ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/109673291

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/17906/21

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Банаська О.О., Баранця О.М., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Рогач Л.І., Селіваненка В.П., Чумака Ю.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Пасічнюк С.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020",

представник позивача - Архіпов О.Ю., адвокат (ордер від 17.02.2023 № 1278798),

відповідач - акціонерне товариство "Укргазвидобування",

представник відповідача - Ашмінець І.В., адвокат (довіреність від 13.12.2022 № 2-1322Д),

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.06.2022 (головуючий суддя Паламар П.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 (головуючий Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.)

у справі № 910/17906/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" (далі - Позивач)

до акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Відповідач)

про стягнення коштів.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення 3 624 208,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем безпідставно стягнуто грошові кошти у вигляді неустойки у розмірі 2 006 258,00 грн та на порушення прав Позивача, Відповідачем не повернуто суму гарантії у розмірі 1 617 950,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022, на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позов залишено без розгляду.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

- у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;

- Позивач не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що суди неправильно застосували норми матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована відсутністю процесуального обов`язку явки сторони в судове засідання та відсутністю об`єктивних підстав для залишення позову без розгляду, а також тим, що повернення судом позовної заяви без розгляду з підстав не реалізації Позивачем свого права (відсутній обов`язок з`явитися в судове засідання) є порушенням його права на справедливий розгляд його справи, рівність учасників справи у питаннях здійснення процесуальних прав та обов`язків, що за своїми правовими наслідками та значенням є абсолютно неспівмірними із діями (бездіяльністю) Позивача.

Також у касаційній скарзі Позивач просив передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою уточнення (відступу від) висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, та формулювання єдиної правозастосовчої практики у питанні правових наслідків та дій суду у випадку неявки учасників справи у судові та/або підготовчі засідання.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить їх залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також Відповідачем подано заперечення на клопотання Позивача про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в яких він просив відмовити в задоволенні такого клопотання.

Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/17906/21 за касаційною скаргою Позивача та призначено її розгляд у судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2022 справу № 910/17906/21 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності уточнення висновків щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2023 касаційну скаргу Позивача прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду та призначено її розгляд у судовому засіданні.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, яке відбулося 22.06.2022;

- представник Позивача приймав участь в минулому судовому засіданні, яке відбулося 18.01.2022, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання;

- суд не визнавав обов`язковою явку представника Позивача в судове засідання 22.06.2022;

- у судове засідання 22.06.2022 уповноважений представник Позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

За таких обставин, суди дійшли висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України для залишення позову Позивача без розгляду.

Апеляційним судом були визнані необґрунтованими доводи Позивача про те, що у разі пропуску ним судового засідання, Позивач має право повідомити про це суд постфактум у розумний строк, оскільки нормами процесуального законодавства не передбачено вчинення такої дії, як повідомлення суду про причини неявки "постфактум".

Також апеляційним судом були відхилені посилання Позивача на неможливість відслідковування усіх судових засідань у даній справі через відновлення в кінці червня 2022 роботи Адвокатського бюро "Архіпова" (яке представляє інтереси Позивача в суді), а також через звільнення адвоката Аветяна А.Г., який представляв інтереси Позивача в судових засіданнях у цій справі, оскільки:

- Позивач сам ініціював розгляд господарським судом міста Києва даної справи та був обізнаний про її розгляд за правилами загального позовного провадження (тобто в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін);

- позовна заява була підписана адвокатом Архіповим О.Ю., тому звільнення Аветяна А.Г. з Адвокатського бюро "Архіпова" не може слугувати поважною причиною неявки представника Позивача в судове засідання 22.06.2022. Крім того договір про надання правової допомоги від 02.11.2021 № 02-11/21 укладений Позивачем та Адвокатським бюро "Архіпова" тобто з адвокатським бюро, а не з конкретним адвокатом (Аветяном А.Г.). Крім того, Позивач не був обмежений в особистій участі у справі;

- інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому Позивач у справі не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Позивач обґрунтовує касаційну скаргу відсутністю процесуального обов`язку явки сторони в судове засідання та відсутністю об`єктивних підстав для залишення позову без розгляду, а також тим, що повернення судом позовної заяви без розгляду з підстав не реалізації Позивачем свого права (відсутній обов`язок з`явитися в судове засідання) є порушенням його права на справедливий розгляд його справи, рівність учасників справи у питаннях здійснення процесуальних прав та обов`язків, що за своїми правовими наслідками та значенням є абсолютно неспівмірними із діями (бездіяльністю) Позивача.

Вказані доводи скаржника спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, які вкладені у даній постанові.

Водночас підставами передачі даної справи № 910/17906/21 на розгляд об`єднаної палати, колегією суддів було визначено необхідність уточнення висновків щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Крім того, об`єднана палата звертає увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи, про що, у свою чергу, зазначено колегією суддів в ухвалі від 22.12.2022, якою справу передано на розгляд об`єднаної палати та визначено як підстави уточнення висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені рішення та постанову, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 22.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі № 910/17906/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Булгакова

Судді О. Банасько

О. Баранець

О. Васьковський

Т. Дроботова

Л. Рогач

В. Селіваненко

Ю. Чумак

Постанова ОП КГС ВС від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21