Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88211865
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/487/19
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, доповідач, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Селіваненка В.П., Ткача І.В.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" з доданими до неї матеріалами
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019
та рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019
у справі №905/487/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення збитків у вигляді недостачі вантажу у розмірі 7 760,62 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" 7 760,62 грн. збитків, що виникли внаслідок недостачі вантажу, посилаючись на те, що відповідач при перевезенні коксу доменного згідно із залізничними накладними № 48871529 від 21.03.2018 та № 48937577 від 25.03.2018 не забезпечив збереження вантажу у вагонах № 56316839, № 59177873, у зв`язку з чим спірні вагони прибули з нестачею вантажу, що підтверджено комерційними актами № 484809/103 від 23.03.2018 та № 484809/111 від 27.03.2018.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.04.2019 у справі № 905/487/19 (суддя Макарова Ю.В.) в позові відмовлено з підстав пропуску позивачем позовної давності.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі № 905/487/19 (судді : Слободін М.М., Сіверін В.І., Дучал Н.М.) рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019 залишено без змін.
У касаційній скарзі ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019 у справі № 905/487/19 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог "МК "Азовсталь" до АТ "Укрзалізниця " в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення збитків в повному обсязі.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, позивач у касаційній скарзі посилаючись на вимоги ст. ст. 256 - 258, 909, 920, 925 ЦК України, ст. ст. 307, 315 ГК України та ст. ст. 134, 136 Статуту залізниць України, зазначає, що строк позовної давності у спірних правовідносинах на час звернення ним 07.03.2019 з позовом до суду не сплинув, оскільки його перебіг починається після закінчення строку для пред`явлення претензії та строку її розгляду, а отже через дев`ять місяців після складення комерційних актів, а також посилається на правову позицію, в аналогічних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду у справі № 905/729/18 від 11.04.2019.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/487/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 905/487/19 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та на рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/487/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О.О. - головуючого, Губенко Н.М., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.10.2019.
У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/487/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О.- головуючого, Губенко Н. М., Селіваненка В. П., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.12.2019 (у складі колегії суддів: Банаська О. О. - головуючого, Губенко Н. М., Селіваненка В. П.) справу №905/487/19 за касаційною скаргою ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України у зв`язку з тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому судовому рішенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 905/3245/16 про те, що положення ст. 315 ГК України і статей 134, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень, а перебіг строку позовної давності за такими вимогами починається з часу складення комерційного акту.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/487/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.12.2019.
У зв`язку з перебуванням суддів Булгакової І.В., Катеринчук Л.Й. та Баранця О.М. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/487/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков К.М., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.01.2020.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.01.2020 у справі № 905/487/19 призначено розгляд касаційної скарги ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019 у справі №905/487/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У зв`язку з виходом із відпустки суддів Булгакової І.В., Катеринчук Л.Й. та Баранця О.М., автомативаною системою документообігу суду для розгляду справи № 905/487/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков К.М., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Булгакова І.В., Катеринчук Л.Й., Баранець О.М.,
Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України ,розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі вартості недостачі вантажу на суму 7 760,62 грн. з підстав порушення позивачем позовної давності, виходив з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 21.03.2018 ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відвантажено на адресу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №48871529 у вагоні №56316839 насипом кокс доменний, у вологому стані та 25.03.2018 ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відвантажено на адресу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №48937577 у вагоні №59177873 насипом кокс доменний, у вологому стані.
В накладних вантажовідправником зазначено, що вантаж маркований вапном поздовжньою смугою вздовж вагону. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.1-4 гл.14 Додатка 3 до СМГС.
На станції відправлення, до перевезення на станцію призначення - Сартана Донецької залізниці ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", залізницею вантаж був прийнятий без зауважень за накладною №48871529 у вагоні №56316839 масою нетто у кількості 49150кг, за накладною №48937577 у вагоні №59177873 масою нетто у кількості 54000кг.
По прибуттю на станцію призначення - Сартана Донецької залізниці, згідно ст. 24 Статуту залізниць України, здійснено комісійне переважування вагонів № 56316839 та № 59177873 і за результатами якого, складені комерційні акти: №484809/103 від 23.03.2018 до вагону № 56316839 та № 484809/111 від 27.03.2018 до вагону №59177873.
За даними комерційного акту № 484809/103 від 23.03.2018 встановлено факт недостачі вантажу на 1250кг., за даними комерційного акту №484809/111 від 27.03.2018 у вагоні №59177873 встановлено факт недостачі вантажу на 1550кг.
Комерційні акти від 23.03.2018 та від 27.03.2018 підписано належними особами.
Судом першої інстанції встановлено, що АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" належним чином не виконало свої зобов`язання за договором перевезення щодо забезпечення збереження довіреного вантажу, при цьому, факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, а відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" вимоги до відповідача - АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення збитків у сумі 7 760,62 грн. є обґрунтованими та доведеними, а розрахунок позовних вимог є арифметично вірним.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що згідно з календарним штемпелем видачі вантажу за накладною № 48871529 дата видачі вантажу - 23.03.2018, за накладною № 48937577 дата видачі вантажу - 27.03.2018 , комерційні акти складено відповідно 23.03.2018 та 27.03.2018 і позивач до відповідача з претензією щодо нестачі вантажу не звертався.
Відтак, суд першої інстанції, встановивши обґрунтованість та доведеність позовних вимог, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, застосувавши позовну давність за заявою відповідача від 26.03.2019, виходячи з того, що позовна давність у даній справі має обраховуватись, відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України , з часу складання комерційних актів, а шестимісячний строк для пред`явлення даного позову сплинув у вересні 2018, тоді як позивач звернувся до суду з даним позовом 07.03.2019, тобто з пропуском встановленого строку для захисту порушеного права.
При цьому суд першої інстанції послався на вимоги ч. 5 ст. 307 ГК України, ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. ЦК України, якими визначені умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначених транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами, на вимоги ст. 315 ГК України та вимоги ст. ст. 134, 136, 137 Статуту залізниць України, що є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень.
Східний апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції і постановою від 10.06.2019 залишив рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2019 у справі № 905/487/19 без змін.
Але з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, внаслідок спливу позовної давності, погодитись не можна, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
За змістом ч.1ст. 261 названого Кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Положеннями ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.
Частиною 3 ст. 925 ЦК України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
При цьому, частиною 1 ст. 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Статутом залізниць України регламентується, зокрема порядок перевезення вантажів залізницею і відповідно до ст. 136 Статуту залізниць, позови до залізниць можуть бути пред`явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред`явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обчислення.
Згідно ст. 134 Статуту залізниць, претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зокрема, згідно з п. «а» частини другої цієї статті, зазначені терміни обчислюються з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.
Частиною 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із частиною 4 ст. 909 та статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу. Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 із змінами, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.
Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 за №436-IV і набрав чинності з 01.01.2004, та статтею 315 якого передбачено певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення, також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права, як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення строків позовної давності.
Відтак, положення ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України підлягають застосуванню у системному зв`язку з положенням ст. 315 ГК України і таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 ГК України для відповіді на претензію.
Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності, в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (ч.ч. 2, 3 ст. 315 ГК України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.
Отже, шестимісячний термін для пред`явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст. 315 Господарського кодексу України та ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України у справі №10-26/166-10-4300 від 19.04.2012, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 905/729/18 від 11.04.2019, у справі №910/11614/18 від 13.08.2019, у справі №905/2303/18 від 10.09.2019.
Судами встановлено відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією про відшкодування вартості нестачі спірного вантажу, що у даному випадку не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки , як зазначено вище, визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що комерційні акти, на підставі яких заявлено позов у даній справі, складено 23.03.2018 та 27.03.2018, позовна заяву ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" надіслана до господарського суду Донецької області 07.03.2019 поштою, що підтверджується відбитком календарного штемпелю ПАТ «Укрпошта» на поштовому конверті, тобто без пропуску позовної давності.
Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що до позовних вимог у даній справі підлягає застосуванню позовна давність у шість місяців, яка обраховується відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України та її перебіг починається від дати складання комерційного акту, а тому позивачем пропущена позовна давність.
Враховуючи викладене, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 905/3245/16 про те, що перебіг шестимісячного строку для пред`явлення позову до перевізника-залізниці починається з часу складання комерційного акту , відповідно до ч.5 ст.315 ГК України.
Крім того, відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ч.1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 ГК України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
За ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
За приписами ст. 113 Статуту залізниць України встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Згідно з ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у випадку порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Згідно з ч. 1 ст. 115 Статуту залізниць України, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
За ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України визначено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 №862/5083, встановлені норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто. Так, зазначеним пунктом передбачено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Враховуючи вище наведене та те, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладних, що підтверджується належними доказами, а саме комерційними актами № 484809/103 від 23.03.2018 та № 484809/111 від 27.03.2018, при цьому відповідачем не надано доказів втрати вантажу не з його вини, перевірено розрахунок заявленої до стягнення суми збитків, з урахуванням вартості товару та норми природної втрати маси вантажу із застосуванням 2 % маси, а ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернувся з позовом до суду в межах позовної давності, відтак наявні підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 7 760,32 грн. збитків.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
За ч.ч. 1 та 3 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019 у справі № 905/487/19 підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 7 760,62 грн. збитків, що виникли внаслідок недостачі вантажу при перевезенні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 315 ГПК України, у зв`язку із скасуванням судових рішень попередніх інстанцій та ухваленням нового рішення, підлягають перерозподілу і судові витрати, а саме підлягають стягненню з відповідача - АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на користь позивача - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" витрати із сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 921 грн., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги 3 842 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 302, 308, 311, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" задовольнити.
2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2019 у справі № 905/487/19 скасувати.
3.Прийняти нове рішення, яким позов ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 7 760,62 грн. збитків задовольнити.
4.Стягнути з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (місцезнаходження: 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 40150216) на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (місцезнаходження: 8750, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191158) 7 760,62 грн. збитків.
5.Стягнути з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"(місцезнаходження: 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22, код ЄДРПОУ ВП 40150216) на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (місцезнаходження: 8750, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1, код ЄДРПОУ 00191158) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 921 грн., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги 3 842 грн.
7.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.
Судді - Баранець О.М.
Булгакова І.В.
Дроботова Т.Б.
Катеринчук Л.Й.
Львов Б.Ю.
Пільков К.М.
Селіваненко В.П.
Ткач І.В.
_03_03.png)