Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/82401907
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/296/18
Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б, - головуючого, Булгакової І. В., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Пількова К. М., Ткача І.В., Ткаченко Н. Г.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Брателя О. Г.,
відповідача - Лисенка В. О., Петрука Я. Ю.,
третіх осіб - не з`явилися,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 (судді: Огороднік К. М., Коломис В. В., Миханюк М. В.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2018 (суддя Заверуха С. В.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби в Хмельницькій області та Департаменту фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації,
про стягнення заборгованості,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання частково недійсним пункту 6.1 договору,
В С Т А Н О В И Л А:
1.1. У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (далі - ТОВ "Хмельницькгаз збут") про стягнення 69 768 453,62 грн. заборгованості, з яких 34 821 827,30 грн - пеня, 8 925 090,10 грн - 3 % річних, 26 021 536,22 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги з посиланням на положення статей 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 217, 231, 264-265 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу обґрунтовано несвоєчасним здійсненням відповідачем оплати поставленого газу.
1.3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Хмельницькгаз збут" просило відмовити у її задоволенні, наголошуючи, що в абзаці 3 пункту 6.1 укладеного між сторонами договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок з оплати придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (далі - Порядок від 11.01.2005 № 20) і має бути здійснений протягом 90 днів із 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає оплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом 3 цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (у тому числі коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем і розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа актів звіряння розрахунків за відповідний місяць остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці газ здійснюється до 25 числа місяця, що настає за місяцем продажу газу.
При цьому покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків до закінчення 90 дня, який відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому здійснено купівлю-продаж природного газу. З дати надання продавцеві акта звіряння припиняється нарахування неустойки, 3 % та інфляційних втрат на суму, зазначену в акті звіряння на період з дати надання акта звіряння продавцеві та до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, який настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
Відповідач наголосив, що на виконання положень пункту 6.1 договору він сумлінно виконував свої обов`язки та щомісячно надсилав на адресу позивача акти звіряння розрахунків.
Крім того, за змістом пункту 6.2 договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка з спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою Національно комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
ТОВ "Хмельницькгаз збут" зазначило, що на виконання Закону України "Про ринок природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" відкрило у банківській установі поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення. При цьому, відповідач може здійснити розрахунок перед позивачем за умовами договору лише через рахунок зі спеціальним режимом використання в межах коштів, передбачених нормативом перерахування коштів, затвердженим НКРЕКП, і самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок товариства, уповноважений банк самостійно розподіляє згідно із затвердженим постановою НКРЕКП алгоритмом та перераховує на рахунок позивача.
Отже, ТОВ "Хмельницькгаз збут" наголосило на відсутності правових підстав для застосування до нього юридичної відповідальності за порушення грошових зобов`язань.
Відповідач також зауважив на підписанні між сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ і теплопостачання, що є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій із державного бюджету, здійснюються в межах договору, укладеного між сторонами, та одночасно є процедурою погашення зобов`язань ТОВ "Хмельницькгаз збут" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з остаточної оплати вартості поставленого природного газу у визначеному місяці у розмірі отриманих за спільним протокольним рішенням сум пільг і субсидій населенню.
Виконання сторонами спільних протокольних рішень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 і Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 (далі - Порядок від 03.08.2015 № 493/688), ураховуючи зміст протокольних рішень і первинних документів, складених на його виконання, а також виконання умов договору засвідчує, що сторони фактично погодилися, що оплата за договором здійснюється шляхом взаєморозрахунків на підставі спільного протокольного рішення, а день проведення таких розрахунків був одночасно і днем погашення заборгованості за природний газ за договором.
Отже, здійснення розрахунків за спільними протокольними рішеннями свідчить про зміну порядку і строків проведення розрахунків за отриманий природний газ відповідно до договору, а тому для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат необхідно здійснити оплату за природний газ поза межами порядку, встановленого спільними протокольними рішеннями.
1.4. У травні 2018 року ТОВ "Хмельницькгаз збут" подало до Господарського суду Хмельницької області зустрічну позовну заяву до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (яку прийнято до розгляду згідно з ухвалою суду від 23.05.2018) про визнання недійсним пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу, у частині:
- абзацу 3: "... і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк";
- абзацу 6 повністю: "Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві передбачений абзацом четвертим цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння припиняється нарахування продавцем неустойки, 3 % річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк";
- абзацу 7 повністю: "Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20, і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту";
- абзацу 8 повністю: "Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк".
1.5. Зустрічну позовну заяву із посиланням на положення статей 174, 207 Господарського кодексу України і статей 203, 204, 215, 234, 509 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що визначені у спірному пункті 6.1 договору умови проведення розрахунків між сторонами є такими, що заздалегідь виключають можливість сторін впливати на їх виконання, а умови оскаржуваного пункту договору суперечать Порядку від 11.01.2005 № 20, Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, і Порядку від 03.08.2015 № 693/688.
1.6. Згідно з ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом - Головне управління Державної казначейської служби в Хмельницькій області та Департамент фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації.
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Хмельницькгаз збут" заборгованості відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ "Хмельницькгаз збут" про визнання частково недійсним пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу задоволено частково. Визнано недійсним абзац 8 пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" і ТОВ "Хмельницькгаз збут", такого змісту: "Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5-денний строк".
У решті зустрічних позовних вимог відмовлено.
2.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Хмельницькгаз збут" 3 % річних, інфляційних втрат і пені та зазначили, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду здійснити розрахунки відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, а отже погодилося зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий газ за договором від 28.10.2016 № 16-455-Н. Таким чином, суди дійшли висновку, що не залежно від того, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсує за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суди дійшли висновку про доведеність ТОВ "Хмельницькгаз збут" суперечливості цього пункту положення законодавства.
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2018 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, наголошуючи на прийнятті судових рішень ізи неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 6, 11, 626, 629 Цивільного кодексу України, та порушенням норм процесуального права, зокрема статей 74, 76, 86, 263 Господарського процесуального кодексу України, а також на ухваленні судових рішень без дослідження всіх істотних обставин справи.
Так, скаржник зауважує, що визнаючи недійсним абзац 8 пункту 6.1 спірного договору, суди не взяли до уваги, що договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, на момент підписання жодна зі сторін не висловила будь-яких зауважень до його тексту чи змісту, договір укладено без розбіжностей. При цьому договір закінчений виконанням його по суті предмета договору, а саме 31.01.2018 у день повної оплати покупцем отриманого за договором товару і до порушення провадження у справі за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз" умови цього договору не оскаржувалися.
Заявник касаційної скарги також наголошує, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки повній відповідності спірного договору, укладеного між сторонами, вимогам Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 444 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 853 (далі - Примірний договір). Натомість зміст визнаного недійсним судами абзацу 8 пункту 6.1 спірного договору повністю відповідає положенням абзацу 8 пункту 20 Примірного договору.
Щодо відмови у задоволенні первісного позову скаржник наголошує, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, а нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат здійснено позивачем згідно з чинним законодавством та умовами договору купівлі-продажу газу.
ПАТ "НАК "Нафтогаз" наголошує, що ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції, чого не взяв до уваги суд апеляційної інстанції, не надав належної оцінки доказам і вимогам ПАТ "НАК "Нафтогаз" щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, не дослідив, на які саме кошти нараховано пеню, 3 % та інфляційні втрати та яким чином грошові кошти було сплачено ТОВ "Хмельницькгаз збут" (власні кошти або державні субвенції).
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Хмельницькгаз збут" просить залишити її без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 - без змін, наголошуючи на правомірності висновків судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
4.2. Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 28.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ТОВ "Хмельницькгаз збут" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-455-Н, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язавсч передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем для постачання побутовим споживачам.
За змістом пунктів 2.1, 2.2 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 664 600,000 тис. м3 (за місяцями). Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
Згідно з пунктом 3.2 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі.
Відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 договору покупець зобов`язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після надання покупцем документів, визначених пунктами 3.3 та 3.4 цього договору, повертає покупцеві один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності). У разі непідписання продавцем акта приймання-передачі природного газу продавець у той же строк письмово повідомляє покупцеві про причини такого непідписання акта та надає у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
За змістом пункту 5.1 договору ціна за 1 000 м3 природного газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість у розмірі 20 %, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно) становить 4 955,40 гривень за 1000 м3 природного газу.
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (пункт 5.3 договору).
Суди попередніх інстанцій установили, що у пункті 6.1 договору сторони узгодили такі умови:
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу;
- остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком від 11.01.2005 № 20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк;
- вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом 3 цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (у тому числі коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем і розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу;
- у разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці 4 цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу;
- покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці 4 цього пункту, до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, який настає за місяцем, в якому здійснено купівлю-продаж природного газу. При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві передбачений абзацом 4 цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ у частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом 3 цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння припиняється нарахування продавцем неустойки, 3 % річних а також інфляційних втрат на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві та до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ у частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком від 11.01.2005 № 20, має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, який настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за винятком випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів із дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк;
- покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком від 1101.2005 № 20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту;
- сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за винятком випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, у такому разі зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.
Крім того, як установили суди відповідно до пунктів 7.1 і 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі невиконання покупцем вимог пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
4.3. Як убачається із матеріалів справи, предметом первісного позову у ній є вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Хмельницькгаз збут" пені у сумі 34 821 827,30 грн, 3 % річних у сумі 8 925 090,10 грн та інфляційних втрат у сумі 26 021 536,22 грн, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати переданого природного газу.
4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 № 16-455-Н продавець передав, а покупець отримав природний газ власного видобутку виключно для постачання побутовим споживачам на загальну суму 2 180 904 525,13 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2016 на суму 205 405 345,86 грн, від 30.11.2016 на суму 340 770 844,13 грн, від 31.12.2016 на суму 434 588 108,24 грн, від 31.01.2017 на суму 507 322 722,17 грн, від 28.02.2017 на суму 404 933 381,17 грн, від 31.03.2017 на суму 287 884 123,56 грн.
Суди також установили, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, Департаментом фінансів в Хмельницькій області, ТОВ "Хмельницькгаз збут" і Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" з метою погашення взаємної заборгованості укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ і теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України. У зазначених спільних протокольних рішеннях сторони погодили, що предметом таких рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
Згідно з пунктом 4 спільних протокольних рішень сторони, які підписали спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та Порядку щодо проведення розрахунків, а також за невиконання своїх зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.
Спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням (пункт 5.2 рішення).
Суди установили, що ТОВ "Хмельницькгаз збут" здійснило оплату за спожитий газ у сумі 2 180 904 525,13 грн, що підтверджено і відображено у довідках про операції та довідці про сальдо за період з 01.01.2016 по 31.03.2018.
Як установлено судами та убачається із матеріалів справи, лише частина спожитого газу споживалася пільговиками та підлягала оплаті за спільними протокольними рішеннями. Інша частина оплачувалася коштами ТОВ "Хмельницькгаз збут".
Так, власними коштами ТОВ "Хмельницькгаз збут" слід було сплатити за жовтень 2016 - 4 626 010,39 грн до 25.11.2016 (включно), за листопад 2016 року - 31 261 692,20 грн до 25.12.2016 (включно), за грудень 2016 року - 15 676 922,51 грн до 25.01.2017 (включно), за січень 2018 року - 26 751 576,09 грн до 25.02.2017 (включно), за лютий 2018 року - 4 311 778,85 грн до 25.03.2018 (включно). У березні 2018 року вся сума підлягала сплаті спільними протокольними рішеннями.
Відповідно до розрахунку основного боргу за договором від 28.10.2016 № 16-455-Н, як установили суди, оплату спожитого у жовтні 2016 року газу проведено власними коштами товариства на суму 7 523 232,12 грн до 25.11.2016, при цьому держава на підставі спільних протокольних рішень відшкодувала 197 882 113,74 грн; оплату спожитого у листопаді 2016 року газу проведено власними коштами товариства до 23.12.2016 на суму 22 846 761,14 грн, держава на підставі спільних протокольних рішень відшкодувала 317 924 082,99 грн; оплату спожитого за грудень 2016 року газу проведено власними коштами товариства до 25.01.2017 на суму 78 288 874,73 грн, держава на підставі спільних протокольних рішень відшкодувала 356 299 233,51 грн; оплату спожитого газу за січень 2017 року на суму 89 074 382,62 грн проведен за рахунок власних коштів товариства до 24.02.2017 і на підставі спільних протокольних рішень держава відшкодувала 418 248 339,55 грн; оплату за лютий 2018 року проведено власними коштами товариства до 24.03.2017 на суму 85 111 747 грн, держава відшкодувала 319 821 634,17 грн; оплату за березень 2018 року проведено власними коштами товариства у сумі 64 572 232,43 грн до 31.05.2017, держава відшкодувала 223 311 891,13 грн.
4.5. Оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП (пункт 6.2 договору).
Положеннями пункту 1.2 Порядку від 03.08.2015 № 493/688, яким сторони керувалися під час підписання відповідних спільних протокольних рішень, визначено, що розрахунки, передбачені у пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форму якого наведено у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.
4.6. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду здійснити розрахунки відповідно до Порядку від 03.08.2015 № 493/688, а отже погодилося зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором від 28.10.2016 № 16-455-Н.
Крім того, як убачається зі змісту Порядку від 11.01.2005 № 20, держава взяла на себе бюджетне зобов`язання із відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
Визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулівного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти, до яких належить і Порядок від 11.01.2005 № 20.
Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у справах № 906/790/16, № 905/1100/18 тощо.
4.7. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 653 цього Кодексу у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Статтею 12 Господарського кодексу України передбачено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
4.8. Як уже зазначалося, підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків, а отже суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, установивши при цьому здійснення оплати за природний газ власними коштами відповідно до умов договору.
Отже, судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Хмельницькгаз збут" пені, 3 % річних та інфляційних втрат прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.
4.9. Разом із цим щодо часткового задоволення судами зустрічних позовних вимог ТОВ "Хмельницькгаз збут" про визнання недійсним пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про таке.
За змістом частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 і 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
4.10. Проте зміст позовної заяви ТОВ "Хмельницькгаз збут" про визнання недійсним пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу не містить обґрунтувань щодо невідповідності цього пункту договору вимогам закону або порушення прав позивача.
Водночас, зміст укладеного сторонами договору відповідає положенням пункту 20 розділу "Порядок та умови проведення розрахунків" Примірного договору.
4.11. Ураховуючи наведене, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що абзац 8 пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу не суперечить актам цивільного законодавства, а виконання умов зазначеного договору шляхом прийняття природного газу, здійснення оплати за отриманий товар на умовах, визначених цим договором, свідчить про погодження та прийняття сторонами усіх умов оспорюваного договору.
5.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.2. Ураховуючи положення чинного законодавства та установлені судами обставини справи щодо своєчасної оплати ТОВ "Хмельницькгаз збут" спожитого природного газу за рахунок власних коштів та підписання спільних протокольних рішень, що свідчить про погодження сторонами іншого порядку розрахунків, ніж передбачено у договорі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Хмельницькгаз збут" пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а судові рішення у справі в цій частині такими, що прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.
5.3. Водночас відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини 1, 3 статті 311 цього Кодексу).
5.4. Дійшовши висновку про невідповідність положенням чинного законодавства абзацу 8 пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н купівлі-продажу природного газу, суди не зазначили, якій саме нормі закону не відповідає чи суперечить наведена умова договору та не з`ясували наявності підстав для визнання її недійсною, зважаючи на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України, з урахуванням відповідності змісту абзацу 8 пункту 6.1 договору від 28.10.2016 № 16-455-Н умовам Примірного договору та погодження сторонами цього договору. Отже, судові рішення у справі в частині часткового задоволення зустрічного позову ТОВ "Хмельницькгаз збут" необхідно скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю.
За змістом статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, у зв`язку з чим судовий збір, сплачений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за подання апеляційної та касаційної скарг в частині оскарження судових рішень про задоволення зустрічного позову про визнання недійсним пункту 6.1 договору, підлягає стягненню з ТОВ "Хмельницькгаз збут".
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктами 1, 3 частини 1 статті 308, статтями 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И Л А :
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді: І. В. Булгакова
Л. Й. Катеринчук
Б. Ю. Львов
К. М. Пільков
І. В. Ткач
Н. Г. Ткаченко
_03_03.png)