flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова ОП КГС ВС від 13 квітня 2023 року у справі № 904/1478/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/110364667

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/1478/19

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуючої, Банаська О. О., Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р.,

Селіваненка В. П., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Сварог-Дністер" (далі - ТОВ "Сварог-Дністер")

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі - ТОВ "Агротек")

до ТОВ "Сварог-Дністер",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (далі - ТОВ "Серединецьке"),

про стягнення 8 980 733,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. ТОВ "Агротек" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Сварог-Дністер" про стягнення 8 980 733,42 грн (з урахуванням заяви про відмову від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД" і Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" та уточнення позовних вимог).

1.2. Позовні вимоги ТОВ "Агротек" обґрунтувало невиконанням ТОВ "Сварог-Дністер" як поручителем ТОВ "Серединецьке" зобов`язань за договором фінансового лізингу від 11.03.2015 № 8АФ-15.

1.3. Заперечення ТОВ "Сварог-Дністер" мотивовані тим, що договір поруки припинив свою дію згідно із частиною першою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (в редакції, яка діяла на момент їх підписання) у зв`язку зі збільшенням відповідальності лізингоодержувача без його згоди. Крім того, відповідач зазначив, що договір поруки не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним в момент його укладення, а його суть спрямована лише на визначення підсудності на території Дніпропетровської області.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.

2.2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 27.07.2021 відмовив у позові.

2.3. Відмовляючи у позові, суд виходив із встановленої відсутності доказів на підтвердження повідомлення ТОВ "Сварог-Дністер" про укладення додаткової угоди № 3 до договору фінансового лізингу, згідно з якою змінено (збільшено) ціну договору фінансового лізингу і, як наслідок, розмір відповідальності поручителя за його невиконання лізингоодержувачем.

2.4. Отже, у цьому випадку фактично відбулося збільшення ціни основного договору без погодження з поручителем, що свідчить про припинення поруки за договором поруки від 30.03.2018 № 2П/8АФ-15 в силу частини першої статті 559 ЦК України з 30.03.2018 (моменту збільшення розміру відповідальності поручителя внаслідок укладання додаткової угоди від 30.03.2018 № 3 до договору фінансового лізингу без згоди поручителя), що зумовлює і припинення з вказаної дати перебування сторін договору у статусі кредитора та боржника у розумінні статті 509 ЦК України, а отже, й існування у позивача як кредитора прав висування грошових вимог до відповідача як поручителя, які обумовлювалися до цього солідарною відповідальністю останнього за зобов`язаннями третьої особи.

2.5. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.10.2022 прийняв відмову ТОВ "Агротек" від позову, визнав нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та закрив провадження у справі № 904/1478/19. Повернув ТОВ "Агротек" з Державного бюджету України 101 033,25 грн - 50 % судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 904/1478/19, сплаченого згідно з платіжним дорученням від 27.08.2021 № 2079.

3. Короткий зміст клопотання та ухвали суду апеляційної інстанції

3.1. ТОВ "Сварог-Дністер" звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про повернення судового збору, в якому просило ухвалити додаткове рішення про стягнення з ТОВ "Агротек" на його користь 2 582 267,68 грн судового збору, який ТОВ "Сварог-Дністер" сплатило за подання апеляційної та касаційних скарг у цій справі.

3.2. Клопотання ТОВ "Сварог-Дністер" обґрунтувало частиною третьою статті 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

3.3. Так, ТОВ "Сварог-Дністер" зазначило, що сплатило судовий збір за подання:

1) апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2019 у сумі 991 219,57 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 29.11.2019 № 435;

2) касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2020 у сумі 1 321 626,11 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням від 10.03.2020 № 35;

3) касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022 у сумі 269 422,00 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням від 01.02.2022 № 2.

3.4. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.12.2022 відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Сварог-Дністер" про ухвалення додаткового рішення щодо повернення судового збору та стягнення з ТОВ "Агротек" 2 582 267,68 грн судового збору, який був сплачений при поданні апеляційної та касаційних скарг у цій справі.

3.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що частина третя статті 130 ГПК України передбачає можливість стягнення з позивача у разі його відмови від позову понесених відповідачем витрат згідно з поданою щодо цього питання заявою. Водночас у цьому випадку йдеться саме про витрати, пов`язані з розглядом справи, а не про судовий збір, розподіл якого визначений в частині першій та другій названої статті. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. 21.12.2022 ТОВ "Сварог-Дністер" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022.

4.2. ТОВ "Сварог-Дністер" не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що частина третя статті 130 ГПК України передбачає лише стягнення витрат, які не включають в себе витрати зі сплати судового збору.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві ТОВ "Агротек" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

5.2. ТОВ "Агротек" зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував правило статті 130 ГПК України, врахувавши постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/13084/18. Крім того, на думку ТОВ "Агротек", із змісту касаційної скарги неможливо встановити, які саме норми матеріального права суд застосував неправильно та які норми процесуального права суд порушив.

6. Рух касаційної скарги

6.1. Верховний Суд ухвалою від 10.01.2023 відкрив касаційне провадження у справі № 904/1478/19.

6.2. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2023 справу № 904/1478/19 за касаційною скаргою ТОВ "Сварог-Дністер" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

6.3. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 27.02.2023 призначив розгляд касаційної скарги ТОВ "Сварог-Дністер" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати

7.1. Підставою для передачі справи на розгляд об`єднаної палати колегія суддів визначила необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18, щодо застосування частини третьої статті 130 ГПК України у розгляді питання про відшкодування відповідачу понесеного судового збору у випадку прийняття відмови позивача від позову.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Пункт 1 частини другої статті 46 ГПК України передбачає право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

8.2. Стаття 191 ГПК України визначає, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

8.3. Відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2022 у справі № 180/2161/19).

8.4. За результатами відмови позивача від позову суд, прийнявши таку відмову, закриває провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України.

8.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

8.6. У статті 130 ГПК України "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду" закріплений розподіл судових витрат, зокрема у разі закриття провадження у справі.

8.7. Частина третя статті 130 ГПК України встановлює, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

8.8. Зі змісту зазначеної норми можна дійти висновку, що у випадку відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, відповідач має право заявити про відшкодування позивачем понесених витрат.

8.9. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

8.10. Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

8.11. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України "Про судовий збір").

8.12. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).

8.13. Спірним у цьому випадку є питання, чи охоплюється змістом поняття "витрати", наведеним у частині третій статті 130 ГПК України, судовий збір, сплачений відповідачем, чи йдеться лише про витрати позивача, пов`язані з розглядом справи.

8.14. Загальними правилами розподілу судових витрат у вигляді судового збору передбачено, що такі витрати можуть бути покладені судом на самого платника судового збору, або на іншу сторону, або відшкодовані з державного бюджету особі, яка його сплатила.

8.15. Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

8.16. Питання повернення судового збору врегульовано статтею 7 зазначеного Закону, яка містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких сплачена сума судового збору за ухвалою суду повертається з державного бюджету особі, яка його сплатила.

8.17. Відшкодування понесених відповідачем витрат у вигляді судового збору, у разі відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України Законом України "Про судовий збір", не передбачено.

8.18. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

8.19. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

8.20. Проаналізувавши зазначені вище положення законодавства, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України у відповідача згідно з першим реченням частини третьої статті 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому за рахунок позивача понесених витрат, до яких належить і судовий збір, і витрати, пов`язані з розглядом справи.

8.21. На користь такого висновку свідчить і припис частини третьої статті 129 ГПК України, за яким, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8.22. Отже, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що судовий збір у випадку відмови позивача від позову розподіляється виключно на підставі частин першої, другої статті 130 ГПК України, яка регулює порядок повернення судового збору з державного бюджету.

8.23. При цьому суд апеляційної інстанції в цій справі послався на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 910/13084/18, відповідно до пункту 8.22 якої частина третя статті 130 ГПК України, на яку послався Кабінет Міністрів України на обґрунтування підстав для стягнення з НАК "Нафтогаз України" 50 % від суми сплаченого при поданні апеляційної скарги судового збору, дійсно передбачає можливість стягнення з позивача у разі його відмови від позову понесених відповідачем витрат згідно з поданою щодо цього питання заявою. Колегія суддів у справі № 910/13084/18 дійшла висновку, що у цьому випадку йдеться саме про витрати, пов`язані з розглядом справи, а не про судовий збір, розподіл якого визначений в частині першій та другій названої статті, у зв`язку з чим колегія суддів погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування частини третьої статті 130 ГПК України.

8.24. За таких обставин колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у пункті 8.22 постанови від 14.09.2021 у справі №910/13084/18, оскільки у випадку відмови позивача від позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України у відповідача згідно з першим реченням частини третьої статті 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому за рахунок позивача понесених витрат, до яких належить і судовий збір, і витрати, пов`язані з розглядом справи.

9. Висновки Верховного Суду

9.1. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

9.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

9.3. За змістом частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

9.4. Оскільки суд апеляційної інстанції порушив частину третю статті 130 ГПК України, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат у вигляді судового збору за подання апеляційної та касаційних скарги в цій справі у сумі 2 582 267,68 грн.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 904/1478/19.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" про ухвалення додаткового рішення щодо повернення судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (код ЄДРПОУ 32232765, 49083, м. Дніпро, вул. Собінова,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" (код ЄДРПОУ 35289018, 32645, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Куча, вул. Центральна, 7) 2 582 267 (два мільйони п`ятсот вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят сім) грн 68 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (код ЄДРПОУ 32232765, 49083, м. Дніпро, вул. Собінова,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" (код ЄДРПОУ 35289018, 32645, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Куча, вул. Центральна, 7) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча                                                                        Л. Рогач

Судді                                                                                 О. Банасько

                                                                                          О. Баранець

                                                                                          І. Булгакова

                                                                                          О. Васьковський

                                                                                          Т. Дроботова

                                                                                          О. Кібенко

                                                                                          В. Селіваненко

                                                                                          Ю. Чумак