ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114837044

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 925/872/21

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Гусака А. М. (адвокат),

відповідача-1 - Івашкової Н. Є. (адвокат),

відповідача-2 - Пісецької Г. В. (адвокат), Ткаченка М. О. (адвокат),

третіх осіб - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області та Комунального некомерційного підприємства "Тальнівська багатопрофільна лікарня" Тальнівської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 (суддя Грачов В. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 (головуючий - Мальченко А. О., судді Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна"

до: 1) Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області,

2) Комунального некомерційного підприємства "Тальнівська багатопрофільна лікарня" Тальнівської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Черкаської обласної державної адміністрації, 2) Корсунь-Шевченківської міської ради, 3) Тальнівської міської ради, 4) Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації, 5) Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації,

про стягнення 10 991 763,45 грн.

Суть правозастосовного питання, переданого на вирішення об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

1. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

1.1. чи може на підставі положень частин 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (чинного з 30.01.2018), а саме безпосередньо на підставі державних цільових обласної та районних програм надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю, затверджених відповідними органами місцевого самоврядування, виникати публічний обов`язок відповідачів як комунальних закладів охорони здоров`я відшкодувати за рахунок бюджетних коштів вартість медичних послуг із гемодіалізу пацієнтів нефрологічного профілю (хворих на хронічну хворобу нирок (далі - ХХН) V стадії), які (послуги) були фактично надані суб`єктом господарювання приватної форми власності за направленнями іншого комунального закладу охорони здоров`я, але поза межами процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", тобто в разі, якщо договори про закупівлю таких послуг у спірний тривалий період (01.01.2016- 31.03.2020) з позивачем не укладалися, а чинним законодавством не передбачено обов`язку вказаних комунальних закладів як розпорядників бюджетних коштів укладати зазначені договори;

1.2. чи є ефективним способом захисту прав надавача медичних послуг із гемодіалізу покладання вказаного публічного обов`язку на Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) як головного розпорядника бюджетних коштів за умови, коли відповідні бюджетні кошти за рахунок субвенцій обласного бюджету фактично виділялися на користь місцевих (районних або міських) бюджетів об`єднаних територіальних громад у рамках виконання цільових державних чи регіональних (обласних і районних) програм і поверталися до обласного бюджету наприкінці бюджетного року як невикористані комунальними закладами охорони здоров`я (розпорядниками нижчого рівня);

1.3. чи можуть свідчити про відсутність пропуску позовної давності позивачем як надавачем медичних послуг такі обставини: 1) триваючий характер спірних позадоговірних правовідносин, що виникли між сторонами та існували до 31.03.2020; 2) врегулювання з 01.04.2020 відносин надання та оплати послуг гемодіалізу в Корсунь-Шевченківському та Тальнівському районах Черкаської області шляхом укладення між позивачем і Національною службою здоров`я України договору про медичне обслуговування населення в рамках чергового етапу медичної реформи.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

2. 02.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна" (далі - ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (далі - КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня", Корсунь-Шевченківська лікарня, відповідач-1) і Комунального некомерційного підприємства "Тальнівська багатопрофільна лікарня" Тальнівської міської ради (далі - КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня", Тальнівська лікарня, відповідач-2), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА, Облдержадміністрація), Корсунь-Шевченківської міської ради (далі - Корсунь-Шевченківська міськрада), Тальнівської міської ради (далі - Тальнівська міськрада), Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління охорони здоров`я Черкаської ОДА), Департаменту фінансів Черкаської ОДА (далі - Департамент фінансів Черкаської ОДА) про: 1) стягнення з Корсунь-Шевченківської лікарні 7 816 219,39 грн заборгованості за надані медичні послуги гемодіалізу в період з 01.01.2016 по 31.03.2020 (далі - спірний період); 2) стягнення з Тальнівської лікарні 3 175 544,06 грн заборгованості за надані позивачем медичні послуги гемодіалізу в спірний період, з посиланням на положення статей 3, 49 Конституції України, статей 11, 16, 509, 901 ЦК України, статей 20, 77, 78, 193, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 1034 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), статей 5, 18, 353, 37, 38, 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я".

3. Позовна заява обґрунтовується тим, що в спірний період позивач надав медичні послуги гемодіалізу у кількості 3287 процедур загальною вартістю 7 816 219,39 грн пацієнтам з ХХНV стадії, які потребують проходження гемодіалізу, і обліковувалися як жителі Корсунь-Шевченківського району, та 1320 процедур гемодіалізу загальною вартістю 3 175 544,06 грн пацієнтам з тією ж хворобою, які обліковувалися як жителі Тальнівського району Черкаської області. Зазначені пацієнти потребують проходження гемодіалізу пожиттєво, безперервно, з регулярністю не менше трьох разів на тиждень, їх лікування проведено в медичних закладах ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" за направленнями Черкаської обласної лікарні та здійснюється за погодженням з органами державної влади та місцевого самоврядування області виключно за рахунок бюджетних коштів із взяттям фінансового забезпечення процедур ними. Товариство визначило кількість наданих процедур гемодіалізу та їх ціну з дотриманням обов`язкових рекомендацій МОЗ України, а відсутність укладення між відповідачами та позивачем договорів про закупівлю цієї медичної послуги та відсутність бюджетних коштів для компенсації позивачу собівартості фактично наданих послуг не звільняє Корсунь-Шевченківську та Тальнівську лікарні від виконання обов`язку з їх оплати.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023, позов задоволено повністю.

5. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 3, 11, 15, 16, 257, 261, 267, 617 ЦК України, статей 20, 218 ГК України, статей 5- 8, 14- 18, 33, 352, 353, 38, 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", статті 3 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", статей 1- 3, 35, 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, введеній в дію для всіх замовників з 01.08.2016 та чинній до 18.04.2020), статей 4, 13, 14, 74- 79, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) обов`язок надання позивачем хворим нефрологічного профілю, які є мешканцями Корсунь-Шевченківського та Тальнівського районів Черкаської області, процедур гемодіалізу в спірний період ґрунтується на обов`язках позивача як закладу охорони здоров`я, передбачених положеннями Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", його публічними зобов`язаннями перед хворими на ХХН V стадії, які отримують медичну допомогу в медичному центрі Товариства на виконання затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 19.09.2014 № 34-5/VІ обласної програми "Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю" на 2014- 2017 роки" (далі - Програма), продовженої до 31.12.2019 та до 31.12.2020 згідно з рішеннями Черкаської обласної ради від 22.12.2017 № 19-14/VІІ і від 20.12.2019 № 34-53/VІІ відповідно, та на виконання рішень Корсунь-Шевченківської і Тальнівської районних рад, якими затверджено районні програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на відповідні періоди; 2) ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" як постачальника послуг було залучено до виконання Програми за умов відсутності конкуренції на ринку медичних послуг у місті Черкасах, укладення договорів про медичне обслуговування було передбачено у відносинах з Товариством, однак не було забезпечене відповідачами впродовж спірного періоду; 3) Корсунь-Шевченківська та Тальнівська лікарні є учасниками відповідних районних програм, були обізнані про надання хворим на ХХН зазначених процедур, не повідомляли позивача про необхідність припинення надання медичних послуг, не оспорювали та не вживали заходів щодо виключення своєї участі в Програмі. Крім того, відсутні докази щодо скасування рішень про затвердження та продовження Програми та районних програм; 4) відповідачам було відомо про строки Програми, про характер медичних послуг з гемодіалізу (безперервність, життєву необхідність і пожиттєвість), про необхідність надання таких послуг пацієнтам, а відтак і продовження з позивачем відносин з надання медичних послуг; 5) відповідно до пункту 2.1 Протоколу про наміри щодо реалізації проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Черкасах від 18.08.2008 (далі - Протокол), підписаного Компанією "Фрезеніус Медікал Кер АГ & Ко", ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Черкаською ОДА, Товариство повністю виконало взяті на себе зобов`язання - створило та забезпечує функціонування діалізного центру в місті Черкаси, що діє відповідно до найвищих світових стандартів якості надання медичних послуг і з 2010 року здійснює безперервне лікування пацієнтів, хворих на ХХН V стадії; 6) виходячи з обов`язковості гарантування конституційного права громадян на медичну допомогу та враховуючи, що людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, висновок про необхідність оплати наданих медичних послуг з гемодіалізу забезпечує реалізацію органами охорони здоров`я прав громадян у сфері охорони здоров`я та пріоритетність таких прав; 7) господарські відносини між сторонами поєднані з публічним обов`язком держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, які є учасниками Програми та районних програм, гарантувати і забезпечувати пацієнтів послугами високоспеціалізованої медичної допомоги, а відмова відповідачів оплачувати фактично надані громадянам медичні послуги суперечить меті та положенням Програми та районних програм.

При цьому суди попередніх інстанцій при вирішенні спору врахували висновки Верховного Суду в справах за позовом Товариства про стягнення заборгованості за фактично надані послуги гемодіалізу, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 925/1833/15, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20, від 24.02.2022 у справі № 925/1547/20, від 09.06.2022 у справі № 910/21181/20, від 14.06.2022 у справі № 910/18970/19, від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20, від 21.12.2022 у справі № 910/15575/21.

Разом з тим, залишаючи без задоволення заяви відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем цього строку з тих мотивів, що: 1) 01.04.2020 між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Національною службою здоров`я України в рамках чергового етапу медичної реформи врегульовано відносини в тому числі щодо надання та оплати послуг гемодіалізу пацієнтам у Корсунь-Шевченківському і Тальнівському районах Черкаської області, тому перебіг позовної давності починається саме з цієї дати; 2) відповідачі в період з 01.01.2016 по 31.03.2020 знали про отримання жителями Корсунь-Шевченківського і Тальнівського районів Черкаської області медичних послуг від позивача, були повідомлені про вартість, безперервність надання життєво необхідних послуг і, як наслідок, про обов`язок їх сплати, однак відповідних платежів не здійснили та після подання позову заперечили наявність зобов`язань.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

6. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" (скаржник-1) і КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня" (скаржник-2) звернулися з касаційними скаргами, в яких просять зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник-1 посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19 висновку щодо застосування положень статті 181 ГК України, статей 22, 48 БК України (в контексті того, що відповідач як комунальний заклад охорони здоров`я не є ані відповідальним виконавцем в розумінні обласної програми "Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю" на 2013- 2017 рр., ані будь-якою іншою особою, на яку покладався обов`язок зі здійснення розрахунку за спірні послуги за вказаною програмою, тобто відповідач не є суб`єктом, у якого обов`язок із фінансування зазначених послуг виникає безпосередньо із загальних та спеціальних норм законодавства); 2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 2 частини 5 статті 261 ЦК України в подібних правовідносинах (в контексті визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про оплату фактично наданих послуг за позадоговірним зобов`язанням з невизначеним строком виконання).

В свою чергу, скаржник-2 наголошує на неврахуванні судами попередніх інстанцій викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/15575/21 висновку про те, що за умов відсутності укладення договорів про закупівлю обов`язок з оплати наданих медичних послуг покладається на заклад охорони здоров`я, який видав направлення хворим до клінік позивача для отримання послуг гемодіалізу.

Також скаржник-2 в аспекті пропуску Товариством позовної давності звертає увагу на те, що позивачу ще в серпні 2017 року було достовірно відомо, що Тальнівська центральна районна лікарня (далі - Тальнівська ЦРЛ) відмовляється укладати з позивачем угоду про надання послуг з лікування хворих методом гемодіалізу та оплачувати ці послуги, тобто з моменту отримання відповідного листа Тальнівської ЦРЛ.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

8. ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у відзиві на касаційну скаргу Тальнівської лікарні просить касаційне провадження за вказаною скаргою закрити з тих мотивів, що викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/15575/21 висновок стосується правовідносин, що не є подібними зі спірними правовідносинами в цій справі, зокрема, в справі № 910/15575/21 мало місце переведення пацієнтів - внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей, в лікувальних закладах яких вони одержували відповідні послуги до початку війни на сході України, на лікування до закладу Товариства за направленням МОЗ України, тоді як у справі, що розглядається, переведення пацієнтів не відбувалося і вони, скориставшись своїм правом на вибір закладу охорони здоров`я, виявили бажання одержувати процедури гемодіалізу в клініці позивача.

ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у відзиві на касаційну скаргу Корсунь-Шевченківської лікарні просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Треті особи не скористалися правом на подання відзивів на касаційні скарги.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2023 (Студенець В. І. - головуючий, судді Баранець О. М., Кролевець О. А.) відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" та КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 925/872/21 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 23.03.2023.

Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2023 та від 06.04.2023 оголошувалася перерва в розгляді справи № 925/872/21 до 06.04.2023 і до 20.04.2023 відповідно.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2023 справу № 904/192/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) в зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо покладення обов`язку з відшкодування вартості фактично наданих послуг на МОЗ України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/15575/22, та від наведеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19 висновку про те, що за відсутності договору у відповідача - комунального закладу охорони здоров`я відсутній обов`язок із оплати зазначених послуг на підставі загальних та спеціальних норм законодавства. Зокрема, постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів звертає увагу на те, що, по-перше, об`єднана палата в справі № 925/1545/20 та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в справах №№ 925/1546/20, 925/1547/20, 910/21181/20, 910/18970/19, 910/7765/20 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, поклали обов`язок зі сплати Товариству заборгованості за фактично надані медичні послуги на виконання регіональної (обласної) цільової програми саме на відповідний заклад охорони здоров`я як учасника програми, а, по-друге, об`єднана палата при розгляді справи № 925/1545/20 не відступала від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19.

Ухвалою об`єднаної палати від 16.05.2023 (головуючий - ОСОБА_1, судді Банасько О. О., Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Чумак Ю. Я.) прийнято справу № 925/872/21 до розгляду об`єднаною палатою та призначено розгляд касаційних скарг у судовому засіданні на 21.07.2023.

21.07.2023 судове засідання не відбулося.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 01.08.2023 про звільнення у відставку судді ОСОБА_1 та в зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 № 10 про обрання судді Малашенкової Т. М. до складу об`єднаної палати визначено у справі № 925/872/21 такий склад суддів об`єднаної палати: Чумак Ю. Я. - головуючий, Банасько О. О., Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський В. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Рогач Л. І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 в зв`язку з відпусткою судді Баранця О. М., обранням судді Банаська О. О. суддею Великої Палати Верховного Суду відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 № 12 та обранням судді Пєскова В. Г. до складу об`єднаної палати відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 № 15 визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Булгакова І. В., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.

Ухвалою об`єднаної палати від 23.08.2023 прийнято справу № 925/872/21 до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.10.2023.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 в зв`язку з поверненням судді Кібенко О. Р. з відрядження визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І.

06.10.2023 судове засідання не відбулося, про що учасників справи було завчасно повідомлено телефонограмами.

Ухвалою об`єднаної палати від 06.10.2023 постановлено здійснити розгляд справи № 925/872/21 за касаційними скаргами КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" та КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у судовому засіданні 03.11.2023.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023 у зв`язку з відпусткою суддів Васьковського О. В., Малашенкової Т. М., Пєскова В. Г. визначено такий склад колегії суддів: Чумак Ю. Я. - головуючий, Баранець О. М., Булгакова І. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. 18.08.2008 між Компанією "Фрезеніус Медікал Кер АГ & Ко", ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" (за текстом Протоколу - Фрезеніус) та Черкаською ОДА підписано Протокол, за умовами пунктів 1.2, 2.2.4, 3.1 якого Облдержадміністрація після введення Центру в експлуатацію згідно з положеннями чинного законодавства України і після отримання Фрезеніусом всіх передбачених чинним законодавством України дозвільних документів та ліцензій в межах повноважень вживає всі необхідні заходи для направлення в Центр зумовлену окремим договором кількість діалізних хворих і забезпечує здійснення оплати за проведене Фрезеніусом лікування методом гемодіалізу в межах бюджетних коштів, розпорядником яких є Облдержадміністрація, згідно з умовами окремих договорів, що укладаються між сторонами або між Фрезеніусом та іншими, визначеними Облдержадміністрацією, розпорядниками бюджетних коштів для реалізації цього проекту. Оплата за проведення Фрезеніусом лікування хворих методом гемодіалізу здійснюється Облдержадміністрацією або третіми особами (лікувальними установами), які знаходяться в сфері управління відповідно Облдержадміністрації на підставі окремих договорів, що укладаються в установленому порядку. Цей проект набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє впродовж 10 (десяти) років.

03.04.2012 з метою вирішення нагальних проблем із забезпечення лікування хворих методом гемодіалізу Президентом України доручено, зокрема, голові Черкаської ОДА вжити у встановленому порядку заходів щодо врегулювання проблемних питань з іноземними інвесторами, які реалізують проекти зі створення діалізних центрів в Черкаській та Чернігівській областях.

Рішенням Тальнівської районної ради від 12.08.2013 № 22-7/VІ затверджено районну комплексну програму розвитку системи медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2013- 2015 роки, дію якої продовжено до 2017 року включно рішеннями Тальнівської районної ради від 29.01.2016 № 3-14/VІІ та від 23.12.2016 № 11-6/VІІ.

Фінансування програми планувалося здійснити в межах видатків, передбачених Державним бюджетом України, через МОЗ України, а також за рахунок обласного та місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Зазначалося, що в Тальнівському районі зареєстровано 554 хворих з ХХН, в тому числі вперше виявлених в 2012 році - 48 хворих, знаходяться на лікуванні методами замісної ниркової терапії (гемодіалізів) - 7 хворих, із них отримують лікування в Комунальному закладі "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" - 5 хворих, у ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" - 2 хворих.

11. Рішенням Черкаської обласної ради від 19.09.2014 № 34-5/VI було затверджено Програму, дію якої продовжено до 31.12.2019 та до 31.12.2020 згідно з рішеннями Черкаської обласної ради від 22.12.2017 № 19-14/VІІ і від 20.12.2019 № 34-53/VІІ відповідно.

Метою Програми визначено комплексне вирішення проблеми профілактики, діагностики та лікування хронічної ниркової недостатності, в тому числі за рахунок відкриття додатково 3 філій відділення гемодіалізу обласної лікарні, що дозволить покращити та наблизити медичну допомогу до жителів регіонів; зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення від хронічної ниркової недостатності; збільшення тривалості та покращення якості життя хворих з хронічною нирковою недостатністю. Її фінансове забезпечення здійснюється, за необхідності, за рахунок коштів бюджетів районів, міст, селищ відповідно до діючого законодавства в межах затверджених асигнувань. Загальний орієнтовний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, становить 230 246 800 грн. При цьому Черкаська обласна рада також вирішила, що Черкаська ОДА повинна запропонувати районним державним адміністраціям, виконкомам міських рад міст обласного значення, іншим виконавцям, які визначені в Програмі, забезпечити її виконання та передбачити кошти на реалізацію заходів Програми при формуванні місцевих бюджетів на відповідний період.

Станом на 01.09.2014 кількість хворих мешканців Корсунь-Шевченківського району, які отримували лікування методом гемодіалізу, становила 11 осіб, із яких: у відділенні гемодіалізу Комунального закладу "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" лікувалися 6 хворих; у ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" - 5 хворих.

Рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради від 23.12.2014 № 38-1/VІ на виконання рішення Черкаської обласної ради від 19.09.2014 № 34-5/VI затверджено районну програму "Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2014- 2017 роки", зобов`язано районну державну адміністрацію під час формування проектів районного бюджету на цей період передбачати кошти на виконання програми. Метою районної програми визначено комплексне вирішення проблеми профілактики, діагностики та лікування хронічної ниркової недостатності, в тому числі за допомогою методів замісної терапії, а саме діалізу або трансплантації нирки. Передбачалося, що фінансування програми здійснюватиметься у межах асигнувань, передбачених на охорону здоров`я в місцевих бюджетах, інших джерел, не заборонених чинним законодавством України, бюджети району, міста, сіл, селищ можуть надавати субвенції на надання медичної допомоги цим хворим. Ініціатором розроблення програми згідно з її паспортом була Черкаська районна державна адміністрація, розробниками, відповідальними виконавцями і учасниками програми - Корсунь-Шевченківська центральна районна лікарня та Комунальний заклад "Корсунь-Шевченківський Центр первинної медико-санітарної допомоги".

12. В період з 01.01.2016 по 31.03.2020 закупівля відповідних послуг не здійснювалася і договори між відповідачами та ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" не укладалися, однак послуги хворим на ХХН продовжували надаватися в медичному центрі Товариства.

Так, у спірний період позивачем було надано пацієнтам Корсунь-Шевченківського району 3287 процедур гемодіалізу та пацієнтам Тальнівського району - 1320 процедур гемодіалізу, однак оплату за фактично надані позивачем медичні послуги не було здійснено.

З направлень від 16.11.2009 №№ 2, 3, 4, 19, від 21.01.2010 № 59, від 31.03.2010 № 80, виданих лікарями Черкаської обласної лікарні, медичної інформації (виписок), переліку пацієнтів убачається, що мешканці м. Корсуня-Шевченківського та Корсунь-Шевченківського району проходили лікування у період з 01.01.2016 по 31.03.2020 в закладі охорони здоров`я позивача - ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна", яким проведено 3287 процедур гемодіалізу на загальну суму 7 816 219,39 грн, а саме: ОСОБА_2 - 493 процедури (пацієнтка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 - 664 процедури, ОСОБА_4 - 663 процедури, ОСОБА_5 - 665 процедур, ОСОБА_6 - 665 процедур, ОСОБА_7 - 137 процедур (пацієнт помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Також з направлень від 16.11.2009 № 7, від 10.12.2009 № 50, медичної інформації (виписок), переліку пацієнтів убачається, що мешканці Тальнівського району проходили лікування в закладі позивача - ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та в період з 01.01.2016 по 31.03.2020 отримали 1320 процедур гемодіалізу на загальну суму 3 175 544,06 грн, а саме: ОСОБА_8 - 663 процедури, ОСОБА_9 - 657 процедур.

13. Листом від 27.04.2016 № 01/01-41/1546 Черкаська ОДА повідомила позивача, що нею враховано виділення бюджетних коштів на 2016 рік на виконання Програми та з метою забезпечення проведення розрахунків за послуги гемодіалізу, за підсумками засідання колегії Облдержадміністрації складено протокол від 01.04.2016 № 1, згідно з яким рекомендовано районним державним адміністраціям та міськвиконкомам вжити всіх відповідних заходів для виділення відповідної суми коштів з місцевого бюджету для оплати послуг з лікування методом гемодіалізу в повному обсязі.

Листами від 29.06.2016, від 20.03.2017, від 31.05.2017, від 18.07.2017, від 25.07.2018 позивач неодноразово повідомляв начальника Управління охорони здоров`я Черкаської ОДА про стан договірних відносин, в тому числі із замовниками послуг у Корсунь-Шевченківському та Тальнівському районах Черкаської області, кількість пацієнтів, які перебувають на лікуванні, вартість процедури у відповідному році, розмір наявної заборгованості за процедури гемодіалізу, надані пацієнтам вказаних районів у минулих періодах.

14. Листом від 22.04.2021 № 07-18/554 на адвокатський запит позивача КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" повідомило, що громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримували лікування в позивача.

Листами від 26.04.2021 № 341-с і від 30.04.2021 № 01-14/2164 КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня" та Тальнівська міськрада на адвокатські запити позивача повідомили, що в період з 01.01.2016 по 31.03.2020 лікування методом гемодіалізу жителів Тальнівського району Черкаської області здійснювалося відділенням нефрології та гемодіалізу Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (далі - КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради"), філіями відділення нефрології та гемодіалізу КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" у м. Звенигородці та в м. Умані. При цьому жителі Тальнівського району Черкаської області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були направлені для здійснення безкоштовного лікування методом гемодіалізу до відділення нефрології та гемодіалізу "КНП Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради", філій відділення нефрології та гемодіалізу КНП "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" у м. Звенигородці та в м. Умані, однак вони відмовилися від проходження лікування у вказаних закладах.

У зазначених листах Тальнівська лікарня та Тальнівська міськрада підтвердили отримання відповідачем-2 цільових бюджетних коштів на оплату лікування хворих на ХХН методом гемодіалізу у період з 01.01.2016 по 31.03.2020 у розмірі 2 256 023 грн, однак вказані кошти не було використано та повернуто до обласного бюджету, оскільки законодавством України не передбачено спрямування бюджетних коштів на оплату лікування в приватних закладах охорони здоров`я. Будь-які договори між позивачем і КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня" не укладалися та інших програм щодо надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю в спірний період не приймалося.

15. З листів фінансового управління Тальнівської районної державної адміністрації від 27.12.2016, від 28.12.2018, від 02.06.2020, виконавчого комітету Тальнівської міськради від 28.12.2018, від 27.12.2019, від 12.06.2020, платіжних доручень від 28.12.2016 № 2 і від 27.12.2016 № 53 на суму 446 380 грн, меморіального ордера від 28.12.2018 № 9, платіжного доручення від 28.12.2018 № 6 у на суму 527 938 грн, меморіального ордера від 28.12.2018 № 7, платіжного доручення від 28.12.2018 № 51 на суму 527 938 грн, меморіального ордера від 27.12.2019 № 22, платіжного доручення від 27.12.2019 № 6 на суму 581 600 грн, меморіального ордера від 15.06.2020 № 3, меморіального ордера від 03.06.2020 № 221, платіжного доручення від 12.06.2020 № 2, платіжного доручення від 02.06.2020 № 5 на суму 219 900 грн вбачається, що Управлінням Державної казначейської служби України в Тальнівському районі, фінансовим управлінням об`єднаної територіальної громади м. Тального повернуто Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА невикористані субвенції з обласного бюджету на надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю за період 2016- 2019 рр. та першої половини 2020 року.

Так, на виконання Програми:

в 2016 році: рішеннями Черкаської обласної ради від 25.03.2016 № 4-11/VІІ та від 12.10.2016 № 9-13/VІІ "Про внесення змін до рішення обласної ради від 29.12.2015 № 2-З/VІІ "Про обласний бюджет на 2016 рік" по головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА передбачено цільові кошти в сумі 22 669,7 тис. грн для надання з обласного бюджету субвенцій місцевим бюджетам на лікування хворих методом гемодіалізу на умовах співфінансування на виконання обласної програми "Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю" на 2014- 2017 рр. Розподіл субвенції між регіонами проведено головним розпорядником коштів - Управлінням охорони здоров`я Облдержадміністрації виходячи з кількості діалізних процедур, які планується провести у 2016 році, та вартості однієї процедури і передбачено Корсунь-Шевченківському районному бюджету в сумі 1339,1 тис. грн і Тальнівському районному бюджету в сумі 446,4 тис. грн. З місцевих бюджетів Корсунь-Шевченківського та Тальнівського районів кошти на проведення розрахунків за надані послуги з гемодіалізу не виділялися. Кошти субвенції перераховувались Департаментом фінансів Черкаської ОДА головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА відповідно до помісячного розпису субвенції для подальшого перерахування її до місцевих бюджетів. На кінець бюджетного періоду невикористаний залишок субвенції з обласного бюджету на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю головним розпорядником коштів - Управлінням охорони здоров`я Облдержадміністрації повернуто до обласного бюджету;

в 2017 році: рішенням Черкаської обласної ради від 23.12.2016 № 11-2/VІІ "Про обласний бюджет на 2017 рік" на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2014 - 2017 роки (на умовах співфінансування) по головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА передбачено цільові кошти в сумі 20 000 тис. грн для надання з обласного бюджету субвенцій місцевим бюджетам на лікування хворих методом гемодіалізу. Розподіл субвенції проведено головним розпорядником коштів, виходячи з кількості діалізних процедур, які планується провести у 2017 році, та вартості однієї процедури. Корсунь-Шевченківському районному бюджету передбачено субвенції в сумі 1440,6 тис. грн і Тальнівському районному бюджету - 480,2 тис. грн. З місцевих бюджетів Корсунь-Шевченківського та Тальнівського районів кошти на проведення розрахунків за надані послуги з гемодіалізу не виділялися. Кошти субвенції перераховувалися Департаментом фінансів Облдержадміністрації головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА відповідно до наданої ними заявки та помісячного розпису субвенції для подальшого перерахування її до місцевих бюджетів;

в 2018 році: рішенням Черкаської обласної ради від 22.12.2017 № 19-22А/ТІ "Про обласний бюджет на 2018 рік" на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю (на умовах співфінансування) по головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА передбачені цільові кошти в сумі - 21 400 тис. грн. Розподіл субвенції проведено головним розпорядником коштів, виходячи з кількості діалізних процедур, які планується провести у 2018 році, та вартості однієї процедури. Корсунь-Шевченківському районному бюджету передбачено субвенції в сумі 529,7 тис. грн, бюджетам Стеблівської селищної об`єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району - 526,4 тис. грн, Селищенської сільської об`єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району - 263,2 тис. грн та Тальнівської міської об`єднаної територіальної громади - 527,9 тис. грн. З місцевих бюджетів Корсунь-Шевченківського району, Тальнівської міської об`єднаної територіальної громади, Стеблівської селищної об`єднаної територіальної громади та Селищенської сільської об`єднаної територіальної громади кошти на проведення розрахунків за надані послуги з гемодіалізу не виділялися. Кошти субвенції з обласного бюджету перераховувалися Департаментом фінансів Черкаської ОДА головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Облдержадміністрації відповідно до наданої ними заявки у межах помісячного розпису субвенції для подальшого перерахування її до місцевих бюджетів. На кінець бюджетного періоду невикористаний залишок субвенції з обласного бюджету на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю головним розпорядником коштів - Управлінням охорони здоров`я Черкаської ОДА повернуто до обласного бюджету;

в 2019 році: рішенням Черкаської обласної ради від 18.12.2018 № 28-20/VІІ "Про обласний бюджет на 2019 рік" на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю (на умовах співфінансування) по головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА передбачено цільові кошти в сумі - 22 586,3 тис. грн. Розподіл субвенції між бюджетами районів, міст та об`єднаних територіальних громад проведено головним розпорядником коштів, виходячи з кількості діалізних процедур, які планується провести в 2019 році, та вартості однієї процедури. Корсунь-Шевченківському районному бюджету передбачено субвенції в сумі 581,5 тис. грн, бюджетам Стеблівської селищної об`єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району - 581,6 тис. грн, Селищенської сільської об`єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району - 290,9 тис. грн та Тальнівської міської об`єднаної територіальної громади - 581,6 тис. грн. З місцевих бюджетів Корсунь-Шевченківського району, Тальнівської міської об`єднаної територіальної громади, Стеблівської селищної об`єднаної територіальної громади та Селищенської сільської об`єднаної територіальної громади кошти на проведення розрахунків за надані послуги з гемодіалізу не виділялися. Кошти субвенції з обласного бюджету перераховувалися Департаментом фінансів Черкаської ОДА головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Облдержадміністрації відповідно до наданої ними заявки у межах помісячного розпису субвенції для подальшого перерахування її до місцевих бюджетів. На кінець бюджетного періоду невикористаний залишок субвенції з обласного бюджету на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю головним розпорядником коштів - Управлінням охорони здоров`я Черкаської ОДА повернуто до обласного бюджету;

в 2020 році рішенням Черкаської обласної ради від 20.12.2019 № 34-47/VІІ "Про обласний бюджет на 2020 рік" на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю (на умовах співфінансування) по головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Черкаської ОДА на І квартал 2020 року передбачені цільові кошти в сумі 8176,2 тис. грн. Розподіл субвенції між бюджетами районів, міст та об`єднаних територіальних громад проведено головним розпорядником коштів, виходячи з кількості діалізних процедур, які планується провести протягом І кварталу 2020 року, та вартості однієї процедури. Корсунь-Шевченківському районному бюджету передбачено субвенції в сумі 219,9 тис. грн, бюджетам Стеблівської селищної об`єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району - 219,9 тис. грн, Селищенської сільської об`єднаної територіальної громади Корсунь-Шевченківського району - 110 тис. грн, Тальнівської міської об`єднаної територіальної громади - 219,9 тис. грн. З місцевих бюджетів Корсунь-Шевченківського району, Тальнівської міської об`єднаної територіальної громади, Стеблівської селищної об`єднаної територіальної громади та Селищенської сільської об`єднаної територіальної громади кошти на проведення розрахунків за надані послуги з гемодіалізу не виділялися. Кошти субвенції з обласного бюджету перераховувалися Департаментом фінансів Черкаської ОДА головному розпоряднику коштів - Управлінню охорони здоров`я Облдержадміністрації відповідно до наданої ними заявки у межах помісячного розпису субвенції для подальшого перерахування її до місцевих бюджетів. Невикористаний залишок субвенції з обласного бюджету на виконання обласної програми надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю головним розпорядником коштів - Управлінням охорони здоров`я Черкаської ОДА повернуто до обласного бюджету.

Повернення до обласного бюджету невикористаних коштів субвенції на виконання Програми проводилося відповідно до пункту 14.4 розділу 14 наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів".

16. Листом від 06.05.2021 № 01/01-46/3430/01/01-46/10091 Черкаська ОДА повідомила Товариство про лікування в спірний період пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, які проживають в Черкаській області, зокрема в медичних закладах позивача, а перерахування грошових коштів проводилося виконавцям Програми відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, спрямованих на її виконання. Фінансування зазначеної медичної послуги покладалося на місцеві бюджети районних державних адміністрацій, міських виконавчих комітетів і територіальних громад міста.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційних скарг наведені у них доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, об`єднана палата вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити частково з таких підстав.

18. В основу оскаржуваних судових рішень покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість позовних вимог, який (висновок) зумовлено тим, що: 1) обов`язок надання позивачем хворим пацієнтам нефрологічного профілю, які є мешканцями Корсунь-Шевченківського та Тальнівського районів Черкаської області, процедур гемодіалізу в спірний період ґрунтується на обов`язках позивача як закладу охорони здоров`я, передбачених положеннями статей 18, 352, 353 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", його публічними зобов`язаннями перед хворими на ХХН V стадії, які отримують медичну допомогу в медичному центрі Товариства на виконання Програми, затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 19.09.2014 № 34-5/VІ, та на виконання районних програм надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю, затверджених відповідними рішеннями Корсунь-Шевченківської і Тальнівської районних рад; 2) відповідачі не повідомляли позивача про необхідність припинення надання медичних послуг, не оспорювали та не вживали заходів щодо виключення своєї участі в Програмі; 3) оплатні господарські відносини щодо надання медичних послуг, які виникли між позивачем та відповідачами в спірний період, поєднані з публічним обов`язком та гарантіями держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, які є учасниками Програми та районних програм, забезпечувати пацієнтів послугами високоспеціалізованої медичної допомоги, тому відмова Корсунь-Шевченківської і Тальнівської лікарень оплачувати фактично надані пацієнтам медичні послуги суперечить меті та положенням обласної та районної програм; 4) висока вартість і життєва необхідність безперервного отримання пацієнтами процедур гемодіалізу зобов`язує державу та місцеві органи влади створювати покращені умови для ефективного і доступного медичного обслуговування, тому держава та місцеві органи влади в особі уповноважених розпорядників бюджетних коштів зобов`язані оплачувати вартість лікування на користь того закладу охорони здоров`я, який надав послуги направленим хворим.

Суди першої та апеляційної інстанцій також виходили з того, що лікування хворих позивачем проводиться зазвичай на підставі договору, який позивач укладає з уповноваженим суб`єктом, що здійснює оплату за надані послуги за рахунок бюджетних коштів, бо послуги гемодіалізу є безкоштовними для пацієнтів - хворих на хронічну ниркову недостатність V стадії, лікування яких здійснюється виключно за рахунок бюджетних коштів, тому Товариство, зважаючи на наявність направлень у пацієнтів, які мешкали в Корсунь-Шевченківському та Тальнівському районах Черкаської області, мав законні та правомірні очікування на оплату відповідачами фактично наданих послуг з гемодіалізу, оскільки укладення з Товариством в спірний період договорів про медичне обслуговування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" не було забезпечено відповідачами.

Щодо обґрунтованості позовних вимог

19. Об`єднана палата погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в частині обґрунтованості позовних вимог про стягнення вартості фактично наданих позивачем медичних послуг за спірний позадоговірний період з огляду на таке.

20. Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з необхідністю забезпечення прав і гарантій пацієнтів у сфері охорони здоров`я, зокрема надання медичної допомоги хворим на ХХН V стадії.

21. Як встановлено судами, Програмою та відповідними районними програмами підтверджено важливу роль ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" в забезпеченні медичної допомоги хворим на ХХН V стадії, що є підставою для виділення бюджетних коштів та укладення договорів.

Проте в спірний позадоговірний період на правовідносини сторін не розповсюджувалася дія положень Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідачі в цей період не укладали з позивачем договори про закупівлю медичних послуг (схожий за змістом висновок, від якого об`єднана палата не вбачає підстав відступати, викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

22. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

23. За змістом частин 1- 3 статті 18 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" фінансування охорони здоров`я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров`я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань. Медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення. Особливості укладення договорів про медичне обслуговування населення визначаються законом.

Згідно з частинами 2, 5, 6 статті 353 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги здійснюється високоспеціалізованими багатопрофільними або однопрофільними закладами охорони здоров`я. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається безоплатно в закладах охорони здоров`я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної чи вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги або закладу охорони здоров`я, який забезпечує надання первинної, вторинної (спеціалізованої) чи третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, у тому числі й іншої спеціалізації.

24. З наказу МОЗ України та Національної академії медичних наук України від 11.05.2011 № 280/44, наказу МОЗ України від 11.02.2016 № 89, якими затверджені уніфіковані клінічні протоколи, вбачається, що обов`язкова тривалість та періодичність гемодіалізу для одного пацієнта становить не менше 3-х разів на тиждень тривалістю не менше 4 годин.

Таким чином, обов`язок надання позивачем хворим нефрологічного профілю, які є мешканцями Корсунь-Шевченківського та Тальнівського району Черкаської області, процедур гемодіалізу в спірний період ґрунтується на обов`язках ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" як закладу охорони здоров`я, передбачених наведеними положеннями Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", його публічними зобов`язаннями перед хворими на ниркову недостатність V стадії, які на виконання Програми отримують медичну допомогу в медичному центрі позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин, і від такого висновку об`єднана палата не вбачає підстав відступати.

25. Суди першої та апеляційної інстанцій достовірно встановили, що відповідачі не скасовували направлень пацієнтів до медичного закладу ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна", не повідомляли Товариство про необхідність припинення надання медичних послуг і не вживали заходів щодо виключення своєї участі в державній регіональній цільовій програмі з надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю. Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо скасування рішень органів місцевого самоврядування про затвердження та продовження строку дії Програми та районних програм.

Об`єднана палата звертає увагу на встановлення судами попередніх інстанцій обставин тривалої бездіяльності відповідачів щодо належного виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" в частині укладення договорів про закупівлю медичних послуг у період з 01.01.2016 по 31.03.2020 та неспростування цих обставин скаржниками.

Таким чином, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи свідчать про те, що відповідачам було відомо про строки дії Програми в цій сфері охорони здоров`я, про особливий характер медичних послуг з гемодіалізу (безперервність, життєвонеобхідність і пожиттєвість), про необхідність постійного надання таких послуг пацієнтам, а тому неминучість продовження з позивачем позадоговірних відносин з надання медичних послуг упродовж усього спірного періоду.

26. Отже, наявні господарські позадоговірні відносини, які виникли між Товариством і Корсунь-Шевченківською та Тальнівською лікарнями, поєднані з публічним обов`язком держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, які є учасниками Програми та районних програм, гарантувати та забезпечувати пацієнтів послугами високоспеціалізованої медичної допомоги, тому відмова відповідачів оплачувати фактично надані послуги не відповідає як меті та положенням вказаних програм, так і обов`язковості гарантування державою конституційного права громадян на медичну допомогу, враховуючи, що людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

27. Відповідно до частин 1, 5 статті 3 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (чинного з 30.01.2018) держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, зокрема, щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці медичних працівників (програми "місцевих стимулів"), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров`я та інші програми в охороні здоров`я.

28. Лікування Товариством хворих проводиться зазвичай на підставі договору, укладеного з уповноваженим суб`єктом, який здійснює оплату за надані послуги за рахунок бюджетних коштів. При цьому послуги гемодіалізу є безкоштовними для пацієнтів - хворих на ниркову недостатність V стадії, лікування яких відбувається виключно за рахунок бюджетних коштів (аналогічний висновок викладено в постанові об`єднаної палати від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин).

З урахуванням викладеного об`єднана палата погоджується з доводами позивача, що висока вартість і необхідність безперервного отримання пацієнтами процедур зобов`язує державу та місцеві органи влади в особі уповноважених розпорядників бюджетних коштів створювати покращені умови для ефективного і доступного медичного обслуговування, та, як наслідок, оплачувати вартість лікування на користь того закладу охорони здоров`я (в цьому випадку - Товариства), який фактично надав послуги хворим за направленнями комунальних закладів охорони здоров`я.

На думку об`єднаної палати, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про виникнення в КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" і КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня" обов`язку з оплати наданих позивачем послуг гемодіалізу направленим пацієнтам у спірний період відповідає фактичним обставинам справи, конституційному праву людини на медичну допомогу, конституційним гарантіям реалізації прав громадян у сфері охорони здоров`я, положенням Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", принципам справедливості, добросовісності і розумності та положенням Програми та районних програм щодо надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю.

29. Об`єднана палата наголошує на тому, що в подібних господарських правовідносинах наразі сформовано усталені правові висновки з питання застосування положень Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" при вирішенні спорів про стягнення з органів місцевого самоврядування та комунальних закладів охорони здоров`я, які є уповноваженими розпорядниками бюджетних коштів, вартості медичних послуг з гемодіалізу, фактично наданих Товариством за направленнями зазначених закладів у рамках виконання цільових державних чи регіональних (обласних і районних) програм, але в позадоговірних відносинах, що зумовлено бездіяльністю відповідачів щодо дотримання процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", тобто в разі, якщо договори про закупівлю таких послуг у певний період з реальним надавачем медичних послуг не укладалися (див. постанову об`єднаної палати від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 925/1833/15, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20, від 24.02.2022 у справі № 925/1547/20, від 09.06.2022 у справі № 910/21181/20, від 14.06.2022 у справі № 910/18970/19, від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20).

30. Суть зазначених правових висновків Верховного Суду, від яких об`єднана палата не вбачає підстав відступати, полягає в покладанні обов`язку з відшкодування вартості фактично наданих медичних послуг з гемодіалізу чітко визначеної категорії пацієнтів (хворих на ХХН V стадії) на комунальні заклади охорони здоров`я незалежно від того, чи вказані послуги надавалися медичним закладом приватної форми власності поза межами процедур закупівлі, оскільки їх надання відбувалося за направленнями комунальних закладів з урахуванням особливого характеру медичних послуг з гемодіалізу (безперервність, життєвонеобхідність і пожиттєвість) з метою недопущення порушення конституційних прав і гарантій громадян у сфері охорони здоров`я, позаяк життя та здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Щодо відступу від висновку про покладання обов`язку з відшкодування вартості фактично наданих послуг на МОЗ України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/15575/22

31. Постановляючи ухвалу від 20.04.2023 про передачу справи № 925/872/21 на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку про покладання обов`язку з відшкодування вартості фактично наданих послуг на МОЗ України, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/15575/22, з тих мотивів, що: 1) відносини надання позивачем медичних послуг нерозривно поєднані з обов`язком держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування гарантувати та забезпечити важкохворих пацієнтів належним фінансуванням, а спрямування Черкаською ОДА цільової медичної субвенції було першим етапом цього складного процесу, в якому брали також участь орган місцевого самоврядування як головний розпорядник цільових бюджетних коштів, а надалі їх комунальні підприємства (заклади охорони здоров`я), які були уповноважені безпосередньо спрямовувати ці кошти за належністю; 2) оскільки фінансування наданих ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" послуг на виконання державної, обласної та районних програм передбачалося не лише за рахунок Державного бюджету України, а й за рахунок обласного та місцевого бюджетів, тому ефективним способом захисту та поновлення прав Товариства на отримання оплати за фактично надані ним послуги є задоволення позову до закладу охорони здоров`я як зобов`язаної перед ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" особи в спірних правовідносинах з надання медичних послуг, тобто до безпосереднього замовника послуг і розпорядника бюджетних коштів на здійснення їх оплати, а не до МОЗ України, яке не є безпосереднім учасником вказаних програм.

Таким чином, на розгляд об`єднаної палати винесено питання про те, чи є ефективним способом захисту прав надавача медичних послуг із гемодіалізу покладання вказаного публічного обов`язку на МОЗ України як головного розпорядника бюджетних коштів, за умови, коли відповідні бюджетні кошти за рахунок субвенцій обласного бюджету щорічно виділялися на користь місцевих (районних або міських) бюджетів об`єднаних територіальних громад у рамках виконання цільових державних регіональних (обласних і районних) програм та поверталися наприкінці бюджетного року як невикористані до обласного бюджету.

32. Однак об`єднана палата не вбачає підстав для відступлення від висновку про покладання на МОЗ України обов`язку з відшкодування вартості фактично наданих Товариством медичних послуг з гемодіалізу, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/15575/22, з огляду на таке.

33. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

35. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 43- 45), від 05.12.2018 у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43, 44) і № 818/1688/16 (пункти 44, 45), від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44, 45), від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30.06.2020 у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 (пункти 58, 59), від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18 (пункт 29); від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21(пункт 45)).

36. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

37. Так, на відміну від цієї справи, в якій обов`язок комунальних закладів охорони здоров`я з відшкодування Товариству вартості фактично наданих медичних послуг з гемодіалізу за рахунок бюджетних коштів виник на підставі цільових державних регіональних (обласних і районних) програм, затверджених відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування, а лікування чітко визначеної категорії пацієнтів (місцевих мешканців, хворих на ХХН V стадії) відбувалося за направленнями комунального закладу охорони здоров`я, в справі № 910/15575/21, на неврахування висновку Верховного Суду в якій посилається КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня" (скаржник-2), предметом позову є вимоги ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" про стягнення солідарно з МОЗ України та Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації заборгованості за надані медичні послуги гемодіалізу в період з 29.07.2014 по 31.03.2020, які (вимоги) обґрунтовувалися наданням позивачем медичних послуг внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей в зазначений період за відсутності договорів та несплатою цих послуг.

Ухвалюючи постанову від 21.12.2022 про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції в справі № 910/15575/21, якою було задоволено позовні вимоги про стягнення виключно з МОЗ України заборгованості за фактично надані медичні послуги, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з того, що: 1) правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з необхідністю забезпечення прав та гарантій пацієнтів у сфері охорони здоров`я, зокрема з надання медичної допомоги хворим на ХХН V стадії; 2) обов`язок надання позивачем хворим нефрологічного профілю (внутрішньо переміщеним особам) процедур гемодіалізу в спірний період ґрунтується на зобов`язаннях Товариства як закладу охорони здоров`я, передбачених положеннями Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", його публічними зобов`язаннями перед хворими на ниркову недостатність V стадії, які отримують медичну допомогу в медичному центрі позивача за направленням самого МОЗ України; господарські відносини Товариства та вказаного Міністерства поєднані з публічним обов`язком держави в особі органів державної влади гарантувати і забезпечувати пацієнтів послугами високоспеціалізованої медичної допомоги; 3) відмова МОЗ України оплачувати фактично надані послуги суперечить основним конституційним гарантіям держави стосовно забезпечення громадян медичною допомогою, оскільки саме МОЗ України перенаправило пацієнтів - внутрішньо переміщених осіб до клініки позивача для надання їм високоспеціалізованої допомоги, враховуючи, що така допомога в силу вимог Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" надається пацієнтам за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, якщо в цій справі (№ 925/872/21) обов`язок комунальних закладів охорони здоров`я відшкодувати Товариству вартість фактично наданих медичних послуг з гемодіалізу виник безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування - рішень про затвердження Програми та районних програм надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю, що регулюється нормою частини 4 статті 11 ЦК України, то в справі № 910/15575/21 публічний обов`язок МОЗ України як належного відповідача оплатити Товариству фактично надані медичні послуги виник на підставі положень статей 18, 353 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", тобто безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3 статті 11 ЦК України), що, в свою чергу, свідчить про різні підстави виникнення цивільних прав та обов`язків сторін, а тому наявне неоднакове правове регулювання господарських відносин виключає як подібність правовідносин у зазначених справах, так і можливість врахування при вирішенні цього спору нерелевантного висновку Верховного Суду в справі № 910/15575/21.

38. Наведеним також спростовується посилання скаржника-2 на викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 910/15575/22 висновок на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, яка (підстава) відповідно в такому разі не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

39. Підсумовуючи викладене вище, об`єднана палата вважає, що покладання на МОЗ України публічного обов`язку з відшкодування за рахунок бюджетних коштів вартості медичних послуг із гемодіалізу пацієнтів нефрологічного профілю, які (послуги) були фактично надані Товариством як суб`єктом господарювання приватної форми власності, за умови, коли бюджетні кошти за рахунок субвенцій обласного бюджету щорічно виділялися саме на користь місцевих бюджетів об`єднаних територіальних громад у рамках виконання цільових державних регіональних (обласних і районних) програм та поверталися до обласного бюджету наприкінці бюджетного року як невикористані комунальними закладами охорони здоров`я (розпорядниками нижчого рівня), не є ефективним способом захисту прав надавача медичних послуг і не призведе до поновлення його прав, позаяк належним відповідачем у таких справах є відповідний комунальний заклад охорони здоров`я, який направляв пацієнтів на лікування методом гемодіалізу до Товариства (див. підпункт 1.2 пункту 1 цієї постанови).

Щодо відступу від висновку про те, що за відсутності договору у відповідача - комунального закладу охорони здоров`я відсутній обов`язок із оплати зазначених послуг на підставі загальних та спеціальних норм законодавства, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19

40. Постановляючи ухвалу від 20.04.2023 про передачу справи № 925/872/21 на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів вважала за необхідне відступити від наведеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19 висновку (в контексті того, що за відсутності договору у відповідача - комунального закладу охорони здоров`я відсутній обов`язок із оплати зазначених послуг на підставі загальних та спеціальних норм законодавства), аргументуючи це тим, що правовідносини між сторонами виникли в зв`язку з необхідністю забезпечення прав та гарантій пацієнтів у сфері охорони здоров`я, спрямовані на реалізацію інвестиційного проекту, врегульованого Протоколом і гарантованого державою, а враховуючи статус відповідачів та їх бездіяльність щодо належного виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", обласної та районних програм із забезпечення лікування пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, сама по собі відсутність договорів не може бути підставою для відмови в позові з огляду на те, що вони укладаються на виконання зазначених програм. При цьому безпідставне ухилення відповідачів від укладення договорів про закупівлю не звільняє їх від виконання цільових програм і тих зобов`язань, які в силу положень частини 4 статті 11 ЦК України виникають на підставі рішень органів місцевого самоврядування про затвердження відповідних програм.

41. Таким чином, на розгляд об`єднаної палати винесено питання про те, чи може на підставі норм частин 3, 4 статті 11 ЦК України, Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (чинного з 30.01.2018), а також безпосередньо на підставі державних цільових обласної та районних програм надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю, затверджених відповідними органами місцевого самоврядування, виникати публічний обов`язок відповідачів як комунальних закладів охорони здоров`я відшкодувати за рахунок бюджетних коштів вартість медичних послуг із гемодіалізу пацієнтів нефрологічного профілю (хворих на ХХН V стадії), які (послуги) були фактично надані суб`єктом господарювання приватної форми власності за направленнями іншого комунального закладу охорони здоров`я, але поза межами процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", тобто в разі, якщо договори про закупівлю таких послуг у спірний тривалий період (01.01.2016- 31.03.2020) з позивачем не укладалися, а чинним законодавством не передбачено обов`язку вказаних комунальних закладів як розпорядників бюджетних коштів укладати зазначені договори.

42. Проте об`єднана палата не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду з огляду на таке.

43. У справі № 910/11847/19, на неврахування висновку Верховного Суду в якій посилається КНП "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" (скаржник-1), предметом позову є вимога ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради (далі - КНП "Чернігівська міська лікарня № 2") про стягнення заборгованості за надані медичні послуги з гемодіалізу в межах узгодженого з державою інвестиційного проекту, гарантованого бюджетного відшкодування та на виконання затверджених програм щодо надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, виходив з того, що: 1) у відповідача в справі № 910/11847/19 обов`язок з оплати послуг, наданих у спірний період, не виник на підставі договору від 23.01.2017, який повністю виконаний сторонами, виходячи з його істотних умов (ціна договору, кількість обумовлених процедур, вартість однієї процедури), а оформлення відносин у спрощений спосіб, по-перше, не доведено судами посиланням на обставини узгодження сторонами спору істотних умов договору в спірний період, по-друге, не відповідає приписам Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) відповідач не є ані відповідальним виконавцем в розумінні обласної програми "Надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю на 2013- 2017 роки", ані будь-якою іншою особою, на яку покладався обов`язок зі здійснення розрахунку за спірні послуги за вказаною програмою, беручи також до уваги те, що відповідач не є суб`єктом, в якого обов`язок фінансування зазначених послуг виникає безпосередньо із загальних та спеціальних норм законодавства.

44. Натомість об`єднана палата, ухвалюючи постанову від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20, вже зазначала про відсутність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19, оскільки в справах № 925/1545/20 і № 910/11847/19 суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зокрема, спростовуючи помилкову позицію апеляційного суду, яка ґрунтувалася на врахуванні висновку, наведеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19, об`єднана палата в справі № 925/1545/20 виходила з того, що в справі № 910/11847/19 Верховний Суд передусім досліджував питання щодо можливості поширення дії укладеного договору на так званий переддоговірний період - період, що існував до моменту укладення договору. Зокрема, спірні правовідносини в зазначеній справі існували з 16.12.2016 по 31.12.2016, а договір про надання медичних послуг, на який посилався позивач, було укладено 23.01.2017, причому період надання послуг умовами вказаного договору було обмежено терміном до 16.12.2016.

У справі № 910/11847/19 Товариство позовні вимоги обґрунтовувало необхідністю застосування положень частини 3 статті 631 ЦК України, а саме шляхом фактичного надання умовам договору від 23.01.2017 № 1 зворотної дії - поширення його на відносини сторін, які виникли до його укладення, з чим власне й погодився апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про стягнення з КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" заборгованості за послуги гемодіалізу, надані в період з 16.12.2016 по 31.12.2016.

Натомість у цій справі (№ 925/872/21) між позивачем та відповідачами в спірний період (з 01.01.2016 по 31.03.2020) виникли та весь час існували позадоговірні відносини надання медичних послуг гемодіалізу, які не припинилися навіть після 31.03.2020, шляхом укладення між ними договорів про закупівлю із застосуванням процедур, передбачених Законом України "Про державні закупівлі",

45. Таким чином, об`єднана палата звертає увагу на неоднакове правове регулювання спірних відносин у справах № 910/11847/19 і № 925/872/21, що виключає як подібність правовідносин у вказаних справах, так і можливість врахування при вирішенні цього спору нерелевантного висновку Верховного Суду в справі № 910/11847/19.

46. Наведеним також спростовується посилання скаржника-1 на викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19 висновок на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, яка (підстава) відповідно в такому разі не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

47. Підсумовуючи викладене вище, об`єднана палата вважає, що на підставі норм частин 3, 4 статті 11 ЦК України, Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (чинного з 30.01.2018), а також безпосередньо на підставі державних цільових обласної та районних програм надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю, затверджених відповідними органами місцевого самоврядування, може виникати публічний обов`язок відповідачів як комунальних закладів охорони здоров`я відшкодувати за рахунок бюджетних коштів вартість медичних послуг із гемодіалізу пацієнтів (хворих на ХХН V стадії), які (послуги) були фактично надані суб`єктом господарювання приватної форми власності за направленнями іншого комунального закладу охорони здоров`я, але поза межами процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", тобто незважаючи на те, що договори про закупівлю таких послуг у спірний тривалий період (01.01.2016- 31.03.2020) з позивачем не укладалися, а чинним законодавством не передбачено обов`язку вказаних комунальних закладів як розпорядників бюджетних коштів укладати зазначені договори (див. підпункт 1.1 пункту 1 цієї постанови).

Наведений висновок цілком узгоджується з усталеною практикою вирішення спорів про стягнення з органів місцевого самоврядування та комунальних закладів охорони здоров`я, які є уповноваженими розпорядниками бюджетних коштів, вартості медичних послуг з гемодіалізу, фактично наданих Товариством за направленнями зазначених закладів у рамках виконання цільових державних чи регіональних (обласних і районних) програм, але в позадоговірних відносинах, що зумовлено бездіяльністю відповідачів, оскільки договори про закупівлю таких послуг з реальним надавачем медичних послуг не укладалися (див. постанову об`єднаної палати від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 925/1833/15, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20, від 24.02.2022 у справі № 925/1547/20, від 09.06.2022 у справі № 910/21181/20, від 14.06.2022 у справі № 910/18970/19, від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20).

60. За наведених вище обставин об`єднана палата загалом погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо необхідності застосування позовної давності та зумовленого цим підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

61. Об`єднана палата вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про стягнення вартості фактично наданих позивачем медичних послуг за весь спірний період у позадоговірних відносинах сторін у зв`язку з тим, що погоджується з доводами скаржників про помилкове незастосування судами наслідків спливу позовної давності щодо частини заявлених позовних вимог з огляду на таке.

62. Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

63. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. В разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатися про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 зі справи № 925/538/19, на яку послалися суди попередніх інстанцій на обґрунтування висновку про відсутність пропуску Товариством позовної давності.

64. При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

65. Як зазначалося вище, залишаючи без задоволення заяви відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про відсутність пропуску позивачем цього строку з тих мотивів, що: 1) 01.04.2020 між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Національною службою здоров`я України в рамках чергового етапу медичної реформи врегульовано відносини в тому числі щодо надання та оплати послуг гемодіалізу пацієнтам у Корсунь-Шевченківському і Тальнівському районах Черкаської області, тому перебіг строку позовної давності починається саме з цієї дати; 2) відповідачі в період з 01.01.2016 по 31.03.2020 знали про отримання жителями Корсунь-Шевченківського і Тальнівського районів Черкаської області медичних послуг від позивача, були повідомлені про вартість, безперервність надання життєво необхідних послуг і, як наслідок, обов`язок їх сплати, однак відповідних платежів не здійснили та після подання позову заперечили наявність зобов`язань (див. абзац 3 пункту 5 цієї постанови).

66. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

67. Проте, враховуючи позадоговірний характер спірних правовідносин, об`єднана палата вважає, що скаржники цілком обґрунтовано звертають увагу на врегулювання цих правовідносин положеннями пункту 2 частини 5 статті 261 ЦК України, відповідно до якого за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Адже з матеріалів справи не вбачається та судами попередніх інстанцій не встановлено тих обставин, що строк відшкодування відповідачами вартості медичних послуг, наданих позивачем упродовж тривалого спірного періоду (01.01.2016- 31.03.2020), було чітко визначено або іншим чином врегульовано сторонами вказаного позадоговірного зобов`язання шляхом документального оформлення.

68. Зважаючи на те, що за зобов`язанням з невизначеним строком виконання перебіг позовної давності починається від дня виникнення в кредитора права пред`явити вимогу про виконання зобов`язання, то об`єднана палата, частково погоджуючись з доводами скаржника-1, не виключає наявність достатніх підстав вважати, що в спірних позадоговірних відносинах право пред`явити вимогу про оплату медичних послуг, до чого нормою пункту 2 частини 5 статті 261 ЦК України власне і прив`язується початок перебігу позовної давності, виникло в Товариства з дня, наступного за днем фактичного надання відповідної медичної послуги пацієнтам.

Схожий правовий висновок щодо початку перебігу позовної давності за зобов`язанням з невизначеним строком виконання (в тому числі позадоговірними) викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/402/17, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18.

У зв`язку з цим об`єднана палата не бере до уваги передчасні доводи скаржника-1 про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норми пункту 2 частини 5 статті 261 ЦК України в подібних правовідносинах (в контексті обчислення початку перебігу позовної давності за вимогою про оплату фактично наданих послуг за позадоговірним зобов`язанням з невизначеним строком виконання).

69. Підсумовуючи наведене, об`єднана палата вважає, що самі по собі такі обставини, як-от: 1) триваючий характер спірних позадоговірних правовідносин, що виникли між сторонами та існували до 31.03.2020; 2) врегулювання з 01.04.2020 відносин надання та оплати послуг гемодіалізу в Корсунь-Шевченківському та Тальнівському районах Черкаської області шляхом укладення між позивачем і Національною службою здоров`я України договору про медичне обслуговування населення в рамках чергового етапу медичної реформи можуть свідчити про пропуск позовної давності позивачем як надавачем медичних послуг, оскільки в позадоговірних зобов`язаннях з невизначеним строком виконання перебіг позовної давності починається від дня виникнення в кредитора права пред`явити вимогу про виконання зобов`язання (див. підпункт 1.3 пункту 1 цієї постанови).

70. Місцевий господарський суд, відхиляючи заяви відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, безпідставно обмежився посиланням на договірне врегулювання з 01.04.2020 відносин між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Національною службою здоров`я України в рамках чергового етапу медичної реформи, в тому числі щодо надання та оплати послуг гемодіалізу пацієнтам у Корсунь-Шевченківському і Тальнівському районах Черкаської області, внаслідок чого передчасно визначив початком перебігу позовної давності саме 01.04.2020, а суд апеляційної інстанції помилково на це належної уваги не звернув, зазначивши додатково лише про триваючий характер спірних правовідносин, однак не навів жодного обґрунтування того, яким чином це впливає на початок перебігу позовної давності.

71. Крім того, об`єднана палата зауважує на відсутності в матеріалах справи укладеного між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Національною службою здоров`я України договору від 01.04.2020, який, на думку позивача, врегулював відносини сторін з відшкодування вартості фактично наданих послуг за минулий спірний період, а також зазначає, що висновок судів про початок перебігу позовної давності саме зі вказаної дати суперечить подальшому їх висновку про неодноразове повідомлення позивачем відповідачів упродовж всього спірного періоду про вартість, кількість наданих послуг з гемодіалізу та обов`язок їх сплати.

72. Водночас висновок судів попередніх інстанцій про початок перебігу позовної давності з 01.04.2020 не узгоджується зі встановленими судами фактичними обставинами про те, що листами від 29.06.2016, від 20.03.2017, від 31.05.2017, від 18.07.2017, від 25.07.2018 Товариство неодноразово повідомляло начальника Управління охорони здоров`я Черкаської ОДА про стан договірних відносин, в тому числі із замовниками послуг у Корсунь-Шевченківському та Тальнівському районах Черкаської області, кількість пацієнтів, які перебувають на лікуванні, вартість процедур у відповідному році, розмір наявної заборгованості за процедури гемодіалізу, надані пацієнтам вказаних районів у минулих періодах, що не виключає обізнаності позивача з порушенням своїх прав раніше, зокрема впродовж періоду з 29.06.2016 по 25.07.2018, і зумовлену цим можливість початку перебігу позовної давності з вказаних дат, а не з 01.04.2020, як зазначили суди.

73. Викладене вище, зважаючи на звернення ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" з позовом в цій справі 02.07.2021, свідчить про необхідність проведення належної перевірки судами доводів Корсунь-Шевченківської та Тальнівської лікарень про пропуск Товариством позовної давності за вимогами, заявленими за період з 01.01.2016 по 01.07.2018.

74. Таким чином, на порушення положень пункту 2 частини 5 статті 261 ЦК України та статей 86, 236, 237, 269, 282 ГПК України суди попередніх інстанцій вимог не врахували та достовірно не з`ясували як обставин справи, пов`язаних із фактом реальної обізнаності або об`єктивної можливості позивача бути обізнаним з порушенням свого права на відшкодування вартості наданих послуг, так і обставин, пов`язаних із визначенням початку перебігу та закінчення позовної давності за вимогами, заявленими за значний спірний період, який тривав 4 роки та 3 місяці.

75. Водночас аналіз наведених норм матеріального права (щодо "інституту позовної давності") в сукупності з нормами ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині додаткової оцінки доказів та обставин справи, не дають Верховному Суду підстав та можливостей для самостійного визначення обставин дати початку перебігу позовної давності, однак і не обмежують його в перевірці правильності встановлення судами попередніх інстанцій початку відліку такого строку.

Схожий за змістом правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/14469/18, від 22.10.2019 у справі № 910/2968/18, від 23.01.2020 у справі № 916/2128/18 та, зокрема, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 925/538/19, на яку послалися суди попередніх інстанцій, проте помилково не врахували наведених в ній висновків про передчасне відхилення заяви відповідача про застосування позовної давності до спірних відносин.

76. За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову в повному обсязі є передчасним і таким, що зроблений без встановлення істотних обставин справи в контексті застосування/незастосування позовної давності.

При цьому в силу меж перегляду справи в касаційному порядку, передбачених частиною 2 статті 300 ГПК України, об`єднана палата не має права здійснювати перерахунок розміру заборгованості відповідачів без попереднього правильного встановлення судами обставин щодо початку перебігу та закінчення позовної давності, тим більше, що в позовній заяві Товариством здійснено розрахунок заборгованості зі щорічною розбивкою вартості надаваних медичних послуг (за 2016- 2019 рр.), що вимагає складання позивачем уточнюючого (розгорнутого) щомісячного розрахунку або подання відповідачами контррозрахунку.

Адже, враховуючи вимоги статей 79, 86 ГПК України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

77. Наведене в сукупності свідчить про неповне з`ясування місцевим та апеляційним господарськими судами фактичних обставин справи в частині застосування наслідків спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 01.01.2016 по 01.07.2018, що, в свою чергу, свідчить про необхідність скасування оскаржуваних рішення і постанови та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід надати належну оцінку доводам Корсунь-Шевченківської та Тальнівської лікарень про пропуск Товариством позовної давності за вимогами за вказаний період.

78. Отже, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували зазначені вище висновки Верховного Суду щодо необхідності встановлення не тільки моменту, коли особа довідалася про порушення свого права, а й тоді, коли особа мала об`єктивну можливість бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, відтак, доводи скаржників про помилкове незастосування судами позовної давності отримали підтвердження під час касаційного провадження (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 925/538/19).

79. Разом з тим об`єднана палата відхиляє як такі, що не мають істотного значення для правильного вирішення спору, викладені у відзиві на касаційну скаргу Тальнівської лікарні доводи ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" про необхідність закриття касаційного провадження за вказаною скаргою з мотивів неподібності правовідносин у цій справі та в справі № 910/15575/21, на постанову Верховного Суду в якій послався відповідач-2 на обґрунтування своїх заперечень, оскільки наразі обґрунтовані доводи скаржника-2 (відповідача-2) так само як і доводи скаржника-1 (відповідача-1) також стосуються незгоди з висновками судів попередніх інстанцій в частині незастосування наслідків спливу позовної давності.

Зокрема, скаржник-2 в аспекті пропуску Товариством позовної давності звертає увагу на те, що позивачу ще в серпні 2017 року було достовірно відомо, що Тальнівська ЦРЛ, правонаступником якої є КНП "Тальнівська багатопрофільна лікарня", відмовляється укладати з позивачем угоду про надання послуг з лікування хворих методом гемодіалізу та оплачувати ці послуги, тобто з моменту отримання відповідного листа Тальнівської ЦРЛ, що, в свою чергу, вимагає додаткової перевірки судом першої інстанції зазначених обставин у ході нового розгляду справи.

80. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості в повному обсязі, а саме за весь спірний період (01.01.2016- 31.03.2020), оскільки з мотивів, наведених у пунктах 67- 74 цієї постанови, вбачається необхідність чіткого розмежування позовних вимог (за період з 01.01.2016 по 01.07.2018), заявлених з пропуском позовної давності, та позовних вимог, заявлених поза межами позовної давності, від чого безпосередньо залежить і розмір стягуваної з відповідачів суми грошових коштів.

81. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

82. Об`єднана палата вважає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала часткове підтвердження під час касаційного провадження, оскільки, незважаючи на доводи скаржника-1 про зворотне, наразі хоча і наявний висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 2 частини 5 статті 261 ЦК України в подібних правовідносинах (у контексті початку перебігу позовної давності за зобов`язанням з невизначеним строком виконання (в тому числі позадоговірними)) і такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/402/17, від 30.01.2019 у справі №922/175/18, однак суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду як усупереч зазначеному правовому висновку, так і всупереч висновкам, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 925/538/19, на яку (постанову) суди попередніх інстанцій самі ж обґрунтовано послалися без її належного врахування, що є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

83. З наведених раніше мотивів об`єднана палата відхиляє викладені у відзивах на касаційні скарги доводи позивача як необґрунтовані.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

84. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

85. За наведених обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог у повному обсязі не відповідає положенням статей 86, 236, 269 ГПК України, оскільки, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

86. Згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

87. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

88. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

89. Зважаючи на те, що порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права допустили суди першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг шляхом скасування оскаржуваних рішення і постанови та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

90. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити доводи учасників справи та всі зібрані в справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

91. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області та Комунального некомерційного підприємства "Тальнівська багатопрофільна лікарня" Тальнівської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 925/872/21 скасувати.

Справу № 925/872/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді О. М. Баранець

І. В. Булгакова

Т. Б. Дроботова

О. Р. Кібенко

Л. І. Рогач

Постанова ОП КГС ВС від 03 листопада 2023 року у справі № 925/872/21