ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/85154455

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 911/918/15

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Турботрейд",

представник позивача - Проскурня Т.В., адвокат (ордер від 12.09.2019 № 484167); Рацун О.В., адвокат (ордер від 04.07.2019 № 1001805),

відповідач - публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",

представник відповідача - Печерний С.Л., адвокат (довіреність від 29.12.2018 № 1 335),

третя особа-1 - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представник третьої особи -1 - Пронюк В.Я., адвокат (довіреність від 17.05.2019 № 14-190),

третя особа-2 - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

представник третьої особи-2 - не з`явився,

за участю Прокуратури Київської області,

представник прокуратури - Гудименко Ю.В., прокурор відділу Генеральної прокуратури України (посвідчення від 12.01.2018 № 049040),

розглянувши матеріали касаційної скарги першого заступника прокурора Київської області

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (головуючий Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)

у справі № 911/918/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" (далі - Товариство)

до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Підприємство)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія);

2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство),

про стягнення коштів,

за участю Прокуратури Київської області (далі - Прокуратура).

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 89 449 069,62 грн. заборгованості за договором про закупівлю товару за державні кошти від 16.11.2012 № т15-138/1211000448 (далі - Договір), з яких: 41 003 722,80 грн. основний борг, 43 476 146,70 грн. інфляційні втрати та 4 969 200,12 грн. 3 % річних

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємством договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару. Крім того, Товариством у порядку статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на суму заборгованості нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Компанію та Міністерство; Прокуратурою, за відповідним повідомленням, реалізовано своє право на вступ у дану справу.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.05.2017 позов задоволено повністю. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 41 003 722,80 грн. основного боргу, 43 476 146,70 грн. інфляційних втрат, 4 969 200,12 грн. 3% річних.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 затверджено мирову угоду від 12.12.2018 б/н, укладену між Товариством та Підприємством у даній справі; рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 у справі № 911/918/15 визнано нечинним; провадження у справі № 911/918/15 закрито; апеляційну скаргу прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Підприємства на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 у справі № 911/918/15 залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована відповідністю поданої мирової угоди вимогам статті 192 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та наявністю підстав для затвердження мирової угоди.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, Прокуратура звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у затвердженні мирової угоди і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій:

- порушено загальновизнані процесуальні принципи здійснення правосуддя, якими є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом;

- оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права (статей 509, 526, 527, 629 ЦК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") і процесуального права (статей 2, 7, 11, 73, 76-79, 86, 191, 192, 237, 274 ГПК України);

- викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки зроблені без з`ясування дійсних обставин справи на предмет доведеності правових підстав для сплати АТ "Укртрансгаз" заборгованості на користь ТОВ "Турботрейд" за Договором та без встановлення фактичних прав і обов`язків сторін щодо предмета спору;

- судом апеляційної інстанції зроблено передчасний висновок про закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди, а тому таке судове рішення прийнято з порушенням статті 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 192 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 911/918/15. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою в частині оскарження рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 у справі № 911/918/15. Призначено розгляд касаційної скарги у судовому засіданні.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає про відсутність підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, оскільки доводи Прокуратури є необґрунтованими, незаконними та безпідставними; при затвердженні мирової угоди судом апеляційної інстанції було досліджено повноваження осіб, які підписали таку мирову угоду; факт поставки товару за Договором на користь Підприємства підтверджений документально та поясненнями керівника філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" АТ "Укртрансгаз"; рішення суду у даній справі не може призвести до порушення інтересів держави або будь-яких осіб; просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Прокуратура звернулась до суду касаційної інстанції з клопотанням, в якому зазначила про те, що Касаційний господарський суд у складі колегії суддів інших палат ухвалами від 29.01.2019 у справі № 911/916/15, від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 та від 19.02.2019 у справі № 911/5309/14 вже висловив правову позицію щодо відмови в затвердженні аналогічних мирових угод, а у справах № 911/5357/14, № 911/5358/14 ухвалені рішення у подібних правовідносинах між тими ж сторонами, що й у справі № 911/918/15, по суті позовних вимог про відмову в позові.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2019 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Васьковського О.В. (головуючий), Білоуса В.В., Огородніка К.М. справу № 911/918/15 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 911/918/18 між суддями від 08.08.2019 визначено такий склад колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.08.2019 № 29.3-02/1947 у зв`язку з відпусткою суддів Баранця О.М та Львова Б. Ю . призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 911/918/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.09.2019 № 29.3-02/2389 у зв`язку з відпусткою суддів Селіваненка В.П., Ткаченко Н.Г. та виходом з відпустки суддів Львова Б.Ю., Баранця О.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 911/918/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Ткач І.В.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.10.2019 № 29.3-02/2725 у зв`язку з виходом з відпустки судді Ткаченко Н.Г. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 911/918/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Ткач І.В. Ткаченко Н.Г.

Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та думку прокурора, Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що 16.11.2012 Товариством (постачальник) та Підприємством (покупець) укладено Договір, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди від 24.09.2013 № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору), постачальник зобов`язався з моменту підписання цього договору та до 31.12.2014 поставити і передати покупцю товари [устаткування, для керування технологічними процесами, автоматизоване, код згідно з ДК 016-97 33.30.1 (системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК-10І ?лот № 2?, зазначені в специфікації ?додаток № 1?], а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, номенклатура (асортимент) товару, технічні вимоги і якісні характеристики товару, кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами специфікації.

Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна цього договору становить 48 965 429,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 8 160 904, 92 грн.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару зазначена в специфікації.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем фактично поставленої партії товарів після пред`явлення позивачем рахунку на оплату товару (далі - рахунок) протягом 45 календарних днів після дати поставки кожної партії товару за видатковою накладною. На вимогу позивача відповідач може здійснити попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі не більше 30 відсотків від суми цього договору. Датою поставки товару (його партії), а також моментом переходу права власності та ризиків на товар є момент передачі товару позивачем уповноваженій особі відповідача. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

Згідно з пунктом 4.2 Договору до рахунка на кожну партію товару додаються: видаткова та товарно-транспортна (форма № 1ТН) накладні на поставлений товар, виходячи з цін даного договору; податкова накладна відповідно до положень чинного податкового законодавства України; оригінал паспорту (сертифікату якості або іншого документа, який підтверджує якість та відповідність товару) виробника; монтажна та експлуатаційна документація українською або російською мовою.

Пунктом 5.1 Договору передбачено термін поставки товарів: партіями в період, зазначений у пункті 1.1 розділу І цього договору, але не пізніше 30 календарних днів після надання відповідачем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначається: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару (надалі - рознарядка).

Відповідно до пункту 5.2 Договору місце поставки товарів: на базисних умовах DDP (м. Боярка, вул. Маяковського, 49, центральний склад ВРТП Укргазенергосервіс). Правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС - у редакції 2000 року.

Згідно з пунктом 6.1.1 Договору покупець зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Пунктом 6.4.1 Договору передбачено, що постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Згідно з пунктом 7.2.5 Договору у випадку прострочення відповідачем грошового зобов`язання за даним договором відповідач на вимогу позивача зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині гарантійних зобов`язань та розрахунків до повного виконання.

Специфікацією, що є додатком № 1 до Договору, сторони визначили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну суму товару, яка становить 48 965 429,52 грн.

Покупцем згідно з пунктом 5.1 Договору було надано постачальнику рознарядку від 10.12.2012 № 2463/15-01, рознарядку від 19.03.2013 № 480/15-01 та рознарядку від 04.12.2013 № 1999/14-2 на поставку товару, а саме: шафи автоматики ША СВК КМЕТ 106120 5 к-т., модуля збору, обробки і архівування інформації МЗОА СВК КМЕТ 106800 5 к-т та монтажного комплекту МК СВК КМЕТ 106126.021 5 к-т; шафи автоматики ША СВК КМЕТ 106120 2 к-т, модуля збору, обробки і архівування інформації МЗОА СВК КМЕТ 106800 5 к-т; модуль первинних перетворювачів МПП СВК КМЕТ 106121 1 к-т, модуль управління електроприводами МУЕ СВК КМЕТ 106500.021 1 к-т, модуль припливного повітря МПрП СВК КМЕТ 106900 1 к-т.

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 14.12.2012 № 010673 та від 14.12.2013 № 17 постачальником поставлено покупцю товар, визначений рознарядкою від 10.12.2012 № 2463/15-01, на загальну суму 28 371 526,80 грн. Вказаний товар отриманий уповноваженим представником покупця на підставі довіреності від 14.12.2012 № 300.

За товарно-транспортною накладною від 20.03.2013 № 006185 та від 20.03.2013 № 4 постачальник поставив покупцю товар, визначений рознарядкою від 19.03.2013 № 480/15-01, на загальну суму 11 311 440,00 грн, а покупець на підставі довіреності від 20.03.2013 № 31 вказаний товар отримав без наявних дефектів та придатним до використання за призначенням.

Постачальником також на підставі товарно-транспортних накладних від 05.12.2013 № 006195 та від 05.12.2013 № 1 поставлено покупцю товар, визначений рознарядкою від 04.12.2013 № 1999/14-2, на загальну суму 1 320 756,00 грн. Представником покупця за довіреністю від 05.12.2013 № 122 прийнято вказаний товар без наявних дефектів та придатним до використання за призначенням.

Тобто постачальником поставлено за Договором товар на загальну суму 41 003 722,80 грн.

На підставі статей 526, 617, 629 ЦК України, статті 193 ГК України та з урахуванням того, що Підприємство належними засобами доказування обставин наявності боргу за вказаним договором не спростувало, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу та нарахованих Товариством у порядку статті 625 ЦК України суми інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з частинами першою, другою статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Апеляційним судом встановлено, що сторонами було подано спільну заяву про затвердження мирової угоди від 12.12.2018 у справі № 911/918/15, укладеної Товариством та Підприємством.

Пунктом 1.1 мирової угоди від 12.12.2018 у справі № 911/918/15 передбачено, що Підприємство сплачує Товариству частину основного боргу за Договором у розмірі 20 075 422,68 грн.

Відповідно до пункту 1.2 мирової угоди Товариство на підставі статті 605 ЦК України припиняє зобов`язання Підприємства з оплати частини основного боргу за Договором у розмірі 20 928 300,12 грн.

Дослідивши подану сторонами заяву про затвердження мирової угоди та текст мирової угоди у справі №911/918/15 від 12.12.2018, апеляційний суд встановив, що угоду укладено сторонами та підписано від імені Товариства його директором Ігнатовим А.В. та засвідчено печаткою Товариства, а від імені Підприємства мирова угода підписана директором філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс" Терещенком Р.В., який діяв за довіреністю від 11.12.2018 № 1-283, виданою Підприємством, на підставі статуту Підприємства, статуту Компанії, рішення акціонера від 10.12.2018 № 225, протоколу від 10.12.2018 № 675 засідання правління Компанії. Підпис представника засвідчений печаткою Підприємства.

Посилання Прокуратури на те, що підписання даної мирової угоди свідчить про протиправність дій посадових осіб Підприємства, які, розуміючи, що реальної поставки товару за умовами Договору не відбулося, свідомо допускають настання негативних наслідків для держави та безпідставне збагачення Товариства у разі здійснення оплати за цією мировою угодою, а також щодо того, що умови мирової угоди суперечать закону, а дії директора філії ?Виробниче ремонтно-технічне підприємство ?Укргазенергосервіс? АТ ?Укртрансгаз? - інтересам цього Підприємства, були відхилені апеляційним судом, оскільки мирова угода підписана директором філії ?Виробниче ремонтно-технічне підприємство ?Укргазенергосервіс? АТ ?Укртрансгаз? Терещенком Р.В., який діяв за довіреністю від 11.12.2018 №1-283, виданою Підприємством на підставі рішення акціонера від 10.12.2018 № 225.

Із змісту рішення акціонера Підприємства від 10.12.2018 № 225 вбачається, що Компанія є одноособовим акціонером Підприємства та відповідно до статті 49 Закону України ?Про акціонерні товариства? та пункту 10.15 статуту Підприємства одноособово здійснює повноваження загальних зборів Підприємства.

Загальними зборами Підприємства прийнято рішення про необхідність вчинення правочинів про врегулювання заборгованості товариства перед Товариством, зокрема за Договором. Уповноважено т.в.о президента Підприємства або уповноважену ним особу підписати правочини щодо врегулювання заборгованості, зазначені у пункті 1 цього рішення, та мирові угоди у судових справах, зокрема у справі № 911/918/15.

Рішення акціонера Підприємства від 10.12.2018 № 225 підписане від імені акціонера головою правління Компанії А.Коболєвим, який відповідно до статті 49 Закону України ?Про акціонерні товариства? та пункту 10.15 статуту АТ ?Укртрансгаз? НАК ?Нафтогаз України? одноосібно здійснює повноваження загальних зборів Підприємства.

Згідно з пунктом 1.2 статуту Підприємства останнє входить до Групи Нафтогаз, яка відповідно до пункту 1.6.1 статуту Підприємства Група Нафтогаз означає товариство, Національну акціонерну компанію ?Нафтогаз України? та, зокрема, юридичних осіб, єдиним засновником, акціонером (учасником) яких є Компанія. Інтереси Підприємства співпадають з інтересами Компанії як єдиного акціонера та корпоративного центру Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.

Пунктом 7.1 статуту Підприємства передбачено, що засновником та єдиним акціонером Підприємства є Компанія.

Вищим органом управління товариства на підставі пункту 9.1.1 Статуту АТ ?Укртрансгаз? є загальні збори акціонерів товариства.

Відповідно до пунктів 10.2.56 та 10.2.57 статуту Підприємства до виключної компетенції загальних зборів належить: прийняття рішення про вчинення правочину у межах, передбачених затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом) товариства, на суму, що дорівнює або перевищує 500 000 000 грн., або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину та прийняття рішення про укладення, зміну, припинення правочину за межами, передбаченими затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом), на суму, що дорівнює або перевищує 200 000 000 грн. або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину.

Згідно з пунктом 10.15 статуту Підприємства повноваження загальних зборів останнього здійснюються акціонером (Компанією) одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється акціонером письмово (у формі рішення) та підписується від його імені (з проставленням його печатки). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів.

Статут Компанії затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 "Питання ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Пунктом 8 статуту Компанії передбачено, що Компанія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.

Відповідно до пункту 11 статуту Компанії остання є повноправним акціонером (засновником, учасником) господарських товариств, пакети акцій/корпоративні права яких передані до статутного капіталу Компанії, а також тих, що засновані Компанією або акції/корпоративні права яких набуті Компанією в інший спосіб. Компанія здійснює всі права та несе всі обов`язки акціонера (засновника, учасника) відповідно до закону.

Органами Компанії є загальні збори, наглядова рада та правління (пункт 44 статуту Компанії).

Згідно з пунктами 81, 84 статуту Компанії управління поточною діяльністю Компанії здійснює правління, яке є колегіальним виконавчим органом компанії. До складу правління обов`язково входять керівники виконавчих органів господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія. Кількісний склад правління встановлюється загальними зборами.

Пунктом 87 статуту Компанії передбачено, що до компетенції правління належать всі питання, пов`язані з керівництвом поточною діяльністю компанії, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, наглядової ради та до компетенції інших органів згідно з цим статутом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 88 статуту Компанії до компетенції правління належить вирішення питань управління юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія, а також філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами. Для господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія, рішення правління є підставою для оформлення рішення загальних зборів акціонерів (учасників) таких товариств за підписом голови правління.

До компетенції правління відповідно до цього підпункту, зокрема, належить надання згоди на: вчинення правочинів юридичними особами, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є компанія, на суму, що перевищує 500 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, у межах, передбачених затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб; вчинення правочинів такими юридичними особами на суму, що перевищує 200 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, поза межами, передбаченими затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб або не включених в них.

З долученого до матеріалів справи витягу з протоколу від 10.12.2018 № 675 засідання правління Компанії апеляційним судом встановлено погодження рішення акціонера Підприємства на вчинення товариством правочинів щодо врегулювання заборгованості та надання голові правління Коболєву А.В. або особі, яка виконує його обов`язки, права підпису такого рішення.

У вказаному протоколі від 10.12.2018 № 675 засідання правління Компанії зазначено, що первинними документами, наявними у Підприємства, підтверджується постачання товарів та послуг за договорами, укладеними Товариством та Підприємством, у тому числі за Договором, та їх подальше використання Підприємством у виробничій діяльності.

Зокрема, відповідно до умов, погоджених правлінням Компанії та оформлених рішенням акціонера Підприємства від 10.12.2018 № 225, Підприємству надано згоду на вчинення правочинів про врегулювання заборгованості останнього перед Товариством за договорами від 16.11.2012 № т15-141/1211000452, від 16.11.2012 № т15-137/1211000446, від 16.11.2012 № т15-140/1211000451, від 16.11.2012 № т15-139/1211000450, від 16.11.2012 № т15-142/1211000454, від 16.11.2012 № т15-138/1211000448, від 27.12.2012 № т15-157/1212000969 на суму 567 430 709,95 грн. на умовах часткової оплати Підприємством на користь Товариства заборгованості з основного боргу у загальному розмірі 134 471 512,38 грн. та припинення Товариством зобов`язань Підприємства з оплати частини основного боргу у загальному розмірі 140 184 354,42 грн., а також зобов`язань Підприємства з оплати інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 292 774 843,15 грн.

Проаналізувавши умови мирової угоди, підписаної в рамках цієї справи, суд апеляційної інстанції встановив, що її умови відповідають рішенню акціонера Компанії від 10.12.2018 № 225, а саме: сторонами погоджено, що загальний розмір заборгованості за договорами від 16.11.2012 № т15-141/1211000452, від 16.11.2012 № т15-137/1211000446, від 16.11.2012 № т15-140/1211000451, від 16.11.2012 № т15-139/1211000450, від 16.11.2012 № т15-142/1211000454, від 16.11.2012 № т15-138/1211000448, від 27.12.2012 № т15-157/1212000969 становить 567 430 709,95 грн.; загальний розмір заборгованості, який Підприємство має сплатити на користь Товариства за цими договорами, становить 134 471 512,38 грн.; загальний розмір зобов`язань Підприємства з оплати частини основного боргу, які припиняються шляхом прощення боргу, становить 140 184 354,42 грн.; загальний розмір зобов`язань Підприємства з оплати інфляційних втрат та 3% річних, які припиняються шляхом прощення боргу, становить 292 774 843,15 грн.

Що ж до доводів Прокуратури про те, що у результаті укладення мирової угоди будуть порушені інтереси держави, то судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до пункту 4.8 статуту Підприємства останнє не відповідає за зобов`язаннями держави, а держава не відповідає за зобов`язаннями Підприємства, а відтак рішення суду у даній справі в частині затвердження мирової угоди, укладеної Товариством та Підприємством, жодним чином не порушить інтересів держави або будь-яких інших осіб.

Таким чином, умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини першої статті 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними (сторонами) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 274 ГПК України якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження мирової угоди від 12.12.2018, укладеної Товариством та Підприємством у викладеній сторонами редакції, що має наслідком визнання нечинним рішення господарського суду Київської області від 05.04.2017 у справі № 911/5310/14 та закриття провадження у справі.

Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати зазначає, що підставою для передачі даної справи на розгляд об`єднаної палати було те, що колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати, а саме у справах № 911/1113/15 та № 911/617/15 щодо неможливості оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі.

Водночас з постанов, прийнятих Касаційним господарським суду у справах № 911/1113/15 та № 911/617/15, вбачається, що касаційним судом було здійснено перевірку правильності застосування апеляційним судом норм права до спірних правовідносин сторін у межах встановлених обставин у кожній справі та в межах, в яких були подані касаційні скарги, а саме у вказаних справах касаційним судом здійснено перевірку правильності застосування апеляційним судом норм права як у частині затвердження мирової угоди так і в частині закриття провадження у справі. Тобто у справах № 911/1113/15 та № 911/617/15 Касаційним господарським судом не було однозначно висловлено позицію про неможливість оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі.

Оскільки закриття провадження у справі у даному випадку є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

Що ж до посилання Прокуратури на досудове розслідування кримінального провадження № 42014000000000259, то Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування за заявою особи для встановлення обставин, на які посилається така особа. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було порушено кримінальне провадження, можуть бути перекваліфіковані, а тому відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі. Тобто у розгляді даної справи необхідно оцінювати всі докази в їх сукупності, що й було зроблено судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, а саме у постановах від 05.06.2019 у справі № 911/1113/15 та від 18.06.2019 у справі № 911/617/15.

При цьому Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати зазначає, що суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови, вирішуючи за зверненням сторін виключно процесуальні питання про затвердження мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі, безпідставно вдався до дослідження обставин справи по суті та оцінки доказів у ній, оскільки це не було предметом судового розгляду, тому безпідставно у резолютивній частині постанови заначив про залишення без задоволення апеляційної скарги Прокуратури на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 у справі № 911/918/15; проте наведене не потягло за собою наслідків у вигляді прийняття неправильного по суті судового рішення.

На підставі частини другої статті 309 ГПК України, якою передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, викладене не може вважатися підставою для скасування оскаржуваної постанови.

З урахуванням зазначеного постанова суду апеляційної інстанції є, по своїй суті, судовим рішенням про затвердження мирової угоди та закриття з цієї підстави провадження у справі, тому оскаржувана постанова в частині затвердження мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі підлягає залишенню без змін, а в частині залишення без задоволення апеляційної скарги Прокуратури на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 у справі № 911/918/15 підлягає зміні шляхом виключення з її резолютивної частини пункту 4.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з частиною четвертою статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 911/918/15 змінити шляхом виключення з її резолютивної частини пункту 4 наступного змісту: ?Апеляційну скаргу прокуратури Київської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства ?Укртрансгаз? в особі філії ?Виробниче ремонтно-технічне підприємство ?Укргазенергосервіс? публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 у справі № 911/918/15 залишити без задоволення.?.

В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 911/918/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Булгакова

Судді О. Баранець

Т. Дроботова

Л. Катеринчук

Б. Львов

К. Пільков

І. Ткач

Н. Ткаченко

ОКРЕМА ДУМКА

21 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/918/15

суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ткача І.В., Катеринчук Л.Й.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

про стягнення коштів,

за участю Прокуратури Київської області

Постановою Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №911/918/15, ухваленою колегією суддів у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 змінено шляхом виключення з її резолютивної частини пункту 4 наступного змісту. "Апеляційну скаргу прокуратури Київської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробиче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 у справі №911/918/15 залишити без задоволення". В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 залишено без змін.

З висновком суду касаційної інстанції не погоджуємось та відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) висловлюємо окрему думку, суть якої полягає у такому.

Стислий виклад обставин справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення 89 449 069,62 грн заборгованості за договором про закупівлю товару за державні кошти від 16.11.2012 № т15-138/1211000448 (далі - Договір), з яких: 41 003 722,80 грн - основний борг, 43 476 146,70 грн - інфляційні втрати та 4 969 200,12 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2017 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" 41 003 722,80 грн основного боргу, 43 476 146,70 грн інфляційних втрат, 4 969 200,12 грн 3% річних.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Прокуратура Київської області в інтересах держави звернулися до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Основним аргументом апеляційних скарг є недоведеність самого факту спірної поставки товарів, що виключає настання у відповідача обов`язку здійснювати її оплату.

Водночас, під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку позивач та відповідач звернулися до суду зі спільною заявою про укладення мирової угоди.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено, затверджено мирову угоду у редакції, поданій сторонами спору, а провадження у справі №911/918/15 закрито. Апеляційну скаргу прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2017 залишено без задоволення.

Зазначена постанова суду апеляційної інстанції і була предметом касаційного перегляду у цій справі.

Щодо висновку апеляційного господарського суду про наявність підстав для затвердження мирової угоди у справі №911/918/15

Відповідно до частини 1 статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина 5 статті 192 ГПК України).

Затверджуючи мирову угоду, суд апеляційної інстанції встановив, що від імені відповідача її підписав директор філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс" Терещенко Руслан Васильович, який діяв на підставі довіреності №1-283 від 11.12.2018, рішення акціонера №225 від 10.12.2018 та протоколу №675 від 10.12.2018 засідання правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Апеляційний господарський суд дослідив зміст рішенням акціонера №225 від 10.12.2018 та протоколу №675 від 10.12.2018 засідання правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначивши, що загальними зборами АТ "Укртрансгаз" прийнято рішення про необхідність вчинення правочинів про врегулювання заборгованості відповідача перед ТОВ "Турботрейд", зокрема за договором №т15-138/1211000448 від 16.11.2012. Уповноважено т.в.о президента товариства або уповноважену ним особу підписати у тому числі мирову угоду у судовій справі №911/918/15.

Йдеться про те, що відповідно до погодженого правлінням Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" рішення акціонера Акціонерного товариства "Укртрансгаз" №225 від 10.12.2018 Акціонерному товариству "Укртрансгаз" надано згоду на вчинення правочинів про врегулювання заборгованості АТ "Укртрансгаз" перед ТОВ "Турботрейд" за договорами від 16.11.2012 №т15-141/1211000452, від 16.11.2012 №т15-137/1211000446, від 16.11.2012 №т15-140/1211000451, від 16.11.2012 №т15-139/1211000450, від 16.11.2012 №т15-142/1211000454, від 16.11.2012 №т15-138/1211000448, від 27.12.2012 №т15-157/1212000969 на суму 567 430 709,95 грн на умовах часткової оплати АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Турботрейд" заборгованості з основного боргу у загальному розмірі 134 471 512,38 грн та припинення ТОВ "Турботрейд" зобов`язань АТ "Укртрансгаз" з оплати частини основного боргу у сумі 140 184 354,42 грн, а також зобов`язань АТ "Укртрансгаз" з оплати інфляційних втрат та трьох процентів річних у сумі 292 774 843,15 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що умови укладеної між сторонами спору мирової угоди відповідають рішенню акціонера №225 від 10.12.2018.

Проте вважаємо такий висновок апеляційного господарського суду передчасним, зважаючи на таке.

1. Згідно з пунктом 1 мирової угоди від 12.12.2018 у справі №911/918/15 АТ "Укртрансгаз" сплачує ТОВ "Турботрейд" частину основного боргу за Договором №т15-138/1211000448 від 16.11.2012 у розмірі 20 075 422,68 грн. ТОВ "Турботрейд", у свою чергу, на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України припиняє зобов`язання АТ "Укртрансгаз" з оплати частини основного боргу за Договором № т15-138/1211000448 від 16.11.2012 у розмірі 20 928 300,12 грн (п. 1.2 мирової угоди), а також припиняє зобов`язання АТ "Укртрансгаз" з обов`язку, передбаченого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, щодо сплати інфляційних втрат за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми (п.2 мирової угоди).

У рішенні акціонера АТ "Укртрансгаз" (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") №225 від 10.12.2018 зазначено про часткову оплату АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Турботрейд" основного боргу у загальному розмірі 134 471 512,38 грн та припинення ТОВ "Турботрейд" зобов`язань АТ "Укртрансгаз" з оплати частини основного боргу у загальному розмірі 140 184 354,42 грн.

При цьому у рішенні акціонера відображено 7 (сім) договорів, укладених АТ "Укртрансгаз" з ТОВ "Турболінкс", та 10 (десять) судових справ щодо стягнення за ними заборгованості. Проте рішення акціонера не містить інформації про суми грошових коштів, які повинно сплатити AT "Укртрансгаз" за кожним із зазначених договорів чи у кожній судовій справі, уклавши відповідну мирову угоду.

Суд апеляційної інстанції не дослідив чи затверджувались мирові угоди в інших указаних у рішенні ПАТ "НАК "Нафтогаз України" судових справах і якщо так, то яку суму заборгованості згідно з ними зобов`язане сплатити AT "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Турботрейд". У зв`язку з цим суду необхідно було встановити чи погоджена сторонами спору сума у мировій угоді не перевищує суми грошових коштів, які ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як єдиний акціонер відповідача доручив сплатити ТОВ "Турботрейд" у межах розгляду 10 (десяти) судових справ, про які йдеться у рішенні акціонера.

Проте постанова суду апеляційної інстанції не містить висновків суду щодо зазначених питань. Отже, постанова не відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, який закріплено у частині 5 статті 236 ГПК України.

2. Як зазначено вище, однією з підстав для відмови у затвердженні мирової угоди згідно з приписами пункту 1 частини 5 статті 192 ГПК України є те, що умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

Ця судова справа розглядається судами з березня 2015 року і відповідач заперечував факт здійснення позивачем поставки товарів за договором №т15-138/1211000448 від 16.11.2012. Аналогічна позиція висловлена відповідачем і в апеляційній скарзі, поданій ним на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2017.

Укладення АТ "Укртрансгаз" мирової угоди, за якою воно зобов`язане сплатити на користь ТОВ "Турботрейд" 20 075 422,68 грн згідно з договором, поставку за яким воно заперечує, є суперечливою поведінкою сторони спору. Документи, за результатами аналізу яких можливо було б з`ясувати мотиви та правові підстави для ухвалення відповідачем та його акціонером - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" такого рішення, матеріали справи не містять. Постанова суду апеляційної інстанції також не містить висновків суду щодо з`ясування та дослідження цієї інформації. Тоді як згідно з частиною 3 статті 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

3. Затвердивши мирову угоду у цій справі, суд апеляційної інстанції належним чином не з`ясував чи не порушують її умови права держави, обмежившись висновком про те, що відповідно до п. 4.8 статуту АТ "Укртрансгаз" відповідач не відповідає за зобов`язаннями держави, а держава не відповідає за зобов`язаннями товариства.

При цьому, суд не надав оцінки умовам договору №т15-138/1211000448 від 16.11.2012, у якому вказано про закупівлю товарів за державні кошти з посиланням на положення Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Не надав суд належної оцінки і положенням статуту АТ "Укртрансгаз", відповідно до п.7.1 якого засновником та єдиним акціонером товариства є Національна акціонера компанія "Нафтогаз України". Інтереси АТ "Укртрансгаз" співпадають з інтересами Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як єдиного акціонера та корпоративного центру Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.

Саме АТ "НАК "Нафтогаз України" згідно з приписами п.4.6 статуту АТ "Укртрансгаз" несе ризик збитків, пов`язаних із діяльністю АТ "Укртрансгаз".

Тоді як відповідно до пункту 15 Статуту Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" засновником та єдиним акціонером АТ "НАК "Нафтогаз України" є держава. Метою діяльності АТ "НАК "Нафтогаз України" є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах (пункт 5 статуту АТ "НАК "Нафтогаз України"). Аналогічні положення щодо забезпечення підвищення рівня енергетичної безпеки держави закріплено і у п.3.1 статуту відповідача.

Відтак у контексті вирішення питання чи не порушує мирова угода у цій справі прав інших осіб, зокрема прав держави Україна, зважаючи на особливості розгляду цієї справи у судах впродовж більш як чотирьох років, позицію відповідача та третьої особи-1 щодо нереальності спірної господарської операції, доводи прокуратури про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000259, порушеному за фактом завдання державі збитків в особливо великих розмірах внаслідок укладення АТ "Укртрансгаз" ряду договорів, у тому числі договору №т15-138/1211000448 від 16.11.2012 з ТОВ "Турботрейд", суд апеляційної інстанції, перш ніж затвердити мирову угоду, повинен був дослідити обставини її укладення, з урахуванням правового статусу відповідача, положень установчих документів учасників спору та приписів чинного законодавства, які регулюють їх діяльність.

Натомість, апеляційний господарський суд не надав вичерпну правову оцінку щодо того, що укладена сторонами спору мирова угода відповідає завданню господарського судочинства та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Зважаючи на межі розгляду справи у суді касаційної інстанції, визначені у статті 300 ГПК України, Верховний Суд був обмежений у можливості самостійно з`ясувати та встановити зазначені вище обставини.

Відтак вважаємо, що постанову апеляційного господарського суду необхідно було скасувати, а справу №911/918/15 за заявою сторін спору про затвердження мирової угоди - передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судді Верховного Суду І. Ткач

Л. Катеринчук

Постанова ОП КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 911/918/15