Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105636953
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/4445/21
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду
Васьковського О. В. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Кібенко О. Р., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Уркевича В. Ю.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 (головуючий суддя - Гаврилюк О. М., судді: Сулім В. В., Майданевич А. Г.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 (суддя Гумега О.В.)
за заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький"
про забезпечення позову
у справі № 910/4445/21
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький"
до Міністерства юстиції України
про скасування наказу.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 19.03.2021 Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новоселицький" (далі - Позивач) подав позов про скасування наказу Міністерства юстиції України (далі - Відповідач) № 1006/5 від 18.03.2021 про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 15.02.2021 (далі - Наказ).
1.2. Позов обґрунтований протиправністю Наказу (прийнятого на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.03.2021), оскільки:
- він прийнятий Відповідачем за результатами скарги, оформленої з порушенням вимог щодо її оформлення та поданої особами, які не мають права на її подання;
- Наказ стосується реєстраційної дії від 10.04.2019, стосовно якої Відповідач вже ухвалював рішення та закінчився встановлений строк для подання скарги;
- Наказом стосовно реєстраційної дії від 12.02.2021 Відповідач вирішив питання про право, що не належить до компетенції Відповідача.
Отже, Наказ суперечить нормам пунктів 1, 4, 5, 7, 8 частини восьмої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань" та пункту 6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, та підлягає скасуванню.
1.3. 19.03.2021 Позивач подав заяву про забезпечення позову у цій справі шляхом:
- зупинення дії Наказу до вирішення справи по суті;
- заборони Відповідачу та/або його структурним підрозділам, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству "Національні інформаційні системи", до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо виконання Наказу, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі шляхом:
а) заборони Відповідачу (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційні дії від 12.02.2021 та від 10.04.2019 у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
б) заборони Державному підприємству "Національні інформаційні системи" тимчасово блокувати доступ до Єдиного державного реєстру та/або здійснювати анулювання доступу до цього реєстру державним реєстраторам Товкайло У. В. , Захарченко Л. М .
1.4. Заява обґрунтована тими самими аргументами, що й позовна заява, тобто протиправністю оскаржуваного Наказу, а також необхідністю захисту в межах позовних вимог корпоративних прав учасників Позивача від незаконних дій Відповідача, співмірністю, адекватністю та обґрунтованістю заявлених Позивачем заходів забезпечення позову, застосування яких спрямовано на забезпечення дійсної ефективності судового захисту, тоді як у разі відмови судом у позові ці заходи не будуть перешкоджати виконанню Наказу Відповідача.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 (залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021) заяву Позивача про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходів забезпечення позову, а саме:
- зупинено дію Наказу,
- а також заборонено Відповідачу та/або його структурним підрозділам, у тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо виконання Наказу, в тому числі шляхом заборони Відповідачу скасовувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.02.2021 № 1003561070009002541, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.
В іншій частині заяви Позивача про забезпечення позову відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані існуванням підстав для часткового задоволення вимог Позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, а саме що стосується зупинення дії виконання Наказу та щодо скасування реєстраційної дії від 12.02.2021 № 1003561070009002541, з огляду на те, що:
- виконання Наказу істотно ускладнить чи унеможливить захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся у цьому спорі, зважаючи на те, що Наказ є предметом спору;
- заходи забезпечення позову, що підлягають застосуванню, є належними, співмірними та адекватними, пов`язані з предметом розгляду у цій справі, мають наслідком лише збереження наявного становища до розгляду справи по суті та жодним чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.
3. Обставини справи
3.1. Наказом скаргу від 15.02.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково (пункт 1); скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12.02.2021 № 1003561070009002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилою Миколаївною щодо Позивача (ідентифікаційний код юридичної особи 32904374) (пункт 2); тимчасово блоковано державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних, осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці (пункт 3); у частині вимог щодо скасування реєстраційної дії від 10.04.2019 № 13561070008002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведеної державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло Уляною Василівною, відмовлено у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подання скарги (пункт 4); виконання пункту 2 Наказу покладено на Офіс протидії рейдерству (пункт 5); виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (пункт 6).
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 03.09.2021 Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами, наведеними в касаційній скарзі, підставою для касаційного оскарження рішення судів у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки суди порушили норми статей 74, 136, 137, 236 ГПК України та застосовували за вимогами Позивача заходи забезпечення позову у цій справі без встановлення судами очевидних протиправних дій Відповідача з видачі Наказу, без урахування висновку щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, згідно з яким: "врахування доводів для вжиття заходів забезпечення позову, аналогічних тим, що зазначені в позові, є вирішенням спору по суті, а не встановленням підстав для застосування інституту забезпечення позову, а зупинення дії наказу Міністерства юстиції України є втручанням суду в компетенцію цього органу".
При цьому скаржник зазначив, що вимоги Позивача у заяві про забезпечення позову у цій справі зводяться до незгоди з Наказом, його протиправності, зазначенні обставин справи та впевненості Позивача у незаконності Наказу, тоді як доказів наявності фактичних обставин, з якими Позивач пов`язує застосування заходів забезпечення позову у цій справі, він не надав, а також не зазначив, в чому, на думку Позивача, полягає ускладнення поновлення його прав в разі незастосування заходів забезпечення позову у цій справі.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Аргументи Позивача у відзиві на касаційну скаргу загалом аналогічні тим, що наведені в оскаржуваних судових рішеннях, та доповнені доводами про заборону вчинення реєстраційних дій як одного із заходів забезпечення позову, передбаченого, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", висновок про що наведений в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.
7. Обґрунтування передання справи на розгляд об`єднаної палати
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2021 справу разом із касаційною скаргою Позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 передано на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду на підставі частини другої статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - постанові від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20 - та в рішенні колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - постанові від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21, відповідно до якого перевірка доводів заяви про забезпечення позову та зупинення дії наказу Міністерства юстиції України у спорі щодо оскарження такого наказу фактично призведе до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову, а також до втручання у компетенцію Міністерства юстиції України та надання можливості позивачу не виконувати чинний наказ.
7.2. Підставою для відступу від наведеного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах колегія суддів вважала необхідність формування єдиної правозастосовної практики з огляду на наявність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, протилежному викладеній правовій позиції, зокрема, в постановах від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 22.10.2021 у справі № 910/4314/21, від 22.10.2021 у справі № 910/1056/21, щодо можливості застосування такого заходу забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України.
При цьому колегія суддів, передаючи цю справу на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, також виходила з того, що:
- заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
- вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не ставить під сумнів презумпцію правомірності цього правового акта, адже він залишається чинним до моменту встановлення судом протилежного;
- натомість зупинення його впливу на цивільні/господарські правовідносини, щодо яких у сторін наявний судовий спір, забезпечує реалізацію завдань господарського судочинства щодо ефективного захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб до вирішення цього спору по суті.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо допустимого заходу забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України
8.1. Згідно зі статтею 136 ГПК України (в редакції, чинній до 04.08.2021 - набрання чинності змін, внесених до цього Кодексу згідно із Законом України від 30.06.2021 № 1588-IX) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
8.2. За положеннями статей 136, 137 ГПК України заходи забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Так, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
8.3. При цьому, у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання судового рішення, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
8.4. Як встановлено судами та вбачається зі змісту позовної заяви предметом спору у цій справі є Наказ Міністерства юстиції України (Відповідача), яким, зокрема, скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо Позивача (від 12.02.2021 № 1003561070009002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" - внесення змін щодо керівника, змін до складу членів - учасників Позивача тощо), вчинену відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (пункт 3.1 цієї постанови).
Тобто вимоги Позивача зводяться та спрямовані на захист тих корпоративних прав, що виникають з реєстраційної дії щодо внесення змін до складу членів -учасників Позивача, вчиненої відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", на законності якої наполягає Позивач та протиправність скасування якої за Наказом він заперечує.
Отже, у разі задоволення цих вимог та скасування Наказу, судове рішення не вимагатиме примусового виконання.
8.5. Суди також встановили, що Позивач поряд з іншими вимогами про забезпечення позову у цій справі заявив вимогу про зупинення дії оспорюваного Наказу Відповідача, яку суди задовольнили.
8.6. За змістом частини першої статті 137 ГПК України серед перелічених цією статтею заходів забезпечення позову відсутній такий захід як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України та/або зупинення дії оскаржуваного/заперечуваного акта.
Водночас, положеннями пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, за змістом статті 137 ГПК України (положення частини першої якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України).
Тобто визначений частиною першою статті 137 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21 (пункт 22).
8.7. Натомість припис пункту 2 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яким, зокрема, керувались суди, вживаючи у цій справі такий захід забезпечення позову як зупинення дії Наказу, визначає, що однією з підстав для відмови у державній реєстрації є відомості у Єдиному державному реєстрі про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.
8.8. Частиною першою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав/обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
При цьому згідно із частиною другою цієї статті Закону судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
8.9. У зв`язку з викладеним Суд дійшов висновку, що у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції - щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно як до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", так і до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 ГПК України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України.
8.10. Дійшовши цього висновку та врахувавши встановлені судами обставини щодо скасування Наказом Відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії щодо Позивача (внесення змін щодо керівника та змін до складу членів - учасників Позивача тощо) (пункт 3.1 цієї постанови), Суд погоджується з рішенням в частині заборони Відповідачу (та/або його структурним підрозділам тощо) вчиняти будь-які дії щодо виконання Наказу, в тому числі шляхом заборони Відповідачу скасовувати реєстраційну дію від 12.02.2021 № 1003561070009002541, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.
Вжиття судом заходу забезпечення позову - зупинення дії Наказу - хоча і узгоджується з предметом та змістом позовних вимог у спірних правовідносинах, однак не відповідає наведеним положенням Закону.
8.11. У зв`язку з викладеним Суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20 та від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21 щодо застосування положень статей 136, 137 ГПК України - неможливості застосування заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України у спорі щодо оскарження такого наказу.
8.12. Суд також не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 22.10.2021 у справі № 910/4314/21, від 22.10.2021 у справі № 910/1056/21, які були наведені колегією суддів в ухвалі від 10.12.2021 про передачу цієї справи разом із касаційною скаргою на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (пункти 5.32, 5.33) на противагу правовій позиції в постановах від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20 та від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21, з огляду на таке.
Касаційний суд, переглядаючи судові рішення попередніх інстанцій про вжиття заходів забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, підтримав висновки у цих судових рішеннях про зупинення дії відповідного наказу (в постановах від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 22.10.2021 у справі № 910/4314/21), тоді як згідно з постановою від 22.10.2021 у справі № 910/1056/21 підтримав висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні вимог про вжиття заходів забезпечення позову в частині вимог щодо зупинення дії відповідного наказу Міністерства юстиції України.
Водночас жодне із наведених судових рішень касаційного суду не містить правової позиції щодо правозастосування в питанні можливості вжиття у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України такого заходу забезпечення позову як зупинення дії цього наказу, відповідне питання не було предметом дослідження, розгляду для правозастосування касаційним судом, тому відсутні підстави для вирішення щодо відступу від відповідної правової позиції.
8.13. Поряд з викладеним Суд вважає за необхідне додати, що у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову з таким формулюванням: "заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії відповідного наказу", про допустимість вжиття якого як одного із заходів забезпечення позову зазначила колегія суддів в ухвалі від 10.12.2021 про передачу цієї справи разом із касаційною скаргою на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (пункт 5.32), пославшись на висновки Верховного Суду в постанові від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19.
Суд виходить з того, що такий захід забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України вміщує в собі два заходи забезпечення позову, що тотожні за своїм змістовним навантаженням та цілям (один з яких не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України, ні міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України). А тому наведене формулювання заходу забезпечення позову ускладнює його сприйняття та застосування через зайвий елемент - тотожний захід забезпечення позову, тоді як встановлена законом заборона вчинення реєстраційних дій (пункти 8.9, 8.12) є зрозумілим, самодостатнім та передбаченим законом заходом забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України. Крім того, формулювання заходу забезпечення позову "заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії відповідного наказу" також не відповідає жодному з передбачених законом заходів забезпечення позову (пункти 8.9 - 8.12).
8.14. Дійшовши цього висновку, Суд зазначає, що у справі за позовом про скасування Наказу Відповідача відсутні підстави для задоволення заяви Позивача (пункт 1.3) про застосування заходів до забезпечення позову у цій справі в частині вимог про зупинення дії цього Наказу.
8.15. Проте суд першої інстанції, задовольнивши цю вимогу Позивача, застосував такий захід забезпечення позову, що не відповідає жодному з передбачених Законом заходів забезпечення позову.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у зазначеній частині, на це уваги не звернув та наведених недоліків не усунув.
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аргументами скаржника (пункт 5.1) в тій частині, що вказують на наявність підстав для часткового скасування оскаржуваних судових рішень, та відхиляє протилежні аргументи Позивача у відповідній частині (пункт 6.1).
8.16. Ураховуючи викладене, положення пункту 3 частини першої статті 308, статті 311 ГПК України та встановлені висновки про необґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу та, відповідно, про відсутність підстав для їх задоволення, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині рішення про зупинення дії Наказу з прийняттям в скасованій частині нового рішення - про відмову у задоволенні вимог Позивача про застосування заходу забезпечення позову у цій справі шляхом зупинення дії Наказу; а в іншій частині оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
9. Судові витрати
9.1. У зв`язку із частковим задоволенням вимог касаційної скарги судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються як на Позивача, так і на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді О. М. Баранець
І. В. Булгакова
О. Р. Кібенко
Б. Ю. Львов
В. П. Селіваненко
В. Ю. Уркевич
_03_03.png)