flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова ОП КГС ВС від 02 квітня 2019 року у справі № 910/22216/16

https://reyestr.court.gov.ua/Review/80987216

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/22216/16

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,  

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" (далі - ТОВ "Ріелті Менеджмент")

на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.10.2018 (суддя Сівакова В.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Дідиченко М.А., Руденко М.А.)

зі справи №910/22216/16

за скаргою ТОВ "Ріелті Менеджмент"

на дії Головного державного виконавця Шевченка М.Р. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.12.2016 №910/22216/16

за заявою публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - Банк)

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 19.09.2016 у справі № 49/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до ТОВ "Ріелті Менеджмент"

про стягнення заборгованості,

третя особа -  товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" (далі - ТОВ "Інвестменеджмент"),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018, відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Ріелті Менеджмент" на дії головного державного виконавця (далі - виконавець) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченка Максима Романовича (далі - відділ ДВС).

У прийнятті зазначених судових рішень суди виходили з того, що доводи скаржника стосовно неправомірної діяльності відділу ДВС із незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55361256 у період з 01.02.2018 по 05.02.2018 не відповідають дійсності.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 відкрито касаційне провадження в даній справі за касаційною скаргою ТОВ "Ріелті Менеджмент".

Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 справу передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з тих мотивів, що є необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №915/1855/15.  

Касаційну скаргу ТОВ "Ріелті Менеджмент" на оскаржувані судові рішення з даної справи було мотивовано тим, що:

- виконавцем порушено вимоги частини другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження";

- протиправним є винесення та направлення виконавцем платної вимоги у період, в який вчинення виконавчих дій підлягало зупиненню;

- касаційний перегляд оскаржуваних ухвали та постанови має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У зв'язку з цим скаржник просив скасувати оскаржувані ухвалу й постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і винести постанову, якою задовольнити скаргу ТОВ "Ріелті Менеджмент" на бездіяльність виконавця відділу ДВС.

У відзиві на касаційну скаргу Банк заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність оскаржуваних судових рішень, постановлення їх з дотриманням норм матеріального і процесуального права та про необґрунтованість касаційної скарги і про те, що вона "має на меті створення перепон для виконання судового рішення та уникнення Скаржником виконання своїх зобов'язань перед Банком, й просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи залишити без змін".  

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши суддю-доповідача, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги  і в зв'язку з цим - для відступу від правового висновку, викладеного Верховним Судом у справі №915/1855/15, з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями в ухваленні оскаржуваних судових рішень з'ясовано й зазначено, зокрема, що:

- ухвалою господарського суду міста Києва від  20.12.2016 задоволено заяву Банку про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" (далі - Третейський суд)  від 19.09.2016 у справі №49/16 та видано накази про:

стягнення з ТОВ "Ріелті Менеджмент" на користь Банку заборгованості за договором від 12.07.2013  №10-В/13/07/КЛ-КБ про відкриття кредитної лінії та договором поруки від 12.07.2013 у сумі 548 939 900,69 грн. (яка складається з сум основної заборгованості, процентів і пені);

стягнення з ТОВ "Ріелті Менеджмент" Банку витрат зі сплати третейського збору в сумі 42 500  грн.;

стягнення з ТОВ "Ріелті Менеджмент" на користь Банку витрат зі сплати судового збору у сумі 689 грн.;

- 27.02.2018 до господарського суду міста Києва надійшла скарга ТОВ "Ріелті Менеджмент" на дії виконавця відділу ДВС, в якій назване товариство просило:

1) визнати протиправною бездіяльність виконавця відділу ДВС, що полягала у невчиненні дій із зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №910/22216/16 у виконавчому провадженні №55361256 у період з 01.02.2018 по 05.02.2018;

2) визнати протиправними дії виконавця відділу ДВС, спрямовані на списання коштів ТОВ "Ріелті Менеджмент" з рахунку в Херсонській філії ПАТ КБ "Приватбанк", що полягали, зокрема, у винесенні та направленні платіжної вимоги від 05.02.2018 виконавця відділу ДВС з примусового виконання згаданого наказу у виконавчому провадженні;  

3) визнати протиправною і скасувати платіжну вимогу від 05.02.2018 виконавця відділу ДВС з примусового виконання того ж наказу  у виконавчому провадженні;  

4) зобов'язати уповноважених посадових осіб відділу ДВС повернути ТОВ "Ріелті Менеджмент" кошти в розмірі 378 713,63 грн., списані з рахунку в Херсонській філії ПАТ КБ "Приватбанк" згідно з меморіальним ордером від 13.02.2018 №Ю21384НМ6 на примусове виконання наказу №910/22216/16 у виконавчому провадженні, на рахунок названого товариства;

- 11.12.2017 виконавцем відділу ДВС було винесено  постанову про відкриття виконавчого провадження №55361256 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/22216/16;

- того ж дня виконавцем відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55361356 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі №910/17003/16;

- 13.12.2017 виконавцем відділу ДВС прийнято постанову про об'єднання згаданих виконавчих проваджень  у зведене виконавче провадження №55384481;

- 15.12.2017 виконавцем відділу ДВС при примусовому виконанні наказу господарського суду міста Києва від 20.12.2016 №910/22216/16 винесено постанову ВП №55361256 про арешт коштів боржника, що містяться на його рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови;

- ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 у справі №826/1532/18: зупинено стягнення на підставі наказу господарського суду міста Києва від 20.12.2016 №910/22216/16 у виконавчому провадженні №55361256; ухвалено зупинити відділу ДВС, його начальнику та державним виконавцям вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадження №55384481, виконавчому проваджені №55361356 та виконавчому провадженні №55361256;

- скаржник 31.01.2018 о 17 год. 30 хв. подав до Міністерства юстиції України копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 у справі №826/1532/18 та клопотання про зупинення виконавчих дій у всіх трьох зазначених виконавчих провадженнях;

- 05.02.2018 державним виконавцем виставлено Херсонській філії ПАТ КБ "Приватбанк" платіжну вимогу №1/18 про стягнення боргу в сумі 548 939 900,69 грн. згідно з наказом господарського суду міста Києва від 20.12.2016 №910/22216/16;

- 06.02.2018 виконавцем відділу ДВС винесено постанову ВП №55361256 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.12.2016 №910/22216/16;

- згідно з меморіальним ордером від 13.02.2018 № 10213S4HM6 з рахунку ТОВ "Ріелті Менеджмент" у Херсонській філії ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі платіжної вимоги від 05.02.2018 за наказом від 20.12.2016 № 910/222216/16 списано кошти в сумі  378 713,63 грн.;

- скаржником в обґрунтування скарги на бездіяльність виконавця відділу ДВС зазначалося, що виконавцем постанову про зупинення вчинення виконавчих дій винесено лише 06.02.2018, тобто на четвертий робочий день після повідомлення виконавцю про виникнення підстав, що зумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, а, отже, виконавцем допущено протиправну бездіяльність щодо невинесення такої постанови у строк, передбачений частиною другою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", що спричинило негативні наслідки для боржника, а саме списання з його рахунку коштів у зазначеній сумі;  

- з матеріалів виконавчого провадження №55384481 вбачається, що згадане клопотання скаржника було зареєстровано у адресата 01.02.2018, передано на резолюцію керівництва 01.02.2018 та безпосередньо виконавцю - 05.02.2018. Отже, прийнявши постанову про зупинення вчинення виконавчих дій 06.02.2018, тобто наступного дня після отримання клопотання скаржника, виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (частина друга статті 34 названого Закону);

- що ж до оприлюднення згаданого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яке, за посиланням скаржника, було здійснене 02.02.2018, то воно не може слугувати підставою для вчинення виконавцем дій із зупинення виконавчого провадження.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника з відмовою господарського суду в задоволенні його скарги на бездіяльність виконавця відділу ДВС.

Згадану ухвалу Верховного Суду від 20.02.2019 про передачу цієї справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивовано, зокрема, таким:

- ТОВ "Ріелті Менеджмент" в обґрунтування своїх вимог за касаційною скаргою у даній справі посилається на правовий висновок (правову позицію), викладену у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №915/1855/15;

- у відповідній постанові Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відділу ДВС щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50663862 та протиправності дій державної виконавчої служби щодо примусового звернення стягнення коштів боржника 01.02.2017 у цьому виконавчому провадженні в період з 01.02.2017 (наступного дня після порушення провадження справи про банкрутство боржника) по 24.02.2017 (день закінчення виконавчого провадження).

На підставі викладеного скаржник вважає подібними правовідносини в даній справі №922/1798/14 та у згаданій справі №915/1885/15.

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження": 

- виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 2 частини першої статті 34);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина друга статті 34);

- сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про, зокрема,  виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій (частина четверта статті 19);

- виконавець зобов'язаний, поміж іншого, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункт 3 частини другої статті 18).

За змістом наведених норм в їх системному взаємозв'язку закон поклав саме на сторони виконавчого провадження - стягувача і боржника - саме обов'язок і саме невідкладного (не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин) повідомлення виконавця про виникнення обставин, зокрема, таких, що зумовлюють обов'язкове зупинення  вчинення виконавчих дій.

Отже,  слід погодитися з висновками попередніх судових інстанцій, а також висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 20.02.2019 про передачу даної справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду  у складі Верховного Суду, про те, що строк, в який виконавець відділу ДВС зобов'язаний був зупинити відповідне виконавче провадження, мав обраховуватися саме з моменту, коли виконавець був повідомлений про таку обставину,  а не з моменту розміщення судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних ухвали і постанови попередніх судових інстанцій в даній справі не вбачається.

Водночас немає й підстав для  відступу у зв'язку з цим від правового висновку Верховного Суду у справі №915/1855/15. Як вбачається зі змісту відповідної постанови Верховного Суду від 28.03.2018, зазначений судовий акт ухвалено за правового регулювання, відмінного від того, що має місце в даній справі №910/22216/16, і за іншої фактично-доказової бази (тобто встановлених судами обставин і досліджених ними доказів у справі), ніж  у згаданій справі №915/1855/15, - зокрема, з урахуванням того, що ця остання була розглянута із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та у зв'язку з судовим розглядом справи про банкрутство боржника. У залежності від наведеного й було ухвалено судові рішення у вказаних справах.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга ТОВ "Ріелті Менеджмент" залишається без задоволення, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на назване Товариство.

Керуючись статтями 129, 300, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 16.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі №910/22216/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                     В. Селіваненко

Судді                                                                                                           О. Баранець

                                                                                                                    І. Булгакова

                                                                                                                    Т. Дроботова

                                                                                                                    Б. Львов

                                                                                                                    К. Пільков

                                                                                                                    І. Ткач

                                                                                                                    Н. Ткаченко