Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/115487782
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/9216/22
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Малашенкової Т. М. (головуючої), Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Кібенко О. Р., Пєскова В. Г., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М. Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - Товариство, позивач) - Куприянський Б. О. (адвокат),
відповідача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія, відповідач, скаржник) - Яковченко Р.Г. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 (суддя - Усатенко І.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 (головуючий - суддя Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.)
у справі №910/9216/22
за позовом Товариства
до Компанії
про стягнення 124 142 718,02 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення суми основного боргу, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов договору про участь у балансуючому ринку.
1.1. Товариство звернулось до суду з позовом до Компанії про стягнення основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати отриманої електричної енергії на підставі договору про участь у балансуючому ринку, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, а також виникли підстави для стягнення з Компанії пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 закрито провадження у справі №910/9216/22 за позовом Товариства до Компанії у частині позовних вимог про стягнення 16 167 276,82 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.
2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023, у справі №910/9216/22 позов задоволено частково; стягнуто Компанії на користь Товариства заборгованість у розмірі 116 328 573,29 грн, 3% річних у розмірі 888 064,48 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 845 601,79 грн; відмовлено в частині стягнення пені у розмірі 1 080 478,46 грн.
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Компанія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №910/9216/22 у частині задоволених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Компанія із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- абзацу 3 пункту 4.2.1, пункту 7.7.4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку);
- пункту 4.3 Типового договору про участь у балансуючому ринку (додаток 7 до Правил ринку) в редакції, чинній з 01.02.2022 до 06.05.2022;
- частини другої статті 6, частини першої статті 7, статті 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" щодо створення електронного документа;
- статті 14 ГПК України, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у взаємозв`язку з вищевказаними нормами законодавства.
4.2. Так, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій помилково визначили початок періоду прострочення оплати за надані послуги балансування, що призвело до незаконного та необґрунтованого стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача. Позивач не вказував про направлення рахунків відповідачу та не надавав суду доказів дат їх направлення, підставою позову позивач вказував лише підписання актів купівлі-продажу, відповідно до яких і мала здійснюватися оплата.
5.1. Товариство надало відзив на касаційну скаргу та просило Суд у задоволенні скарги відмовити.
5.2. Позивач подав низку письмових пояснень, в яких заперечував проти доводів відповідача та просив Суд відмовити у касаційній скарзі та залишити оскаржувані судові рішення без змін, які долучені протокольними ухвалами.
6.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", 27.05.2019 надіслало на адресу Товариства повідомлення №01/18996 про приєднання (акцептування пропозиції) до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору - № 0425-04013, дата акцептування - 27.05.2019).
6.2. Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачальник послуг з балансування [Товариство] (далі також- ППБ) зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення оператором системи передачі [Компанія] (далі також- ОСП) балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку. Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього Договору (далі - заява-приєднання), що є додатком 1 до цього Договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього Договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП.
6.2.1. Загальна вартість цього Договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього Договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього Договору (пункт 2.1 Договору).
6.2.2. Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку (пункт 2.2 Договору).
6.2.3. Виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку (пункт 4.1 Договору).
6.2.4. За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому або електронному вигляді (засоби електронного документообігу з накладенням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих послуг з балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунуті (пункт 4.2 Договору).
6.2.5. ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку не підписання та/або не направлення акта, та/або вмотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування (пункт 4.3 Договору).
6.2.6. ППБ має право: отримувати від ОСП оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію. ОСП зобов`язується: здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором (пункти 5.3, 5.4 Договору).
6.2.7. У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 7.1 Договору).
6.2.8. Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 Договору).
6.2.9. Цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення змін регулятором до типового договору про участь у балансуючому ринку, який є додатком 7 до Правил ринку. У такому випадку зміни до Договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо ППБ не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (пункт 10.1 Договору).
6.3. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.05.2022 №458 виключено пункти 4.2, 4.3 типового договору та додано пункти 4.2, 4.3 наступного змісту:
"подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП".
6.4. На виконання умов, укладеного Договору, у період з лютого по липень 2022 року Товариство здійснило поставку, а Компанія отримала балансуючу енергію, що підтверджується такими підписаними сторонами актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії:
- від 28.02.2022 №БР/22/02-№0425 на суму 26 205 678,83 грн;
- від 31.03.2022 №БР/22/03-№0425 на суму 50 572 455,97 грн;
- від 30.04.2022 №БР/22/04-№0425 на суму 34 104 974,95 грн;
- від 31.05.2022 №БР/22/05-№0425 на суму 47 021 765,48 грн;
- від 30.06.2022 №БР/22/06-0425 на суму 43 562 268,17 грн;
- від 31.07.2022 №БР/22/07-0425 на суму 66 398 320,61 грн.
6.4.1. Вказані акти підписані обома сторонами договору без зауважень та заперечень.
6.5. З матеріалів справи вбачається, що станом на день звернення з позовом, сума боргу складала 132 495 850,11 грн, проте у зв`язку з частковою оплатою, провадження у справі закрито на суму основного боргу у розмірі 16 167 276,82 грн.
6.6. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив з такого:
- матеріали справи підтверджують несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати коштів за поставлену електричну енергію на підставі Договору, відтак вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню;
- відповідач не спростував належними та допустимими доказами, розмір заявленої до стягнення суми заборгованості, при цьому, останні є меншими, ніж погоджені сторонами в актах приймання-передачі;
- оскільки акти підписані, мотивовані зауваження не були висловлені, докази несвоєчасного направлення актів відсутні, а, отже, згідно з пунктом 4.3 Договору, остаточний розрахунок відповідача перед позивачем мав бути здійснений протягом 7 робочих днів, з дати виставлення актів;
- водночас порядок розрахунків, передбачений пунктом 4.3 Договору застосовується при остаточному розрахунку, тобто у разі, невідповідності між сумами у виставлених згідно з Правилами ринку рахунках та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів, зокрема у бік збільшення;
- при цьому з урахуванням приписів Правил ринку та умов Договору, що зобов`язують сторін при виставленні рахунків та здійсненні розрахунків керуватись Правилами ринку, відповідач зобов`язаний був оплатити позивачу вартість придбаної балансуючої електричної енергії протягом 4 банківських днів, з дати направлення (виставлення рахунку);
- позивач не був позбавлений права рахувати виникнення заборгованості згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку, проте не скористався даним правом та визначив дати виникнення боргу за кожен місяць, з урахуванням дати складання актів приймання-передачі, що зумовило зменшення періоду прострочення, оскільки, рахунки підлягали оплаті датами раніше, ніж акти;
- судом не беруться до уваги заперечення відповідача з приводу проставлення електронно-цифрових підписів на актах іншими датами, ніж дата їх складання, оскільки, відповідачем не зазначено обґрунтованих причин та не надано доказів в підтвердження правомірності підстав несвоєчасного проставлення на актах ЕЦП. Крім того, як уже було зазначено вище в рішенні, оскільки, акти підписані сторонами, заперечень щодо несвоєчасного направлення актів відповідачу не висловлено та мотивована відмова від підписання актів відсутня, оплата згідно з актами мала бути здійснена з урахуванням дати їх виставлення;
- суд відхиляє доводи відповідача про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов`язань з посиланням на те, що Компанія оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв`язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на те, що чинне законодавство не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання;
- посилання відповідача на форс-мажорні обставини, у зв`язку з воєнним станом та продовження строків виконання зобов`язань на час дії воєнного стану, судом не приймаються до уваги, оскільки, відповідачем не доведено, які саме обставини, пов`язані з воєнним станом вплинули на його можливість виконати свої грошові зобов`язання. Тобто відповідачем не доведено, що саме форс-мажорні обставини стали підставою неналежного виконання ним своїх зобов`язань перед позивачем;
- матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору балансуючої електричної енергії, а відтак у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів статті 625 ЦК України;
- суд перевірив розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, здійснений позивачем, та вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню;
- суд не приймає контррозрахунок відповідача, зроблений з урахуванням дати проставлення на актах ЕЦП, оскільки, суду не наведено обґрунтованих підстав для несвоєчасного підписання актів приймання-передачі, зокрема, висловлення мотивованих зауважень, щодо даних, вказаних в актах. Тобто відповідачем не надано пояснень чи доказів в підтвердження причин підписання актів приймання-передачі не датою їх складання чи протягом 3 робочих днів з дати отримання. Відповідачем не надано доказів висловлення взагалі будь-яких заперечень позивачу щодо кількості та вартості придбаної електричної енергії. Суд відзначає, що згідно з Правилами ринку та умов Договору позивач мав право рахувати прострочення відповідача з урахуванням дат виставлення рахунків, проте не скористався своїм правом та здійснив розрахунок на підставі підписаних сторонами актів, що зумовили зменшення періоду нарахування санкцій. Проте, оскільки, суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, то перерахунок судом здійснювався в межах періодів прострочення, визначених позивачем;
- враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені.
7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/9216/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т. М. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі №910/9216/22 за касаційною скаргою Компанії на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Компанія 20.06.2023 через "Електронний суд" подала до Суду додаткові пояснення у справі.
7.4. Товариство 21.06.2023 на електронну адресу Верховного Суду подало додаткові пояснення, які підписані кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП). Підпис КЕП перевірено і підтверджено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 21.06.2023.
7.5. Компанія 26.06.2023 через "Електронний суд" подала до Суду додаткові пояснення у справі (з урахуванням пояснень Товариства від 20.06.2023).
7.6. Суд протокольною ухвалою від 29.06.2023 долучив додаткові пояснення до матеріалів справи та оцінюватиме їх у межах статей 42 та 300 ГПК України.
7.7. Від Товариства 04.07.2023 на електронну адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення, які підписані КЕП. Підпис КЕП перевірено і підтверджено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 04.07.2023.
7.8. Компанія 04.07.2023 через "Електронний суд" подала до Суду додаткові пояснення у справі.
7.9. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 справу за касаційною скаргою Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №910/9216/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
7.10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023 для розгляду справи №910/9216/22 визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий), Банаська О.О., Баранця О.М., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
7.11. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 №762/0/15-23 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
7.12. Відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 №10 до складу об`єднаної палати Касаційного господарського суду обрано суддю Малашенкову Т.М.
7.13. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.08.2023 № 29.2-02/2249 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про відставку судді ОСОБА_1 .
7.14. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 для розгляду справи № 910/9216/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), БанаськаО.О., Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т.Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.
7.15. Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.08.2023 №29.2-02/2298 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М.
7.16. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 для розгляду справи №910/9216/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Банаська О.О., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
7.17. Ухвалою від 18.08.2023 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/9216/22 за касаційною скаргою Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023.
7.18. 29.08.2023 від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу.
7.19. Відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 № до Великої Палати Верховного Суду обрано суддю Банаська О.О., а до складу об`єднаної палати Касаційного господарського суду обрано суддю Пєскова В. Г.
7.20. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.09.2023 № 29.2-02/2617 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
7.21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 для розгляду справи №910/9216/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Баранця О.М., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Пєскова В. Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
7.22. 14.09.2023 Компанія через "Електронний суд" подала до Суду додаткові пояснення, заяву про поворот виконання рішення.
7.23. Суд протокольної ухвалою від 15.09.2023 долучив вказаний вище документ з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме у межах статті 300 ГПК України.
7.24. Розпорядженнями заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.11.2023 №29.2-02/3266 та від 30.11.2023 №29.2-02/3394 призначався повторний автоматизований розподіл судової справи.
7.25. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 для розгляду справи №910/9216/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Баранця О.М., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
7.26. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.28. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Компанії є рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 910/9216/22 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
7.28.1. В іншій частині (а саме в частині стягнення основного боргу та відмови у задоволенні вимог стосовно стягнення пені) судові рішення не оскаржуються, а відтак не переглядаються Судом під час касаційного розгляду даної справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8.1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на судові рішення, визначені у частині 1 статті 287 ГПК України.
8.2. Скаржник у касаційній скарзі визначає свої вимоги та підставу оскарження, доводячи наявність випадків для касаційного перегляду, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.3. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.4. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.5. Отже, слід з`ясувати наявність чи відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.6. На думку скаржника відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах таких норм права:
- абзацу третього пункту 4.2.1, пункту 7.7.4 Правил ринку;
- пункту 4.3 Типового договору про участь у балансуючому ринку (додаток 7 до Правил ринку) в редакції, чинній з 01.02.2022 до 06.05.2022;
- частини другої статті 6, частини першої статті 7, статті 12 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" щодо створення електронного документа;
- статті 14 ГПК України, частини другої статті 625 ЦК України у взаємозв`язку з вищевказаними нормами законодавства.
8.7. Слід зазначити, що правові висновки Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах відсутні, а тому є необхідність у формулюванні такого висновку.
Щодо правильності/неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи/та порушення/не порушення норм процесуального права
8.8. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
8.9. Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, Закони України "Про ринок електричної енергії"," Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
8.10. За змістом частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються:
1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби;
2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку.
Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку.
Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Команда оператора системи передачі постачальнику послуг з балансування на збільшення (зменшення) навантаження для відповідного постачальника послуг з балансування є прийняттям (акцептом) його відповідної пропозиції (заявки) на балансуючому ринку оператором системи передачі, зміною його акцептованого добового графіка електричної енергії та визначає взаємні зобов`язання оператора системи передачі та постачальника послуг з балансування з купівлі-продажу відповідного обсягу електричної енергії на балансуючому ринку за ціною, визначеною відповідно до правил ринку.
За результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
8.11. Стаття 6 Закону передбачає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.
8.12. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон про НКРЕКП) Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
8.13. Згідно з абзацом третім частини п`ятої статті 14 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
8.14. Правила ринку, як рішення Регулятора, є актом законодавства України, що входить в правову основу функціонування ринку електричної енергії визначає, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.
8.15. Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються види договорів, серед яких, зокрема: про участь у балансуючому ринку (пункт 5 частини першої статті 4 Закони України "Про ринок електричної енергії").
8.16. Типовий договір про участь у балансуючому ринку є додатком 7 до Правил ринку, отже, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердила його одночасно з Правилами ринку.
8.17. У типовий договір про участь у балансуючому ринку, який є додатком 7 до Правил ринку в свою чергу неодноразово вносились зміни, зокрема згідно з Постановами НКРЕКП, № 516 від 28.02.2020, № 2328 від 04.12.2020, № 234 від 15.02.2021, № 458 від 06.05.2022, № 1592 від 29.11.2022 та має у структурі, зокрема, главу 4 "Порядок розрахунків", яка складалася зі семи підпунктів стосовно порядку розрахунків, але в яку вносились зміни, в тому числі і Постановами НКРЕКП № 458 від 06.05.2022.
8.18. Ураховуючи, що типовий договір про участь у балансуючому ринку є додатком до Правил ринку, який затверджений постановою (як формою рішення) Регулятора, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, то він є нормативним актом, який є обов`язковим для застосування учасниками ринку електричної енергії.
8.19. Як встановлено судами попередніх інстанцій між позивачем, як ППБ (постачальник послуг з балансування), і відповідачем, як ОСП (оператор системи передач) укладено Договір про участь у балансуючому ринку, шляхом приєднання позивача до типового договору про участь в балансуючому ринку, який встановлює порядок та умови здійснення балансування електричної енергії на завантаження або розвантаження об`єднаної енергетичної системи України.
8.20. Відповідно до пункту 4.2.1. глави 4 розділу VI Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті.
8.21. Відповідно до пунктів 4.2.2-4.2.3 глави 4 розділу VI Правил ринку ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.
8.22. Згідно з пунктом 4.2.4 Правил ринку участь у балансуючому ринку обов`язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ППВДЕ, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву.
8.23. Згідно з частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
8.24. Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
8.25. Учасники ринку електричної енергії використовують у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system (MMS)) через мережу Інтернет за http://mms.ua.energy/. Адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (пункт 1.11.8 Правил ринку).
8.26. Згідно з абзацами 26 пункту 1.1.2 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
8.27. Відповідно до пункту 1.8.1 Правил ринку АР, зокрема: реєструє учасників ринку, СВБ, ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.
8.28. Система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління
8.29. АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність. ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії. АР на щомісячній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ПДП із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ПДП за відповідний період щодо закупівлі ДП, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ПДП за повний місяць щодо плати за невідповідність. ПДП на щомісячній основі надсилає через систему управління ринком АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за відповідний період щодо закупівлі ДП. Платіжний документ для учасника ринку повинен містити окремі позиції, що розрізняють платежі/зарахування для балансуючої енергії і зарахування для кожного виду ДП. (пункти 7.2.1 - 7.2.3 Правил ринку в чинній на момент виникнення правовідносин редакції).
8.30. Чинна редакція пунктів 7.2.1 - 7.2.3 Правил ринку передбачає, що АР на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. ПДП щомісячно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю ДП. АР щомісяця надсилає ПДП через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ПДП за повний місяць. Платіжний документ для учасника ринку повинен містити окремі позиції, що розрізняють платежі/зарахування для балансуючої енергії і зарахування для кожного виду ДП.
8.31. За пунктом 7.7.1 Правил ринку в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин передбачав платіжні документи для торгового дня надаються відповідним учасникам ринку на другий робочий день після цього дня.
8.32. Платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади. Платіжні документи для торгового місяця (стосовно оплати наданих ДП) надаються відповідним учасникам ринку на восьмий робочий день після останнього дня місяця. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка. (пункти 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 Правил ринку в чинній редакції).
8.33. Отже, платіжні документи на оплату виставляються автоматично у визначені Правилами ринку строки, так само і оплаті вони підлягають у строки, що передбачені Правилами ринку. Рахунки, які виставляються щодекадно, мають бути виставлені (з урахуванням вимог Правил ринку) раніше дати виставлення платіжного документу за місяць.
8.34. Суди попередніх інстанцій встановили, а сторони спору не заперечували те, що на підставі укладеного Договору у період з лютого по липень 2022 року позивач поставляв, а відповідач отримував балансуючу електричну енергію, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу; факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати за Договором також підтверджується матеріалами справи.
8.35. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
8.36. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.37. Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
8.38. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).
8.39. Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
8.40. Згідно із частиною першою статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
8.41. У силу приписів статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.42. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
8.43. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. І в цій частині судове рішення не оскаржується до касаційної інстанції, відтак не переглядається.
8.44. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- з урахуванням приписів Правил ринку та умов Договору відповідач (ОСП/АР) зобов`язаний був оплатити позивачу (ППБ) вартість придбаної балансуючої електричної енергії протягом 4 банківських днів, з дати направлення (виставлення) рахунку (пункт 7.7.4 Правил ринку). При цьому частково задовольняючи позов у межах позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували, що позивач, визначивши дати виникнення боргу за кожен місяць з урахуванням дати складання актів приймання-передачі, а не згідно з пунктом 7.7.4 Правил ринку, фактично зменшив період прострочення грошового зобов`язання;
- порядок розрахунків, передбачений пунктом 4.3 Договору (в редакції, чинній до 07.05.2022) застосовується при остаточному розрахунку, тобто у разі, невідповідності між сумами у виставлених згідно з Правилами ринку рахунках та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів.
8.45. З урахуванням вищенаведеного, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що порядок розрахунків, передбачений пунктом 4.3 Договору (на який посилається відповідач) застосовується при остаточному розрахунку, тобто у разі, невідповідності між сумами у виставлених згідно з Правилами ринку рахунках та вартістю фактично переданої електричної енергії за місяць, яку сторони підтверджують шляхом підписання відповідних актів.
8.46. Натомість суперечність між пунктами 4.2, 4.3 Типового договору про участь у балансуючому ринку (додаток 7 до Правил ринку) в редакції, що діяла до 07.05.2022, та пунктом 7.7.4 Правил ринку, відповідно до якого оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка, відсутня.
8.47. Отже, внесення зазначених вище змін до Типового договору про участь у балансуючому ринку не змінює регулювання щодо строків оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку.
8.48. При цьому у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вже вказував на те, що у розумінні положень Правил ринку ( зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.
8.49. Тому Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалені правильні рішення у справі, а підстав для їх скасування немає.
8.50. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
8.51. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8.52. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9.1. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
8.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
10.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Малашенкова
Судді О. Баранець
І. Булгакова
О. Васьковський
О. Кібенко
В. Пєсков
Л. Рогач
Ю. Чумак
Постанова оформлюється суддею Рогач Л. І. в силу приписів частини третьої статті 314 ГПК України.
Постанова ухвалена з окремою думкою суддів Малашенкової Т. М. і Чумака Ю. Я.
_03_03.png)