджується з твердженням скаржників у тій частині, що Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові чітко розмежувала норми пункту 5 частини 1 та частини 12 статті 137 ГПК України як такі, що регулюють різні відносини та призначені для різних випадків проведення конкурсів, аукціонів, торгів, тендерів чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави чи територіальної громади, в тому числі їх зупинення, та, як наслідок, дійшла висновку, що дія норми частини 12 статті 137 цього Кодексу не розповсюджується на відносини забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що передбачено нормою пункту 5 частини 1 статті 137 ГПК України.

31. Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (такий висновок викладено в пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

32. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Зважаючи на те, що ГПК України, Законами України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку", іншими законами не передбачено такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, в разі подання позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів), суди попередніх інстанцій на обґрунтування оскаржуваних судових рішень безпідставно не послалися на конкретний пункт частини 1 статті 137 ГПК України, який би визначав запропонований Товариством захід забезпечення позову та умови його застосування, а спірні процесуальні правовідносини не регулюються положеннями частини 12 статті 137 цього Кодексу, об`єднана палата вважає, що вжитий судами захід забезпечення позову у виді зупинення реалізації арештованого майна не відповідає імперативним положенням частини 1 статті 137 ГПК України, оскільки не входить до переліку відповідних заходів, встановленого зазначеною процесуальною нормою.

33. У зв`язку з викладеним Верховний Суд погоджується з доводами скаржників про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвали і постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову (до подання позовної заяви), однак з мотивів, наведених вище.

34. При цьому об`єднана палата відхиляє як доводи скаржника-1 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми частини 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (аналогічна за змістом норма міститься в частині 12 статті 137 ГПК України), викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 380/5217/20, так і доводи скаржника-2 про неврахування судами викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 07.12.2022 у справі № 908/309/21, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 524/7234/18, від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20, від 05.10.2022 у справі № 705/3587/21-ц і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 640/31815/21 висновку про те, що забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого нерухомого майна на публічних електронних торгах призводить до недопустимого зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, зокрема, рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки способом його продажу на прилюдних торгах, з огляду на таке.

35. Предмет і підстави позову, а також вжиті судами заходи забезпечення позову в цій господарській справі та адміністративній справі № 380/5217/20 істотно відрізняються (схожий висновок викладено в пункті 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).

Так, на відміну від справи № 910/5361/22, в межах якої ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" до подання позовної заяви звернулося із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, передбаченого пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, в справі № 380/5217/20 позивач оскаржував бездіяльність та дії приватного виконавця при виконанні ним судового рішення в іншій цивільній справі. При цьому на забезпечення позову у зазначеній справі суд заборонив приватному виконавцю вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів та оформлення їх результатів при виконанні судового рішення в іншій справі, що фактично унеможливлює виконання цього рішення.

36. В свою чергу, предмет і підстави позову, а також вжиті судами заходи забезпечення позову в справі № 910/5361/22 та в справах №№ 907/416/21, 908/309/21 524/7234/18, 757/42929/20, 705/3587/21-ц, 640/31815/21 не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних процесуальних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення питання про забезпечення позову в цій справі.

Так, на відміну від цієї справи, в межах якої судами до подання позову немайнового характеру (про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів)) вирішувалося питання про вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, передбаченого пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 04.11.2021 у справі № 907/416/21 (предмет позову - витребування майна з чужого незаконного володіння), погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат" (цей захід забезпечення позову передбачено пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України) порушує права НБУ як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки зупиняє виконання судового рішення в іншій справі № 907/628/17 (за позовом Нацбанку до Приватного акціонерного товариства "Берегівський м`ясокомбінат" про звернення стягнення на предмет іпотеки), тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову свідчить про незаконність винесеної ухвали суду першої інстанції та недотримання збалансованості інтересів сторін.

Ухвалюючи постанову від 07.12.2022 про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції, якою було відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Галантос" про забезпечення виконання рішення суду у справі № 908/309/21 (предмет позову - визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки та зняття арешту з об`єкту нерухомого майна), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з того, що, незважаючи на судові рішення у справі № 40/5005/7101/2011, які набрали законної сили та на виконання яких господарським судом видано наказ та звернено стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), а також визначено порядок звернення стягнення - шляхом продажу на прилюдних торгах, ухвала Господарського суду Запорізької області від 16.07.2021 містить заборону на вчинення дій на виконання судових рішень у справі № 40/5005/7101/2011, що фактично зупиняє його виконання (пункт 170 вказаної постанови).

В свою чергу, в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 705/3587/21-ц (предмет позову - визнання квартири спільною сумісною власністю двох фізичних осіб і зняття з неї арешту) міститься висновок про те, що задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - квартири призведе до зупинення виконання рішення суду, що є недопустимим.

Водночас постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 757/42929/20 (предмет позову - визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги за кредитним договором і за договором іпотеки) скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій про вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру та заборони будь-яким державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної квартири та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви фізичної особи про забезпечення позову з посиланням на недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Ухвалюючи постанову від 25.11.2020 у справі № 524/7234/18 (предмет позову - визнання права власності на нежиле приміщення, виключення його з акту опису майна, звільнення з-під арешту), якою скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації (продажу) на публічних електронних торгах арештованого нежилого приміщення та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви фізичної особи про забезпечення позову, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що зупинення продажу на публічних електронних торгах арештованого нерухомого майна порушує права банку як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства. При цьому Верховний Суд виходив з тих фактичних обставин, що заявник подав позов про визнання за нею права власності на арештоване нерухоме майно, право власності на яке відповідачем не оспорюється, виключення його з акта опису, зняття арешту та обтяжень в межах виконавчого провадження, відкритого ще в 2014 році на підставі виконавчого листа, щодо якого матеріали справи не містять відомостей про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 640/31815/21 (предмет позову - визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і зобов`язання її вчинити певні дії) міститься висновок про те, що застосування задоволених судами попередніх інстанцій заходів забезпечення позову (заборона органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень, вчиняти будь-які виконавчі дії з примусового стягнення заборгованості Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" перед Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/5326/19) фактично призведе до зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі № 904/5326/19, а оскільки судове рішення у справі № 904/5326/19 було ухвалене у порядку господарського судочинства, то тільки у вказаному порядку може бути вирішено питання стосовно зупинення його виконання.

37. Отже, у цій справі та вказаних вище справах, на які посилаються скаржники, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.

У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних процесуальних правовідносин у справі, що розглядається, та справах, на постанови Верховного Суду в яких помилково послалися скаржники на обґрунтування підстав касаційного оскарження постановленої ухвали.

38. Об`єднана палата також вважає помилковим покладення в основу оскаржуваних ухвали та постанови викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 висновку про те, що продаж майна, яке належить на праві приватної власності боржнику, на аукціоні в процедурі виконавчого провадження не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги частини 12 статті 137 ГПК України, що виключає можливість застосування цієї норми до заходів забезпечення позову, які полягали в зупиненні стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Адже предмет і підстави позову, а також вжиті судами заходи забезпечення позову в цій справі та справі № 910/19113/19 суттєво відрізняються (схожий висновок викладено в пункті 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).

Так, у справі № 910/19113/19 позивач оскаржував виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводяться торги, з підстав його незаконної видачі. На забезпечення позову суд першої інстанції, з яким погодився Верховний Суд, вжив передбачений пунктом 5 частини 1 статті 137 ГПК України захід забезпечення шляхом зупинення стягнення на підставі цього ж виконавчого напису, що спрямовано на ефективний захист прав позивача у разі задоволення позову.

Натомість у справі, що розглядається, Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходу забезпечення позову у виді зупинення реалізації арештованого майна, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 137 ГПК України, посилаючись на намір в подальшому звернутися до суду з позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації нежитлової будівлі, що відбувся 20.06.2022, та протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів).

39. За змістом положень пункту 1 розділу VIII, пунктів 1, 4, 8 розділу X Порядку № 2831/5 (в редакції, чинній з 01.03.2022 по 22.07.2022) після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця. На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно. Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

40. Виходячи із системного аналізу змісту норм пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, пункту 1 розділу VIII, пунктів 1, 4, 8 розділу X Порядку № 2831/5, об`єднана палата зазначає, що такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, є основним заходом, а інші запропоновані Товариством і вжиті судами заходи забезпечення позову мають похідний характер, в зв`язку з чим належним чином обґрунтована раніше відмова в зупиненні продажу (реалізації) арештованого майна виключає підстави для застосування таких заходів забезпечення позову: 1) заборона відповідачу-1 проводити розрахунки та здійснювати оплату за нежитлову будівлю на електронному аукціоні (торгах); 2) заборона відповідачам та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на оформлення результатів торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про торги; 3) заборона державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, державним і приватним виконавцям, уповноваженим особам органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження корпусу № 3 будь-яким способом.

41. За таких обставин об`єднана палата дійшла висновку, що чинний ГПК України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом 6 частини 1 статті 137 цього Кодексу (див. пункти 23, 24, 26, 27 цієї постанови), а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна, наміром подання якого аргументована заява Товариства про забезпечення позову в цій справі.

42. В разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки в застосуванні норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення.

З огляду на те, що вжитий судами першої та апеляційної інстанцій захід забезпечення у виді зупинення продажу (реалізації) майна за позовом про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) не передбачено імперативними положеннями частини 1 статті 137 ГПК України, Законами України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку", іншими законами або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що, в свою чергу, свідчить про допущене судами істотне порушення норм процесуального права (статей 136, 137 ГПК України), об`єднана палата вважає, що касаційні скарги ВПВР ДДВС Мінюсту України та НБУ необхідно задовольнити, оскаржувані ухвалу та постанову - скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову (до подання позовної заяви).

43. Разом з тим з мотивів, наведених раніше в цій постанові, колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у відзивах на касаційні скарги ВДВС і НБУ.

Щодо відступу від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21)

44. В постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) (головуючий - Огороднік К. М., судді Банасько О. О., Жуков С. В.) викладено висновок про те, що вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у вказаній справі заходи забезпечення позову у виді зупинення реалізації майнового комплексу, яка здійснюється приватним виконавцем і ДП "Сетам" у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20), фактично полягають у втручанні в електронні торги, що проводяться в межах виконання судового рішення за участю призначеного державним органом суб`єкта, якому доручено здійснення функцій із організації електронних торгів, що не узгоджується з положеннями частини 12 статті 137 ГПК України.

Верховний Суд за результатами касаційного перегляду справи № 910/1539/21 (910/8758/21) скасував судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів, якими було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт") про забезпечення позову та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні зазначеної заяви.

45. Передаючи справу разом із касаційними скаргами на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), мотивуючи це тим, що наразі очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики в питанні застосування вказаної норми в такій категорії спорів (визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна), зокрема, щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що в межах виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, задля недопущення можливостей довільного трактування цієї норми.

46. Об`єднана палата вбачає підстави для відступу від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо питання застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в подібних процесуальних правовідносинах, викладеного в постанові від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), з огляду на таке.

47. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43 - 44) і № 818/1688/16 (пункти 44 - 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44 - 45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58- 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29); від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21(пункт 45)).

48. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

49.Відповідно до частини 12 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Таким чином, передумовою для застосування передбаченої цією нормою заборони вжиття заходів забезпечення позову є проведення торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі конкурсної, аукціонної, тендерної комісії (комітету), який проводить відповідну публічну конкурсну процедуру.

50. Отже, імперативна норма частини 12 статті 137 ГПК України чітко визначає суб`єктний склад учасників публічних конкурсних процедур, у відносинах з проведення яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання в такі процедури. Зокрема, до кола відповідних учасників включено саме призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, але аж ніяк не певну призначену державним органом особу чи посадову особу.

51. За таких обставин, у розрізі спірних правовідносин об`єднана палата зазначає, що відповідним державним органом або суб`єктом у розумінні частини 12 статті 137 ГПК України не є ДП "Сетам", яке хоча і має статус організатора електронних торгів згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.03.2019 № 1008/5, однак за організаційно-правовою формою взагалі є самостійним суб`єктом господарювання.

З цих же підстав не можна вважати державного або приватного виконавця відповідним державним органом або суб`єктом, оскільки виходячи зі змісту статей 7, 16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", зазначені виконавці уповноважені державою одноособово, а не в складі комісії, здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку. При цьому законодавець у частині 2 статті 16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" навіть уточнив, що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності, що виключає його статус суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

52. Отже, з метою формування єдиної правозастосовчої практики в питанні застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в такій категорії спорів (визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна) та недопущення можливостей довільного трактування цієї норми об`єднана палата вбачає підстави для відступу від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 12 статті 137 ГПК України в подібних процесуальних правовідносинах, викладеного в постанові від 01.02.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), оскільки у випадку, якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини 12 статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб`єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб`єкт у складі комісії).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

53. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

54. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

55. Відповідно до частини 1 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

56. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, об`єднана палата вважає, що доводи, викладені відповідачем-3 і третьою особою в поданих касаційних скаргах, отримали підтвердження під час касаційного провадження, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови про задоволення заяви ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні зазначеної заяви.

Висновки про застосування норм права

57. Згідно з частиною 2 статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Зважаючи на законодавчо визначений обов`язок, враховуючи фактичні обставини справи та пункти 23, 24, 26, 27, 45- 48 цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовчої практики в питанні застосування норми частини 12 статті 137 ГПК України в такій категорії спорів (визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна), зокрема, щодо можливості вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що в межах виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, і задля недопущення можливостей довільного трактування зазначеної процесуальної норми, об`єднана палата вважає за необхідне сформулювати такі висновки щодо комплексного застосування положень пункту 6 частини 1 та частини 12 статті 137 ГПК України:

"Чинний Господарський процесуальний кодекс України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом 6 частини 1 статті 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.

Якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини 12 статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб`єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб`єкт у складі комісії)".

Розподіл судових витрат

58. З огляду на те, що Верховний Суд касаційні скарги задовольняє та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову (до подання позовної заяви), то судові витрати скаржників у виді судового збору в загальній сумі 10 330 грн, пов`язані з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, підлягають стягненню з ТОВ "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" на користь Міністерства юстиції України та НБУ порівну (по 5165 грн).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Національного банку України задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/5361/22 скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" про забезпечення позову (до подання позовної заяви).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" (вул. Михайла Бойчука, 18-А, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 43493745) на користь Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622) 5165 (п`ять тисяч сто шістдесят п`ять) грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКН "Сучасна комерційна нерухомість" (вул. Михайла Бойчука, 18-А, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 43493745) на користь Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032106) 5165 (п`ять тисяч сто шістдесят п`ять) грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Накази доручити видати Господарському суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді О. М. Баранець

І. В. Булгакова

О. В. Васьковський

Т. Б. Дроботова

О. Р. Кібенко

Л. І. Рогач

Постанова ОП КГС ВС від 22 червня 2023 року у справі № 910/5361/22