flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова ОП КГС ВС від 18 січня 2019 року у справі № 920/730/16

https://reyestr.court.gov.ua/Review/79290387

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/730/16

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Баранця О.М., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Селіваненка В.П., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,  

                                                                                                                                                                      

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект"

на рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2017 (суддя Резніченко О.Ю.)

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 (головуючий суддя - Лакіза В.В., судді:  Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)

у справі № 920/730/16

за позовом комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (далі - Підприємство)

до публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект" (далі - Товариство)

про стягнення 9093,50 грн.          

За результатами розгляду касаційної скарги Суд

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства про стягнення 8002,44 грн. плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації відповідно до умов укладеного сторонами  договору  від 01.09.2009 № 385 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями (далі - Договір), а також нарахованих на суму заборгованості: 724,54 грн. пені,  53,00 грн. - 3% річних, 313,52 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.12.2017 у справі № 920/730/16 (з урахуванням ухвали від 09.01.2018 про виправлення описки у даті рішення), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018, позов задоволено повністю.

Судові рішення попередніх інстанцій з посиланням на приписи статей 11, 509, 526, 549, 610, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 173, 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), приписи Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, які затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2017 № 596 зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539, мотивовані наявністю у Товариства відповідної заборгованості за Договором з оплати за скид стічних вод  з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації, а також наявністю правових підстав для стягнення з Товариства пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу.

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову зі справи скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові. Так, згідно з доводами відповідача, викладеними у касаційній скарзі:

- суди залишили поза увагою те, що Підприємство при відборі стічних вод та їх дослідженні зобов'язане було дотримуватися вимог КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод". Недотримання процедури відбору проб, зроблених позивачем, свідчить про неможливість використання результатів проб в якості доказів перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин;

- суд апеляційної інстанції у вирішенні спору безпідставно виходив з того, що дотримання позивачем вимог законодавства у здійсненні відбору проб є не обов'язковим, тоді як реалізація права відповідача на здійснення контрольних проб є єдиним обов'язковим і належним доказом неправомірної поведінки позивача;

- у винесенні постанови суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин приписи Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, які затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2017 № 596 зі змінами та доповненнями, що внесені згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539, з огляду на те, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 не відповідає законодавству України;

- суди дійшли помилкового висновку про правильність застосування позивачем до спірних правовідносин приписів наказу директора Підприємства від 06.02.2015 № 22 "Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2015 рік" без урахування дії у часі вказаного наказу, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за січень 2016 року в розмірі 2822,30 грн. обрахована невірно;

- суди залишили поза увагою те, що рішення позивача про нарахування відповідачу плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації є оперативно-господарською санкцією. Водночас обов'язок зі сплати нарахованої суми оперативно-господарської санкції не є зобов'язанням у розумінні приписів статті 509 ЦК України, а тому до відповідних правовідносин не підлягають застосуванню приписи статті 625 ЦК України, якою врегульовано питання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, як і не може бути нарахована пеня на суму оперативно-господарської санкції.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, такими, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017)  суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2018 зі справи № 920/730/18 справу передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів з інших палат.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 920/730/18 (касаційної скарги, заяви)  між суддями від 13.11.2018  визначено такий склад колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.

Ухвалою від 21.11.2018 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 920/730/16.

Перевіривши на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права,  Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 01.09.2009 Підприємством як Виробником та Товариством як Споживачем укладено Договір, відповідно до умов якого Виробник взяв на себе зобов'язання забезпечувати Споживача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та  водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених Договором;

- відповідно до пункту 2.1 Договору послуги надаються Виробником безперебійно (за винятком часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт, ліквідацію наслідків аварії або пов'язаних з дією непереборної сили) або згідно з графіком, затвердженим місцевим органом державної виконавчої влади. Режим може бути змінений Виробником без внесення змін до Договору;

- представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента, споживача (власника квартири), виконавця, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 Договору);

- Виробник зобов'язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості (підпункт  3.2.3 пункту 3.2 Договору);

- відповідно до підпунктів 3.4.1 та 3.4.2 пункту 3.4 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; щоквартально проводити звірку взаємних розрахунків з Виробником. Акт звірки готується та направляється  Споживачем;

- Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників Виробника за службовим посвідченням для зняття показників водолічильників, а також до водопровідних пристроїв та обладнання. Для проведення обстеження водопровідних  каналізаційних мереж, розміщених на території Споживача, - забезпечити присутність відповідальної особи Споживача. Про результати обстеження складається відповідний акт та підписується обома сторонами (підпункт 3.4.10 пункту 3.4 Договору);

- відповідно до підпункту 3.4.17 пункту 3.4 Договору Споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати виробнику пеню, 3% річних, інфляційні збитки;

- згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 10-го числа поточного місяця здійснює передоплату в розмірі 100% із розрахунку за попередній місяць. Кінцевий розрахунок за послуги з водопостачання та водовідведення Споживач проводить  до 5-го числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та рахунку, що надається згідно показань водолічильника;

- відповідно до пункту 4.6 Договору зняття показань з водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником Виробника у присутності представника Споживача у строки згідно з графіком обслуговування Виробника. У разі, якщо Споживач не забезпечить присутності свого представника для зняття показань дані, що зняті Виконавцем, є підставою для виставлення рахунку на оплату використаних послуг наданих Виробником;

- у разі відсутності у Споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел (пункт 4.8 Договору);

- відповідно до пункту 4.13 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Споживач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Виробником розрахункового документу письмово повідомити про це Виробника та у цей же термін направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку, відмова Споживача оплатити розрахунковий документ Виробника вважається безпідставною. Пред'явлення претензії не припиняє оплату рахунків в повній сумі в установлений строк. При встановленні правомірності претензії залишок суми, одержаної Виробником, зараховується на погашення наступних рахунків за воду;

- згідно з пунктами 5.1 та 5.2 Договору Споживач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, ґрунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням гранично - допустимих концентрацій забруднюючих речовин (далі - ГДК забруднюючих речовин). Виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць;

- у Договорі сторонами визначено перелік ГДК забруднюючих речовин;

- скидання Споживачем стоків з перевищенням ГДК забруднюючих речовин оплачується згідно з  Правилами приймання стічних вод у каналізації м. Суми, які затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК забруднюючих речовин по кожному виду забруднень;

- відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 Договору у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем за послуги водопостачання та водовідведення сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу;

- строк дії Договору згідно з пунктом 7.1 Договору - з 01.09.2009 по 01.09.2012, який вважається продовженим (але не більше 3-х років), якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору не надійде заява однієї із сторін про його розірвання;

- 07.10.2015, 23.11.2015 та 14.01.2016 при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин з контрольного колодязя за адресою: вул. Іллінська, 13 в м. Суми позивачем виявлено та зафіксовано скид відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин;

- згідно з актами відбору проб стічних вод від 07.10.2015 № 661, від 23.11.2015 № 821 та від 14.01.2016 № 43 представником Підприємства на каналізаційному випуску за адресою: вул. Іллінська, 13 в м. Суми відібрані проби стічних вод Товариства у присутності представника Товариства для виконання аналізів. Вказані акти підписані представниками сторін без зауважень;

- відібрані проби були відправлені в хімічну лабораторію контролю промстоків Підприємства (свідоцтво про атестацію від 25.02.2015 № РУ-1319/15, чинне до 25.02.2018) та визначено час виконання аналізів стічної води (в день відбору проб);

- за результатами аналізів начальником лабораторії Підприємства складені протоколи дослідження якості стічних вод від 07.10.2015 № 2329, від 23.11.2015 № 2407, від 14.01.2016 № 2484, відповідно до яких встановлено, що відповідачем у скидах стічних вод перевищені ГДК забруднюючих речовин, а саме:  

згідно з протоколом від 07.10.2015 № 2329 показники якості стічних вод: реакція середовища (рН) - 5,92 мг/л, хлориди - 203, 55 мг/л; фосфати - 30,69 мг/л; азот амонійний - 31,61  мг/л; нітрити - 0,35 мг/л; нітрати - 1, 96 мг/л;

згідно з протоколом від 23.11.2015 № 2407 показники якості стічних вод: реакція середовища (рН) - 7,92 мг/л; завислі речовини - 511,5 мг/л; хлориди - 113,44 мг/л; фосфати - 9,24 мг/л; азот амонійний - 35,74  мг/л; нітрити - 1,2 мг/л; нітрати - 2,79 мг/л; СПАР - 0,27 мг/л; мідь - 0,074 мг/л; цинк - 0,673 мг/л; залізо - 3,22 мг/л;

згідно з протоколом від 14.01.2016 № 2484 показники якості стічних вод: реакція середовища (рН) - 7,31 мг/л; завислі речовини - 316,0 мг/л; хлориди - 147,40 мг/л; фосфати - 17,86 мг/л; азот амонійний - 30,15  мг/л; нітрити - 0,23 мг/л; нітрати - 4,04 мг/л; сульфати - 84,79 мг/л;  цинк - 0,199 мг/л; залізо - 2,48 мг/л;

- Підприємство згідно з листами від 14.12.2015 № 05/13668, від 01.02.2016 № 05/954, від 16.02.2016 № 05/1501 повідомило Товариство про порушення умов скиду токсичних речовин у міську каналізаційну мережу, а саме: про недотримання ГДК забруднюючих речовин при скиді; про нарахування Товариству сум додаткової плати за перевищення гранично допустимих скидів токсичних речовин у міську каналізаційну мережу згідно з пунктом 7.7 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539, яка обліковується з урахуванням коефіцієнту кратності за перевищення забруднюючих речовин та в грошовому еквіваленті становить: за жовтень 1923,64 грн., листопад 2015 року - 3256,50 грн., січень 2016 року - 2822,30 грн.;

- до вказаних листів додані рахунки від 14.12.2015 № 269, від 02.02.2016 № 26, від 17.02.2016 № 68 (з посиланням на укладений сторонами Договір) за скид забруднюючих речовин у міську каналізацію згідно з Правилами приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539, а саме: за жовтень 2015 року на суму 1923,64 грн., листопад 2015 року - 3256,50 грн., січень 2016 року - 2822,30 грн. У рахунках зазначено про те, що останні є актами приймання-передачі виконаних послуг;

- також позивач звертався до відповідача з претензіями від 01.02.2016 № 22/891 та від 31.03.2016 № 22/4143 про сплату заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації, які залишені відповідачем без задоволення.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 8002,44 грн. плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації, а також нарахованих на суму заборгованості: 724,54 грн. пені,  53,00 грн. - 3% річних, 313,52 грн. інфляційних втрат.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків згідно з частиною другою статті 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, який поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства), встановлений Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, яка затверджена наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції Підприємства повинні повністю покрити всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих Правил приймання сплатити Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються Підприємствами.

Контроль за прийманням стічних вод Підприємств у каналізаційну мережу здійснюють Водоканали.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції, у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів.

Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання стічних вод, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод Підприємств.

Згідно з пунктами 1.5 - 1.7 Правил приймання стічних вод на підставі цих Правил та Інструкції Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.

Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Водоканали встановлюють кожному конкретному Підприємству режими і нормативи скиду забруднюючих речовин у систему каналізації населеного пункту, які не підлягають погодженню з місцевими органами Мінекоресурсів та МОЗ України.

Відповідно до пункту 2.3 Правил приймання стічних вод Підприємства мають право: користуватися послугами міської каналізації з приймання, відведення і очищення стічних вод після виконання ними вимог щодо приєднання абонентів до комунальної або відомчої каналізації відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, та укладеного договору на послуги водовідведення; перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого Підприємства, виконані Водоканалом, та оскаржувати їх; звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод підприємства.

Згідно з пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод Підприємства зобов'язані, зокрема, дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

У відповідності до пункту 7.8 Правил приймання стічних вод, з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрцій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.

Згідно з пунктом 7.10 Правил приймання стічних вод, при виявленні перевищення допустимих концентрацій забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання, Водоканал після закінчення аналізу направляє Підприємству повідомлення про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення допустимих концентрацій Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє Підприємству претензію, до якої додаються: копія акта про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на Підприємстві).

Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2017 № 596 зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 № 539 (далі - місцеві Правила приймання).

Відповідно до пункту 4.2 місцевих Правил приймання (з внесеними змінами та доповненнями) для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил. Дані допустимі концентрації забруднюючих речовин встановлені згідно з положеннями Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міськводопроводу.

Згідно з підпунктом 2.1.6 пункту 2.1 місцевих Правил приймання при виявленні перевищення встановлених допустимих концентрацій або інших порушень цих Правил, Водоканал зобов'язаний у встановленому порядку пред'являти Абонентам рахунки, а в разі несплати рахунків - звертатися до господарського суду з позовом щодо примусового стягнення заборгованості.

Згідно з пунктом 7.2 місцевих Правил приймання норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста (грн./куб.м) встановлюється Водоканалом строком на один рік на основі фактичних затрат виробництва за звітний період.

Відповідно до пункту 7.10 зазначених Правил для розрахунку плати за скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій використовуються дані лабораторії Водоканалу або результати контрольної проби (у випадку відкриття та аналізу контрольної проби незалежними лабораторіями, що акредитовані у даній галузі досліджень).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 місцевих Правил приймання, Абонент зобов'язаний оплачувати протягом 30 банківських днів рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

За наведених обставин, встановивши, що відповідач здійснив скидання стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації, які не оплатив, що є порушенням умов Договору та вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, - суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При цьому у вирішенні спору суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов'язанням, що виникає на підставі Договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно - господарською санкцією, як помилково зазначає скаржник, без урахування фактичних обставин правовідносин, що склалися між сторонами спору та з безпідставним ототожненням грошового зобов'язання Товариства з оплати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням з оперативно-грошовою санкцією, яка застосовується як захід оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушення зобов'язання, що використовується самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. У даному випадку, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відсутні підстави вважати, що нарахування плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є таким, що сприятиме припиненню або попередженню повторення порушення зобов'язання (що є характерною ознакою та метою застосування оперативно-господарської санкції).

З огляду на викладене правомірним є й висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку, викладеного у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у справах № 911/2720/17 та № 904/7776/17, про те, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є заборгованістю, а не оперативно-господарською санкцією.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові акти попередніх інстанцій, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 920/730/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                    І. Булгакова

Судді                                                                                                         О. Баранець

                                                                                                                  Т. Дроботова                        

                                                                                                                  Л. Катеринчук                                                                                                

                                                                                                                  Б. Львов

                                                                                                                  К. Пільков

                                                                                                                  В. Селіваненко

                                                                                                                  І. Ткач

                                                                                                                  Н. Ткаченко