Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107428592
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 914/2656/21
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Ткаченко Н.Г., Уркевича В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
прокурора - Шелеста М.В., Косенка Д.В.,
Волинської обласної ради - не з`яв.,
Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА - не з`яв.,
Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка - не з`яв.,
Західного офісу Держаудитслужби - не з`яв.,
товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" - не з`яв.,
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на рішення господарського суду Львівської області від 13.01.2022 (суддя Ділай У.І.) та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 (головуючий суддя - Скрипчук О.С., судді Марко Р.І. і Матущак О.І.)
зі справи № 914/2656/21
за позовом виконувача обов`язків першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
Волинської обласної ради;
Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА;
Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка (далі - Театр);
Західного офісу Держаудитслужби
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (далі - Товариство)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 382 513,22 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Позов було подано про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.
2. Рішенням господарського суду Львівської області від 13.01.2022: позов задоволено частково; визнано недійсними: додаткову угоду від 16.01.2021 № 1, додаткову угоду від 18.01.2021 № 2, додаткову угоду від 19.01.2021 № 3, додаткову угоду від 20.01.2021 № 4, додаткову угоду від 21.01.2021 № 5, додаткову угоду від 22.01.2021 № 6, додаткову угоду від 23.01.2021 №7, додаткову угоду від 26.01.2021 № 8, додаткову угоду від 28.01.2021 № 9 (далі - Додаткові угоди №№1-9) до Договору від 30.12.2020 № 07 (далі - Договір); позовні вимоги про стягнення 382 513,22 грн. залишено без розгляду.
3. Залишаючи позовні вимоги в частині стягнення 382 513,22 грн. без розгляду, суд зазначив, що: позов заявлений прокурором в інтересах Театру, який не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень; Театр є самостійною юридичною особою і може самостійно звернутися до суду для захисту порушених прав.
4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
5. У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури просить зазначені рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині залишення позовних вимог без розгляду та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
6. Скаргу з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами норм права, зокрема, положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 ГПК України, а також ухваленням судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верхового Суду, щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
7. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
7.1. У письмових поясненнях поданих до Верховного Суду Генеральна прокуратура, зокрема, вказує, що сфера представництва прокурором інтересів держави не може звужуватися шляхом тлумачення положень абзаца першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" як таких, що дозволяють йому представництво інтересів держави в особі лише безпосередньо суб`єктів владних повноважень, оскільки досить вагома частина цих інтересів, які не належать до сфери діяльності таких суб`єктів, так і залишиться поза межами їх захисту прокурором та просить касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
8. Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2022 в даній справі (суддя Краснов Є.В. - головуючий, судді Мачульський Г.М. і Уркевич В.Ю.) справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
9. У постановленні зазначеної ухвали Верховний Суд виходив, зокрема, з такого.
9.1. Скаржник у касаційній скарзі посилається, зокрема, на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У відповідній справі Верховний Суд підтримав висновок суду першої інстанції про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради, тобто в інтересах особи, яка не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
9.2. Беручи до уваги положення статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2169/20 (постанова від 06.07.2021) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 названого Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в іетересах якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
9.3. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
9.4. Колегія суддів у даній справі вважає за необхідне відступити від висновку щодо можливості звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі суб`єкта, який не є суб`єктом владних повноважень, який (висновок) викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, що розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, яка входить до складу іншої палати (а саме колегія суддів у складі: Бакуліна С.В., судді Кібенко О.Р. і Стратієнко Л.В.).
10. Судами попередніх інстанцій у розгляді даної справи № 914/2656/21 з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
10.1. 11.12.2020 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-23-003088-b та проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу; за результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство.
10.2. Театром та Товариством укладено Договір на постачання природного газу, за умовами якого постачальник (Товариство) зобов`язався передати у власність споживачу (Театру) природний газ у необхідних для нього обсягах, а споживач - своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу в розмірах, у строки та порядку, що визначені договором.
10.3. У подальшому сторонами Договору укладалися Додаткові угоди №№1-9 щодо збільшення ціни газу (з посиланням на відповідні цінові довідки Харківської торгово-промислової палати).
10.4. Прокуратура вважала, що Додаткові угоди №№ 1 - 9 є недійсними, оскільки укладені з порушеннями пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
У зв`язку з цим прокурор просив визнати недійсними вказані додаткові угоди та стягнути з Товариства на користь Театру 382 513,22 грн. на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України.
10.5. Театр не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Театру є неправомірним.
Театр є юридичною особою публічного права, самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах.
10.6. Оскільки судами встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі Театру, то подана позовна заява у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі Театру, підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
11. Як зазначалося, скаржник у касаційній скарзі посилався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від якого колегія суддів у справі, що розглядається, вважає за необхідне відступити (а саме висновку щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
У згаданій справі №924/674/21:
- розглядався позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Хмельницької обласної ради, комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради (далі - Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі" (далі - ТОВ "Крейн Енерджі") про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 268 336,20 грн.;
- Верховний Суд погодився із судом першої інстанції, який: позов задовольнив; визнав недійсною оспорювану додаткову угоду від 29.03.2021 № 2 до договору від 23.03.2021 № 1; стягнув з ТОВ "Крейн Енерджі" на користь Підприємства зазначену суму, отриману за договором від 23.03.2021 №1.
При цьому суд першої інстанції вказував, що: оспорювана додаткова угода від 29.03.2021 № 2 укладена всупереч приписам частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди є обґрунтованими; у зв`язку з визнанням такої угоди недійсною з відповідача має бути стягнута сума 268 336,20 грн. як за товар, який так і не був поставлений продавцем (стаття 670 Цивільного кодексу України);
- щодо підстав звернення прокурора з цим позовом Верховним Судом зазначалося таке:
згідно із статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого у цій статті, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Позов поданий прокурором в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради, в особі закладу охорони здоров`я - Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Хмельницької обласної ради;
суди попередніх інстанцій встановили, що Підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (як засновника), підпорядковане, підзвітне та підконтрольне засновнику. Підприємство є стороною договору і одержувачем бюджетних коштів. Закупівля за договором здійснювалася за бюджетні кошти. Під час дії договору постачальником поставлено значно меншу кількість товару, що створило перешкоди в реалізації закладом охорони здоров`я своїх завдань та функцій, що не відповідає державному інтересу. Хоча відповідачем у повному обсязі не виконано договірні зобов`язання, заходи щодо відновлення порушеного права (а саме щодо стягнення безпідставно утриманих коштів) Хмельницькою обласною радою (як засновником) та Підприємством не вживаються;
прокурором на підставі абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено про намір щодо здійснення представництва в суді інтересів держави в особі Хмельницької обласної ради, Підприємства шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області відповідного позову, а також зазначено, в чому, на думку прокурора, полягає порушення інтересів держави;
колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що прокурором дотримано встановлений статтею 23 названого Закону порядок щодо звернення до органів, уповноважених на захист майнових інтересів держави, з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства при використанні бюджетних коштів у сфері здійснення публічних закупівель. Водночас обставин здійснення належного реагування компетентними суб`єктами на вказані прокурором порушення протягом розумного строку судами не встановлено;
колегія суддів враховує, що при поданні даного позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в цьому випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в цій справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом не тільки державного, а й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великої кількості громадян.
12. У розгляді касаційної скарги в даній справі Верховний Суд виходить з такого.
12.1. Відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" - представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань (абзаци перший - третій частини третьої);
- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (абзац перший частини четвертої).
12.2. Згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України: у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Водночас пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
12.3. З огляду на відповідні законодавчі положення, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у підпункті 9.3 пункту 9 даної постанови, попередні судові інстанції, з`ясувавши, що:
- Театр, в особі якого (поряд з іншими особами) прокурором подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень;
- водночас Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення;
- за таких обставин відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі Театру, -
дійшли обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відповідних правовідносинах наведеного припису пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
12.4. З урахуванням викладеного та відповідно до статті 309 ГПК України у Верховного Суду відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду (в оскаржуваній частині) та постанови апеляційного господарського суду в даній справі, а, отже, й для задоволення касаційної скарги.
12.5. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Отже, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, а саме щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від15.06.2022 у справі № 924/674/21.
12.6. Відповідно до статті 129 ГПК України понесені Львівською обласною прокуратурою судові витрати покладаються на названу прокуратуру, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 13.01.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 зі справи № 914/2656/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Селіваненко
Судді О. Баранець
О. Васьковський
Т. Дроботова
О. Кібенко
Н. Ткаченко
В. Уркевич
_03_03.png)