Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102973772
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/2524/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Ткаченко Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 (головуючий суддя Коваль Л. А., судді Вечірко І. О., Чередко А. Є.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 (суддя Петренко Н. Е.) у справі
за позовом Фонду державного майна України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Енергоінвест»,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГІ»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод»,
про розірвання договору купівлі-продажу та повернення пакета акцій,
за участю представників:
позивача - Федорчука О. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача-1 - Соколова А. О. (адвокат),
відповідача-2 - не з`явився,
третьої особи - Соколова А. О. (адвокат),
СУТЬ СПОРУ:
1. 03.07.2012 між Фондом державного майна України (далі - ФДМУ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Енергоінвест» (далі - ТОВ «Вест Енергоінвест», відповідач-1) укладений договір купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» (далі - ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», третя особа) за конкурсом № КПП-600 (далі - договір).
2. Позивачем проведено перевірку стану виконання умов договору відповідачем-1, за результатами якої встановлені обставини його неналежного, на думку ФДМУ, виконання. За результатами перевірки 01.03.2018 позивачем складено акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» (далі - акт перевірки), який відповідач-1 не оскаржував.
3. Ураховуючи встановлені порушення умов договору, ФДМУ звернувся до суду з позовом про його розірвання та повернення пакета акцій.
4. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. ФДМУ звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. У цій справі перед Верховним Судом постало наступне питання:
чи позбавляє недотримання адміністративної процедури оскарження акта перевірки сторону процесу можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень?
6. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
7. У червні 2019 року ФДМУ звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «Вест Енергоінвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГІ» (далі - ТОВ «ФГІ», відповідач-2) про:
- розірвання договору, укладеного між ФДМУ та ТОВ «Вест Енергоінвест»;
- зобов`язання ТОВ «ФГІ» списати з рахунку ТОВ «Вест Енергоінвест» № 030124 пакет акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» у кількості 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», та зарахувати на рахунок держави Україна.
8. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 не виконав умови пунктів 11.1, 11.3.1, 11.3.3, 13 та 14 договору, що є порушенням умов цього договору та підставою для його розірвання в судовому порядку відповідно до статей 611, 651 Цивільного кодексу України, частини п`ятої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»та пунктів 28, 29 спірного договору.
9. Вимоги до ТОВ «ФГІ» обґрунтовані тим, що у разі розірвання договору саме на відповідача-2 як зберігача спірного пакета акцій буде покладений обов`язок щодо повернення пакета акцій у власність держави в особі позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10. 03.07.2012 між ФДМУ (продавець) та ТОВ «Вест Енергоінвест» (покупець) укладений договір, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю пакет акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» у кількості 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн та номінальною вартістю пакета акцій 8 913 062,50 грн (згідно з уточненим планом розміщення акцій товариства, затвердженим наказом від 31.01.2012 № 158), який за результатами конкурсу продано за 14 521 000,00 грн, а покупець зобов`язався сплатити ціну пакета акцій, прийняти цей пакет акцій і виконати обов`язки, передбачені договором.
11. Згідно з пунктом 7 договору передача пакета акцій продавцем покупцю здійснюється протягом трьох робочих днів від дати надходження всіх коштів, сплачених за пакет акцій, на рахунок продавця, а у випадках, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб`єктів господарювання, - протягом трьох робочих днів після надходження коштів, сплачених за пакет акцій, та одержання дозволу Антимонопольного комітету України (адміністративної колегії Антимонопольного комітету України) і засвідчується актом приймання-передавання пакета акцій товариства, який підписується сторонами договору.
12. На виконання умов договору 21.08.2012 за актом приймання-передавання пакета акцій № 438 продавець передав, а покупець прийняв пакет акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» кількістю 35 652 250 штук простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 25% статутного капіталу товариства. Покупець оплатив придбаний за договором пакет акцій у повному обсязі на суму 14 521 000,00 грн, що сторонами не заперечується.
13. Відповідно до пункту 8 договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків та має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків.
14. Згідно з пунктом 21 договору продавець має право перевіряти дотримання покупцем умов договору протягом періоду, передбаченого чинним законодавством України як шляхом запитів до покупця щодо виконання умов договору, так і шляхом перевірок безпосередньо у товаристві.
15. Наказом ФДМУ від 19.10.2017 № 1581 «Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р.» затверджено графік перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених ФДМУ, на ІV кв. 2017 року.
16. ФДМУ направив ТОВ «Вест Енергоінвест» повідомлення від 10.11.2017 № 10-45-21176 про проведення перевірки стану виконання умов договору з 27.11.2017 по 30.11.2017.
17. 20.11.2017 ФДМУ видав наказ «Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод від 03.07.2012 № КПП-600» № 1752, у пунктах 1, 2 якого наказав здійснити безпосередньо на об`єкті приватизації перевірку виконання умов договору, за результатами перевірки виконання умов договору скласти акт перевірки.
18. 04.12.2017 ФДМУ звернувся із запитом (лист № 10-45-23022) до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра), в якому просив надати інформацію щодо податкового боргу ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод».
19. ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра в листі від 27.12.2017 №3484/04-66-10-20, надісланому ФДМУ у відповідь на його запит, зазначила про те, що станом на 01.12.2017 ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» має податковий борг в сумі 15 648,0 тис. грн, у тому числі: земельний податок - 15 395,1 тис. грн, податок на нерухоме майно - 100,7 тис. грн, податок на доходи фізичних осіб -116,9 тис. грн, податок на додану вартість - 35,3 тис. грн.
20. 01.03.2018 ФДМУ складено та підписано у м. Києві акт перевірки. Підписи представників ТОВ «Вест Енергоінвест» та ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» в акті відсутні. В акті зазначено про те, що власник (представник покупця) відмовився від підписання акта. Інформації про підписання або відмови від підписання акта з боку ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» акт перевірки не містить.
21. В акті перевірки зазначено про невиконання ТОВ «Вест Енергоінвест» умов договору, а саме: абзацу 2 пункту 11.1, підпункту «б» пункту 11.3.1, підпункту «а» пункту 11.3.3, пункту 13 та пункту 14 договору.
22. За умовами договору покупець зобов`язався, зокрема:
- забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства, а саме: за розстроченими податковими зобов`язаннями з податку на землю у суміь10 791,216 тис. грн та за зобов`язаннями перед Пенсійним фондом України у сумі 2 016,0 тис. грн у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення (абзац 2 пункту 11.1 договору);
- забезпечити у межах корпоративних прав, придбаних за договором купівлі-продажу пакета акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», що укладений за результатами конкурсу: в економічній діяльності товариства: недопущення появи нової простроченої заборгованості товариства за платежами до бюджетів усіх рівнів та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (підпункт «б» пункту 11.3.1 договору);
- забезпечити у соціальній діяльності товариства недопущення утворення простроченої заборгованості підприємства перед працівниками із заробітної плати (підпункт «а» пункту 11.3.3 договору);
- надавати продавцю на його запити та у визначені ним строки необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов договору (пункт 13 договору);
- у разі зміни свого місцезнаходження та банківських реквізитів повідомити про це продавця протягом 5 робочих днів (пункт 14 договору).
23. У пунктах 22- 30 договору сторони визначили відповідальність покупця. Так, відповідно до пункту 24 договору у разі розірвання договору у зв`язку з невиконанням інвестиційних зобов`язань (грошових зобов`язань), визначених пунктом 11.1, частково внесені кошти не повертаються.
24. У пункті 29 договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.
25. Невиконання покупцем зобов`язань, визначених у підпунктах «а»-«г» пункту 11.3.5, є підставою для розірвання договору (пункт 30 договору).
26. Позивач зазначає, що виявлені під час перевірки порушення відповідачем-1 умов спірного договору є підставою для його розірвання і повернення відповідачем-1 як покупцем і відповідачем-2 як зберігачем у власність держави пакета акцій.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
27. Суди розглядали справу неодноразово.
28. За наслідком нового розгляду Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 23.11.2020 у справі № 904/2524/19 у задоволенні позову відмовив повністю.
29. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 18.05.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 залишив без змін.
30. Судові рішення мотивовані тим, що ФДМУ не були додержані вимоги Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.05.2012 № 631(далі - Порядок № 631) щодо дотримання процедури проведення перевірки і порядку оформлення результатів проведеної перевірки. Суди вказали, що акт перевірки не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав відповідача-1, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків.
31. Суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач не був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору у розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
32. При цьому апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність істотного порушення відповідачем-1 умов договору згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України, та, відповідно, про відсутність підстав для розірвання договору та повернення пакета акцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
33. У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФДМУ (скаржник), в якій скаржник просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 у справі № 904/2524/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
34. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
35. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ФДМУ посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16, від 10.07.2019 у справі № 903/581/18 стосовно застосування статей 14, 76 Господарського процесуального кодексу України, пункту 3.10 Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 07.04.2005 № 878(далі - Порядок № 878).
36. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи були оскаржені ТОВ «Вест Енергоінвест» висновки ФДМУ, викладені в акті перевірки, чи був цей акт скасований, чи є дійсним. При цьому вказує, що недотримання визначеної законодавством процедури оскарження акта перевірки позбавляє відповідача права висловлювати свої заперечення, а суду - надавати їм оцінку в межах цієї справи.
37. ФДМУ вважає, що відповідач-1 мав подати позов щодо оскарження акта перевірки в порядку адміністративного судочинства, а суди у справі, що розглядається, не повинні були робити висновків щодо наявності чи відсутності порушень, зафіксованих в акті перевірки, оскільки це виходить за межі предмета спору.
38. Скаржник також вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставини виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором та істотності порушень умов договору в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України, не виконали вказівок та не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у цій справі № 904/2524/19.
39. Крім того, ФДМУ посилається на те, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
40. У судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
41. У відзивах на касаційну скаргу ТОВ «Вест Енергоінвест» та ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» вважають, що правовідносини у справах № 922/4684/16 та № 903/581/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, та у справі, що розглядається, не є подібними.
42. Відповідач-1 та третя особа вказують, що акт перевірки не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав відповідача-1, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків, актом перевірки не визначено в чому саме полягає невиконання відповідачем-1 зобов`язань за спірним договором
43. З урахуванням викладеного ТОВ «Вест Енергоінвест» та ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
44. У судовому засіданні представник відповідача-1 та третьої особи виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
45. Відповідач-2 правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати
46. Верховний Суд ухвалою від 23.07.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФДМУ, а ухвалою від 23.11.2021 колегія суддів суду касаційної інстанції передала цю справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16 щодо застосування пункту 2.15 Порядку № 631 та положень пункту 3.10 Порядку № 878, а також статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
47. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
48. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду заслухав суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача-1, третьої особи, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Щодо відступу від правових висновків Верховного Суду
49. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач-1 не виконав умови пунктів 11.1, 11.3.1, 11.3.3, 13 та 14 договору, що є порушенням умов цього договору та підставою для його розірвання в судовому порядку відповідно до статей 611, 651 Цивільного кодексу України, частини п`ятої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пунктів 28, 29 спірного договору.
50. З цього приводу Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.
51. Відповідно до частини третьої статті 7, частини другої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного на час виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 07.03.2018 на підставі Закону України від 18.01.2018 № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна»), контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.
52. Процедуру організації та здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об`єктів приватизації встановлював Порядок № 631 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин; втратив чинність згідно з наказом ФДМУ від 18.10.2018 № 1327).
53. Відповідно до пунктів 1.7, 2.1 Порядку № 631 державні органи приватизації (ФДМУ) наділені повноваженнями проводити плановий і позаплановий контроль за виконанням умов договорів, як шляхом здійснення контролю безпосередньо на об`єкті приватизації, так і шляхом документарного контролю. При цьому пунктом 2.3. Порядку № 631 передбачено, що строк проведення перевірки на підприємстві не може перевищувати 10 календарних днів.
54. Суди попередніх інстанцій встановили, що 19.10.2017 ФДМУ видав наказ № 1581 «Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р.».
55. Цим наказом затверджено графік перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених ФДМУ, на ІV квартал 2017 року згідно з додатком.
56. Відповідно до цього графіка у Дніпропетровській області перевірці підлягали договори, укладені ФДМУ з ПАТ «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» та ПАТ «Дніпропетровськгаз».
57. Водночас перевірку виконання умов договору, укладеного між ФДМУ та ТОВ «Вест Енергоінвест», до графіка включено не було.
58. 20.11.2017 ФДМУ виданий наказ № 1752 «Про проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» від 03.07.2012 № КПП-600», яким вирішено здійснити безпосередньо на об`єкті приватизації перевірку виконання умов договору.
59. Наказ від 20.11.2017 № 1752 видано відповідно до статей 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», Порядку № 631, та наказу ФДМУ від 19.10.2017 № 1581 «Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р.».
60. Суди попередніх інстанцій встановили, що наказ від 19.10.2017 № 1581 містить інформацію про загальний строк проведення перевірок (IV квартал 2017 року), проте, як зазначено вище, перевірку виконання умов спірного договору не включено до графіка перевірок на IV квартал 2017 року. Водночас у наказі від 20.11.2017 № 1752 строки проведення перевірки не зазначені.
61. Інших наказів, які могли б бути підставою для проведення у період з 27.11.2017 по 30.11.2017 перевірки дотримання відповідачем-1 умов спірного договору, до матеріалів справи не надано.
62. Отже, відповідно до наказу від 20.11.2017 № 1752 щодо відповідача-1 проводилася перевірка безпосередньо на об`єкті приватизації, за результатами якої складено акт перевірки від 01.03.2018.
63. Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 631 про проведення перевірки державний орган приватизації письмово повідомляє (не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа: власнику (якщо об`єктом приватизації є об`єкт малої приватизації або єдиний майновий комплекс); власнику та господарському товариству (якщо об`єктом приватизації є акції (частки, паї); профспілковому комітету господарського товариства (якщо об`єктом приватизації є акції (частки, паї), який від імені трудового колективу підписав колективний договір.
64. Матеріали справи містять повідомлення ФДМУ від 10.11.2017 № 10-45-21176, адресоване ТОВ «Вест Енергоінвест» і ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод».
65. У цьому повідомленні позивач зазначає про те, що на виконання наказу ФДМУ від 19.10.2017 № 1581 «Про організацію перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна у ІV кв. 2017 р.» відповідно до діючих нормативно-правових актів та чинного законодавства України з 27.11.2017 по 30.11.2017 безпосередньо на підприємстві буде здійснена перевірка стану виконання умов договору за період 2016 та 7 місяців 2017 року. Також зазначено про необхідність забезпечення присутності уповноваженого представника та підготовку належним чином завірених документів, які підтверджують виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу.
66. Разом з тим наказом від 19.10.2017 № 1581 не передбачено перевірку дотримання умов спірного договору. Наказ № 1752 видано 20.11.2017, тобто через 10 днів після зазначеного повідомлення ФДМУ, що свідчить про порушення позивачем пункту 2.2 Порядку № 631.
67. Згідно з пунктом 2.4 Порядку № 631 у процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання. При цьому власник зобов`язаний забезпечити надання державному органу приватизації або представнику державного органу приватизації документів, які він вважає необхідними для підтвердження виконання умов договору. Власник забезпечує достовірність наданих документів.
68. Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 631 достатність документів для підтвердження стану виконання умов договору визначається представником державного органу приватизації, що здійснює контроль за виконанням умов договору.
69. Статтею 10 Закону України «Про Фонд державного майна України»передбачено, що ФДМУ для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами.
70. Отже, органи приватизації під час здійснення контролю за виконанням умов договорів мають право отримувати від власника документи, який зобов`язаний їх надати, органів державної влади і місцевого самоврядування інформацію і документи, що стосуються виконання власником умов договору. Однак такі документи та інформація запитуються (отримуються) органами приватизації саме у період проведення перевірки.
71. Сторони не заперечують, що перевірка дотримання умов спірного договору була проведена у період з 27.11.2017 по 30.11.2017.
72. Водночас матеріали справи містять листи ФДМУ від 28.12.2017 № 10-23-24828, від 19.02.2018 № 10-23-3288, адресовані ТОВ «Вест Енергоінвест» і ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», в яких ФДМУ просить направити завірені копії документів, які підтверджують виконання умов спірного договору.
73. Крім того, на підставі інформації ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра (лист від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20) про наявність у ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» податкового боргу позивач зробив висновок про невиконання відповідачем-1 умов спірного договору.
74. Для отримання вказаної інформації ФДМУ звернувся до податкових органів листом від 04.12.2017 № 10-45-23022.
75. Отже, з вимогою про надання документів та інформації ФДМУ звернувся до відповідача-1, третьої особи і податкової інспекції поза строками проведення перевірки, розпочавши документарний контроль без своєчасного оформлення результатів проведеної перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації.
76. Згідно із частиною другою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»за результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою ФДМУ.
77. Відповідно до пункту 2.7. Порядку № 631 за результатами перевірки складається акт за формою згідно з наказом ФДМУ від 09.04.2012 № 472 «Про затвердження форм актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2012 за № 642/20955. Усі складені та підписані примірники акта мають однакову юридичну силу.
78. Пунктом 2.8 Порядку № 631 передбачено, що складений за результатами перевірки акт підписується в останній день перевірки представником державного органу приватизації, власником або уповноваженою ним особою та керівником господарського товариства, якщо об`єктом приватизації за договором є акції (частки, паї).
79. У випадку, коли об`єктом приватизації за договором є акції (частки, паї), акт складається у трьох примірниках. Перший примірник акта залишається у державному органі приватизації, другий примірник - у власника об`єкта приватизації, третій примірник залишається у керівника господарського товариства.
80. Згідно з пунктом 2.10 Порядку № 631 у разі неявки власника для участі у перевірці виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій (частки, паю) представник державного органу приватизації в останній день перевірки оформлює акт перевірки за своїм підписом та підписом уповноваженого представника господарського товариства, акції (частки, паї) якого є об`єктом приватизації.
81. Якщо уповноважений представник господарського товариства відмовляється надати представнику державного органу приватизації документи, які підтверджують виконання умов договору, представник державного органу приватизації в останній день перевірки оформлює акт перевірки, який підписується на підставі наявних матеріалів.
82. Якщо уповноважений представник господарського товариства відмовляється підписувати акт перевірки, представник державного органу приватизації робить в акті запис про відмову уповноваженого представника підприємства від підписання акта.
83. Акт складається в чотирьох примірниках. Три примірники акта в триденний строк з дати завершення перевірки надсилаються рекомендованим листом для підписання власнику.
84. Якщо в тридцятиденний строк з дати відправлення акта державним органом приватизації не отримано підписаного власником примірника акта та/або зауважень чи заперечень до нього, представник державного органу приватизації робить запис у четвертому примірнику акта про неявку власника для здійснення перевірки. До акта долучаються документи, які підтверджують направлення трьох примірників акта для підписання власнику. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.
85. Відповідно до пункту 2.11 Порядку № 631 у разі відмови власника під час здійснення перевірки надати документи, які підтверджують виконання умов договору, представником державного органу приватизації в останній день перевірки складаються два примірники акта на підставі наявних документів. Складені примірники акта підписуються представником державного органу приватизації та власником об`єкта приватизації. При цьому в акті робиться запис про відмову власника надати документи. У разі відмови власника від підписання акта робиться запис в акті про відмову власника від підписання акта. Складений відповідно до вимог цього пункту акт є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.
86. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що орган приватизації підписує акт в останній день перевірки як у випадку присутності власника під час проведення перевірки, так і у разі його неявки для участі у перевірці. Якщо власник або господарське товариство, акції якого є об`єктом приватизації, відмовляються надати представнику державного органу приватизації матеріали (документи), які підтверджують виконання умов договору, представник державного органу приватизації оформлює (складає) акт перевірки, який підписується на підставі наявних матеріалів (документів), також в останній день перевірки. При цьому якщо власник або представник господарського товариства відмовляються підписати акт, представник органу приватизації робить запис в акті про відмову власника або представника господарського товариства від підписання акта.
87. На порушення наведених положень Порядку № 631 акт поточної перевірки виконання умов договору складений ФДМУ не в останній день перевірки (30.11.2017), а через три місяці - 01.03.2018.
88. В акті зазначено, що поточна виїзна перевірка виконання умов спірного договору проводилася безпосередньо на об`єкті приватизації. Однак акт складений у м. Києві, а не за місцем проведення перевірки. Також в акті є інформація про те, що перевірку провели представники ФДМУ Попруга Я. О., Прокопюк В. О. за участю представника ТОВ «Вест Енергоінвест» Величкіна О. В. та представника ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» Нікітіна Д. С.
89. Тобто згідно з актом перевірка проведена безпосередньо на об`єкті приватизації (ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод») за участю представника власника і представника господарського товариства. Також в акті перевірки зазначено, що власник (представник покупця) відмовився від підписання акту. Інформації про підписання або відмови від підписання акта з боку ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» акт перевірки не містить.
90. У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким направлявся спірний акт перевірки ТОВ «Вест Енергоінвест», дата отримання - 30.03.2018. Доказів про подання відповідачем-1 зауважень чи заперечень на акт матеріали справи не містять.
91. З огляду на викладене суди дійшли висновку про те, що ФДМУ не були дотримані вимоги Порядку № 631 щодо процедури проведення перевірки і порядку оформлення результатів проведеної перевірки.
92. Відповідно до пункту 2.15 Порядку № 631 у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, зробленими представником державного органу приватизації в акті, їх оскарження здійснюється згідно з Порядком № 878.
93. Порядок № 878 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин; втратив чинність згідно з наказом ФДМУ від 18.10.2018 № 1329) визначає як власник об`єкта приватизації, придбаного за договором купівлі-продажу, та/або підприємство, майно або акції якого є об`єктом купівлі-продажу за зазначеним договором, а також інша фізична або юридична особа може оскаржити результати перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, здійсненої державним органом приватизації (пункт 1.1 Порядку № 878).
94. Порядок № 878 розроблено з метою створення для заявника можливості врегулювання спірних питань, пов`язаних з його незгодою з результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, в органі приватизації попередньо перед вжиттям інших заходів щодо захисту своїх прав згідно із законодавством. Це не унеможливлює вжиття ним інших заходів без звернення до органу приватизації (пункт 1.2 Порядку № 878).
95. Суди попередніх інстанцій встановили, що у матеріалах справи № 904/2524/19 відсутні докази про оскарження акта від 01.03.2018 поточної перевірки виконання умов договору і відповідно докази про його скасування повністю чи частково або залишення його без змін.
96. При цьому суди зазначили, що у справі, що розглядається, встановлені численні порушення під час перевірки виконання умов договору, здійсненої ФДМУ, та відсутність доказів щодо оскарження спірного акта не перешкоджає стороні навести свої заперечення щодо такого акта, а суду - надати їм оцінку у цій справі.
97. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16.
98. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що встановивши, що перевірка та оформлення її результатів у вигляді акта проведені з дотриманням Порядку № 631, місцевий та апеляційний суди дійшли обґрунтованого висновку, що акт перевірки є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу Українина підтвердження факту порушення відповідачем умов договору та є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством. Оскільки складений позивачем акт перевірки від 10.01.2014 не скасований і є дійсним, аргументи заявника касаційної скарги про порушення вимог Порядку № 631 при проведенні перевірки відхиляються колегією суддів як безпідставні та такі, що зводяться до переоцінки дій відповідача при складанні вказаного акта.
99. Щодо вказаних доводів касаційної скарги ФДМУ Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.
100. Відповідно до приписів частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
101. Згідно із частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
102. Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
103. Згідно із частиною другою статті 76 Господарського процесуального кодексу Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
104. Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
105. Завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів учасників судового процесу. На суд покладено обов`язок створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи, зокрема, в результаті здійснення судом і особами, які беруть участь у справі, доказування і пізнання у встановленому процесуальному порядку. Особливість доказування полягає в тому, що воно є як правом, так і обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Вони мають право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, давати усні й письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тобто мають право на доказування.
106. Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися ті вимоги, що стосуються, доказів.
107. Водночас суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
108. Наведена процесуальна норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
109. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що та обставина, що відповідачем-1 не оскаржено до комісії органу приватизації акта перевірки (і відповідно рішення комісії до суду) щодо порядку проведення та висновків перевірки, викладених в акті, відповідно до пункту 2.15 Порядку № 631 та пункту 3.10 Порядку № 878, з огляду на приписи статей 13, 14, 86 Господарського процесуального кодексу України, не позбавляють останнього як сторону судового процесу у спорі про розірвання договору заперечувати як дотримання ФДМУ порядку проведення перевірки, так і достовірність зафіксованих актом порушень. Адже до предмета доказування у спорі про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації через допущені його стороною порушення, крім суто факту проведення перевірки, входить й доведення наявності (або ж відсутності) порушень, зафіксованих в акті, аргументи сторін щодо чого мають бути оцінені судом на підставі наданих доказів.
110. При цьому посилання на відсутність реалізації учасником процедури приватизації права на оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в окремому, у тому числі і судовому, порядку, слід вважати порушенням загального порядку дослідження акта перевірки як доказу відповідно до процесуального законодавства.
111. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду наголошує також на тому, що законодавством не встановлено ані презумпції правомірності акта по факту його неоскарження, ані того, що зафіксовані у ньому суб`єктивні висновки ФДМУ є обставинами, які звільняють від доказування відповідно до процесуального закону. Адже у спорах щодо оскарження акта, яке (оскарження) є правом сторони вчинити спробу уникнути подальших юридичних конфліктів з приводу наслідків складання акта, який є належним і допустимим доказом для звернення ФДМУ до суду (оскільки непроведення перевірки позбавляє права такого звернення), і у спорах про розірвання договору не є тотожними предмети доказування, - в останніх доводиться не тільки факт перевірки і зафіксовані в ньому обставини, а й об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору.
112. Наведене кореспондує припису, закріпленому в пункті 1.2 Порядку № 878, за змістом якого встановлені цим нормативним актом положення не забороняють заявнику вживати інших заходів щодо захисту своїх прав згідно із законодавством без звернення до органу приватизації.
113. Крім того, за змістом пункту 3.10 Порядку № 878 у разі незгоди заявника з рішенням комісії (прийнятим за результатами розгляду заяви про оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації) заявник має право оскаржити його в судовому порядку.
114. Звідси обрання певного засобу правового захисту (оскарження акта перевірки до органу приватизації або ж заперечення об`єктивності викладених в акті перевірки обставин у судовому процесі) є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Інше тлумачення наведених положень законодавства обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
115. З огляду на викладене Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що недотримання процедури оскарження акта перевірки, визначеної пунктом 2.15 Порядку № 631 та пунктом 3.10 Порядку № 878, не позбавляє сторону процесу можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірності акта перевірки як доказу встановлених порушень.
116. Як було зазначено вище, однією з підстав касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
117. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
118. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
119. З постанови Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, вбачається, що, надавши оцінку наведеним у справі обставинам, виконавши вказівки постанови суду касаційної інстанції від 23.05.2018 у даній справі, встановивши, що перевірка та оформлення її результатів у вигляді акта проведені з дотриманням Порядку № 631, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку, що акт перевірки від 10.01.2014 є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу Українина підтвердження факту порушення відповідачем умов договору та є підставою для застосування до власника санкцій, визначених договором та чинним законодавством.
120. Натомість у справі № 904/2524/19, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ФДМУ не були додержані вимоги Порядку № 631 щодо дотримання процедури проведення перевірки і порядку оформлення результатів проведеної перевірки.
121. У зв`язку з цим правовідносини у справі, що розглядається, та зазначеній скаржником справі не можна вважати подібними, позаяк існує ряд істотних відмінностей саме у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних із правами й обов`язками їх сторін, що в свою чергу зумовлює і різний зміст спірних правовідносин.
122. З огляду на викладене Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.10.2019 у справі № 922/4684/16.
Щодо інших доводів касаційної скарги
123. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхиляє доводи ФДМУ про те, що відповідач-1 мав подати позов щодо оскарження акта перевірки в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
124. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
125. Оскільки акт перевірки було складено за результатами перевірки виконання умов договору, укладеного під час проведення процедури приватизації, то спори щодо невиконання умов такого договору, в тому числі через наявність порушень, зафіксованих в акті перевірки, підлягають розгляду господарським судом.
126. Скаржник також вказує на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставини виконання ТОВ «Вест Енергоінвест» зобов`язань за договором та істотності порушень умов договору в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України, не виконали вказівки та не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у цій справі № 904/2524/19.
127. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає вказані доводи необґрунтованими з огляду на таке.
128. Суди попередніх інстанцій зазначили, що порушення умов договору (абзацу 2 пункту 11.1, підпункту «б» пункту 11.3.1, підпункту «а» пункту 11.3.3), на які посилається позивач, не можуть бути підставами для розірвання договору, так як згідно з абзацом 2 пункту 11.1 договору покупець зобов`язаний забезпечити погашення кредиторської заборгованості товариства у терміни, визначені відповідно договорами та рішенням про розстрочення. Проте таких договорів та рішень про розстрочення наведених зобов`язань, в яких би зазначались терміни їх виконання, до матеріалів справи не надано. Не містять матеріали справи і доказів про обізнаність відповідача-1 про існування судових рішень, якими встановлювалися розстрочення податкових зобов`язань.
129. Суди також встановили, що з листа ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20 неможливо дійти висновку, що ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» має непогашений податковий борг із земельного податку до 2013 року, лист також не підтверджує, що борг, зазначений у договорі станом на 2012 рік із земельного податку у сумі 10791,216 тис. грн, продовжує існувати.
130. Крім того, до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували те, що відповідач-1 є податковим агентом або представником ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» з питань виконання податкового обов`язку, а наявність заборгованості з податку на доходи фізичних осіб не свідчить прямо про наявність заборгованості із заробітної плати.
131. За матеріалами справи відповідачу-1 належить пакет акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» у розмірі 25%.
132. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що договір купівлі-продажу пакета акцій не передбачав інвестування в підприємство визначеної суми коштів (інвестицій), які б спрямовувалися на погашення заборгованості перед кредиторами, заборгованості по виплаті заробітної плати та перед бюджетом. Навпаки, до договору були включені зобов`язання покупця немайнового характеру, що стосувалися забезпечення певних фінансових показників діяльності приватизованого підприємства у майбутньому.
133. По суті, такі зобов`язання, які були передбачені договором, акціонер не мав можливості виконати через те, що система корпоративного управління, передбачена чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про акціонерні товариства», передбачає розподіл обов`язків щодо управління підприємством між його органами - загальними зборами, спостережною/наглядовою радою, виконавчим органом. На ці показники акціонер, який володіє лише 25% акцій, мав доволі обмежений вплив, адже в акціонерному товаристві рішення на загальних зборах ухвалюються простою або кваліфікованою більшістю голосів.
134. Акціонер самостійно від власного імені не може керувати підприємством, вливати на результати його роботи, заборгованість тощо. Це економічні показники, які залежать від результатів діяльності підприємства, а не від волі та дій акціонера.
135. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»(в редакції, чинній на момент укладення договору) строк виконання зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п`яти років. Для об`єктів групи Г та інших підприємств і установ, приватизація яких здійснюється на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Кабінет Міністрів України визначає строк виконання зобов`язань та затверджує порядок здійснення контролю за їх виконанням.
136. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що порушення відповідачем-1 пунктів 13, 14 договору також не є істотним в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.
137. Суди зазначили, що пунктом 30 договору передбачено, що підставою для розірвання договору є невиконання покупцем зобов`язань, визначених у підпунктах «а», «б», «в», «г» пункту 11.3.5. Доказів про порушення відповідачем-1 умов наведених підпунктів пункту 11.3.5 договору позивачем не надано.
138. При цьому суди вказали, що позивач не був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, у розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
139. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність істотного порушення відповідачем-1 умов договору за приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу Українита відповідно про відсутність підстав для розірвання договору.
140. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у постанові від 21.05.2020 у цій справі (№ 904/2524/19), оскільки за змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу Україниоскарження судових рішень з цієї підстави можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду, тобто в іншій справі; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
141. Разом з тим позивач зазначає про неврахування висновку, викладеного судом касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд, у справі, що розглядається, що не може бути підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
142. Доводи ФДМУ про неврахування судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.07.2019 у справі № 903/581/18, є необґрунтованими, оскільки надані касаційним судом у вказаній постанові висновки стосуються загальних підходів до оцінки доказів при з`ясуванні обставин будь-якої господарської справи, а тому вони не можуть бути покладені в основу заперечень висновків судів у даній справі, які ґрунтуються на оцінці судами іншої сукупності доказів та за іншого предмета доказування.
143. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу Українипідставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
144. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позовних вимог з формальних підстав (порушення строків перевірки), проте з`ясування вказаних обставин не звільняє відповідачів від обов`язку довести виконання умов договору купівлі-продажу.
145. ФДМУ також зазначає, що суди не взяли до уваги те, що отримання листа ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра від 27.12.2017 № 3484/04-66-10-20 не залежало від волі ФДМУ, проте вплинуло на строки проведення перевірки.
146. Указані доводи скаржника фактично зводяться до необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, оскільки відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу Українисуд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
147. Інших доводів щодо того, що суди попередніх інстанцій на підставі недопустимих доказів встановили обставини, що мають суттєве значення для справи, скаржником не наведено.
148. З огляду на викладене Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає не підтвердженими доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права в частині встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
149. Оскільки позовна вимога про зобов`язання ТОВ «ФГІ» списати з рахунку ТОВ «Вест Енергоінвест» пакет акцій ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» та зарахувати на рахунок держави Україна є похідною від вимоги про розірвання договору, то суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для її задоволення.
150. Звідси касаційна скарга ФДМУ є необґрунтованою, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не знаходить підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.
Висновок щодо застосування норм права
151. За результатами розгляду справи в касаційному порядку Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що недотримання процедури оскарження акта перевірки, визначеної пунктом 2.15 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.05.2012 № 631, та пунктом 3.10 Порядку оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у державному органі приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 07.04.2005 № 878, не позбавляє сторону процесу можливості заперечувати в суді належність, допустимість та достовірність акта перевірки як доказу встановлених порушень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
152. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу Українисуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
153. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
154. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу ФДМУ слід залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Щодо судових витрат
155. З огляду на висновок про залишення касаційної скарги ФДМУ без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді О. М. Баранець
І. В. Булгакова
О. В. Васьковський
Т. Б. Дроботова
О. Р. Кібенко
Б. Ю. Львов
В. П. Селіваненко
Н. Г. Ткаченко
_03_03.png)