Постанова ОП КГС ВС від 19 березня 2021 року у справі № 908/3049/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96377054

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/3049/19

 

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Селіваненка В.П., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Уркевича В.Ю.,

 

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азов"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020

та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019

у справі № 908/3049/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азов" (далі - ОСББ "Азов")

про стягнення 162 960, 00 грн.,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

У жовтні 2019 року ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСББ "Азов" про стягнення 140 612,64 грн боргу за недораховану електроенергію.

 

Позов обґрунтовано порушенням ОСББ "Азов" пунктів 5.1, 3.1 "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, а саме: здійсненням самовільного підключення електроустановки до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії; здійсненням самовільного підключення електропроводки напруги ліфтів житлового багатоквартирного будинку за адресою: місто Бердянськ вул. Баха, буд. 40 до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії, про що складено акт про порушення № 00000998 від 23.05.2018.

 

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 у справі №  908/3049/19, позов задоволено; стягнуто з ОСББ "Азов" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" 140 612,64 грн боргу за недовраховану електроенергію та 2 109,19 грн витрат зі сплати судового збору.

 

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з доведеності самовільного підключення ОСББ "Азов" до електромереж та набуття електричної енергії без укладення договору та відсутності доказів скасування рішення комісії від 20.09.2018, оформленого протоколом №  49/4.

 

За висновками судів, позивачем здійснено вірний розрахунок обсягу самовільно спожитої електроенергії відповідачем, що не суперечить п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, при цьому встановлено відсутність доказів добровільної оплати відповідачем електричної енергії за заявлений період.

 

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСББ "Азов" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 у справі № 908/3049/19, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Підставою касаційного оскарження ОСББ "Азов" зазначає те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в частині застосування дії в часі нормативно-правових актів до спірних правовідносин, а саме Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)". При цьому, заявник касаційної скарги на підтвердження вищевказаних доводів посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 905/141/19 щодо застосування закону в часі.

 

При цьому, ОСББ "Азов" у касаційній скарзі наголошує, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які набрали чинності 19.04.2018, крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11.06.2018; з набранням чинності Правил роздрібного ринку електричної енергії втратили чинність Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28. Водночас, відповідач наголошує, що акт про порушення складено 23.05.2018.

 

Відповідно до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електроенергії, акт про порушення не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення).

 

На переконання ОСББ "Азов", оскільки  акт про порушення № 00000998 складено 23.05.2018, то двомісячний термін його розгляду сплинув 08.08.2018, тоді як засідання комісії з розгляду актів, на якому прийнято рішення оформлене протоколом №49/4, відбулось 20.09.2018, тобто, на думку скаржника, на час засідання комісії акт, відповідно до приписів пункту 8.2.5 ПРРЕ, є недійсним.

 

Крім того, відповідач вважає, що позивач, зловживаючи своїми правами та  складаючи два акти про порушення від 23.05.2018 (№ 00000997 та № 00000998), допускає порушення ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

 

Разом з тим, обґрунтовуючи свою позицію, ОСББ "Азов"  посилається на те, що  до апеляційної скарги була додана копія відповіді НКРЕКП від 14.01.2020 №520/20/7-20 та докази, які підтверджують обґрунтованість висновків державного регулятора.

 

Як вказує скаржник, у названій відповіді НКРЕКП зазначено, що складені ПАТ "Запоріжжяобленерго" акти про порушення ПКЕЕ від 23.05.2018 № 00000998, № 00000997, № 00000986 та від 07.06.2018 № 00000991, № 000001000 є безпідставними та підлягають анулюванню, а також те, що згідно з інформацією, наданою споживачем, 26.10.2017 та повторно 13.12.2017 ОСББ "Азов" звернулось до ПАТ "Запоріжжяобленерго" щодо укладення договору про постачання електричної енергії у зв`язку із зміною форми власності вказаних будинків, розташованих за вказаними адресами, на що було отримано відмову з поясненнями щодо необхідності у виготовленні нової проектної документації та заміни засобів обліку.

 

Водночас, за твердженням відповідача, судами попередніх інстанцій не встановлено складу цивільного правопорушення у діях ОСББ "Азов", що є обов`язковою умовою для покладення на останнє цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а відтак, висновки місцевого та апеляційного судів про наявність підстав для задоволення позову передчасні та не ґрунтуються на дослідженні усіх наданих учасниками справи доказів та надання їм оцінки у контексті норм, що регулюють спірні правовідносини.

 

Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

 

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

 

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Азов" у справі № 908/3049/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та задоволено заяву ОСББ "Азов" про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 у справі №908/3049/19, зупинено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 у справі № 908/3049/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

 

Від ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСББ "Азов", у якому позивач просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

 

Обґрунтовуючи відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача,  ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж вказує, зокрема, на наступне:

-      на дату виявлення та фіксації порушення (23.05.2018) позивач керувався чинним законодавством - Правилами користування електричною енергією, які  втратили чинність лише з 11.06.2018,

-      ОСББ "Азов" створено для обслуговування багатоповерхових житлових будинків за адресами: місто Бердянськ вулиця Баха,40 вулиця Баха,42 та вулиця Короленко,84. В житлових будинках ОСББ "Азов" встановлені розрахункові прилади обліку на освітлення та ліфти. Відповідно до робочих проектів електропостачання житлових будинків по вулиці Баха, 40, вулиці Баха, 42 та вулиці Короленко, 84 у місті Бердянську на кожному будинку повинно бути встановлено по два лічильника на освітлення та ліфти відповідно до електричної принципіальної однолінійної схеми питаючих мереж. У зв`язку з чим і було складено по два акти по кожному багатоповерховому житловому будинку;

-       позовна заява подавалася про стягнення вартості необлікованої електричної енергії нарахованої відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а не шкоди відповідно до ст. 623 ЦК України.

 

Щодо листа НКРЕКП від 14.01.2020 № 520/20/7-20, то ПАТ "Запоріжжяобленерго", посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.09.2019 у справі №336/5038/16-ц, вважає, що останній носить лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не породжує правових наслідків.

 

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 справу № 908/3049/19 разом із касаційною скаргою ОСББ "Азов" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України у зв`язку з тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі суддів: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б., вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суд від 31.10.2019 у справі № 916/1375/18.

 

Ухвалою суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 908/3049/19 прийнято касаційну скаргу ОСББ "Азов" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у справі № 908/3049/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд справи № 908/3049/19 за касаційною скаргою ОСББ "Азов" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

 

Склад об`єднаної палати Касаційного господарського суду визначався відповідно до витягів з протоколів автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.07.2020, 20.07.2020, 21.10.2020, які знаходяться в матеріалах справи.

 

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.10.2020 у справі № 908/3049/19 зупинене касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Азов" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у справі № 908/3049/19 до надходження до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наукового висновку фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді щодо порушених у справі № 908/3049/19 правових питань.

 

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли запитувані наукові висновки фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді доктора юридичних наук, професора Яроцького В.Л. та доктора юридичних наук, професора Беляневич О.А. у справі  № 908/3049/19.

 

Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 №13 обрано новий склад суддів об`єднаної палати суду.

 

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3049/19 визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Селіваненко В.П., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., Васьковський О.В., Кібенко О.Р., Уркевич В.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.01.2021.

 

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.01.2020 справу №908/3049/19 за касаційною скаргою ОСББ "Азов" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 прийнято до провадження об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі суддів:  Ткаченко Н.Г. - головуючого, Селіваненка В.П., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Уркевича В.Ю.; поновлено провадження за касаційною скаргою ОСББ "Азов" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у справі № 908/3049/19; продовжено розгляд справи № 908/3049/19 за касаційною скаргою ОСББ "Азов" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

 

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу, наукові висновки фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

 

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

 

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику"      ).

 

Крім того, згідно з п. 2-4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

 

Відповідно до пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ),  постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

 

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

 

Відповідно до підпунктів 1, 2, 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

 

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об`єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об`єктом споживача.

 

У даному випадку, як досліджено та встановлено судами попередніх інстанцій, суду не надано доказів дотримання сторонами вищенаведених норм та укладання господарського правочину про надання позивачем послуг з електропостачання на об`єкт відповідача станом на дату виникнення спірних правовідносин.

 

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

 

Пунктом 3.6. ПКЕЕ визначено, що підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

 

Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, з пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

 

Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

 

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 23.05.2018 представниками Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" проведено перевірку електроустановок багатоквартирного житлового будинку ОСББ "Азов" за адресою: м. Бердянськ, вул. Баха, 40.

 

Під час проведення перевірки електроустановок відповідача представниками позивача було виявлено порушення п. 5.1 та п. 3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника за відсутності договору про постачання електричної енергії; самовільне підключення електропроводки напруги ліфтів житлового багатоквартирного будинку до електричної мережі енергопостачальника за відсутністю договору про постачання електричної енергії.

 

За результатом проведеної перевірки представниками позивача складено акт про порушення Правил користування електричної енергії № 00000998 від 23.05.2018 за адресою: м. Бердянськ, вул. Баха, буд. 40.

 

Відповідно до п. 6 акту споживач не надав паспортні дані всіх наявних струмоприймачів, не надав можливості для складання переліку встановлених струмоприймачів перевіривши їх потужність. У зв`язку з відсутністю договірних відносин між сторонами, величина дозволеної потужності в Акті не вказана. Тому, під час складання Акту було вилучено зразок кабелю, яким виконано самовільне підключення електроустановки.

 

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що акт про порушення № 00000998 від 23.05.2018 підписано представниками обох сторін, з боку ОСББ "Азов" було зазначено зауваження до складеного акту "В наявності всі паспорта на струмоприймачі. Вимірювання не проводилося".

 

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

 

За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ (у редакції, чинній на момент виявлення правопорушення) недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

 

За результатами дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що засідання комісії з розгляду акту про порушення № 00000998 від 23.05.2018 відбулося 20.09.2018, та прийнято рішення, оформлене  протоколом №49/4 від 20.09.2018, у якому зазначено, що акт є правомірним, формулювання виду порушення відповідає Методиці визначення обсягу вартості електричної енергії, що дає підстави для її застосування.

 

Судами досліджено, що примірник протоколу №49/4 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 20.09.2018, разом з рахунком № 4005 від 20.09.2018 за недовраховану електроенергію по акту про порушення № 00000998 від 23.05.2018 та розрахунком обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії по акту про порушення № 00000998 від 23.05.2018, позивачем 26.09.2019 направлено на адресу відповідача супровідним листом за вих№ 7363 від 24.09.2018.

 

Згідно з пунктом 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

 

Надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем обставин вчинення відповідачем правопорушення в галузі електроенергетики.

 

При цьому, факт самовільного підключення відповідачем до електромереж та набуття електричної енергії без укладення договору, тобто її безоблікове споживання, суди попередніх інстанцій визнали доведеним на підставі акту про порушення № 00000998 від 23.05.2018 та рішення засідання комісії з розгляду актів, оформленого протоколом № 49/4 від 20.09.2018, доказів скасування якого на час розгляду справи суду надано не було.

 

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією встановлюється Методикою визначення обсягу та відшкодування електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика).

 

Вказана Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункти 1.1, 1.2 Методики).

 

Пунктом 2.1 Методики передбачено відповідальність, зокрема, за самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

 

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі акту № 00000998 від 23.05.2018 у відповідності до Методики, ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі виробничого структурного підрозділу БМРЕМ проведений розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за період з 19.07.2017 по 23.05.2018  (83 697 кВт.г. ) у сумі 140 612,64 грн.

 

Як було зазначено вище, актом про порушення № 00000998 від 23.05.2018 встановлено самовільне підключення струмоприймача до електромережі енергопостачальника за відсутності договору на поставку електричної енергії; самовільне підключення навантаження ліфтів житлового будинку до електромережі електропостачальника за відсутності договору на поставку електроенергії.

 

Відповідно до пункту 2.6. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 п. 2.1 цієї Методики ( самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника), та за умови відсутності договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W , кВт.год), розраховується за формулою: Wдоб.с.п. = Р с.п. · t вик.с.п., де

Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт);      

tвик.с.п.  -  час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

 

З матеріалів справи вбачається, що величина потужності самовільного підключення (Pс.п) в розмірі 22,572 кВт, визначена позивачем на підставі Методики та даних акту і визнана судами попередніх інстанцій правильною.

 

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

 

Позивачем розрахунок здійснено за період: з 19.07.2017 по 23.05.2018 (309 днів) по 12 годин самовільного підключення на добу, що не суперечить п. 2.6. Методики. Загальний обсяг недоврахованої електричної енергії за визначений період складає 83 697 кВт/год. на суму 140612,64 грн. Для визначення вартості обсягу недоврахованої електричної енергії використані тарифи, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням: з 19.07.2017 по 23.05.2018.

 

Надавши оцінку викладеним обставинам та наявним у справі доказам, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку, що наведений розрахунок здійснено позивачем з дотриманням ПКЕЕ та Методики.

 

Встановивши наведені вище обставини, а також відсутність доказів повної або часткової оплати відповідачем нарахованої по акту про порушення №00000998 від 23.05.2018 суми вартості недорахованої електроенергії, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСББ "Азов" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" 140 612,64 грн боргу за недовраховану електроенергію.

 

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 300 ГПК України).

 

Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище норм, враховуючи встановлені судами обставини, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

 

При цьому матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд і суд апеляційної інстанції, всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, доводам і запереченням сторін, відтак, правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

 

Аналізуючи  питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

 

Доводи ОСББ "Азов" про те, що висновки місцевого та апеляційного судів про наявність підстав для задоволення позову передчасні та не ґрунтуються на дослідженні усіх наданих учасниками справи доказів та наданні їм оцінки у контексті норм, що регулюють спірні правовідносини, не можуть бути прийняті об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, оскільки фактично зводяться до незгоди з наданою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, необхідності вирішення питання про перевагу одних доказів над іншими та додаткової перевірки доказів, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

 

Крім того, відхиляються Верховним Судом як безпідставні посилання відповідача на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено складу цивільного правопорушення у діях ОСББ "Азов", що є обов`язковою умовою для покладення на останнє цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (ст. 623 ЦК України), оскільки предметом спору у даній справі є не відшкодування збитків згідно зі ст. 623 ЦК України, а стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, і в даному випадку для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ, що було правильно встановлено попередніми судовими інстанціями.

 

Разом з тим, аргументи заявника касаційної скарги - ОСББ "Азов" про необхідність застосування до спірних правовідносин пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які набрали чинності з 11.06.2018, відхиляються Верховним Судом з огляду на наступне.

 

Спірні правовідносини у справі склалися з приводу стягнення боргу за недораховану електроенергію внаслідок порушення ОСББ "Азов" пунктів 5.1, 3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.

 

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і не заперечується сторонами, станом на момент проведення перевірки та складання за її результатами акту про порушення № 00000998 від 23.05.2018 були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996. При цьому, засідання комісії з розгляду акту, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом №49/4, відбулось 20.09.2018.

 

Зазначені Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, що набрали чинності з 11.06.2018.

 

Відповідно до підпункту 8.2.6 пункту 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

 

Натомість, Правила користування електричною енергією не встановлювали строків розгляду такого акту.

 

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

 

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

 

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

 

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

 

Аналогічне тлумачення принципу дії законів та інших нормативно-правових актів у часі міститься у пункті 2 рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" та у пункті 4 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2001 від 05.04.2001 "У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).

 

За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що складення акту про порушення відбулося до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а чинні на той час Правила користування електричною енергією не встановлювали строків розгляду такого акту, ПАТ "Запоріжжяобленерго" мало "законне сподівання" на застосування приписів саме діючого нормативного акту, який не регламентував часових обмежень для розгляду акту про порушення.

 

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу наведених вище норм, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суд від 31.10.2019 у справі № 916/1375/18 щодо відсутності підстав для застосування у подібних правовідносинах пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електроенергії щодо визнання недійсним та скасування акта про порушення у разі розгляду такого акта протягом більш ніж 60 календарних днів за умови складання акта про порушення під час дії Правил користування електричною енергією та розгляду питання відповідності акта про порушення під час дії Правил роздрібного ринку електроенергії.

 

При цьому, Верховним Судом відхиляються посилання заявника касаційної скарги в обґрунтування доводів про застосування до спірних правовідносин пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електроенергії на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 905/141/19, оскільки у справі, що розглядається, та в наведеній у касаційній скарзі справі, суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

 

Так, зокрема, у справі № 905/141/19 на час здійснення перевірки та складання акту про порушення (07.11.2018) вже діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та, відповідно і підлягали застосуванню. Водночас, у даній справі № 908/3049/19, як встановлено судами та було зазначено вище,  станом на момент проведення перевірки та складання за її результатами акту про порушення № 00000998 від 23.05.2018 були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996.

 

Крым того, як Правилами користування електричною енергією (п. 6.40), так і Правилами роздрібного ринку електричної енергії, передбачений однаковий порядок притягнення споживачів до відповідальності за виявлені порушення, а саме: у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

 

Саме вказаною Методикою визначено види правопорушень у сфері енергопостачання та порядок розрахунку обсягу недоврахованої електроенергії.

 

Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що в основу розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за правопорушення, передбачене пп. 5 п. 2.1. Методики, покладено саме положення Методики (п. 2.6, п. 2.7), а не Правила користування електричною енергією чи Правила роздрібного ринку електричної енергії.

 

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

 

Відтак, наведені ОСББ "Азов" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді спору у даній справі.

 

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у справі № 908/3049/19 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

 

При цьому, суд касаційної інстанції згідно ч. 3 ст. 332 ГПК України поновлює виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 у справі № 908/3049/19, зупинене ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2020.

 

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

 

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 314, 315, 317 ГПК України, Суд,-

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Азов" залишити без задоволення.

 

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у справі №  908/3049/19 залишити без змін.

 

Поновити виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2020 у справі № 908/3049/19.

 

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий,           суддя-                                                                       Ткаченко   Н.Г.

 

Судді-                                                                                                      Селіваненко В.П.

 

                                                                                                               Дроботова Т.Б.

 

                                                                                                               Булгакова І.В.

 

                                                                                                               Баранець О.М.

 

                                                                                                               Львов Б.Ю.

 

                                                                                                               Васьковський О.В.

 

                                                                                                               Кібенко О.Р.

 

                                                                                                               Уркевич В.Ю.