Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 17/32
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційні скарги приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Укренергозбут" та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фінансова компанія "Фін-Інвест"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020
(головуючий суддя Куксов В.В., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.), прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 (суддя Стасюк С.В.)
за заявою ПрАТ "Укренергозбут"
про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020
(головуючий суддя Куксов В.В., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.), прийняту за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 (суддя Стасюк С.В.)
за заявою ПрАТ "Укренергозбут"
про зміну способу виконання рішення
зі справи № 17/32
за позовом закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Укренергозбут"
до дочірньої компанії (далі - ДК) "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії (далі - НАК) "Нафтогаз України"
про визнання права власності на природний газ та зобов`язання поставити газ,
орган державної виконавчої служби - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000: визнано за ЗАТ "Укренергозбут" право власності на природний газ у кількості 305 000 000 куб. м, який знаходиться у газотранспортній системі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"; зобов`язано ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб. м споживачам ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками.
19.08.2019 до господарського суду міста Києва від ПрАТ "Укренергозбут" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
22.08.2019 до господарського суду міста Києва від ПрАТ "Укренергозбут" надійшла заява про доповнення вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої заявник просив замінити сторону виконавчого провадження та змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з акціонерного товариства (далі - АТ) "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000 грн.
02.01.2020 до господарського суду міста Києва від ПрАТ "Укренергозбут" надійшла заява про доповнення вимог, відповідно до якої заявник, окрім іншого, просив замінити боржника у виконавчому провадженні з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника - АТ "Укртрансгаз".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2020: заяву ПрАТ "Укренергозбут" про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні задоволено; замінено стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме ПрАТ "Укренергозбут" на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест"; замінено боржника у виконавчому провадженні, відкритому за наказом господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі № 17/32, а саме ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника - АТ "Укртрансгаз".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020: апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 скасовано в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні, а саме - ПрАТ "Укренергозбут" на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест"; у задоволенні заяви ПрАТ "Укренергозбут" про заміну стягувача у виконавчому провадженні відмовлено; в іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 залишено без змін; стягнуто з ПрАТ "Укренергозбут" на користь АТ "Укртрансгаз" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 102 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2020: заяву ПрАТ "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 задоволено; змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32; стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" 2 305 434 000 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020: апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 скасовано; у задоволенні заяви ПрАТ "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення суду відмовлено; стягнуто з ПрАТ "Укренергозбут" на користь АТ "Укртрансгаз" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 102 грн.
Не погоджуючись з постановами Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" звернулися до Касаційного господарського суду з касаційними скаргами.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 у складі суддів Случ О.В.- головуючий, Волковицька Н.О., Дроботова Т.Б., зокрема, відкриті касаційні провадження за касаційними скаргами ПрАТ "Укренергозбут" і ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2020 у справі №17/32 про заміну сторін виконавчого провадження, та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2020 у справі №17/32 про зміну способу виконання рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2020 справу №17/32 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка мотивована необхідністю відступити від висновку щодо можливості розгляду по суті касаційної скарги на судове рішення щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання (та, відповідно, відкриття касаційного провадження за такою скаргою) з огляду на встановлення "процесуального фільтру" відповідно до пункту 24 частини першої статті 255 та пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у справі № 904/5492/15.
У касаційній скарзі до Верховного Суду ПрАТ "Укренергозбут", зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати:
1) постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну сторін виконавчого провадження, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну сторін виконавчого провадження залишити в силі;
2) постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну порядку та способу виконання рішення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну порядку та способу виконання рішення.
Так, за доводами касаційної скарги (стосовно постанови суду апеляційної інстанції щодо заміни сторони у виконавчому провадженні):
- уступка права вимоги відбувалася на етапі виконавчого провадження, тобто на етапі, коли судами вже було досліджено та в установленому порядку встановлено невиконання відповідачем умов угоди від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1. Уступка права вимоги передбачала уступку прав за відповідною угодою, права вимоги за якою вже були підтверджені судовим рішенням. Ні законом, ані угодою надання згоди боржником на уступку права вимоги не передбачена; за відсутності відповідних заборон первісний кредитор не обмежений у своєму праві відступити право вимоги до боржника;
- судом апеляційної інстанції при вирішенні питання не було враховано норм матеріального права, а саме статтю 516, частину другу статті 517, статтю 518 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- відсутність ліцензій у нового кредитора на постачання природного газу не є перешкодою у самій уступці права вимоги за договором;
- за договором про уступку права вимоги не було змінено сторону в зобов`язанні, а відступлено лише борг за рішенням суду.
За доводами касаційної скарги (стосовно постанови суду апеляційної інстанції щодо заміни способу виконання рішення):
- боржник сам визнав, що рішення суду не може бути ним виконане саме з тих причин, що в нього вже відсутній газ, який є власністю ПрАТ "Укренергозбут" та який він мав поставити за рішення суду останньому, а саме, за його вказівкою, - споживачам ПрАТ "Укренергозбут";
- державним виконавцем було складено акт про неможливість виконання рішення у зв`язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
У доповненнях до касаційної скарги від 26.03.2020 № 26/03/20 "Укренергозбут" додатково зазначено таке:
- судом апеляційної інстанції було неправильно визначено характер спірних правовідносин, а обставини, на які посилаються учасники справи та які ними заперечуються, суд не зміг з`ясувати;
- суд апеляційної інстанції порушив приписи статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов`язку доказування та подання доказів, належності доказів та їх оцінки;
- суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційного перегляду справи.
У касаційній скарзі до Верховного Суду (з урахуванням доповнень до неї) ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест", зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну сторін виконавчого провадження, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну сторін виконавчого провадження залишити в силі. Скаржник зазначає таке:
- уступка права вимоги відбувалася на етапі виконавчого провадження, тобто на етапі, коли судами вже було досліджено та в установленому порядку встановлено невиконання відповідачем умов угоди від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1. Уступка права вимоги передбачала уступку прав за відповідною угодою, права вимоги за якою вже були підтверджені судовим рішенням. Ні законом, ані угодою надання згоди боржником на уступку права вимоги не передбачена; за відсутності відповідних заборон первісний кредитор не обмежений у своєму праві відступити право вимоги до боржника;
- судом апеляційної інстанції при вирішенні питання не було враховано норм матеріального права, а саме статтю 516, частину другу статті 517, статтю 518 ЦК України;
- відсутність у нового кредитора ліцензій на постачання природного газу не є перешкодою в самій уступці права вимоги за договором;
- за договором про уступку права вимоги не було змінено сторону в зобов`язанні, а відступлено лише борг за рішенням суду;
- судом апеляційної інстанції неправильно визначено характер спірних правовідносин та не з`ясовано обставин, якими сторони обґрунтували свої вимоги;
- судом апеляційної інстанції порушено процесуальні норми щодо обов`язку доказування та подання доказів, належності доказів та їх оцінки;
- суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційного перегляду справи.
ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" у касаційній скарзі до Верховного Суду (з урахуванням доповнень до неї), зазначаючи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про способу виконання рішення залишити в силі. Так, за доводами касаційної скарги:
- боржник сам визнав, що рішення суду не може бути ним виконане саме з тих причин, що в нього вже відсутній газ, який є власністю ПрАТ "Укренергозбут" та який він мав поставити за рішенням суду останньому, а саме, за його вказівкою, - споживачам ПрАТ "Укренергозбут";
- державним виконавцем було складено акт про неможливість виконання рішення у зв`язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу;
- апеляційний суд зробив безпідставний висновок, що на час звернення до суду з заявою про зміну порядку та способу виконання ПрАТ "Укренергозбут" вибуло із зобов`язання як стягувач, а, отже, не могло подавати відповідну заяву;
- судом апеляційної інстанції порушено процесуальні норми щодо обов`язку доказування та подання доказів, належності доказів та їх оцінки і суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційного перегляду справи.
АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Укренергозбут" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність і необґрунтованість, та зазначає, що: судом апеляційної інстанції було правильно застосовано норми матеріального права (статтю 16 ЦК України, статтю 36 Закону України "Про виконавче провадження") та не порушено норми процесуального права (статтю 331 ГПК України), всебічно проаналізовано всі фактичні обставини справи та надано належну оцінку всім доводам і аргументам учасників справи; можливість оскарження постанови суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення ГПК України не передбачена; зобов`язання за угодою від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1 сторонами виконані в повному обсязі, тому є неможливою передача права вимоги за такою угодою; договір від 15.04.2019 про відступлення права вимоги між ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" укладений з порушенням вимог статті 203 ЦК України. АТ "Укртрансгаз" просить: закрити провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Укренергозбут" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення; у випадку розгляду касаційної скарги ПрАТ "Укренергозбут" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення, відмовити в її задоволенні; відмовити у задоволенні касаційної скарги ПрАТ "Укренергозбут" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну сторони виконавчого провадження, а таку постанову залишити в силі.
АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест": зазначає про те, що посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними, неаргументованими та "спекулятивними", адже скаржник апелює загальними поняттями та наводить власні судження, на підтвердження яких не посилається на жодний доказ, який міститься в матеріалах справи, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є обґрунтованою та прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. АТ "Укртрансгаз" просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну сторони виконавчого провадження, - без змін.
АТ "Укртрансгаз" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест": зазначає, що не підлягає касаційному оскарженню постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення, а, отже, у суду касаційної інстанції наявні підстави для закриття касаційного провадження за такою касаційною скаргою; заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність оскаржуваного судового рішення, прийняття його з дотриманням норм матеріального і процесуального права та про необґрунтованість касаційної скарги. АТ "Укртрансгаз" просить: закрити провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення; у випадку розгляду касаційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення, відмовити в її задоволенні, а таку постанову залишити без змін.
У доповненнях до касаційної скарги від 11.05.2020 № 11/05/20 ПрАТ "Укренергозбут" додатково зазначено таке:
- Верховним Судом у справі № 761/24136/15-ц (провадження №61-20036св19) у постанові від 15.04.2020 висловлено правову позицію щодо "переваги правосуддя й справедливості перед строгим розумінням права", і дана правова позиція (на думку ПрАТ "Укренергозбут") є важливою для вирішення питань, поставлених у касаційній скарзі;
- всі дії відповідача, а також його позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу, зокрема щодо того, що ним були виконані зобов`язання за угодою від 21.09.1999 № 32-99/8/3-440/1, свідчить саме про те, що відповідач робить все можливе для того, щоб поставити під сумнів остаточне рішення у справі № 17/32;
- відповідач у відзиві на касаційні скарги посилається на низку рішень Вищого господарського суду України та Верховного Суду в обґрунтування своєї позиції щодо неможливості зміни порядку та способу виконання рішення суду. В той же час, слід відмітити, що законодавство не містить заборони на зміну порядку та способу виконання рішення суду.
14.05.2020 від ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" до Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому воно просить здійснити перегляд об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, прийнятої за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні, та постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, прийнятої за наслідками перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про зміну способу виконання рішення зі справи № 17/32, не раніше другої половини червня 2020 року. Таке клопотання мотивовано тим, що на сьогоднішній день сторонами у справі вживаються дії щодо вирішення спірних питань в позасудовому порядку, однак такі обставини, як складний порядок прийняття рішень у структурі АТ "Укртрансгаз", а також запроваджений на всій території України карантин ускладнюють переговорний процес та значно впливають на його тривалість.
Касаційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.
Судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину.
Перегляд згаданих рішень у даній справі судом касаційної інстанції здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Водночас за змістом статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи може бути відкладений у тих справах, які розглядаються судом у порядку загального провадження з призначенням у справі судового засідання.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.
Розгляд касаційних скарг ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ПрАТ "Укренергозбут" про заміну стягувача у виконавчому провадженні, виходив з того, що згідно з договором про відступлення права вимоги від 15.04.2019, що укладений ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова Компанія "Фін-Інвест", ПрАТ "Укренергозбут" відступило всі права за угодою від 21.09.1999 №32- 99/8/3-440/1 (далі - Угода), що підтверджені рішенням арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, постановою арбітражного суду міста Києва від 02.11.2000, постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2002, постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 у справі № 17/32, наказом господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32, який пред`явлено до виконання до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві та за яким відкрито виконавче провадження ВП № 17800349; тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відступлення права вимоги є підставою для вибуття ПрАТ "Укренергозбут" як стягувача та заміни його на правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" у межах виконавчого провадження ВП № 17800349.
При заміні боржника у виконавчому провадженні суд першої інстанції керувався тим, що в матеріалах справи наявне одноосібне рішення акціонера ПАТ "Укртрансгаз" від 21.05.2018 № 186, оформлене протоколом, яким було змінено тип ПАТ "Укртрансгаз" на ПрАТ "Укртрансгаз", у зв`язку з чим було змінено найменування останнього на АТ "Укртрансгаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства"; тому суд першої інстанції дійшов висновку, що правонаступником боржника - ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у даній справі є АТ "Укртрансгаз".
Судом апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного судового рішення з`ясовано й зазначено таке.
Предметом відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 15.04.2019 є права за Угодою, зокрема права власності на природний газ у кількості, визначеній в рішенні арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, а також право вимоги у боржника поставити природний газ у кількості, визначеній в рішенні арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 споживачам стягувача за його вказівками.
На виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 судом першої інстанції видано наказ від 12.07.2000, відповідно до якого зобов`язано боржника поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб.м споживачам ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками; строк пред`явлення цього рішення до виконання визначено до 12.10.2000.
Наказ було пред`явлено стягувачем до виконання за правилами Закону України "Про виконавче провадження"; 12.01.2000 постановою Відділу державної служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання наказу арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000. Крім того, в матеріалах справи містяться копії таких документів:
- лист та постанова Старокиївського РУЮ м. Києва від 15.10.2000 про закінчення виконавчого провадження та його передачу до державної служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві;
- розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 18.01.2001 № 106/1, адресоване ДК "Укртрансгаз" і отримане останнім, про необхідність виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та заяви стягувача щодо передачі газу у кількості 305 000 000 куб. м на користь ЗАТ "БАРІ" (т. 2, а.с. 13), а також розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 20.04.2001, адресоване ДК "Укртрансгаз", аналогічного змісту;
- лист від 09.01.2001 вих. №08/01-Д, згідно з яким стягувач повідомив державного виконавця про реквізити ЗАТ "Барі";
- лист від 02.04.2003 ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, яким повідомлено стягувача, що матеріали виконавчого провадження наказу №17/32, виданого 12.07.2000 арбітражним судом міста Києва, було втрачено під час пересилання до ВДВС Шевченківського РУЮ (за місцезнаходженням боржника).
ЗАТ "Укренергозбут" звернулося до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32 відновлено строк для пред`явлення наказу арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 до виконання, постановлено видати наказ відповідного змісту.
Господарським судом міста Києва на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 зі справи № 17/32, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007 № 17/32, яке набрало законної сили з 14.02.2007, та на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 21.03.2007 № 17/32 видано наказ, датований 21.03.2007, яким зобов`язано ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305 000 000 куб.м споживачам ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками; строк пред`явлення до виконання визначено до 21.03.2010.
Ухвала суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32, на підставі якої видано наказ від 21.03.2007, не містить відомостей про те, що наказ від 12.07.2000 втратив чинність у встановленому процесуальним законом порядку внаслідок видачі наказу від 12.03.2007. Крім того, наказ від 12.03.2007 не містить відміток про те, що він є дублікатом наказу від 12.07.2000, а є фактично наказом, виданим на виконання саме ухвали господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32, якою постановлено внести відповідні зміни у реквізити стягувача та боржника і на виконання якої видано наказ з новою датою, як і з новим строком пред`явлення його до виконання, що також не передбачено в ухвалі господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32.
Суд апеляційної інстанції вважає, що видача наказу 21.03.2007 не припинила "автоматично" чинність попереднього наказу.
Суд апеляційної інстанції встановив, що наказ від 12.07.2000 було пред`явлено до виконання стягувачем та щодо нього в межах відповідного виконавчого провадження стягувачем було надано розпорядження щодо передачі газу у кількості 305 000 000 куб.м на користь ЗАТ "БАРІ", про що наявні розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. Дані документи у сукупності підтверджують те, що позивачем у справі № 17/32 було реалізовано майнове право власності на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб.м, яке підтверджено рішенням арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, шляхом надання розпорядження про передачу такого газу на користь третьої особи в межах примусового виконання саме наказу від 12.07.2000.
Позивачем не було надано доказів (станом на момент подання заяви про заміну сторони правонаступником) того, що право позивача на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб.м не припинилося в межах виконання саме наказу від 12.07.2000 внаслідок реалізації розпоряджень про передачу такого газу на користь третьої особи в межах примусового виконання даного наказу.
Щодо заміни боржника у виконавчому провадженні суд апеляційної інстанції зазначив таке.
Рішенням установчих зборів ПАТ "Укртрансгаз" від 25.12.2012, оформленим протоколом, було засновано ПАТ "Укртрансгаз" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.2012 № 360-р, наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012 № 530 та "Про затвердження передавального акту Дочірньої компанії "Укртрансгаз" та створення Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 21.12.2012 № 1074, рішення правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 12.11.2012 (протокол № 215).
Крім того, в матеріалах справи є одноосібне рішення акціонера ПАТ "Укртрансгаз" від 21.05.2018 № 186, оформлене протоколом, яким було змінено тип ПАТ "Укртрансгаз" -на ПрАТ "Укртрансгаз", у зв`язку з чим було змінено найменування товариства на АТ "Укртрансгаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".
Дані документи досліджувалися судами, зокрема, Верховним Судом у постанові від 09.12.2019 у справі № 17/32, і було встановлено таке. У частині другій статті 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зазначено, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. З аналізу зазначених положень вбачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу товариства не є його реорганізацією. Згідно з пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення. Таким чином, зміна найменування (типу) товариства з публічного на приватне не свідчить про припинення суб`єкта господарювання як юридичної особи шляхом її реорганізації, з огляду на що зазначені обставини не можуть бути підставою для висновку про те, що такий суб`єкт є відмінним від відповідної юридичної особи.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що правонаступником боржника - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" у даній справі є АТ "Укртрансгаз" та залишив без змін ухвалу господарського суду міста Києві від 09.01.2020 у частині заміни боржника на його правонаступника.
Причиною подання касаційних скарг стала незгода ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" з відмовою суду апеляційної інстанції у задоволенні заяви ПрАТ "Укренергозбут" про заміну стягувача у виконавчому провадженні. В частині заміни боржника у виконавчому провадженні оскаржувана постанова не оскаржується жодним учасником процесу.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження":
- сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша);
- стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частина друга);
- у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята).
Згідно зі статтею 334 ГПК України:
- у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (частина перша);
- заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частина друга).
Суд апеляційної інстанції, встановивши, на відміну від суду першої інстанції, що: у справі наявні два виконавчих документа, виданих на виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, а саме наказ від 12.07.2000 та наказ від 21.03.2007; ухвала господарського суду міста Києва від 21.03.2007, на підставі якої видано наказ від 21.03.2007, не містить відомостей про те, що наказ від 12.07.2000 втратив чинність у встановленому процесуальним законом порядку внаслідок видачі наказу від 12.03.2007 або він є його дублікатом; ПрАТ "Укренергозбут" не доведено наявності у нього суб`єктивного майнового права на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м, яке підтверджено рішенням арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, оскільки в матеріалах виконавчого провадження з виконання саме наказу від 12.07.2000 стягувачем було надано розпорядження щодо передачі газу у кількості 305 000 000 куб. м на користь ЗАТ "БАРІ", про що наявні розпорядження начальника ВДВС Печерського РУЮ; наявні документи підтверджують те, що позивачем у справі № 17/32 було реалізовано майнове право власності на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м шляхом надання розпорядження про передачу такого газу на користь третьої особи в межах примусового виконання наказу від 12.07.2000, - дійшов висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Доводи касаційних скарг даного висновку не спростовують.
Щодо посилання скаржників на те, що первісний кредитор не обмежений у своєму праві відступити право вимоги до боржника слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ "Укренергозбут" не доведено наявності у нього суб`єктивного майнового права на визначений обсяг газу у кількості 305 000 000 куб. м, яке підтверджено рішенням арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000, то є неможливою передача права такої вимоги.
Аргументи касаційних скарг стосуються питань, пов`язаних або із встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній, проте згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Що ж до посилання скаржників на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційного перегляду справи, то Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без дослідження всіх фактичних обставин справи, дослідив всі наявні докази у справі та обставини справи повторно і прийняв обґрунтоване рішення.
Таким чином, визначених процесуальним законом підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну сторони виконавчого провадження в даній справі, не вбачається.
Розгляд касаційних скарг ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення суду
Під час підготовки даної справи до розгляду касаційний суд встановив, що оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2020, якою було задоволено заяву ПрАТ "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 та змінено спосіб виконання рішення арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі № 17/32.
За приписами пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції про зміну способу та порядку виконання судових рішень зазначена в пункті 24 частини першої статті 255 ГПК України, тобто не належить до переліку ухвал, на які може бути подана касаційна скарга після їх перегляду в апеляційному порядку.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Таким чином, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних обмежень доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому процесуальні обмеження, як правило, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що приписи статті 287 ГПК України виключають можливість оскарження ухвал про зміну способу та порядку виконання судових рішень до касаційного суду.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд враховує, що на момент розгляду даної справи існує практика Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами, поданими на ті ухвали суду першої інстанції, які відсутні у наведеному в пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України переліку, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема, ухвали Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 917/996/16, від 15.08.2019 у справі № 924/195/16, від 19.12.2019 у справі № 910/20585/14, від 31.01.2020 у справі № 910/4913/17.
Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 17/32, якою здійснено апеляційний перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну способу виконання рішення.
Водночас немає й підстав для відступу у зв`язку з цим від правового висновку Верховного Суду у справі № 904/5492/15 (ухвала від 08.11.2018 і постанова від 22.01.2019). Як вбачається зі змісту відповідної ухвали Верховного Суду від 08.11.2018, відкриття та здійснення касаційного провадження у зазначеній справі було зумовлене тим, що на вирішення касаційного суду в ній було винесено питання, яке мало фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і відтак за підставами таких відкриття та розгляду відповідна справа не була подібна до даної справи № 17/32.
У зв`язку з тим, що касаційні скарга ПрАТ "Укренергозбут" та ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" залишаються без задоволення, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційних скарг, покладаються на названі товариства.
Керуючись статтями 129, 300, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Селіваненко
Судді О. Баранець
І. Булгакова
Т. Дроботова
Л. Катеринчук
Б. Львов
К. Пільков
Н. Ткаченко
_03_03.png)