ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/87214508

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року

м. Київ

справа № 911/5310/14

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Турболінкс",

представник позивача - Проскурня Т.В., адвокат (ордер від 23.01.2020 № 1020782); Рацун О.В., адвокат (ордер від 10.07.2019 № 1002023),

відповідач - акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",

представник відповідача - Терещенко Р.В., директор філії (довіреність від 15.01.2020 № 1-2175); Никеруй Т.М., адвокат (довіреність від 27.12.2019 № 1-2024); Оніщук В.М., адвокат (довіреність від 27.12.2019 № 1-2010),

третя особа - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представник третьої особи - Литвин П.В., адвокат (довіреність від 26.04.2019 № 14-166),

за участю Прокуратури Київської області,

представник прокуратури - Баклан Н.Ю., прокурор відділу Генеральної прокуратури України (посвідчення від 02.01.2020 № 054745),

розглянув матеріали касаційної скарги першого заступника прокурора Київської області

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (головуючий Мальченко А.О., судді: Дикунська С.Я., Жук Г.А.)

у справі № 911/5310/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" (далі - Товариство)

до акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Підприємство),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія),

за участю Прокуратури Київської області (далі - Прокуратура),

про стягнення коштів.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару від 27.12.2012 № т15-154/121200965 (далі - Договір), а саме 239 509 772,55 грн. основного боргу, 163 038 763,12 грн. інфляційних втрат та 14 023 386,13 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємством договірних зобов`язань у частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару. Крім того, Товариством у порядку статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на суму заборгованості нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанію.

Прокуратурою, за відповідним повідомленням, реалізовано своє право на вступ у дану справу.

Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.04.2017 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 239 509 772,55 грн. основного боргу, 123 637 861,93 грн. інфляційних втрат, 14 016 570,63 грн. 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог. При цьому судом встановлено арифметичні помилки у наданому Товариством розрахунку штрафних санкцій, внаслідок чого нарахування за деякими накладними проведені на завищену суму.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 затверджено мирову угоду від 12.12.2018 б/н, укладену між Товариством та Підприємством у даній справі; рішення господарського суду Київської області від 05.04.2017 у справі № 911/5310/14 визнано нечинним; провадження у справі № 911/5310/14 закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована відповідністю поданої мирової угоди вимогам статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та наявністю підстав для затвердження мирової угоди.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Прокуратура звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- судом апеляційної інстанції порушено загальновизнані процесуальні принципи здійснення правосуддя, якими є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом;

- оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального права (статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") і процесуального права (статей 2, 7, 11, 86, 192, 237 ГПК України);

- викладені в ухвалі висновки зроблені без з`ясування дійсних обставин справи на предмет доведеності правових підстав для сплати Підприємством заборгованості на користь Товариства за Договором та без встановлення фактичних прав і обов`язків сторін щодо предмета спору;

- судом апеляційної інстанції зроблено передчасний висновок про закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди, а тому таке судове рішення прийнято з порушенням статті 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 192 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 911/5310/14. Призначено розгляд касаційної скарги у судовому засіданні.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає про відсутність підстав для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, оскільки доводи Прокуратури є необґрунтованими, незаконними та безпідставними; при затвердженні мирової угоди судом апеляційної інстанції було досліджено повноваження осіб, які підписали таку мирову угоду; факт поставки товару за Договором на користь Підприємства підтверджений документально та поясненнями керівника філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" АТ "Укртрансгаз"; рішення суду у даній справі не може призвести до порушення інтересів держави або будь-яких осіб; просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Прокуратура звернулась до суду касаційної інстанції з клопотанням, в якому зазначила про те, що Касаційний господарський суд у складі колегії суддів інших палат ухвалами від 29.01.2019 у справі № 911/916/15, від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 та від 19.02.2019 у справі № 911/5309/14 вже висловив правову позицію щодо відмови в затвердженні аналогічних мирових угод, а у справах № 911/5357/14, № 911/5358/14 ухвалені рішення у подібних правовідносинах між тими ж сторонами, що й у справі № 911/5310/14, по суті позовних вимог про відмову в позові.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/5310/14 задоволено частково клопотання прокурора відділу забезпечення представництва у Верховному Суді Генеральної прокуратури України та передано справу № 911/5310/14 на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством від 07.08.2019, зокрема, зупинено касаційне провадження у справі № 911/5310/14 за касаційною скаргою Прокуратури на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/918/15.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством від 01.11.2019, зокрема, поновлено касаційне провадження у справі № 911/5310/14 за касаційною скаргою Прокуратури на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019; призначено розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством від 26.11.2019 справу № 911/5310/14 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновку, викладеного у раніше ухваленій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме приписів статті 192 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 911/5310/14 між суддями від 04.12.2019 визначено такий склад колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.

Товариством подано додаткові пояснення, в яких просить долучити вказані пояснення до матеріалів справи та врахувати їх під час розгляду справи.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.01.2020 № 29.3-02/149 у зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 911/5310/14, відповідно до якого визначено склад колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.

Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та думку прокурора, Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції у справі встановлено, що сторонами було подано спільну заяву про затвердження мирової угоди від 12.12.2018 у справі № 911/5310/14, укладеної Товариством та Підприємством.

Пунктом 1.1 мирової угоди від 12.12.2018 у справі № 911/5310/14 передбачено, що Підприємство сплачує Товариству частину основного боргу за Договором у розмірі 117 263 984,64 грн.

Відповідно до пункту 1.2 мирової угоди Товариство на підставі статті 605 ЦК України припиняє зобов`язання Підприємства з оплати частини основного боргу за Договором у розмірі 122 245 787,91 грн.

Дослідивши подану сторонами заяву про затвердження мирової угоди та текст мирової угоди у справі № 911/5310/14 від 12.12.2018, апеляційний суд встановив, що умови укладеної між сторонами мирової угоди стосуються лише прав та обов`язків учасників справи щодо предмета позову, не зачіпають інтересів третіх осіб і не суперечать вимогам чинного законодавства.

При цьому, звертаючись до суду із спільною заявою про затвердження мирової угоди, сторони спору вказали у ній, що правові наслідки вчинення відповідної процесуальної дії їм відомі та зрозумілі.

Зазначена мирова угода підписана уповноваженими особами, підписи яких скріплені печатками сторін, а саме, від Товариства - директором Савєнковою Оленою Анатоліївною, яка діяла на підставі Статуту та рішення учасника Товариства від 27.11.2018 № 4/27-11, від Підприємства - директором філії ?Виробниче ремонтно-технічне підприємство ?Укргазенергосервіс? АТ ?Укртрансгаз? Терещенком Русланом Васильовичем , який діяв на підставі довіреності від 11.12.2018 № 1-283, виданої Підприємством, Статуту Підприємства, Статуту Компанії, рішення акціонера від 10.12.2018 № 225, протоколу від 10.12.2018 № 675 засідання правління Компанії.

Посилання Прокуратури на те, що підписання даної мирової угоди свідчить про протиправність дій посадових осіб Підприємства, які, розуміючи, що реальної поставки товару за умовами договору не відбулося, свідомо допускають настання негативних наслідків для держави та безпідставне збагачення позивача у разі здійснення оплати за цією мировою угодою, а також щодо того, що умови мирової угоди суперечать закону, а дії директора філії ?Виробниче ремонтно-технічне підприємство ?Укргазенергосервіс? АТ ?Укртрансгаз? - інтересам цього товариства, були відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки мирова угода підписана директором філії ?Виробниче ремонтно-технічне підприємство ?Укргазенергосервіс? АТ ?Укртрансгаз? Терещенком Р.В., який діяв за довіреністю від 11.12.2018 № 1-283, виданою Підприємством на підставі рішення акціонера від 10.12.2018 № 225.

Із змісту рішення акціонера Підприємства від 10.12.2018 № 225 вбачається, що Компанія є одноособовим акціонером Підприємства та відповідно до статті 49 Закону України ?Про акціонерні товариства? та пункту 10.15 статуту Підприємства одноособово здійснює повноваження загальних зборів Підприємства.

Згідно з пунктом 1.2 статуту Підприємства останнє входить до Групи Нафтогаз, яка відповідно до пункту 1.6.1 статуту Підприємства Група Нафтогаз означає товариство, Національну акціонерну компанію ?Нафтогаз України? та, зокрема, юридичних осіб, єдиним засновником, акціонером (учасником) яких є Компанія. Інтереси Підприємства співпадають з інтересами Компанії як єдиного акціонера та корпоративного центру Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.

Пунктом 7.1 статуту Підприємства передбачено, що засновником та єдиним акціонером Підприємства є Компанія.

Вищим органом управління товариства на підставі пункту 9.1.1 Статуту АТ ?Укртрансгаз? є загальні збори акціонерів товариства.

Відповідно до пунктів 10.2.56 та 10.2.57 статуту Підприємства до виключної компетенції загальних зборів належить: прийняття рішення про вчинення правочину у межах, передбачених затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом) товариства, на суму, що дорівнює або перевищує 500 000 000 грн., або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину, та прийняття рішення про укладення, зміну, припинення правочину за межами, передбаченими затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом), на суму, що дорівнює або перевищує 200 000 000 грн. або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину.

Згідно з пунктом 10.15 Статуту Підприємства повноваження загальних зборів останнього здійснюються акціонером (Компанією) одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється акціонером письмово (у формі рішення) та підписується від його імені (з проставленням його печатки). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів.

Статут Компанії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 "Питання ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Пунктом 8 статуту Компанії передбачено, що Компанія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.

Відповідно до пункту 11 статуту Компанії остання є повноправним акціонером (засновником, учасником) господарських товариств, пакети акцій/корпоративні права яких передані до статутного капіталу Компанії, а також тих, що засновані Компанією або акції/корпоративні права яких набуті Компанією в інший спосіб. Компанія здійснює всі права та несе всі обов`язки акціонера (засновника, учасника) відповідно до закону.

Органами Компанії є загальні збори, наглядова рада та правління (пункт 44 статуту Компанії).

Згідно з пунктами 81, 84 статуту Компанії управління поточною діяльністю Компанії здійснює правління, яке є колегіальним виконавчим органом компанії. До складу правління обов`язково входять керівники виконавчих органів господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія. Кількісний склад правління встановлюється загальними зборами.

Пунктом 87 статуту Компанії передбачено, що до компетенції правління належать всі питання, пов`язані з керівництвом поточною діяльністю компанії, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, наглядової ради та до компетенції інших органів згідно з цим статутом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 88 статуту Компанії до компетенції правління належить вирішення питань управління юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія, а також філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами. Для господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія, рішення правління є підставою для оформлення рішення загальних зборів акціонерів (учасників) таких товариств за підписом голови правління.

До компетенції правління відповідно до цього підпункту, зокрема, належить надання згоди на: вчинення правочинів юридичними особами, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є компанія, на суму, що перевищує 500 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, у межах, передбачених затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб; вчинення правочинів такими юридичними особами на суму, що перевищує 200 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, поза межами, передбаченими затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб або не включених в них.

З долученого до матеріалів справи витягу з протоколу від 10.12.2018 № 675 засідання правління Компанії апеляційним судом встановлено погодження рішення акціонера Підприємства на вчинення товариством правочинів щодо врегулювання заборгованості та надання голові правління Коболєву А.В. або особі, яка виконує його обов`язки, права підпису такого рішення.

У вказаному протоколі від 10.12.2018 № 675 засідання правління Компанії зазначено, що первинними документами, наявними у Підприємства, підтверджується постачання товарів та послуг за договорами, укладеними Товариством та Підприємством, у тому числі за Договором, та їх подальше використання Підприємством у виробничій діяльності.

Зокрема, відповідно до умов, погоджених правлінням Компанії та оформлених рішенням акціонера Підприємства від 10.12.2018 № 225, Підприємству надано згоду на вчинення правочинів про врегулювання заборгованості останнього перед Товариством за договорами від 27.12.2012 № т15-155/1212000967, від 17.09.2012 № т15-124/1209000409, від 27.12.2012 № т15-154/1212000965, від 18.01.2013 № п6-3/1301000317, від 18.01.2013 № п6-4/1301000319 на суму 1 009 662 659,44 грн. на умовах часткової оплати Підприємством на користь Товариства заборгованості з основного боргу у загальному розмірі 243 386 829,32 грн. та припинення Товариством зобов`язань Підприємства з оплати частини основного боргу у загальному розмірі 253 726 792,65 грн., а також зобов`язань Підприємства з оплати інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 512 549 037,47 грн.

Проаналізувавши умови мирової угоди, підписаної в рамках цієї справи, суд апеляційної інстанції встановив, що її умови відповідають рішенню акціонера Компанії від 10.12.2018 № 225.

Що ж до доводів Прокуратури про те, що у результаті укладення мирової угоди будуть порушені інтереси держави, то судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до пункту 4.8 статуту Підприємства останнє не відповідає за зобов`язаннями держави, а держава не відповідає за зобов`язаннями Підприємства, а відтак рішення суду у даній справі в частині затвердження мирової угоди, укладеної Товариством та Підприємством, жодним чином не порушить інтересів держави або будь-яких інших осіб.

Таким чином, умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини першої статті 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними (сторонами) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 274 ГПК України якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження мирової угоди від 12.12.2018, укладеної Товариством та Підприємством у викладеній сторонами редакції, що має наслідком визнання нечинним рішення господарського суду Київської області від 05.04.2017 у справі № 911/5310/14 та закриття провадження у справі.

Що ж до посилання Прокуратури на досудове розслідування кримінального провадження № 42014000000000259, то Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування за заявою особи для встановлення обставин, на які посилається така особа. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було порушено кримінальне провадження, можуть бути перекваліфіковані, а тому відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі. Тобто у розгляді даної справи необхідно оцінювати всі докази в їх сукупності, що й було зроблено судом апеляційної інстанції.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15.

Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме приписів статті 192 ГПК України, викладеного у вказаній постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати, оскільки закриття провадження у справі у даному випадку є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 911/5310/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Булгакова

Судді О. Баранець

Т. Дроботова

Б. Львов

К. Пільков

В. Селіваненко

І. Ткач

Н. Ткаченко

Постанова ОП КГС ВС від 24 січня 2020 року у справі № 911/5310/14